Оранка

Оранка — найбільш важливий прийом основного обробітку ґрунту, що забезпечує перевертання, кришіння і розпушування шару ґрунту. Завдяки оранці збільшується об’єм ґрунту і пористість, підрізуються бур’яни, загортаються в ґрунт рослинні рештки та добрива.

Вся інформація по тегу #оранка

Орють у встановлені агротехнічні строки при фізичній спілості ґрунту, тобто при відносній вологості 40-70 % повної вологоємності. Якщо стиснутий у руці ґрунт при падінні з висоти 1,5 м розсипається на дрібні грудки, що свідчить про фізичну стиглість ґрунту. У цей час витрачається найменше зусиль, ґрунт не прилипає до знарядь, не розпилюється і добре кришиться. При оранці перезволоженого або пересушеного ґрунту утворюються великі брили. При ідеальній оранці шар ґрунту перевертається на 180 градусів, розкришується на структурні агрегати розміром приблизно 13 мм, рослинні рештки і добрива лягають на дно борозни.

Глибина оранки залежить від ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей вирощуваних культур, ступеня забур’яненості ґрунту тощо. Оранка на глибину до 20 см називається мілкою, 20-22 – звичайною, понад 22 – глибокою, а понад 40 см – плантажною.

Оранка покращує фізичні властивості ґрунту: пористість, водопроникність, аерацію тощо. Під її впливом краще вбирається волога, поліпшується використання поживних речовин не лише з ґрунту, а й з добрив, ефективніше здійснюється боротьба з бур’янами, шкідниками і збудниками хвороб.

Оранку поділяють за:

• технікою виконання на гладеньку, загінну і беззагінно-кругову чи фігурну;
• напрямком руху агрегату — на прямолінійну і контурну;
• станом поверхні ріллі — на злитну, із западинами і гребенисту;
• профілем дна борозни—з однаковим заглибленням всіх корпусів плуга і ступінчасту;
• переміщенням окремих шарів — дво- і триярусну;
• глибиною — на мілку, середню, глибоку і дуже глибоку.

Є два основних способи оранки: загінна і реверсивна (гладенька).

• Загінна оранка — оранка поля окремими загінками. Її практикують на полях прямокутної чи близької до неї форми. Для такої оранки поле розбивають на прямолінійні загінки, довжина яких залежить від розміру поля, а ширина коливається у межах від 40-100 до 100-140 м. Спочатку непарні загінки орють всклад, а потім парні — врозгін. Це зменшує кількість борозен і гребенів удвічі і досягається краще вирівняність поля. Під час оранки в склад, агрегат рухається із середини до країв загінки, при цьому по краях загінки залишаються відкриті борозни, а в середині — звальний гребінь. Загінна оранка, під час виконання якої агрегат рухається від боків до середини загінки називається оранкою врозгін. При цьому по краях від скиби (за ходом плуга вправо) на невиорану площу утворюються гребені, а всередині утворюється розгінна борозна.
• Гладенька оранка— полицева оранка без звальних гребенів і розгінних борозен. Відсутність борозен і гребенів підвищує якість оранки і поліпшує умови роботи сівалок та інших машин, що працюють на підвищених швидкостях. Гладку оранку впроваджують у гірських районах,на зрошуваних землях та на дослідних полях тому, що після неї на полі немає ні роз’ємних борозен, ні звальних гребенів впроваджують. Для цього використовують спеціальні балансирні (з двома секціями корпусів − правими і лівими), оборотні (кожний плуг з правим і лівим корпусами) та інші плуги і трактори з двостороннім ходом.

Інші види оранки:

• Підняття скиби— оранка без передплужників на швидкості до 7 км/год корпусами з культурною лемішно-полицевою поверхнею.
• Перевертання скиби — оранка задернілого ґрунту без передплужників на велику глибину. При цьому скиба перевертається на 180°
• Культурна оранка— оранка з використання передплужників для загортання рослинних решток та добрив.
• Ярусна оранка— оранка, при якій шари ґрунту міняються місцями. Використовують на малородючих (дернових, дерново-підзолистих) та солонцюватих ґрунтах.
• Плантажна оранка— оранка на глибину 40 см і більше (під багаторічні насадження).
• Безполицева оранка — оранка без перевертання скиби, яку виконують корпусами без полиць.

Головним недоліком оранки є найбільш енергомісткий прийом обробітку ґрунту. Так, наприклад при оранці трактором з плугом можливі значні витрати палива на 1 га. А перевагою оранки є найкращі показники знищення бур’янів і загортання добрив у ґрунт.

Оранка програє мінімальному обробітку на Сумщині: результати та висновки

Нерегулярність опадів спонукає переходити на вологозберігаючі технології обробітку ґрунту та вирощування сільгоспкультур. Відмовитися від плуга на користь безвідвального обробітку довелося господарству «МХП-Урожайна країна» , що на Сумщині. А ще поекспериментувати з системами живлення.

Сівозміна господарства та виклики

«З 2022 року ми міняли структуру посівів разів п’ять через те, що ціни на культури міняються. Так як ми знаходимося далеко від західного кордону, велика витратна частина йде на логістику. Наприклад, в 2022 році у нас взагалі не було кукурудзи, тільки соя, соняшник, озимі і ще ми спробували нову для нас культуру — гірчицю. Нею ми засіяли 222 га і отримали прибуток в районі $1150», — розповів Сергій Чубенко, директор з виробництва господарства.

Зембанк «МХП-Урожайна країна» становить 32,3 тис. га. Сівозміна в сезоні-2023 була така:

• Кукурудза — 11 тис. га (врожайність — 10,5 т/га при плані 9).
• Соняшник — 7200 га, із них 3300 га — високоолеїновий (врожайність — 2,4 т/га при плані 3,25).
• Соя — 6700 га (врожайність — 3 т/га при плані 2,87).
• Озима пшениця — 3310 га (врожайність — 6,8 т/га при плані 6,1).
• Озимий ріпак — 1379 га (врожайність — 4 т/га при плані 3,2).
• Гірчиця — 1115 га (врожайність — 1,23 т/га при плані 1,4).
• Гречка — 513 га (врожайність — 2,2 т/га при плані 1,5 т/га).

«Пішли в нішеві культури, оскільки збільшувати кукурудзу нерентабельно, соняшником і соєю наша сівозміна перенасичена. Тому вирішили поекспериментувати з гірчицею і гречкою. На гречку минулоріч ціна була хороша і планувалося, що буде хороша і цей рік. Але в зв’язку з тим, що її дуже багато понасівали, на ринку утворився профіцит і ціна впала до 6 тис. грн /т, тоді як торік була 35 тис. На наступний рік планували 1400 га гречки сіяти, але не будемо», — каже директор з виробництва.

Сівбу озимих під урожай-2024 вже завершили. Озимої пшениці посіяли в цьому році 3700 га. Ми почали сіяти 3 вересня і закінчили 31 вересня. Сергій Чубенко каже, сіяли в суху землю, щоб встигнути перед дощами, бо опади минулої осені змусили чекати три тижні.

Озимого ріпаку посіяли 2812 га, з них 600 га спробували по технології strip-till сівалкою Mzuri, 500 га сівалкою Pottinger суцільного висіву, 100 га з міжряддям 70 см, решту сівалками точного висіву Harvest зі зміщенням на міжряддя 35.

В господарстві щороку експериментують з технологіями висіву, удобрення і навіть обробітку ґрунту, щоб знайти оптимальні варіанти для своїх умов. Зокрема, нестача ґрунтової вологи спонукала господарство відмовитися від плуга на користь безвідвального обробітку.

Річна кількість опадів у Роменському районі Сумщини, де розміщене господарство, цього року становила 550 мм. А з 12 серпня по 12 жовтня випало лише 12 мм. Загалом по року волога є, але передбачити коли вона випаде неможливо. Єдине, що можливо, — максимально зберегти вологу, каже Сергій Чубенко.

Безвідвальний обробіток ґрунту задля збереження вологи

Оранку проводять переважно під ріпак на 30% площ. На решті культур обробіток передбачає тільки розпушування, технологію strip-till, на деяких — мінімальний обробіток.

Нестача опадів та методи пом’якшення наслідків

Спираючись на дані вимірювання запасів продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту, в господарстві порівняли результати від оранки та розпушування. Виявилося, що різниця — 30 мм вологи у метровому шарі ґрунту, які зберігає розпушування. А 30 мм — це ще 1 т/га кукурудзи, підсумовує агроном. Плуги залишили на випадок пожежної небезпеки.

«З 2019 року ми почали відходити від оранки, а в 2021 році через посуху кукурудза на деяких полях не сформувала качанів, з них ми отримували 800 кг/га. Це тільки прискорило наш перехід до вологозберігаючих технологій. Оремо під ріпак, бо серпень завжди сухий. Під урожай 23-го року в нас з площі 32 350 га було виорано тільки 1100 га. Так само зробили і цієї осені з огляду на посуху. Якби була волога, то не орали б і під ріпак», — пояснив директор з виробництва.

Працювати по strip-till почали в 2021 році на сої, посіяли 2500 га. Технологія сподобалася, тому в цьому році так посіяли 3400 га сої і ще 600 га ріпаку. Після збирання врожаю залишають стерню, весною заходять агрегатом Kuhn Excelerator для вертикального обробітку, який розподіляє рослинні рештки по поверхні, після чого проводиться сівба.

Спробували strip-till і на кукурудзі. Рослинні рештки запобігають пересушуванню ґрунту. Для мінералізації рослинних решток та з метою зменшення навантаження тиску хвороб через насиченість сівозміни соняшником і соєю, застосовують деструктори стерні. Це Склероцид і Триходерма .

Триходерму вносять восени разом з КАС, 30 кг/га. Триходерму навесні, 1 кг/га.

Практика з покривними культурами і сидератами

Проміжні культури та їх мульчування: як, чим, коли — поради польських експертів

В «МХП-Урожайна країна» практикують висів покривних культур, наприклад, гірчиці або редьки олійної, потім нарізають полоси культиватором і сіють основну культуру. Наступного року планують так посіяти 2700 га. Як покривні культури також використовують суміші трав (50 га цього року) і озиме жито (260 га) озимого жита.

Також пробували сіяти редьку олійну на сидерат на площі 100 га, але оскільки серпень в цій зоні зазвичай бідний на вологу, то отримати якісні сходи і пристойну вегетативну масу важко.

Застосування курячого посліду і компосту

Як дослід на полях господарства на прикордонних територіях застосували 900 тонн компосту. В результаті отримали на 0,5-1 т/га більшу врожайність порівняно до технології мінерального живлення.

Під урожай 2024 року заплановано близько 3,5 тис. га. А під урожай наступного, 2025 року цю площу планують збільшити до 15 тис. га.

«В цьому році нам погодили 13 тис. тонн органіки, з них 3 тис. тонн компосту, 10 тис. тонн курячого посліду. В плані внести органічні добрива на 3,5 тис. га — це компост або курячий послід. Оскільки ефективність органічного добрива зберігається три роки, то протягом цього часу з мінерального живлення будемо вносити тільки азот. Враховуючи, що добриво з наших птахофабрик, економія на мінеральних добривах нам становитиме 70 $/га за 2 роки», — каже Сергій Чубенко.

Підхід до вибору ФАО кукурудзи

Як і в більшості господарств на Півночі, в «Урожайна країна» з’явилася тенденція до зниження ФАО кукурудзи. За тих низьких цін на кукурудзу, які маємо сьогодні, краще зібрати 9 т/га при вологості 18%, ніж 13 т/га з вологістю 25%, додає Сергій Чубенко.

Раніше вибирали ФАО 300-350, в останні 3 роки, щоб розпочати жнива у вересні і розвантажити техніку та елеватор: ФАО 200-250 — 20%, ФАО 250-300 40%, ФАО 300-330 — 30%, ФАО 350 — 15-20%.

Проблема перенасичення сівозміни соняшником і соєю

Врожайністю соняшнику в цьому році (2,4 т/га) головний агроном не задоволений. Втім, розуміє, що причина криється в перенасиченості ним сівозміни. Велику частку займає соя.

«Коли я прийшов працювати і хтось казав, що на соняшник треба вносити фунгіцид, то всі сміялися. Зараз ми дійшли до того, що соняшник без застосування трьох фунгіцидів вже не можемо вирощувати», — каже Сергій Чубенко.

Ця проблема є і в інших господарствах Сумщини. Біла гниль і вертицильоз — комплекс, якого ще 4 роки тому не бачили. Зональними хворобами тут зазвичай були фомоз і фомопсис.

«Були такі роки, коли соняшнику і сої в нас було по 22-23 тис. га при загальній площі понад 32 тисяч. Якщо останні 5 років, соняшник і соя в сівозміні складають 45%. Культури чергуються, але 45% у структурі це велика частка. Тому, якщо соняшник сіємо в другій декаді квітня, період вегетації 100 діб, а період захисної дії фунгіцида 20-30 діб за оптимальних погодних умов, то дві обробки це вже мало», — додає аграрій.

Власне через це сівозміну останніх років тут стараються наситити покривними та нішевими культурами.

Вирощування високоолеїнового соняшнику

Високоолеїновий соняшник в господарстві вирощують 4 роки. Минулого року сіяли тільки такий. Цьогоріч в сівозміні був і звичайний, і високоолеїновий. В наступному році будуть сіяти тільки високоолеїновий, яким хочуть зайняти 4339 га.

«Різниця в ціні тонни високоолеїнового соняшнику порівняно до звичайного складає $40. При врожайності 3 т/га — це $120 на рівному місці. Головне — це вміст олеїнової кислоти», — наголосив директор з виробництва.

Втім, розуміючи проблему перенасиченості сівозміни соняшником, культуру вирощуватимуть за різних технологій залежно від полів.

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій