Кімнатна сансев’єрія, догляд, види та сорти з фото, розмноження

Рід сансев’єрії (Sansevieria) налічує 60 видів багаторічних, безстебельних сукулентів та листяних рослин, що поширені в районах Африки, Мадагаскару, Індії, Південної Флориди та Індонезії.

Сукуленти з твердим й жорстким листям ростуть в умовах жаркого та посушливого клімату пустель, в той час як листяні види походять з тропічних й субтропічних регіонів.

Рід названий на честь італійського вченого та винахідника Раймондо ді Сангро (1710-1771), принца Сансевієро, який в 18 столітті привіз сукулент з Африки в Неаполь. З того часу рослина набула величезної популярності в Європі.

Сансев’єрія є ідеальною кімнатною квіткою, що поєднує в собі декоративність та абсолютну невибагливість в домашньому догляді.

Опис сансев’єрії

Сукулентні представники роду, що вирощуються в домашніх умовах, діляться на 2 групи в залежності від форми листя. В одну входять високі рослини, з вертикальним, довгим мечоподібним листям.

Друга група утворює низькі розетки зі спірально розташованих невеликих листочків, загострених овальних, ланцетних або циліндричних.

В сприятливих умовах вирощування зацвітає раз в рік, випускаючи довгий квітконос з маленькими білими з зеленуватим відтінком або кремовими та рожевими квітками, які мають медовий аромат, що посилюється у вечірній й нічний час.

Після відцвітання квітконос продовжує зростання, даючи життя прикореневим нащадкам. Рослини часто утворюють щільні, великі куртини, які розростаються завдяки повзучому кореневищу.

Сорти та види сансев’єрії з фото

Найпопулярніший в культурі вид — сансев’єрія трисмугова (лат. Sansevieria trifasciata) з найбільшою кількістю сортових форм. Характеризується темно-зеленим, мечоподібним листям з нерегулярними поперечними смугами різних відтінків зеленого.

Висота виду близько 1 метра. У наших будинках Sansevieria trifasciata широко відома під такими іменами як «тещин язик», «щучий хвіст», «зміїна шкіра».

Сорти сансев’єрії «тещин язик»

• сансев’єрія «Суперба» має неправильну форму розетки, листя з мармуровим малюнком та жовтою облямівкою.

• «Робуста» — до 30 см у висоту, листяні пластини сірувато-зеленого кольору з ефектним темно-зеленим та срібним відтінком.

• сансев’єрія «Голд флейм» (Gold Flame) – вигнуте, коротке золотисто-зелене листя утворює форму розетки подібно вазі. Внутрішнє молоде листя на зрілих рослинах може бути повністю золотистим.

• «Блек голд» — сорт висотою до 60 см формує розетки з вертикального, темно-зеленого листя з широкими кремово-жовтими краями. Цвіте влітку або восени солодкими ароматними зеленувато-білими квітами.

Сансев’єрія Ханні – сортова серія даного виду, в яку входять карликові культивари золотистого, зеленого з плямами та темно-зеленого забарвлення листя.

Сорт «Муншайн» (Moonshine) листя сріблясто-зелене з вузьким темно-зеленим краєм. При низькому рівні освітленості стає повністю зеленим.

«Лауренті» — найстаріший в кімнатній культурі сорт висотою 60 см з темно-зеленим листям й тонкою сріблястою або жовтою облямівкою.

«Сільвер принцес» — листя сорту вузьке та довге, біло-сіре з зеленуватим відтінком.

Сансев’єрія зейланика (Sansevieria zeylanica). Витривалий вид з довгим темно-зеленим листям у формі меча та хвилястими поперечними світло-зеленими або білими смугами.

Сансев’єрія Масоніана (Sansevieria masoniana). Спочатку була відома в культурі під назвою «Мейсон Конго». Дуже незвичайний вид, який часто вирощується у вигляді одного великого овального й жорсткого листя, через що рослина отримала ім’я «плавник акули».

Листя темно-зеленого або сизого кольору з нечіткими світло-зеленими плямами, добре переносить слабке світло.

Сансев’єрія Кирки (Sansevieria kirkii) — не дуже поширений в кімнатному вирощуванні вид, листяна розетка якого за формою нагадує морську зірку. Листя невелике, ланцетне або овальне з коричневим хвилеподібним краєм та плямистим малюнком з обох сторін. Квітка зеленувато-біла, ароматна.

Сансев’єрія циліндрична або циліндрика (Sansevieria cylindrica) родом з Південної Африки, де її називають «африканський спис». Листя смугасте або однотонне, циліндричне, до 30 см заввишки.

При вирощуванні в тіні листочки ростуть тонкі та гнучкі, утворюючи розетку в формі віяла. На сонці листя потовщується та росте вертикально. З сортів можна виділити «Мікадо» та «Бонселенсис».

Особливості догляду за сансев’єрою

Цей дивовижний сукулент недарма називають «залізним», а його невибагливість порівнянна з усім відомим заміокулькасом. Квітка прекрасно адаптується до будь-яких умов вирощування в будинку.

Однаково добре почувається як на південній стороні, так і в тінистому місці кімнати, а в приміщенні без вікон буде задовольнятися тільки штучним підсвічуванням. Домашню сансев’єрію не турбує сухе повітря та довга відсутність поливу, вона стійка до хвороб й шкідників.

І це ще не все. Сукулент є відмінним «живим фільтром». НАСА включило його в групу 18 рослин — кращих очищувачів повітря, які здатні поглинати й розщеплювати токсичні сполуки.

Освітлення та температура

Для вирощування кімнатної сансев’єрії підходить будь-яка експозиція, однак тривалий недолік світла може зупинити зростання та зменшити строкатість варієгатних форм. Тому все ж краще забезпечити квітку хоча б помірною кількістю сонячного освітлення.

Sansevieria kirkii brown

Захистити сукулент від палючих променів південної експозиції дозволяє воскове покриття на зрілому листю, але молоді листочки можуть отримати опіки, тому влітку краще уникати південних вікон.

Рослина адаптується до будь-яких температурних умов, але експериментувати з низькими температурами не варто, оскільки переохолодження провокує розвиток грибкової гнилі. Нижня безпечна межа температури взимку становить 15 ̊C, а верхня літня до 38 ̊C.

Полив сансев’єри

У цієї унікальної кімнатної квітки є тільки одне слабке місце – вона ненавидить надлишок вологи в ґрунті, що призводить до гниття коренів та відмирання листя.

Тому полив необхідний убогий — влітку раз в 10-14 днів, а взимку кожні 3 тижні, при цьому використовувати можна звичайну водопровідну воду, тільки не холодну та відстояну. Кількість вологи залежить також від освітлення — чим менше світла, тим менше потрібно води.

Сукулент стійкий до тривалої посухи та може витримати кілька тижнів без зрошення. В прохолодних умовах намагайтеся поливати по краю вазона, щоб вода не потрапила в центр листяної розетки.

У догляді за сансев’єрою вологість можна не враховувати, оскільки квітка любить сухе повітря та добре себе почуває в домашніх умовах. Рекомендується тільки періодично протирати листяні пластини від пилу.

Підживлення й пересадка сансев’єрії в домашніх умовах

Частої пересадки рослина не потребує та якщо дозволяє горщик може рости в ньому кілька років. Пересаджують навесні екземпляри, що сильно розрослися, коли коріння вже не поміщається в горщик.

Ґрунт можна приготувати самим, змішавши магазинну суміш для кімнатних квітів з піском в співвідношенні 1:1. Ідеально підійде готовий ґрунт для кактусів.

Горщик для сансев’єрії вибирайте широкий та неглибокий, краще важкий для високих сортів. На дні обов’язково насипають шар керамзиту висотою 2-3 см для дренажу. Листяна розетка при посадці повинна знаходитися на рівні ґрунту.

Підгодовують з березня по вересень раз на місяць добривами, призначеними для кактусів, але тільки ті рослини, які стоять в добре освітлених місцях. Можна також використовувати добрива для квітів з декоративним листям, але в цьому випадку у воді для поливу розводять тільки половину дози від рекомендованої.

Розмноження сансев’єрії

Розмножується сукулент вегетативно — діленням кореневищ, прикореневими нащадками та листям. У першому випадку розетки відокремлюють та розсаджують в нові горщики. У сансев’єрії «тещин язик» довге листя з частиною корінця та відокремлені бічні нащадки швидко вкорінюються в ґрунтовій суміші.

Сансев’єрія легко розмножується листям. Найчастіше таким способом розмножують «тещин язик». Для процедури беруть зріле листя та ділять його на фрагменти довжиною 5-10 см. Залишають у темному місці на 2-3 години, щоб зрізи підсохли.

Потім нижню частину листяних фрагментів опускають в порошок, що стимулює утворення коренів та заглиблюють на 1-2 см у зволожений кактусовий ґрунт або суміш з перліту й піску (1:1).

Живці ставлять в місце з розсіяним світлом при температурі 20 ̊С. Періодично ґрунт зволожують за допомогою спрею. Укорінення зазвичай займає 4-6 тижнів, що видно з росту молодого листочка поруч з живцем, після чого саджанці можна пересадити в окремі горщики по одній або відразу по 2-3 рослини.

Проблеми в догляді за сансев’єрою в домашніх умовах

Незважаючи на витривалість, квітка може постраждати від деяких факторів, які викликають втрату декоративності та розвиток захворювань.

Якщо зникає малюнок на листі — занадто мало світла.

Темні плями та розвиток гнилі є першою ознакою переливу й вогкості, особливо в умовах низьких температур. Лікування – заміна ґрунту, обробка фунгіцидним препаратом й правильне зрошення.

Почорніння та розм’якшення листяних пластин – вплив низьких температур, наприклад, коли листя торкається віконного скла під час сильних морозів. Горщик переміщають в місце з температурою вище 16 °C, а уражені частини видаляють.

Сухі кінчики листяних пластин, втрата пружності — недолік поливу або занадто спекотні умови вирощування.

Сухі, згорілі фрагменти листя — ефект дотику до скла вдень в літній період на південній експозиції.

М’яке, мляве молоде листя — надмірні підгодівлі.

У рідкісних випадках рослину може атакувати борошнистий червець.

Сукулент обприскують інсектицидом Actellic 50 EC (0,1%) або змащують спиртом, а комах видаляють ватяним диском.

Кімнатні декоративно-листяні

Ми звикли називати всі домашні рослини квітами незалежно від того, чи цвітуть вони насправді. Але ж є серед них такі, що в кімнатній культурі не цвітуть узагалі, а також ті, чиє цвітіння непомітне чи непривабливе. Такі «квіти» ми вирощуємо заради їхніх листків, змиряючись навіть із тим, що іноді вони можуть займати забагато місця. Доглядати за декоративно-листяними рослинами зазвичай простіше, ніж за квітучими: вони менш примхливі.

Декоративно-листяні кімнатні рослини представлені більш ніж ста п’ятдесятьма видами, серед яких є дерева, зокрема пальми, прямостоячі та плетисті рослини, ґрунтопокривники, хижаки та сукуленти. Листя у декоративно-листяних культур може мати найрізноманітніші обриси та форми: лопатеве, розсічене, цільне, лінійне, овальне, з зубчастими, хвилястими або цільними краями. Зелені, жовті, білі, червоні, темно-лілові й навіть чорнильні листки іноді можуть міняти інтенсивність забарвлення залежно від того, розташована рослина на добре освітленому підвіконні чи в глибині кімнати. Забарвлення листя може бути однотонним, а може бути смугастим, крапчастим, у штрихах, візерунках і плямах. Найпривабливішими декоративно-листяними кімнатними рослинами вважаються маранта, дифенбахія, калатея, фікус, кротон, папороть і пальми.

13 способів використовувати алое для здоров’я та краси

Чудові лікарські властивості алое були відомі ще жителям Стародавнього Єгипту, і попри стрімкий розвиток медицини та фармакології ця рослина не втратила своєї популярності навіть у наш час: алое, як і раніше, вважається еліксиром молодості, краси та здоров’я. У нашій статті ми запропонуємо вам кілька рецептів для приготування ліків із цієї рослини в домашніх умовах. Вони допоможуть вам підтримувати зовнішність і здоров’я на високому рівні.

5 ліків із каланхое

Каланхое перисте – швидкоростуча невибаглива рослина, яка давно оселилася на наших підвіконнях і отримала визнання завдяки своїм лікарським властивостям. У каланхое є й інші назви: дерево життя, дерево Гете, кімнатний женьшень, домашня аптека. Властивості каланхое використовують не тільки в народній, а й в офіційній медицині, проте кожен власник цієї рослини може приготувати з неї ефективні ліки в домашніх умовах без будь-яких складнощів.

Авокадо: вирощування на підвіконні

Мало хто знає, що з кісточки авокадо можна виростити дерево в домашніх умовах, а при певному везінні воно може навіть зацвісти та дати плоди. Авокадо – невибаглива рослина, і кожен має можливість виростити його без особливих зусиль.

Аглаонема (Aglaonema): догляд, фото, види

Аглаонема (лат. Aglaonema) належить до родини Ароїдні та налічує 20-50 видів. Мешкає рід у дощових лісах тропічної частини Нової Гвінеї, Малайського архіпелагу і в Південно-Східній Азії вздовж річкових берегів на рівнинах і в нижній смузі лісів.

Адіантум: вирощування вдома, розмноження, види

Рослина адіантум (лат. Adiantum), або адіант – рід папоротей монотипної родини Птерисові, що налічує близько двохсот видів. Назва рослини складається із заперечливої частки «a» (не-, без-), друга частина слова в перекладі із грецької означає «зволожувати», «змочувати». Склавши значення цих слів, можна трактувати назву «адіантум» як «рослина, що не промокає» – і справді, листя рослини має властивість відштовхувати вологу, залишаючись сухим.

Аїр (Acorus): догляд, фото, види

Аїр (лат. Acorus) належить до родини Аїрові і – залежно від джерела – налічує від 2 до 6 видів. Звичне середовище існування – уздовж річкових берегів і на берегах інших водойм із мулистим ґрунтом на Кавказі, в Середній Азії і Сибіру, в Європейській Росії.

Анубіас: утримання в акваріумі, види

Анубіас (лат. Anubias) – рід тропічних рослин родини Ароїдні, які ростуть у тропічних лісах, на болотах і скелях уздовж струмків і річок Африки. Іноді анубіаси повністю занурені в воду. У роду 8 видів, і деякі з них вирощують у культурі як оранжерейні або акваріумні рослини.

Араукарія (Araucaria): догляд, фото, види

Родині Араукарієві належить близько 14 видів рослин роду араукарія (лат. Araucaria). Батьківщиною роду є Південна Америка та Австралія. Представники роду – хвойні рослини з жорстким голкоподібним листям.

Араукарія (фото видів)

Араукарія входить до родини араукарієвих рослин. Родом рослина з Південної Америки. Росте Араукарія досить повільно, а в культурі зазвичай не цвіте.

Арека: вирощування вдома, види і сорти

Арека (лат. Areca) – типовий рід родини Пальмові, який налічує понад сорок видів, що зустрічаються у вологих підлісках тропічних районів Азії від Шрі-Ланки та Індії до Філіппін, Соломонових островів і Нової Гвінеї. Типовим видом роду є арека катеху, або бетелева пальма, що виростає в природі Східної Африки, Південного Китаю, Західної Океанії, Південної та Південно-Східної Азії, а культивується рослина по всьому тропічному поясу заради її насіння, яке має наркотичний ефект: його загортають у листя бетелю і жують.

Аспідістра (Aspidistra): догляд, фото, види

Аспідістра (лат. Aspidistra) – рослина родини Холодкові, що налічує (залежно від джерел) 6-8 видів трав’янистих безстебельних багаторічників. У природних умовах зростає у Східній та Південній Азії, а також в Японії. У наших краях вирощують переважно в квартирах або оранжереях, а в субтропічних поясах – і у відкритому ґрунті.

Афеляндра: вирощування вдома, види і сорти

Афеляндра (лат. Aphelandra) – рід квіткових рослин родини Акантові, поширених у тропічних районах Америки. Назва роду утворена з двох коренів грецької мови, означає «простий чоловік» і пояснює наявність у рослин цього роду простих одногніздих тичинок. У роду близько двохсот видів, деякі з них поширені в кімнатній культурі.

Бакопа: вирощування з насіння, види і сорти

Рослина бакопа (лат. Bacopa) належить до роду родини Подорожникові, який охоплює понад 100 видів водних, водолюбних, сукулентних сланких кореневищних багаторічників. Родом бакопа з Південної Америки і з Канарських островів. У природі бакопа зростає на болотистих берегах водойм у тропіках і субтропіках Азії, Австралії, Америки й Африки. Друга назва бакопи – Сутера. У культурі квітка бакопа з 1993 року. Вирощують її і в помірному кліматі, використовуючи як ампель і як ґрунтопокривну рослину.

Бегонія королівська: розмноження живцюванням

Королівська бегонія – популярна кімнатна рослина з красивим великим листям. Влітку вона може рости в саду, а взимку прикрасить будинок. Бегонія непримхлива в догляді, швидко росте, тому багато хто хоче виростити її. У статті наведено приклад вегетативного розмноження бегонії королівської сорту Грифон за допомогою листових живців. Детально описано процес: яке листя відбирають, як готують субстрат і ємність, як висаджують живці і поливають після посадки. Інформація допоможе виростити новий кущ бегонії з листа старої рослини.

Бегонія: вирощування на підвіконні, види

Рослина бегонія (лат. Begonia) утворює найвідоміший і найбільший рід родини Бегонієвих. Рід налічує близько 1000 видів рослин, які зростають у горах на висоті від 3000 до 4000 м над рівнем моря, у вологих тропічних лісах і субтропічних районах. Більшу частину видів бегонії можна зустріти в Південній Америці. Ростуть бегонії також у Гімалаях, горах Індії, в Шрі-Ланці, на Малайському архіпелазі й на заході Африки. Ба більше, існує думка, що саме Африка і є батьківщиною бегоній, які потім поширилися в Азію й Америку. Та й сьогодні в Африці росте понад третина всіх видів роду.

Бромелія: догляд у домашніх умовах і види

Бромелія (лат. Bromelia) – рід родини Бромелієві, в який включено понад 60 наземних і епіфітних видів рослин із тропічних областей Америки. Ростуть бромелії на деревах, скелях, пісках, у ґрунті, на засолених ґрунтах і телефонних дротах. Назву рід отримав на честь шведського ботаніка й лікаря Олафа Бромеліуса.

Вашингтонія (Washingtonia): догляд, фото, види

Вашингтонія (лат. Washingtonia) – пальма, названа на честь Джорджа Вашингтона (перший президент Сполучених Штатів). Існує лише два види цих пальм – вашингтонія нитчаста і вашингтонія міцна, а сам рід належить до родини Арекові.

Венерина мухоловка: вирощування, види і сорти

Квітка венерина мухоловка (лат. Dionaea muscipula) – вид хижих комахоїдних рослин монотипного роду родини Росянкових. У природі хижа рослина венерина мухоловка зростає на торф’яних трясовинних болотах Джорджії, Нью-Джерсі, Південної і Північної Кароліни. Вид внесено до американського списку рослин, що перебувають під загрозою зникнення.

Водяний салат: утримання в акваріумі, види

Водяний салат (лат. Pistia) – монотипний рід родини Ароїдні, представлений трав’янистим плаваючим багаторічником водяний салат шаруватий, або водяний салат тілорізовидний, або водяний латук. У природі ця рослина, що має безліч синонімів, виростає в тропічних проточних водоймах західної та східної півкуль, а культивується здебільшого на Калімантані.

Врієзія (Vriesea): догляд, фото, види

Врієзія (лат. Vriesia) – квітка з родини Бромелієвих. У кімнатних умовах вирощується близько 150 видів цієї рослини. Назву свою врієзія отримала на честь ботаніка Врієза, який проживав у Нідерландах.

Врієзія: вирощування вдома, види і сорти

Рослина врієзія (лат. Vriesea), або фрізея, належить до роду трав’янистих епіфітів родини Бромелієві, батьківщина яких Південна і Центральна Америка. Сьогодні врієзія в дикій природі зростає на скелях і деревах Центральної Америки і Вест-Індії, а також у лісах Південної Америки до самої Аргентини і Бразилії. Рід налічує близько 250 видів, багато з яких цінуються за яскраво забарвлені приквітки і вирощуються як кімнатні рослини. Назву рід отримав у 1843 році на честь голландського науковця Віллема Хенріка де Фріза, відомого дослідника флори.

Гарденія (Gardenia): догляд, фото, види

Гарденія (лат. Gardenia) належить до родини Маренові і включає близько 250 видів. Живе рослина в лісах субтропічної частині Китаю і Японії. Рід було названо на честь садівника А. Гардена, який жив в Америці у XVIII столітті.

Гемантус: вирощування вдома, види і сорти

Гемантус (лат. Haemanthus) – рід однодольних рослин родини Амарилісові, поширених у природі Південної Америки. У роду понад 40 видів. Піттон де Турнефор назвав рід «гемантус» через яскраво-червоні квітки типового вигляду: в перекладі з грецької мови «гемантус» означає «кривава квітка». У 1753 році Карл Лінней, описуючи рослину, не став міняти назву.

Герань: як доглядати, розмножувати, види і сорти

Здається, що герань була на наших вікнах і балконах завжди – така вона нам своя та рідна. Це квітка, що асоціюється із затишними посиденьками на кухні або літній веранді улюбленого кафе. Навіть не віриться, що батьківщина герані – далека та спекотна Африка. Тим паче, це так.

Чи означає це, що потрібно влаштовувати для калачиків «тропічні дощі» та ловити максимум сонця? Як зробити, щоб герань цвіла увесь рік? Чи правда, що герань любить йод? Чому герань кущиться, але не цвіте? Як неправильний горщик може перешкодити цвітінню калачиків? В який період обрізка піде на користь герані, а у який лише зашкодить? Як уберегти молоду герань від чорної ніжки? Читайте у нашій статті.

Гімнокаліціум: вирощування вдома, види і сорти

Гімнокаліціум (лат. Gymnocalycium) – рід сукулентів родини Кактусові, який об’єднує в собі за різними даними від 50 до 80 видів, багато з яких є популярними кімнатними рослинами. Назва роду утворена від двох грецьких слів, що означають «голий» і «чашечка», і вказує на характерну для всіх рослин роду ознаку – квіткову трубку, не вкриту опушенням. У природі гімнокаліціуми ростуть у деяких районах Аргентини, Болівії, Уругваю, Парагваю і Південної Бразилії: їх можна зустріти в траві на рівнинних місцях і серед каменів у горах на висоті до 1000 м над рівнем моря.

Гінура: вирощування вдома, види і сорти

Квітка гінура (лат. Gynura) належить до роду рослин родини Складноцвіті, яка налічує за різними джерелами від 47 до понад 100 видів. Зростають вони в природі у тропіках Азії й Африки. У перекладі з грецької гінура означає «жінка з хвостом» – мабуть, малися на увазі довгі батоги рослини. Сьогодні деякі види гінури вирощують у культурі як декоративні кімнатні рослини.

Гіпоестес: вирощування вдома, види і сорти

Гіпоестес (лат. Hypoestes) – рід тропічних рослин родини Акантові, поширених у тропіках Африки та на Мадагаскарі. У роду понад 100 видів, деякі з них завоювали популярність як кімнатні декоративні рослини, оскільки вирізняються двома чудовими якостями: строкатим забарвленням і невибагливістю у догляді.

Гранат: вирощування з кісточки на підвіконні

Дерево гранат (лат. Punica), або гранатник – рід невеликих дерев і чагарників родини Плакунові. Латинська назва рослини походить від слова «пунічний» (або «карфагенський»), оскільки гранат надзвичайно поширений на території сучасного Тунісу (в далекому минулому Карфагена). Українська ж назва дерева походить від латинського слова granatus, що в перекладі означає «зернистий». У Стародавньому світі рослину називали зернистим яблуком, а в середні віки вона отримала назву насіннєвого яблука.

Гузманія: вирощування, розмноження, види

У природі гузманія (вона ж гусманія) любить тропічні ліси Центральної Америки, Венесуели, Бразилії, Індії. Та не боїться висоти: найсміливіші екземпляри гузманії зустрічаються навіть на висоті в 2600 метрів над рівнем моря!

У квіткових магазинах гусманія нерідко продається під назвою «бромелія» – від назви своєї родини: Бромелієві.

В основному на прилавках можна знайти сорти гузманії язичкової: Темпо, Мікс, Остара, Кенді, Вазон, Амаретто. Сорти бромелії мають свої особливості, відрізняючись не тільки зовнішнім виглядом, але й тонкощами догляду.

Пропонуємо ознайомитися з найпопулярнішими різновидами гусманії, а також їх особливостями.

Дифенбахія (Dieffenbachia): догляд, фото, види

Дифенбахія (лат. Dieffenbachia) – рослина родини Ароїдні. Залежно від джерела до складу роду входить 30-40 видів рослин. Батьківщиною цих трав’янистих багаторічників є тропічні зони Америки. Рід було названо на честь Дифенбаха – німецького ботаніка ХІХ століття.