Вирощування ячменю — особливості технології

Ячменю в країні вирощують немало — у 2019 році 2668 тис. га, тому добре орієнтуватись в технології його вирощування — запорука успіху.

За даними сервісу Урожай Онлайн у 2019 році було зібрано 9,04 млн. т ячменю — і валовий збір виріс порівняно з 2018 роком, коли було зібрано 7,4 млн. т. Це загальні дані, що включають і ярий і озимий ячмінь.

Технологія вирощування ячменю загалом стандартна, але не без певних тонкощів. SuperAgronom.com нагадає, як поводитись із зерновою, акцентуючи увагу на деталях.

Сорти озимого ячменю

Лінійка насіннєвого матеріалу культури дуже широка. Сорти вітчизняної і зарубіжної селекції можна знайти на нашому сайті .

Насіння кожен підбирає під власні умови і потреби. Великий відсоток залишається для вітчизняної селекції, але й все більше аграрії звертають увагу на іноземні сорти. Говорять, що врожайність їх вища. Хоча український ячмінь більш витривалий до погодних негараздів і нестачі елементів живлення.

Найоптимальнішими попередниками для ячменю вважають кукурудзу на зерно, але якщо йдеться про пивоварний ячмінь, то спеціалісти говорять, що попередник взагалі не принциповий. З невеличкою ремаркою, головне, аби не цукровий буряк.

Строки сівби та норма висіву озимого ячменю

Озимий ячмінь чутливий до термінів сівби. Якщо посіяти зарано, до зими рослини вже вийдуть в трубку і не перенесуть морозів. Найбільш відповідні терміни для сівби ті, за яких на кожній рослині не утвориться більше 4-5 пагонів. В залежності від регіону терміни можуть коливатись від середини вересня до середини жовтня. Ярий ячмінь краще за все сіяти в кінці березня.

Насіння ячменю досить крупне та важке, маса 1000 зерен — 45-52 г. Норми висіву в середньому становлять 4 млн/га, тобто 206 кг/га на глибину 4-5 см, а в посушливих умовах — 6-8 см, на важких ґрунтах західних областей 3-4 см. Але в умовах все більш частих посух аграрії експериментують з густотою, зменшуючи її.

В сучасних умовах вже аксіомою стало те, що посівний матеріал має бути протруєним. Слід не забувати, що через насіннєвий матеріал можуть поширюватися збудники хвороб, які призводять як до погіршення цінності самого насіння, так і в подальшому до зниження продуктивності рослин.

Для протруювання насіння ячменю найкраще підійде поєднання наступних трьох діючих речовин: флуксапіроксаду , флудіоксонілу та тритіконазолу . Така комбінація забезпечує повноцінний захист рослини, надає потужний ріст та розвиток кореневої системи рослини і захист від основних хвороб.

Підготовка поля

Кажуть, що сезон починається не з сівби, а з прибирання врожаю. Тому, якщо в планах сівба ячменю, після збирання попередника варто подрібнити рештки.

За інтенсивної технології проводять оранку на глибину 25-27 см. Що стосується технології no-till, то ячмінь прекрасно почуває себе серед стерні, але, це не стосується, знову ж таки пивоварного ячменю, тому що коренева система його розвинена слабше. Якщо немає структури ґрунту – корінь ячменю не має чіткого розвитку, такого, як хотілося б, і ми отримуємо потім за першої ж критичної ситуації з вологою скидання бічних пагонів. Тоді скидається і кількість зерен. Тож під ячмінь поле треба готувати правильно. Якщо говорити про no-till, то цю технологію застосовувати можна лише з сидеральними культурами, щоб роботу плуга виконували сидерати.

Система удобрення ячменю

Ячмінь дуже відкликається на внесення органічних і мінеральних добрив та їх післядію. Якщо попередня культура отримувала високі дози добрив, то нерідко для ячменю достатньо післядії. Окремо підживлення ячменю відбувається кілька разів, а саме: внесення азоту перед сівбою, мікроелементи під час сівби та, знову ж таки, азот під час вегетації.

Вся інформація про мінеральні добрива

Система захисту

Протягом сезону аграріям доводиться боротись з масою проблем, у томи числі цілим переліком хвороб, таких як сажкові хвороби, різноманітні види іржі, плямистостей тощо. Їх поширення може призвести до знищення до 70% врожаю.

Фунгіциди варто вносити в 4 етапи, а саме: у період кущення, на початку виходу в трубку, у фазу прапорцевого листка і по колосу. При цьому кожен з цих етапів є важливим і від нього буде залежати формування урожайності.

У період кущіння треба захистити посіви від хвороб з метою максимального функціонування листової поверхні — щоб вона продукувала асимілянти для закладання бокових пагонів.

На початку виходу в трубку відбувається закладання елементів колосу. Зрозуміло, якщо в цей період розвиваються хвороби, ми втрачаємо листову поверхню, автоматично отримуємо слабо розвинений колос, з невисокою продуктивністю.

Всі поради агроному в смартфоні

Захист прапорцевого листка важливий, бо в цей час сформована майже вся листова поверхня рослини. Більшого наростання листя вже фактично не буде. Тому, вносячи фунгіциди в цей період, ми передусім зберігаємо листову поверхню, яка в подальшому буде працювати на налив зерна. А також у цей період формується фертильність квіток колоса, тобто фактично формується його майбутня озерненість.

І останнє — робота по колосу. Тут є можливість одночасно захистити листову поверхню і колос від найбільш поширених хвороб. І при цьому захист у цей період пролонгує роботу другої фунгіцидної обробки по прапорцевому листку, дає можливість до завершення наливу листка, тобто до воскової стиглості, функціонувати листовій поверхні, продукувати пластичні речовини і наливати зернівку.

31-32 фаза розвитку, коли перше міжвузля відокремилось від основи стебла, тобто від вузла кущення, на відстань більше 1 см, — оптимальна для внесення регуляторів росту на початку виходу в трубку. Це потрібно для вкорочення першого, другого і частково третього міжвузля. Через те, що посіви в більшості випадків лягають саме на другому міжвузлі, внесення регуляторів росту в цей період дає можливість укоротити ці міжвузля і зміцнити стінки соломин.

Другий етап внесення, це внесення по прапорцевому листку. Це дає можливість ефективно вкоротити підколоскове міжвузля, 4-те і 3-тє міжвузля, які у рослин озимого ячменю є найдовшими. Внесення регуляторів росту по прапорцевому листу найбільш ефективно зменшує довжину соломини рослин.

Саме поєднання двох цих заходів дає можливість як максимально коригувати висоту рослин, так зміцнити по всій довжині стебла соломинку. За рахунок цього не відбудеться вилягання посівів, оптимізується мікроклімат в самому посіві.

Шкідники ячменю не такі небезпечні, як хвороби, тому увага інсектицидному захисту зазвичай менша. Але хлібний жук, цикадки та совки, власне, не дрімають і за їх негативного впливу відбувається зменшення площі листкової поверхні, відмирання частин чи рослини загалом, а також створюються сприятливі умови для поширення хвороб. Тому, знову ж таки, протруювання насіння і інсектицидна обробка, якщо поширення перевищує економічні пороги шкодочинності (ЕПШ) — стануть запорукою чистих посівів.

Гербіцидами потрібно намагатися спрацювати до середини кущення, щоби стрес для рослин був найменшим. Тут можна працювати гормональними продуктами, а далі вже — продуктами на основі сульфонілсечовин, на щастя, вибір препаратів неймовірно широкий. Але, сульфонілсечовини можуть впливати на масу 1000 зерен, тому такі препарати слід застосовувати обережно.

Вже після середини кущення ефективність внесення гербіцидів буде набагато меншою. Від ВВСН 30 до ВВСН 37 ВВСН так званий період спокою рослини, у який гербіциди краще не застосовувати. Навіть якщо є забур’яненість, краще поки «залишити їх в спокої». Після ВВСН 37, коли колос почав збільшуватися у трубці, можна знову зайти на поле з гербіцидами. До виходу прапорцевого листочка ще є можливість «поправити» посіви та проконтролювати засміченість.

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Агрономи говорять, що ячмінь взагалі складна культура для комбайна. Складність полягає у тому, що при обмолоті важко відділити зерно від соломи, адже воно більш жорстке і чіпляється за рослинні рештки.

Збирають озимий ячмінь на кілька тижнів раніше ярого — кінець червня початок липня. Але, знову ж таки, Південь тут попереду всіх і збирати може набагато раніше. Тому аграрії не те, що не перестають вирощувати ячмінь, а й збільшують площі під ним. Особливо в південних регіонах і під озимим, бо погода не лишає можливості вирощувати ярі культури.

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Вирощування та живлення ячменю: секрети успіху

Ячмінь займає четверте місце в світі з вирощування злакових зернових культур. Це важлива кормова та харчова рослина, перспективи виробництва якої змінюються і ростуть. У цій статті ми розкажемо про особливості вирощування ярого та озимого ячменю. А також вплив мінерального живлення на урожайність цієї культури.

Ячмінь в Україні

Близько 10 млн тонн ячменю вирощують українські господарства в рік. Зерна ячменю використовують у харчовій, промисловій, фармацевтичній та кормовій галузях. І, звісно, у пивоварній промисловості. Середня врожайність ярого ячменю на вітчизняних полях становить 32 центнера з гектара, а озимого – майже 37 ц/га. Це менше ніж за кордоном, але з кожним роком показник врожайності росте і наздоганяє світове виробництво. А торік Україна імпортувала рекордні 36,6 тис тонн ячмінного зерна, що принесло дохід аграріям в понад 240 млн грн.

Вибір насіння

Ярий ячмінь налічує понад 180 сортів, озимого нараховують 74 сорти. Також зараз українські селекціонери працюють над виведенням спеціального сорту ячменю для діабетиків, у ньому буде мінімальний вміст клейковини. Досить часто українські фермери роблять ставку на іноземні сорти, бо вважають, що вони мають вищу врожайність. Втім, вітчизняна селекція ячменю відрізняється кращою витривалістю до несприятливих погодних умов.

Тож, на що треба звертати увагу при виборі ячміневого насіння?

— сортова чистота для елітних сортів не менше 99,7%, для посівного матеріалу третьої репродукції чистота сорту має бути не нижче 95%

— високий показник енергії проростання та схожість тисячі насінин

— лабораторно підтверджена відсутність шкідників та бур’янів у насіннєвому матеріалі

— стійкість до посухи та вилягання

— потенціал врожайності сорту.

Найкращі попередники

Озимий ячмінь у сівозміні добре родить після кукурудзи, бобових, картоплі. Не радять сіяти ячмінь (особливо пивоварний) після цукрового буряка чи жита.

Ярий ячмінь дає високу врожайність на полі після кукурудзи на зерно, зайнятого пару та сої. Погано родить після соняшнику, цукрових буряків. Після ячменю найкраще вирощувати широколисті культури (соя, ріпак, буряк, соняшник, олійні та бобові).

Строки сівби та норми висіву ячменю

Для озимого ячменю оптимальні терміни сівби – кінець сівби озимої пшениці. Для різних регіонів строки сівби відрізняються і коливаються від 20 чисел вересня до середини жовтня. Агрономи мають такий орієнтир:

Озимий ячмінь сіють в такий термін, щоб до снігів рослина мала не більше 5 пагонів

Орієнтовна норма висіву на родючих ґрунтах – 3 млн зерен/га. Тепло, кисень та вологість – ось такі умови потрібні насінню ячменю для швидкого проростання.

Ярий ячмінь, зазвичай, сіють в кінці березня. Приблизні норми від 4 до 4,5 млн зерен на 1 га. Норма висіву завжди буде індивідуальною, бо, до прикладу, при кращих попередніх показниках можна висіяти менше посівного матеріалу.

Чим підживити ячмінь: норми, терміни та способи внесення добрив

Ячмінь має особливу потребу в родючих ґрунтах та корисних елементах живлення. Левову частку мінерального живлення ця рослина споживає за перший місяць росту. Саме тому основне внесення міндобрив для ячменю надзвичайно важливе. Тож «годують» рослину в такі етапи:

— підживлення на різних стадіях росту.

Ячмінь добре сприймає глибоку оранку. Під оранку закладають добрива на рівні від 5 до 25 см. Добрива внесені під оранку краще перемішуються і відповідно потрапляють в глибші шари ґрунту, що позитивно сприяє росту кореневої системи. У цей період використовують тверді, гранульовані добрива. Вони легко засвоюються та швидко діють.

Органічні добрива не рекомендовано вносити зразу перед свіжим висівом ячменю. Найкраще ця культура сприймає післядію органічних добрив. Тому їх застосовують під попередник, а не під сам ячмінь.

Численні дослідження показують, що найбільше ячмінного зерна отримують з тих полів, де крім сівозміни та органічних добрив застосовують комплексне мінеральне живлення.

Основне внесення добрив застосовують під час сівби в рядки чи під передпосівну культивацію.

Оптимальна система удобрення ячменю

Щоб сформувати 1 т зерна ярий ячмінь споживає 20–30 кг азоту, 5–15 фосфору, та 10–20 кг калію. Мінеральні добрива, які внесли під передпосівну культивацію – це запорука доброго майбутнього врожаю. Вони відповідають за проростання, початок вегетації, стійкість до погодних умов тощо.

Ярий ячмінь потребує більше азоту, ніж озимий. Якщо в ґрунті бракує азоту на початку росту ячменю, то його кількість треба обов’язково збільшувати, адже це негативно позначиться на майбутній врожайності.

60% від усієї кількості азоту необхідно вносити перед посівом, решту – після появи трьох листків. Нестачу азоту помітно візуально – рослини відстають у рості, листки скручуються. Орієнтовна норма азоту для основного обробітку 30-60 кг діючої речовини на 1 га.

Вирощування кормового ячменю вимагає збільшені дози азотних добрив, тоді як пивоварний ячмінь – ні. Вміст білка в зерні ячменю (що важливо для фуражного зерна) збільшують азотними добривами у вигляді нітроамофоски. Також під час посіву вносять фосфор, рекомендована норма – 10-20 кг д.р/га.

Озимий ячмінь при врожайності 60 центнерів з гектара виносить із ґрунту до 180 кг/га азоту, 60-90 кг/га фосфору та від 120 до 170 кг/га калію. Тут важливе основне застосування добрив і весняне підживлення.

Орієнтовані рекомендовані норми фосфорно-калійних добрив:

— Р 60-90 К 60-90 – для Полісся

— Р 30-60 К 30-60 – у степу та Південному лісостепу.

Підживлення ярого ячменю

Ярий ячмінь дуже чутливий до показників родючості ґрунту. А елементи живлення він засвоює дуже швидко. Його коренева система вимагає легкодоступних поживних речовин. На початку розвитку ця культура особливо реагує на фосфор, бо він сприяє росту коріння, відповідає за збільшення співвідношення зерна до соломи. Відтак до етапу виходу рослини у трубу яровий ячмінь «з’їдає» до 70% калію, приблизно 50% фосфору. Тобто до фази цвітіння він споживає ледь не 90% корисних елементів із ґрунту.

У фазі росту вегетативної маси та кущіння ячмінь знову відчуває потребу в азоті. Але після дозрівання листкового покриву та появи перших колосків, азоту споживає ячмінь менше (до 1,8 кг д.р/га/добу). Це пов’язано з тим, що рослина «відправляє» азот вже в щойно сформоване зерно. Адже понад 60% всього азоту ячмінь «з’їдає» ще на початку розвитку і далі його кількість має бути врівноважена. Варто зазначити, що рівень кислотності має неабияке значення для урожайності ярого ячменю. Ця культура не пробачає кислих ґрунтів, оптимальний рівень від 5,8 pH.

Підживлення озимого ячменю

Після зими ячмінь найбільше потребує азоту, тому весняне підживлення пов’язане саме з азотними добривами в першу чергу. Орієнтовна норма азоту коливається від 40 до 120 кг діючої речовини на 1 га. Точні розрахунки роблять проаналізувавши стан поля та індивідуальні потреби конкретних посівів. Наприклад, 100 кг д.р азоту на 1 га розподіляють в три етапи. Спочатку підживлення застосовують ранньою весною, з розрахунку 30 кг на 1 гектар. Потім ще одне азотне підживлення проводять на етапі виходу рослини в трубку. Тут оптимальна доза 50% від усієї кількості азоту. Втретє азот дають за необхідності у фазі колосіння (решту від загальної норми).

Фосфор найефективніше працює в перші кілька тижнів вегетації, він відповідає за розвиток кореневої системи, а потім за якість і кількість зерна в колоску.

Калій рослина споживає з перших днів після посіву і аж до етапу цвітіння. Цей елемент зміцнює ячмінне стебло, а також збільшує стійкість до ураження хворобами.

Тонкощі вибору добрива для ячменю

Вище ми описали роль та вплив основних елементів живлення NPK – азоту, фосфору та калію – на розвиток ячменю. Але крім цих трьох елементів, є ще низка макро- та мікроелементів, які критично важливі для ячмінного поля.

— Сірка відповідальна за ріст пагонів. Її можна вносити разом з основним удобренням, а також як позакореневе підживлення.

— Марганець відповідає за фотосинтез і засвоєння заліза в рослині. Він важливий на початку вегетації, але найбільше необхідний марганець від етапу кущіння до колосіння.

— Мідь впливає на розвиток клітин рослини, підвищує стійкість до вилягання, покращує жаро- та морозостійкість, а також убезпечує від грибкових і бактеріальних хвороб.

— Бор відповідальний за ріст кореневої системи, за формування квітів та насіння.

— Залізо відіграє вирішальну роль у процесах дихання рослини.

Отже, обираючи мінеральне добриво для ячмінного поля аграрій повинен розуміти, що повний ефект буде лише при застосуванні комплексного живлення, де один елемент доповнює роль іншого.

Найпопулярніші різновиди добрив – це калійні, фосфорні, азотні, а також комплексні міндобрива (до прикладу, нітроамофоска). Комплексні NPK добрива легко поглинаються рослиною і мають в складі два і більше корисних елементів та підходять під всі культури. Вони бувають двох видів: змішані та складні. Комплексні складні міндобрива вважають ефективнішими, оскільки їх елементи збалансовані та краще засвоюються.

Саме до таких добрив належать NPK компанії «Тетра-Агро». Їх хімічна формула:

— Мікроелементи: Fe, Zn, Mn, Cu, B та ін

Переваги NPK Нітроамофоска-М

Ці мінеральні добрива універсальні, тобто підходять для всіх сільськогосподарських культур. А також ідеально зарекомендували себе на кислих ґрунтах! Ми розробили формулу спеціально для земель із завищеним рівнем pH. «Нітроамофоска-М» випускається виключно в гранулах, бо:

— гранульовані добрива менше злежуються;

— мають збалансований і однаковий вміст поживних елементів у кожній гранулі;

Нітроамофоска-М + ячмінь

Середня норма внесення «Нітроамофоски-М» під озимі (ячмінь, пшениця) – 100-300 кг на 1 га. Точні норми розраховуються індивідуально для конкретного господарства. «Нітроамофоска-М» має безпосередній вплив на урожайність ячменю. Легкозасвоювані три основні елементи – N, Р і К (азот, фосфор, калій) та мікроелементи забезпечують приріст врожаю від 30% до 70%.

Як це працює?

Азот позитивно впливає на зменшення нітратів у рослині та запобігає вимиванню поживних речовин в ґрунт. Також наше NPK містить фосфор у вигляді природних сполук, які рослина засвоює на 90%. Це дає ефект локального розкислення поля. Наше добриво не містить шкідливих хімічних фосфатів, що окислюють ґрунт. Крім того калій, сірка, магній та ще низка мікроелементів працюють в комплексі на високу врожайність.

Наша продукція

Компанія «Тетра-Агро» має багаторічний досвід на ринку мінеральних добрив. Постійний розвиток в цій галузі дозволили нам розробити широку лінійку універсальних добрив з різним співвідношенням елементів: NPK 9:18:22, NPK 8:20:25, NPK 15:15:15, NPK 7:17:21, NPK 16:16:16 та новинка NPK 3:20:20.

Наприклад, наш флагман – унікальне NPK 9:18:22 розроблене спеціально для кислих ґрунтів. Аналогів такого добрива в Україні немає!

Фасування

Ми продаємо нашу продукцію у біг-бегах по 1000 кг, а також у мішках по 5 кг та 25 кг.

Де купити?

Наші спеціалісти запропонують вам безкоштовну послугу з визначення рівня кислотності поля — хімічний аналіз грунту. Після цього ми оберемо формулу та норми внесення «Нітроамофоски-М» конкретно під ваші потреби.

Ми забезпечуємо доставку по всій Україні. Вам просто треба обрати зручний варіант:

— залізничним транспортом (1 вагон 64-68 тонн);

— нашим автотранспортом безпосередньо в господарство;

— можливий самовивіз зі складів.

Наша адреса – Львівська область, м. Червоноград вул. Львівська,71.

Детальні умови щодо співпраці дізнавайтесь за телефоном: +38 (066) 133 26 77.

Зазначимо, мінеральні добрива «Тетра-Агро» внесено в державний реєстр пестицидів та агрохімікатів. Вони відповідають вимогам держстандартів і характеризуються високою якістю та екологічністю. З повним переліком продукції та актуальними цінами можна ознайомитися у відповідних розділах сайту.

Читайте також: