Не напружуватися і не мінятися. Як батьківські страхи живлять неефективну систему освіти

Багато молодих людей готові пожертвувати мрією, щоб вступити нехай не за покликанням, зате на бюджет — але чи варте це того?

Студент заходить до університетської аудиторії, а потім довгі місяці задається запитанням — навіщо він тут?

Викладач знову і знову питає — коли його робота буде гідно оплачена?

Роботодавець, наймаючи випускника, цікавиться — що той робив у вузі?

Платник податків дивується — що він фінансує?

Батько, який так багато сил і ресурсів вклав у дитину (читай — витратив грошей на репетиторів) обурюється — чому ця дитина нічого не хоче?

Зачароване коло, де у кожного є своя прихована вигода в тому, щоб продовжувати, і свій біль. Серед вигод — не напружуватися, не мінятися, не ризикувати, не брати на себе відповідальність, продовжити дитинство, не йти в невідомість. А біль — про життя наполовину, імітацію і безглуздість.

Платникам податків пора поцікавитися — чому те, що ми оплачуємо, називається «безкоштовно»

У звичайні часи люди, як правило, діють більш стереотипно, йдуть второваною стежкою. Однак в такі складні періоди, як зараз, коли невідомість загострюється, з нею доводиться зустрічатися, виходити з трансу, міняти старі звички і ставити собі нові запитання. Тези «життя коротке», «робота — це тимчасово» перестали бути метафорами і стали для багатьох реальністю. Роботодавці задалися запитанням — а хто ці ключові люди в команді, яких треба зберегти. А платникам податків пора поцікавитися — чому те, що ми оплачуємо, називається «безкоштовно».

Одна з безлічі причин ситуації, що склалася — страхи батьків, які живлять неефективну систему вищої освіти. Страх невідомості, боязнь відсутності контролю, побоювання втратити момент. Питання — що я скажу своїм батькам, бізнес-партнеру, сусідам, якщо моя дитина не піде навчатися до вузу або кине його.

Багато сімей довгий час не наважуються нікому зізнатися в тому, що їхня дитина кинула навчання, а діти довго не повідомляють цю новину батькам, імітуючи студентство. Їм час створювати клуби підтримки і ділитися цією правдою і тим, як з нею жити. Але ж через кілька років ці нелінійні траєкторії будуть розглядатися як історії успіху, в яких молоді люди набралися сміливості зробити альтернативний хід. Але це потім. А поки що, в точці невідомості, страшно і почуваєшся вразливим. З цієї точки можуть народжуватися гарні рішення — відпустити, вірити і підтримувати, а можуть з’являтися й захисні реакції — змусити, примусити, спокусити (часто це називають мотивацією).

Чи потрібна українцям вища освіта? Що найбільше цікавить роботодавців

Багатьом із нас суспільство від самого дитинства вбивало в голову обов’язкову “істину” – щоб добре жити в майбутньому та знайти високооплачувану роботу, потрібно навчатися в школі на одні п’ятірки, вступити в університет на бюджет і отримати повну вищу освіту. Бажано – з “червоним” дипломом.

STYLER РБК-Україна проаналізував звіт LinkedIn під назвою Future of Recruiting 2023 і спробував розібратися, на що найбільше звертають увагу роботодавці, а також чи потрібна сьогодні українцям вища освіта взагалі.

Чи потрібні дипломи

Згідно зі звітом LinkedIn, сьогодні роботодавці в описі вакансій почали рідше вказувати вимоги до освітнього рівня.

Таку тенденцію поділяють навіть ті компанії, які завжди мали суворі критерії добору працівників (IBM, Accenture, Dell, Bank of America, Google, Tesla тощо).

Керуючий директор LinkedIn Джош Графф зауважує, що “ступінь завжди буде критично важливим для певної роботи, але є низка захопливих можливостей та альтернативних шляхів для людей, які не навчалися в університеті”.

Отже, дипломи нині потрібні далеко не кожній фірмі, компанії чи навіть корпорації.

Чому освіта втрачає “статус”

В епоху глобалізації роботодавців усе менше цікавлять дипломи. Дослідження LinkedIn підтверджує, що переміщення акцентів із дипломів на реальні компетенції – не примха, а необхідність.

Це пов’язано, насамперед:

• зі значним зниженням якості освіти
• з недостатньою кваліфікацією випускників

Зазначається, що таким гігантам як KPMG (міжнародна мережа незалежних фірм, які надають аудиторські, податкові та консультаційні послуги), PWC (PricewaterhouseCoopers – міжнародна мережа компаній, що пропонує професійні послуги у сфері менеджмент-консалтингу та аудиту) та Deloitte (Deloitte Touche Tohmatsu Limited – група компаній у сфері аудиторських та консалтингових послуг) довелося навіть запроваджувати додаткове навчання, щоб адаптувати новачків до роботи.

Експерти пов’язують зниження якості освіти з пандемією та віддаленим форматом навчання.

Проблема низької якості освіти напрочуд актуальна і для України, адже в умовах війни велика частина закладів освіти змушена перейти на дистанційний або змішаний формат навчання.

Українські дипломи за кордоном

Україна є членом кількох найважливіших конвенцій про рівнозначність документів, які підтверджують кваліфікацію та вчені звання – Гаазької та Лісабонської.

Країни, які підписали Лісабонську конвенцію, визнають документи про освіту громадян інших країн-членів.

У Гаазькій конвенції йдеться про спрощену процедуру легалізації документів.

Крім того, Україна підписала двосторонні угоди про визнання дипломів із Францією, Болгарією, В’єтнамом, Угорщиною, КНР, Польщею, Монголією, Румунією, Естонією, а також із багатьма країнами пострадянського простору.

Які навички цікавлять роботодавців

Future of Recruiting 2023 свідчить про те, що “золотим” стандартом найму вже найближчим часом може стати рекрутинг на основі реальних навичок, а не освітніх дипломів.

Сьогодні роботодавців, які шукають нових співробітників, перш за все цікавлять:

• hard skills (здобуті вміння, знання та навички, необхідні для певної посади та конкретної роботи)
• soft skills (особистісні характеристики, завдяки яким людина може успішно взаємодіяти в команді під час розв’язання будь-яких робочих питань і завдань)

Опитування показало, що 75% фахівців із підбору персоналу насамперед звертають увагу саме на конкретні навички кандидата.

У Великій Британії частка вакансій (розміщених на LinkedIn), де освіта не була обов’язковою умовою, за рік зросла на 90%. У США вимоги навіть про диплом бакалавра не містять 20% пропозицій про роботу.

Інше дослідження LinkedIn – Future of Work – свідчить про те, що 92% керівників компаній у США воліють бачити у своїй команді людей з такими якостями:

• комунікабельність
• гнучкість
• самоконтроль
• професійна етика
• робота в команді
• уміння проводити презентації

Отже, диплом дипломом, а без реальних знань, навичок і людських якостей, знайти роботу скоро стане фактично неможливо.

Нагадаємо, дещо раніше ми розповідали, чому написання мотиваційного листа під час вступу до ВНЗ має велике значення.