Коли заготовляти банні віники та як в’язати їх, як правильно це робити

Руська лазня славиться на весь світ своїми унікальними лікувальними властивостями. Та ця слава не була б такою гучною без використання унікальних банних віників при прийомі процедур. В статті мова піде про те, як правильно заготовляти віники для лазні: терміни, способи в’язки, нюанси сушіння і види використовуваних дерев.

Оптимальні часові рамки для заготівлі гілок

Здавна склалося так, що при заготівлі банних віників орієнтувалися на свято Трійці. Це православне свято припадає на 50-й день після Великодня. Для обох свят дата злегка змінюється з року в рік, але зазвичай час для в’язання віників в лазні настає в червні. Також християни орієнтувалися на семик – тиждень перед святом Трійці. Даний тиждень називався зеленим (Зелені Свята) і закінчувався слов’янським святом землеробства.

Якщо ж казати з точки зору банщика, то віники в’яжуться влітку через початок цвітіння потрібних рослин і рясне зростання трав. Максимальною ефективність віника буде лише в тому випадку, коли його листя свіже, соковите та видає приємний стійкий запах, виділяючи при цьому різні корисні для людського організму речовини.

Правильний вибір часу для в’язання банного віника дуже важливий:

• якщо зрізати гілки рано, то при розпарюванні він стане слизьким, а листя з нього буде обриватися;
• спізнюватися у цьому процесі так само не можна, оскільки до осені листя почне втрачати свою силу.

Якщо дотримані оптимальні терміни для початку в’язання, то термін служби віника буде довгим, а листя не осиплеться при експлуатації. Іноді банщики, кажучи про те, коли заготовляти банні віники, радять починати цей процес щонайменше через 2 тижні після Трійці, оскільки раннє свято (в перших числах червня) відбувається в той час, коли молоде листя ще не набрало свою силу.

Важливо враховувати ще й кліматичні особливості регіону, де проводиться заготівля банного віника.

Коли потрібно зрізати гілки берези та дуба

Якщо ж мова йде про те, як в’язати віники для лазні з берези, то існує однозначний період часу 11-30 числа, коли на деревах ще немає сережок.

Але при цьому обов’язково враховувати загальний стан листя:

• щоб березовий віник для лазні був гарний, зовнішня частина листа не повинна бути шорсткою, а навпаки – на дотик повинна відчуватися ніжність і бархатистість;
• при спробі потягнути за лист повинна відриватися лише мала його частина, а не вся пластинка цілком.

Якщо ж говорити про терміни заготівлі дубових віників для лазні, то вони припадають на другу половину липня або початок серпня. Лист до того часу повинен не тільки зміцніти, але й отримати насичений зелений колір у порівнянні з тим молодим забарвленням, що йому притаманне на початку літа

Якщо не дочекатися потрібного часу, то рання в’язка призведе до зниження міцності дубового віника. Але і спізнюватися не можна! Граничним терміном, коли заготовляють дубові віники для лазні, є час появи перших жолудів.

Правила в’язки банних віників

Крім строків заготівлі віників для лазні існує ряд інших правил, про які слід заздалегідь знати, щоб отримати міцний, довговічний і максимально ефективний банний віник.

Нарізати гілки можна лише в сухий період, оскільки велика вологість призведе до їх псування в процесі сушіння. Листя, коли почне йти волога, потемніє, скрутиться та облетить. Якщо на період заготівлі гілок для віника в регіоні йдуть дощі, то варто нарізку виконати трохи пізніше.

Зазвичай коли в’яжуть віники для лазні, відправляються за відповідними гілками подалі від міських вулиць в екологічно чисті зони. Гілки обрізують у проміжок часу до обіду, коли ранкова роса вже висохла. Підбирати варто гілки 2-х річного віку, що ростуть нижче до землі (не варто плутати з відростками біля коренів).

Обрізати їх можна за допомогою гостро відточеного секатора. Довжина повинна складати близько 60 сантиметрів. Дотримуючись цих умов можна отримати високоякісний, надійний та ефективний віник на кілька процедур.

Чому літо є оптимальним часом, коли збирати березові віники для лазні (або дубові) найкраще? Все досить просто. Листя до цього часу не тільки встигає підрости, але й містить оптимальну кількість ефіроолійних залоз. Гілки ж еластичні, що забезпечує максимальне задоволення від хлестання ними розпареного тіла людини.

Часто віники зв’язують за сноповими технології, збираючи конструкцію із заздалегідь підготовлених гілок. Оберемок гілок складається таким чином, що вони поділяються на внутрішні та зовнішні, які їх захищають. Зверху конструкція покривається сіном і у вигляді снопа лягає в сухий сарай на зберігання. Дістаються гілки виключно для зв’язки невеличкого віника на кожен похід в лазню.

Якщо гілки вже підготовлені, то пов’язувати їх слід, попередньо розклавши на мішковині. Скріплюється набір гілок з вже підвялих гілок. За товщиною зв’язка може змінюватися в залежності від смаків відвідувача лазні, але при цьому віник повинен бути від 40 до 80 сантиметрів в довжину, щоб його було достатньо просто застосовувати.

Підготовка гілок виглядає наступним чином:

1. Гілки зачищаються від сучків і листя в тому місці, де буде розташована передбачувана ручка. Її довжина повинна складати приблизно третину від усього віника.
2. Товсті гілки укладаються всередину в’язки, а тонкими такий каркас покривають зовні, загинаючи їх трохи всередину. Вся в’язка повинна при цьому набувати плоску форму.
3. Важливо стежити, щоб при складанні листя було спрямоване в один бік і в кінцевому підсумку зв’язка повинна нагадувати віяло.

Правильно виконавши всі дії, можна отримати віник достатньої густини та міцності. Він буде приємний для тіла та прослужить не менше 2-3 походів в лазню.

Поради з в’язання

Ручка формується за допомогою обмотування зачищеної частини гілок шпагатом. Промотується вся ділянка без сучків і листя, а на кінці залишки гілок або матеріалу акуратно підрізають. Таким чином, виходить акуратна ручка, яка не буде призводити до утворення мозолів в процесі хлестання відвідувача лазні. Оптимальною вважається ручка довжиною 15 сантиметрів, в якій під самим листям обмотка відсутня, що дозволяє зробити віник більш об’ємним. Вона зручно лежить в руці та при хлопках не вислизає з руки.

Багато спеціалістів, кажучи про те, як готувати віники для лазні, рекомендують додавати між гілками стеблинки м’яти, чебрецю, ромашки або молоді пагони чорної смородини. Це додасть виробу чудовий аромат і посилить лікувальний ефект процедур.

Іноді, переглядаючи фото з лазні, можна побачити, що в віник додані гілки хвойних дерев. Відразу варто сказати, що вони можуть бути вкладені виключно всередину, оскільки хвоя може пошкодити шкіру при хлестанні.

Вага віника підбирається за власними відчуттями, але, природно, він повинен мати таку масу, щоб його було легко утримувати при проведенні процедур.

Як потрібно сушити гілки для банних віників

Існує кілька способів просушування гілок для банних віників, але всі вони схожі в одному: необхідно поміщати нарізані гілки в тінь. На сонці листя дуже швидко скручується і вигоряє, а його природний аромат і колір зникають. Перший же похід у лазню призведе до того, що з розпарених гілок опаде все листя.

Неприпустимо також утворення протягів в місці сушіння гілок. Виходячи з усього вищесказаного, можна зробити висновок, що сушитися гілки для віника повинні в темному, сухому і прохолодному місці. Пучки можуть бути як розвішані так і розкладені.

Рівномірне просушування можна забезпечити за рахунок періодичного обертання пучків. Якщо віник був висушений правильно, то на ньому буде зелене листя з матовим відтінком, а також утворюється аромат бальзамічного масла, що посилюється при розпарюванні.

У глибинці нерідко можна зустріти варіант висушування банного віника у свіжому снопі з абсолютно сухого сіна. Вкладаються в такий сніп віники в кілька шарів по колу. Між шарами закладається прошарок із запашного сіна. Перевага такого способу сушіння полягає в збереженні форми виробу і всіх його основних якостей: запах, колір і т. д.

Якщо віник при сушінні був перетриманий, то його не варто викидати, а потрібно лише довше запарювати та додатково класти на піч-кам’янку до початку процедур. На пару гілки досягнуть необхідних кондицій. Після проведення процедури не можна залишати опале листя на печі.

У сучасних банних комплексах можна провести процедури з використанням нестандартних віників, які попередньо заморозили та помістили у вакуумну упаковку. Такий нестандартний спосіб заготівлі віників прийшов з Фінляндії.

Подібно до заморожування овочів, віник не втрачає своїх корисних якостей та аромату, що дозволяє при розпарювання приводити його в оптимальний експлуатаційний стан навіть із замороженого стану.

Чого не можна робити при заготівлі банних віників

Якщо мова йде про те, як правильно заготовити віники для лазні, то варто вказати на основні помилки початківців банщиків, які призводять до швидкого опадання листя і перетворенню віника у звичайний пучок гілок.

1. Заготівля проводилася в неправильні терміни: якщо занадто рано, то листя не встигло зміцніти, а якщо пізно, то вже втратило свою силу.
2. Сушіння проводилося на відкритих місцях під впливом прямих сонячних променів.
3. Використовувалися мокрі гілки, або їх промили до зв’язування, чого робити категорично не можна. Пил з віника можна змивати лише після проведення сушіння і обов’язково окропом при першому відвідуванні лазні.

Підсумок

У статті детально описано, як і які віники необхідно заготовляти для відвідування лазні. Якщо керуватися усіма поданими рекомендаціями, то вироби прослужать досить ефективно протягом 2-3 процедур і спричинять максимально позитивний вплив на організм відвідувачів лазні.

Коли та як заготовляють березові віники?

Віник — не просто атрибут лазні, але і «інструмент», що підвищує ефективність ширяння. З його допомогою робиться масаж, стимулюється посилення крово- та лімфотоку. Корисні речовини, які виділяються при нагріванні віника, позитивно впливають на атмосферу лазні. Щоправда, дані твердження справедливі лише тому випадку, якщо віник правильно заготовлений і використовується.

Коли можна збирати гілки?

За старовинним звичаєм березові віники заготовляють на Трійцю, 50-го дня після Великодня. Починаючи з цього дня та ще 2 тижні після нього на Русі в’язали віники. Якщо говорити про календарні терміни, то це початок-середина липня. Іноді час збору зсувається до другої-третьої декади другого літнього місяця.

Наші пращури вірили, що зібрані в Трійцю рослини мають магічну силу і дарують лікування. У цьому є частка істини – з ботанічного погляду цього сезону припадає розквіт природи. Рослини сповнені біологічно активними соками, а спекотне літнє сонце ще не встигло їх обпалити. У цей період листя зберігає свою ніжність і м’якість, прути — еластичність (ніби прилягають до шкіри під час ширяння, але при цьому не завдають болю).

Нарешті, саме в цей період листя містить максимальну кількість корисних ефірів.

Фахівці радять орієнтуватися на етапи життєдіяльності самої рослини — потрібно рубати гілки для віника до того, як на березі з’явилися сережки. Слід звернути увагу на стан березового листя – важливо встигнути заготовити гілки до огрубіння верхньої частини березового листя. Вона повинна залишатися ніжно-оксамитової. При цьому сам листок повинен міцно кріпитися до гілки, не злітати з неї.

Листя має бути молоде, міцне і свіже, випромінювати легкий аромат. У цьому випадку віник прослужить довго і в процесі ширяння виділятиме корисні речовини.

Народне повір’я рекомендувало лизнути верхню частину аркуша. Якщо вона шорстка, то з терміном заготівлі віників запізнилися. М’яка і ніжна поверхня листа свідчить про те, що зараз саме час зрізати гілки.

Втім, надто поспішати з процесом не варто – молоде листя слабо тримається на гілках. Такий віник швидко стане голим, користуватися ним буде незручно, знизиться ефективність банних процедур.

Перевірити, наскільки міцно листя кріпиться до гілок, допоможе простий тест: потрібно потягнути за кінчик аркуша – повинен відірватися лише його шматочок, а не весь аркуш. Інакше із заготівлею віників ви, мабуть, запізнилися.

Справедливо зауважити, що для різних регіонів країни терміни заготівлі віників можуть зрушуватись. Наприклад, на Уралі це може бути раніше, ніж у Сибіру. Існують джерела, які вказують на те, що в деяких регіонах запасають на зиму віники починаючи з Петрова дня (12 липня).

Як мовилося раніше, правильніше орієнтуватися на біологічний цикл берези і встигнути збір у період після цвітіння берези, але до появи сережок у ньому.

Наступний момент – вибрати правильний день для заготівлі. Це має бути сухий, сонячний день . Якщо зрізати вологі гілки, то незабаром листя почне чорніти, і віник набуде неприємного затхлого запаху. Тому до зрізання приступають, коли висохне роса.

Інструкція із заготівлі своїми руками

Якість віника, а отже, ефективність його застосування багато в чому залежить від того, наскільки правильно зрізані, просушені та пов’язані гілки. Виріб, заготовлений за всіма правилами, завжди міцний і ароматний. Розмір цього банного аксесуара може змінюватись, але в цілому в довжину досягає півметра.

Виготовлення виробів не можна назвати складним . Основні помилки пов’язані з неправильним вибором часу зрізання гілок, неправильним їх сушінням. Готують віники з розрахунку, що одного виробу вистачає на 2-3 роки.

Підбір та нарізка гілок

Найперше правило — вибирати дерева, що ростуть в екологічно благополучних регіонах. Уникайте рослин, що знаходяться поблизу фабрик і заводів, доріг, очисних споруд.

Кращими для віників вважаються гілки плакучої та кучерявої беріз. Зростають такі поблизу річок та водойм, у тінистих низинах. У справу йдуть прутки з берізок, на яких ще не з’явилися сережки.

Оптимальний варіант — зрізати молоді гілки, що ростуть у нижній частині дерева. Нарізати гілки слід садовим секатором, віддаючи перевагу бічним листям. Ті, хто просто ламають і рвуть гілки, можуть пошкодити рослину і навіть спровокувати її загибель. Знайте міру — зрізуючи велику кількість гілок, ви прирікаєте деревце на загибель.

Для зручності можна піднятися на необхідну гілку, нахилити її і зафіксувати, прив’язавши до сусіднього дерева. Після цього спуститися та зрізати необхідну кількість гілок. Завершивши нарізку, відв’язати дерево. Гілки берези еластичні, тому подібні маніпуляції не завдадуть шкоди.

Стандарт — віник з довжиною прутків 50-60 см. Всі вони повинні бути прямими, зовні приблизно однаковими. Втім, ви можете орієнтуватися на свої уподобання – комусь зручніше користуватися віником завдовжки 40-50 см, для інших найкращим варіантом стане виріб 70-80 см завдовжки.

В’язка

Помилково вважати, що гілки просто обв’язуються мотузкою або мотузкою. В’язання проводиться за спеціальною технологією, завдяки якій внутрішні гілки захищаються зовнішніми. Це дозволяє зберегти віник.

Попередньо гілки рекомендується «підвялити» протягом доби у сухому та теплому містечку. У жодному разі не можна піддавати гілки впливу прямих сонячних променів . Від цього листя швидко згорнеться і стане тендітним, випарується їх цілющий аромат. Такі заготівлі не підходять. Втім, як і ті, що сушилися у сирому чи надто темному місці, на протягу.

Не потрібно промивати віник — ви ж пам’ятаєте, що листя в такому разі почорніє.

Гілки можна розкласти, так і підвісити для сушіння. Якщо їх правильно приготувати, то у висушеному вигляді заготовки мають смарагдово-зелений відтінок листя та тонкий приємний бальзамічний аромат.

Перед в’язкою гілки, що підв’яли, розкладаються на мішковині, після чого потрібно видалити листя і суки в місці майбутньої ручки віника. Зручно, коли ручка становить 1/3 усієї довжини виробу (як правило, це 15 см).

Для віника зазвичай беруть 2-3 міцні гілки з розвилками . Товстіші гілки повинні опинитися всередині, а тонкі – зовні. При цьому потрібно захистити останні від зламу, тому їх наче підвертають усередину. Правильно плести віник не пишним, у формі букета, а пласким. Можна порівняти правильно пов’язаний виріб ще й з віялом – все листя віника має бути направлене в один бік.

На гілках має бути багато листя, потрібно стежити, щоб усі прутки були на одному рівні – нічого не стирчало. Для аромату можна всередину віника вкласти смородинове листя або м’ятні гілочки. Деякі спеціалісти також вкладають гілки хвойних дерев. Однак їх слід «заховати» всередину, оскільки при ширянні вони можуть пошкодити шкіру.

Товщина ручки віника має бути не більше 5 см . Спочатку обмотуємо кінець мотузкою, після чого ближче до кінця ручки робиться перша навивка. Після цього ручка ділиться на 2 частини, навколо кожної мотузка робить повний оберт. Тепер залишилося зафіксувати мотузку ще в кількох місцях.

Не потрібно занадто туго стягувати гілки , це перешкоджатиме якісному сушінню віника. Не використовуйте дріт для обмотки – він може подряпати руку, а також сильно нагрівається в лазні. Оптимальним варіантом вважається капронова нитка.

Зазвичай після сушіння ручка віника підрівнюється сокиркою, а її кінець чимось обмотується для зручнішої експлуатації виробу.

Сушіння

Завершальним етапом заготівлі березових віників є їхнє сушіння. Оптимальним місцем для цього стане добре продувне, сухе горище або сарай з сіном. Якщо віник сушиться в міській квартирі, його попередньо варто упаковати в паперовий пакет, а потім підвісити на балконі або антресолях.

Неприпустимий вплив прямих сонячних променів на в’язки – від цього листя вмить скрутиться і стане крихким.

Необов’язково підвішувати в’язанку. Можна укласти віник на купу лугового сіна, а зверху накрити шаром цього ж сіна. Верхній шар сіна повинен укладатися нещільно зі збереженням зазорів. Щоденно рекомендується перевертати виріб.

Фахівці радять потримати віник 1-2 дні під маленьким пресом і тільки після цього приступати до сушіння. Це дозволить зробити виріб міцнішим.

У середньому процес сушіння триває тиждень. Готові віники зберігають у передбаннику чи горищі. Перший варіант вважається оптимальним. Віники можна скласти один на одного — так вони трохи приймуть, що дозволить отримати форму віяла. Традиційним є розвішування виробів попарно на жердинці, між ними також можна сушити лікарські трави.

Для зберігання на горищі краще під віники спорудити подушку із сіна, а вже на них укласти вироби. За аналогією зберігають віники на сінувалі, розкладаючи їх прямо на стог сіна і прикриваючи зверху «ковдрою» з того ж сіна.

Якщо віники зберігатимуться у міській квартирі, підійде засклений балкон. Можна загорнути віники до крафт-пакету або скласти в картонні коробки – так вони збережуть аромат. При використанні коробок слід зробити отвори, щоб віники могли «дихати». Вибираючи місце для зберігання, слід переконатися, що там прохолодно та гарна вентиляція повітря.

Якщо віник планується зберігати понад 2 роки, або є завдання зберегти листочки яскраво-зеленими, тоді виріб потрібно присипати кристалами солі.

Рекомендації

Мало правильно заготувати віник, потрібно ще вміти його та запарювати. Якщо використовується молодий, нещодавно заготовлений атрибут банний, його достатньо сполоснути в теплій воді. Після цього можна скористатися.

Віники, заготовлені за місяць і більше, потрібно запарювати . Слід дотримуватись золотої середини, оскільки недостатнє за часом запарювання стане причиною ламкого віника – з нього швидко злетять листя, обламаються тонкі гілочки. Якщо ж перевищити таймінг, то листя вбере надто багато вологи, а сам віник набуде закислого запаху.

Професіонали рекомендують запарювати виріб у кілька етапів. Спочатку його на кілька хвилин замочують удома (тобто при кімнатній температурі) у холодній воді. Потім виріб опускають ручкою у воду і залишають на кілька хвилин. Це необхідно, щоб ручка також увібрала вологу.

Після цих маніпуляцій віник можна брати до лазні. Іноді на цьому підготовку вважатимуться завершеною. У лазні віник спочатку заносять у парну на 5-7 хвилин (пара заходів), після чого використовують за призначенням.

Якщо ви несли запарений віник по морозу, то дайте йому трохи зігрітися спочатку в передбаннику, а потім в парній.

Якщо ви не підготували віник заздалегідь, скористайтесь альтернативним замочуванням. Для цього виріб потрібно опустити в окріп на чверть години, після чого ще на 20 хвилин помістити в цю воду ручкою.

Нарешті, якщо попередня підготовка не зроблено, а часу в обріз, можна скористатися ще одним методом. Віник потрібно опустити в таз із теплою водою, після чого поставити ємність на гарячу кам’янку. Пара від неї підніматиметься, поступово і делікатно прогріваючи виріб. У середньому потрібно 2-3 хвилини для підготовки віника.

Після використання віник потрібно ополоснути теплою водою, а потім ретельно просушити. Як правило, якісного виробу вистачає на 3-4 відвідування лазні. Втім, довговічність в’язанок залежить і від того, наскільки інтенсивно ви паритеся.

Далі ви можете переглянути розгорнуте відео про заготівлю березових віників.

Олег Шевченко — інженер-будівельник із понад 15 років професійного досвіду в сфері будівництва. Він є засновником та головним редактором українського будівельного блогу “Будівництво.укр”, де регулярно публікує статті, аналітику та відеоматеріали на теми, що стосуються архітектури, будівельних матеріалів, сучасних технологій в будівництві, а також законодавства. Олег працював у провідних будівельних компаніях, включаючи міжнародні корпорації, де відповідав за проектування, будівництво та експлуатацію різних типів об’єктів.

Він є сертифікованим спеціалістом в області проектування та управління будівельними проектами, а також має академічний ступінь магістра в галузі будівництва. Олег часто бере участь у професійних конференціях, семінарах та вебінарах, і є автором численних наукових статей і публікацій.

Для додаткової інформації або консультацій, ви завжди можете зв’язатися з Олегом через форму зворотного зв’язку на сайті або через соціальні мережі.

З його експертизою та досвідом, ви можете бути впевнені, що інформація та поради, представлені на “Будівництво.укр”, є надійними та актуальними.

Два віника в хаті можуть принести біду: що категорично не можна робити з цим предметом

Віник вважається з давніх часів магічним символом будь-якого будинку. Наші предки вірили, що саме з цим предметом побуту пов’язані багато перевірених прикмет.

Чому в будинку не повинно бути два віники і які ще існують прикмети про цей предмет – читайте в матеріалі нижче.

Міняти старий віник на новий

Якщо у вас виникла потреба поміняти віник, то від старого спочатку потрібно позбутися. Одночасно двох віників в хаті бути не повинно – це може накликати неприємності на всіх членів сім’ї.

Віник вважається головним предметом чистоти в будинку і є символом фінансового благополуччя.

Наявність двох віників відразу призводять до роздвоєння фінансової удачі й можуть спровокувати бідність, розорення.

Старий віник потрібно викинути якнайдалі від вашого будинку, щоб він не залучив хвороби та нещастя. Найкраще – в безлюдному місці.

Спалювати старий віник не можна, за стародавніми прикметами це могло накликати біду на хату: комах, скандали.

За новим віником варто йти тільки тоді, коли ви вже позбулися старого.

Яке значення має віник

Віник може винести з дому не тільки сміття, який за старою приказкою виносити з дому не можна. Ще старий віник може вкрасти енергію з вашого житла.

Він повинен бути завжди чистим, оскільки домовик любить на ньому спати. Якщо зіпсувати відносини з домовиком, то вся сім’я може постраждати.

Віник повинен стояти постійно на одному і тому ж місці. А міняти його необхідно раз на рік. За рік він збирає весь негатив, і вся погана енергія піде разом з ним з дому.

Ще можна використовувати оберіг у вигляді мініатюрного віника, який часто розміщують на видному місці. Цей оберіг захищає всіх мешканців будинку від неприємностей.

Які є прикмети з віником

Віник повинен стояти в кутку ручкою вниз – це приверне в будинок достаток. У такому положенні віник захищає від злих людей всіх, хто живе в будинку.

Не можна підмітати в хаті, коли хтось із членів сім’ї знаходиться в дорозі. Вважається, що з цією людиною може трапитися неприємність.

Не можна підмітати, коли з вашого будинку поїхали гості. Потрібно дочекатися, поки вони благополучно доберуться до свого місця призначення.

Не можна готувати їжу та одночасно підмітати – ваше блюдо вийде несмачним.

Не можна переступати через віник – це може залучити хвороби.

Не можна обмітати віником самотніх чоловіків і жінок – вважається, що так можна змести з них долю і зустріч з другою половинкою.

Підмітати в будинку потрібно починати від вхідних дверей, а не навпаки. Вимітати сміття до порогу з інших кімнат – вимітати з дому всі цінності.

Прибирання в будинку потрібно закінчувати до заходу сонця. Не можна підмітати в темний час доби, можна залучити на себе бідність і хвороби.

Давати віник стороннім людям не можна, підмітати в будинку можуть тільки члени сім’ї. Якщо в будинку будуть підмітати сторонні люди, то сім’ї везти не буде.