ЯПОНСЬКІ АБЕТКИ

В японській мові існує 2 абетки: хірагана і катакана. Перша використовується для написання закінчень слів, часток та простих сталих виразів. Друга – для написання слів іноземного походження, іноземних імен, назв, сленгових слів тощо. Хоч обидві абетки називаються по-різному, вони також мають і спільну назву – кана. Тим же словом називають кожен окремий склад.

Взагалі, в японській мові всі склади, крім останнього (ん) відкриті, тобто закінчуються на голосну.

В цьому є дуже важлива відмінність від більшості мов: склад читається так, як є. В українській, наприклад, кожна літера має “ім’я”, яке написане в абетці. Таким чином “к” стає “Ка”, “б” стає “Бе” тощо. В японській か(ка) залишається “ка” і в середині слова, наприклад річка – かわ kawa. Тобто, голосна нікуди не зникає.

ЯК ПИСАТИ?

Читаються японські абетки по рядах, перший – це ряд приголосних: а, і, у, е, о; далі йде ряд Ка: ка, кі, ку, ке, ко; і наступні відповідно. В японській мові є певні правила письма, в які входить порядок написання ліній, їхні напрямки і вигляд. Нижче ви можете з ними ознайомитись. Перший ряд (а) починається справа, і вертикально йде вниз. Це класичний варіант японського письма: справа наліво, зверху донизу. Так пишуться і кана, і ієрогліфи.

Японській мові непритаманний такий звук, як “л”, не завжди відчувається різниця між “в” і “б”, а звук “р” зовсім не такий твердий, як в українській. Взагалі японська дуже мелодійна і м’яка, тож слухати її та розмовляти нею – одне задоволення.

ОСОБЛИВОСТІ АБЕТОК

・Спеціальні знаки: знак одзвінчення складу: ゛[nigori]; знак оглушення складу: ゜[han-nigori]

・Зміни в читанні: маленька っ／ッ tsu подвоює приголосний звук наступного після неї складу:

いってきます ittekimasu; ホットケーキ hottokeeki

・В катакані довга риска виконує роль дифтонгів у хіраґані, тобто подовжує попередню голосну:

コーヒー kouhii, хіраґаною це було б: こうひい

ラーメン raamen, хіраґаною це було б: らうめん (насправді так досі пишуть на деяких традиційних раменних)

З каною також може відбуватись багато модифікацій: подвоєння приголосних, пом’якшення, одзвінчення та оглушення складів, але для того, щоб вчити це, необхідно добре вивчити кану. Для цього можна прописувати її від руки, зробити собі картки на японський манер, або ж використовувати різні додатки на мобільний чи сайти, яких існує велика кількість.

Тож, постарайтесь вивчити її якомога швидше та краще, та чекайте на продовження наших міні-уроків!

А щоб зрозуміти японські абетки ще краще, рекомендую ознайомитись з відео-уроками:

Якщо вам сподобались уроки, і ви хочете продовжити вивчати японську, запрошуємо підписатись на наші уроки: всього 250 грн на місяць, і ви отримаєте доступ до більш як 35 уроків!

41 коментар “ЯПОНСЬКІ АБЕТКИ”

Я Надя і мені 12. На вивчення Японської мене надихнули Аніме. Спочатку я нічого не знала, але перечитавши цю інформацію я ще більше захотіла вчити японську мову. Що ж крок за кроком та також бажання і японська мені гарантована.♥️

Японський алфавіт та його характеристики

На даний момент японською мовою розмовляють понад сто двадцять мільйонів людей у ​​світі, вона є дев’ятою за поширеністю в усьому світі. Через його вагу у світовій економіці та поточний вплив на культуру, особливо молодіжну, важливо знати про Японський алфавіт.

Японський алфавіт

Японське письмо походить від китайського письма, яке прийшло до Японії через Корею приблизно в XNUMX столітті. У сучасній японській мові є три основні системи письма: кандзі, які є символами китайського походження, і два складові алфавіти, створені в Японії: хірагана, складовий склад. для слів японського походження і катакана — складовий склад, який використовується в основному для слів іншомовного походження та ромадзі, представлення японської мови латинським алфавітом.

Латинські літери зазвичай використовуються в японських текстах, використовуються для написання поширених скорочень (наприклад, DVD або НАТО) та інших цілей. Транслітерація японської мови латинськими літерами називається Romaji і рідко зустрічається в японських текстах.

Для запису чисел часто використовуються арабські цифри. Виключення будь-якого з перерахованих типів писемності або заміна одного на інший у його загальноприйнятому вживанні робить текст важким для читання або взагалі незрозумілим – це, можливо, не стосується латинських літер, роль і використання яких на даний момент значно менші. порівняно з трьома основними системами.

кандзі

Кандзі — це китайські ієрогліфи, які використовуються в японському письмі в основному для написання японських іменників, дієслів, прикметників і власних іменників. Найдавніші китайські тексти були привезені до Японії буддійськими ченцями з корейського королівства Пекче в XNUMX столітті нашої ери. C. Сьогодні поряд із оригінальними китайськими ієрогліфами використовуються знаки, створені в Японії: так звані кокудзі.

Залежно від того, як ви знаходите кандзі в японському реченні, ієрогліфи можуть використовуватися для написання одного або різних слів або, частіше, морфем. З точки зору читача, це означає, що кандзі мають одну або кілька інтерпретацій. Вибір значення кандзі залежить від контексту, поєднання з іншими кандзі, місця в реченні тощо. Деякі кандзі, які широко вживаються, мають десять або більше різних читань.

Хірагана

Хірагана є одним із складових мов, які використовуються в японській мові. Хірагана є результатом спрощення більш складних китайських ієрогліфів, які з’явилися до початку японської культурної ізоляції. Однією з головних характеристик хірагани є її вигнуті та прості штрихи; Спочатку їй дали назву onnade, що означає «жіноча рука», тому що її створили жінки, щоб бути більш красивою версією прямих форм катакани.

Хірагана може передавати голосні звуки, сполучення складів і приголосний звук. Він використовується для слів, які не містять кандзі, наприклад частинок і суфіксів. Хірагана вживається зі словами замість кандзі у випадках, коли читач не повинен знати деяких ієрогліфів, або ці ієрогліфи незнайомі письменнику, а також у неофіційному листуванні. У хірагані пишуться також форми дієслів і прикметників. Крім того, хірагана використовується для написання фонетичних підказок для читання кандзі – фурігани.

Спочатку хірагану використовували лише жінки, які не мали доступу до хорошої освіти. Інша назва хірагани — «жіноча літера». «Повість про Генджі» (Моногатарі Ґенджі), японська класика, та інші стародавні жіночі романи спочатку або виключно були написані хіраганою. Сьогодні в книгах для дітей дошкільного віку зустрічаються тексти, написані тільки хіраганою. Щоб полегшити читання, у таких книгах є пробіли між словами.

Японський алфавіт хірагани містить всього сорок шість символів, з яких сорок представляють склади, що складаються з приголосного та голосного, п’ять — голосних (a, i, u, e, o); і єдиний приголосний, який може піти окремо, «n» (ene).

Хірагана використовується при написанні слів японського походження, часток і дієслівних закінчень; на відміну від катакани, яка вживається для іншомовних слів і звукоподій. Тому хірагана – перший японський алфавіт, який вивчали японські діти. Коли вони вивчають кандзі, учні замінюють складові символи на китайські.

Катакана

Катакана — одна з двох складових, що використовуються в японському письмі, поряд з хіраганою. Його створив буддійський монах Кукай, або Кобо Дайші. Таким же чином катакана називають будь-яким символом, який використовується в цьому японському алфавіті. Коли обидва складові слова використовуються разом, хірагана і катакана називаються кана. Катакана новіша за хірагану.

Символи катакана не мають значення, їх використання виключно фонетичне. Катакана — це японський алфавіт, що містить сорок шість символів, які представляють склади, що складаються з приголосної та голосної або однієї голосної. З приголосних поодинці може йти тільки «n» (ene).

Катакана дозволяє передавати звук так само, як і хірагана. Використовується для запису слів, узятих з мов, які не використовують китайські ієрогліфи: іншомовні слова, іншомовні назви, а також звукоподібні та науково-технічні терміни: назви рослин, деталей машин тощо.

Катакана використовується для написання слів, які походять з іноземних мов, на даний момент найпоширенішою мовою є англійська, вона також використовується для написання звукоподій. Він використовується для виділення певного слова, так само, як у західному письмі використовуються лапки або курсив. Використовується в наукових текстах для запису назв тварин, рослин тощо. В інших типах текстів вони написані кандзі або хіраганою.

Насправді обидва складові слова, як хірагана, так і катакана, є еквівалентними, хоча використання кожного з них різне. Як і в латинському алфавіті, є щось подібне у використанні великих і малих літер, у тому сенсі, що написання та використання відрізняються, але є еквівалентними.

Ромаджі

Ромаджі приблизно відноситься до латинського алфавіту. Загалом, цей термін використовується на Заході для позначення написання японською мовою латинськими або латинськими літерами, на відміну від звичайної суміші кандзі, хірагани та катакани.

Rōmaji зазвичай використовується на вивісках і банерах для іноземців, які відвідують Японію; транскрипція назв осіб, компаній чи місць, які мають бути працевлаштовані, іншою мовою чи країною; словники або підручники для студентів японської мови; переважна більшість компаній в Японії мають свої назви на ромаджі; так само, як катакана, щоб виділити слово.

В Японії виготовляється різне обладнання (автомобілі, телевізори тощо). Його використання дуже розширюється при розміщенні назви фабрики та її моделей на rōmaji; як у вхідній, так і у вихідній міжнародній пошті, а також у внутрішній пошті її також можна використовувати.

Існує кілька систем японської романізації. Перша японська система романізації була заснована на португальській мові та її алфавіті і була розроблена приблизно в 1548 році японськими католиками. Після вигнання християн з Японії на початку XNUMX століття ромадзі вийшов з ужитку і використовувався лише зрідка до Реставрації Мейдзі в середині XNUMX століття, коли Японія знову відкрилася для міжнародних контактів. Усі сучасні системи були розроблені в другій половині XNUMX століття.

Найпоширеніша система Хепберна заснована на фонології англійської мови і дає англомовним найкраще розуміння того, як слово вимовляється японською. Інша система визнана державним стандартом в Японії: Кунрей шікі, яка точніше передає граматичну структуру японської мови.

Кунрей шікі, також відомий як монбушо, є системою латинізації для транслітерації японської мови латинським алфавітом. Це система, яку віддає перевагу Монбушо (Міністерство освіти Японії), хоча вона використовується, перш за все, в Японії, латинізація Хепберна є набагато більш поширеною, особливо серед носіїв іспаномовної мови.

Повний шлях до статті: Postposm » Японія » Японський алфавіт та його характеристики

Будьте першим, щоб коментувати