Хамам – східні традиції здоров’я

Банні процедури мають особливу цілющу силу. Організму людини вони дарують здоров’я, душі – спокій, а тіло наповнюють новою життєвою енергією. Серед усього розмаїття лазень особливою популярністю користується хамам – традиційна турецька парна. У цій статті ви дізнаєтеся, що таке хамам, чим він корисний та яких правил потрібно дотримуватися, щоб отримати від процедури виключно користь.

Хамам – що це?

Хамам (анг. Hamam) – так називається парна лазня, яка передбачає підтримку певного температурного режиму завдяки гарячому пару, що надходить зі спеціальних отворів в стінах.

Унікальність хамаму полягає в тому, що температура в ньому не перевищує 55°C, а вологість повітря становить близько 100%. Ці параметри роблять його доступним для широкого кола шанувальників лазень.

Батьківщина хамаму – Туреччина, де суспільне життя та побут обов’язково включали ритуал парення, та де хамами почали зводити, використовуючи принцип римських терм. Сьогодні традиційна турецька лазня користується величезним успіхом у всьому світі. За своїм призначенням хамам дуже схожий з російською лазнею та фінською сауною: він забезпечує відпочинок і очищення тіла в процесі та оздоровчий ефект в результаті.

Турецька лазня дарує повне розслаблення, відчуття душевної насолоди та здоров’я всьому тілу, а такі процедури, як масаж, пілінг, басейн і т. ін. органічно доповнюють основний ритуал. Власне, тому сучасні spa-студії та престижні оздоровчі комплекси часто включають хамам в комплексні спа-програми.

У турецькій парній можна відпочити з друзями, вирішити ділові питання з партнерами по бізнесу або влаштувати романтичний відпочинок для двох.

На цьому фото зображена «свята святих» сучасного хамаму – парна або «харарет» по-турецьки.

Відмінність від сауни та лазні

Найпопулярнішими парними сьогодні вважаються російська лазня, сауна, хамам. Кожна з них має свої особливості й відмінності. Чим же відрізняється хамам від сауни та лазні?

• Хамам побудований з мармуру або керамічної плитки та привертає увагу колоритним східним інтер’єром, основа лазні та сауни – дерево;
• в хамамі рівномірно прогріваються всі елементи конструкції: стіни, підлога, сидіння, лежаки. Російська лазня та сауна нагріваються тільки від печі;
• температура в хамамі, як правило, утримується на позначці 45°C. У російській лазні вона піднімається до 70°C, а у фінській – до 100-120°C;
• вологість повітря в лазні становить 50-70%, у фінській сауні – 15%, в хамамі – 98-100%;
• відвідування хамаму не вимагає наявності додаткових аксесуарів (цебрів, діжки з крижаною водою, масажного віника і т.п.).

Переваги хамаму:

• створює комфортні умови відпочинку;
• підходить тим, кому протипоказані високі температури;
• захищає волосся та шкіру від пересихання;
• не «змиває» загар, а, навпаки, сприяє його закріпленню та вирівнюванню відтінку;
• володіє унікальними властивостями, які допомагають позбутися низки хвороб;
• має вгорі та внизу однакову температуру повітря, тому процедури можна приймати в будь-якій позі (стоячи, лежачи, сидячи);
• прогріває тіло поступово, при цьому не зневоднює його.

Користь і шкода хамаму

Хамам неймовірно корисний і для жінок, і для чоловіків, про що свідчать записи лікарів часів стародавньої Туреччини. Його відвідування прописували для підняття загального тонусу, при різних хворобах, слабкому імунітеті та інших проблемах. Не менш корисним вважається парення для шкіри: природним шляхом видаляються відмерлі клітини епідермісу, розкриваються і очищаються від забруднень закупорені пори.

Користь хамаму:

• зняття фізичної втоми, стресу;
• душевний відпочинок;
• боротьба з безсонням;
• нормалізація кровообігу;
• профілактика та лікування простудних захворювань;
• етап лікування захворювань шлунково-кишкового тракту;
• очищення та оновлення шкіри;
• відновлення імунітету;
• нормалізація обмінних процесів в організмі;
• боротьба з целюлітом, «зайвими» кілограмами.

У той же час хамам може завдати шкоди, якщо ігнорувати рекомендації фахівців і протипоказання, про які ми розповімо пізніше.

Процедура

Відвідування турецької парної можна назвати справжнім ритуалом оздоровлення та омолоджування тіла. Однак, він дарує нові фізичні й емоційні відчуття в тому випадку, якщо паритися «з розумом». Іншими словами, потрібно знати, як підготуватися до процедури та як правильно користуватися хамамом. Почнемо з загальних правил.

Загальні правила користування хамамом:

• заходьте обов’язково в капцях;
• знайдіть найбільш зручне місце та розташуйтеся на ньому;
• закрийте очі та розслабтеся;
• між процедурами (масажем, обгортанням, джакузі тощо) давайте тілу відпочинок;
• не пийте крижані напої, обмежтеся теплим чаєм, соками кімнатної температури;
• не вживайте алкоголю, оскільки це створить додаткове навантаження на серце;
• перед відвідуванням хамаму перекусіть, але не переїдайте.

Як підготуватися до розпарювання

• переодягніться: надіньте купальник (плавки), на ноги взуйте капці;
• видаліть залишки декоративної косметики, скориставшись засобами для зняття макіяжу;
• прийміть теплий душ, щоб змити вуличний пил, піт;
• волосся зберіть в пучок, за бажанням можете одягнути косинку;
• випийте склянку води.

Як проходить розпарювання

Процедура розпарювання в хамамі проста, достатньо лише дотримувати черговість наступних етапів.

• Етап I. Потрібно лягти на мармуровий лежак і протягом 15-20 хвилин пропарити тіло до рясного потовиділення. За цей час м’язи розслабляться, а пори розкриються, що полегшить подальший пілінг шкіри.
• Етап II. Розігріте тіло слід ретельно розтерти мочалкою, чергуючи ополіскування теплою та прохолодною водою.
• Етап III. Ви зручно розташовуєтеся на лежаку та масажист виконує процедуру мильного масажу.
• Етап IV. З тіла змиваються залишки мильного розчину, а на шкіру наноситься зволожуючий засіб. Найкраще використовувати масла, оскільки вони містять максимальну кількість корисних речовин.
• Етап V. Після процедури відпочиньте в кімнаті відпочинку, випийте склянку журавлинного морсу або чашечку ароматного чаю. Можна зробити легкий релакс-масаж.

Як часто можна ходити в хамам

Ходити в хамам можна настільки часто, наскільки вам подобаються ці процедури та наскільки дозволяє здоров’я.

Початківцям фахівці рекомендують обмежитися одним відвідуванням на тиждень. Далі, коли організм звикне, кількість походів в турецьку лазню можна збільшити.

Мильний масаж в хамамі

Родзинкою турецької лазні є азіатський пінний масаж. Це так званий мильний масаж, суть якого полягає в тому, що масажист намилить ваше тіло збитою мильною піною так, що ви станете схожими на пухнасту білу хмару.

Для такого масажу найчастіше використовується натуральне оливкове мило, піна якого відмінно очищає шкірні покриви, робить шкіру гладкою та надзвичайно ніжною на дотик. Крім естетичного ефекту, мильний масаж здійснює терапевтичну дію: розслаблює напружені м’язи, покращує кровообіг. До речі, мильний масаж – недовгий за часом, тому за бажанням його можна продовжити класичним видом масажу.

Детально ознайомитися з процедурою традиційного мильного масажу вам допоможе це відео.

Протипоказання

На відміну від інших видів парних у хамаму найменша кількість протипоказань.

• підвищена температура тіла;
• запалення внутрішніх органів;
• онкозахворювання;
• шкірні захворювання;
• серцево-судинні хвороби;
• перегрів на сонці.

При вагітності хамам дозволений, але тільки після попереднього схвалення гінекологом.

Дітям хамам теж не протипоказаний, тому його можна відвідувати всією сім’єю.

Висновок

Позитивний ефект від турецької лазні очевидний. Це й очищення шкіри, й відпочинок, й зняття стресу, й терапевтична дія. При цьому, щоб організм отримав максимальну користь від процедури, її слід проводити з дотриманням всього ритуалу. І пам’ятайте: при наявності хвороб у вашому тілі, які вимагають постійного спостереження, похід в хамам дозволений тільки після консультації з лікарем.

Портал Barb.ua рекомендує проводити дану процедуру тільки у професіоналів. У нас Ви зможете знайти кращих масажистів Миколаєва, Києва, Харкова та інших міст України.

калорії

На кожній упаковці харчових продуктів і напоїв можна знайти не тільки склад, але і показник калорійності, кількості калорій. Як визначається калорійність продукту фабричного і домашнього виготовлення, що означають ці цифри, чи потрібно звертати на них увагу і кому важливий підрахунок калорій, розповідає MedAboutMe.

калорії

Калорія – це одиниця виділення тепла при згорянні певної кількості речовини. Термін «калорія» був запропонований шведським фізиком Йоганном Вільке в середині 18 століття. Саме слово походить від латинського calor, тепло. До недавнього часу вживалися терміни «велика калорія», «мала калорія», згодом їх замінили кілокалорії, ккал, і просто калорії.

визначення поняття

Йоганн Вільке спочатку використовував одиницю калорійності виключно для розрахунку тепла, що виділяється при згорянні палива: дров, тирси, вугілля. Таким чином досліджувалася енергоефективність різних матеріалів, використовуваних для обігріву приміщень і застосовуваних в рухомих механізмах. До сих пір можна зустріти в спеціальній літературі терміни «калорійність палива», причому одиницею виміру найчастіше служать гігакалорії (Гкал), які означають 109 калорій.

Якщо відволіктися від деревної і вугільної теми, калорійність їжі для живих істот визначає все той же, що малося на увазі шведським вченим при спалюванні полін. Калорійність продуктів харчування визначається їх енергетичною цінністю, яку отримує організм при засвоєнні їжі. Нашим організмам для підтримки життєдіяльності необхідна температура близько 37 ° С. Спалюється «паливо», тобто засвоюється їжа, дозволяє тілу продукувати енергію для температурного балансу, здійснення обмінних процесів. Обсяг енергії, яка перерозподіляється через продукту в тіло, визначається кількістю калорій в з’їдене продукті або блюді.

У застосуванні до продуктів харчування використання терміна «калорії», «калорійність» почалося в 1900-х роках, коли їжу стали оцінювати як «палива» для живих організмів. А ось широке поширення термін отримав лише в кінці минулого століття, з прийняттям законодавчих установок про обов’язкове зазначення енергетичної цінності продуктів харчування на упаковках.

Для точного визначення калорійності їжі або будь-якого іншого речовини використовують калориметр. У цьому пристрої спалюють деяку кількість досліджуваного продукту і визначають, яке кількості тепла виділяється при його згорянні в навколишнє середовище, на скільки піднімається температура.

В сучасних умовах їжу в калориметр спалюють в наукових цілях, а калорійність продуктів харчування і напоїв визначають відповідно до кількості білків, жирів і вуглеводів в складі на 100 г маси. Так, 1 грам вуглеводів або білків при спалюванні виділяє близько 4 ккал, а 1 г жиру – 9 кілокалорій.

Є і зворотний процес, що дозволяє визначити фізіологічну енергетичну цінність продукту і кількість енергії, необхідної людині для різних видів діяльності. Для визначення, наприклад, кількості калорій, що витрачаються при бігу, добровольця-випробувача закривають в герметичну камеру калориметр і оцінюють кількість тепла, що виділяється їм в процесі цієї фізичної вправи, розраховуючи на підставі цього показника, скільки калорій спалюється.

Норма споживання калорій

Норма середньодобової калорійності їжі для людей різниться в залежності від безлічі факторів. Якщо досліджувати в калориметр двох людей різних вагових категорій, то навіть при однаковому часу бігу та доданих зусиллях виділене кількість тепла буде різним. На енергетичні витрати організму впливають стать, фізичні параметри, вік, особливості процесу обміну речовин і, безсумнівно, кількість і вид фізичного навантаження.

Норма калорій, одержуваний людиною з їжею, залежить також від співвідношення м’язової маси і жирового прошарку. Різні органи і тканини в організмі використовують різну кількість енергії. М’язові волокна здатні використовувати значно більшу кількість калорій, ніж жирова тканина.

Таким чином, кажучи про середній нормі калорій в наборі продуктів, що вживаються протягом дня, можна назвати лише дуже наближені цифри, які відбивають реальної картини. Індивідуальна норма калорій при необхідності її розрахунку повинна враховувати всі перелічені фактори. Тільки повне медичне обстеження організму здатне надати достовірні цифри за ступенем засвоєння їжі і кількості енергії, що витрачається.

Але і після обстеження ці значення можуть змінюватися. Так, згідно з дослідженнями останнього десятиліття, температура навколишнього середовища під час сну людини впливає на процеси метаболізму: у людей, що віддають перевагу проводити нічні години в спальні з температурою повітря 18 ° С і нижче, прискорюються процеси обміну речовин при незмінному рівні фізичних навантажень і раціону харчування, а значить, вони спалюють більшу кількість калорій, ніж ті, хто сплять в теплому приміщенні. Зміна температури в спальні на 3 градуси в сторону підвищення знижує швидкість метаболізму до середнього рівня.

У той же час такий супутник сучасної людини, як стрес, може надавати прямо протилежне низькою температурою повітря вплив на людину. Відповідно до даних одного з досліджень, щоденні стресові впливу збільшують рівень тригліцеридів в крові, а також сприяють зниженню витрати калорій, одержуваних з їжею, по крайней мере, як стверджують дослідники, у жіночої частини населення.

Навіть такі, здавалося б, не безпосередньо пов’язані з фізіологією аспекти життя впливають на розрахунок норми калорійності вживаних продуктів.

Для чого використовується розрахунок калорій

Якщо спалити в калориметр 1 літр рослинної олії, то прилади фіксують виділення до дев’яти мільйонів калорій, або 9 000 кілокалорій, ккал. Людина в середньому за день, в залежності від фізіологічних показників і рівня активності, витрачає 2 000-3 000 ккал. Таким чином, літра олії, здавалося б, цілком вистачить, щоб людина отримала достатньо енергії для підтримки температури тіла на рівні 36,6 ° С, необхідної для повноцінної життєдіяльності, і процеси метаболізму і обміну речовин в організмі відбувалися на належному рівні.

Приблизно така теорія існувала до 1920 року, коли вважалося, що калорійність їжі визначає її цінність для живого організму і превалює над змістом і балансом білків, жирів і вуглеводів. Однак після ряду наукових досліджень, при яких добровольці харчувалися вершковим маслом і білим рисом, стало ясно, що калорійність їжі – не єдиний важливий для організму показник.

Однак розрахунок калорій постійно використовується для визначення загальної, базової спрямованості середньодобового раціону людини. Орієнтуючись на розрахунок калорій відповідно до показників, можна говорити про норму калорій протягом дня для конкретної людини, наприклад, в кількості 2 000 Ккал. Виходячи з цього показника вже складають раціон, враховуючи також потреби тіла в білках, вуглеводах і жирах.

Без другого етапу, заснованого на складі продуктів, в раціон цього умовного людини могли б увійти, наприклад, 400 г шоколаду в день або кілька літрів газованої води, покривши потреба в калорійності, але принісши шкоди здоров’ю. Саме тому розрахунок калорій – це базис, від якого відштовхуються в складанні дієт і раціонів харчування, але сприймати його як єдино важливого показника не можна.

Скільки калорій потрібно в день: вплив фізіологічних факторів

При розрахунку, скільки калорій потрібно в день, необхідно враховувати такі основні фактори:

• зріст;
• маса тіла;
• статева приналежність, витрата енергії у чоловіків в середньому вище, ніж у жінок;
• вік, так як з віком обмінні процеси в організмі сповільнюються;
• процентне співвідношення м’язової і жирової тканини;
• рівень фізичної активності.

Це основні показники, що впливають на енергетичні витрати організму. У більшості формул, призначених для самостійного розрахунку, скільки калорій потрібно в день організму, не враховується кількість м’язової тканини і обсяг жиру, що знижує точність підрахунків.

У будь-якому випадку, навіть якщо результат формули виглядає як «ваша добова норма калорій становить 2 439 ккал», його варто сприймати приблизно, не вираховуючи щодня грами м’яса, овочів, цукру. Норма в такому випадку становить близько 2,5 тисячі кілокалорій в день, причому якщо основу харчування складають комбіновані готові страви (супи, складні гарніри, м’ясо з соусом, напівфабрикати, готові вироби), то варто усвідомлювати, що розрахунок калорійності таких страв будується на досить приблизному розумінні складу.

Підрахунок калорій при дієтах і заняттях спортом

Підрахунок калорій при дієтах і заняттях спортом будується на співвідношенні споживаних калорій і витраченої енергії. За основний енергетичний обмін прийняті наступні цифри: в стані абсолютного спокою, без руху людина витрачає приблизно від 0,9 до 1 ккал на 1 кілограм маси тіла на годину (жінки і чоловіки відповідно). Тобто жінка з масою тіла в 70 кг витрачає під час спокійного сну або лежачи в ліжку вранці до сніданку при комфортній температурі повітря 63 кілокалорії на годину, чоловік з тим же вагою – 70 ккал.

Якщо така людина продовжить перебування в положенні лежачи без прийняття їжі протягом доби, то його енерговитрати складуть 1512 ккал для жінок і 1680 – у чоловіка.

Основний обмін – величина усереднена. Як показано вище, він залежить від швидкості обмінних процесів, рівня метаболізму, віку, кількості м’язової маси, температури повітря та інших факторів.

Загальний витрата енергії протягом дня складається з декількох цифр:

• енерговитрати на основний обмін речовин в організмі;
• енергія, що витрачається на засвоєння їжі;
• енерговитрати при роботі і дозвіллі, будь-якої активності, відмінною від стану спокою.

Зміна маси тіла базується, таким чином, на двох основних змінах: зниження або підвищення енергетичної цінності їжі і збільшенні або зменшенні фізичної активності.

Скільки калорій спалюється при різній діяльності

При підрахунках, скільки калорій спалюється при різній активності, використовують одиниці кілокалорій, ккал. Зразкові цифри витрати калорій для людини зі стабільним обміном речовин, відповідним нормам, такі:

• сон, 8 годин – 350 ккал;
• відпочинок лежачи, 2 години – 120 ккал;
• ходьба (дорога на роботу, додому, шопінг), 1 година – 206 ккал;
• сидяча робота в офісі, 8 годин – 810 ккал;
• приготування їжі, 1 година – 171 ккал;
• перегляд телевізора, 2 години – 240 ккал.

До цієї цифри додається енергія, що витрачається організмом на засвоєння їжі. Найлегше засвоюються вуглеводи і жири, переварювання білка вимагає від організму майже в 10 разів більше енергії. При середньому збалансованому раціоні харчування та обмін речовин витрати на засвоєння складають 6,5% від основного метаболізму, таким чином, людина з масою тіла в 70 кг витрачає протягом доби ще 110 ккал.

Разом чоловік з масою тіла в 70 кг, неактивному способі життя і сидячою роботою витрачає протягом доби 2 217 ккал. При необхідності підтримки маси тіла на цьому рівні йому треба вживати їжу з цим рівнем енергетичної цінності.

Будь-яке додаткове дію викликає витрата калорій. Телефонні розмови в положенні сидячи або лежачи, читання вголос, ванна з гідромасажем, підйом і спуск по сходах – все, що відрізняється від лежання в стані спокою, вимагає від тіла додаткової енергії.

Скільки вживати калорій при відсутності навантажень

Щоб не орієнтуватися постійно на лічильники і калькулятори калорій і не заглядати кожен раз в таблиці калорій, користуються формулами розрахунку.

Існують дві відомі і підтверджені формули, що дозволяють розраховувати, скільки калорій спалюється людиною: Харріса-Бенедикта і мафіни-Джеора (за визнанням фахівців, більш точна).

Відповідно до основної формулою, можна розрахувати індивідуальний основний обсяг витрати енергії за такими параметрами:

• для жінок: маса тіла, кг * 10 + зростання (см) * 6,25 – вік (роки) * 5 – 161;
• для чоловіків: маса тіла, кг * 10 + зростання (см) * 6,25 – вік (роки) * 5 + 5.

На базі основного обсягу витрат калорій будуються такі розрахунки:

• при сидячому способі життя – основний обсяг * 1,2;
• для невеликої фізичної активності, помірного спорту 1-3 рази / тиждень коефіцієнт становить 1, 375;
• при спорті 3-5 разів / тиждень – 1,55;
• при високій активності – коефіцієнт збільшення витрати калорій 1,725;
• при посиленої активності, підвищених навантаженнях, тренуваннях двічі в день основний обсяг витрат множать на коефіцієнт 1,9.

Наприклад, жінка у віці 30 років, ведуча сидячий спосіб життя (робота в офісі) з масою тіла в 30 кг і зростом в 160 см:

70 кг * 10 + 160 * 6,25 – 30 * 5 – 161 = 1 389 ккал основного обсягу витрат

Коефіцієнт неактивного способу життя 1,2 * 1389 = +1667 ккал / добу.

Висновки: щоб підтримувати існуючу масу тіла, даної жінці необхідно вживати їжу з енергетичною цінністю не більше і не менше 1 667 кілокалорій в день.

Варто пам’ятати, що результати розрахунків будуть змінюватися щорічно, і брати до уваги різні додаткові фактори, що впливають на зміну витрати калорій і швидкості метаболічних процесів.

Підрахунок калорій для схуднення

Виходячи з цифр загальної потреби організму в калоріях, розрахованих за таблицями або формулами, можна визначити верхню межу калорійності споживаної їжі і почати їсти менше або займатися спортом більше. На скільки треба змінювати раціон або збільшувати активність?

При включенні фізичної активності в щоденне життя в невеликому обсязі (1-3 рази на тиждень), гіпотетична жінка з прикладу вище збільшує витрату калорій до 1900. Залишаючись на тому ж раціоні харчування, вона створює дефіцит калорій, і для покриття дефіциту організм починає переробляти жирові клітини в енергію, сприяючи схудненню.

Альтернативний варіант – зниження енергетичної цінності їжі. Рекомендована норма зниження для схуднення – не більше 20% від загальної калорійності, тобто 1667 * 80% = один тисяча триста тридцять три ккал.

При такій цінності харчового раціону жінка почне втрачати вагу. Багато хто прагне до швидкого схуднення, екстремальних форм дієт, зменшуючи раціон на 40%. У такому випадку жінка з прикладу може почати дотримуватися межа калорійності в 1 000 ккал / добу (1 667 * 60%). Однак фахівці попереджають, що добовий раціон жінок повинен складати як мінімум 1 200 ккал, чоловіків – 1 800 ккал, зменшення енергетичної цінності їжі нижче даних меж вкрай небезпечно для здоров’я.

Лічильники калорій

Лічильники калорій – сучасні пристрої, що дозволяють тим, хто стежить за споживанням певного обсягу калорій протягом дня, знати приблизний рівень енергетичної цінності їжі. Є лічильники калорій у вигляді програм, що дозволяють визначати калорійність страви по фотографії в смартфоні, а також класичні лічильники, які потребують введення назви, ваги уживаного продукту.

Не секрет, що визначення калорійності по фотографії досить умовно і може надати досить віддалене розуміння про склад та енергетичну цінність страви.

Найбільш точними вважаються методи, при яких людина самостійно зважує на кухонних вагах всі компоненти їжі, визначаючи при цьому її параметри: пісна або жирна риба, куряча шкіра, червоне або біле м’ясо птиці, зелений, жовтий, червоний перець, сорти фруктів і т.п . При подібному підході, що дозволяє вимірювати і враховувати їжу в грамах, особливо висококалорійні продукти (цукор, масло, жири), можна досягти досить точного рівня підрахунку споживаних калорій і використовувати одноразово заміряні рецептури і склади страв.

калькулятори калорій

Калькулятори калорій розраховують витрату енергії людиною протягом дня. Залежно від використовуваної формули ці програми враховують такі чинники, як маса тіла на даний момент і бажана мета, зріст, вік, фізична активність і статева приналежність людини.

Розрахунок в калькуляторах калорій будується за однією з вищевказаних формул, що вважаються найбільш поширеними. Точніші калькулятори калорій дозволяють вводити не просто вказівка ​​на рівень фізичної активності, але підраховувати витрата енергії залежно від типу і тривалості активності, наприклад, окремі розрахунки калорій для миття посуду, прогулянки з коляскою, походу в магазин, читання електронної пошти.

Незважаючи на підвищену точність подібних розрахунків підсумкові цифри не будуть на порядок відрізнятися від базового витрати калорій за однією з класичних формул.

Розрахунок кількості калорій для схуднення при заняттях спортом

При заняття спортом розрахунок кількості калорій для схуднення грунтується на двох Чинник: калорійності спожіваної їжі и вітраті ЕНЕРГІЇ тела. Важліво такоже враховуваті процентних співвідношення м’язової и жирової тканини в тілі и склад їжі. Калорії для схуднення могут буті як фактором дефіціту енергетічної цінності їжі, так и профіциту фізичної актівності. Для точного розрахунку кількості калорій для схуднення при спортивних заняттях варто проконсультуватися у дієтолога, що спеціалізується на спортсменах, або тренера-інструктора, що має спеціалізовану підготовку в області дієтології.

Як розрахувати калорії для збільшення маси тіла

Незважаючи на статистичні дані, що свідчать про підвищеній кількості населення із зайвою вагою, необхідність збільшення маси тіла – далеко не рідкість. Можна почути рекомендації від медиків батькам дітей з дефіцитом маси тіла, дієтологів – занадто худорлявим людям, спортивних інструкторів – спортсменам, яким необхідно створити профіцит маси перед етапом зростання м’язових тканин або для переходу в іншу вагову категорію.

Залежно від вихідних даних, мети набору маси тіла і умов життя (харчовий раціон, соматичні та інші захворювання, можливість активного руху) розрізняються підходи і методики. Розрахувати калорії для збільшення маси тіла можна відповідно до формулами маффіни-Джеора або Харріса-Бенедикта, що дозволяють дізнатися основні середньодобові витрати енергії організмом. Шуканий профіцит калорій базується на визначенні діапазону між стабільними енерговитратами і можливим додатковим обсягом калорійності їжі.

Калорійність основних продуктів харчування

Калорійність основних продуктів харчування визначається фахівцями-дієтологами на базі складу продукту. При відомих даних про зміст білків, жирів і вуглеводів в їжі калорійність розраховується за формулою:

Підсумкова сума означає калорійність продукту з розрахунку 100 г.

Таблиці калорійності основних продуктів харчування і склади на упаковках продуктів, виготовлених або упакованих промисловим методом, дозволяють приблизно визначити, яка кількість енергії буде отримано організмом при вживанні даного продукту.

Таблиця змісту калорій

Таблиці калорійності продуктів, поширені в інтернеті, містять чимало корисних даних. З них можна дізнатися, скільки калорій в яйці, молоці, маслі, овочах, різних видах м’яса та інших монокомпонентних продуктах.

Зрозуміло, дані, що наводяться в таблицях калорій, досить усереднені. Цьому сприяють два фактори:

• по-перше, калорійність і склад їжі в значній мірі залежить від її особливостей походження. Для овочів це сорти, регіони зростання, час збору. Для м’яса, молока, продуктів тваринного походження – види, породи тварин, птахів, риби, специфіка місцевості, в якій вони росли, кормової бази. Усереднена поняття «пісна яловичина» може відрізнятися по допустимому відсотку жиру на 5-10%;
• для продуктів фабричного виробництва, що використовуються в таблиці калорій, на точність даних впливає другий чинник. Не завжди «ріжки пшеничні» виготовляються з борошна пшениці однаковою твердості, що впливає на вміст білка, жирів. А також деякі виробники, використовуючи затверджені рецептури, змінюють їх з метою здешевлення вартості виробництва або застосування більш доступного в даний момент сировини.

Таким чином, таблиці калорій можуть містити не цілком достовірні дані. Більш того, якщо порівнювати кілька таблиць енергетичної цінності продуктів, можна прийти до висновку, що калорійність одного і того ж страви відрізняється в різних джерелах. Як бути?

Щоденна норма калорій для людини не є строгим правилом, якого треба дотримуватися до кожної одиниці. Беручи за базові показники дані одного джерела, можна успішно формувати щоденний раціон при обліку усереднених показників.

Кількість калорій в продуктах

Для точного визначення кількості калорій в продуктах необхідно використовувати калориметр. Спалюючи в герметичній камері продукт, можна заміряти, яке його кількість збільшить температуру води на 1 градус. Таким чином визначають точну енергетичну цінність.

Але неможливо спалювати всі продукти харчування, все овочі, яйця, різновиди котлет або літри борщу. Тому при підрахунку калорій в різних стравах, продуктах, напоях орієнтуються на приблизний склад. Відштовхуючись від співвідношення білків, вуглеводів і жирів, проводять підрахунок калорій. Так, калорійність білка і вуглеводів – 4 кілокалорії на 100 г, жирів – близько 9 ккал. Таким чином, знаючи склад продукту, можна зробити самостійний підрахунок калорій.

Калорійність складових страв вважається також. Необхідно зважувати і оцінювати енергетичну цінність кожного компонента страви. Такими розрахунками калорійності займаються дієтологи і фахівці-укладачі рецептур в харчовій промисловості.

Однак якщо людині рекомендована сувора дієта за медичними показаннями, і бажано не перевищувати середньодобову норму калорійності, рекомендують уважно ставитися до опублікованими даними по калорійності складних страв. Є значна різниця в енергетичній цінності пісних щей, щей з курячої грудки або зварених на міцному м’ясному бульйоні з додаванням жирної сметани. Якщо мова йде не про цікавість, а про здоров’я, розрахувати калорії варто самостійно або за допомогою дієтолога.

Скільки калорій в яйці

Можна досить приблизно визначити, скільки калорій в яйці. В усередненому, що приймається за стандартне куряче яйце близько 160 ккал на 100 г. Якщо треба точно дізнатися, скільки калорій в яйці курки, доведеться орієнтуватися на категорію яєць. Прийняте поділ за категоріями залежить від ваги яйця разом зі шкаралупою, від 45 до 65 грам.

У продажу є і дієтичні курячі яйця зі зниженим вмістом жиру. Їх калорійність буде дещо менше середньої. Сама енергетично найцінніша частина яйця – жовток, високий вміст жирів забезпечує близько 350 кілокалорій на 100 г, а ось білок в яйцях – практично чистий білок, присутній в інших продуктах. Його калорійність вважається базовою, близько 40 ккал на 100 г.

Розрахунок, скільки калорій в яйці, залежить також від декількох факторів. У деяких яйцях можна зустріти по два жовтки, а яйця від молодих курок характеризуються меншою масою жовтка і зниженою калорійністю.

Ну і важливий фактор походження яєць: яйця від домашніх несучок за складом і енергетичної цінності можуть відрізнятися від яєць виробництва курок з птахофабрик за рахунок вільної активності птахів, більшої різноманітності раціону, меншої кількості добавок. Домашні несучки в холодну пору приносять яйця меншого розміру і з більш низькою калорійністю, на курок, що живуть в умовах птахофабрики, сезонний фактор не діє.

Яйця бувають різні, власне, як і птиці. І калорійність їх різна. Перепелине яйце містить близько 170 ккал на 100 г, качині, гусячі, індичі яйця відрізняються більш високим вмістом жирів в жовтку, як наслідок – підвищеної енергетичною цінністю продукту.

Скільки калорій в банані

Намагаючись розрахувати, скільки калорій в банані, необхідно пам’ятати, що ці плоди мають внутрішньовидові відмінності. Найчастіше в російських магазинах можна зустріти так звані «кормові» банани, великого розміру, з товстою шкіркою. Вони відрізняються лежкістю, успішно дозрівають в ящиках, добре переносять транспортування з жарких країн до Росії. У таких бананів борошнистий солодкуватий смак, білувата м’якоть і близько 90 кілокалорій на 100 г.

Банани, які вважаються більш високим сортом, відрізняються меншими розмірами, більш округлої формою у плодоніжки, дуже тонкою шкіркою, вираженим ароматом і смаком. Їх практично неможливо зберігати і перевозити в свіжому вигляді, але саме такі банани використовуються при виготовленні сухофруктів. Енергетична цінність цих плодів у свіжому вигляді доходить до 110 ккал на 100 г, а якщо задатися питанням, скільки калорій в банані висушеному, то енергетична цінність такого продукту може відрізнятися від 250 до 400 ккал на 100 г, так як в процесі сушіння деякі виробники використовують цукровий сироп для посилення смаку.

Рослинна і вершкове масло: калорії

Залежно від типу масла калорійність цього продукту значно варіюється. Наприклад, вершкове масло містить близько 750 ккал на 100 г, а «селянське» з 72,5% жирності – приблизно 650.

Якщо ж вершкове масло піддають перетоплюванні, сприяючи максимальному виходу рідини, то енергетична цінність подібного топленого масла значно зросте і складе 890 кілокалорій на 100 грамів продукту.

На відміну від вершкового рослинні масла практично незмінні в енергетичній цінності, це чисті жири без додаткових включень. З точки зору калорійності неважливо, який вибрати тип, соняшникова, кукурудзяна, оливкова, соєва або будь-яке інше рослинне масло, калорії в цьому продукті не залежать від вихідної сировини, тільки від процесу виробництва і очищення. В середньому у всіх рослинних оліях 890 ккал на 100 г, таким чином, столова ложка масла містить близько 100 ккал.

Молоко: калорії, склад

Калорійність молока залежить від декількох факторів. По-перше, молоко може бути як коров’ячим, так і козячим, зустрічаються і екзотичні варіанти типу верблюжого або кобилячого молока. Калорії, склад продукту можуть значно варіюватися в залежності від його походження.

У сирому вигляді нормалізоване молоко корів та кіз схоже по калорійності – 65 і 70 ккал відповідно. Молоко від домашньої тварини можна розрахувати за рівнем калорійності вельми умовно, так як різні тварини виробляють молоко різної жирності в залежності від віку, складу кормів, пори року, здоров’я і породи. Прийнято вважати, що здорова корова або коза з домашнього господарства приносить надої з 6-8% жирності молока.

Цікаво, що молоко пастеризоване та стерилізоване при одній і тій же жирності відрізняється по калорійності: пастеризоване молоко містить калорій на 3 одиниці менше.

Часто можна вибрати різні типи жирності коров’ячого молока, від «нульового», в якому 0,1-0,5% жиру, до підвищеної насиченості жирами, 6,5-7%. У знежиреному молоці калорій менше всього – 31 ккал на 100 г.

Найвищий вміст калорій в молоці, піддають тривалій тепловій обробці. Так, пряжене молоко містить вже 85 ккал на 100 г за рахунок випаровування частини рідини в процесі переробки, а згущене молоко без додавання цукру – 140 ккал.

Саме енергетично цінне молоко – сухе. У 100 грамах сухого цільного молока міститься 476 кілокалорій.

Цукор: калорії, вуглеводи

Цукор – практично чистий вуглевод . Його калорійність кілька залежить від ступеня обробки: цукор-сирець і тростинний вид мають більше домішок і містять в середньому 360 ккал на 100 грам. Рафінад і цукор-пісок мають енергетичну цінність, що виражається в 379 ккал / 100 г. Оскільки цукор-сирець досить рідко зустрічається в сучасних магазинах і сплутати його з іншими видами неможливо, варто вважати, що в цукрі калорій міститься 379 на 1 грам, або 379 кілокалорій на 100 г.

Додавання цукру до різних продуктів значно підвищує їх калорійність. Наприклад, показники калорійності згущеного молока без додавання цукру і з його наявністю суттєво різняться: 140 і 320 ккал відповідно.

Капуста – калорії і енергетична цінність

Кількість в такому овочі, як капуста, калорій може значно варіюватися. Сама низькокалорійна різновид – морська капуста. Ця водорість, маючи велику кількість важливих мікроелементів, відрізняється вкрай низькою калорійністю. 5 кілокалорій на 100 грам, такі показники морської капусти. Якщо консервація морської капусти проводилася з використанням олії, то енергетична цінність зростає в залежності від рецепту.

Капуста-овоч теж висококалорійний продукт. Багата клітковиною, вітаміном С, магнієм, білокачанна капуста містить в середньому 25-29 ккал на 100 г залежно від сорту. Червонокачанна капуста, що відрізняється насиченим бордовим або фіолетовим відтінком, містить 24 ккал / 100 г.

Капуста, квашена без додавання цукру, має нижчу енергетичну цінність, ніж свіжа, за рахунок збільшення кількості рідини, в такий капусті від 20 кілокалорій.

Далі в шкалі енергетичної цінності цього овоча слід кольорова капуста: калорій в ній трохи більше, ніж в білокачанної, 30 ккал / 100 г. За нею йдуть кольрабі і брюссельська капуста, 42 і 43 кілокалорії відповідно.

Знаючи про низьку калорійність капусти, не варто, проте, будувати дієту на підставі великої кількості цього овоча. Капуста, особливо кочення, багата не тільки корисними вітамінами і мікроелементами, а й насичена грубою клітковиною. Велика кількість клітковини в кишечнику може призводити до розвитку захворювань шлунково-кишкового тракту і розвитку непрохідності відділів кишечника, які вимагають негайного медичного втручання. Через великий вміст клітковини капуста також сприяє підвищеного газоутворення, внаслідок чого її рекомендують виключати з раціону людей з деякими хворобами шлунково-кишкового тракту, а також не рекомендують вживати в їжу годуючим мам, особливо в сирому вигляді.

У всіх таблицях калорій розрахунок калорійності овочів призводять приблизно. Залежно від умов зростання, сорту, стиглості вміст цукрів і жирів може відрізнятися у одного і того ж виду овочів. Однак для базових підрахунків калорій в раціоні таких усереднених даних цілком достатньо.