Робота в команді: особливості, вміння, проблеми

Робота у великій компанії часто пов’язана з роботою в команді. Для того, щоб вона була добре скоординована, є деякі особливості, що забезпечать успішне і ефективне співробітництво між членами групи. Проблеми і дрібні розбіжності будуть відбуватися завжди, але їх можна звести до мінімуму або зробити швидше рушійною силою, ніж перешкодою для виконання повсякденних обов’язків.

Не кожна людина підходить для роботи у великій групі людей. Деякі вважають за краще такі професії, в яких вони повністю незалежні. Як правило, такі працівники мають власний бізнес або є позаштатними співробітниками компанії.

Багато кандидатів пишуть в своєму резюме, що у них є навички і бажання працювати в групі. Що це означає? Якими якостями повинен володіти людина, яка шукає посаду, яка передбачає співпрацю з іншими членами команди?

Вміння працювати в команді

Одне з найважливіших якостей, яке повинен мати людина, що працює в команді, це відмінні комунікативні навички. Спілкування важливо для чіткої та зрозумілої передачі інформації. Уміння слухати співрозмовника є не менш важливим аспектом. Під час командних обговорень можна кого-небудь принижувати або знущатися. До кожного члена команди слід ставитися з повагою, незалежно від того, чи подобається вам ця людина і чи згодні ви з його думкою. Це дозволить уникнути непорозумінь.

Командна робота в компанії пов’язана з реалізацією спільних цілей. Люди повинні пам’ятати, що вони дійсно «грають в одні ворота». Крім того, кожен повинен знати, що на ньому лежить відповідальність за свої обов’язки, а не чекати, поки інший член команди зробить за вас цю роботу. Це має на увазі прийняття відповідальності за діяльність всієї команди, а не тільки окремої людини.

Вам також потрібно подумати про те, яка поведінка допомагає у співпраці. Важливим тут буде чесність і зміцнення довіри. Підозрілість і замкнутість погано вплинуть на всю команду.

У стресових ситуаціях кожен співробітник повинен спробувати зняти напругу. Створення дружньої атмосфери дозволить вам уникнути стресу навіть в самій напруженій роботі.

Члени команди повинні також мати співчуття і бути готові допомагати один одному, особливо якщо хтось не справляється з будь-якої завданням або має особисту проблему.

Переваги роботи в групі

Командна робота в компанії може сприяти поліпшенню результатів. Зазвичай кажуть, що «дві голови завжди краще ніж одна». Спільні зустрічі та бесіди можуть надихати на велику креативність, що може привести до створення інноваційних рішень. Якщо хтось придумає ідею і поділиться нею з іншими, можливо, інші учасники додадуть щось, і таким чином у вас буде рішення, до якого одна людина могла б не прийти. Такі «мозкові штурми» регулярно проводяться в командах, що також допомагає поліпшити відносини і зміцнити довіру між членами команди.

Ще однією перевагою роботи в групі є поділ обов’язків. Кожен несе відповідальність за свої завдання, які в результаті повинні складати єдине ціле.

Принципи співпраці в команді

Співпраця в команді повинно ґрунтуватися на максимальному повазі до кожного члена колективу. У конфліктних ситуаціях це проявляється в першу чергу в тому, щоб не перебивати один одного і дати можливість висловити свою думку. Ви не зобов’язані погоджуватися один з одним, але шукати спільні рішення необхідно. Компроміс, в разі групової роботи, грає велику роль. Також важливо, щоб кожен член команди відчував себе мотивованим і важливим. В успішному колективі немає місця дискримінації співробітника.

Питання на співбесіді: як підготуватися та пройти

Через хвилювання, ми часто забуваємо, що співбесіда — це діалог, живе спілкування і презентація себе.

Це не іспит в університеті. Кожна співбесіда різна, питання варіюються і єдиної правильної відповіді на все немає.

Але до співбесіди можна і потрібно підготуватися. Це зменшить хвилювання і ви зможете краще себе презентувати.

Щоб допомогти вам у підготовці відповідей, ми розглянемо:

• Як підготуватися до співбесіди
• Приклади відповідей на поширені запитання (+30 типових питань)
• Як відповідати на нестандартні питання
• 10 питань, які вам потрібно задати на співбесіді

Як відповідати на співбесіді?

Підготовка до співбесіди

Спортсмени та бізнесмени кажуть: підготовка — це ключ до успіху.

Це стосується і співбесід — попередня підготовка підвищує ваші шанси отримати роботу.

Як підготуватися до співбесіди, щоб не провалити її:

1. Детально вивчіть оголошення і визначте ключові вимоги до кандидата.
2. Запишіть ті знання, навички, професійні та особисті якості, які ваш майбутній роботодавець шукає в успішному кандидаті.
3. Складіть список всіх ваших навичок і якостей, які відповідають вимогам вакансії. Це стане в нагоді, коли вас запитають, чому ви ідеально підходите для цієї роботи.
4. Вивчіть компанію. Прочитайте статті про них, загляньте на сайт, дізнайтеся стратегічні цілі компанії, чим саме вона займається або виробляє. Знайдіть і запам’ятайте імена керівників.
5. Ознайомтеся зі стандартними питаннями для співбесіди, а також тими, які можуть стосуватися вашої посади. Підготуйте відповіді.

Це не гра на запам’ятовування, і від вас не очікують завчених відповідей на всі питання.

Проте, на співбесіду варто приходити підготовленим.

Незалежно від того, куди ви йдете на співбесіду, перше враження має дуже велике значення. Переконайтеся, що ви одягнені відповідно до корпоративої культури компанії. Навіть якщо у компанії немає дрес-коду, ви маєте виглядати охайно і доглянуто. Кожен співробітник є представником компанії.

Типові питання на співбесіді та відповіді на них

Співбесіда може бути варіативною, тому що це живий процес спілкування. Форма та зміст співбесіди залежить від багатьох факторів: рівня корпоративної культури, кваліфікації інтерв’юера та рівня кваліфікації посади.

Питання на співбесіді можна розділити на такі категорії:

• Питання на перевірку: підтверджують фактичну інформацію про вас, наприклад, спеціальність, освіту, як довго ви працювали на попередніх місцях тощо
• Питання про кваліфікацію або поведінкові питання: вас просять використати приклад з досвіду роботи для демонстрації певної навички або якості.
• Ситуаційні питання: описується гіпотетична ситуація, і вам потрібно пояснити, як ви вирішите це завдання.
• Аналітичні питання: дають краще розуміння про вас, як про особистість, про вашу мотивацію і цілі.

Потрібно розуміти, що універсальних правильних відповідей немає. Але є формули, за якими будуються правильні відповіді.

Ми підготували приклади відповідей на поширені запитання на співбесіді. Вони допоможуть вам зрозуміти, як формулювати свої відповіді.

Питання на співбесіді та приклади відповідей:

Чому ви хочете піти зі своєї нинішньої роботи?

“Після закінчення навчання я відразу ж пішов працювати в Trusted Bank, де я розробляв систему документообігу і регулював проблеми з клієнтами. Тепер у мене є достатньо досвіду, щоб взяти на себе більше відповідальності і перейти на керівну посаду. Всі в Trusted відмінно справляються зі своїми обов’язками і не планують змінювати посади, так що прийшов час шукати більш сприятливі перспективи.”

Чому ви добре підходите на цю посаду?

“Ця посада збігається з моїми обов’язками як головного спеціаліста з розгляду скарг. Крім трьох років роботи в банку, у мене є досвід роботи в IT сфері — я два роки підробляв в службі технічної підтримки в невеликій технічній фірмі. Завдяки диплому в сфері менеджменту і досвіду роботи на керівній посаді, у мене є знання про теорію управління командою і контролю над процесами.”

Як ви будете пристосовуватися до роботи в новій компанії?

“Я чуйна і доброзичлива людина і пишаюся тим, що швидко налагоджую відносини як з колегами, так і з клієнтами. У мене добре сформовані комунікативні навички і я не боюся говорити, коли чогось не розумію. Я приступив до роботи одразу після навчання, без попереднього досвіду, але вже протягом 18 місяців я зміг освоїтися і отримати старшу посаду.”

Розкажіть про найважчу ситуацію або про найбільшу свою помилку?

“Відразу після підвищення до старшого спеціаліста з розгляду скарг, я отримав на обробку велику скаргу, яка вимагала комплексного розслідування та зв’язку з іншими командами. Я вирішив, що зможу самостійно впоратися з цим завданням. Незабаром я зрозумів, що для цього мені необхідно налагодити безліч зв’язків з новими людьми і використовувати час моїх колег. Це був урок з двох причин. Спочатку я усвідомив, що для ефективного вирішення завдання потрібна велика група контактів. Пізніше я зрозумів, що можна передоручати виконання завдань в інтересах клієнтів.”

Які ваші очікування щодо зарплати?

“Я перевірив діапазон зарплат на work.ua і rabota.ua, середня зарплата старшого менеджера становить $1500. Я знаю, що на даний момент у мене немає досвіду на керівній посаді, тому я відкритий для обговорень.”

Що вас мотивує?

“Мені важливо усвідомлювати, що після вирішення проблеми клієнт йде задоволеним. Завдання зайнятися проблемою, з’ясувати її причину, правильно її сформулювати і повідомити про рішення клієнту може бути захоплюючим процесом, якщо все зроблено правильно. Я захоплююся розробкою процесів, що дозволяють отримати максимум користі з роботи команди і наявних ресурсів. Результатом моєї роботи з командою з обробки скарг в Trusted Bank було скорочення часу вирішення проблем на 25%.”

Які ваші майбутні цілі?

“Я хотів би працювати менеджером по роботі з клієнтами тут, в BrightTech. Мені цікаво працювати в компанії, що росте, розробляти речі з нуля і допомагати службі підтримки створювати базу лояльних клієнтів. Я люблю процеси і проектну роботу, так що в довгостроковій перспективі я зацікавлений попрацювати і в операційному управлінні.”

Де ви бачите себе через п’ять років?

“Одна з речей, яка приваблює мене на цій посаді — це різнобічна робота. Як менеджер по роботі з клієнтами, через 5 років я зможу не лише покращити свої навички, але і використовувати свої знання веб-дизайну і копірайтингу, щоб поліпшити взаємодію клієнтів з сайтом компанії. На минулих посадах у мене були чудові наставники і менеджери, тому я хотів би мати можливість давати аналогічні рекомендації, потенційно беручи на себе керівну роль.”

Заздалегідь підготуйте приклади ситуацій, які демонструють ваші правильні рішення і реакції.

Інші популярні питання для співбесіди

Питання про вас. Мета hr-менеджера — дізнатися про вас, як про особистість. Переконатися, що ваші цілі збігаються з цілями компанії і що ви добре доповните команду.

1. Розкажіть про себе.
2. Яка ваша головна перевага?
3. Що б ви назвали вашою найбільшою слабкістю?
4. Назвіть ваше головне професійне досягнення.
5. Розкажіть, як ви справляєтеся зі стресовими ситуаціями?

Питання про вашу попередню роботу. Вас неодмінно запитають про те, чому ви пішли або збираєтеся піти зі своєї останньої посади. Переконайтеся, що у вас є гарне пояснення, чому ви хочете змінити роботу.

1. Чому ви пішли з колишньої роботи?
2. Чому кардинально вирішили поміняти кар’єру?
3. Через яку причину вас звільнили?
4. Чому ви довгий час були непрацевлаштованим?
5. Чим ви займалися з моменту закінчення останньої роботи?

Питання про кваліфікацію та навички. У відповіді на такі запитання наводьте приклади з досвіду роботи, щоб підкріпити свою експертизу.

1. У чому полягає ваш практичний досвід?
2. Як ви думаєте, ви занадто кваліфіковані для цієї ролі?
3. Що виділяє вас серед інших кандидатів?
4. Який обов’язок буде для вас найпростішим?
5. Що стане для вас викликом в роботі?

Питання про вашу історію роботи та досягнення. Сфокусуйте відповідь на своїх досягненнях, на подоланні труднощів, на допомозі команді. Відповідаючи на питання про помилки, розкажіть, чому ви навчилися і як виросли.

1. Які були ваші основні обов’язки на минулому місці роботи?
2. Розкажіть про найбільші проблеми, з якими ви зіткнулися на вашій останній посаді? Як ви їх подолали?
3. Яким було ваше найбільше досягнення або невдача на вашій останній роботі?
4. Опишіть, як ви бачите ідеальне робоче середовище.
5. Які методи та інструменти ви використовуєте, щоб організувати себе?

Питання з управління та командної роботи. Це питання розкриває чи можете ви добре працювати в команді або ж ви та людина, яка вважає за краще сконцентруватися на виконанні свого завдання.

1. Що б ви хотіли бачити в ідеальному керівнику?
2. Які будуть ваші дії, якщо ви побачите, що ваш менеджер збирається зробити велику помилку?
3. Опишіть ситуацію, коли ви не погоджувалися зі своїм керівництвом.
4. Що ви найбільше цінуєте в колективі?
5. Чого ви очікуєте в плані корпоративної культури ‒ структурованої чи ініціативної?

Питання про бажану посаду. У свою відповідь включіть те, що потрібно компанії (в цьому допоможе опис вакансії). Наведіть в приклад історію, яка характеризує ваш підхід до роботи. Розкажіть, що виділяє вас серед кандидатів.

1. Чому ви зацікавилися цією роботою / чому ви хочете працювати саме у нас?
2. Якими будуть ваші перші кроки на новому місці роботи?
3. Що ви дізналися про компанію?
4. Чому ми повинні обрати саме вас?
5. Який рівень зарплати вас влаштує?

Будьте чесні на співбесіді. Швидше за все, ваш інтерв’юер буде знати деякі ваші відповіді заздалегідь. Багато питань перевіряють ваше резюме.

Описуючи обов’язки на попередній роботі, згадайте також ваші досягнення.

Як відповідати на нестандартні питання на співбесіді

Уявіть ситуацію: кандидат приходить на співбесіду, він готовий до розумних питань про свою кар’єру і знання. І тут йому задають нестандартне питання, до якого він не готовий: “Скільки разів за добу стрілки годинника збігаються в одному положенні?”, “За яку суму грошей ви помиєте всі вікна в місті?”, “Чому кришка люка кругла?”.

Таке питання може збити з пантелику навіть досвідченого фахівця.

Як в такій ситуації не розгубитися?

Перше, що потрібно пам’ятати: розгубленість в даній ситуації — це нормальна реакція. Hr-менеджери це знають і спокійно сприймуть ваше прохання подумати кілька хвилин.

На співбесідах можуть задати нестандартне питання на логіку, щоб побачити ваші навички аргументації і вирішення проблем в дії. Важлива не стільки правильна відповідь, скільки ваша реакція.

❌ Програшна реакція: розлютитися, відмовитися відповідати або не замислюючись, відразу сказати, що не знаєте відповідь.

👍 Виграшна реакція: попросити хвилинку подумати, спробувати сформулювати логічну відповідь. Такий підхід покаже вас як відкриту людину, яка йде на контакт і вирішує проблему (навіть якщо ви не знайдете правильну відповідь).

Питання на логіку були дуже популярні раніше. Є багато статей з питаннями, які задавали на співбесідах в Google. Але зараз навіть Google відмовилися від такої методики, бо ідеальна відповідь на таке питання не гарантує, що кандидат буде добре виконувати свою роботу.

Головне правило: яке б питання вам не задали, намагайтеся продемонструвати у відповіді ваші найкращі професійні якості.

Приклади відповідей на нестандартні питання на співбесіді.

Скільки вікон загалом у всіх будівлях Києва?

Це одне з питань на логіку. Мета — подивитися, як швидко ви зберетеся, візьметеся за пошук рішення і аргументуєте відповідь. Ви не знаєте точної відповіді. Замість того, щоб хвилюватися і уникати питання, скористайтеся шансом показати свої навички з вирішення проблем.

Цілком нормально попросити кілька хвилин подумати, а потім представити свій план рішення:

“Я б вирішував цю задачу у три етапи. У мене є припущення, тепер мені потрібно розділити проблему на групи. Останній крок — зробити розрахунки. У Києві багато різних будівель, тому я буду працювати з трьома основними типами — багатоповерхівками, офісними будівлями та приватними будинками. Якщо округлити, в Києві 3 мільйони людей, так що в середньому має виходити 800 тисяч квартир. Припустимо, кожна квартира має 3 вікна. Це означає, що …”

Розкажіть про свої інтереси / Чим ви любите займатися у неробочий час?

Плануючи відповідь, виберіть ті ваші інтереси, які мають відношення до роботи. Виділіть, які навички і якості розвивають ці захоплення. Знайдіть зв’язок між посадою і інтересами (в цьому допоможе опис вакансії і сайт компанії). Важливо і те, як ви говорите про свої захоплення. Наприклад, волонтерський досвід можна прив’язати до комунікаційних навичок і сильних soft skills, спорт — до лідерських якостей, любов подорожувати — до організаційних навичок.

“Я люблю волейбол ще зі школи. В районі, де я живу, є поле і у нас сформувалася команда. Цього року я капітан нашої команди, тому прошу свою команду з’являтися на годину раніше для розігріву і проведення розминки. Мені вдалося організувати змагання між командами кількох районів, щоб зацікавити підлітків приєднатися до нас. Я хочу бути лідером на своїй наступній посаді, і мій досвід в якості капітана команди дав мені можливість організовувати тренування і піднімувати моральний дух в складних ситуаціях.
Я бачив на вашому сайті фото з командних тренінгів, де ви грали у волейбол. Ви зазвичай займаєтеся активним відпочинком в командних поїздках?”

Чим би ви займалися, якби не потрібно було заробляти на життя?

Задаючи це питання, рекрутер хоче дізнатися про ваші прагнення і цінності. Форма питання може варіюватися, але ваше завдання завжди одне — прив’язати відповідь до відповідних посадових якостей і вашої відданості кар’єрі.

Який ваш улюблений фільм / книга / колір? Яка ви тварина / геометрична фігура?

Рекрутер може поставити таке питання, щоб дізнатися більше про ваш характер або налаштувати вас на більш невимушене спілкування, якщо ви напружені. Не хвилюйтеся, правильної відповіді не існує. Розслабтеся і дайте просту відповідь, якщо доречно, то розкажіть чому.

Розсилайте своє резюме швидко і просто зі SweetCV! Наш онлайн конструктор дозволяє створювати посилання на сторінку з вашим резюме.

Питання, які потрібно задати роботодавцю

В кінці співбесіди кандидата, як правило, запитують чи є у нього якісь питання. Це не просто заради ввічливості. Це ще один шанс кандидата проявити себе.

Дві причини задавати питання роботодавцю:

• Показати, що ви зацікавлені в компанії і посаді, що ви виконали домашню роботу і дізналися все про сферу діяльності компанії.
• Уникнути неприємних сюрпризів. Запитавши про стан і майбутнє бізнесу під час співбесіди, ви зможете передбачити чи будуть скорочення або затримки зарплати в найближчому майбутньому.

Спершу задайте уточнююче питання про обов’язки. Підійде формулювання “Чи правильно я зрозумів, що…”.

Окрім очевидних організаційних питань про працевлаштування, графік, умови роботи, зарплату та випробувальний термін, запитайте про розвиток компанії та поточні проекти.

Список питань, які потрібно задати на співбесіді роботодавцю

1. З якими труднощами зазвичай стикається людина на цій посаді?
2. Як оцінюється успішність в цій роботі?
3. Не могли б ви розповісти мені про культуру вашої компанії?
4. Якими будуть перші робочі дні? Чи планується вступний інструктаж або тренінг?
5. Яких результатів ви очікуєте від нового співробітника протягом випробувального терміну?
6. Чи потрібно укладати угоду про нерозголошення?
7. Чи передбачає моя посада відрядження, участь у додаткових проектах?
8. Які перспективи зростання на даній посаді?
9. Які плани розвитку у компанії?
10. Чи можу я ще щось зробити, щоб допомогти вам прийняти рішення?

Ваше останнє питання має стосуватися подальшої комунікації. Запитайте, які будуть наступні кроки і коли вам чекати зворотний зв’язок.

Не кожне питання є доречним. Не задавайте питання, відповіді на які є в описі вакансії або на сайті компанії.

Після співбесіди ви можете відправити листа рекрутеру, у якому подякуєте за приділений час. У нашій статті про Ділове листування ви зможете знайти приклад ділового листа HR-менеджеру.

Підбиваючи підсумки

Підготовка до співбесіди — запорука успіху. Знайдіть якомога більше інформації про компанію і вакансію: в описі вакансії, на сайті компанії, на інших сайтах, в соцмережах. Виділіть ті свої навички, які необхідні компанії.

Вивчіть стандартні запитання на співбесідах. Продумайте відповіді на питання про себе, про ваші навички і досвід. Знайдіть переконливі приклади для підкріплення своїх слів.

Будьте готові до дивних і незвичайних питань, які можуть здатися недоречними. Питання “Який ваш улюблений колір?” або “Скільки людей у світі зараз спить?” звучать дивно, але у відповіді ви можете показати свою креативність і здатність вирішувати проблеми.

І останнє, але не менш важливе — не бійтеся задавати питання працедавцю . Це ваш шанс показати ентузіазм і знання про компанію, а також переконатися, що робота підійде вам. Запитайте про те, що не обговорювалося раніше, під час вашої розмови.

Тепер ви озброєні інформацією про те, як відповідати на питання під час співбесіди і готові отримати бажану посаду.

«Слухав Йовічевича і заряджався»: починав в Динамо, мріє про збірну, грає у Греції – історія українського форварда Демиденка

Український нападник грецького Астераса Іван Демиденко дав ексклюзивне інтерв’ю «УФ», в якому розповів про початок своєї кар’єри та подальші плани.

В Україні поки що мало хто знає ім’я Івана Демиденка, і це не дивно. На дорослому рівні хлопець почав грати вже у Греції, але до цього був у академіях Динамо та Дніпра-1, де перетинався з багатьма відомими особистостями.

Сьогодні Іван відзначає 20-річчя, так що редактор «Українського футболу» зателефонував форварду, щоб привітати його зі святом та записати інтерв’ю. А вийшло воно доволі цікавим.

«З Бражком ми жили на одному поверсі та добре спілкувалися. Могли разом тренуватися чи дуріти»

– Іване, розкажи, як ти почав займатися футболом і опинився в системі Динамо?

– Я починав у Динамо з 6 років, з найпершого набору. Мій брат теж грав в академії Динамо, і батьки вирішили віддати туди і мене. У структурі київської команди я пробув до 14 років.

– Чим тобі запам’ятався той період?

– Ми до 11 років дуже класно грали, всіх обігравали, включаючи суперників на міжнародних турнірах. Пам’ятаю, як перемогли Селтік. В академії Динамо був дуже хороший тренер – Валерій Миколайович Краснощок, який паралельно працював селекціонером. Він набрав у команду найкращих хлопців зі всієї України.

– Хто із відомих нині футболістів був тоді з вами у команді?

– Із самого початку був Антон Боль, під кінець прийшли Назар Волошин, Максим Хлань, Кирило Попов.

– Хто з них виділявся та був лідером?

– Безперечно, це Боль. Він завжди був спокійний на полі, добре володів м’ячем, як і зараз. Також відзначу Назарія Волошина, який був дуже швидким. З ними я, до речі, найбільше спілкувався. Ми й досі підтримуємо зв’язок.

– Ти застав Забарного, Бражка, Ваната?

– Я їх добре знаю. Я жив на базі Динамо, тому що іногородній – з-під Києва, так що часто з ними перетинався. До того ж кілька разів я грав за U-15.

– Як вони себе проявляли на той час? Чи було видно, що Забарний стане основним гравцем Динамо, збірної та перейде до АПЛ?

– Забарний швидко виріс і зміцнів. Він уже тоді тренувався із старшими хлопцями. Було видно його лідерські якості. Ілля дуже веселий, позитивний та безконфліктний хлопець.

З Бражком ми жили на одному поверсі та добре спілкувалися. Могли разом тренуватися чи дуріти. Він чудовий чувак. Чому він не став основним гравцем основної команди Динамо? Коли в центрі поля грає Сидорчук, то важко закріпитись у складі. Але Бражко у Юнацькій лізі чемпіонів був одним із найкращих гравців на своїй позиції і зараз доводить це у Зорі.

– На якій позиції ти грав у Динамо і хто був твоїм конкурентом?

– У Динамо я грав лівого та правого вінгера. Моїм конкурентом був Закружний. Він після академії закінчив із футболом.

– Чому в тебе не вийшло залишитись в Динамо?

– Я дуже швидко виріс – за півроку набрав 12 см (зріст Демиденка 193 см, – прим. А.П.). У мене зникла швидкість, я був дуже худим і почали виявлятися проблеми з колінами. Коли швидко ростеш, то на колінах з’являються гульки.

У цей момент у мене пішов спад у грі. Я рік просидів на лавці, зрідка виходячи на заміну, і мені прямо сказали, що я не гратиму. Мені запропонували перейти до ДЮСШ-15, і я погодився. Школа знаходилася близько від будинку і їхати до неї лише 15 хвилин.

Перші півроку я грав за свій вік U-17, а потім перевели в U-19. Зі мною грали Макс Кучерявий, який зараз у Шотландії, та Макс Сміян із Зорі. Мені сподобався той період.

«Швидшого за Ківінду я нікого не бачив. Він біжить, як олень. Я впевнений, що він зможе замінити Довбика»

– Потім у твоїй кар’єрі була молодіжка Олімпіка.

– За період у ДЮСШ-15 я зміцнів: ходив у спортзал, займався з дієтологами та тренерами, після чого перейшов до Олімпіка U-19, який тренував Ігор Геннадійович Єрмаков. Згодом керівництво Олімпіка захотіло позбутися молодих хлопців, ми їм чомусь не сподобалися. Але Єрмаков став за нас горою і сказав: «Мені потрібні всі ці гравці».

Єрмаков дуже допоміг у розвитку молоді. Що казати, якщо наші тренування знімалися з дрона, а потім розбиралися на теорії!? Я ніде такого не бачив. Єрмаков влаштовував індивідуальні розбори щодо кожного гравця, уточнював усі міні-моменти. Він привів у команду свого аналітика та тренера з фізпідготовки. Я відчував від нього довіру.

– Як ти потрапив до академії Дніпра-1?

– Олімпік розвалився, нам віддали документи та запропонували варіант із Рубіконом з Другої ліги. Але Єрмаков сказав: «Тобі туди не треба, я знайду кращий варіант». Я два тижні тренувався самостійно, а тим часом Ігор Геннадійович працевлаштувався у Дніпрі-1 головним тренером U-17.

Він пішов до тодішнього спортивного директора Дніпра-1 Гліба Платова і запропонував мою кандидатуру в команду. Я приїхав на перегляд і через два тижні мене взяли в якості нападника.

– Тебе щось здивувало у Дніпрі-1?

– Для мене все було нове. У нас на тренуваннях були присутні два аналітики, тренер з фізпідготовки, дрон все знімає. Мені дуже подобається підхід Єрмакова. Він мені тоді сказав: «Це суперпроект. Тобі обов’язково треба зачепитися».

– Ти в U-19 Дніпра-1 грав із Даніелем Ківіндою, якого називають «українським Мбаппе». Що скажеш про нього?

– Щодо Мбаппе – це чиста правда. Швидшого за Ківінду я нікого не бачив. Він біжить, як олень. Ми з ним залишилися у дуже добрих стосунках.

У нас із Ківіндою була зіграна зв’язка на полі. Я йому казав: «Я бігтиму по флангу і навішуватиму тобі на ближню штангу, а ти біжи туди і забивай». Ми так багато голів забили.

На тренуваннях Ківінда викладався, як і всі. На заняттях неможливо було філонити, там тренери за всім стежать і якщо помітять, що хтось дав слабину, то одразу карають.

– Штрафів не було, як і премій (сміється, – прим. А.П.), але могли виключити із заявки на матч. Ще було одне цікаве покарання – ми збирали оцінки за тренування. Після занять завжди писали тренеру з фізпідготовки оцінки – наскільки було тяжко. Гравець, який провинився, повинен був зібрати ці оцінки, провести звіт і відправити тренеру.

– Зараз багато розмов про відхід Довбика з Дніпра-1. Як гадаєш, Ківінда зможе його замінити?

– Я впевнений в цьому. У нього є всі якості топ-форварда.

«Сваток бігав довкола Довбика, а м’яч відібрати не виходило. Цього ніхто не міг зробити»

– Тебе підпускали до тренувань із основною командою Дніпра-1?

– Так, це був один із ключових чинників, чим мене привабив Дніпро-1. Щотижня, коли були ігрові заняття, Йовічевич брав кілька гравців з молодіжки для тренувань з першою командою.

Десь за три місяці мене вже почали підключати до тренувань із першою командою. Грубо кажучи, брали для кількості, щоб награти тактику та схему проти суперника – відпрацювання пресингу, вихід із оборони в атаку тощо.

На першому тренуванні я сподобався Йовічевичу і мене почали підключати до занять постійно. Це був шикарний рівень для мене.

– Яке враження на тебе справив Йовічевич?

– Ця людина живе футболом та радіє навіть на тренуваннях. У Йовічевича дуже емоційні установки. Я слухав його, вникав і заряджався. Негативно він ніколи не кричав, лише позитивно: «Добре! Красень!». Невдалі моменти він завжди висловлював у особистій розмові: розбирав, підказував.

На збори Йовічевич із молодих взяв тільки мене, Кінарейкіна, Ківінду та Чалого. Він нас зібрав окремо та каже: «Ви заслужили своєю роботою поїхати на збори з першою командою. Я хочу, щоб ви були у цьому процесі і розуміли, як усе працює. Кажу одразу: ігрового часу я вам не обіцяю, ви його отримаєте лише, якщо у когось буде травма. Але я хочу, щоб ви були з нами».

Йовічевіч бачив, що в U-19 я граю на фланзі, але відразу сказав, що я більше підходжу для чистого нападника.

– На кого з гравців Дніпра-1 ти дивився з відкритим ротом і думав: «Вау, ось це рівень»

– Найбільше враження на мене справив Піхальонок. Якщо ти стаєш проти нього на двосторонці, то маєш вигадувати протидії неочевидним рішенням. Піхальонка практично неможливо прочитати. Він дуже розумний футболіст, і у нього важко забрати м’яч.

– Із Довбиком я ближче познайомився, коли поїхав на збори з Дніпром-1, бо раніше на тренуваннях ми грали у різних командах і далеко один від одного. Було помітно, що Артем добре чіпляється за м’яч і має класну ліву ногу.

А на зборах ми вже грали п’ять у п’ять і в нього майже неможливо було забрати м’яч, коли він прикривав його спиною. Сваток бігав довкола нього, а м’яч відібрати не виходило. Цього ніхто не міг зробити. Мені було дуже цікаво стежити за Довбиком і вчитися в нього: як він рухається, чіпляється, скидає м’яч, шукає простору.

«Єрмаков мені сказав, що є велика ймовірність, що з Металіста прийде багато гравців і буде важко завоювати місце в першій команді Дніпра-1»

– Що в тебе вийшло у Дніпрі-1, а що ні?

– Мені вдалося потрапити в тренувальний процес з першою командою і сподобатися тренерам. Я цього й хотів.

– Як ти пішов із Дніпра-1?

– Ми приїхали зі зборів, і нам дали кілька днів вихідних. У цей час я поїхав по справах до Європи, аж тут – розпочалася війна. Я зв’язався з Дніпром-1 і мені сказали, що поки не буде ні тренувань, ні чемпіонату. Мої батьки сказали, щоб я залишався у Європі.

Я почав шукати клуб, але в мене не вийшло. Півроку я тренувався самостійно.

Наприкінці весни 2022 року оголосили, що чемпіонат України розпочнеться. Мені зателефонували з Дніпра-1 та запропонували поїхати на збори. Але Йовічевич уже пішов із команди і замість нього призначили Кучера.

Єрмаков мені сказав, що є велика ймовірність, що з Металіста прийде багато гравців і буде важко завоювати місце в першій команді з урахуванням того, що і Довбика не продали. Мене могли відправити до U-19, а я вже хотів грати на дорослому рівні.

У мене якраз закінчився річний контракт із Дніпром-1, і я став вільним агентом, тож вирішив спробувати щастя в Європі. То була моя мрія ще до війни.

– Де ти жив увесь цей час?

– Батьки допомагали мені винаймати житло в Австрії.

– Розкажи, як ти шукав команду?

– Я довго не міг знайти команду, а потім мені допомогли мої знайомі, і я на три місяці перейшов до литовської Мінії з Другої ліги.

– До яких клубів ти пробував потрапити і чому відмовляли?

– На початку квітня 2022 року я намагався потрапити до польської Погоні (Щецин). Я туди поїхав на перегляд, тренера все влаштувало, але потім зателефонувало керівництво і сказало: «У нас нема де жити, все укомплектовано. Ти можеш залишитися, тренуватися, але жити будеш за власний кошт. Влітку ми на тебе чекаємо». Дзвоню їм влітку, а вони кажуть: «Вибач, але ти нам уже не потрібен».

– Агента в тебе не було, ти шукав клуб самостійно?

– Мені допомагала одна людина через Єрмакова. Він же мене влаштував у Литву, маючи невеликі зв’язки. Після періоду в Литві Єрмаков зв’язався з Олександром Панковим, який і влаштував мене у грецький Астерас із Тріполі. Зараз я співпрацюю з ним.

«Ми з Чигринським трохи поспілкувалися, і він сказав: «Наступного разу побачимося вже на полі». Так і сталося»

– Які були умови в Астерасі?

– Зі мною уклали контракт на мінімальних умовах до 31 грудня 2023 року. Мені сказали, що я тренуватимуся спочатку з U-19, а потім, якщо себе проявлю, мене переведуть до першої команди і влітку перепідпишуть контракт на покращених умовах. Я встиг підписати угоду в останній день трансферного зимового вікна, 17 лютого.

– Що це за клуб ‒ Астерас, яка там інфраструктура?

– Інфраструктура мені сподобалася, але у Динамо та Дніпра-1 вона в рази краща. Астерас має невелику базу. Окремо для U-19 і для першої команди є спортзал, відновлювальний кабінет, роздягальні, поля. Греки мені говорили, що Астерас має найкращу базу серед команд другої групи. Ліпше тільки у грандів.

Директор академії мені одразу сказав: «Якщо потрібна якась допомога – дзвони. У нас тут сім’я. Ти робиш усе для нас, а ми – для тебе».

– Де ти живеш?

– Я мешкаю на базі академії. У трикімнатній квартирі нас двоє – я та гравець з U-17. Старші хлопці живуть в орендованих квартирах.

– Що являє собою Тріполі?

– Це невелике та затишне містечко, 30 тисяч населення, його можна обійти за 20 хвилин.

– Ти вже встиг дебютувати за першу команду Астераса. Розкажи, як це сталося?

– За U-19 я провів дві гри за десять днів, в одному матчі забив гол, після чого мене перевели до першої команди. В Астерасі всі хлопці товариські, допомагають і підказують, немає такого, щоб хтось дивився згори.

– Якою мовою ти з ними спілкуєшся?

– Я вільно володію англійською, нею усі спілкуються в команді. Із цим проблем немає.

– Ти дебютував проти Іонікоса. Згадай цей момент.

– Це була перша гра, коли я потрапив до заявки. До матчу тренер мені не казав, що я вийду на поле. Ми програвали Іонікосу і треба було зрівнювати рахунок. У нас був план, якщо ми поступаємося, то перебудуємо гру у два нападники.

Тренер випустив мене на 75 хвилині. Спершу я грав на фланзі, а потім перейшов на позицію форварда. Але, на жаль, забити не вдалося, і ми мінімально програли.

– За Іонікос тоді грав Дмитро Чигринський. Встиг із ним поспілкуватися?

– Вперше ми з ним побачилися, коли грали з Іонікосом у першому колі. Я тоді прилетів із командою, але у заявку на матч не потрапив. Після гри ми з Чигринським трохи поспілкувалися, і він сказав: «Наступного разу побачимося вже на полі». Так і сталося.

Після останньої гри ми теж із ним трохи поговорили. Чигринський був задоволений, адже вони виграли важливу гру, і похвалив мене: «Молодець, непогано вийшов». Довго не спілкувалися, бо часу не було.

«Бертольйо мені сказав: «Київ – найкраще місто у моєму житті». В Астерасі він ‒ зірка, авторитет і основний гравець команди»

– Хто твій конкурент за позицією в Астерасі?

– Це 19-річний грецький нападник Георгіос Костеас.

– Астерас фінішував на десятому місці у грецькому чемпіонаті. Як керівництво сприйняло такий результат?

– Це був один із найгірших сезонів останнім часом для команди. Астерас за сезон змінив трьох тренерів. Результати були жахливі, ми боролися за виживання. Астерас залишився у вищому дивізіоні завдяки удачі та осічкам конкурентів.

– Ти зіграв дві гри, але потім знову перестав потрапляти до заявки. Що трапилося?

– Я грав у Апостолоса Манціоса, він мені довіряв. Але після двох невдалих ігор його звільнили, а призначивши до кінця сезону тренера U-19 Янніса Дувікоса. Він мені взагалі не довіряв, навіть до загальнокомандних тренувань не підключав.

– Він якось пояснював ігнор?

– У нас розмова була лише один раз. Він мене покликав у перші дні після свого призначення і сказав: «Мені потрібні всі гравці. Тренуйся та грай, де тобі зручно. Але є моменти, які тобі потрібно покращити». Проте він не назвав, які це моменти. Було дивно. Наша розмова тривала 30 секунд.

– Хто буде тренером Астераса у новому сезоні?

– Серб Мілан Раставац. Він уже тренував команду на початку минулого сезону.

– В Астерасі грає колишній півзахисник Динамо Факундо Бертольйо. Які у тебе з ним стосунки?

– Ми з ним спілкуємося, він добре знає російську мову. Але про Динамо я особливо не питав, він там лише чотири гри провів за шість років, гадаю, не дуже захоче згадувати той період. Але Факундо дуже сподобалася Україна, він мені сказав: «Київ – найкраще місто у моєму житті».

В Астерасі Бертольйо ‒ зірка, авторитет і основний гравець команди.

– З ким ти товаришуєш в Астерасі?

– Мій найкращий друг – воротар Антоніс Цифцис. Ми приходимо на тренування раніше за всіх, а йдемо пізніше за всіх, я відпрацьовую удари, він мені допомагає. Класний хлопець! Також я товаришую з іспанцями, яких у нас багато в команді, вони всі прикольні.

Хороші стосунки склалися з боснійцем Ервіном Зукановичем. Я спочатку думав, що він буде дивитися на мене зверху вниз, адже грав у Ромі та інших італійських клубах, але Ервін виявився простим хлопцем. Ми часто гуляємо разом по місту.

«Хочу залишитися в Астерасі на ще один сезон, проявити себе та отримати виклик до молодіжної збірної України. Це моя мрія»

– Тебе в Україні поки що мало хто знає. Розкажи, з ким із відомих форвардів тебе можна порівняти за стилем гри?

– Можливо, з Нуньєсом, коли він тільки-но прийшов до Ліверпуля. Він постійно вривається у вільний простір, просить м’яч у зону. Я граю у схожому стилі. Іноді схоже грає Холанд, але в Ман Сіті у нього рідко є простір. Я намагаюся все робити, як Холанд. Можна сказати, що він мій кумир.

– Назви свої сильні та слабкі сторони?

– Мені потрібно підтягнути гру головою.

– При твоєму-то зрості в 193 см?

– Вистрибнути і зачепитися за м’яч я можу, але поки не виходить націлено бити. Ось основний нападник Астераса Барралес головою грає краще ніж ногами. Дивлячись на нього, я розумію, що мені ще працювати і працювати.

До своїх сильних сторін я віднесу швидкість, гру двома ногами, підіграш партнерам. Мені ближче позиція центрфорварда, ніж вінгера, хоча там я теж впевнено почуваюся.

– Які в тебе плани, де ти хочеш продовжити свою кар’єру у майбутньому?

– Я фанатію від Ліверпуля, але в Англії складний чемпіонат. Я завжди хотів грати в Іспанії. Також мені подобається Бундесліга. Але найближчі плани – це залишитися в Астерасі ще на один сезон, проявити себе та отримати виклик до молодіжної збірної України. Це моя мрія. Думаю, я зможу доповнювати Ваната, ми різнопланові футболісти.

– Якщо Дніпро-1 влітку продасть Довбика та зробить тобі пропозицію повернутися, як відреагуєш?

– Звичайно, я хочу побудувати свою кар’єру в Європі, але якщо надійде пропозиція від клубу УПЛ, то будемо спілкуватися. Я відкритий до діалогу.

– Давай трохи про фінанси. Де ти отримав першу зарплату і яка зарплата була найбільшою в твоїй кар’єрі?

– Першу зарплату я отримав в академії Динамо. Тоді був період, коли з київського клубу футболісти та тренери почали йти до Шахтаря, наприклад, В’юнник. Після цього всім гравцям в академії Динамо зробили мінімальний контракт у 100 доларів, щоб ми були прив’язані. Але все одно було приємно.

В Дніпрі мені платили мінімалку – 7500 гривень. Звичайно, найбільшу зарплату я отримую в Астерасі, але суму назвати не можу, це конфіденційна інформація.

– Слідкуєш за УПЛ? Хто тобі подобається за грою з команд?

– Дуже подобається, як грає Зоря. За ними цікаво стежити, тим більше я знаю Бражка, Хланя, Батагова. Також подобається Шахтар. Дуже незвично бачити в донецькій команді молодих українців, адже там завжди грали бразильці. Але Йовічевич зумів створити чемпіонську команду. Шахтар провів успішний сезон і добре виглядав у Лізі чемпіонів, тому я дуже здивувався, коли прочитав, що Йовічевича звільнили.