Де розташоване російське місто Туапсе, в якому горів нафтопереробний завод: показуємо на карті

Під час атаки по Туапсе росіяни розділилися на два табори. Одні билися в істериці, вимагаючи видалити відео з пожежею на заводі, інші ж спокійно рахували, скільки пожежників поїхали на НПЗ. Імовірно, потроху звикли до нової реальності.

Де розташоване Туапсе

Туапсе – це курортне містечко на березі Чорного моря. Росіяни пишуть про нього поетично, мовляв, там дивовижна природа, чисті широкі пляжі тощо. Втім, Туапсе поступається більш відомим курортам, як-от Сочі або Адлеру. Загалом воно належить до так званого Великого Сочі, тобто комплексу російських чорноморських курортів у Краснодарському краї.

Від Керчі в Криму Туапсе відділяє всього 250 кілометрів, а до Маріуполя – 354 кілометри.

Показуємо Туапсе на карті Росії

Але, звісно, якби Туапсе було суто курортом, воно би не потрапило в новини.

Там є великий порт. Раніше в місті були судоремонтні заводи, але зараз вони закриті. Втім, лишився Туапсинський нафтопереробний завод і дві перевалочні нафтобази.

Що відомо про Туапсинський нафтопереробний завод

Відповідно до повідомлень російських телеграм-каналів, завод, де сталася пожежа, належить Роснафті. Тож, імовірно, мовиться про Туапсинський нафтопереробний завод.

Навіть на гугл-карті добре видно, що це ціла мережа: нафтооб’єктів у Туапсе багато, поруч із ними розташовані автозаправні станції.

Де розташований Туапсинський нафтопереробний завод / Скриншот 24 Каналу

Морський термінал належить заводу – це єдиний НПЗ на березі Чорного моря. Саме через порт росіяни вивозять нафту на експорт, отримуючи гроші, щоб і надалі воювати проти України. Експортують абсолютну більшість продукції – 90% нафти. Втім, навіть у Вікіпедії указано, що завод застарілий, тож росіяни намагаються його модернізувати. Глибину переробки нафти обіцяють збільшити вдвічі.

Він переважно виробляє бензин і мазут, які так потрібні, щоб живити техніку окупантів на Сході та Півдні України. Сировину доставляють із Сибіру, Оренбургу та Ставрополя. Туапсе розташоване фактично біля Криму та Азову.

Якщо врахувати все вищевикладене, стає зрозумілим, наскільки важливим є Туапсинський нафтопереробний завод для армії окупантів. І, відповідно, наскільки цікавим для України.

Це не перша атака

З умовного Курахового, тобто території, контрольованої Україною, до Туапсе по прямій 450 кілометрів. Що цікаво, при цьому дрони (якщо справді був приліт по НПЗ) мають пролетіти над Приморсько-Ахтарськом, звідки запускають “Шахеди”. Там має стояти дірява російська пе-ве-о. Ключове слово – “має”.

Туапсе вже атакували в лютому та березні 2023 року, тоді були прильоти. Як бачимо, росіяни не здатні зробити висновки і це тішить.

Пожежа на НПЗ у Туапсе: коротко

• Про займання повідомили пізно ввечері 24 січня. Горіло дуже серйозно і красиво. Ну звісно, адже нафта дуже займиста.
• Влада повідомила, що горить вакуумна установка, постраждалих нема. І пригрозила “несприятливими наслідками” для тих, хто викладає відео в мережу.
• Аеропорт у Сочі певний час не працював “задля безпеки для цивільних літаків”, вводили план “Килим”.

19 найдавніших міст на Землі, які існують і нині

Сьогодні йдеться про найдавніші міста з нині існуючих, кожне з яких можна відвідати самостійно. Усі знають основні туристичні напрямки. Як правило, вони ж володіють і багатим історичним минулим. Проте не всі міста, історія яких розпочалася задовго до нашої ери, потрапляють у путівник.

1. Ієрхон, Ізраїль — 9000 р до н. е.

Ієрхон сміливо претендує на звання найстарішого міста планети. Щоб потрапити до старовинних вулиць, потрібно проїхати близько 40 км у бік долини річки Йордан. Місто користується популярністю у туристів. Але їхній потік, напевно, був би більшим, якби не близькість військової зони на межі Ізраїлю та Палестини.

Археологи під час розкопок зняли 23 історичні верстви. Імовірно, перші поселення на берегах річки виникли 12 тисяч років тому, але тоді вони не були постійними. Захисні стіни і кругла сторожова вежа з’явилися в 7 тисячолітті до н. е. Процвітаюче місто впало на рубежі століть під звуки труб Ісуса Навина.

Якщо вже довелося побувати в цих краях, то не варто оминати і визначні пам’ятки, розташовані неподалік:

• Сорокаденну гору. Саме стільки часу тут провів Ісус Христос у пості та молитвах.
• Палац Хішама, датований VIII століттям, де збереглися фрески та мозаїки.
• Кіпарисову алею, яка веде до візантійської синагоги.
• Одну із найстаріших мечетей світу Нубі Муса.

2. Бібл, Ліван — 5000 р до н. е.

П’яте тисячоліття — це час приходу в портове місто фінікійців, які звели міські фортечні стіни. Поселення у благодатній долині на узбережжі Середземного моря з’явилися приблизно на 3 тисячі років раніше. Вони були добре захищені горами з боку материка і мали дві гавані, що дозволяло мешканцям вести активну торгівлю з Єгиптом.

Довгий час місто залишалося найбільшим портом на Середземному морі. До Єгипту везли ліс. Назад судна поверталися навантажені папірусом, який потім доставляли до міст по всьому узбережжю.

Сьогодні на місці Бібла знаходиться ліванське місто Джебейль, яке стало одним із великих туристичних центрів країни. Сюди приїжджають, щоб:

• помилуватися морською гладью з стародавніх фортечних стін;
• відвідати некрополь, датований XIX століттям до н. е.;
• пройтися римською вулицею;
• сісти на сходинки амфітеатру, яким понад 2000 років.

3. Алеппо, Сирія — 4200 р до н. е.

Місцевість, оточена 8 пагорбами, була заселена приблизно 4,2 тис. років тому. На родючих землях у долині річки Куейке росли пшениця, фінікові та оливкові дерева. Однак місто постійно зазнавало нападів. Тут панували римляни, тюрки, монголи, турки. Саме тому архітектура Алеппо настільки багатогранна.

На центральному пагорбі височить цитадель із білого каменю. Усередині фортечних стін, заввишки 10 м і товщиною 6 м, вона нагадує древній акрополь. Ведуть до старого міста 7 потужних воріт. Усередині розкинулися вулиці старого міста. А вже поза стінами знаходиться християнський квартал.

На жаль, Алеппо зазнав сильних втрат від останньої громадянської війни. Наразі перебуває у стадії відновлення. Але ситуація в країні неспокійна, мріяти про натовп туристів не доводиться.

4. Дамаск, Сирія — 4200 р до н. е.

Арабські історики пов’язують виникнення міста із легендою про всесвітній потоп. Вони вважають, що Дамасські стіни були першими, які звели люди після того, як вода відступила. Однак перші згадки про поселення відносяться до XV століття до н. е. На той момент він перебував під владою єгиптян.

Дамаск — різношерсте місто, як за національною ознакою, так і за релігійним віросповіданням. Хоча переважна кількість мешканців дотримується принципів Ісламу, є тут і християнська та єврейська громади. Цей момент наклав також відбиток на архітектуру міста.

Церкви є сусідами з мечетями. У Дамаску знаходиться третя за значимістю мечеть у світі. Згідно з переказами, у мечеті Омейядів зберігається голова Іоанна Хрестителя. У місті багато парків та зелених зон. І все це в оточенні величних фортечних мурів. Самі стіни збереглися не дуже добре, зате 8 витончених воріт порадують гостей своєю витонченістю.

5. Сузи, Іран — 4000 р до н. е.

Руїни міста знаходяться недалеко від сучасного міста Шуш, поблизу кордону Ірану та Іраку. І хоча сьогодні від нього мало, що сталося, у давнину поселення було відомим. Перші мешканці з’явилися на його території приблизно 9000 років тому. Проте документальні підтвердження його існування відносяться до 5-го тисячоліття до н. е.

Сузи довгий час були столицею Елата. Вони згадуються у Старому заповіті. Тут жили пророки Данило і Неемія. На жаль, після приходу арабів, а потім – монголів, місцеві жителі залишили свої будинки. Сталося це у XII столітті.

Сьогодні від багатого міста залишилися контури Акрополя, а також залишки будинків з часів правління персів. У сучасному місті Шуш можна оглянути гробницю пророка Даниїла.

6. Ель-Файюм, Єгипет — 4000 р до н. е.

Місто колись засноване в квітучій оазі, оточеній пісками Лівійської пустелі, існують і сьогодні. З Нілом його поєднує канал Юсуф. У давнину сюди приїжджали фараони, щоб вклонитися крокодилам. На околицях було вирито озеро, де розводили земноводних. Згодом заболочену місцевість осушили та почали використовувати для вирощування сільськогосподарських культур.

Тут же були побудовані піраміди Аменемхет Третього, до яких вів лабіринт. І некрополь Сенусерту Другого. У першій, з різних джерел, налічувалося від 1500 до 3000 кімнат.

У сучасному Ель-Файюм можна побачити древню мечеть, що парить, замок і мечеть султана Кайт-Бей, водяні колеса. Але, як правило, туристів притягують стародавні гробниці та піраміди, а також цвинтар китів, де доступний огляд скам’янілих скелетів.

7. Сідон, Ліван — 4000 р до н. е.

Імовірно, місцевість на узбережжі Середземного моря була заселена ще в період неоліту. Про це свідчать археологічні знахідки. Однак відомий він став відомий у XII столітті до н. е., коли був захоплений филистимлянами. Однак швидко відновився і перетворився на велике торгове місто. Вже тоді майстри Сідона вміли виробляти скло, пурпур, майстерно вишивати жіночий одяг. Вихідці із Сидону заснували місто Тир.

Сучасне місто Сайда мало чим відрізняється від звичайного середземноморського міста. Про його давню історію може розповісти хіба що фортеця хрестоносців, та арабський квартал з його гучними базарчиками. Але всі вони були започатковані вже в минулому тисячолітті.

8. Пловдив, Болгарія — 4000 р до н. е.

Хоча багато археологів дотримуються думки, що поселення на території Пловдіва існували в період між 6 і 7 тисячоліттям до н. е. Однак, як місто, воно існує приблизно з 1250 до н. е., і по праву вважається найстарішим у Європі.

Слід зазначити, що Пловдив — як стародавнє місто, а й добре збережене. Гості можуть побачити античний театр, залишки фортечних мурів, цивільну забудову, терми. У відновленому амфітеатрі і сьогодні відбуваються вистави.

Довгий час місто знаходилося у володінні імперії Османа. З тих збереглися мечеті Джума та Імарет. Обидві вони датуються XV століттям. Приблизно на 100 років молодша за лазню Орта-Мезар-хамам.

9. Афіни, Греція — 4000 р до н. е.

Найдавніше місто і колиска грецької цивілізації засновано близько 9 тисяч років тому. Однак свого розквіту він досяг набагато пізніше. Приблизно 500 року до н. е. Місто називають по-різному. Звичною є назва Афіни. Але з 1970 року офіційна назва міста Афіна. Саме так, в однині, як і звали богиню мудрості та війни, що зуміла перемогти у суперечці Посейдона.

Місто втратило вплив у період становлення Римської Імперії. У середині першого тисячоліття Афіна опинилася під впливом Візантії, влада якої не сприяла розвитку міста. Аж до XV століття місто претендували також французькі та італійські лицарі. У результаті, в 1458 місто було захоплено Османської Імперією. І лише на початку позаминулого сторіччя з утворенням Королівства Греція повернув собі столичний статус.

Важко повірити, що маленьке провінційне місто за два століття перетворилося на великий мегаполіс та туристичний центр. Перераховувати всі визначні пам’ятки міста не варто. Їх налічується щонайменше 2 десятків, і вони досить відомі. Варто лише додати, що в Афінах працює безліч музеїв з цікавими експозиціями.

10. Луксор, Єгипет — 3200 р до н. е.

Луксор — це сучасне місто на місці великої єгипетської столиці, Фіви. І хоча перші документальні згадки про неї починаються з третього тисячоліття до нашої ери, археологічні знахідки кажуть, що саме поселення набагато старше. Цікавий момент: йшли роки, мінялися правителі, але місто існувало безперервно, що є великою рідкістю для стародавніх поселень.

Розташований він у верхів’ях Нілу, приблизно 700 км від узбережжя Середземного моря. Води річки поділяють на дві частини – місто живих і місто мертвих. Сьогодні Луксор є одним із найпопулярніших туристичних напрямків у Єгипті. Гості можуть оглянути Луксорський та Карнакський Храми, пройтися алеєю сфінксів. На іншому березі, куди мандрівників доставить катер, вони поринуть у царство мертвих і побачать усипальниці фараонів.

11. Газіантеп, Туреччина — 3000 р до н. е.

Про існування міста на схилах гори Тавр стало відомо у VII столітті після завоювання території Арабським халіфатом. Проте вчені вважають, що він існував задовго до нашої ери. Був скупченням сіл за 40 км від річки Євфрат. Місцеві жителі займалися переважно сільським господарством та ткацтвом.

Газіантеп – поки що нерозкручений напрямок, що лежить далеко від основних екскурсійних маршрутів. А даремно! Тут знаходиться найбільший у світі музей римської мозаїки. Твори мистецтва були доставлені з міста Зеугма, яке було затоплено водами водосховища, що розлилося, після влаштування греблі.

Не менш цікавим буде й відвідування археологічного музею, де виставлено стародавні артефакти, пов’язані з історією місцевості. Після екскурсії можна піднятися до фортеці, з якої колись починалося місто та провести час у старовинній кав’ярні.

12. Бейрут, Ліван — 3000 р до н. е.

Ще одне місто на узбережжі Середземного моря, яке стало жертвою військових конфліктів на рубежі XX і XXI століття. У всьому виною вдале місце розташування та поклади нафти, знайдені на шельфах. Місто вперше згадується у XV столітті до н. е. Однак, археологічні розкопки, зроблені на мисі, де розташоване місто, дозволяють вважати, що воно набагато старше. У XII столітті місто перейшло під вплив арабів, а тисячу років тому — Османської Імперії.

Місто неймовірно різноманітне. Серед його мешканців є прихильники 17 релігійних конфесій. Тут зустрічаються християнські храми та мечеті. Бейрут поступово відновлюється після громадянської війни. Відчинили двері Національний музей та Музей мінералів. Запрошують гостей зелені парки та піщані пляжі.

13. Єрусалим, Ізраїль — 3000 р до н. е.

Місто трьох релігій вперше згадується межі XX і XIX століть. До нашої ери. Але якщо вірити археологічним знахідкам, поселення між Середземним та Мертвим морем існувало вже 6 тисяч років тому. Але велика історія міста почалася I столітті до н. е., коли місто підкорилося римлянам. Ставник Імперії, Ірод Великий увічнив своє ім’я у великій Стіні Плачу.

А менш ніж через 100 років у Єрусалимі з’явився проповідник Ісус Христос. Тут же він був страчений. А місто почало відлік нової історії. З міжусобними війнами та поділом столиці між Ізраїлем та Йорданією. Лише 1980 року Єрусалим остаточно набув єдності.

Сьогодні сюди приїжджають вклонитися святиням і юдеї, і християни. І саме тут у пристрасну суботу сходить на землю благодатний вогонь.

14. Тир, Ліван — 2750 р до н. е.

Перші згадки про місто відносяться до XVI століття до н. е. Однак, за переказами, місту набагато більше років. Заснували його вихідці із сусіднього Сідону. Але місцевим жителям більше до вподоби красива легенда про острів, що мандрував морськими водами в пошуках притулку.

Є й друга легенда, пов’язана з Тіром. Вважається, що саме тут Ісус Христос здійснив своє перше диво. Перетворив воду на вино. Щоправда, підтверджень цьому немає. Але всім гостям пропонують піднятися до печер містечка Кана. Кажуть, саме тут були печери, де Ісус провів ніч перед чудесним дійством. Про це свідчать барельєфи, висічені у скелях.

15. Ербіль, Ірак — 2200 р до н. е.

В даний час місто є адміністративним центром Курдистану. У місті працює Парламент Курдської автономії. Слід зазначити, що з древнього міста Ербіль добре зберігся. Можливо, причиною цього стало, що монголи спочатку так і не змогли увійти до центральної частини міста, захищеної цитаделлю. Хоча це й вдалося їм з другої спроби 1258 року.

Вона й сьогодні височить на пагорбі над вулицями міста. На жаль, зараз нам на її території ведуться активні розкопки і не всі ділянки доступні для відвідування. В даний час відкрито Музей Текстилю та хамам. А поряд шумить східний базар. За ним височить мінарет Музаффарія і починається парк Самі Абдурахман, де можна відпочити біля ставків і прогулятися розарієм.

16. Кіркук, Ірак — 2000 р до н. е.

Чи жили на території Кіркука неандертальці, достеменно невідомо. Але деякі археологічні знахідки свідчать саме про це. Саме ж місто засноване приблизно 4000 років тому як столиця держави Аррапха. Тривалий час був предметом суперечок між Новоассірійською Імперією, Вавилонією та Мідією.

Під вплив Арабського Халіфату потрапив наприкінці VII століття. А тисячу років став частиною Османської Імперії. XX століття для Кіркука стало часом розквіту та руйнування. У 1923 році місто увійшло до Королівства Іраку. А ще за чотири роки тут було відкрито родовище нафти. Майже одночасно спалахнула і боротьба за незалежність курдів. Наприкінці минулого століття місто претендувало на статус столиці Курдської автономії разом із Ербілем.

17. Агрос, Греція — 2000 р до н. е.

Приблизно за 100 км від Афін, серед пустельних районів острова Пелопоннес, розташоване місто Агрос. Важко повірити, що в невеликому місті з населенням 22 тис. людей за колишніх часів кипіли неабиякі пристрасті.

Варто почати з того, що серед його фундаторів, якщо вірити міфам, був онук Геракла. Також виділяється цар Адраст, відомий неодноразовими походами на столицю Єгипту — Фіву. Після розгрому спартанців місто увійшло до сфери впливу Афін і втратило колишню велич. Можливо, і на краще. До сьогодні дійшло чимало споруд тих часів.

• древній акрополь, що носить ім’я царя Лариса;
• найбільший театр, що залишився з доісторичних часів;
• пагорб пророка Іллі;
• святилища богинь Афіни та Гери;
• святилище Аполлона.

18. Мантуя, Італія — ​​2000 р до н. е.

Імовірно, невелике місто в Ломбардії з’явилося в середині I тисячоліття до нашої ери. Через 300 років він увійшов до складу Римської Імперії. Містечко минули війни та конфлікти. Дуже вже в незручному місці він знаходився. З усіх боків його оточували стариці та озера, утворені водами річки Мінчо. Підібратися до нього можна було тільки з одного боку, по заболоченому березі.

На відміну від більшості стародавніх міст, розквіт Мантуя досяг у XIV столітті, з приходом до влади династії Гонзаги. Він заснував на місці міста фортецю, і надав місту неповторного вигляду в стилі ренесансу. На жаль, разом із змінами закінчилося і спокійне життя городян. Місто неодноразово намагалися взяти штурмом і в XVIII столітті воно все ж таки перейшло австрійським Габсбургам. Вони зміцнили фортечні мури. Навіть Наполеону важко вдалося підкорити бастіон.

Сьогодні до Мантуї приїжджають прогулятися тихими вуличками, насолодитися красою міських площ. Чудово збереглися Годинникова вежа, дзвіниця Сан-Доменіко, базиліка Сант-Андреа, герцогський палац.

Вище перераховано лише невелику кількість міст, коріння яких сягає глибини часів. Не всі вони популярні серед звичайних туристів. А це означає, що настав час збирати валізи і відкривати для себе нові горизонти.

19. Балх, Афганістан — близько 1500 р до н. е.

Час заснування міста достеменно невідомий. Серед його засновників індоарійці, які на той час проповідували зороастриз. Деякий час в розвитку міста впливали греки. Проте волелюбні пуштуни досягли створення власної Кушанської Імперії. Приблизно у цей час у місті почав зароджуватися буддизм.

Балх до нашестя монгольських військ залишався центром освіти та землеробства у Середню Азію. Місто було обнесене фортечною стіною, довжиною 200 км. Місцеві жителі займалися вирощуванням фініків, оливи, пшениці. Ішло будівництво храмів. Розвивалася медицина та філософія. Тут працювали Авіценна та Омар Хайям.

Місто б зруйноване монгольськими військами. Потім відновлено. Але колишньої величі досягти не вдалося. Сьогодні Балх — невелике провінційне місто, на околиці якого можна побачити стародавнє городище.