Флокси: опис вирощування з насіння

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 21 серпня 2020 Опубліковано: 11 лютого 2019 Перша редакція: 11 травня 2014 🕒 12 хвилин 👀 88736 разів 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за флоксами
• Квіти флокси – опис
• Вирощування флоксів з насіння
• Однорічні флокси – посадка і догляд
  • Посадка однорічних флоксів
  • Догляд за однорічними флоксами
  • Хвороби флоксів
  • Шкідники флоксів
  • Посадка багаторічних флоксів
  • Догляд за багаторічними флоксами
  • Флокси однорічні
  • Флокси багаторічні
  • Флокс волотистий (Phlox paniculata)
  • Коментарі

  Деякі садівники стверджують, що не люблять флокси, мовляв, приїлися, простуваті, не хочеться постійно морочитися з розподілом та омолодженням кущів. Погодимося тільки в одному: так, якщо ви хочете зберегти сортові фішки строкатих флоксів від реверсу (повернення до знак батьківського сорту), доведеться контролювати і за необхідності періодично відокремлювати частини кущів, що змінили колір.

  А ось з приводу простуватих флоксів – категорично не згодні! Чи бачили ви, наприклад, сорти флоксів, які з настанням сутінків змінюють свій колір? Зверніть увагу на сорти «Олексій Ленський», «Гордість Росії», «Гардемарин».

  А флокси, які імітують гжель на білому фарфорі? «Неонові» флокси? Сорти «Гжель» та «Сандро Ботічеллі».

  Про особливості догляду і можливі труднощі при створенні флоксарію читайте далі.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за флоксами

  • Посадка: посів насіння навесні чи в листопаді-грудні у відкритий ґрунт або посів насіння в березні на розсаду.
  • Цвітіння: з червня до осені.
  • Освітлення: притінок.
  • Ґрунт: середньосуглинистий, багатий на гумус, вологий, легкий і пухкий, нейтральної реакції.
  • Полив: помірний (1,5-2 відра води на м²), регулярний.
  • Підгортання: у другій половині вегетаційного періоду.
  • Підживлення: органічними та мінеральними розчинами: перше – у кінці травня, друге – на початку червня, третє – на початку липня, четверте – у кінці липня. Багаторічні сорти вп’яте підживлюють у період формування зав’язі.
  • Розмноження: однорічники тільки насінням, багаторічники переважно вегетативно – поділом куща, кореневищними та листовими живцями, але можна й насіннєвим способом.
  • Шкідники: нематоди, слимаки, гусінь.
  • Хвороби: пістрявопелюстість, борошниста роса, фомоз, септоріоз, вертицильозне в’янення.

  Флокс (лат. Phlox) – рід трав’янистих рослин із родини синюхові (Polemoniaceae), що налічує близько сімдесяти видів, з яких культивується близько сорока. У Європі флокси з’явилися в середині XVIII століття, відтоді селекціонери вивели близько 1500 сортів красивих і запашних квітів. Грецькою «флокс» означає «полум’я». Це ім’я рослині дав Карл Лінней в 1737 році через дуже яскраві квітки деяких видів. Батьківщиною флоксів є Північна Америка, суворий клімат якої зробив рослини невибагливими і живучими. Крім того, флокси дуже запашні і довго цвітуть.

  Квіти флокси – опис

  Флокси різноманітні навіть усередині одного виду: їхня «зовнішність» змінюється залежно від того, в якому кліматі вони ростуть. Ось, наприклад, на висоті 4000 метрів вони мохоподібні і низькорослі, їхні стебла гілкуються і вкриті вічнозеленими листками, а висота рослин від 5 до 25 см. У більш сприятливих умовах флокси – прямостоячі кущі заввишки від 30 до 180 см. А є й напівчагарники. За часом цвітіння вони бувають весняними (ранніми), літніми (середніми) і літньо-осінніми (пізніми). У культурі переважають види і сорти флоксів прямостоячих. Листя у них сидяче, супротивне, суцільнокрає, овально-ланцетне або подовжено-яйцеподібне. Квіти флоксів від 2,5 до 4 см у діаметрі, мають трубчасто-лійкоподібну форму і зібрані в складні суцвіття до 90 штук у кожному. Квітки мають відігнуті пелюстки, п’ять тичинок і одну маточку. Плід флоксів – овальна коробочка. Всі флокси, що вирощуються в культурі, – багаторічні рослини, і тільки флокс Друммонда (Phlox drummondii) та його численні різновиди – однорічники.

  Вирощування флоксів з насіння

  Мати квітучі флокси в саду з весни до кінця вересня – це реально, потрібно тільки знати, як вирощувати флокси. Розмножуються флокси найчастіше вегетативними способами – живцюванням, відводками або поділом куща, але деякі квітникарі схиляються до вирощування флоксів з насіння. Насіння багаторічних флоксів, заздалегідь зібране восени, треба сіяти в землю перед зимою – в листопаді-грудні. Виберіть ділянку, на якій ваші флокси ростимуть кілька років. Якщо вже лежить сніг, приберіть його з грядки і розсипте на промерзлу землю насінини на відстань 4-5 см. Присипте його 1-1,5-сантиметровим шаром просіяної землі, а зверху накрийте снігом. Землю можна заготовити заздалегідь, щоб вона не була холодною і мерзлою, а можна купити ґрунт у крамниці. Прорісність насіння, що потрапило в землю взимку, становить 70 %, а до весни різко зменшується. Ранньою весною виклюнуться сходи, які потрібно буде пікірувати після появи двох пар справжніх листочків на відстань 20 см один від одного. Цю розсаду ви будете висаджувати в належний час.

  Найчастіше розмножуються насінням саме однорічні флокси. Навесні підготуйте грядку, розсипте по ній насінини на відстані 3-4 см одне від одного, полийте його з обприскувача, накрийте поліетиленом. Землею не присипайте, але щодня піднімайте ненадовго плівку, струшуючи з неї конденсат, аби насіння дихало. Як тільки насіння дасть паростки, поліетилен можна прибирати.

  Однорічні флокси – посадка і догляд

  Посадка однорічних флоксів

  Про те, як посадити флокси з насіння, ми вже розповіли. Але деякі квітникарі не хочуть наражати насіння на ризик, побоюючись сильних весняних заморозків, тому висаджують флокси навесні розсадою. На розсаду насіння флоксів однорічних сіють у березні, сходи з’являються за тиждень. Паросткам потрібні світло, поливання і помірна температура. За два-три тижні сходи пікірують. У перші дні після пікірування постарайтеся захистити сходи від прямих сонячних променів, щоб уникнути опіків. Накривайте їх газетою або непрозорою плівкою. Перед посадкою флоксів у відкритий ґрунт можна два-три рази підживити сіянці мінеральними добривами. Концентрація підживлення повинна бути в два рази меншою, ніж для дорослої рослини. Для досягнення пишності куща сходи у фазі 4-5 листочків прищипують.

  У травні розсада флоксів, що підросла, висаджується на клумбу, зберігаючи відстань між рослинами 15-20 см. Дуже важливо правильно вибрати місце для посадки. Однорічні флокси холодостійкі, посухостійкі, люблять світло, але не терплять перегріву кореневої системи. Найкрасивіші флокси виростають у півтіні, і що густіший затінок, то менш рясне, але більш тривале буде у флоксів цвітіння. На сонці квіти флоксів швидко вигоряють, в напівтіні ж вони довго зберігають насиченість кольору, а якщо ви посадили так звані «синіючі» сорти, квіти яких у сутінковому освітленні стають майже синіми, то ні з чим не зрівнянне естетичне задоволення від цвітіння флоксів, що виросли в півтіні, вам гарантовано. Найкраще висаджувати флокси на високі грядки, подалі від дерев і чагарників із сильно розгалуженою кореневою системою.

  Садовий ґрунт для флоксів повинен містити велику кількість гумусу. Важкий ґрунт із поганим дренажем для флоксів згубний. Не люблять вони і закислені ділянки, в цьому випадку в ґрунт потрібно буде додати вапно. Найкращий склад ґрунту для флоксів – родючий пісок без домішок глини – за умови гарного поливу дозволить виростити потужні квітучі кущі. У важкі суглинки доведеться вносити пісок, органічні добрива і торф. Розсада висаджується в неглибоку ямку, куди перед посадкою додають біогумус або компост (або дві пригорщі золи), коріння розправляється горизонтально.

  Догляд за однорічними флоксами

  Вирощування однорічних флоксів – заняття приємне і нетрудомістке. Головне – не заважати їм рости. Весь інший догляд – традиційні для квітів обережне розпушування ґрунту (6-8 разів), підгортання при розпушуванні в другій половині вегетаційного періоду, щоб у флоксів швидше сформувалася коренева система, підживлення органікою й мінеральними добривами. Перше підживлення рідким гноєм (25 г на відро води) проводиться в кінці травня. Друге – на початку червня, але в розчин гною додається калійна сіль або суперфосфат. Третє (рідкий гній без добавок) – на початку липня. Четверте підживлення, наприкінці липня, має містити фосфор і калійну сіль.

  Полив флоксам потрібен регулярний, але помірний, вранці або ввечері. Лити воду слід під корінь із розрахунку 1,5-2 відра на 1 м 2 посадки. Згубно поливати флокси холодною водою в денну спеку, тому що стебла можуть розтріскатися. Бажано видаляти зів’ялі квіти, що заважають рости новим, котрі ще не розпустилися. Що стосується хвороб і шкідників, то у флоксів їх більш ніж достатньо.

  Хвороби флоксів

  Така, наприклад, хвороба, як строкатопелюстковість, вкриває пелюстки флоксу невластивим виду візерунком, спотворюючи зовнішній вигляд рослини. Способів позбутися цієї хвороби не існує, тому кущ викопують і знищують, щоб уникнути зараження інших рослин. Той же вирок доведеться виконати, якщо виявиться, що рослину вразило грибкове захворювання борошниста роса, що проявляється білуватим матовим нальотом на листках і стеблах.

  Хворіють флокси на ще одне грибкове захворювання – фомоз, що робить пагони крихкими, а листя сухим. В якості профілактики пропонують розпилювати на листя і стебла флоксів (тільки не на суцвіття) колоїдну сірку, але температура повітря при цьому повинна бути не нижчою 18 ºC. Захворювання септоріоз проявляється як темно-бурі цятки на листі рослин, що збільшуються в розмірах при розвитку хвороби. При перших ознаках окропіть кущ і ґрунт навколо нього бордоською рідиною, а за два тижні повторіть обробку. Ще одне захворювання, вертицильозне в’янення, руйнує кореневу систему флоксів, але потерпають від нього тільки флокси, що ростуть на кислих ґрунтах.

  Шкідники флоксів

  Зі шкідників найчастіше флокси вражає нематода – крихітний ниткоподібний черв’як, який живиться соком тканин рослини. Від цього спотворюється суцвіття, квітки дрібнішають, стебла тоншають. Вражений кущ доведеться викопати і спалити, а заражений ґрунт обробити триразово з інтервалом в 20 днів нематоцидами. Шкодять флоксам голі слимаки, об’їдаючи ночами низ стебел, листя і навіть квітки. Живуть вони у верхніх шарах ґрунту, тому профілактичне розпушування ґрунту та видалення бур’янів будуть цілком дієвими засобами боротьби зі слимаками, але якщо вони все ж таки з’явилися на ділянці, опудрюйте ґрунт вапном-пушонкою, золою або сумішшю золи з тютюновим пилом. Якщо флокси пошкоджує гусінь метеликів, найкраще буде зібрати їх вручну, але якщо їх забагато, то обробіть флокси препаратами від листогризучих шкідників.

  Багаторічні флокси – посадка і догляд

  Посадка багаторічних флоксів

  Вирощування багаторічних флоксів мало чим відрізняється від вирощування однорічних, однак є деякі особливості. Наприклад: весняна посадка багаторічних сортів здійснюється так само, як і однорічних, але після цього ділянку потрібно замульчувати сухим торфом або перегноєм. Крім того, відстань між рослинами повинна бути не 15-20 см, а як мінімум півметра, тому що рости флокси будуть на цій ділянці багато років, і їм потрібно місце, куди вони будуть розростатися. Якщо ви купили флокси восени, то не саджайте їх, а прикопайте на глибину 20-25 см у захищеному від вітру місці, де взимку затримується сніг. Як тільки ґрунт замерзне, прикрийте прикопані флокси торфом або сухим листям.

  Крім того, посадку багаторічних флоксів у деяких випадках здійснюють восени. Наприклад, якщо кущ дуже розрісся і втратив декоративність, його восени (з середини серпня по першу декаду вересня) викопують, ділять кореневище, видаляють середину куща, яка старіє раніше за інші частини, а бічні частини розсаджують. Також восени слід посадити на постійне місце флокси весняного живцювання, що вже підросли. Перед осінньою посадкою в ґрунт додають компост; якщо ґрунт глинистий, то ще й пісок, а якщо піщаний, то торф. У розташовані на відстані півметра одна від одної ямки поміщають частки, розправляють їхнє коріння горизонтально і неглибоко прикопують (не глибше 4-5 см). Якщо немає дощів, посаджені флокси рясно поливають з розрахунку 2 л води на кущ кожні 2-3 дні протягом двох тижнів, ґрунт, що підсохне, розпушують і мульчують торфом або перегноєм шаром 4 см.

  Догляд за багаторічними флоксами

  Доглядати за багаторічними флоксами потрібно, як і за однорічними. Але якщо однорічники потрібно підживлювати чотири рази за період росту, то багаторічні види удобрюються п’ять разів – останній припадає на період, коли формується насіння в коробочках. Підживіть флокси калійно-фосфорними добривами (10 г сульфату калію і 20 г суперфосфату на відро води). Зробіть це ввечері після поливання, намагаючись не попасти розчином на листя. При правильному догляді і гарному підживленні флокси ростуть на одному місці, не втрачаючи декоративності, до семи років.

  Багаторічні флокси – одна з рідкісних культур, які можна живцювати протягом усього вегетаційного періоду. Починати можна з того моменту, коли пагін досягне 5 см, останні ж живці знімають у кінці вересня. Проте варто пам’ятати, що весняні та літні укорінення бувають успішнішими, ніж пізніші. Крім живцювання, флокси розмножуються відсадками, і цей спосіб значно менш трудомісткий, ніж живцювання. Стебло до відцвітання пригинають до землі, фіксують по всій довжині і підгортають перегноєм із торфом. Восени з цього пагона утворюється нова рослина, яку відокремлюють від основного куща і пересаджують туди, де вона ростиме постійно.

  Флокси після цвітіння

  Однорічні флокси можуть зацвісти і наступного року, але якість суцвіть навряд чи буде високою. Тому, якщо хочете, зберіть насіння, зріжте засохле восени бадилля, а землю на ділянці перекопайте, видаляючи з неї кореневища флоксів. Навесні ви зможете посіяти зібране насіння, і у вас знову зацвітуть квіти, що вам сподобалися.

  Багаторічні флокси, вірніше, їхні ростові бруньки у безсніжну зиму можуть вимерзнути, якщо температура опуститься до -10-15 ºС, а якщо мороз досягне -20-25 ºС, то загине кореневище флоксів. Тому восени, після того, як бадилля флоксів пожовтіло і всохло, зріжте його, а кореневі шийки присипте шаром ґрунту з торфом. Накрийте їх соломою, опалим листям або ялиновим гіллям, щоб зберегти кореневища в ґрунті до весни. Якщо ж випаде сніг товщиною в 50-60 см, то можна не боятися і тридцятиградусних морозів.

  Різновиди і сорти флоксів

  Флокси однорічні

  Флокс Друммонда – один із найкращих однорічників серед садових квітів. Побачив його в Техасі і привіз до Англії в 1835 році англійський мандрівник, натураліст і богослов Генрі Друммонд. В Англії квітка прижилася. Цвіте флокс Друммонда з червня і до самих заморозків. Листя у нього овально-ланцетоподібне, супротивне. Тонке розгалужене стебло від 12 до 30 см заввишки. Ароматні квіти фіолетового, темно-червоного, білого, жовтого, лососевого кольорів.

  Флокс Друммонда представлений двома різновидами: зірчастий і великоквітковий. Флокс Друммонда зірчастий (Phlox drummondii cuspidata) зазвичай досягає 30-40 см у висоту, хоча відомі і низькорослі форми – до 12 см. Пелюстки його яскравих квіток красиво розсічені, і квітки схожі на зірку із вічком. Флокс Друммонда великоквітковий (Phlox drummondii mixed) росте до 30 см у висоту. У нього великі квіти найрізноманітніших забарвлень, але особливо привабливі червоні відтінки.

  Деякі квітникарі ділять флокси однорічні за їх розміром на великоквіткові і карликові (15-20 см заввишки). До великоквіткових належать такі сорти, як «Високий білий», «Високий вогненно-червоний» і «Високий яскраво-червоний». Компактні низькі сорти (карликові) представляють «Снігова куля» (білий), «Шамоа» (рожевий), «Ізабелла» (жовтий), «Сальмона» (лососевий), «Дефіанс» (вогненно-червоний). І у великоквіткових видів, і у зірчастих, і у карликових є махрові та напівмахрові сорти. Популярними є сорти махрових флоксів Проміс різних відтінків.

  Флокси багаторічні

  Серед багаторічних сортів флоксів найраніше (у травні) зацвітає флокс шилоподібний. Його стебла, що густо гілкуються, так рясно вкриті квітами різних відтінків від білосніжного до темно-червоного, що не видно листя, вузького, шилоподібного, за яке він і отримав свою назву. Висаджують цей сорт флоксів у рокарії і на альпійських гірках. Флокс розчепірений теж зацвітає в травні, на один-два тижні пізніше. Його маленькі кущики з ніжними бузково-блакитними квітками виглядають дуже гарно. Цей вид не такий світлолюбний, як флокс шилоподібний, має здерев’янілі стебла, більше, але менш густе листя. Флокси багаторічні представляє ще такий вид, як флокс волотистий, що зацвітає в середині літа. Це саме той флокс, який усім нам добре знайомий: величезні запашні шапки квітів, гарне зелене листя.

  Флокс волотистий (Phlox paniculata)

  Флокс волотистий – родоначальник багатьох вишуканих сортів, серед яких і флокс махровий Pure Feelings (великі суцвіття з білих квіток з зеленою смугою по центру, знизу – лілових; пелюстки довгасті, скручені, висота рослини – 70-80 см), і флокс махровий Natural Feelings (дуже дрібні біло-зелено-рожеві квітки, суцвіття нагадують гілку бузку). Результатом селекції стали і такі зимостійкі сорти, як флокс Оранж (Orange Perfection, Orange Spat) помаранчево-червоних відтінків, які не вигоряють на сонці. Їх легко розводити, догляд за ними теж нескладний, і вони неймовірно красиві. Але як не дивно, більше за інші популярний у квіткарів флокс Кінг заввишки до 1 м з квітками до 4 см у діаметрі малинового, рожевого, бузкового, білого та інших кольорів.

  Як вирощувати флокс волотистий в саду

  Рід флоксів (Phlox) налічує близько 60 видів красивих квітучих багаторічних рослин. У перекладі з грецької мови назва роду перекладається як «вогонь, полум’я». Один з найулюбленіших садівниками видів – Флокс волотистий (Phlox paniculata), який, мабуть, можна зустріти в кожному саду.

  Рослина родом з вологих лісів східної частини Північної Америки. Висота його від 40 до 150 см, в залежності від сорту. Розростаючись, створює куртини, іноді до одного метра в діаметрі.

  Ароматні 2-3 сантиметрові квітки утворюють суцвіття у вигляді сферичних парасольок, які вражають багатством фарб.

  Завдяки роботі селекціонерів можна зустріти величезну кількість сортових форм і гібридів з усіма відтінками червоного, білого, синього; однотонні або змішані. Цвітуть з червня по вересень.

  Сорти волотистого флокса з білими квітками

  – «Блакитний лід» – білі пелюстки з яскраво-рожевою плямкою по центру.

  – «Європа» – білі квіти, іноді з рожевим відтінком і рожевою серцевиною.

  – «Фудзіяма» – білосніжний високий сорт.

  – «Граф Цепелін» – біло-червоні або біло-рожеві квітки.

  – «Міа Ruys» – низький сорт з чисто-білими суцвіттями.

  – «Перламутр» – з яскравими біло-рожевими суцвіттями.

  – «Рембрандт» – відрізняється великими квітками.

  – «Білий адмірал» – високорослий білосніжний сорт.

  Варіації червоних, червоних і рожевих відтінків

  – «Віндзор» – рожево-червоні пелюстки з темно-бордовими очками по центру.

  – «Балморал» – висока рослина з блідо-рожевими квітками.

  – «Бригадир» – з чудовими суцвіттями різних відтінків рожевого або червоного і з темною серцевиною.

  – «Bright Eyes» – його блідо-рожеві квітки мають темні очі по центру.

  – «Сесіль Ханбері» – один з найнижчих сортів з рожево-червоними або яскраво-рожевими пелюстками і більш темною серцевиною.

  – «Фламінго» – ніжно-рожеві пелюстки з червоними плямами по центру.

  – «Landhochzeit» – один з найвищих сортів з рожево-фіолетовими суцвіттями.

  – «Принц Оранський» – рожеві квіти цього сорту мають гарний помаранчевий відтінок.

  – «Rijnstroom» – відрізняється інтенсивно рожевим кольором з яскравими тонкими прожилками на пелюстках.

  – «Зоряний вогонь» – з ефектними яскраво-червоними суцвіттями.

  Варіації фіолетових і синіх відтінків

  – «Blue Paradise» – невисокий кущ з квітками інтенсивного яскраво-блакитного кольору.

  – «Аїда» – один з найнижчих фіолетових сортових форм.

  – «Аметист» – високорослий сорт.

  – «Eventide» – яскраве, фіолетово-синє цвітіння.

  – «Арлекін» – сорт, що швидко зростає, з фіолетовими квітками.

  – «Нора Лей» – ніжно-блакитні пелюстки зі світло-бузковою серцевиною. Відрізняється різнобарвним листям, тому не втрачає своєї декоративності навіть після цвітіння.

  – «Просперо» – високий кущ з блідо-фіолетовими суцвіттями.

  Особливості вирощування

  Флокс волотистий добре росте на сонячних і злегка затінених місцях, захищених від вітру для високих сортів. Краща експозиція – під кущами або деревами, щоб уникнути попадання жарких полуденних променів, особливо для видів з темними квітками, суцвіття яких блякнуть від спеки.

  Даний вид культури не переносить посуху – при нестачі вологи листя жовтіє, а квітки дрібніють, тому з початку вегетації до кінця літа забезпечте багаторічникам рясний і регулярний полив, краще ввечері.

  Ґрунт навколо куща повинний бути рівномірно зволожений, особливо в спеку. Однак, в місці посадки вода не повинна застоюватися, вибирайте ділянку рівну або з невеликим ухилом – заболочування шкодить рослині не менше, ніж посуха.

  При поливі уникайте попадання води на листя, щоб знизити ризик розвитку грибкових захворювань. Якщо літо дощове, застосовуйте профілактичне обприскування купоросом або бордоською сумішшю.

  Навесні слід розпушити землю навколо куща. Наступним кроком є мульчування компостом або гноєм для підтримки вологості, живлення і щоб уникнути перегріву коренів.

  Для вирощування флокса найкраще підходить ґрунт з додаванням гумусу, легкий, але зі збереженням вологи, злегка кислий або нейтральний. На родючих субстратах рослина рясно цвіте і росте протягом 10-15 років. Добре переносить навіть сильні морози, хоча молоді екземпляри краще на зиму вкривати листям або торфом.

  Обрізування зів’ялих суцвіть дозволяє продовжити цвітіння і стимулює утворення нових квіток. В кінці осені стебла багаторічників обрізають.

  Ця чудова рослина-полум’я прикрасить будь-який куточок саду. Її часто використовують для створення англійського ландшафтного дизайну або в стилі кантрі.

  Ефектно виглядає як солітер на тлі смарагдового газону, в центрі квітника. Його компаньйонами можуть бути практично будь-які декоративні культури. Але особливо гарні композиції з геліопсісом, монардою, лаватерою, молочаєм, спіреєю низькорослою, представниками хвойних культур.

  Посадка

  Волотистий флокс висаджують навесні або ранньою осінню, краще в похмуру погоду, на попередньо добре перекопаний і удобрений перегноєм або компостом ґрунт (1-2 відра на 1 м²). Корисно внести деревне вугілля.

  Закладення поживних речовин проводите на глибині 15 см – саме на цій глибині знаходиться потужна коренева система рослини. Розміри лунки 30 х 40 см, на дно насипають трохи піску або викладають шар щебеню для дренажу. Після посадки рослину добре поливають.

  Розмноження волотистого флокса розподілом кореневища

  Навесні на початку вегетації або восени кущ викопують, обтрушують коріння від землі й ділять його на кілька частин. Бажано не використовувати для поділу лопату, а проводити процедуру вручну або гострим ножем, тому що корені рослини чутливі до патогенів.

  Розділені частини повинні мати кілька точок зростання або зачатки пагонів. Нові рослини висаджують, якщо це можливо, на новому місці.

  Розмноження кореневими живцями

  Живці беруть під час пересадки ранньою весною, зрізуючи 1/3 довгого кореневища трохи нижче кореневої шийки.

  Відрізаний корінь ділять на частини близько 3-5 см і поміщають під кутом в контейнер, наповнений стерильною, проникною сумішшю з торфу і вермикуліту, зверху присипають невеликим шаром субстрату. Температура два тижні підтримується на рівні 12-15 ° С, субстрат помірно вологий.

  Потім контейнер ставлять в приміщення з температурою 18-25 ̊С, після появи паростків переносять в добре освітлене місце, але без прямих сонячних променів.

  Після появи 4 листочків, молоді саджанці можна пересаджувати у відкритий ґрунт. Даний спосіб розмноження флокса особливо актуальний при ураженні рослини стебловими нематодами.

  Хвороби та шкідники

  Несправжня борошниста роса. Під час вологого літа в місцях з поганою циркуляцією повітря флокс може уражатися борошнистою росою. В цьому випадку стебла і листя обприскують фунгіцидом.

  Нематоди. Ознаки присутності паразитів проявляються в деформації стебел і гальмування зростання. Біологічні способи лікування – видалити уражену рослину, а на місці його вирощування 3 роки поспіль сіяти чорнобривці.

  Сіра гниль. Хворі частини повинні бути спалені, а весь багаторічник та рослини, що знаходяться поруч, обробити фунгіцидом.

  10 гібридних сортів флокса волотистого, які ви не зможете забути

  Життєрадісний флокс волотистий може зачарувати будь-кого. Навіть безіменні сорти-старожили і видові рослини, що випадково з’являються у саду зі стихійних ринків або внаслідок взаємообміну, сповна розкривають всю романтичність цього класичного багаторічника. Але завдяки зусиллям селекціонерів сучасні флокси можуть похвалитися вибором найрізноманітніших сортів. Яскраві гібридні сорти флокса волотистого захоплюють розміром суцвіть, небаченими барвами і деталями будови квітів. Серед них є такі оригінали, які можуть стати найяскравішим акцентом літніх квітників.

  10 гібридних сортів флокса волотистого, які ви не зможете забути

  Сучасний флокс волотистий — який буває?

  Сучасний вибір сортів флокса волотистого — це різні розміри, більш або менш масивні суцвіття, несхожі забарвлення і формі квітів. Але будь-які флокси волотисті будуть виглядати у саду, як яскраві плями. Сучасні флокси представлені, в основному, гібридними сортами. Складна селекція, яку проводять і в напрямку міжсортового схрещування, і в міжвидовій гібридизації, зробила флокси волотисті надзвичайно пишноквітними та різноманітними.

  Щоб не помилитися в виборі й придбати для свого саду ідеальний сорт флокса, варто оцінювати їх по головним ознакам і базовій класифікації сортів:

  • за висотою (низькорослі до 70 см, середні від 80 см до 1 м і високі сорти);
  • за щільністю кущів і густотою листя, пропорційністю зеленої та квітучої маси;
  • за періодом цвітіння (ранні червневі, середні липневі, пізні серпнево-вересневі);
  • за формою суцвіття (круглі, конусовидні, циліндричні, щитовидні, напівсферичні);
  • за щільністю суцвіть (щільні чи розрідженні, розгалужені чи компактні, прямі чи пониклі);
  • по кольору пагонів (звичайні чи пурпурові);
  • за яскравістю забарвлення (білі, світлі пастельні, яскраві рожеві й помаранчеві, холодні блакитні і сині, темні — червоні чи пурпурні);
  • за складністю забарвлення (однотонні, акварельні з м’якими переходами тону чи контрастні з яскравими малюнками);
  • за розміром квітів (від ледве більших за 1 см до майже 5 см у діаметрі);
  • по формі вінчика (щільного колесовидного, блюдцевого, барвінкоподібного, зіркоподібного, викривленого, не повністю розкритого);
  • по схильності до вигорання на сонці (стійкі та чутливі).

  Вибирати є з чого, адже флокси знайдуться і для переднього плану чи бордюру, і для одиночної партії, і для будь-якої групи чи квітника.

  Більшість сучасних сортів флокса волотистого – ніжні, пастельні, акварельні і дивовижно романтичні. Та є серед них і такі різновиди, які неможливо забути чрез їх оригінальність.

  1. Флокс волотистий «Аметист»

  Холодне, насичено-фіолетове забарвлення великих квіток цього пірамідального сорту ніби наповнює композиції прохолодою. Невелике бузкове коло в центрі анітрохи не змінює однотонного ефекту. А ось смарагдові, холодно-зелені, вузькі ланцетні листя в густих кущиках його лише підсилюють.

  Флокс волотистий «Аметист» (A methyst) дуже адаптивний і зимостійкий вид флоксів, який боїться лише сонця. При висоті кущів в 80-90 см при ретельному догляді може «вимахати» до 1,5 м. Квітне до середини осені.

  Флокс волотистий «Аметист» (Amethyst)

  2. Флокс «Помаранчева досконалість»

  Флокс «Помаранчева досконалість» (Orange Perfection) — найбільш помаранчевий з усіх існуючих флоксів. Зблизька він видає секрет кольору: це лососевий відтінок теплого світло-червоного, який все-одно око сприймає, майже, як гарячий помаранчевий. Насиченість відтінків робить цей флокс настільки звабливим, що його варто висаджувати в якості унікального акценту. Акрилові, сліпучі квіти з хвилястими пелюстками зібрані в щільні щитки суцвіть на фоні яскравої зелені.

  Це пізній, середньорослий сорт, який, в залежності від освітлення, може обмежитися 60 см або витягнутися до 80 см. На яскравому сонці відтінки втрачаються, стають майже середньо-рожевими.

  Флокс волотистий «Помаранчева досконалість» (Orange Perfection)

  3. Флокс волотистий «Зоряний вогонь»

  Флокс волотистий «Зоряний вогонь» (Starfire) — унікальний темно-червоний флокс, єдиний не схильний до вигорання і зміни інтенсивності кольору по мірі відцвітання. Розгалужені китиці суцвіть дуже масивні. Відтінки червоного більше характерні для монарди — глибокі, насиченні, холодні, але не приглушені. Великі, до 4 см в діаметрі, квіти здаются ще благороднішими на фоні темно-фіолетових пагонів.

  Стандартні розміри — 80 см висоти. Пагони розташовані щільно, листя дуже темне. Цей червоний король завершує цвітіння ще в кінці серпня, але завдяки яскравості кольору незабутній. Тим більше, що він — один з найменш вибагливих сучасних сортів.

  Флокс волотистий «Зоряний вогонь» (Starfire)

  4. Флокс волотистий «Свірлі Бірлі»
  

  «Свірлі Бірлі» (Swirley Birly) — найбільш барвистий і екстравагантний сорт флоксів волотистих з акварельним забарвленням. Гігантські квітки (5 см в діаметрі) з яйцевидними пелюстками та «паперовою» текстурою здаються розмальованими художником. На білосніжному тлі від центру розпливаються сліпучі малиново-льодяникові рожеві плями, ніби стікаючи до краю пелюсток. А між ними ніжними розмивами розходиться холодний неоново-фіолетовий колір. Контраст малинової і фіолетової акварелі на білих квітах, майже фіолетове забарвлення квітконосів та темні бутони роблять сорт невимовно прекрасним.

  Це високий, як мінімум, метровий флкос з тонким ароматом. Суцвіття видовжені, чудово підходять для зрізки. Сонцестійкий сорт, вимагає лише помірного поливу.

  «Свірлі Бірлі» (Swirley Birly)

  5. Флокс волотистий «Блю Бой»
  

  Повірити в чистоту ультрамариново-синього забарвлення квітів у конічних суцвіттях сорту «Блю Бой» (Blue Boy) просто неможливо. Настільки насиченим ультрамариново-синім можуть похизуватися тільки дельфініуми. Акварельні деталі у вигляді пурпурових розмивів здалека непомітно, але зблизька вони чарують складністю переходів. І чим більше старіє квітка, тим більше у ній відтінків. Сірувата, темна зелень якнайкраще підкреслює всю імпозантність цього унікального сорту.

  При висоті біля 80 см цей флокс здається дуже компактним. Він вимогливий до родючості грунту, і тим синіший, чим яскравіше освітлення. Дуже зимостійкий сорт, але боїться протягів.

  Флокс волотистий «Блю Бой» (Blue Boy)

  6. Флокс волотистий «Ореол»
  

  Не так багато сортів можуть похвалитися непласкими вінчиками. Забігаючи один на одного, майже трикутні пелюстки сорту «Ореол» (Aureole) утворюють цікаву чашевидну квітку. Ніжний світло-лимонний колір бутонів зберігається на кінчиках пелюсток, а в центрі поступово збільшується яскрава малинова пляма. Завряди конусовидній формі суцвіть і унікальній щільности розташування бутонів сорт здається ще екстравагантнішим.

  Це середньорослий, 60-70 см висотою сорт, що, зазвичай, цвіте аж до кінця вересня. Дуже вимогливий до вологості грунту і надчутливий до прямого сонця.

  Флокс волотистий «Ореол» (Aureole)

  7. Флокс волотистий «Чисті почуття»
  

  Сорт «Чисті почуття» (Pure Feelings) — мабуть, найвідоміший флокс волотистий з «неправильним» цвітінням. Його сліпуче насичено-зелене листя підкреслює розгалужені пишні китиці чудернацьких суцвіть. Біло-салатові пелюстки вузькі, екстравагантно перекручені, з неочікуваним пурпуровим кольором зворотного боку. Дрібні квіти розташовані так щільно, що суцвіття більше 20 см в діаметрі здаються пухкими.

  Це надзвичайно морозостійкий, невимогливий до грунту, здатний рости на повному сонці сорт для незвичних акцентів. Від особливо притягує увагу на фоні хвойних рослин.

  Флокс волотистий «Чисті почуття» (Pure Feelings)

  8. Флокси волотисті серії «Щербет»

  Холодний мятно-салатовий відтінок нерівномірних плям по краю пелюсток проявляється у сортів флокса волотистого «Коктейль Щербет» (Sherbet Cocktail) і «Щербет суміш» (Sherbet Blend) неоднорідно, та незвичність забарвлення компенсує цей недолік. Основний фіалково-бузковий тон квіток з чорничними нюансами здається (завдяки цим плямам) майже штучним. Доки Sherbet Cocktail красується більш темними відтінками, у Sherbet Blend проступають вершково-рожеві барви. Це улюблені флокси метеликів.

  Сорта серіїї «Щербет» (Sherbet) — одні з кращих щільноквіткових компактних флоксів для переднього плану. Вони зберігають декоративність і в напівтіні, повніше розкриваючи кольори, і на сонці, невибагливі до грунту. Кущі висотою до 75 см майже такі ж у ширину. Зів’ялі квіти потрібно зрізати.

  Флокс волотистий «Щербет суміш» (Sherbet Blend)

  9. Флокс волотистий «Сліпий лев»

  За ефектом «голчатості» та пухнастості гігантських суцвіть «Сліпий лев» (Blind Lion) може затьмарити будь якого конкурента. А палітра робить його приголомшливим. Неймовірно красивий темно-червоний, майже чорний відтінок вузьких, перекручених, загострених пелюсток у складних китицях з майже колосковими вузькими відгалуженнями перетворює цвітіння цого флоксу в незабутнє видовище. Суцвіття високо піднімається на кущами, ніби належить злаковим, а внизу його відтінює дивовижно щільна подушка з великого ланцетного темного зелено-червонуватого листя. Навіть пагони у сорту майже чорні.

  Це один з найнижчих сортів флокса волотистого, всього до 40 см, у якого суцвіття домінують над зеленню. Вимагає поливу, але відмінно росте при будь-якому освітленні.

  Флокс волотистий «Сліпий лев» (Blind Lion)

  10. Флокс волотистий «Бутонік»
  

  Флокс волотистий «Бутонік» (Butonic) — рідкісний сорт, світло-пурпурові, акварельні квіти якого не розкриваются. Дивовижно щільні шапковидні китиці суцвіть з бутончиків майже повністю ховають під собою яскраві холодні ланцетні листки. Цей сорт дивує здатністю цвісти довше 8 тижнів. Суцвіття настільки масивні, що на квітнику важко розпізнати їх приналежність до флоксів.

  Висота кущів унікального флоксу — до 70 см. Він швидко й агресивно розростається, досить зимостійкий, але вимагає регулярного поливу.

  Флокс волотистий «Бутонік» (Butonic)

  Дорогі читачі! Обираючи ці та інші сортові флокси, варто пам’ятати, що увага до особливостей та стану рослини — головна запорука успіху. Звертати увагу варто не лише на яскравість цвітіння. Уточнивши, до яких умов (особливо освітлення) звикла рослина, який їй потрібен догляд, чи акліматизована вона до вашого регіону і чи є ризики втрати сорту в перші зими, можно попередити багато помилок. Якою б універсальною рослиною флокс волотистий не здавався, варто сприймати кожен сорт, як особливу рослину зі своїми звичками.

  ЗЕЛЕНА САДИБА.