Чи потрібно декларувати телефон для того, щоб він працював у мережі в Україні?

На митниці сказали, що не потрібно декларувати мобільний телефон, бо чорних/білих списків вже не існує. Якщо потрібно, то де це можна зробити, крім митниці на кордоні з Україною?

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 370 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. №4495-VI, зі змінами (далі — Кодекс), стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, вважаються особистими речами.
Згідно з частиною 1 статті 369 Кодексу особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, підлягають декларуванню шляхом вчинення дій, усно, або, за бажанням власника чи на вимогу митного органу, письмово, не обкладаються митними платежами та звільняються від подання документів, що видаються держорганами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також від застосування до них видів державного контролю, визначених частиною 1 ст. 319 Кодексу.

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «Власні фінанси»

Законопроєктом №9299 пропонується українським військовослужбовцям та співробітникам правоохоронних органів спецпризначення, Держтранспорту, Держспецзв’язку дозволити користуватися всією сумою арештованих коштів

Нацбанк продовжує забезпечувати виконання вимог законодавства щодо спрощення ведення бізнесу і вживати заходів з метою удосконалення порядку відкриття, використання, залучення коштів на рахунки клієнтів банків та здійснення безготівкових розрахунків

Суб’єкти господарювання мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб у будь-яких банках України відповідно до власного вибору

Ринок електронних платежів зростає стрімко, а разом з цим збільшується число інтернет-махінацій. Як уберегти свої фінанси від кіберзлочинців?

Хто має подавати декларацію про доходи у 2023 році – роз’яснення

В Україні з 1 січня розпочалася кампанія з декларування доходів, одержаних протягом 2022 року. Так, громадяни та фізичні особи-підприємці мають до 1 травня подати декларацію про свій майновий стан. До 1 серпня включно треба сплатити податкові зобов’язання.

Однак у 2023 році українцям треба подавати е-декларації вже за оновленими правилами, зокрема, зважаючи на те, що податкова значно розширила коло декларантів.

Розповідаємо про основні зміни в порядку подання електронної декларації про доходи.

Які доходи треба обов’язково декларувати

У Податковому кодексі України (ПКУ) прописано, які саме доходи треба обов’язково декларувати:

• доходи, з яких під час нарахування податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) не утримувався;
• доходи від особи, яка не є податковим агентом* (зокрема, від здачі в оренду майна, продажу майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);
• спадок чи подарунок від людини, яка не є найближчим родичем;
• доходи від продажу інвестиційних активів;
• іноземні доходи;
• додаткове благо, зокрема, пробачений (анульований) борг чи кредит, якщо його сума не перевищує 25% мінімальної річної зарплати на початок звітного року (зараз це 20 100 грн).

*Податковим агентом можуть бути роботодавець, банк, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії. Тож, оскільки вони вже утримали податки з доходів громадян та сплатили їх, подавати декларацію не потрібно.

Якщо ж декларацію не подати або прострочити термін, доведеться сплатити штраф – 340 грн. За повторне порушення штраф збільшується до 1020 грн.

Зміни під подання декларацій у 2023 році

Ще у травні Міністерство фінансів внесено зміни до форми податкової декларації та інструкції щодо її заповнення. Зміни почали діяти з 1 січня 2023 року.

Так, запровадили нові додатки до декларації:

• Додаток Ф4 – розрахунок податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу майна;
• Додаток МПЗ – розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за звітний рік. Розраховується ФОПами (крім тих, хто перебуває на спрощеній системі оподаткування) – власниками, орендарями чи іншими користувачами земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Ще одне важливе нововведення стосується тих українців, які під час війни отримували міжнародну грошову допомогу, а також скористався правом захисту в інших країнах світу. У цьому році такі громадяни теж мають подати податкову декларацію за 2022 рік.

Такі виплати треба декларувати як іноземні доходи, але ПДФО та військовий збір сплачувати не треба. Тобто, у декларації зазначається лише сам факт отримання грошей.

Декларування для чиновників: як змінились умови під час війни

Традиційно, у кінці березня закінчувався період, коли чиновники мали подати декларації за попередній рік. Але велика війна внесла свої корективи і у цю сферу.

Ще в перші дні після вторгнення Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виступило за те, щоб до перемоги над Росією декларанти “не витрачали свій час на заповнення та подання декларацій”.

7 березня набув чинності закон , який переніс дедлайн подання будь-яких звітних документів на три місяці після закінчення воєнного стану. Тоді ж НАЗК випустило роз’яснення , якийх саме декларацій стосується перенесений термін:

• щорічних декларацій і декларацій після звільнення за 2021 рік;
• декларацій у зв’язку зі звільненням, якщо воно відбулось під час дії воєнного стану;
• кандидатських декларацій за 2021 рік, якщо людину призначили на посаду у період дії воєнного стану.

Також передбачалося відтермінування подання декларації (більше, ніж на три місяці після скасування воєнного стану) у випадку, якщо через безпосередні наслідки участі у бойових діях людина не матиме можливості цього зробити.

У такому випадку вона може подати декларацію протягом місяця з дня закінченнях цих самих наслідків.

Крім цього у НАЗК наголошували, що повні перевірки декларацій та заходи контролю щодо правильності та повноти заповнення декларації не проводитимуться. У частині фінансового контролю НАЗК проводить тільки моніторинг способу життя.

Також 24 лютого НАЗК закрило доступ до публічної частини Реєстру декларацій – для того, щоб агресор не міг отримати дані про українських держслужбовців і політиків.

Таким чином наразі посадовці та депутати не подали декларації навіть за 2021 рік.

Що змінилось за рік

У вересні 2022 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 8071 , який передбачає відновлення подання декларацій. У документі йдеться про те, що чиновники подають декларації не через три місяці після завершення воєнного стану, а через два місяці після ухвалення цього закону.

Ще в жовтні цей законопроєкт розглянув профільний комітет та рекомендував для ухвалення в першому читанні. Проте депутати так і не голосували за нього.

На початку лютого керівник управління проведення повних перевірок НАЗК Андрій Пасічник підтвердив , що законопроєкт дійсно враховує особливості умов воєнного стану та “питання його повернення стало надзвичайно актуальним”.

На важливості повернення електронного декларування для чиновників наголошували і в Центрі протидії корупції.

“Для збереження довіри суспільства та міжнародних партнерів важливо виявляти такі випадки (корупції, – ЕП) серед посадовців і притягати таких осіб до відповідальності. Важливим кроком для цього має стати відновлення подання посадовцями та депутатами електронних декларацій”, – писали в ЦПК.

Ще одним показовим кроком стала відповідна петиція до президента Володимира Зеленського, яка зібрала потрібну кількість голосів за чотири дні.