Іван-чай: користь і шкода, поради

Україна чи не єдина країна у світі, де продовжують готувати чай зі зніту. Сьогодні дивовижний «український напій» продають на eBay та Amazon, а офіційна медицина відкриває все більше корисних властивостей цієї рослини.

Іван-чай – квітка фіолетового кольору, яку влітку можна зустріти не тільки в лісі, але і на дачній ділянці. Не варто записувати цю рослину в розряд садових шкідників – воно може стати незамінним в домашній аптечці. Розповідаємо, чому.

Що таке Іван-чай

Іван-чай (ботанічна назва кипрій вузьколистий, Epilobium angustifolium) – це багаторічна і швидкоросла рослина, яка зустрічається у багатьох регіонах Північної півкулі. Хаменерій досягає двох метрів у висоту, у нього клиноподібне листя і, як правило, фіолетова або рожева квітка. Вкрай рідко можна зустріти суцвіття білого кольору.

Кипрій вузьколистий невибагливий і захоплює нові території зі швидкістю бур’яну. Особливо ця рослина любить відкриті простори, легко приживається як в тіні, так і на відкритому сонці.

Чому іван-чай?

Вважається, що за старих часів ім’я Іван квітці приписали за його здатність зміцнювати чоловіче здоров’я і силу. Існує і красива легенда про Івана. Інша назва іван-чаю – Копорський чай. За назвою села Копор’є, де в XVIII столітті було організовано виробництво іван-чаю.

Всього існує десяток альтернативних назв рослини – хлібниця, мельнічнік, Дремуха, маточник, скрипун або пожежник. В Європі цю рослину називають вербова трава.

Користь іван-чаю

Дослідження хімічного складу зніту вузьколистого показали вміст багатьох біологічно активних речовин в різних частинах рослини. У кореневищах містяться вуглеводи (крохмаль, цукор і пектин), алкалоїди та дубильні речовини. Квітки іван-чаю багаті вітаміном B і С, зміст останнього у квітці в три рази більше, ніж в апельсинах і в шість з половиною разів більше, ніж в лимонах.

Крім іншого, іван-чай містить органічні кислоти, флавоноїди та фітостероли. До його складу також входить великий набір мінеральних речовин: залізо, мідь, марганець, кальцій і ін. При цьому кофеїн і щавлева кислота в ньому відсутні.

У 100 г зеленої маси міститься:

• залізо, 2,3 мг;
• нікель, 1,3 мг;
• мідь, 2,3 мг;
• марганець, 16 мг;
• титан, 1,3 мг;
• молібден, 0,44 мг;
• бор, 6 мг.

У фітотерапії іван-чай застосовується вже не одне століття. На Русі напій з іван-чаю використовували для зняття всіх видів болю, а жінки пили його для полегшення сильних переймів. Листям кипрея обробляли пупок новонародженого, ними ж лікували різні шкірні захворювання.

В Європі припарка з очищених коренів іван-чаю застосовувалася для зняття роздратування шкіри, включаючи опіки, висип, свербіж.

У племенах американських індіанців відвари з цієї трави допомагали в лікуванні ран на шкірі, кашлю, запорів та інших проблем, пов’язаних зі шлунком. При цьому існують записи, які застерігають від вживання відварів зі зніту, оскільки вважалося, що він володіє дурманними властивостями.

Іван-чай в медицині

У Комітеті з лікарських рослинних продуктів Європейського медичного агентства (EMA) вважають достатнім накопичений за 30 років досвід безпечного застосування зніту (вербової трави). Серед захворювань, при лікуванні яких може бути використано цю рослину, відзначається доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) і проблеми сечовивідної системи.

Наявність пектинових речовин і великої кількості органічних кислот в іван-чай сприяє детоксикації організму. Флавоноїди зміцнюють капіляри та мають протизапальну дію. Внаслідок кумаринів кипрей вузьколистий допомагає знімати різного роду біль, знижувати жар і боротися з мікробами.

Крім того, кипрей заспокоює нервову систему, володіє помірними седативними властивостями та сприяє зниженню агресивності та стресу.

Особливих протипоказань до застосування іван-чаю немає. Однак медики попереджають, що тривале застосування відвару може викликати проблеми зі шлунково-кишковим трактом.

Іван-чай в кулінарії

В давнину розмелені корені рослини додавалися в борошно і використовувалися для випічки хліба. З них же готували й спиртний напій.

Листя зніту можна використовувати при приготуванні свіжих салатів або в супах. Квіти рослини служать основою при варінні джему або меду. Знайшлося застосування іван-чаю і в побуті. Ще з давніх-давен на Русі збирали пух, який покриває верхівку стебла в період цвітіння, для наповнення подушок і матраців.

В наші дні іван-чай частіше використовують як чай. Напій має приємний кислуватий смак, може подаватися як гарячим, так і охолодженим.

Іван-чай в косметології

Водні розчини на основі іван-чаю використовують при виготовленні домашніх масок для обличчя, тоніків, а також бальзамів і ополіскувачів для волосся.

Захищає шкіру від стресу

Останні дослідження зніту вузьколистого показали його здатність вносити значний вклад в захист клітин від стресу, сприяти зміні структури шкіри та істотно впливати на процеси її старіння. Найбільш сприятливі властивості екстракту зніту вузьколистого пов’язують з вмістом в ньому галової кислоти.

Зволожує шкіру

Наявність в складі іван-чаю великого числа вітамінів, мінералів і білків допомагає формувати на поверхні шкіри захисну плівку, викликаючи зменшення трансепідермальній втраті води. Таким чином, кипрей може служити хорошим засобом для зволоження шкіри.

Основні питання

Наскільки справедливо, що іван-чай досі офіційно не визнаний лікарською рослиною (не включений в список МОЗ)?

На жаль це так. До цього часу іван-чай офіційно не визнаний лікарською рослиною. І це дуже несправедливо. Мало того, що корисні властивості цієї рослини давно відомі та застосовуються в народній медицині, плюс до цього проводилося безліч офіційних досліджень, які доводили його ефекти. Ситуація найближчим часом повинна змінитися. І завдяки вмісту активних речовин, таких як танін, флавоноїди, залізо, марганець, магній, вітаміни С і А, вітаміни групи В, дубильні й слизуваті речовини, кислоти, іван-чай займе заслужене місце в числі лікарських трав. Завдяки своїм складом він має протимікробну, болезаспокійливу, протизапальну, протигрибкову, спазмолітичну, пом’якшувальну, обволікаючу, заспокійливу, тонізуючу дію, що робить діапазон його застосування дуже широким.

Для лікування яких захворювань можна було б його застосовувати в офіційній медицині?

Будь-яка лікарська рослина буде служити хорошим доповненням до базисної терапії, але не зможе стати її заміною. Це завжди треба враховувати, застосовуючи рослинні компоненти. Інша справа – офіційні лікарські засоби, які вироблені на основі лікарських трав. І їх необхідно приміряти відповідно до рекомендацій лікаря.

Варто відзначити, що завдяки високому вмісту таніну, дубильних речовин і флавоноїдів іван-чай володіє найвищим коефіцієнтом протизапальної дії серед трав, які ростуть в наших широтах. А це може бути використано як при лікуванні респіраторних захворювань, так і при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (гастрити, виразкова хвороба, холецистит), гінекології та урології (сечокам’яна хвороба, цистит).

Володіючи вираженою цитостатичною активністю, він може стати цікавим предметом досліджень в галузі онкології, інфекційних хвороб.

Оскільки іван-чай містить цинк, мідь, залізо, марганець і велику кількість вітаміну С, йому можна знайти застосування і в гематології для боротьби з анемією.

Рослина має легку седативну дію, а значить, потенційно його можна використовувати для зниження рівня тривоги та стресу, при порушеннях сну.

Відвари можна використовувати для місцевого застосування при лікуванні запальних захворювань порожнини рота (стоматити), рото глотки (ангіни, фарингіти, ларингіти), при вугрової висипки.

Наскільки іван-чай корисний в домашній косметології, чи може він застосовуватися як компонент масок для волосся, обличчя?

Косметологічні засоби на основі іван-чаю активно застосовуються як в домашніх умовах, так і при виробництві косметики для догляду. Завдяки дубильним речовинам за допомогою нього, наприклад, можна знизити активність жирових залоз. Цю властивість використовують для боротьби з жирністю волосся.

Багатий вітамінний і мінеральний склад надає сприятливу дію на живлення шкіри голови, що безсумнівно покращує стан волосяних фолікулів, активує ріст волосся, покращує їх якість за всіма параметрами.

Рослина має потужну протизапальну дію, його ефективно застосовують в боротьбі з запальними захворюваннями шкіри, а вітамінний склад допомагає забезпечити додаткове харчування.

Таким чином, спектр застосування іван-чаю дуже широкий. Але з усім тим перед вживанням завжди слід проконсультуватися з фахівцем.

Кому варто з обережністю застосовувати це народний засіб?

Дійсно, застосовувати іван-чай потрібно з обережністю. Починати треба з малих порцій (50-70 мл), щоб виключити неприємні наслідки надмірного вживання: зміна стільця з тенденцією до послаблення, сильна сонливість, зниження артеріального тиску, алергічні реакції.

Попри його цілющі властивості, дітям до шести років, вагітним і жінок, що годують, людей з обтяженим алергічним анамнезом і індивідуальною непереносністю, а також осіб, які беруть седативні та жарознижувальні засоби, від вживання іван-чаю.

Після вживання напою протягом чотирьох тижнів варто зробити перерву на два-три місяці.

Головний видавець сайту healthapple.info. Редактор статей на сайті.

Іван чай користь і корисні властивості іван чаю

Переглядів: 603 127 Одним з найулюбленіших рослин для українських людей здавна був іван-чай. Виключно корисні властивості іван-чаю вивчалися з покоління в покоління, рецепти відварів і настоїв з нього передавалися у спадок. Тонізуючий «богатирський» чай з рослини пили вранці для того, щоб зарядитися силою і бадьорістю, лікували їм головні болі і розлади шлунка. Вважалося, що відвар з іван-чаю може запобігти утворенню різного роду пухлин.

Іван-чай – це народна назва цілющої рослини, ботаніків же воно більш відоме як кипрей вузьколистий. Це високий (близько 100-150 см) багаторічна рослина, що росте практично на всій території України. В основному зустріти його можна уздовж доріг, на галявинах, поблизу річок і струмків. Цвіте червоними, фіолетовими, білими, рожевими квітами, суцвіття зібрані в кисті.

У народній медицині для лікування різних захворювань використовуються всі частини рослини – листя, коріння, квіти. Зі свіжого або висушеного іван-чаю готують настойки, цілющі відвари і мазі. Рослина дуже цінують бджолярі, оскільки воно є відмінним медоносом: практично кожна квіточка містить не менше 25 мг нектару.

Хімічний склад

Просто дивовижні корисні властивості іван-чаю, багатого на вітаміни і мікроелементами! Особливо багато в Кіпрі вітаміну С – практично в два рази більше, ніж у лимоні. Також в ньому містяться вітаміни групи В, легко засвоювані організмом рослинні білки, дубильні і пектинові речовини, флавоніди, ряд мікроелементів – мідь (2,3 мг / 100г), залізо (2,3мг / 100г), титан (1,3мг / 100г ), марганець (16мг / 100г), молібден (0,44мг / 100г), бор (6 мг / 100г), калій, кальцій, натрій, літій.

Корисні властивості іван-чаю

За своїм седативного впливу на організм іван-чай близький до валеріани лікарської. Крім того, відвари і настої зніту володіють терпкими, протизапальними, обволікаючі, потогінний і антибактеріальними властивостями. Зберігають і відновлюють здоров’я корисні властивості іван-чаю застосовуються для лікування всього організму, практично немає такого органу, із захворюваннями якого не впорався б кипрей. Ним лікують головні болі, виразку шлунка, захворювання серцево-судинної, сечостатевої та нервової системи, гастрити, діареї, коліти, дизентерії.

Лікарі рекомендують пити цілющий чай з зніту для поліпшення обміну речовин, нормалізації сну, зміцнення імунітету, очищення організму від шлаків. У іван-чай багато антиоксидантів, які виводять токсини, а тому рослина додають в березові віники, якими потім паряться в лазні. Дуже корисний іван-чай при ГРЗ, ангінах, простудах: відваром з трави полощуть горло, заварюють і приймають всередину у вигляді цілющого чаю.

Також корисний іван-чай при кардіоневрозах нейроциркулярними дистонії, його успішно застосовують як профілактичний і зміцнювальний засіб при схильності до кардіозахворювань. Іван-чай має протизапальні властивості, тому настої з нього можна успішно використовувати зовнішньо для загоєння ран, забитих місць і виразок. Крім того, рослина застосовують і в косметичних засобах, додаючи його в якості активного компонента в маски, крему, парові ванночки.

Через присипляючого дії на Русі пучок сухого іван-чаю розміщували біля дитячої ліжечка. Також з нього раніше плели ковдри з домішкою вовни, пухом набивали подушки, перини, з стебел робили лампадним гноти, тканини, нитки.

Всі частини зніту використовуються як харчові продукти або добавки. Свіжі пагони їдять, як шпинат – в свіжому вигляді або ошпарені окропом. У іван-чай корисно все – коріння, суцвіття, листя, стебла. Він сприяє засвоєнню корисних речовин з продуктів, поліпшенню вуглеводного, ліпідного обміну. Завдяки відсутності кислот кипрей заспокоює при порушенні. Кофеїн, сечова кислота в завареному Кіпрі відсутня, тому немає звикання і не порушуються внутрішні обмінні процеси організму.

Виявлений в суцвіттях, листі ханерол, згідно з деякими даними – помічник в боротьбі з пухлинами. Є протипухлинний препарат на основі зніту. Випивши іван-чай після заходу сонця, людина дає організму шанс підготуватися до оздоровлення, м’якому заспокоєнню прискореного серцебиття, зниження тиску, нормалізації загального стану здоров’я. Такий стан нічного «анабіозу» надає можливість продовження або збільшення періодів активної життєдіяльності (додається мінімум чверть циклу). Міцний настій або відвар з зніту при постійному вживанні підвищує рівень гемоглобіну, відновлює кислотно-лужну кров’яну норму.

• Хаменерій робить шкіру еластичною, пружною, уповільнює старіння.
• Позитивно впливає на стан передміхурової залози, покращує потенцію, це профілактика еректильної дисфункції.
• Позбавляє від порушень менструального циклу, маткових кровотеч, больових відчуттів в паху у жінок. Це дієвий засіб для позбавлення від молочниці, циститу, інших захворювань жіночої сечостатевої системи.
• Допомагає лікувати безпліддя обох статей. Чоловіки, регулярно випивають чашку ароматного напою з цієї рослини, рідко мають проблеми з передміхурової залозою, у них немає статевого безсилля.
• Лікує сечокам’яні хвороби, гасить запалення в сечовому міхурі, нирках.
• Допомагає при патології селезінки.
• У стоматологічних цілях корисні властивості іван-чаю використовуються для перешкоджання розвитку карієсу, пародонтозу, запалення ясен, для полоскання, коли у дітей тільки прорізуються молочні зуби.
• Напій на основі іван-чаю виводить організм з алкогольної інтоксикації, харчового отруєння.
• Кипрей вузьколистий містить біофлавоноїди. Вони мають сосудоукрепляющим ефектом: стінки судин, капілярів стають більш еластичними. Запобігає утворенню атеросклеротичних бляшок.
• У ферментованих висушених листі зніту є дубильні речовини. При захворюванні органів шлунково-кишкового тракту виявляється як протизапальний, так і легке обволікаючу дію.
• З коренів іван-чаю готують борошно, а з неї роблять коржі. Також використовують їх як добавку, підмішуючи в хліб.
• Жінки після пологів можуть вживати іван-чай для підвищення лактації, поліпшення якості грудного молока.
• Іван-чай благотворно впливає на ендокринну систему.
• Усуває дефіцит вітаміну С.
• Настої, відвари позбавляють від мігрені.

Протипоказання іван-чаю

Говорячи про користь, не можна забувати і про те, що існують протипоказання іван-чаю, яких, на щастя, виявлено зовсім небагато. У зв’язку з вмістом в зеленій масі рослини достатнього великої кількості кофеїну, хворим людям вживати його не радять. Крім того, протипоказання іван-чаю стосуються вагітних жінок і маленьких дітей, перед прийомом препаратів з цієї рослини для їх лікування необхідно проконсультуватися з лікарем.

Іван-чай: корисні властивості

Останнім часом в України все більшою і більшою популярністю користується іван-чай – напій, що виготовляється з листя зніту вузьколистого. У магазинах з’явився великий вибір іван-чаю з різними смаковими добавками. Багато людей самостійно збирають і сушать листя зніту і повністю замінюють чорний чай і кава на іван-чай. Корисні властивості цієї рослини – міф чи реальність? Що саме дає людині кипрей і чай з нього? «Кулінарний Едем» зібрав відомості про корисні властивості іван-чаю і ділиться ними з читачами.

В першу чергу, іван-чай – це дуже смачний і ароматний напій. Правильно заварений чай з правильно ферментованих молодого листя зніту має м’який квітково-фруктово-трав’янистий аромат і післясмак. За смаком і ароматом іван-чай дуже схожий на високосортні китайські улун, не дивно, що в 19 столітті кипрей використовували як підробку китайського чаю і продавали за кордон.

Корисні властивості іван-чаю

Вважається, що у іван-чаю немає протипоказань. Його можна пити вагітним і годуючим жінкам, дітям, виснаженим і хворим. Однак, у всьому потрібна міра, і важливо стежити за індивідуальною реакцією організму.

Іван-чай не містить кофеїну, тому потужного заряду бадьорості від нього не отримати. Він акуратно підбадьорює, коли вам це потрібно, і добре заспокоює, коли це потрібно. Вся справа в концентрації напою: заваріть іван-чай легко – і відчуєте прилив сил, а щоб розслабитися і заснути, потрібен міцний, добре настояний напій. На щастя, навіть у великій концентрації іван-чай не має гіркого смаку, як кава і більшість чаїв, тому його можна пити без цукру і не заїдаючи солодощами, що само по собі принесе організму тільки користь.

Іван-чай цілком можна назвати універсальним домашнім ліками і навіть еліксиром молодості. Як відомо, всі хвороби від нервів, а ця рослина допомагає впоратися зі стресами і неврозами. Решта хвороби від поганої екології, а іван-чай допомагає виводити з організму важкі метали і токсини. Він впорається навіть з отруєнням і похмільним синдромом. Іван-чай допомагає швидше відновитися після важкої хвороби, він корисний при анемії і поганому харчуванні.

При регулярному вживанні іван-чаю зміцнюються і чистяться кровоносні судини, нормалізується тиск, підвищується опірність інфекційним і вірусним захворюванням, шкіра очищається від вугрів, дерматитів та інших неприємностей, посилюється потенція і загальний тонус організму. Любителям іван-чаю можна рідше відвідувати стоматолога, так як карієс і проблеми з яснами у них розвиваються набагато повільніше.

При застуді відвар іван-чаю допоможе знизити температуру і швидше зміцніти. Неміцний іван-чай корисний при виразках шлунка і дванадцятипалої кишки – в деяких випадках він здатний навіть зарубцювати їх. Коліт, цироз, цистит, внутрішні запалення швидше виліковуються при вживанні іван-чаю. Є дані, що завдяки іван-чаю можна знизити ризик появи і зростання пухлин.

Вважається, що в іван-чаї міститься близько 70 корисних мікроелементів, що становить більшу частину таблиці Менделєєва. У великих концентраціях в цій рослині є залізо, марганець і мідь, в менших кількостях – калій, кальцій, титан, молібден, бор, нікель, літій.

У складі іван-чаю є флавоноїди, які надають спазмолітичну, жовчогінну та сечогінну дію.

Дубильні речовини мають в’язким протизапальну і кровоспинну дію.

Слизу забезпечують обволікаючі властивості. Завдяки їм іван-чай знімає запалення і судоми, втамовує біль.

Алкалоїди покращують обмін речовин, кровообіг, стан нервової системи, а також діють як знеболююче.

Хлорофіл стимулює загоєння ран, покращує обмін речовин, допомагає справлятися зі злоякісними клітинами.

Пектин зв’язує і виводить шкідливі речовини з організму.

Що стосується вітамінів, іван-чай багатий вітаміном А, без якого неможливий зростання і оновлення епітеліальних клітин. Цей вітамін відповідає за красу шкіри, волосся і нігтів, допомагає боротися з інфекціями, Вітаміни групи В у складі іван-чаю необхідні для багатьох життєво важливих біохімічних реакцій, що особливо актуально для вегетаріанців і дотримуються християнські пости. Вони беруть участь в обміні речовин, регулюють роботу нервової системи.
В Іван-чаї міститься більше вітаміну С, ніж в лимоні, однак при заварюванні велика частина його руйнується.

Як використовувати кипрей крім чаю

Щоб повною мірою скористатися вітамінами і мікроелементами, які містяться в іван-чай, можна наслідувати приклад американських індіанців і збирати молоде листя і пагони зніту, не піддаючи їх термічній обробці. Поки листя не стали жорсткими і гіркими, їх можна використовувати як звичайну зелень: в салати або як свіжий гарнір до м’яса і інших страв. Коли листя зніту стають жорсткими, але рослина ще не зацвіло, індіанці використовують верхні частини стебел і коріння. Стебла вони чистять і їдять сирими, а коріння смажать.

Очищений стебло іван-чаю може використовуватися для знезараження і лікування порізів і опіків, якщо в похідних умовах немає іншої можливості обробити рану.

На Алясці екстракт іван-чаю використовується для виробництва солодощів: сиропів, желе, цукерок і навіть морозива.

Мед, зібраний з квітів іван-чаю, має виразний смак і аромат спецій, а за корисними властивостями перевершує багато інших сорти меду.

Важливо, що іван-чай точно не містить барвників і ароматизаторів, на відміну від деяких пакетованих чаїв, є повністю натуральним продуктом. Немає в ньому і кофеїну, пуринової, щавлевої і сечової кислот, які небезпечні при деяких захворюваннях.

Іван чай: лікувальні властивості і протипоказання

Іван-чай є багаторічною рослиною, яке можна зустріти на пустирях, поблизу соснових борів, у сільських доріг. Лілово-червоні квіти здалеку привертають подорожніх, виділяючись на тлі решти пейзажу. Ця рослина має багато назв. По-науковому – кипрей вузьколистий, в народі ласкаво прозвали «Іван-чай». Кличуть ще «пожежником» через унікальну здатність рости на згарищах, «вербової травою» через схожість з вербою. Іван чай має, як лікувальні властивості, так і протипоказання. Так само має сонним ефектом. За це люди називають його «Дремуха».

Іван-чай: трохи історії

На Русі рослина стали застосовувати для заварювання ароматного, смачного напою ще в 12 столітті. Через свою доступність частіше іван-чай пили прості люди, а й представники української знаті не цуралися випити чашку смачного трав’яного чаю. У 13 столітті в поселенье Копор’є Петербурзької губернії місцеві монахи стали виробляти чай з зніту, який отримав назву «Копорський чай». Пізніше його стали заготовлювати і в інших губерніях. Про смачний напій дізналися в Європі, куди чай завезли англійські моряки. Русский чай користувався великою популярністю в Англії, Пруссії, Франції. Багато віддавали йому перевагу, тому в український зовнішній торгівлі іван-чай займав почесне місце аж до 19 століття. Після Жовтневої революції іван-чай був незаслужено забутий на довгі роки. Зараз варто згадати іван-чай, лікувальні властивості, застосування його в медицині і звичайному житті.

Склад іван-чаю

Листя і квіти рослини багаті різними живильними речовинами. У них містяться:

• Хлорофіл.
• Органічні кислоти.
• Дубильні речовини, представлені танином. Сприяють виведенню токсичних металів, мають протизапальний ефект.
• Каротиноїди, які важливі для синтезу вітаміну A.
• Флавоноїди. Речовини, які зміцнюють судини, що захищають клітини від окисного стресу.
• Пектин. Ця речовина, як і танін, сприяє виведенню токсинів, нормалізації метаболізму, поліпшення травлення.
• Рослинна клітковина, яка дуже важлива для роботи кишечника.
• Слизу (полісахариди). Вони легко гідролізуються, завдяки достатньому надходженню в організм, людина стає енергійніше.
• Білкові речовини.
• Кумарини.
• Фітостероли.
• Лігнін.
• Алкалоїди.

Хаменерій багатий вітаміном C, якого в наземної частини рослини більше, ніж у цитрусових. Цей вітамін дуже корисний для запобігання розвитку онкологічних процесів і ознак старіння. Вітаміни групи B представлені в іван-чай вітаміном B2, B6, тіамін, нікотинової та фолієвої кислоти. Ці вітаміни покращують роботу мозкових клітин, оптимізують обмін жирів і білків, нормалізують травлення.

Листя і квіти містять багато заліза, яке здатне підняти гемоглобін, стабілізувати роботу нервової і травної систем. Важливі для роботи серця, м’язів, структури кісток елементи: молібден, магній, нікель, калій, бор, літій, кальцій, також містить це лікарська рослина. Іван-чай містить мідь і марганець, що підтримують процеси росту, структуру кісток і роботу печінки і селезінки.

У цій рослині є практично всі відомі амінокислоти: глутамінова, аспарагінова кислоти, ізолейцин, лізин, аргінін, треонін, лейцин, тирозин, цистеїн і інші. Кореневища рослини не поступаються листю і квіткам. У них є крохмаль, солі кальцію і фосфату, білки, полісахариди, танін, кобальт.

Користь іван-чаю

Копорский чай сприятливо впливає на ендокринну та імунну систему. Він ефективний при різних запальних процесах, доведений той факт, що кипрей має найвищий коефіцієнт протизапальної дії. Ефективний іван-чай в очищенні організму від токсинів, підвищення імунітету, працездатності. Регулярне вживання чаю знімає депресію, заспокоює, зменшує напругу і відчуття тривоги. Завдяки тому, що в іван-чай цілий комплекс мікроелементів, він покращує процес кровотворення, стимулює обмін речовин, покращує склад крові, очищаючи її.

Рекомендується іван-чай для відновлення чоловічого здоров’я, для профілактики чоловічих захворювань. Копорский чай може допомогти при зниженні потенції, гострому простатиті, аденомі простати, хронічний простатит. Варто відзначити цілющі властивості цієї рослини: очищає, протизапальну, в’яжучий, заспокійливу дію. Відзначається позитивний ефект при регулярному вживанні відварів і чаю з зніту при 1-2 стадії аденоми простати, що дозволяє уникнути оперативного втручання. Лікування кипреем проводиться паралельно з іншими методами лікування під контролем лікаря.

Іван-чай лікує багато жіночих хвороб. Жінкам старше 35 років кипрей рекомендується для профілактики утворення каменів в жовчному міхурі. Корисний напій сприяє схудненню, допомагає зменшити відчуття голоду, покращує обмін речовин. Настої і відвари з іван-чаю допомагають зменшити менструальні болі, зняти неприємні відчуття при клімаксі, позбавити від головного болю. Іван-чай рекомендується при болях, ендометріозі, безплідді, циститі, молочниці, міомі. У складі цієї рослини немає кофеїну, що робить його доступним для використання під час вагітності, якщо немає протипоказань.

Лікувальні властивості іван чаю

На відміну від кави і інших енергетичних напоїв іван-чай не містить кофеїну, при цьому відмінно знімає втому і тонізує, надаючи терапевтичний ефект.

Напій, в основі якого лежить трава іван-чай надає на організм наступна дія:

• Підвищує засвоєння поживних речовин.
• Відновлює оптимальний баланс мікрофлори в кишечнику.
• Істотно знижує розвиток злоякісних пухлин.
• Усуває ознаки запорів.
• Виявляє противірусну активність.
• Виробляє сечогінний і жовчогінний ефект.
• Має протизапальний і бактерицидний ефект.
• Очищає організм від шлаків і токсинів.
• Підвищує потенцію і покращує чоловіче здоров’я.
• Покращує роботу щитовидки.
• При регулярному вживанні підвищує імунітет.

Іван чай: властивості і протипоказання

Якщо розглядати іван-чай, лікувальні властивості та протипоказання цієї рослини, можна стверджувати, що цілющий ефект переважає. Протипоказань дуже мало, вони незначні. Як і на інші лікарські рослини, у деяких людей спостерігається індивідуальна непереносимість. З обережністю слід використовувати кипрей при регулярному прийомі седативних засобів. Не слід застосовувати жарознижуючі засоби і іван-чай.

При тривалому вживанні іван-чаю відзначається легкий послаблюючий ефект. Щоб уникнути цього побічного ефекту слід вживати чай курсами не більше двох тижнів. Жінкам, які очікують дитину, годуючим мамам слід отримати дозвіл лікаря на прийом чаю з зніту. Людям з тромбозами, підвищеним згортанням крові слід з обережністю вживати відвари іван-чаю.

Деякі вважають, що кипрей добре заспокоює ясна при прорізуванні зубів, рекомендують давати його немовлятам. Інші проти прийому дітьми до двох років лікарських трав. Кращим варіантом буде підійти до цього питання індивідуально і уточнити його у свого педіатра.

Особливості заготовки іван-чаю

Запорукою максимального збереження всіх поживних елементів і вітамінів є грамотний збір, заготівля і ферментація іван-чаю. Щоб уникнути токсичності, заготівля трави повинна проходити у віддалених районах, далеко від доріг, промислових підприємств. Збирати іван-чай необхідно в період цвітіння, але до того, як квіткова кисть розпуститься повністю, щоб у заготовку не потрапив пух, що дозріває на нижніх гілках в серпні. Для приготування лікарської сировини використовують наземну частину рослини, її перерізають або переломлюють. Потім сировину висушується в приміщенні при певній температурі.

Застосовуються різні способи ферментації, які дозволяють отримати якісне лікарську сировину для подальшого використання в приготуванні напоїв. Верхівки молодих пагонів для приготування чаю збирають на початку травня. Цей чудодійний чай здатний відновлювати енергетичні запаси і повертати сили. Зберігати іван-чай краще в скляній тарі або паперових пакетах. Лікарська сировина використовується для приготування відварів, настоїв, смачного чаю, в косметологічних цілях.

Приготування чаю з зніту

Для приготування чудового напою краще придбати висушений іван-чай в аптеці. Для приготування однієї чашки чаю буде потрібно 2-3 грами лікарської сировини і 200 мл окропу. Трава заливається окропом, ємність закривається і залишається на 10 хвилин. Після того, як напій настоїться, вийде чудовий чай красивого золотистого кольору з чудовим смаком лугових трав. Напій краще пити свіжоприготований, але, завдяки вмісту ефірних масел чай кілька днів не псується. Щоб повною мірою відчути букет трав, чай рекомендується пити холодним або теплим. Мед і цукор краще не класти, вони погіршать смак напою.

Чайний напій можна приготувати з суміші листя і квітів іван-чаю, які використовуються в співвідношенні 1: 1. Суміш засипається в ємність у кількості 2 столових ложок, заливається водою (500 мл). Суміш слід довести до кипіння, потім зняти з вогню, залишити на 15 хвилин, він повинен настоятися. Напій можна пити протягом дня як звичайний чай.

Лікарські настої і відвари: приготування і застосування

Настої і відвари використовуються для лікування різних захворювань, показані для зовнішнього і внутрішнього застосування. Для приготування настоїв можна використовувати термос або іншу закривається ємність.

Для лікування запалення сечостатевої сфери, хронічного циститу готують цілющий настій. 200 мл окропу потрібно залити 1 столову ложку подрібненого сухого листя зніту. Настояти протягом двох годин, процідити. Рекомендується приймати по 50 мл тричі на день.

Для лікування ангіни, стоматиту настій готують наступним способом: на 400 мл окропу беруть 2 столові ложки сировини. Наполягають до отримання насиченого розчину протягом шести годин. Після цього проціджують, використовують як полоскання горла і рота 4-5 разів на день.

Лікування варикозу здійснюється за допомогою відварів. 5 столових ложок сировини заливається 500 мл води, ставиться на повільний вогонь і залишається на сім хвилин. Потім відвар знімається з вогню і його остуджують, проціджують. Отриманим засобом просочуються бинти або тканину, отриманий компрес наноситься на хворі кінцівки. Також до розширених вен можна прибинтувати на ніч розпарену кашку з іван-чаю.

У косметології використовуються маски і настоянки на спирту з іван-чаю. Для приготування маски для обличчя в настоянку (2 ст. Л.) Додається сіль «Екстра» (2 гр) і толокно (1 ч. Л.). Повинна вийти консистенція сметани. Така маска, зроблена двічі в тиждень, зніме запалення, поліпшить колір обличчя і стан шкіри.

Настій з зніту можна використовувати для вмивання, для приготування домашніх масок для обличчя та волосся. Настій зменшить свербіж шкіри і зніме запалення, якщо ви обгоріли на сонці. Перед проведенням косметичної чистки, масажу рекомендується робити парові ванночки з додаванням зніту. На 1 ст. ложку сировини береться один стакан окропу.

Спробуйте приготувати цілющий напій, насолодитися його дивовижним смаком і ароматом. Гарний настрій, підйом сил, прилив енергії і заряд бадьорості дозволять Вам оцінити всю корисні властивості красивого рослини під назвою Іван-чай.

Корисні і лікувальні властивості іван-чаю, заготівля, ферментація та протипоказання

Про рослина іван-чай

Іван-чай (кипрей, Копорський чай) – напій дуже приємний на смак і колір, який має потужний оздоровчий ефект!

Ще на Русі вживали настій з Іван-чаю як напій і ліки від різних хвороб. Ця непоказна на вигляд травичка по лікувальній дії і оздоровлюючим властивостям, враховуючи неповторне хімічний вміст, багаторазово перевершує навіть морську капусту.

Випивши Іван-чай після заходу сонця, ви даєте своєму організму шанс підготуватися на оздоровлення, на м’яке заспокоєння серцебиття, зниження тиску артеріального і нормалізацію загального стану здоров’я. Цей стан нічного «анабіозу» – реальна можливість продовжити або збільшити періоди активної життєдіяльності не менше чверті її циклу в середньому. А це вже точно чимало.

Прикладом і підтвердженням відновлюють властивостей Іван-чаю є життя дослідника початку двадцятого століття – Петра Олександровича Бадмаєва. Більшість його праць науки присвячені вивченню таємниць цілющої сили цієї рослини. Лекарь прожив сто десять років, і в віці ста років – пізнав радість батьківства. І невідомо, скільки років він міг би ще радіти життю, якби все не обірвала в’язниця в Петрограді.

Європа дуже швидко оцінила переваги цього чаю за його неповторний зміст. У ньому є в шість з половиною разів більше вітаміну С, ніж в будь-якому лимоні. Крім цього є дубильні речовини – до 20 відсотків, велика кількість флавоноїдів, слизу і пектинів. Тому з України цей продукт експортувався до Європи величезними партіями.

Копорский чай

Його роблять з рослинної сировини Іван-чаю. Це відбувається за аналогією отримання з зеленого чаю чорного. Підготовка смачного і корисного чаю починається з ферментації – 24-48 годин. Від часу початку бродіння і діючої температури залежить запах, колір і смак продукту, який вийде в результаті всіх маніпуляцій. Забарвлення чаю стає різною – зеленої, жовтої або зовсім темною. У суміші чорного кольору на чайному ринку немає конкурентів! Більш докладно ферментації буде розказано нижче

Корисні властивості іван-чаю

Смак Іван-чаю відрізняється приємними і ароматними рисами, призводить організм у тонус, підбадьорює і додає життєвої сили. Він впливає оздоравлівающе на весь організм в цілому. У спеку немає кращого засобу, щоб втамувати спрагу не залежно від температури напою. Основне, що робить цей напій найбільш затребуваним, особливо для людей, які ведуть здоровий спосіб життя, він за складом відрізняється від різних кофеїновмісних напоїв і чорного чаю.

Воно не містить такі негативні елементи, як кислота щавлева, пуринові підстави і кофеїн.

Список вмісту кофеїну в зеленому чаї різних марок виробників – дізнатися

Хаменерій відмінно впливає на кров, якщо його використовувати в якості міцного настою або відвару з зніту за умови постійного вживання (збільшує рівень гемоглобіну, відновлює кислотно-лужну норму в крові)

Чим ще корисний іван-чай?

У його зміст входять такі елементи, як вітаміни групи В, вітамін С, залізо, які підтримують кровотворну функцію;

Сприяє в нормалізації травлення і обміну речовин, покращує всі види обмінних процесів, особливо ліпідного і вуглеводного;

Володіє потужним антіфлогістіческім і антисептичні властивості, ефективний як цілющий і профілактичний препарат в загальній схемі лікування інфекцій і запалень. У цьому питанні листочки і квіти цієї трави значно перевершують такі знайомі всім потужні природні антисептики як кора верби, дубова кора і ведмежі вушка. Таке специфічне дію рослини пов’язане з утримання в ньому флавоноїдів, дубильних речовин, каротиноїдів, вітаміну С, органічних кислот, тритерпеноїдів, мікроелементів;

Продовжує активне життя чоловічого організму, підтримуючи і поліпшуючи функцію «другого серця» – передміхурової залози. До того ж значно поліпшується стан чоловічого здоров’я в цілому: збільшує потенцію, нормалізує еректильну функцію. Не дарма Іван-чай називають «чоловічий» травою;

Має м’яку сечогінну дію, нормалізує водно-електролітний баланс, знижуючи при цьому артеріальний тиск;

Завдяки входять до складу зніту магнію, вітамінів групи В, флавоноїдів, він є ефективним несинтетичних снодійним і седативним, нормалізує психо-емоційний стан (знижує нервозність, збудливість, полегшує головні болі, нормалізує нічний відпочинок);

Так як в складі Іван-чаю є дубильні речовини, слизу, пектини та інше, він здатний покращувати і відновлювати діяльність травної системи, усуваючи закрепи, печію, дисбактеріоз. Це досягається за рахунок огортає, протизапального і репаративного дії;

Завдяки присутності в Копорском чаї органічних кислот, в сукупності з магнієм і флавоніди, проявляється жовчогінну дію;

Діє на віруси і протистоїть алергії;

Репаративний (тобто ранозагоювальний) ефект досягається за рахунок присутності в змісті трави таких елементів, як хлорофіл, дубильні суміші, каротиноїди, які прискорюють грануляцію і епітелізацію пошкоджень на шкірі;

Поступове болезаспокійливий вплив Іван-чаю відбувається завдяки присутнім в квіточках і листках алколоида, слизу, флавоноїди, магнію;

Має лактаційний якості, продовжуючи грудне вигодовування і тим самим покращуючи здоров’я малюків;

Флавоноїди і пектини листя Іван-чаю є природними адсорбентами і очищають тіло від токсичних елементів;

Ендокринні органи працюють злагоджено і більш ефективно;

Трава особливо придбала успіх у вигляді протипухлинного засобу за рахунок антиоксидантної дії хангрола та інших антиоксидантів – каротиноїдів, флавонідів, дубильних сполук, міді, кислот, що відносяться до органічних, марганцю, вітаміну С, магнію. Під час наукових досліджень з’ясували, що в кипрей вузьколистий міститься малотоксичні і високомолекулярні речовини, що проявляють «інтерес» щодо ракових клітин;

Уповільнює раннє шкірне старіння, роблячи її еластичною і пружною. Все це завдяки речовинам, що стимулює природні процеси синтезу колагену (фітестероли, вітамін С, флавоноїди, каротиноїди, органічні кислоти і мідь).

Лікувальні властивості іван чаю

При постійному застосуванні Копорський чай використовується в загальному і профілактичному лікуванні таких захворювань:

Гастрити, виразкові утворення в цибулині дванадцятипалої кишки і шлунку, ентероколіти, коліти, порушення в жовчовивідної системі, панкреатит;

Запальні хвороби системи сечовиділення у чоловіків (аденома передміхурової залози або простатити);

Безпліддя, не залежно від статі;

Занадто високий артеріальний тиск різного генезу;

Сечокам’яні хвороби, в тому числі і вогнища запалення в сечовому міхурі і нирках;

Зміни в респіраторній системі і лор органів: трахеїти, фарингіти, бронхіти, гайморити, туберкульоз легенів. Таким чином, позитивний ефект від вживання настоїв і відварів обумовлено такими якостями зніту, як відхаркувальний, протизапальну, що знижує жар;

Обмінно-запальні захворювання шкіри.

Застосування настою і відвару Копорской чаю рекомендується також при:

Отруєння і кишкова дисфункція;

Порушення в нервовій системі – неврози, алкогольні психози, істерія, депресії;

Загальний курс реабілітації від алкоголізму, для купірування похмільного синдрому;

Посилене психо-емоційний тиск і хронічний стрес;

Ефект постійної втоми, перевтома;

У стоматології – у дітей під час появи молочних зубків, в старшому віці при пухкості і запаленні ясен;

Ендокринні розлади у жінок різного генезу (проблеми з менструальним циклом, наявні маткові кровотечі, клімакс, передменструальний синдром);

Як допоміжний засіб після маніпуляцій по боротьбі з пухлинами і раком (хіміотерапія і променева дія) в відновлювальний період;

При лікуванні захворювань крові (білокрів’я або лімфогранулемотоз) в якості адсорбенту;

При зниженні імунітету (імунодефіцитний стан);

При авітамінозах, особливо вітаміну С і групи В.

Іван-чай для чоловіків:

Безумовно, цілющі властивості рослини допомагають усім – чоловікам, жінкам, дітям, але, володіючи здатністю виліковувати простатит і аденому простати, іван-чай заслужив беззастережне довір’я з боку чоловіків.

Список домашніх засобів і продуктів від простатиту

Іван-чай для жінок:

Це неперевершене засіб для лікування циститу, молочниці і інших захворювань сечостатевої системи у жінок.

Чай з іван-чаю

Як би не був хороший Копорський чай, все ж смак, запах, і колір напою багато в чому обумовлюються якістю води. Хто хоч раз пив чай ​​на джерельній або талій воді, ніколи не забудуть цей смак. У добу на одну людину в ідеалі має припадати п’ять грамів Іван-чаю (висушена заварка). З нього виходить чотири – п’ять чашок концентрованого напою. Заварку можна заварювати кілька разів, але зверніть увагу, що концентрація корисних властивостей буде зменшуватися, хоча смакові якості зберігаються в малих кількостях.

Як заварювати іван-чай?

Правильне заварювання листя іван-чаю є одним з двох головних складових, які забезпечують збереження всіх лікувальних властивостей.

Перший спосіб заварювання іван-чаю

2 чайних ложки сухої трави заливають 600 мл окропу (краще всього використовувати природну або очищену воду). Ємність щільно закривають і залишають настоюватися протягом 10-15 хвилин, після чого перемішують настій.

Настій містить в своєму складі ефірні масла, тому напій не псується протягом кількох днів, але найкраще вживати його свіжоприготовленим. Концентрація багато в чому залежить від ваших смакових уподобань.

Пити чай можна і в охолодженому вигляді. Якщо є бажання підігріти, ні в якому разі не допускайте закипання. Найтонший аромат пропаде відразу ж. Пийте без цукру, замість нього вживайте родзинки, фініки, курагу, мед, халву.

Другий спосіб заварювання іван-чаю

Свіже листя іван-чаю поміщають в емальований посуд шаром 3-5 см, потім заливають очищеною водою кімнатної температури (до 10 см), після чого настій ставлять на слабкий вогонь і нагрівають його. Наступним етапом є наполягання отриманого складу протягом 10 хвилин.

Як заварки також можна брати суміш листя з квітами: на півлітра окропу суміш квітів і листя Іван-чаю 2: 2 (чайних ложечок).

Коли збирати і як правильно сушити іван-чай?

Іван-чай збирають в період цвітіння, важливо зібрати траву в той момент, коли квіткова кисть ще розпустилася в повному обсязі. Цвітіння починається в кінці червня і триває до осені. У серпні на нижніх гілках іван-чаю дозрівають боби, усередині яких знаходиться неприємний пух. Цей пух не повинен потрапити в збір.

Збір рекомендується здійснювати в суху погоду, не варто його починати відразу після дощу. Непридатні для збору запилені, брудні, хворі, уражені рослини. Іван-чай, що росте вздовж жвавих доріг, не призначений для лікарських зборів.

Для приготування лікарських настоїв і відварів підходить надземна частина рослини, тому під час збору його перерізають або переломлюють посередині, іноді ближче до землі.

Квіткові кисті акуратно розстилають на підлозі тонким шаром (близько 5 см), після чого скручують в рулон і обжимають з метою виділення соку. Рулон залишають на 8-10 годин в приміщенні, де температура повітря становить 20-25 градусів.

Процес ферментації можна проводити і в дерев’яному ящику, склавши в нього обтиснуті квіткові кисті і, для заощадження вологості, накривши вологим полотном. Після закінчення часу трава висушується в духовці при температурі не більше 50 ° C.

Більш детально дивіться в методах ферментації

На початку травня можна збирати верхівки молодих пагонів, з яких вийде приготувати чай відмінної якості. Цей чай володіє дивовижною здатністю повертати сили і відновлювати енергетичні запаси.

Насіння іван-чаю

Насіння іван-чаю зібрані в невелику коробочку, дозрівають в період з липня по серпень. На одній рослині може дозріти одночасно до 20 000 насіння, відмінною рисою яких є наявність білого чубчика (пуху). Чубчик допомагає насінню розлітатися на значну відстань від рослини; для цього достатньо легкого подиху вітру. Ще однією відмінною особливістю насіння іван-чаю є здатність до зростанню навіть через кілька років після дозрівання і потрапляння на грунт.

У народній медицині насіння іван-чаю не використовуються, тому не представляють ніякої цінності. Використовуються ж насіння виключно для посіву рослини на певній ділянці.

Ферментація іван-чаю

1. Простий спосіб ферментації

Збір рослинного матеріалу проводиться вранці після того, як висохне роса. Зривають квіти самі верхні, без насіння і листя. Якщо дуже жарко, то траву збирати не можна, тому що листочки зіпсуються, «згорять». Уважно стежте за тим, що кладете у кошик, так як потрапив в сировину лісової клоп може зіпсувати весь урожай.

Листочки та квіти потрібно трохи присушити в місці, де немає прямих сонячних променів, перетерти в долонях і компактно скласти в трилітрову сулію. Накрити мокрою серветкою і залишити в темному охолодженому приміщенні (до 25 градусів) на 36 год. Після закінчення зазначеного часу процес ферментації вважається завершеним. Підготовлена ​​суміш пухка і сушиться при градусах +95 – +110. Використовувати можна і електричну, і газову духовку.

У процесі сушіння рослинна суміш постійно помішує або перевертається у вигляді щільного шару. Поступово чай стає потрібного кольору, який варіюється від світло-коричневого до темного. Висушування розсипчастого чаю за часом відбувається по-різному, це обумовлюється вологістю трави на момент збору. Готовність фіксується візуально, тобто «на око». Період висушування круглого чаю визначається масою висушеної плитки. Сира суміш і сухий чай в готовому вигляді співвідносяться 5: 1. Зберігається готовий чай в темному сухому місці, в щільно закривається тарі, краще зі скла, але підійде і пластикова банку. При правильному зберіганні термін придатності становить три роки.

2. Забутий спосіб

На зволожену лляну тканину розкладається лист Іван-чаю, шар товщиною не більше 3-х сантиметрів, згортається якомога щільніше у вигляді рулету (скручування). Розмір тканини залежить від обсягу трави. Не забувайте зволожувати тканину чистою водою. Це можна робити з самого звичайного пульверизатора. У зворотному випадку серветка вбере найцінніший сік з листочків трави зніту.

Скручування стягується мотузкою, для чого підійде і гумовий шнур. Старанно перетираємо в долонях траву, здійснюючи згинальні і розгинальні руху близько півгодини. Бажано, щоб в цьому заході брали участь двоє. У цьому процесі спостерігається руйнування структурних клітин рослини і просочування соком рослинної сировини. Потім дві – три години йде первинне бродіння. Температура скручування перевіряється долонями. Якщо відчувається тепло (приблизно 37-38 градусів і вище), початковий процес бродіння завершений. Маса має ніжний запах, що нагадує скислемед компот з груш.

Молоді верхівки рослин, зібрані в травні, такі тендітні і чутливі, що структурні зміни починаються ще під час ущільнення в тарі.

Якщо натиснути на сировину, можна почути характерний звук, схожий на хрест. Маса щільно вкладається в тару (відерце з пластика або скляну банку) і закривається для повного завершення бродіння на 36 – 40 годин. Щоб не зіпсувати кінцевий продукт, на кришці тари найкраще писати дату і час закладки, і закінчення процесу. При необхідності можна надати чаю більш вишуканий смак, продовживши час ферментації в охолодженому місці. Для пізнього збору Іван-чаю в липні – серпні проводимо додаткову ферментацію.

З цією метою винесемо рослинну масу з відра і ретельно перетремо руками, поки не з’явиться сік.

Щоб полегшити процес приготування, можна пропустити рослинна сировина через м’ясорубку (попередньо зняти ножі), але враховуйте, що і лікувальні властивості, і смакові якості будуть набагато гірше, більш слабкими.

Потім оброблену масу збираємо в купку і залишаємо на 6-8 годин при кімнатній температурі, прикривши мокрою тканиною. І коли маса під тканиною при натисканні буде нагадувати м’яку гуму – пора в духовку на просушування. Розкладений на деку майбутній чай сушиться при середній температурі 100 градусів, перед завершенням сушки градуси збільшуються. Це прожарювання, як у кавових зерен, поліпшить смакові якості, зробить чай більш запашним і красивим.

Не слід забувати про часте перемішуванні суміші. Духовка повинна бути трохи прочинені. Під деко кладуть червоні цеглини або облицювальну плитку з кераміки, щоб не пересушити чай. Це пристосування працює на зразок української печі і нормалізує температуру в духовці. У цьому полягає дуже важливий момент, тому що від цього залежить, наскільки цілющим вийде напій.

Виготовлення чаю Копорской в ​​духовці займає півтори – дві години. За один день можна отримати 300-400 грамів готового продукту в сухому вигляді. Суміш в плитках необхідно звернути в ущільнену папір. Чай, який має розсипний структуру, зберігається 3 роки, у вигляді плиток – десятиліття!

3. Ферментація під гнітом у власному соку

Уся сировина ділимо на дві частини (сюди входить верхівка рослини і його листочки). З однієї частини видавлюється сік, використовуючи пресову соковижималку. Рідини виходить зовсім небагато, навіть якщо це буде сучасна соковижималка типу «Ангел». Другу половину сировини поміщаємо в металокерамічну каструлю і туди ж виливаємо сік. Придавлюємо зверху гнітом. Він являє собою дерев’яний круг з вантажем не менше 20 кілограм. Вантаж можна замінити гирею масою в два пуди, загорнутої в поліетилен, щоб виключити контакт металу з соком. Через 72 години ферментація закінчується, висушування і отримання чаю в кінцевому варіанті відбувається при температурі 90 градусів.

А тепер наочний урок приготування Копорской чаю, дивіться відео:

Застосування іван-чаю

Цілющі настої і відвари мають протизапальну, антибактеріальну, терпким, потогінну і обволікаючу дію.

Іван-чай має виражену седативну дію на організм (за механізмом дії і терапевтичного ефекту настій цієї рослини близький до дії валеріани лікарської). Застосовується при неврозах, підвищеній збудливості, агресії, безсонні, частих нічних пробудженнях, відчутті тривоги і різкому перепаді настрою.

Водний настій використовують як знеболюючий засіб при головних болях, як обволікаючий засіб при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (виразка, коліт, гастрит, дисбактеріоз і т. Д.).

Протизапальну дію іван-чаю з успіхом застосовується при лікуванні захворювань сечостатевої системи, в тому числі хронічного і гострого циститу і запалення сечовивідних шляхів. Для чоловіків застосування лікарських настоїв допоможе впоратися з хронічним простатитом і аденомою передміхурової залози.

Антибактеріальну дію лікарської рослини використовується при захворюваннях ротової порожнини – ангіна, стоматит і гінгівіт.

Вхідні в хімічний склад іван-чаю аскорбінова кислота, марганець і залізо дозволяють використовувати настій рослини як допоміжний засіб при лікуванні залізодефіцитної анемії.

Іван-чай при вагітності

Іван-чай – рослина, до застосування якого на сьогоднішній день не виявлено будь-яких протипоказань, тому при необхідності його можуть приймати вагітні жінки.

Чай, приготований на основі іван-чаю – натуральний засіб для лікування гастриту підвищеної кислотності, колітів, виразки шлунка. Рослина має протизапальну дію, допомагає побороти головний біль, захворювання носоглотки, ангіну.

Вітаміни та інші корисні речовини, що входять до складу іван-чаю, роблять позитивний вплив на загоєння ран, сприяють нормальному протіканню вагітності, що зайвий підтверджує безпеку його застосування для вагітних жінок.

Іван-чай дітям

Іван-чай рекомендується немовлятам в момент прорізування зубів. Володіючи прекрасним протизапальну і знеболюючу дію, він значно полегшує цей непростий процес.

Рослина має противірусну властивістю і застосовується як профілактичний засіб в період загострення сезонних захворювань (грипу та ГРВІ).

Іван-чай при простатиті

Для застосування настою при простатиті та аденомі передміхурової залози використовують наступний рецепт: 15 г подрібненого лікарської сировини (надземна і підземна частина рослини) заливають 200 мл окропу і настоюють протягом 1 години, після чого отриманий настій проціджують і приймають по 15 мл (1 столовій ложці ) 3 рази на день.

Застосування в косметології

Рецепт № 1 – настій

Квітки іван-чаю (1 столову ложку) потрібно залити 1 склянкою крутого окропу. Застосовується в якості парової ванни перед косметичним масажем. Процедура проводиться кожні 10 хвилин щодня по 1-2 години в день.

Рецепт № 2 – протизапальна маска

Для приготування маски необхідно взяти 10 мл настойки квіток іван-чаю на горілці, дрібку солі «Екстра» і толокно. Інгредієнти змішують (повинна вийти консистенція рідкої сметани). Маску слід накладати на обличчя на 10 хвилин.

Рецепти приготування настою з іван-чаю

Настої з листя іван-чаю рекомендовані для лікування і заспокоєння нервової системи, лікування статевої системи у жінок і чоловіків, кровотеч. також настої вживаються при головних болях, безсонні.

Для зовнішнього застосування настою (при отиті, стоматиті і ангіні): 2 столові ложки сухого лікарської сировини заливають 400 мл окропу (використовувати краще очищену воду) і настоюють протягом 6 годин, після чого отриманий настій проціджують і використовують у міру необхідності.

Для застосування при різних захворюваннях сечостатевої системи, в тому числі хронічному циститі і запаленні сечоводів: 1 столову ложку сухої подрібненої сировини (листя) заливають 200 мл окропу і настоюють протягом двох годин, після чого проціджують в чистий посуд. Застосовують по 1/3 склянці (50-60 мл) 3 рази на день.

Для застосування настою як знеболюючий і заспокійливий засіб (в тому числі при безсонні): 1 столову ложку подрібненої сировини (корінь з кореневищем) заливають 200 мл окропу і настоюють протягом 45 хвилин, після чого отриманий настій проціджують в чисту і суху ємність. Приймають по 15 мл (1 столовій ложці) 3 рази в день.

1 столову ложку сировини (листя і квіти) необхідно залити 250 г окропу, настояти протягом години, після чого процідити. Схема прийому: по 1 столовій ложці 4 рази на день між прийомами їжі.

Протипоказання до застосування іван-чаю

Якщо ви п’єте чай більше одного місяця безперервно можлива дисфункція шлунково-кишкового тракту.

Обережно застосовувати чай з зніту (настій, відвар) при порушенні згортання крові (тромбофлебіт і варикозна хвороба).

Є думка, що іван чай не рекомендований дітям до 2 років, однак цей факт ніяк не підтверджений, навпаки, є факти про користь його застосування (в невеликих кількостях!)

Автор статті: Соколова Ніна Володимирівна | Лікар-фітотерапевт

Освіта: Диплом за спеціальністю «Лікувальна справа» та «Терапія» отримано в університеті імені М. І. Пирогова (2005 року і 2006 року). Підвищення кваліфікації на кафедрі фітотерапії в Київському Університеті Дружби Народів (2008 г.).

Почався сезон кліщів – як захиститися? Куди звертатися? Перша допомога при укусі