Пеларгонія зональна: догляд в домашніх умовах, розмноження, причини відсутності цвітіння, полив і обрізка

Багато квітникарів вважають зональну пеларгонію «бабусиною» квіткою — не так давно вона стояла на підвіконні практично кожного будинку. Культуру помилково називають геранню. Як кімнатна рослина цінується за пишне, тривале цвітіння і невибагливість.

Серед усіх підвидів пеларгонія зональна поширена найбільше. Широка популярність пояснюється її довговічністю і рясним, тривалим цвітінням. При гарному догляді і регулярній обрізці пеларгонія не втрачає декоративності до 20 років. У природних умовах витягується до 1 м. В квартирах формує компактні кущі, які не перевищують півметра. В міру росту нижня частина пагонів дерев’яніє.

Опис і різновиди

Назва «зональна» цей вид пеларгонії отримав за особливе забарвлення листя. В залежності від сорту по краю листочків проходить більше світла чи темна смуга. Деякі сорти прикрашені плямами червоно-коричневого або фіолетового відтінку.

Листочки переважно округлої форми, вкриті коротким пушком. Стебла міцні, добре розгалужені. Найбільш поширений відтінок кольорів — червоний, але існує безліч гібридних сортів з суцвіттями всіляких забарвлень. Суцвіття щільні у вигляді пишної шапочки.

Гібридні сорти бувають досить високими і карликовими. Високорослі різновиди іноді формують у вигляді штамбового деревця. Формуванні піддається легко, після обрізки не хворіє.

Листя пеларгонії зональної видають різкий специфічний запах. Деякі вважають його приємним, іншим він дуже не подобається. Різкий запах можна назвати одним з небагатьох недоліків пеларгонії.

Базовий догляд

Це невибаглива, проста у вирощуванні рослина. Дотримання базових правил догляду гарантує його високу декоративність, пишне і тривале цвітіння.

• Освітлення. Всі види і сорти пеларгонії вимогливі до світла. При слабкому освітленні не цвітуть або формують мала кількість квітконосів. Також при недоліку світла гілки стають тонкими і слабкими, листя дрібними і бляклими, втрачається характерна забарвлення. Нижня частина стебла оголюється. Найкраще росте і цвіте пеларгонія на південному вікні. Відкритого сонця не боїться — для повноцінного розвитку вона повинна отримувати сонячне світло як мінімум чотири години на день. Притіняють тільки в особливо спекотні дні. Взимку бажано досвічувати штучно, розміщуючи лампи на висоті 10 см над рослиною.
• Температура. Відноситься до теплолюбних рослин, не витримує похолодання нижче 8°С. Влітку оптимальними показниками вважається температура 20—23С в денний час, вночі від 13 до 15С. Сильна спека негативно позначається на закладці квіткових бруньок. Якщо температура буде часто підніматися вище 30С цвітіння припиниться. Взимку дотримуються більш прохолодних умов утримання: 18—20С днем, у нічний час 12—13С. Квітка відгороджують від холодного скла, протягів уникають.
• Полив. Поливати рекомендують помірно, але регулярно. При пересиханні листя відразу жовтіють і в’януть, при надлишку вологи швидко загнивають коріння. Поливати краще вранці, дочекавшись просихання верхнього шару грунту. Взимку частоту поливів зводять до мінімуму — достатньо одного разу в два тижні.
• Вологість повітря. Підвищеної вологості повітря пеларгонія не потребує. Обприскування — небажана процедура. На оксамитових листочків від води можуть залишитися некрасиві плями. Підвищення вологості потрібно тільки в опалювальний період, при близькому розташуванні до батарей. Горщик з пеларгонією ставлять в піддон з вологою галькою.
• Підживлення. Удобрити пеларгонії можна комплексним препаратом з високим вмістом калію та фосфору. Це сприятливо позначиться на цвітінні. При виборі добрива дивляться на концентрацію азоту — вона повинна бути мінімальною. Недолік поживних речовин призводить до хлорозу листків. Пеларгонія добре росте й цвіте, якщо її підгодувати добривом для томатів. Хороший ефект дає внесення препарату «Кеміра—Люкс». У період росту і цвітіння добрива можна вносити щотижня, але в два—три рази знижувати дозування. Взимку досить однієї підгодівлі в місяць.
• Грунт. До складу ґрунту не повинно входити занадто багато гумусу, органічних речовин. У грунті, багатою органікою, швидко набирається зелена маса, цвітіння слабшає. Основні вимоги до якості субстрату — рихлість і повітропроникність. Можна використовувати грунт для кактусів, додавши в нього трохи перліту або змішати в рівних пропорціях пісок, дерен, перегнійну і листову грунт. Подрібнений деревне вугілля — корисна добавка. Він запобігає загнивання коренів у результаті переливу.
• Пересадка. Проростання корінців через дренажні отвори — сигнал до пересадки. Частота пересадок залежить від інтенсивності росту конкретного квітки. Пересаджувати можна в будь-який місяць вегетаційного періоду. Молоді, активно зростаючі пеларгонії пересаджують двічі за рік. Горщик беруть трохи більше — на півтора—два сантиметри. При надлишку місця пеларгонія не цвіте. Вибирають глиняні горщики — вони не перешкоджають повноцінному диханню кореневої системи.

Під час цвітіння обов’язково видаляють сухі квіти і листя. Це збільшує тривалість цвітіння, перешкоджає розвитку грибкових захворювань.

Обрізка і формування

Для додання акуратної форми куща, рясного і тривалого цвітіння пеларгонію формують. Використовують два прийоми — обрізання та прищипування.

Прищіпка полягає у видаленні точки зростання. Прищипують верхівки для розвитку молодих пагонів з пазушних бруньок. Пагони стають розгалуженими, пишними, на них формується більше квітконосів. Прищипують навесні, у самому початку березня. Молоді рослини з черешка прищіпують над восьмим або десятим листом. При вирощуванні з насіння краще прищипнути над шостим листочком.

Обрізка — метод формування дорослих рослин. Обрізають деформовані і старі пагони, залишаючи не більше п’яти нирок. Зрізані пагони підходять в якості матеріалу для живцювання. Обрізають ранньою весною. Досвідчені квітникарі рекомендують дотримуватися ряду правил.

• Стерильність. Ніж повинен бути гострим і стерильним. Перед використанням його обшпарюють окропом і протирають спиртом. Прищіпка проводиться чистими, попередньо вимитими руками.
• Світло. Після обрізки і прищіпки пеларгонії тримають на яскравому світлі. При недоліку світла молоді пагони будуть тонкими і слабкими.
• Проріджування. Видаляють всі зростаючі всередину куща пагони. Надмірна густота призводить до хвороб.
• Обробка зрізів. Відразу після обрізки зрізи обробляють вугільним порошком, спиртом, зеленкою.

Елементарної обрізанням і прищипыванием домагаються високої декоративності пеларгонії — пагони сильніше гілкуються, формується пишний, гарний кущик, посилюється цвітіння. Без обрізки рослина швидко витягується, стає безформним, через кілька років повністю припиняється цвітіння.

Розмноження

Практикується розмноження пеларгонії зональної живцями і насінням. Перший спосіб вважається більш ефективним — цвітіння настає швидше, молоде рослина зберігає всі риси материнського куща.

Живцювання

Особливості. Живці швидко пускають корінці і рушають у ріст. Сортові ознаки рослини повністю зберігаються. В якості живців можна використовувати пагони, що залишилися після обрізки.

Читайте також: Як зробити пенал для школи своїми руками з паперу, зшити з тканини або зв’язати — незвичайні ідеї

1. Зріз роблять під невеликим кутом під листовим вузлом. Нижні листя видаляють.
2. Протягом доби нарізані живці тримають у прохолодному, затіненому місці.
3. На дно ємності насипають суміш піску і дерну, верхнім шаром — тільки пісок.
4. Субстрат зволожують, живці заглиблюють в нього на 2-3 див.
5. Для прискорення вкорінення можна накрити банкою або обрізаним пластиковим балоном, але потрібно постійно слідкувати за вологістю, видаляти скупчується конденсат. Перезволоження призведе до загнивання черешків.

Приблизно через три тижні пробиваються перші корінці. Після появи стабільних ознак зростання живці розсаджують в окремі горщики. З початку весни проводять першу формуючу обрізку.

Вирощування з насіння

Опис. Це дає кращі результати, ніж покупка дорослої рослини. Насіння використовують магазинні. Збирати насіння з гібридних рослин не рекомендується — вони втрачають характеристики магазинного рослини. З сіянців відбирають тільки найбільш міцні — з них виростуть хороші, здорові пеларгонії.

1. Щоб отримати цвітіння вже влітку, насіння висівають в середині зими. Можливий і більш ранній посів, якщо є можливість забезпечити сіянцям додаткове освітлення.
2. Грунт використовують легкий, стерильний. Насіння розподіляють по його поверхні, зволожують з пульверизатора, присипають тонким шаром сухого ґрунту або піску.
3. Ємність з посівами тримають в теплому, світлому місці, під укриттям з скла або поліетилену.
4. Періодично злегка зволожують і прибирають конденсат з укриття.
5. Паростки з’являються через два-три тижні. Розсадити в окремі горщики їх можна на стадії формування трьох справжніх листочків.

Їдучи у відпустку, можете не переживати за пеларгонію. Двотижневе відсутність вона витримує спокійно. Занадто сильно поливати її перед від’їздом не потрібно. Заберіть її з вікна, полийте, грунт покрийте вологим керамзитом або розмоченими гранулами гідрогелю. Поставте горщик в ємність, наповнену вологим торфом.

Проблеми, хвороби та шкідники

Поширені шкідники кімнатних рослин, грибкові та інфекційні хвороби не обминають пеларгонію стороною. Неправильний догляд послаблює рослину, призводить до втрати декоративності. Проблеми, з якими можна зіткнутися при вирощуванні квітки, відображені в таблиці.

Таблиця — Проблеми при вирощуванні пеларгонії та їх причини

Навіть при мінімальному догляді квітка буде виглядати красиво і стабільно цвісти. Інтерес представляє і широка колірна гамма сортів.

Пеларгонія (Pelargonium): догляд, фото, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 09 серпня 2023 Опубліковано: 01 лютого 2019 Перша редакція: 02 серпня 2013 🕒 9 хвилин 👀 191956 разів 💬 8 коментарів

• Ботанічний опис
• Стисло про вирощування
• Фото пеларгонії
• Пеларгонія – відео
• Догляд за пеларгонією у домашніх умовах
  • Освітлення
  • Температура
  • Полив пеларгонії
  • Обприскування пеларгонії
  • Підживлення пеларгонії
  • Обрізування пеларгонії
  • Пересадка пеларгонії
  • Пеларгонія з насіння
  • Розмноження пеларгонії живцями
  • Отруйність пеларгонії
  • Пеларгонія ароматна / Pelargonium graveolens
  • Пеларгонія великоквіткова / Pelargonium grandiflorum
  • Пеларгонія головчаста / Pelargonium capitatum
  • Пеларгонія духмяна / Pelargonium odoratissimum
  • Пеларгонія забруднююча / Pelargonium inquinans
  • Пеларгонія зональна / Pelargonium zonale
  • Пеларгонія клобучкова / Pelargonium cucullatum
  • Пеларгонія кутаста / Pelargonium angulosum
  • Пеларгонія кучерява / Pelargonium crispum
  • Пеларгонія пухнастолиста / Pelargonium crithmifolium
  • Пеларгонія рожева / Pelargonium radens
  • Пеларгонія чотирикутна / Pelargonium tetragonum
  • Пеларгонія щиткоподібна / Pelargonium peltatum
  • Коментарі

  Ботанічний опис

  Пеларгонія (лат. Pelargonium) – рослина родини Геранієвих. У природі налічується до 350 видів рослин, зазвичай це трав’янисті багаторічники, але є і сукулентні рослини, і кущі.

  Домашня пеларгонія дивує тим, що може діяти на людей діаметрально протилежним чином: одним від аромату пеларгонії стає погано, а інших він заспокоює і розслабляє. Тільки деякі види пеларгонії культивували, але це не означає, що вибрати нема з чого.

  Крім своїх декоративних якостей, пеларгонії виділились і корисними – застосовуються в медицині та парфумерії. Ефірна олія пеларгонії використовується не тільки як ароматизатор для мила або парфумів, але ще і є чудовим засобом для очищення повітря від шкідливих домішок і мікроорганізмів.

  Стисло про вирощування

  • Цвітіння: з травня по жовтень.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Температура: навесні і влітку – 25-30 ºC, взимку – не вище 14 ºC.
  • Полив: навесні і влітку – через 3-4 дні після того, як висохне верхній шар грунту в горщику. Взимку – коли земляна грудка висохне на третину глибини.
  • Вологість повітря: звичайна для житлових приміщень.
  • Підживлення: навесні і влітку – один раз в два тижні мінеральним добривом для квітучих рослин. Після завершення цвітіння підживлення припиняють.
  • Період спокою: з листопада по березень.
  • Обрізування: щорічно під час періоду спокою до початку березня.
  • Пересадка: молоді рослини – щорічно, а дорослі – коли коріння повністю обплете земляну грудку.
  • Субстрат: перегнійна, листова, дернова земля і пісок в рівних частинах.
  • Розмноження: насінням і живцями.
  • Шкідники: білокрилки і тля.
  • Хвороби: коренева гниль, сіра гниль, втрата листям привабливості через неправильні умови утримання.
  • Властивості: деякі види пеларгонії отруйні!

  Фото пеларгонії

  Пеларгонія – відео

  Догляд за пеларгонією у домашніх умовах

  Освітлення

  Кімнатна пеларгонія якраз належить до рослин, які не тільки добре зносять прямі сонячні промені, а ще й потребують їх. Висновок – для пеларгонії найбільше підходять вікна на південній стороні. Але, незважаючи на це, рослина добре росте навіть на північній стороні, аби лиш світловий день був довгим, інакше пагони витягуються. Влітку пеларгонію виносять на вулицю або балкон, якщо є така можливість. Кімнату з пеларгонією треба провітрювати, тому що їй для нормального розвитку необхідне свіже повітря.

  Температура

  Влітку температура повинна бути від 25 до 30 °C, тобто кімнатною літньою температурою. Взимку температура має бути досить низькою, що необхідно для нормального цвітіння пеларгонії. Тому протягом усієї зими температурі бажано не підніматися вище 14 °C.

  Полив пеларгонії

  Влітку рослину пеларгонія в домашніх умовах слід поливати через 3-4 дні після висихання верхнього шару ґрунту. Можна перевірити, заглибивши палець на 1-2 см в субстрат. Узимку полив проводять таким чином, щоб ґрунт просто не пересох. При зниженій температурі повітря і високій вологості ґрунту може загнити коріння, що, своєю чергою, може призвести до захворювання всієї рослини і її загибелі.

  Обприскування пеларгонії

  Квітка пеларгонія не потерпає від сухого повітря, тому обприскувати пеларгонію не обов’язково. Якщо ж улітку температура дуже висока, то не зайвим буде і трохи обприскати листя.

  Підживлення пеларгонії

  Підживлення пеларгонії проводять раз або два з інтервалом у два тижні через кілька місяців після пересадки. Підживлюють для покращення цвітіння, для чого використовують фосфорні добрива. Підживлення органічними добривами небажане – рослина погано їх засвоює.

  Обрізування пеларгонії

  Пеларгонії в кімнатних умовах щорічно обрізують, залишаючи пагони тільки з 2-4 вузлами. Це робиться для того, щоб отримати пишний квітучий кущ. У пеларгонії необхідно видаляти листя, що пожовкло або всохло. Для цього використовують дуже гострий ніж, і ні в якому разі не відривають листки, оскільки рвані краї можуть почати гнити. Щоби цього не сталося, місце зрізу посипають товченим деревним вугіллям. Обрізати листя потрібно так, щоб основа черешка залишилася на рослині.

  Пересадка пеларгонії

  Молоді пеларгонії потребують щорічної пересадки, а більш дорослі – коли коріння повністю обплете горщик. На дно горщика, звісно ж, насипають дренаж, а зверху – ґрунтову суміш: перегнійна, дернова і листова земля, торф і пісок – усе в рівних частинах.

  Пеларгонія з насіння

  Пеларгонії при розмноженні насінням можуть втратити сортові ознаки, що потрібно враховувати при посадці. Для посіву складають ґрунтову суміш із рівних частин торфу, піску й дернової землі, насипають його в невисокий контейнер. Для швидкої появи сходів температура повинна бути в районі 22 °C, тоді насіння проросте протягом двох тижнів. Сіянці пікірують в індивідуальні невеликі горщики, а коли горщик стане малий, їх перевалюють у горщики 9 см у діаметрі. Перше цвітіння при правильному догляді спостерігається через рік із гаком.

  Розмноження пеларгонії живцями

  Домашня пеларгонія найкраще розмножується верхівковими живцями. Зрізають живці та укорінюють їх або наприкінці зими, або в кінці літа. Живець зрізають верхівковий, а зріз роблять під кутом трохи нижче вузла. На черешку повинно бути не менше трьох листочків, найкраще – від 3 до 5. Живці на кілька годин залишають підсохнути, а перед посадкою місця зрізу обробляють стимулятором коренеутворення і товченим деревним вугіллям. У контейнер насипають субстрат із рівних частин дернової землі, піску і торфу, а живці висаджують по периметру. Можна прищипнути живець, щоб квітка пеларгонія вийшла пишною. Посудину з живцями ставлять на місце з яскравим розсіяним світлом і регулярно обприскують ґрунт. Через 15-20 днів живці повинні вкоренитися. Коли саджанці зміцніють, їх розсаджують по індивідуальних горщиках. Потрібно враховувати, що від розміру горщика залежить рясність цвітіння: що більший горщик, то гірше цвіте пеларгонія. Через 5-7 місяців після вкорінення пеларгонія зацвіте.

  Отруйність пеларгонії

  Не всі пеларгонії отруйні, але краще мити руки після роботи з квіткою, якщо не відомо, чи отруйний цей вид.

  Хвороби і шкідники пеларгонії

  Пеларгонія не цвіте. Якщо рослина не хворіє і не уражена шкідниками, то це могло бути викликано зимівлею при високій температурі повітря та яскравому освітленні.

  Сохнуть краї у нижніх листків пеларгонії, що жовтіють. Пеларгонії не вистачає вологи в ґрунті – необхідно збільшити частоту поливань.

  Нижнє листя пеларгонії в’яне, жовтіє і гниє. Занадто часті поливання, ґрунт не встигає просихати між ними. Листя потрібно зрізати, а місце зрізу посипати порошком товченого вугілля.

  Чорніє основа стебла пеларгонії. Це коренева гниль, вона ж «Чорна ніжка». Читайте в розділі «Хвороби», як із нею боротися.

  Здуття на листі пеларгонії. Надлишок вологи в ґрунті. Поливати пеларгонію слід через кілька днів після висихання верхнього шару ґрунту.

  Сіра гниль на пеларгонії. Пеларгонія не зносить застою води в субстраті. Неправильний полив – сіра гниль тут як тут!

  Шкідники пеларгонії. Пеларгонією найчастіше харчуються білокрилка і попелиця.

  Види пеларгонії

  Пеларгонія ароматна / Pelargonium graveolens

  Вічнозелений сильно розгалужений чагарник, опушений, у висоту доростає до метра. Листя опушене, розділене на 5-7 частин, зелене. Приємно пахне. Суцвіття парасолеподібні, квітки численні – рожеві. Період цвітіння – впродовж літа.

  Пеларгонія великоквіткова / Pelargonium grandiflorum

  Вічнозелений метровий чагарник із великою кількістю гілок. Листя часточкове або розсічене, брунькоподібно-округле, незначно опушене або без волосинок. На квітконосі росте до 3 білих квіток із жилками червоного кольору; квітки в діаметрі доростають до 3-4 см. Цвітіння припадає на середину весни – початок літа.

  Пеларгонія головчаста / Pelargonium capitatum

  Вид представлений вічнозеленими напівчагарниками, що виростають у висоту до півметра з гаком. Пагони і листя опушені. Пагони прямі. Листя наче зім’яте, поділяється на 3-5 частин, зелене. Суцвіття парасолькоподібне. Квітки сидячі, ростуть у великій кількості, рожевого кольору (з відтінками фіолетового). Період цвітіння – середина-кінець літа. Листя пахне.

  Пеларгонія духмяна / Pelargonium odoratissimum

  Чагарник, листя не скидає, пагони короткі. Листя до 5 см завширшки, серцеподібно-округлої форми, зі злегка рваними краями, вкрите дуже короткими і м’якими волосинками, дуже приємно пахне. Суцвіття парасолеподібні. Квітки зібрані по 8-10 штук, рожево-білого кольору.

  Пеларгонія забруднююча / Pelargonium inquinans

  Півтораметровий вічнозелений чагарник із м’ясистими пагонами. Листя округлої брунькоподібної форми, темно-зелене. Суцвіття парасолеподібні. Квітконіжки короткі. Квітки червоного кольору. Залежно від догляду може цвісти наприкінці весни, влітку, восени і взимку.

  Пеларгонія зональна / Pelargonium zonale

  Вічнозелені метрові напівчагарники з опушеними і м’ясистими пагонами. Листя зазвичай цілісне і лише іноді незначно лопатеве, зеленого кольору з коричневою облямівкою по краю. Сидячі червоні квітки зібрані в багатоквіткові суцвіття. Цвіте з кінця весни до початку осені.

  Пеларгонія клобучкова / Pelargonium cucullatum

  Вічнозелений опушений чагарник родом із ПАР. Листя на довгих черешках, зелене. Суцвіття – парасолькоподібне. Численні квітки червоно-фіолетові. Період цвітіння припадає на кінець літа – початок осені. Зустрічаються сорти з махровим листям.

  Пеларгонія кутаста / Pelargonium angulosum

  Вічнозелена пеларгонія виростає до одного метра у висоту. Листки трохи схожі на дубові, але частки листка хвилясті, а не прямі. Ростуть на короткому черешку. Суцвіття парасолькоподібне. Квіток багато, найчастіше яскраво-червоних. При правильному догляді цвітіння припадає на кінець літа – середину осені.

  Пеларгонія кучерява / Pelargonium crispum

  Вічнозелені кущі з великою кількістю гілок, доростають до півметра. Листя росте у два ряди, форма наближено нагадує серцеподібну, щільне, краї рвано-хвилясті, зубчасті. Цвіте в середині-кінці літа. Квітки ростуть на невисоких квітконіжках по дві-три штуки. Листя приємно пахне.

  Пеларгонія пухнастолиста / Pelargonium crithmifolium

  Це сукулентні листопадні рослини з товстими сланкими пагонами. Листки поділені на частки перистої форми і сизуватого кольору, в довжину досягають 8 см, можуть бути як вкриті волосинками, так і неопушеними. Суцвіття – парасолеподібні. Квітконіжки 1,5-2 см завдовжки, квітки ростуть по 5-6 штук, білого кольору; зів із червоними цятками.

  Пеларгонія рожева / Pelargonium radens

  Вічнозелені півтораметрові чагарники з великою кількістю опушених пагонів. Листки опушені з обох сторін: знизу м’якими, а зверху жорсткими волосинками; краї листків загнуті; листя дуже глибоко розділене. Дуже приємно пахне. Квітконос парасолеподібний, опушений. Квітки рожеві з темними жилками, ростуть по кілька штук на квітконосі.

  Пеларгонія чотирикутна / Pelargonium tetragonum

  Цей вид – листопадний чагарник, що виростає до 60-70 см у висоту. Стебла прямі, чотиригранні, світло-зелені або з відтінком сірого. Листки серцеподібної форми, черешкові, вкриті рідкісними волосинками, завширшки виростають до 5 см; край листка червонувато-коричневий. Квітки звичайно складаються з 5 пелюсток білого кольору (з кремовим або рожевим відтінком) – 3 великі пелюстки вгорі і 2 менші внизу.

  Пеларгонія щиткоподібна / Pelargonium peltatum

  Ампельний вічнозелений чагарник. Пагони бувають опушеними або голими. Листки м’ясисті, щитоподібної форми, блискучі, зелені, теж бувають опушеними або голими, розділені на п’ять часток, краї гладкі. Квітки, зібрані по кілька штук у парасолеподібних суцвіттях, бувають білого, рожевого, червоного кольору. Цвіте з середини весни до кінця літа.