У чому полягає покарання Раскольникова за злочин?

У психологічному романі Федора Михайловича Достоєвського «Злочин і кара» головний герой Родіон Раскольников здійснює страшний злочин – вбивство бабусі. І протягом усієї другої частини твору автор показує, які муки він відчуває з цього приводу, і яке покарання несе.

Весь сюжет роману зав’язаний на внутрішніх переживаннях Раскольникова, який дозволив собі вирішувати, кому жити, а кому померти. Спочатку Родіон винайшов теорію, по якій виходить, що він не «тремтяча тварина», а людина, яка має право позбавити життя іншу людину. Але теорія дає збій: підсумком вчиненого злочину стає внутрішній конфлікт, який з кожною сторінкою твору стає тільки гостріше. Герой відчуває цілу гаму почуттів: каяття, розпач, страх.

Родіон Раскольников – молода людина з чутливою і вразливою натурою. Його зачіпає несправедливість суспільства, в якому всі живуть. Жителі Петербурга розділені на дві групи: одні купаються в розкоші, інші ж животіють у злиднях. Герой не може спокійно дивитися на те, як прості люди всіма силами намагаються знайти вихід з ситуації, що склалася і хоч якось жити. Дивлячись на це, Родіон похмурий і пригнічений. Його терзає такий стан справ.

Можливо, ця безрадісна і нужденне життя, якої він вдосталь надивився, і штовхає його на злочин, дає йому дозвіл вважати себе месником.

Герой ніби в маренні задумує і здійснює вчинок, за який потім доводиться нести моральне покарання.

Деякі літературознавці справедливо вважають, що найголовніше в романі друга частина, в якій герой несе покарання. Звичайно, не покарання у вигляді каторги стало його розплатою. Набагато більші муки відчуває Родіон від того, що він тепер не такий, як усі, він вбивця. І хоча Родіон постійно відчуває любов близьких людей, він не може пробачити себе сам. Вважає себе вбивцею, якого не потрібно прощати, адже він цього не гідний.

Якщо говорити про покарання, то воно полягає в першу чергу в тому, що Раскольников ніколи не зможе стати тією людиною, яку можна любити і поважати. Герой ніби вирізає з себе ту частину, яка робила його людиною. Постійний внутрішній конфлікт, який переживає Родіон, переростає в справжню хворобу. Молода людина мучиться. Йому шкода самого себе, але вже нічого не можна змінити. І це найстрашніше.

Раскольников страждає ще й з тієї причини, що його теорія зазнала краху. Тоді для чого ж все це було здійснено? Цим злочином він поставив себе нарівні з тими, кого раніше просто зневажав. Як виявилося, він не бабусю вбив, а самого себе, особистість в собі. І ця думка, яка гризе його день від дня все сильніше, і є найстрашнішим покаранням для Родіона Раскольникова. Перед нею все в’язниці і каторги просто ніщо.

Чому Раскольников скоїв злочин?

Увесь твір «Злочин і кара» Ф. М. Достоєвського засноване на досконалому головним героєм вбивстві. Важливі тут не тільки наслідки злочину, а й його причини. Важливо розуміти, чому Раскольников скоїв злочин.

Бідність і злидні

Сам життєвий уклад Росії того часу провокував людей на важке життя і неприємні рішення. Родіон, будучи змушеним залишити навчання через відсутність грошей, вів бідне життя, в якій було дуже мало радості. Мати допомагала йому всім, чим могла, але вони з Дуней і самі бідували, Родіон був їх головне надією. Раскольников любив своїх рідних і відчував провину на себе за те, що Дуні доводиться принижуватися, а мати висилає йому останні гроші.

Несправедливість життя навколо, бруд і ницість, могли зробити злочинця навіть з хорошої людини. Людям не було що їсти, нема на що було утримувати сім’ю, їм доводилося виживати будь-якими способами. Раскольников був людиною доброю і співчувати, умів міркувати і думати. Ситуація навколо спонукала його на створення незвичайної і жорстокої теорії, яка і послужила головною причиною його злочину. За рік до скоєння вбивства він навіть опублікував свою теорію в газеті.

Філософська теорія

Відповідно до теорії Раскольникова, на світі існує два типи людей: звичайні, в завдання яких входить тільки розмноження і повне підпорядкування життя, і незвичайні, які вершать долі людей і великі справи для епохи. Саме ці незвичайні люди мають право на будь-які злочини заради досягнення своїх великих цілей, і навіть зобов’язані їх здійснювати. В очах сучасників такі люди виглядають жорстокими, але нащадки визнають їх великими людьми. До числа таких особистостей Раскольников відносить Ньютона і Наполеона, а також і себе. Саме через цю теорії Раскольников йде на вбивство старої лихварки.

Експеримент над собою

Щоб довести собі, що він відноситься до категорії «право мають», Раскольников вирішується на жорстокий експеримент. Він намагається протиставити себе «звичайним» людям, які не можуть нічого змінити, вважаючи, що має право бути справжнім двигуном історії. Сумніваючись у своєму рішенні, він бачить різні «знаки долі», які ще більше наближають його до вирішення скоїти вбивство. Він щиро вважає, що злочин він робить заради блага ближніх і навіть всього людства, він бачить у вчинку саме ту силу, якою наділені «право мають». Підслухавши напередодні п’яний розмову в трактирі про те, що вбивство Олени не було б злочином, якби вкрадені гроші вбивця роздав біднякам, Родіон вирішує так і вчинити, перевіривши тим самим причетність свою до категорії незвичайних людей.

Але важка ноша совісті виявляється не під силу Раскольникову. Він кидається від однієї думки до іншої, не справляється з усвідомленням того, що він зробив. Розмірковуючи, він приходить до висновку, що якби він пішов на вбивство через одного тільки голоду, то йому було б легше впоратися з наслідками свого злочину.

Теорія Раскольникова є головною причиною для рішення вчинити злочин, але плоди, які приносить йому скоєне, далекі від тих, які чекав герой. У поспіху він не встигає забрати навіть гроші, якими хотів допомогти рідним і нужденним, а ті коштовності, які він встиг забрати – ховає під каменем. А муки, які переживає герой після вбивства, і є його головним покаранням.