Собор — збори, зібрання. Первісно поняття було рівнозначне поняттям церква у греків, умма у мусульман, синагога чи кагал у євреїв і позначало просто зібрання віруючих.
Церква Христова є також соборною. Слово «соборна» – це слов'янський переклад грецького слова «католицька», яке означає, по-перше, вселенськість, а по-друге, цілісність і повноту. Церква – вселенська, тобто соборна, тому що Христос і Його учні звернені не до якогось одного народу, культури чи епохи, а до всього людства.
Собор – це зібрання всіх членів Церкви: духовенства (єпископа і священиків) та вірних мирян. Це зібрання, на якому обговорюється якась тема, аналізуються різного роду церковні ситуації та явища, і робляться певні висновки, складаються постанови. Успіх, звичайно, залежить від теми зібрання і від активності його членів.
Об'єднаний; неподільний.
Об'єднаний; неподільний.
Архідиякон Клод Фролло, настоятель собору Паризької Богоматері займався алхімією. Парижани вважали його чаклуном, чорнокнижником.