Острозький замок — твердиня української духовності та культури

Історія рідної землі – невід’ємна частина процесу формування свідомого громадянина. Та чи достатньо ми пам’ятаємо з шкільного курсу історії?! І що би ми могли розповісти нового та цікавого своїм дітям? Найкращий спосіб вивчити життя наших предків – побачити його на власні очі та доторкнутися до нього, відвідавши один із осередків української культури та духовності – Острозький замок. Тільки не дивуйтеся, що знаходиться він в непримітному провінційному місті Острог. Його історія настільки вражаюча, що здається, нарешті місто, втомлене від минулої величної слави, може насолодитися тишею та спокоєм. Хоча її інколи порушують жадібні до історії туристи. Острозький замок, Рівненська область

Історичні факти

Якщо розкривати всю історію одразу, то, звичайно, екскурсія буде не такою цікавою. Але для загального уявлення про непростий шлях до створення острозької дивовижі наведемо деякі факти. Найперша письмова згадка про саме місто Острог датується 1100 роком в Іпатіївському літописі. Відповідно була потреба у захисті горожан, для цього було зведено укріплення, яке було знищено в 1241 році монголо-татарами. За наказам Данила Романовича укріплення було відбудовано. Те дерев’яне укріплення через гострі палі в давнину називали «острог». Звідси і пішла назва міста та замку. У XIV ст. величним князем Данилом Острозьким було перебудовано старе дерев’яне укріплення на кам’яну вежу-донжон. В наш час вона отримала назву Мурованої. З XIV по XVII ст. єдиним власником фортеці був рід Острозьких. Князі переробляли твердиню на свій смак та за потребами часу. У XVII ст. Януш Острозький надає йому ренесансних рис. Так як Януш Острозький був останнім представником свого роду, то фортеця переходить у власність роду Заславських, пізніше до рук Сангушко. Під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького замок був зруйнований козаками. Відтоді розпочався період запустіння фортеці. З 1913 по 1915 рр. Мурована вежа реконструйована та адаптована під бібліотеку та музей. У 1981 році Острозький замок стає історичним заповідником та охороняється державою. Острозький замок в Рівненській області

Архітектура Острозького замку

Острозький замок височіє в мальовничому місці – на пагорбі 20-ти метрів, поруч якого протікає річка Вілія. За давніх часів фортеця була оточена глибоким ровом, наповненим водою. В середину можна було добратися за допомогою підвісного моста. В архітектурний ансамбль замку входить чотири будівлі: Богоявленська церква-фортеця, Надбрамна вежа, Кругла та Мурована вежі.

Богоявленська церква

Богоявленська церква, як і православна віра, пережила як піднесення, так і приниження. Ще у 1386 році було зведено Богоявленський храм, от тільки із дерева. Кам’яною церкву було вирішено зробити в 1450 році, коли самі укріплення замку перебудували в кам’яні. За часів господарювання Костянтина Острозького, найвпливовішого та найбагатшого православного шляхтича, Богоявленський храм став духовним осередком православної віри в Україні. Коли ж в Україні насильно впровадили католицизм, цій церкві оголосили анафему. Довгих 200 років церква, немов невидима, стояла в забутті. «Воскресив» храм петербурзький архітектор В. Токарєв. Унікальність храму в його оборонній спроможності. На верху церкви розташований уступ для вартових, нижня частина облаштована справжніми бійницями. Тай сама товщина стін у 3 метри говорить сама за себе. Внутрішні стіни прикрашені розписами, а церковні бані вкриті позолотою.

Мурована вежа

Мурована вежа – унікальна не тільки в Україні, а й усій Східній Європі. Унікальна вона тому, що вибудована вона за зразком середньовічної вежі-донжона. Так називали водночас житлову та оборонну частину замку. Знаходиться вона з південного-сходу пагорба. Зведена в далекому ХІV ст., остаточного свого вигляду набула в кінці ХІХ ст. Наразі, це трьохярусна цегляна споруда, в плані прямокутна. Її 30-ти метрові стіни укріплені контрфорсами. В нижніх ярусах вежі зберігали різноманітні припаси, а у верхніх розмістилися князівські покої. Також у глибині вежі було вирито колодязь. На сьогоднішній день у реконструйованих князівських покоях розміщується бібліотека та Острозький краєзнавчий музей.

Татарська вежа

Татарська вежа – до нашого часу вцілів тільки нижній ярус, на жаль, вежа в зруйнованому та жалюгідному стані.

Кругла вежа

Кругла вежа – час зведення вежі приблизно ХVІ ст. Башта круглої форми, укріплена з трьох боків контрфорсами, з першого погляду вражає своїм виглядом. Здавалося б, неприступна фортеця не повинна бути настільки прекрасною. Острозька фортеця єдина прикрашена пишними аттиками, карнизами та орнаментами. Загалом неприступні кам’яні стіни прикрашені вирізьбленими трояндами, що «квітнуть» на фігурних зубцях. Також тут можна розгледіти гілки аканту, а під ними декоративні глухі арки. Вся краса – результат кропіткої роботи італійських майстрів. Один із них П’єтро Сперендіо увіковічнив своє ім’я в цій дивовижній та величній споруді, яка досі вважається вершиною архітектурного мистецтва в Західній Україні. Острозький замок, м. Острог

Музей на території Острозького замку

Острозький краєзнавчий музей по праву вважається найстарішим музеєм на території Рівненщини. Шлях до музею доволі цікавий. Щоб дібратися до його скарбів, необхідно спустися в підвал, дорогу до якого освітлюють смолоскипи. І тут розпочинається захоплююча подорож в древній Острог. Уяву відвідувачів будоражать зброя, художні вироби народного промислу, творіння живопису, кераміка, колекції унікальних археологічних розкопок та особисті речі роду Острозьких. Тут можна почерпнути цікаву інформацію про Острозьку академію, відому за межами України, та її видатних випускників та діячів. У стінах замку зберігаються унікальні ікони та найбільший скарб – Острозька Біблія – перше повне видання Старого та Нового Заповітів на церковнослов’янській мові. З 300 примірників, що збереглися до наших часів, аж два можна побачити в Краєзнавчому музеї. Також тут можна чимало дізнатися про життя та діяльність першого друкаря на українських землях Івана Федорова. Щоб остаточно зануритися в славетну історію, завітайте в кабінет самого князя. Тут досі зберігся робочий стіл та решту меблів. Складається враження, ніби господар вийшов по справах і от-от повернеться. Макет Острозького замку

Легенди замку

Які б цікаві не були історичні факти про замок, уяву туриста будоражить, часом відверто неправдива, а часом справжнісінька історія, пов’язана з містикою. Кожен замок має свою легенду, Острозький не виняток.

Легенда про примару замку

Гальшка Острозька – одна із власниць замку була впливовою особою та відігравала не останню роль в культурному та освітньому розвитку Острога. Чималі статки та немала суспільна роль завжди приваблювали нових женихів. За легендою, жінку два рази примушували виходити заміж за нелюбів. Не витримавши більше гіркої жіночої долі, кинулася нещасна з високої вежі і розбилася на смерть. З того часу бродить душа Гальшки по замку та гірко плаче, жаліючи про свій вчинок. Існує й інша легенда, звідки взявся привид замку. Розповідається в ній про знатну пані, що без остраху проїхалася кіньми по освячених пасках біля основного Острозького храму. За це й була покарана на вічне перебування на землі.

Історія нещасного дзвонаря

Дуже давно на території замку жив майстер-дзвонар «із золотими руками». Дзвони у нього виходили на диво дзвінкими та міцними. І була у нього єдина донька, яка завжди була поруч батька і допомагала йому чим могла. Та одного разу сталося неймовірне лихо, яке перевернуло життя майстра. Дівчина через необережність впала у гарячий сплав для майбутнього срібного дзвону. Коли ще дзвін був в Острозі, то коли били в нього, вчувався плач згорьованого батька. Після великої острозької пожежі єдиний вцілілий дзвін потрапив до Росії, де й досі знаходиться.

Легенда про незліченні скарби

Вже дуже давно серед острозьких людей пішов поголос про неймовірні скарби, заховані під самим замком. І ось в один із днів року чутно з підземелля грюкіт – то шукачі скарбів намагаються знайти вихід з-під землі. Колись таких горе-шукачів живцем засипало землею. Згідно легенді, ті копач можуть вийти на волі тільки в річницю своєю загибелі. Тільки-но їм вдається підібратися до поверхні землі, як приходить північ і все стає на свої місця – копачі знову під землею, і більше за весь рік не чутно стуку.

Примара козацької чайки

Справжню козацьку чайку з сірими вітрилами можна побачити кожного вечора біля стін замку. Ці козаки приречені на вічне скитання через те, що вбили молоду доньку місцевого мельника. Батько в пориві гніву прокляв нелюдів – і тепер вони кожної ночі переживають той страшний момент знову і знову. Острозький замок, Рівненська область

Як добратися до Острозького замку

З Києва можна добратися маршруткою, потрібно обрати напрямок у м. Рівне. А вже з Рівного обрати маршрутку, що курсує безпосередньо до Острога. Якщо ви маєте можливість добратися автомобілем, тоді з Києва чи Львова потрібно рухатися по трасі М-17 Київ-Чоп. На трасі потрібно звернути на дорогу Р-98, що приведе безпосередньо до Острога. Нагадаємо, що також популярністю серед замків західної України користуються: Підгорецький замок, Кам’янець-Подільська фортеця, Хотинська фортеця, Олеський замок, палац графів Шенборнів, замок Паланок в Мукачево та інші.

Часто цікавляться в категорії: Замки та фортеці

Острозький замок

До Острога зручно добиратися з міста Рівне на автобусі або потягом. Від залізничної станції в місто треба їхати рейсовим автобусом. Власним автомобілем краще їхати через Е40/М06 в сторону Р77 (з Києва), також сюди ведуть регіональні траси Р05 та Р26. Якщо вирішите їхати потягом, зверніть увагу, що станція “Острог” знаходиться не у місті, а у с. Оженин, що за 14 км від Острога. Тому, зійшовши з потяга, вам потрібно буде скористатися ще маршрутним таксі безпосередньо до міста. Час у дорозі – 20-30 хв.

Вартість екскурсії – 100-300 грн. Для дітей від 8 років можна замовити інтерактивну екскурсію-квест “В пошуках скарбів князів Острозьких”.

Острог зараз – це невелике містечко в Рівненській області. Дивлячись на нього, важко уявити, що 400 років тому він був одним з найбільших міст України, центром освіти, торгівлі та інтелігенції. Острозька академія – була першим вищим навчальним закладом всієї східної Європи. Князі Острозькі, які побудували замок у місті – були захисниками православної віри, меценатами, розвивали науку. А Острозька Біблія – ​​була першим друкованим виданням найпопулярнішої книги всіх часів і народів.
На щастя, практично всю спадщину древнього Острога можна побачити і зараз. Всього за один день ви ознайомитеся як зі славетною історією цього міста, так і з його перспективами для розвитку в майбутньому. Адже Острог знову стає центром української інтелігенції та туризму – нехай потроху, але твердо і впевнено. Туристів він зацікавить не тільки глибокою історією, але також цікавою архітектурою і можливостями для релігійного паломництва в розташований неподалік Свято-Троїцький Межиріцький монастир. І, звичайно ж, порадує смачною українською кухнею з відтінками польського і угорського колориту.

Важко знайти людину, яка б не хотіла хоч раз здійснити подорож у часі. Але машину часу поки що, на жаль, не винайшли. Незважаючи на це, в Україні можливі такі фантастичні мандрівки: потрібні лише бажання і маршрут. Пропонуємо вирушити в подорож найцікавішими замками та палацами України. Ти не просто побачиш 18 легендарних твердинь, а й повернешся на 300, 500 і навіть 1000 років назад. І жодне з цих повернень не буде схожим на інші: кожен замок та палац має власну нетипову історію. Фортеця, де вперше у світі приготували каву, 600-літні мури протяжністю 2,5 км на місці таємничого давньогрецького міста, замок, оборону якого понад 3 роки очолювала тендітна жінка – це лише неповний перелік місць до відвідин. Цей час можна буде прожити в ритмі старовинних легенд, нічних екскурсій з повними несподіванок підземеллями, лицарських боїв і середньовічних розваг. А на додачу перевтілишся в даму або лицаря з середньовіччя, скуштуєш страви, якими смакували королі, збереш колекцію ефектних фото, найкращих українських краєвидів, неповторних історій людей, що стали легендами ще за життя. Поки інші чекають на появу машини часу, обирай маршрут легендарними замками і палацами та безперешкодно подорожуй минулим України. Ми розрахували, що маршрут займе десять днів. Але, якщо захочеш зробити його коротшим, або навпаки залишитись біля якоїсь із твердинь довше — Твій вибір! Це ж Твоя подорож!

Що цікавого можна подивитись в Острозі?

Важливе місце в історії українського народу та його багатовіковій культурі належить місту Острог, яке вперше згадується у 1100 році (Іпатіївський літопис). Протягом XIV – XVII століть місто було резиденцією роду князів Острозьких. У цей період місто зазнало найбільшого розквіту. З Острогом таОстрозькою академією (перша школа вищого типу східнослов’янських народів, заснована у 1576 році) пов’язані імена видатних особистостей.
Зокрема, Івана Федорова, Кирила Лукаріса, Петра Конашевича-Сагайдачного, Герасима та Мелетія Смотрицьких, Северина та Дем’яна Наливайків та багатьох інших. У свій час місто відвідували Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Михайло Коцюбинський та інші.
На невеликій території сучасного міста розташовано багато пам’яток архітектури, храми різних конфесій, декілька музеїв та сучасний вищий начальний заклад – Острозьку академію. Поряд з Острогом є цікаві туристичні об’єкти у Межирічі, Новомалині, Ізяславі та Вілії.

Що ж цікавого подивитися в Острозі!?

Перш за все – це Замкова гора, на якій розташовані Вежа мурована, Кругла башта та Богоявленський собор (на заголовному фото)

Вежа мурована

Є найстарішою спорудою замку князів Острозьких (так вона названа в акті 1603 року про розподіл володінь князя Костянтина – Василя Острозького між його синами). Вежа мурована відноситься до жилих оборонних веж – найбільш раннього і унікального типу замків, що створені по типу башт – донжонів. Призначенням даної архітектурної споруди була не тільки оборона, а й забезпечення умов для постійного проживання.

У найнижчому ярусі зберігалися різні припаси, також тут і нині знаходиться глибокий колодязь. Укріпляють Вежу муровану потужні кантрофоси, що побудовані на схилах гори. Сама верхня частина вежі – результат перебудов XIX – початку XX століть. Великий обсяг робіт був зроблений у 1913 – 1915 роках архітектором В. Г. Леонтовичем під управлінням академіка П. П. Покришкіна. У цей час приміщення вежі були пристосовані під історичний музей. Зараз у залах Вежі мурованої розміщена багата експозиція Острозького краєзнавчого музею. Серед експонатів найрізноманітніші археологічні знахідки, зброя, ікони і т.п. Також можна побачити макет Острога, який відображає місто XVII століття.У наш час Острозький краєзнавчий музей відвідує багато туристів не тільки з України, а й з інших країн. Тут також можна придбати різноманітні сувеніри.

Кругла баштам (Башта Нова)

В південно-західному куті Замкової гори розташована Нова башта, її ще іноді називають Круглою,
Бо в плані вона має вигляд кола, у якого відтята невелика частина. Така конфігурація обумовлена потребою приєднати до неї замкові оборонні мури. Збудована башта в перші чверті XVI ст., коли політичні обставини та постійні набіги кримських татар змусили острозьких магнатів удосконалювати фортифікаційні споруди замку і самого міста.

Особливо приваблива башта Нова (Кругла) з південного заходу — звідси її циліндричне тіло з двома ярусами грізних бійниць немовби виростає з підніжжя гори. Вона має вигляд якогось казкового велетня, голову котрого короною увінчує пояс мальовничих кам’яних машикулів (особливі бійниці для обстрілу підошви стін), фігурний ренесансний аттик з аркадою.
У системі оборони замку башта Нова займала особливе місце. її захисники могли одночасно вести не тільки фронтальний, а й фланговий вогонь. Острозький замок був однією з найбільш неприступних феодальних фортець па Україні.

Богоявленський собор.

Туристи, що під’їжджають до Острога зі сторони Рівного, Нетішина чи Шумська з далека можуть помітити купола золотого кольору – це Богоявленський собор (XV-XVI ст.) на Замковій горі. Знаходиться він за кілька десят метрів від Вежі мурованої. Богоявленська церква поєднує староукраїнське церковне будівництво з українською архітектурою XVI-XVII ст.

Точна дата побудови храму невідома, хоча припускають що він з’явився ще за часів Василя Красного.
Оскільки церква була також оборонною спорудою, її північна сторона (виходила в сторону глибокого штучного рову) була утовщена до 2,8 метрів, а в стінах з’явилися бійниці. Після переходу місцевих князів в католицизм Богоявленський собор був підданий анафемі і більше як 200 років пустував та руйнувався. Так до середини XIX століття храм перетворився в руїни. У 1886 році почалась реконструкція Богоявленської церкви в Острозі за проектом В. Токарева. Відбудова споруди з руїн змінила її первісний архітектурний вигляд, надаючи їй готично-ренесансних рис.
У 80-х роках XX ст. п’ять куполів собору позолотили. Також обновили храм всередині та ззовні. Сьогодні він відкритий для усіх людей. Силует церкви є гербом міста Острог ще з 1526 р.

Пам’ятник Острозькій академії.

Оглянувши замкову гору, можна пройти у парк Шевченка, який знаходиться зовсім поряд. Тут крім пам’ятника видатному сину українського народу Тарасу Шевченку, є ще один – Острозькій академії. Він встановлений на місці, де понад 400 років тому розташовувалась академія (найстаріший вищий навчальний заклад України та Східної Європи) та друкарня. Пам’ятник споруджений у 1978 році і являє собою розкриту книгу. На лівій якої – типографічний знак Івана Федорова, що відомий бібліофілам всього світу.

Луцька вежа.

Луцька башта зведена в той же час, що й башта Кругла (XVI ст.), вона разом з Татарською баштою входили в систему оборонних укріплень, захищаючи підступи до міста з боку Луцька і Звягеля (тепер місто Новоград-Волинський Житомирської області).
У плані Луцької башти лежить комбінація двох об’ємів — меншого прямокутного, що розташований з внутрішньої сторони укріплень, і більшого овального, орієнтованого довшою віссю перпендикулярно проїздові. Така структура давала можливість посилити фланговий обстріл підступів.

Башта Луцька розташована в сучасному центрі міста, біля колишнього готелю «Вілія» (зараз це «Академічний дім» – один з гуртожитків Острозької академії. Могутня споруда оперезана грізними отворами гарматних бійниць, її завершення прикрашене фігурним аттиком, що розчленований пілястрами та оздоблений ліпним орнаментом і розетками з вапняку. Відреставрована, вона стала тепер окрасою міста. В приміщенні Луцької башти розгорнуто експозицію Музею історії книги і друкарства.

Татарська вежа.

Ще одна пам’ятка міських фортифікацій — башта Татарська. Її законсервовані руїни можна оглянути на вулиці Татарській. За своїм плануванням і призначенням вона була аналогічна Луцькій башті-брамі.

Успенський костел.

Успенський або ж римо-католицький костел (XV—XIX ст.) розташований у центрі міста, недалеко від майдану. Костел постав на узвишші давнього підгороддя, на фундаменті культової споруди 1442 р. Найкраще він проглядається з боку міського скверу, закладеного на честь 40-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні.

Під час неодноразових пожеж у XVIII—XIX ст. споруда горіла, а відтак перебудовувалася. 1889 р. російський уряд дав дозвіл на реконструкцію костьолу, поставивши умову, щоб його екстер’єр набув свого первісного — бароккового вигляду, а по висоті щоб будівля не перевершувала замковий храм.
Костьол у плані хрещатий. Верхній пояс оздоблений пілястрами, а великі півциркульні вікна прикрашені сандриками. Вхід у приміщення розташований з заходу, оздоблений портиками з чотирьох великих доричних колон. Він увінчаний трикутним фронтоном легких пропорцій, що надає будівлі своєрідної вишуканості. Великий портал з півциркульним завершенням з обох сторін фланкується конховими нішами, оздобленими сандриками.

Приміщення колишньої чоловічої гімназії.

Пам’яткою містобудівництва є триповерхове приміщення колишньої чоловічої гімназії, зведене на початку 70-х рр. XIX ст. архітектором П. Шлейфером. Будівля в плані являє прямокутник. Привертають увагу лінійне оздоблення екстер’єру, інші елементи класицистичного оформлення. Нині у цьому приміщенні розміщено «Острозький НВК «Школа І-ІІІ ступенів-гімназія». Нещодавно будівлю відремонтовано, встановлено пластикові вікна.

Острозька синагога.

Не слід оминути увагою ще одну пам’ятку, яка знаходиться у критичному стані і продовжує руйнуватися, це Острозька синагога. Сьогодні з першого погляду навіть тяжко впізнати в цій споруді одну із найстаріших архітектурних пам’яток міста Острог. Кидаються в очі бурі плями оголеної цегли в місцях облетівшої штукатурки та сміття поблизу та в середині приміщення. Колись внутрішній простір було розділено на три яруси деревинними перекриттями, через які на всю висоту пробивались чотири кам’янні стовби.

Зараз всередині помітно тільки ці кам’яні стовби. Датується синагога XVI століттям, хоча в деяких публікаціях вказано початок XV століття. У XVI столітті будівля являлася головною архітектурною домінантою єврейських кварталів, що розміщалися у низинній східній частині старого міста Острог.

Музей нумізматики (колишній будинок Шейнерберга).

На початку XX століття на Александровській вулиці (нині проспект Незалежності) був зведений будинок, який і тепер являється окрасою міста Острога. Спочатку в ньому розміщувалась друкарня єврея Ц. Шейнерберга, на кошти якого і була зведена споруда.
В музеї книги зберігаються вірші Льва Миколайовича Гомолицького та альманах клубу учнівської молоді Острога «Молодые силы», надруковані в цій друкарнів 1918 році. Проте в цей час власник друкарні, очевидно, в зв’язку з революційними подіями, виїжджає за кордон. Як свідчать документи, 28 червня 1919 року квартира в будинку Шейнерберга була реквізована Острозьким ревкомом. Можна припустити, що вже тоді тут розмістилась редакція газети «Вести. Известия Острожского уездного ревкома». Достовірно відомо, що у серпні і вересні 1920 року редакція і контора газети знаходились саме тут. В музеї зберігаються 8-й та 9-й номери «Вестей» від 31 серпня та 4 вересня 1920 року з адресою редакції.
За свідченнями старожилів міста під час окупації Острога Польщею з 1921 до 1939 року в будинку Шейнерберга розміщувались різні установи: шоферська школа, просвітянська хата, суд. А з 1939 року після возз’єднання західноукраїнських земель з Українською РСР тут розмістився райком.
Під час окупації Острога німецько-фашистськими загарбниками (1941-1944рр.) будинок займала окружна комендатура німецької жандармерії.
Після війни сильно пошкоджена споруда була відремонтована і в ній розмістилось Острозьке відділення Держбанку СРСР. В грудні 1988 року будинок був переданий Державному історико-культурному заповіднику м. Острога.
Нині тут зберігають фондові колекції стародруків, документів, творів мистецтва та ін. У великому залі розміщена експозиція музею нумізматики.

Архітектурні особливості будинку.
Будівля являє собою прямокутний паралелепіпед з двома бічними виступами – ризалітами та невеликим ганочком з лівої сторони. Парадний фасад будинку багато оздоблений ліпним декором. Вікна обрамлені півколонами, що завершуються іонічними капітелями, у вигляді округлених донизу листків суваїв. Площини стін над вікнами оздоблені рельєфними зображеннями маленьких хлопчиків – «путті», які прикрашають гірляндами квіти щити. Подібні зображення путті часто зустрічаються в архітектурі доби Відродження. Над вікнами центральної частини будівлі розміщені декоративні рельєфи у вигляді облич довгобородих чоловіків маскарони. По сторонам парадного входу поставили дві масивні півколони з капітелями коринфського ордену у вигляді кошиків з листками аконту.
Як вільне асиметричне об’ємно-просторове рішення будинку, так і багатий декор його головного фасаду, в якому домінують елементи ренесансного стилю (гірлянди квітів, путті, маскарони, античні мотиви) роблять цей будинок характерною пам’яткою еклектичної архітектури початку XX століття.

Острозька академія.

Острозька академія займає особливе місце веред вищих навчальних закладів України.
Унікальність цього ВНЗ полягає в тому, що він є історичним нащадком першої школи вищого типу східнослов’янських народів – Острозької слов’яно – греко – латинської академії (1576–1636рр.), яка відігравала важливу роль не тільки в культурі та освіті України, але й всього православного світу XVI – XVII століття.
Відроджений в 1994 р., після 360-річнгго забуття, Острозький заклад розвиваючись пройшовши шлях від Вищого колегіуму до Національного університету, що зараз є одним з найкращих ВНЗ України. За дуже короткий проміжок часу було створено матеріально-технічну базу навчання, укомплектовано педагогічно-викладацький склад закладу. Його особливістю є переважна більшість молодих викладачів, які отримали наукові ступені уже в незалежній Україні. До Острозької академії запрошують і відомих професорів з інших вітчизняних та закордонних ВНЗ.
На таке швидке відродження академії значно вплинула суттєва підтримка нашої держави та фінансування українських та зарубіжних меценатів.

Острозька академія має значущу матеріально-технічну базу,тут сучасні тенісні корти потужна наукова бібліотека, а також зараз будується новий корпус університету у центрі Острога. Сучасна Острозька академія є дивує своєю неординарністю, тут поєднане загадкове історичне минуле та вражаюче сучасне. Ну на території якого університету можна побачити як гуляють вівці та плавають качки!?