«Медіа пожирають свідомість суспільства, а суспільство — серйозність і якість медіа»

Як суспільство впливає на медіа? Які позитивні та негативні тенденції заполонили медіапростір? Чому в ЗМІ менше говорять на важливі теми та хто в цьому винен?

Класичним ЗМІ нині доводиться не лише боротися за увагу аудиторію, шукаючи нові формати та підходи, а й протистояти соціальним медіа, які агресивно нарощують свій вплив. ЗМІ, які хочуть залишитися в площині якісної журналістики, мають віднайти своє місце та навчатися працювати в новому інформаційному середовищі. Головною їх перевагою може стати верифікація інформації та баланс між негативом і позитивом. Попри це, існує загроза з боку аудиторії, яка починає жити в світі емоцій, а не в реальності та правді.

Як суспільство впливає на медіа? Які позитивні та негативні тенденції заполонили медіапростір? Чому в ЗМІ менше говорять на важливі теми та хто в цьому винен? Про це та інше говорили медіаексперти під час першої панелі четвертої конференції National Media Talk «Медіа 2021: суспільна роль, виклики та перспективи».

«Ми творимо добре проінформованого, але дуже малорозуміючого, інфантильного українця»

Епоху дефіциту інформації замінила ера різноманітного контенту. Може здатися, що це радше плюс, аніж мінус: адже люди мають вибір. Однак експерти кажуть, що корінь проблеми щодо сприйняття та засвоєння аудиторією інформації може ховатися саме в перевиробництві контенту, у швидкому інформпотоці.

«Люди все менше хочуть пізнання, вони все більше хочуть впізнання — читати й впізнавати себе. Це теж проблема перевиробництва інформації. Люди настільки втомлені, що втомлені від прагнення дістати нову інформацію, яка, можливо, розірве їхні шаблони», — вважає директор з аналітики ГО «Інтерньюз-Україна», головний редактор UkraineWorld.org Володимир Єрмоленко.

На його думку, нині у суспільства «тотальна амнезія», люди швидко забувають та мислять днями, максимум тижнями.

Головний редактор Liga.net Борис Давиденко теж звернув увагу на негативні наслідки від пришвидшення інформаційного потоку: «Якщо загалом говорити про вплив онлайн ЗМІ на суспільство: ми робимо добре проінформованого, але дуже малорозуміючого, інфантильного українця».

Ведучий «Телебачення Торонто» Роман Вінтонів має протилежну думку. Проблеми він вбачає в підході ЗМІ до створення новин, а саме: в кліповості. «Люди швидко забувають, мені здається. Чи медіа підіймають цю тему в інформаційному полі? Не підіймають, бо вони шукають нову сенсацію. Вести одну важливу тему протягом тижня, двох, трьох — мало хто собі це дозволяє. Медіа шукають сенсацію», — каже ведучий.

На його думку, медіа не встигають розібратися в причинах однієї важливої події, як уже перекидають сили на нову сенсацію. Причини цього — організація роботи редакції, бажання випередити й взяти свою частку аудиторію.

«”Щоб щойно не сталося — за 5 хвилин ми вам покажемо ще цікавіше” — це слоган усіх новин. Так можна змагатися, але в результаті це виглядатиме як крик, усе перевантажено. Якщо на таке дивитися весь час, перестаєш розуміти — що важливо, а що ні. Ти розумієш, що все важливо. Отаку маємо проблему, коли всі теми однаково сенсаційно подаються», — зазначив Вінтонів та поставив риторичне питання: як можна запам’ятати, коли кожен день нова сенсація?

«Більшість медіа живуть в парадигмі здобуття трафіку — там немає місця складним темам»

Медіаринок, як і будь-який інший, існує в парадигмі попиту й пропозиції. Говорячи про вплив медіа на суспільство, не варто забувати й про зворотній ефект. Здорові медіа не робитимуть контент заради контенту — його створюють для аудиторії. Під час формування контент-планів, при написанні та зйомці матеріалів журналісти думають над тим, яка тема має сподобатися їхній аудиторії, яка буде цікавою, важливою та корисною. Однак не завжди ці всі критерії поєднуються, тому, як каже головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва, «має бути баланс між корисною інформацією, яка потрібна, й тим, що відбувається і цікаве читачу».

Вона розповіла, що новина про бійку депутатів набирає набагато більше переглядів за статтю про судилище в окупованому Криму, але це не означає, що від висвітлення останньої теми варто відмовитися. Щодо непопулярних тем, за словами Мусаєвої, вважливу роль має форма, треба запакувати таким чином, щоб достукатися до кожної людини.

Борис Давиденко уточнює, що деякі ЗМІ відмовляються від складних тем, банально, через гроші.

«Медіа, які намагаються заробляти гроші на своє існування, живуть у парадигмі трафіку. Якщо ти заробляєш від трафіку, математика показує, що журналіст має дати тобі мільйон переглядів, а краще два, а краще три. А тепер питання, чи можуть складні теми принести таку кількість переглядів? Не можуть, тому більшість медіа живуть в парадигмі здобуття трафіку, зароблення грошей — там немає місця складним темам», — пояснює він.

Натомість головна редакторка «Дзеркала тижня» Юлія Мостова каже, що саме якісні ЗМІ мають формувати порядок денний для обговорення важливих речей, які не є хайповими — просто робити це цікаво.

«Людям потрібна казка, але ця потреба не має диктувати нам необхідність плазувати й не підіймати ті теми, які для суспільства актуальні. Ми, як і раніше, маємо намагатися когось везти, а не бути вагончиками», — зазначила головна редакторка «Дзеркала тижня».

«Суспільство хворіє на інформаційну булімію, наслідком якої є інтелектуальний дисбактеріоз»

Кліповість, швидкий інформаційний потік, відмова від важливих тем уже дають свої перші результати — емоції стали цікавішими за правду та реальну ситуацію. Цю тенденцію помітила Юлія Мостова.

«Свого часу ми мали аудиторію в Україні, яка, своєю більшістю, була налаштована на читання між рядками та на критичне мислення. Бо більшість людей тоді штовхало до недовіри своє мислення, а не емоції. Зараз ми маємо іншу історію. Зараз ми маємо, у своїй більшості, суспільство, яке не цікавиться реальністю, воно цікавиться емоціями. Тут багато в чому винні ми», — вважає вона.

Замість хороших, якісних новин та аналітичних проєктів, замість інформування та дискусії, на її думку, ЗМІ зробили вибір у бік заробітку та розваг.

Володимир Єрмоленко зауважив, що люди в своїх намаганнях навчитися вивільняти емоції не помітили, як стали рабами своїх емоцій.

«Сьогодні ми пожираємо один одного: медіа пожирає свідомість суспільства; а суспільство — серйозність і якість медіа, — каже Мостова. — Суспільство хворіє на інформаційну булімію, наслідком якої є інтелектуальний дисбактеріоз, коли люди пропускають повз себе розслідування, новини, думки, блоги, але нічого не залишають. Ми, журналісти, працюємо вже майже в пусте суспільство та майже в пусту владу. Це є сьогодні насправді виклик».

Однак Роман Вінтонів зазначив, що емоції — це засіб для утримання уваги аудиторії. «Щодо використання емоцій, то кожне медіа саме вирішує, чи готове використовувати цей гачок. Це такий самий засіб утримання уваги аудиторії, як і інші інструменти журналістики», — переконує він.

Головний редактор Liga.net не вважає, що все суспільство налаштоване виключно на емоції та інфотейнмент. Але меншість, яка думає та читає, — це важлива й ключова аудиторія, на неї видання спрямовує більшість зусиль. Натомість політично забарвлені ЗМІ, за його словами, мають просту, легку, але обмежену аудиторію.

Юлія Мостова також звернула увагу, що в суспільства є запит не на професіоналізм та стандарти медіа, а на визначеність, у чиїх інтересах вони працюють: «Люди хочуть, як маленькі пташенята, щоб їм усе переживане відригнули в клюв, щоб воно вже було помічене — заради кого все це робиться».

«Реальність в країні намагаються моделювати політтехнологічними методами»

Перед класичними засобами масової інформації постали й нові виклики — соціальні медіа, які стрімко та агресивно відбирають увагу аудиторії. Традиційні ЗМІ мають пристосуватися до нової реальності, адже нині все важче одноосібно формувати картину дня. Як каже головна редакторка УП, «телеграм-канали, фактично, створюють інформаційну повістку».

Володимир Єрмоленко уточнив, що соціальні медіа створюють «не реальність фактів, а реальність думок, емоцій». «Революція телеграм-каналів не лише в їхній анонімності; а ще й у тому, як вони привчили суспільство бути в режимі чуток, а не в режимі фактів та інформації. Фактично, більшість з них дає інформацію, яку вони не просто не перевірили, а, яку неможливо перевірити», — стверджує він.

Окрім соціальних медіа, існують інші загрози — нині повернулася епоха темників 2002—2004 років, вважає голова ГО «Детектора медіа» та шефредакторка групи видань «Детектора медіа» Наталія Лигачова. «Дуже зросла роль політтехнологій. Це намагаються робити, але не засобами класичних темників, а використовуючи телеграм-канали, використовуючи телефонне право, — пояснила вона. — Коли намагаються моделювати реальність в країні суто політтехнологічними методами й технологічними засобами — це вже велика небезпека».

Севгіль Мусаєва зазначила, що український медіапростір схожий на американській часів президенства Дональда Трампа чи британській часів Brexit, однак має свою унікальні моменти: «По-перше, серіальна реальність. Ми всі живемо в серіалі “Слуга народу”, який знімається й далі, бо в нас країною керують продюсери. Їм потрібно створювати інформаційні приводи, змінювати героїв, учасників цього серіалу. Ми є дещо заручниками цієї ситуації. По-друге, роль анонімних телеграм-каналів. Коли ми обговорюємо вплив медіа на суспільство, чи суспільства на медіа, варто виокремлювати й телеграм-канали».

Ведучий «Телебачення Торонто» сказав, що ЗМІ мають пристосуватися до нової реальності та знайти своє місце в новому середовищі.

«Ми живемо в новому середовищі, коли засоби масової інформації втратили монополію на постачання інформації. Зараз медіа — це фейсбук-сторінка, телеграм-канал. Наша роль трошки змінюється. Ми маємо пристосуватися до того. Я б говорив не про конкретне ЗМІ, а про медіа загалом. Ми, як інститут, який виконуємо певну функцію — хтось більше розважає, хтось більше дає фактажу. Ми зараз маємо навчатися та перевинайти нашу функцію в цьому новому середовищі», — резюмував він.

«Ставити більше питань, ніж діагнозів»

У світі, де ідея про «кожен з нас журналіст» переросла у «кожен з нас президент», класичним ЗМІ треба вибороти своє місце. І зробити це можна лише журналістськими методами, не впадаючи в пропаганду та маніпуляції.

«Медіа треба зрозуміти, чи ми включаємося в пропаганду чи не включаємося. Якщо ми хочемо протиставити щось пропаганді — все, що ми можемо протиставити, — це пропаганду. Як тільки ми включаємося в цю історію — ми перестаємо бути журналістами, медіа і стаємо солдатами. На війні будь-які засоби важливі, якщо вони ведуть до перемоги. Якщо ти пропагандист — це не журналістика. Якщо ми знаходимося на території журналістики, у нас немає достатньо інструментарію, щоб щось протиставляти пропаганді. Усе, що в нас є, — це засоби журналістики: правда, факти, перевірка фактів, оперативна доставка інформації в обгортці, щоб споживала аудиторія», — розповів Роман Вінтонів.

Наталія Лигачова закцентувала увагу, що більше журналістів починає задумуватися про відповідальність, а також зростає кількість журналістів та видань, які хочуть працювати якісно. Для роботи якісних ЗМІ, у тому числі й у протистоянні соціальним медіа, вона порадила:

• Акцентування на верифікації інформації — це може бути наскрізним позиціонуванням класичних медіа поряд з нетрадиційними.
• Тримати баланс між негативом і позитивом.
• Ставити більше питань, ніж діагнозів. Журналісти мають перейти на інший тон інформування, щоб аудиторія більше думала.

Шефредакторка «Детектора медіа» додала, що в сучасному інформаційному потоці немає змоги шукати істину лише засобами дискусії.

«Ми так чи інакше йдемо до того, щоб регулювати потоки інформації. Уряди всіх країн намагаються йти в цьому напрямку. Наша справа, щоб це не наступало на право людей знати правду. Як прописали “Репортери без кордонів”: “Право на свободу — це право на отримання достовірної інформації” — це ключ до вирішення цієї проблем. Інша справа — хто вирішує, достовірна чи недостовірна інформація. Головний виклик, мені здається, у тому, що ми не розуміємо, хто має вирішувати, де дезінформація, де достовірна інформація. Ми не розуміємо роль урядів, роль суспільства, роль держави. Над цим треба думати й виробляти спільний для всього світу механізм», — сказала вона та додала, що свобода слова й поширення інформації має стосуватися лише перевіреної інформації.

Головний редактор Liga.net вважає, що це може бути великим викликом для влади.

«ЗМІ повинні намагатися знайти істину та правду. Ця відповідальність контролюється владним, незалежним інститутом. Проблема, що зі сторони ЗМІ майже нульова довіра до влади: що би влада не намагалася зробити, вона натикається на недовіру й одразу відторгнення. Тут у влади великий виклик, якщо вони ще хочуть — не скажу регулювати — хоча б почати розбиратися, що відбувається в ЗМІ, то треба вибудовувати цю довіру», — резюмував він.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

Чи розчиняється мед у холодній воді. Чи можна нагрівати мед. Приготування пивоварної води

Мед є дуже популярним продуктом, на який з кожним роком стає все більшим попитом. Він містить у собі велику кількість вітамінів, мінералів, перетравлюється людським шлунком без залишків, допомагає при багатьох хворобах, особливо застудного характеру. Але всі ці корисні властивості містяться лише у натуральному продукті. На жаль, є безліч способів приготувати фальсифікат, тому слід знати деякі правила, завдяки яким можна відрізнити натуральний продукт від підробки.

Як відрізнити натуральний мед від розбавленого?

Всі ми знаємо про корисні властивості меду, які позитивно впливають на організм людини. Натуральний мед надзвичайно багатий на мінерали, вітаміни та біологічно значущі елементи. Але, на жаль, у продажу нерідко зустрічається мед розбавлений .
Подібний продукт утворюється в результаті додавання розчину глюкози або низькоякісного меду. Отримана суміш відрізняється особливою рідиною. Такий мед одержують із сотів, не запечатаних восковими кришечками.

Існує кілька ефективних способів перевірки меду, вдавшись до яких, ви можете в домашніх умовах переконатися, наскільки придбаний вами мед натуральний і якісний, або дізнатися, що ваш мед розбавлений або містить воду.

Відмінний натуральний мед: зацукровається чи ні, причина та механізми явища кристалізації

Рідкий і красивий мед, який можна виявити на прилавках магазинів або на ринку взимку, зовсім не свідчить про те, що він свіжий. Ця поширена помилка часто вводить в оману багатьох споживачів. Найчастіше, подібну рідку консистенцію має мед не натуральний, фальсифікований, а може зовсім штучного походження. Виробники часто вдаються до різноманітних хитрощів, щоб зробити свій продукт більш привабливим на вигляд, так і тим, хто проситься в чашку з ароматним чайком. Як справжній фахівець я можу відразу відрізнити підробку, і хочу також розповісти всім, чи повинен зацукруватися натуральний мед, а це станеться неминуче.

Давайте звернемося до шкільної програми, а конкретніше до фізики та хімії, і нарешті застосуємо її на практиці, у реальному житті. Отже, всі перенасичені розчини, яким і є корисний бджолиний продукт, не можуть залишатися в єдиному стані тривалий час. Згідно з фізичними законами, все, що надмірно, так і норовить випасти в осад. В результаті подібного процесу, в речовині нормалізується, тобто фактично відновлюється водний баланс, а розчин набуває властивості насиченого. Таким чином, питання, чи справжній мед зацукровається чи ні, має лише одну відповідь – звичайно ж, він обов’язково кристалізується.

При правильному зберіганні мед може досить довго зберігати свій колір, аромат і рідку структуру. Як зберігати мед у домашніх умовах розповість ще одна корисна стаття у моєму блозі.

Затвердіння меду

Весь мед спочатку рідкий, але згодом він зазвичай твердне або зацукровується. Якщо в магазині ви берете з полиці баночку меду і бачите перші ознаки кристалізації, це натуральний мед. Якщо при покупці мед був ще рідким, то варто почекати кілька днів і подивитися, чи він затвердіє (щоб прискорити цей процес, банку можна поставити в холодильник). Якщо мед так і не кристалізувався, то, найімовірніше, вам попався розбавлений мед.

Як дізнатися, що мед натуральний

Ми поділимося з вами корисними та простими у виконанні порадами про те, як при покупці меду відрізнити натуральний продукт від розбавленого.

• Візьміть ложечку меду та покладіть у склянку з водою. Якщо мед розріджується, він ненатуральний. Натуральний мед при зануренні у воду не розчиняється і залишається цільною масою.
• Візьміть трохи меду та розмішайте його у воді. У цей розчин додайте чотири-п’ять крапель оцтової есенції. Якщо на поверхні утворюється піна, значить, мед був доданий крейда.
• Зачерпніть ложку меду і переверніть медом вниз. Якщо мед розбавлений, він відразу стіче.
• Запаліть сірник і спробуйте підпалити мед. Якщо мед спалахує і горить, то це натуральний мед. Штучний або низькоякісний мед містить воду, це заважає його займанню.
• Якщо у вас вдома є йод, то капне кілька крапель у водний розчин меду. Якщо рідина пофарбувалась у синій колір, значить, у складі меду є борошно або крохмаль.
• Візьміть шматочок черствого хліба і вмочіть його в мед. Якщо через десять хвилин хліб залишиться як і раніше черствим, то мед натуральний. Якщо він розм’якне, то мед сильно розбавлений водою.

Сподіваємося, що ці прості поради допоможуть вам перевірити якість меду та вибрати найнатуральніший. І пам’ятайте, що мед – це корисний продукт, який чудово урізноманітнить ваш раціон.

Як відрізнити справжній мед від підробки

Як вибрати хороший мед, щоб він був не тільки смачним, але ще й корисним для здоров’я? Як відрізнити підробку від сьогодення?

Поради пасічника зі стажем Ось ви стоїте на ринку і ніяк не можете перевірити мед за допомогою хімічних реакцій. Потрібно пам’ятати дві речі: справжній мед – він тягнеться довго-довго, його на ложку намотати можна як нитку. Якщо падає на тарілку і не розтікається, а таку гірку утворює, складочками лягає, значить в цей мед додали цукор з водою. А друге – смак. Справжній мед ніколи не буде просто солодким. Він терпкий, іноді навіть гіркотою віддає через специфічні ферменти».

Добре, якщо поверхня меду пухка, пухнаста, наче біла піна, а кристалізованому меді видно білі плями. Це не цукор – це бульбашки повітря виходять на поверхню. Значить, мед не розігрівали, перш ніж розфасувати.

До речі, те, що мед кристалізується – зовсім не ознака підробки. Навпаки, натуральний мед «цукориться» швидше – буквально за місяць. Через те, що в ньому пилку більше. Якщо мед зовсім не кристалізується, то, можливо, він просто піддавався термічній обробці і всі корисні речовини в ньому виварені.

Декілька секретів меду-підробки Виявляється, в мед додають не тільки цукор, а й борошно, крохмаль і навіть крейда. Визначити це можна лише експериментальним шляхом. Так, якщо на мед, розбавлений дистильованою водою, капнути йоду, і він посиніє – отже, є крохмаль. А якщо накапати пару грам оцту, то за наявності крейди відбувається закипання суміші через виділення вуглекислого газу. Також хороший мед розчиняється у воді без залишку, якщо ж на поверхні або в осаді видно сторонні домішки, значить мед фальсифікований.

Які види меду найпопулярніші Загалом у світі існує більше ста сортів цих ласощів, але у нас найбільш традиційні три: липовий, гречаний і з акації. Усі вони різного кольору та різні на смак.

Їх дуже легко відрізнити за кольором: найсвітліший – з акації, він майже прозорий, з легким жовтуватим або зеленуватим відтінком, найповільніше кристалізується. Липовий мед теж світлий, але він жовто-золотистий, іноді з гіркуватістю. Найтемніший – гречаний мед. Колір доходить до насичено-коричневого з червонуватим відтінком, має гострий аромат та яскраво виражений смак. Кожен сорт лікує різні хвороби. Акацієвий корисний для шлунково-кишкового тракту та нирок, рекомендується як засіб від безсоння, липовий відмінно підходить для лікування та профілактики всіх видів простудних захворювань. А ось гречаний через високий вміст заліза корисний при недокрів’ї.

До речі, навіть справжній мед може перетворитися на отруту, якщо ви алергік або дитина до року. Мед викликає гостру алергічну реакцію, тому що в нього часто потрапляє пилок та продукти життєдіяльності бджіл. Є взагалі особливий різновид меду – так званий п’яний. Бджоли збирають його з отруйних рослин, тому коли людина вживає в їжу такий продукт, то у нього з’являються симптоми харчового отруєння, схожі на сильне сп’яніння.

Якщо ви взимку хочете їсти смачний рідкий медок, а не довбати зацукровану брилу, можете зробити невелике перетворення. Ставте банку на водяну баню при температурі води близько 40 градусів і залиште на плиті доти, доки мед повільно не розпуститься. Головне – не перевищувати цієї температури, щоб зберегти всі корисні властивості продукту.

Тепер ви вже знаєте, як визначити підробку та зможете купити для вашої родини смачний, натуральний медок! Їжте на здоров “я!

Чому в нектарі осад

Відео: Чому курчата падають на ноги

При відкачуванні меду перший осад пасічник повинен збирати з поверхні і видаляти з продукту, оскільки це, як правило, залишки воску, трупи комах і т.д. Це відбувається протягом першого тижня. Якщо після цього, в короткий період часу, в продукті знову утворюється осад, і його прозорість стає трохи каламутною, значить, він не дозрів. Це означає, що його слід якнайшвидше вжити в їжу, оскільки існує великий ризик бродіння продукту. У деяких випадках нектар починає кристалізуватися практично відразу після відкачування.

То чому мед каламутний після відкачування? Причиною цього може стати пізнє збирання меду через низку причин. Найголовнішою є погода. Якщо не встигнути вчасно зібрати певний сорт із сот, то бджоли нанесуть у нього нектар з інших кольорів, які починають цвісти трохи пізніше. Для прикладу можна взяти липовий та соняшниковий нектар. Вчасно незібраний липовий мед змішається з нектаром соняшнику і починає швидше кристалізуватися, або, як кажуть бджолярі, – сідати. Швидкість кристалізації бджолиного нектару залежить від вмісту глюкози. Чим вищий вміст цього цукру, тим швидше відбувається процес кристалізації. Це і є відповідь на запитання: «Чому швидко сідає мед». Причиною, чому мед не сідає, може стати неправильним температурним режимом зберігання.

Не розтікається, погано розчинний у воді, його не їдять мурахи: як я перевіряю мед

Мед є корисним і якісним продуктом, що містить безліч вітамінів та значних мікроелементів. Він часто використовується як замінник звичайного цукру, але перед покупкою меду важливо переконатися, що він є справжнім. Багато виробників підробляють продукцію, виробляють її зі звичайного цукру. Вона не має корисних властивостей, а нерідко зовсім завдає шкоди організму. Тому важливо перевірити її склад та властивості. Я для перевірки користуюся кількома методами. Тому спочатку я беру у продавця зовсім небагато меду, здійснюю свої експерименти, а тільки при отриманні позитивного результату набуваю багато цього корисного продукту.

Причина помутніння прозорого медка

Якщо після покупки через короткий проміжок часу прозорий мед помутнів, не варто відразу думати, що це фальсифікат. Цілком можливий такий варіант, що у продукті починається процес загусання або кристалізації. Це, навпаки, вказує на його чудову якість, тому що будь-який солодкий бурштин, крім того, що зібраний з квітів акації, рано чи пізно підлягає цьому процесу. Кристалізація паді ніяк не позначається на її вітамінному складі. Його також можна використовувати для лікування простудних захворювань або для загального зміцнення організму. Процес кристалізації можна прискорити зміною температурного режиму.

Оптимальною температурою є температура 13-15°С. Якщо температура зберігання вища, консистенція бджолиного нектару залишатиметься рідкою більш тривалий час, якщо нижче – швидко загусне. Ось чому каламутніє мед. При температурі понад 40 ° С він перестає виробляти кристали, глюкоза починає випаровуватися, і продукт втрачає всі корисні властивості. Більше того, він може навіть нашкодити людині, яка його вживає, оскільки підвищений вміст фруктози та недостатня кількість глюкози можуть спровокувати сильну алергічну реакцію.

Мед чудово справляється з багатьма захворюваннями, активізує імунну систему організму, підвищує стійкість до стресів. Його люблять усі прихильники правильного харчування та здорового способу життя. Головне – розбиратися в характеристиках вибраного сорту, щоб не потрапити на фальсифікований продукт.

Мед не повинен бути надто рідким

Спочатку безпосередньо на ринку я перевіряю консистенцію меду. Для цього я беру банку з продуктом, після чого перевертаю її догори дном. В результаті повинен утворитися повітряний міхур у формі груші, який повільно підніматиметься вгору. Якщо процедура відбувається занадто швидко, це говорить про наявність у складі різних речовин, що дозволяють збільшити плинність меду та його кількість у банку.

Додатково надмірна плинність може говорити про наявність води. Такий мед не матиме потрібних поживних речовин і ферментів.

Користь медової води

Цілющий напій, що отримується шляхом розчинення у воді меду, має склад, близький до плазми. У ньому містяться ті ж органічні, неорганічні, мінеральні речовини та ферменти, що й у рідкій частині крові. Завдяки такому складу медовий розчин безпосередньо взаємодіє з лімфою, його компоненти швидко та безперешкодно потрапляють у всі клітини організму.

Мед гігроскопічний, тому здатний зберігати свої корисні властивості тривалий час. Висока кислотність перешкоджає проникненню в продукт шкідливих мікроорганізмів та бактерій. Розчиняючись у сирій воді, мед формує кластерні зв’язки (тобто структурує її), за рахунок чого підвищуються цілющі властивості напою. Користь медової води для організму полягає в наступному:

• має противірусний, антибактеріальний ефект;
• сприяє виведенню шлаків та схуднення;
• посилює моторику кишечника, у результаті розчиняються калові маси, проходять запори;
• уповільнює процеси старіння;
• знижує навантаження на серцево-судинну систему;
• прискорює обмін речовин;
• має протигрибковий ефект;
• має протипаразитарну дію;
• сприяє відновленню нервової системи.

Тепла вода з медом

Для лікувальних цілей важливе значення має температура напою. Медова вода краще засвоюється тепла, а чи не холодна. Максимальну користь організму можна отримати, якщо готувати засіб кімнатної температури. При нагріванні рідини до температури понад 40 градусів відбувається виділення канцерогенних речовин, що негативно позначається на здоров’ї. Для того, щоб зміцнювати імунітет, слід пити теплий медовий розчин щодня з ранку або на ніч.

Натщесерце

Щоб дізнатися, чим корисна медова вода натщесерце, слід розібратися в механізмі пробудження організму і зрозуміти, які процеси в ньому відбуваються з ранку. Центральна нервова система поступово переходить від стану сну до неспання, подаючи імпульси всім органам та системам, запускаючи їхню роботу. Сигнали формуються в міру виникнення зовнішніх подразників, таких як шуми, світло, холод, їжа або рідина, що потрапляє в організм.

Вода з медом натщесерце, випита залпом, відразу потрапляє в шлунок, зважаючи на те, що стравохідний сфінктер ще відкритий. Після цього запускається скорочувальний механізм і випитий напій очищає шлунок від слизу та залишків їжі. Користь води з медом натщесерце полягає в наступному:

• допомагає покращити роботу кишечника;
• готує нервову систему до активності;
• позбавляє від продуктів, що скупчилися за ніч у шлунку і товстому кишечнику розпаду неперетравлених залишків їжі;
• сприяє нормалізації обміну речовин, наслідком є ​​схуднення.

Вирощування кавунів у : покрокові інструкції для теплиці та відкритого ґрунту

На ніч

Випитий на ніч медовий розчин є добрим засобом від безсоння. Такий напій нормалізує сон, заспокоює нервову систему після розумових та фізичних навантажень, запускає природний процес клітинного поновлення. Крім того, структурована медом вода є хорошим протинабрячним засобом, тому що вночі вона активує роботу нирок і покращує функціонування дванадцятипалої кишки.

Додати йод

Для перевірки розчиняю одну частину меду в 1 чашці води, після чого додаю 1 краплю йоду. Якщо не з’явиться синій відтінок, то виробник не додає до складу крохмальний сироп, але якщо змінюється колір меду, то можна говорити про його погану якість.

Ви можете будь-якої миті часу перевірити мед, щоб переконатися в його оптимальному складі. Для цього можна користуватися різними способами, причому деякі з них можна реалізувати безпосередньо на ринку до покупки продукції.

Причина непрозорості медка

Особливо часто люди звертають увагу на каламутний осад у свіжому медку. Звичайно, прозорий приємніший оку, але слід знати, що свіжий нектар часто має осад. Так чому свіжий мед каламутний, а не прозорий? Вся справа в тому, що при відкачуванні солодкого бурштину крім кінцевого продукту, до якого ми звикли, міститься осад у меді у вигляді домішки воску, залишків бджолиних тіл, невеликих частин сот і т.д.

В основному, це все забирається кількома способами:

Пояснення такому факту, чому свіжий мед непрозорий, досить легко. При фільтрації через сито на останньому залишаються домішки у вигляді воску та бджолиних тіл. При відстоюванні осад піднімається нагору самостійно, без додаткової дії. Але в перші кілька діб цей осад рівномірно розподілено продуктом.

Також солодкий бурштин починає каламутніти, коли відбувається процес зацукровування. У деяких різновидах паді цей процес починається порівняно швидко, через кілька тижнів після відкачування, інші сорти зберігають прозорість протягом дуже тривалого часу. Наприклад, медок, зібраний з акації, не цукориться протягом кількох років.

У питанні купівлі патоки слід розуміти, що свіжий медок визначається не за кольором та прозорістю. Існує багато інших способів, ніж перевірка бджолиного нектару на око. Наприклад, свіжа патока ніколи не буде надто рідкою. Якщо спробувати перевірити падь дерев’яною ложкою, то в процесі прокручування ложки мед накручуватиметься на неї.