Їх більше немає серед нас: знамениті люди, з якими світ попрощався 2021 року

Рік був наповнений не лише радісними подіями, а й сумними. Світ попрощався з багатьма відомими людьми. «ФАКТИ» зібрали інформацію про тих, хто назавжди пішов у 2021 році.

Січень

2 січня — Володимир Коренєв (80 років), відомий радянський актор, виконавець ролі Іхтіандра у фільмі «Людина-амфібія». Помер від коронавірусної інфекції.

4 січня — Таня Робертс (65 років), популярна американська актриса та фотомодель. Прославилася завдяки ролі дівчини Джеймса Бонда у фільмі «Вид на вбивство» та картині «Шина — королева джунглів». Причина смерті — зараження крові.

5 січня — Колін Белл (74 роки), легендарний англійський футболіст. Один із найкращих гравців в історії «Манчестер Сіті». Виступав також за збірну Англії. Хворів на рак кишечника.

11 січня — Шелдон Адельсон (87 років), відомий американський бізнесмен, мільярдер, медіа-магнат. Причина смерті — лімфома.

12 січня — Митрополит Філарет (85 років), ієрарх БПЦ, митрополит Мінський і Слуцький, Патріарший екзарх усієї Білорусі. Помер від ковіду.

14 січня — Борис Грачевський (71 рік), радянський та російський кінорежисер, сценарист. Прославився як творець дитячого кіножурналу «Єралаш». Помер від ковіду.

16 січня — Філ Спектор (81 рік), відомий американський музичний продюсер. Працював з The Beatles, Джоном Ленноном, Джорджем Харрісоном, Айком та Тіною Тернер, Леонардом Коеном. Помер від ковіду у в’язниці, де відбував покарання за вбивство актриси Лани Кларксон.

23 січня — Ларрі Кінг (87 років), легендарний американський тележурналіст, один з найкращих інтерв’юерів у світі. Помер від ковіду.

– Альберто Грімальді (95 років), відомий італійський кінопродюсер. Зняв фільми «На кілька доларів більше», «Гарний, поганий, злий», «Останнє танго в Парижі».

28 січня — Василь Лановий (87 років), відомий радянський актор, народний артист СРСР. Зіграв у фільмах «Як гартувалася сталь», «Анна Кареніна», «Офіцери», «Дні Турбіних». Підтримав анексію Криму Росією у 2014 році. 2018 року був довіреною особою Володимира Путіна на президентських виборах. Причина смерті — пневмонія.

31 січня — Тетяна Іваненко (79 років), радянська актриса театру та кіно. Служила у Театрі на Таганці. Знялася у фільмах «Служили два товариші», «Увага, цунамі!». Тетяна мала роман із Володимиром Висоцьким. За непідтвердженими даними, батьком дочки Іваненко Анастасії Володимирівни є Висоцький.

Лютий

2 лютого — Том Мур (100 років), британський ветеран Другої світової війни. На початку пандемії коронавірусу організував збір коштів на користь британських медиків, чим привернув увагу світової громадськості та отримав від королеви Єлизавети II орден.

6 лютого — Джордж Шульц (100 років), відомий американський державний діяч. Обіймав посаду державного секретаря США з 1982 по 1989 рік.

10 лютого — Ларрі Флінт (78 років), скандальний видавець та власник стрип-клубів. Видавав журнал Hustler, який американська влада віднесла до розряду порнографічних. Причина смерті — хвороба серця.

13 лютого — Юрій Власов (85 років), знаменитий радянський важкоатлет, уродженець Макіївки. Олімпійський чемпіон 1960 року, чотириразовий чемпіон світу, володар 31 світового рекорду. Причиною смерті став тромб.

18 лютого — Андрій М’ягков (82 роки), знаменитий радянський актор. Зіграв у фільмах «Іронія долі, або З легкою парою!», «Службовий роман», «Брати Карамазови», «Дні Турбіних». Причина смерті — гостра серцева недостатність.

22 лютого — Катерина Градова (74 роки), популярна радянська актриса. Зіграла у серіалах «17 миттєвостей весни» та «Місце зустрічі змінити не можна». Причина смерті — інсульт.

Березень

7 березня — Олів’є Дассо (69 років), французький мільярдер та політик, депутат парламенту. Загинув у результаті краху вертольота.

8 березня — Тетяна Полякова (61 рік), популярна російська письменниця, автор безлічі детективів (було видано понад 80 книг). Причина смерті — онкологічне захворювання.

10 березня — Людмила Лядова (95 років), відомий радянський композитор, піаністка та співачка. Автор пісень «Диво-пісня», «Старий марш», «Барабан». Померла від ковіду.

17 березня — Джон Магуфулі (61 рік), президент Танзанії. Було обрано восени 2015 року. Магуфулі відмовлявся вводити заходи захисту населення від коронавірусу, пропонував захищатися та лікуватися молитвами. Помер від ковіду.

20 березня — Євген Нестеренко (83 роки), відомий радянський та російський оперний співак, бас. Співав на найкращих оперних сценах у світі. Останні роки жив у Відні, де й помер від ковіду.

23 березня — Джордж Сігал (87 років), відомий американський актор. Зіграв у фільмах «Хто боїться Вірджинії Вулф?», «Меморандум Квіллера», «Філін та кішечка», «Кумедні пригоди Діка та Джейн», «Вже хто б говорив». Причина смерті — ускладнення після шунтування.

25 березня — Олександр Липницький (68 років), російський музикант та журналіст. Був бас-гітаристом у рок-групі «Звуки Му». Дружив з багатьма рок-музиками, включаючи Бориса Гребенщикова, Майка Науменка, Олександра Башлачова. Загинув через нещасний випадок — провалився під лід на Москва-ріці.

Квітень

5 квітня — Володимир Гендлін (84 роки), відомий російський спортивний коментатор, експерт з боксу. Завдяки Гендліну були організовані регулярні покази боксерських поєдинків у Росії та низці колишніх радянських республік. У березні 2021 року він переніс значний інфаркт, після чого заразився коронавірусом. Це й спричинило смерть.

– Пол Ріттер (54 роки), популярний британський актор. У мінісеріалі «Чорнобиль» зіграв роль Анатолія Дятлова.

Британська королева Єлизавета II втратила чоловіка – принца Філіпа

13 квітня — Леонід Борткевич (71 рік), відомий радянський та білоруський співак, соліст ансамблю «Пісняри». Причина смерті — цукровий діабет.

16 квітня — Хелен Маккрорі (52 роки), британська актриса. Зіграла Нарцису Малфой у трьох частинах Гаррі Поттера, а також одну з головних жіночих ролей у серіалі Гострі козирки. Причина смерті — рак молочної залози.

20 квітня — Ідріс Дебі (68 років), президент Чаду. Загинув у ході бойових дій, командував урядовою армією, яка воювала проти повстанців.

27 квітня — Кахі Кавсадзе (85 років), відомий радянський та грузинський актор. Знявся у фільмах «Біле сонце пустелі», «Мелодії Верійського кварталу», «Саджанці», «Дерево бажання». Помер від ковіду.

Травень

7 травня — Володимир Качан (73 роки), радянський та російський актор та співак. Зіграв у фільмах «Петрівка, 38», «Бідна Настя», «Три дні в Одесі». Причина смерті — ковід.

— Єгор Лігачов (100 років). Відомий радянський партійний та державний діяч, член Політбюро ЦК КПРС, секретар ЦК КПРС, один із ініціаторів розбудови. Причина смерті — пневмонія.

15 травня — Джордже Мар’янович (89 років), сербський співак та актор, користувався величезною популярністю в СРСР. Помер від ковіду.

19 травня — Тетяна Проценко (53 роки), радянська та російська актриса, зіграла Мальвіну у фільмі «Пригоди Буратіно». Причина смерті — рак.

23 травня — Ніна Шацька (81 рік), радянська актриса, зіграла у фільмах «Інспектор Лосєв», «Візит до Мінотавра», «Сукіні діти». Була одружена з Валерієм Золотухіним, народила від нього сина. Другий чоловік — Леонід Філатов. Причина смерті — ковід.

25 травня — Григор Бедрос XX (86 років), Патріарх Вірменської католицької церкви. Помер у Бейруті.

31 травня — Lil Loaded (справжнє ім’я Дашон Моріс Робертсон, 20 років), американський репер, зірка YouTube. Застрелився через зраду коханої дівчини.

Червень

6 червня — Резо Габріадзе (84 роки), радянський та грузинський сценарист, драматург, режисер. Написав сценарії до легендарних грузинських короткометражних фільмів «Глечик», «Лімонний торт», «Підкорювачі гір», а також до комедій «Не журись!», «Міміно», «Кін-дза-дза!». Помер після тривалої недуги.

14 червня — Ліза Бейнс (65 років), американська актриса, зірка безлічі популярних серіалів, у тому числі «Фрейзер», «Клієнт завжди мертвий», «Відчайдушні домогосподарки», «Хороша дружина». Була збита на вулиці скутеристом, померла від отриманих травм.

28 червня — Георгій Маміконов (76 років), радянський і російський співак, засновник і керівник шоу-групи «Доктор Ватсон». Причина смерті — ковід.

Липень

2 липня — Микола Сліченко (86 років), радянський та російський актор та співак, народний артист СРСР. Художній керівник Московського музично-драматичного циганського театру «Ромен» (1977−2021). Причина смерті — хвороба легень.

5 липня — Річард Доннер (91 рік), американський режисер, зняв популярні фільми «Омен», «Супермен», «Леді-яструб», «Балбеси», «Смертельна зброя».

– Володимир Меньшов (81 рік), радянський та російський режисер та актор. Зняв культові фільми «Москва сльозам не вірить», «Кохання та голуби», «Ширлі-мирлі». Чоловік актриси Віри Алентової, батько актриси та телеведучої Юлії Меньшової. Підтримав анексію Криму у 2014 році. Причина смерті — ковід.

13 липня — Олександр Стефанович (76 років), радянський та російський режисер, сценарист, письменник. Зняв фільми «Піна», «Душа», «Почни спочатку». З 1977 по 1981 був одружений на Аллі Пугачової, є творцем сценічного образу співачки тих років. Причина смерті — ковід.

26 липня — Джої Джордісон (46 років), американський рок-музикант, барабанщик гурту Slipknot. Неодноразово включався до списків найкращих рок-барабанщиків в історії. Помер уві сні.

Серпень

1 серпня — Анатолій Рудаков (71 рік), радянський та російський актор, знявся у фільмах «Мерседес уникає погоні», «Знайти та знешкодити», «У пошуках капітана Гранта». Причина смерті — ковід.

2 серпня — Віталій Шишов (26 років), білоруський опозиціонер, голова громадської організації «Білоруський дім в Україні». Убито у Києві.

9 серпня — Сергій Ковальов (91 рік), радянський та російський правозахисник. Один із авторів Російської Декларації прав людини та громадянина (1991). Був головою Російського історико-просвітницького та правозахисного товариства «Меморіал».

10 серпня — Тоні Еспозіто (78 років), легендарний канадський хокейний воротар. Учасник Суперсерії-72 у складі збірної Канади, що грала проти борної СРСР. Причина смерті — рак підшлункової залози.

12 серпня — Уна Стаббс (84 роки), британська актриса. Зіграла роль місіс Хадсон у серіалі «Шерлок» із Бенедиктом Камбербетчем у головній ролі. Померла після тривалої хвороби.

14 серпня — Ігор Ойстрах (90 років), радянський скрипаль та диригент, народний артист СРСР, син Давида Ойстраха. Причина смерті — гостра серцева недостатність.

15 серпня — Герд Мюллер (75 років), легендарний німецький футболіст, один із найкращих бомбардирів в історії світового футболу. На чемпіонатах світу забив 14 голів, цей результат залишався рекордним упродовж 32 років. Поліпшив досягнення Мюллера на один гол бразилець Роналдо у 2006 році. Усього за збірну ФРН Мюллер забив 68 голів у 62 матчах. Чемпіон світу та Європи, триразовий володар Кубка європейських чемпіонів у складі «Баварії». Причина смерті — хвороба Альцгеймера.

21 серпня — Марія, княгиня-консорт Ліхтенштейна (81 рік), дружина правлячого князя Ліхтенштейна Ганса-Адама II. Причина смерті — інсульт.

24 серпня — Чарлі Уоттс (80 років), британський рок-музикант, барабанщик легендарного гурту The Rolling Stones. У 2016 році він посів 12-е місце у списку «100 найбільших барабанщиків усіх часів» за версією журналу Rolling Stone. У списку 50 найкращих барабанщиків року за версією журналу Classic Rock посідає 10-те місце.

26 серпня — Володимир Шадрін (73 роки), радянський хокеїст. Дворазовий олімпійський чемпіон та п’ятикратний чемпіон світу у складі збірної СРСР. Причина смерті — ковід.

Вересень

2 вересня — Мікіс Теодоракіс (96 років), грецький композитор, автор безлічі симфоній, а також музики до фільму «Грек Зорба», зокрема танцю сиртаки. Сіртаки став одним із символів Греції. Багато хто вважає його народним. Помер після тривалої недуги.

6 вересня — Жан-Поль Бельмондо (88 років), знаменитий французький актор, один із символів нової хвилі французького кінематографа. Зіграв у культових фільмах «На останньому подиху», «Божевільний П’єро», «Баловень долі», а також у комерційних картинах «Картуш», «Повторний шлюб», «Жахливість», «Гра в чотири руки», «Професіонал». Володар премій Сезар, Золотий лев, а також премії Канського міжнародного кінофестивалю. 2001 року переніс інсульт, після якого так і не зміг повністю оговтатися.

– Майкл Ньютон (69 років), американський письменник, автор багатьох детективів, заснованих на реальних злочинах, які не вдалося розкрити ні поліції, ні ФБР.

7 вересня — Борис Краснов (60 років), російський художник-сценограф, дизайнер, продюсер. Був постановником «Різдвяних зустрічей» Алли Пугачової, показів колекцій Валентина Юдашкіна. Причина смерті — другий інсульт, викликаний ковідом. Помер у хоспісі.

11 вересня — Марія Мендіола (69 років), іспанська співачка, учасниця популярного дуету Baccara.

19 вересня — Джиммі Гривз (81 рік), англійський футболіст, у складі збірної Англії виграв чемпіонат світу у 1966 році. Через два роки став бронзовим призером чемпіонату Європи. Займає перше місце за кількістю забитих голів (357) у списку найкращих бомбардирів вищого дивізіону англійської ліги всіх часів.

21 вересня — Віллі Гарсон (57 років), американський актор, зіграв Стенфорда Блетча в серіалах «Секс у великому місті» та «І просто так». Причина смерті — рак підшлункової залози.

26 вересня — Алан Ланкастер (72 роки), британський рок-музикант, бас-гітарист, засновник гурту Status Quo. Причина смерті — розсіяний склероз.

Жовтень

3 жовтня — Дан Петреску (68 років), румунський бізнесмен-мільярдер, один із найбагатших людей у Румунії (3,3 мільярда доларів). Загинув разом із дружиною та сином в авіакатастрофі в Італії.

13 жовтня — Бела Руденко (88 років), радянська оперна співачка (колоратурне сопрано), народна артистка СРСР. Народилася в Антрациті Луганська область. Починала свою кар’єру в Одесі та Києві, потім стала солісткою Великого театру у Москві.

18 жовтня — Колін Пауелл (84 роки), американський військовий і політик, брав участь у війні у В’єтнамі. Обіймав посаду радника президента США з національної безпеки при Рональді Рейгані. Джордж Буш молодший зробив Пауелла державним секретарем США. Причина смерті — ковід.

21 жовтня — Галина Гатчинс (42 роки), американський кінооператор, уродженка України. Застрелено під час знімання вестерну «Раст». Зброя на момент фатального пострілу була в руках знаменитого актора Алека Болдвіна.

23 жовтня — Олександр Рогожкін (72 роки), радянський та російський кінорежисер, сценарист. Зняв культові комедії «Особливості національного полювання», «Особливості національної риболовлі», а також військову драму «Зозуля». Помер після тривалої недуги.

24 жовтня — Кшиштоф Кершновський (70 років), польський актор, зіграв у фільмах «Людина з мармуру», «Ва-банк» та «Ва-банк II, або удар у відповідь».

29 жовтня — Ігор Кирилов (89 років), диктор радянського та російського телебачення, народний артист СРСР. Був диктором програми «Час» понад 20 років. За півтора місяці до смерті потрапив у Боткінську лікарню із тромбозом кінцівок. Йому ампутували ногу. Потім заразився коронавірусом.

Листопад

1 листопада — Юрій Клепіков (86 років), радянський сценарист і драматург. Написав сценарії до фільмів «Історія Асі Клячиної, яка любила, та не вийшла заміж», «Сьомий супутник», «Даурія», «Сходження», «Пацани».

11 листопада — Фредерік Віллем де Клерк (85 років), колишній президент ПАР. Звільнив із в’язниці Нельсона Манделу. Лауреат Нобелівської премії миру. Причина смерті — рак.

12 листопада — Рон Флауерс (87 років), англійський футболіст, чемпіон світу 1966 року у складі збірної Англії.

20 листопада — Валерій Гаркалін (67 років), радянський і російський актор, зіграв у фільмах «Катала», «Ширлі-мирлі», «Конвалія срібляста», серіалі «Між нами, дівчатками». Причина смерті — ковід.

21 листопада — Ніна Русланова (75 років), радянська та російська актриса, зіграла у фільмах «Короткі зустрічі», «Афоня», «Циган», «Не стріляйте у білих лебедів», «Зимова вишня», «Собаче серце», «Настройщик». Причина смерті — тривала хвороба на тлі зараження коронавірусом.

28 листопада — Олександр Градський (72 роки), радянський та російський співак, композитор, поет, музикант. Виконавець пісні «Як молоді ми були». Автор музики більш ніж до 40 художніх фільмів, кількох десятків документальних та мультиплікаційних фільмів. Упродовж кількох років був наставником у російській версії телепроекту «Голос». Причина смерті — ішемічний інсульт.

29 листопада — Володимир Наумов (93 роки), радянський та російський кінорежисер. Зняв разом з Олександром Аловим низку фільмів, які стали класикою радянського кінематографа — «Павло Корчагін», «Біг», «Легенда про Тіле», «Тегеран-43», «Берег».

Грудень

3 грудня — Ніна Ургант (92 роки), радянська і російська актриса, зіграла у фільмах «Білоруський вокзал», «На все життя». Мати актора та телеведучого Андрія Урганта, бабуся актора та телеведучого Івана Урганта.

5 грудня — Марк Рудінштейн (75 років), радянський та російський режисер та продюсер. Засновник кінофестивалю «Кінотавр». Був організатором першого рок-фестивалю у СРСР. Також організовував концерти рок-гурту «Машина часу». 17 листопада переніс інфаркт, був у стані штучної коми.

11 грудня — Енн Райс (80 років), американська письменниця, автор культового роману «Інтерв’ю з вампіром». Причина смерті — ускладнення після інсульту.

13 грудня — Сергій Соловйов (77 років), радянський і російський режисер, зняв культові фільми «Сто днів після дитинства», «Асса», «Чорна троянда — емблема печалі, червона троянда — емблема кохання». Причина смерті — серцевий напад.

Помер ексочільник Херсонської ОВА Геннадій Лагута

Про те, що Геннадій Лагута помер, повідомив чинний очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін. Натомість джерела видання “МОСТ” повідомляють, що він помер в одній з київських лікарень у ніч на 17 вересня.

Олександр Прокудін, який наразі очолює Херсонську військову адміністрацію, висловив співчуття родині Геннадія Лагути.

Висловлюємо щирі співчуття родині покійного та поділяємо її горе. Розуміємо гіркоту втрати усіх, хто знав, любив і поважав Геннадія Миколайовича,
– написав Прокудін.

Що відомо про Геннадія Лагуту

Геннадій Лагута народився 10 серпня 1974 році у Бердянську Запорізької області, а в Херсон потрапив наприкінці 90-х років.

Спершу він працював у Державній службі охорони, а згодом став начальником охорони в компаніях депутата міської ради Івана Бебка.

У 2016 році Лагута влаштувався заступником директора на херсонське комунальне підприємство “Сервіс-центр” й пізніше очолив це паркувальне КП. Там чоловік пропрацював з квітня до серпня 2016 року, а вже у 2018 році пішов працювати на Ігоря Колихаєва.

Від 2019 року Геннадій Лагута був помічником-консультантом нардепа Ігоря Колихаєва, а в лютому 2020 року очолив його партію “Нам тут жити”. Депутати обрали його заступником голови облради.

Як Лагута став очільником Херсонської ОВА

У 2021 році Лагута балотувався до Верховної Ради по округу № 184, а згодом зняв свою кандидатуру на користь кандидата від “Слуги Народу” Сергія Козиря.

ЗМІ стверджують, що через це 27 жовтня 2021 року Геннадія Лагуту призначили головою Херсонської ОДА, яку він очолював до липня 2022 року.

Після повномасштабного вторгнення Росії він поїхав з Херсона і зник майже на пів року, а 9 липня 2022 року його звільнили з займаної посади.

До слова, також Лагута перебував під слідством за підозрою у викраденні автомобіля Toyota Highlander:

• Колишнього очільника Херсонської ОВА підозрюють у викраденні автівки в Олени Савіної, яка є колишньою дружиною Ігоря Колихаєва.
• Весною 2022 року чиновник звернувся до неї з проханням надати йому позашляховик начебто “для службових цілей”. Однак у липні того ж року, коли жінка була за межами України, він вирішив незаконно приватизувати автомобіль через приватного нотаріуса.
• У лютому 2023 року СБУ вручила Лагуті підозру у підробці документів та шахрайстві. За матеріалами справи йому загрожувало до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

In memoriam. Хто назавжди залишився у 2021-му

Люди йдуть у засвіти та залишають про себе пам’ять. І доки вона житиме у серцях близьких і друзів – доти вони будуть з нами.

“Еспресо.Захід” згадує напередодні Нового року знакових осіб, які назавжди залишились у 2021. Спогади про них розміщені у хронологічному порядку, в залежності від дати смерті.

Василь Пісний

Ексначальник МВС у Львівській області помер 28 січня на 58-му році життя.

Василь Пісний тривалий час перебував у важкому стані в лікарні через ускладнення Covid-19. У листопаді 2020 року деякі місцеві ЗМІ навіть помилково повідомили про його смерть, однак інформація виявилася неправдивою.

Василь Пісний у 2010 році став депутатом Львівської обласної ради, де обіймав посаду першого заступника голови. У 2014 році очолював Департамент по боротьбі з економічною злочинністю МВС України. У 2015 році призначений на посаду заступника начальника Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ.

Сергій Проскурня

Видатний український режисер та продюсер помер 2 лютого. Йому було всього 64 роки.

Сергій Проскурня був співавтором низки значних мистецьких проектів, організовував та продюсував концерти, вистави, фестивалі, зокрема й першу “Червону руту”. Поставив вистави “Крайслер Імперіал”у Львівській опері під час фестивалю “Вивих”, привозив “Грандів мистецтва у Львівській опері” тощо. Починаючи з 2015 року Проскурня режисерував святкові концерти до Дня незалежності України.

Олена Пасевич

Депутатка Львівської міської ради та волонтерка померла 26 березня на 42-му році життя. За попередніми висновками, причиною смерті став обрив тромба. Поховали Олену Пасевич на Личаківському цвинтарі.

Волонтерка, займалася захистом інтересів учасників АТО/ООС та членів їхніх сімей. Цим же опікувалася і як депутатка ЛМР, куди обиралася двічі поспіль.

Чоловік Олени Пасевич загинув на фронті у 2014 році, прикривши собою товаришів під час обстрілу градами. Сиротами залишилися п’ятирічна донька Марійка та син Сергій.

Вікторія Ковальчук

4 квітня, внаслідок ускладнень від коронавірусу, не стало відомої львівської художниці, ілюстратори та дизайнерки. Вікторії Ковальчук.

Вікторія Ковальчук проілюструвала майже 200 книжок, із них 30 – дитячі. Вона також член Національної спілки художників України, лауреат Державної премії ім. Лесі Українки та Літературної премії ім. Олени Пчілки, дипломант республіканських і всесоюзних конкурсів “Мистецтво книги”, міжнародних художніх виставок.

Борис Мірус

13 квітня на 93-му році життя в лікарні від ускладнень від коронавірусу зупинилося серце Бориса Міруса. Народний артист України, актор театру імені М. Заньковецької вперше вийшов на заньківчанську сцену у 1948-му році.

У віці 21 року (у червні 1949) був заарештований та звинувачений у націоналізмі та підготовці замаху на Микиту Хрущова, у висновку слідства (що тривало близько року) отримав 10 років виправно-трудових таборів. Ув’язнення відбував у Воркуті.

До рідного театру повернувся у 1957-му. Більшість зі створеного ним є нині надбанням українського сценічного мистецтва. Знімався в кіно.

Ігор Мосєсов

13 квітня після важкої хвороби помер “головний меломан Львова”, відомий радіоведучий Ігор Мосєсов.

Попередньою причиною смерті 68-річного музикознавця стала хвороба серця. Він майже 30 років працював ведучим програм “Jazz Pro” і “Музика з шухлядок і не тільки” на радіо “Львівська Хвиля”.

Михайло Дутчак

19 травня не стало багаторічного головного диригента Львівської національної опери, народного артиста України Михайла Дутчака.

Працював у Львівському театрі опери та балету з 1976 року. У 1978 після закінчення Львівської державної консерваторії ім. Миколи Лисенка (факультет диригування), отримав посаду диригента. Головним диригентом Опери був з 2001 по 2019 рік.

Орест Косар

Відомий художник та організатор мистецького життя помер у лікарні, куди потрапив 2 липня після побиття у власному під’їзді.

28 грудня прокуратура Львівської області повідомила, що до суду скерували обвинувальний акт на 35-річного злочинця, якого обвинувачують у побитті 66-річного художника.

Орест Косар – знаний львівський художник, один з ініціаторів відомих мистецьких пленерів “Золота Підкова” у Золочеві та “Максим” у Славському.

Лев Підлісецький

Помер 10 серпня на 44-му році життя. Причиною смерті стала онкологія, з якою він боровся тривалий час.

Лев Підлісецький – український політик, підприємець. Народний депутат України 8-го скликання, член парламентської фракції “Об’єднання “Самопоміч”. Член наглядової ради “Укренерго”. У 2009 році створив екскурсійні тури на “Чудо-бусі”. Був ініціатором створення та президентом Львівського туристичного альянсу у 2013 році.

Ігор Ожиївський

У ніч на 6 жовтня відійшов у вічність відомий львівський громадський та релігійний діяч Ігор Ожиївський. Відомо, що причиною його смерті став серцевий напад.

Ігорю Ожиївському було 63 роки. У різні роки він працював керівником відділу зовнішніх справ курії Львівської Архієпархії УГКЦ, був близьким помічником глави УГКЦ митрополита Любомира Гузара, брав активну участь у підготовці візиту Папи Римського Івана Павла ІІ до Львова у 2001 році. Він також очолював управління з питань внутрішньої політики ЛОДА, працював заступником директора музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького”.

Поховали Ігоря Ожиївського на Янівському цвинтарі.

Місько Барбара

11 жовтня, на 50-му році життя раптово помер відомий львівський музикант, засновник і вокаліст гурту “Мертвий Півень” Михайло Барбара. За попередніми даними, причиною смерті стала зупинка серця. Поховали артиста у Харкові, де він жив і працював останні декілька років.

Михайло Барбара був співзасновником гурту “Мертвий півень”, що виник у Львові у 1989 році. Однією з найупізнаваніших рис гурту стали пісні на вірші відомих українських поетів. За 30 років існування гурту через нього пройшло близько 20 музикантів. Місько Барбара також паралельно грав у харківському театрі “Арабески”.

Мирослав Откович

Народного художника та заслуженого діяча мистецтв України, відомого реставратора та художника-аквареліста не стало 26 жовтня. Знаний митець помер на 75-му році життя після тривалої важкої хвороби.

Мирослав Откович увійшов в історію української культури передовсім як ініціатор організації професійної реставраційної освіти у Львові, багатолітній очільник Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Окрім захопленням українською іконою, мав і інші мистецькі вподобання. Він багато малював – пейзажі, натюрморти, різні композиції, портрети – охоче поєднуючи техніки акварелі та темпери.

Любомира Мандзій

27 листопада на 48 році життя відійшла у вічність заступниця міністра освіти і науки України Любомира Мандзій. Останні півтора року вона боролася з важкою хворобою.

Любомира Мандзій у 2016-2019 була директором департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації. У липні 2019 року перемогла у конкурсі на посаду начальника управління Державної служби якості освіти у Львівській області. 11 вересня цього ж року призначена на посаду заступника Міністра освіти і науки України.

Ольга Ільків

Зв’язкова головнокомандувача УПА Романа Шухевича Ольга Ільків померла 6 грудня на 102 році життя. Багаторічна політв’язень, 14 років провела в радянських тюрмах.

У 2008 році нагороджена Орденом княгині Ольги III ступеня. Членкиня Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби.

Її похоронили у Львові на Полі почесних поховань Меморіалу воїнів УПА.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з “Еспресо.Захід”! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.