За однією з версій, оскільки тіла до СРСР з Афганістану доправляли літаками, пілотам було важливо знати вагу вантажу. Зважували, і приблизна така конструкція з тілом важить приблизно 200 кг. Спочатку таку назву дали льотчики, а потім вже й самі військові почали вживати цей термін – "двохсоті", – каже Жданов.
У 1984 році Міноборони СРСР своєму управлінню з перевезення військових вантажів дало вказівку шифрувати різні вантажі різноманітними кодами. Наприклад, «Груз 100» – це вантаж зі зброєю, «Груз 200» – вбиті, «Груз 300» – поранені, «Груз 400» – контужені і так далі.
Не так давно мене тегнули у палкій дискусії про те, що наші полеглі воїни не "груз 200", як це було прийнято за часів совка. Так-то воно так, але ж ми досі використовуємо ці коди для позначення втрат: 200 – загиблі, 300 – поранені, 400 – полонені та зниклі безвісти.
Стабільну версію було перевірено 30 жовтня 2022. «Вантаж 300» (рос. груз 300) — у військовому жаргоні термін, що позначає транспортування пораненого солдата, якого вивозять із зони бойових дій.
«Вантаж 200 – умовне кодоване позначення в армії цинкової труни з тілом загиблого солдата, в ширшому сенсі — загиблого солдата. Використовується з часів війни в Афганістані».
Вантаж 500 (або 500-й) — символ неволі, втрати свободи, небезпеки, вчинення шкоду здоров'ю, пов'язаної з воєнними діями. Неологізм, яким позначають полонених (військових, цивільне населення, волонтерів та інших), визволених із неволі під час збройного конфлікту на території Донецької та Луганської областей України.
Ще коментарів… "Вантаж-200" – умовне кодоване позначення в радянській і російській армії цинкової труни з тілом …