Місто Буча: історія заснування, розвитку та війни

Про місто Буча зараз знають і говорять у всьому світі. Вона стала одним з ключових місць у російсько-української війні. Однак Буча — це набагато більше, ніж просто населений пункт біля Києва. Автори Kashtan Media вирішили більш детально розповісти про його історію.

Дача у Бучі. Джерело: Вікіпедія

Давні часи та село Яблунька

Раніше на цієї території знаходилось село Яблунька, яке вперше було згадане у 1630 році. Шляхтич Лясота отримав його від графа Потоцького за військовий героїзм. Тоді ж вперше згадується і назва Буча, як річка, поруч з якою знаходилась Яблунька.

Річка Буча. Джерело: Вікіпедія

Коли саме з’явилось село — невідомо. Але є дані, що поселення були в цих місцях ще у давні часи. Під час археологічних досліджень у 1952 році, тут було знайдено артефакти XI століття. Але також було знайдено знаряддя, що говорять про доісторичні поселення Трипільської культури.

Вже у XIX столітті, ці місця належали поміщикам Сагатовському, Красовському та Пеховському. Сагатовські побудували тут завод з виробництва цегли у 1868 році. Також тоді з’явилась селянська школа, навчально-виробничий комбінат та крохмально-паточний завод.

Будівництво залізниці

Головним фактором для розвитку цього населеного пункту стало будівництво Києво-Ковельскої залізниці. Її будували у 1898 році. В цей час, в 1901 році, тут з’явилось селище Буча, а також полустанок з цією назвою.

Залізниця. Джерело: Irpin News

Ця територія з красивим лісом привернула увагу багатьох киян. Бучу почали активно розбудовувати. В основному як дачне містечко.

Дача Булгакових. Джерело: Kolokray

Ділянки неподалік від вокзалу коштували за один сажень від 10 копійок до карбованця, що доволі недорого. Наприклад, квіток на поїзд від Києва продавався за 56 копійок. А кімнати влітку здавались значно дорожче — від 35 до 100 карбованців. Повноцінні дачі — 150-250.

Стара садиба. Джерело: Вікіпедія

Буча стрімко розвивалась. У 1907 році з’явилось Товариство благоустрою, а пізніше відкрився базар. У 1911 вже освятили Свято-Петропавлівську церкву. Селище вважалось екологічно чистим та дуже сприятливим.

Тут була розташована дача Булгакових, Євгена Патона, Миколи Мурашко, та багатьох інших відомих людей з Києва. До 1920-х років тут вже налічувалось 250 будинків.

Чому місто Буча називається саме так

Згадана річка Буча, як притока Ірпеня, вже називалась так у давні часи. Є версія, що ця назва говорить про корінну воду, яка піднімається вид криг, «бучадить», бо річка була неспокійною.

Однак є ще цікава версія, що назву придумали під час будівництва залізниці. Вважається, що будівельникам не виплатили гроші за роботу, тому вони почали голосно сваритись та влаштували бучу.

Друга світова війна

Війна торкнулась цього місця ще в 1918 році, коли січові стрільці вибили звідси червоногвардійців. Під час Першої світової тут були партизани.

Окупація Бучі німцями. Джерело: etoretro

Не обійшла Бучу і Друга світова. Селище було окуповане 23 серпня 1941 року. Є навіть фото, на якому поруч перебувають німецькі загарбники. Також відомо, що німці вбили вчительку похилого віку. У воєнні часи тут був партизанський рух, який організувала Марія Наконечна. У 1943 вони підірвали міст.

Того ж року тут велись бої. Визволення супроводжувалось форсуванням рік, а також тараном німецького бронепоїзда, який вдалось скинути за допомогою танку Т-34, ціною життя екіпажу.

Міст. Джерело: Facebook

Вже після цього, у 1943, тут знаходився командний пункт генерала радянської армії Ватутіна.

Потім почався післявоєнний розвиток. У 1947 році у селищі проводилась електрифікація, а також встановлення радіо. У 1950-ті побудували пішохідний міст. Потім з’явилась лікарня, а також будувалось багато домівок. Як приватних, так і багатоквартирних.

Статус міста

У 1991 році, багато мешканців цього селища виступали за незалежність України. А вже у 2001 році, був затверджений прапор і герб Бучі. Однак містом вона стала 1 січня 2007 року, отримавши відповідний статус. Вже багато років, міським головою є Анатолій Федорук.

Буча до війни

Ще нещодавно, це місто, як кілька інших на захід від Києва, вважалось одним з найкращих для життя у Київській області.

Андріївський храм. Джерело: Вікіпедія

Буча була відома як затишне місце з гарною природою, з красивими та доглянутими парками, сучасними будинками.

Парки у Бучі. Фото: Катрін Ставнічук, Вікіпедія

Інфраструктура міста активно розвивалась. Від столиці України, місто відділяли лічені кілометри, тому багато людей купувало житло саме тут.

Домівки у Бучі. Фото: Генадій Сухотовський

Дитячі садки, школи, пам’ятники, станція очищення води, площа Героїв Майдану, заклади, магазини, житлові комплекси. Все це з’являлось тут у попередні роки.

Російсько-Українська війна

24 лютого 2022 року, почалось повномасштабне вторгнення російських окупаційних військ в Україну. Агресор прийшов не тільки з території росії та частково окупованих областей, а також з території Білорусі, що дозволило просунутись у Київській області.

Розбита російська колона. Джерело: Вікіпедія

27 лютого почались бої за Бучу. Це супроводжувалось бомбардуванням міста, обстрілами та спробами просунутись у місто сухопутними силами. Українська армія зупинила велику колону російських військ артилерійськими ударами. Відомою стала світлина, на якої вся центральна вулиця Вокзальна заповнена підбитою російською технікою. Було знищено більше 100 одиниць окупаційної техніки «групи V».

Також було підірвано міст, щоб не допустити просування російських військ в Ірпінь. Бої ще продовжувались кілька днів. Тривалий час Буча знаходилась в окупації. Звільнити місто вдалось 31 березня 2022 року.

Бучанська різанина

Обережно! Наступний розділ містить чутливу інформацію. Нагадаємо, що київські фахівці готові надати безкоштовну та анонімну психологічну допомогу тим, хто цього потребує.

Після звільнення, у місті були виявлені злочини російських агресорів. Стало відомо, що під час окупації, росіяни займались жорстокими вбивствами цивільних осіб, катуванням, ґвалтуванням, знущанням та мародерством.

Наслідки війни. Фото: Reuters

Зокрема, на вулицях міста було виявлено багато трупів мешканців. У деяких були зв’язані руки, деяких хоронили у братських могилах. Також мертві лежали просто на землі. При цьому вбиті вони були від кульових поранень.

Цю трагедію засудили майже по всьому світу. Вона отримала назву «Бучанська різанина». Після цього, росію більшістю голосів виключили з Ради ООН з прав людини.

Буча — місто-герой

Відповідно до Указу Президента України №164/2022, Буча отримала статус «Місто-герой України». Також Володимир Зеленський в тому ж документі присвоїв таке звання місту Ірпінь, а раніше «містом-героєм» став Гостомель. Вони розташовані поруч. Це звання мають ще декілька міст України, які показали мужність та відвагу у протистоянні загарбникам.

Відновлення міста Буча

Зараз у Буча повністю звільнена від російських загарбників. Триває розмінування, ексгумація вбитих людей, а також розбір завалів. Місто зазнало суттєвих пошкоджень під час бойових дій, тому в подальшому буде відновлюватись.

Розмінування. Фото: ДСНС

Для мешканців вже починають привозити тимчасові модульні помешкання. Однак через деякий час, коли буде більш безпечно — почнеться забудова. Це вже буде новий етап в історії міста. Буча знов стане красивою, і над її мирними парками та домівками буде вільно майоріти рідний український прапор.

Подібні історичні матеріали будуть і надалі з’являтись на сайті Kashtan Media. Також ми щодня публікуємо важливі новини. Щоб нічого не пропустити — підпишиться на нашу Facebook-сторінку.

Місто-герой

почесне звання міст з часів існування СРСР / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia

Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:

Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Місто-герой?

Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини

Мі́сто-геро́й — почесне звання міст з часів існування СРСР, яке було надано 12 містам і одній фортеці. Це звання їм присвоєно після німецько-радянської війни. Положення про звання «Місто-герой» було затверджено 8 травня 1965 року [1] .

Опис радянського почесного звання

Відповідно до «Положення про ордени, медалі, і почесні звання СРСР» 1979 року місто, нагороджене званням «місто-герой», одержувало найвищі нагороди СРСР — орден Леніна та медаль «Золота Зірка» [1] . Чотири міста: Київ, Севастополь, Одеса та Керч, знаходяться в Україні; одне місто —Мінськ та Берестейська фортеця-герой — розташовані на території Білорусі; решта сім міст — в Росії.

Міста-герої

У Білорусі

У Росії

1. Ленінград — з 1 травня1945 (підтверджено 8 травня1965).
2. Сталінград — з 1 травня1945 (підтверджено 8 травня1965).
3. Москва — з 8 травня1965.
4. Новоросійськ — з 14 вересня1973.
5. Тула — з 7 грудня1976[5] .
6. Мурманськ — з 6 травня1985[6] .
7. Смоленськ — з 6 травня1985.

В Україні

Міста-герої німецько-радянської війни

1. Севастополь — з 1 травня1945 (підтверджено 8 травня1965)
2. Одеса — з 1 травня1945 (підтверджено 8 травня1965) [7]
3. Київ — з 8 травня1965
4. Керч — з 14 вересня1973

Міста-герої російсько-української війни

6 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України встановив почесну відзнаку «Місто-герой України» [8] .

Почесну відзнаку присвоєно таким містам:

Міста-герої в інших країнах

• В Югославії міста могли бути нагороджені Орденом Народного героя, що аналогічно присвоєння звання «Місто-герой» в СРСР.
• В Італії міста були нагороджені Золотою медаллю Військової доблесті під час і після війни.

Галерея

Радянські поштові марки 1965 «Міста-Герої»: