Фруктоза при діабеті: чи можна їсти діабетикам, особливості застосування

Невиліковне захворювання – цукровий діабет класифікується на два основні типи: інсулінозалежний та інсулінорезистентний. Типізація обумовлена характером патологічних порушень ендокринних та обмінних процесів. У першому випадку, підшлункова залоза не здатна синтезувати інсулін – гормон-провідник глюкози у клітини та тканини організму.

У другому варіанті, кліті втрачають чутливість до інсуліну. Основна клінічна ознака першого та другого типу захворювання – підвищена концентрація глюкози в крові. Фундаментом контролю за діабетом є довічна дієтотерапія. З раціону пацієнта ліквідуються продукти із високим вмістом простих вуглеводів.

До простих вуглеводів відносяться одномолекулярні моносахариди: глюкоза, галактоза і фруктоза, а також дисахариди, що складаються з двох моносахаридів. Спочатку пов’язані між собою у продукті моносахариди, у процесі травлення розпадаються на складові. Основними дисахаридами є:

• глюкоза + галактоза = лактоза (молочний цукор);
• глюкоза + фруктоза (фруктовий цукор) = сахароза (буряковий або очеретяний цукор).

Молекули глюкози мають високу швидкість резорбції (всмоктування) в кров, що викликає гіперглікемію (підйом цукрового рівня в крові), тому діабетикам глюкоза в чистому вигляді протипоказана. Фруктоза при діабеті менш небезпечна, проте це не означає, що її можна вживати без обмежень.

Характеристика речовини

Крім безумовного вмісту у фруктах, речовина присутня у коренеплодах та меді. Енергетична цінність фруктози становить 399 ккал/100 г, що особливо відрізняється від глюкозної калорійності. На користь фруктового цукру в питанні про те, чи можна вживати діабетикам, свідчить глікемічний індекс (ГІ), і смакові якості моносахариду. Фруктоза вдвічі солодша, тому її потрібно вдвічі менше, і має ГІ у п’ять разів нижче (всього 20 одиниць).

Низький глікемічний індекс обумовлений довготривалим розпадом речовини, отже, уповільненим поглинанням глюкози, що виділилася організмом. Важливим параметром є відсутність активності інсуліну у розщепленні фруктового цукру. Незважаючи на те, що процес відбувається під впливом печінкових ферментів (без гормонального втручання), абсолютно безпечною фруктозою для діабетиків не стає.

По-перше, транспортування утвореної при ферментації глюкози в тканини організму для забезпечення їх енергоживленням, без інсуліну неможливе. Для повноцінного засвоєння глюкозної складової хворим 1 типу не обійтися без інсулінової ін’єкції. Пацієнтам з другим типом, щоб уникнути гіперглікемії, необхідно приймати цукрознижуючі препарати.

По-друге, більший відсоток фруктози залишається в печінці, де трансформується в «поганий холестерин» (ліпотропи низької щільності) та тригліцериди (насичені та ненасичені жири). Це призводить до набору зайвої ваги та вісцерального ожиріння (концентрації великої кількості жиру навколо внутрішніх органів).

Враховуючи, що більшість діабетиків другого типу ІМТ (індекс маси тіла) перевищує допустиму норму, шкода від непомірного вживання фруктози очевидна.

Основною причиною розвитку діабету 2 типу вважається ожиріння. Інсулінорезистентність, тобто втрата чутливості тканин та клітин до інсуліну, розвивається через надмірні жирові відкладення. Швидкість прогресування ускладнень безпосередньо залежить від здатності пацієнта контролювати харчування та масу тіла. Наступним порівняльним аспектом є відсутність руйнівної дії фруктового цукру на зубну емаль.

На відміну від глюкози, що стимулює шкідливі мікроорганізми в ротовій порожнині до активного розмноження, вживання фруктози на третину знижує небезпеку захворювання зубів карієсом.

Негативним моментом у вживанні речовини є її вплив на кількість сечової кислоти у крові. Перевищення діабетичних норм загрожує розвитком гіперурикемії (підвищенням показників сечовини), що призводить до розвитку подагри.

Користь натурального фруктового цукру як коренеплодів і фруктів, полягає у очищенні організму від токсичних і шлакових накопичень. У кореляції з клітковиною фруктоза допомагає вивести продукти розпаду, солі важких металів тощо.

І також марною вона буде при гіпоглікемічному стані хворого (падіння рівня цукру в крові до гранично допустимих норм, і нижче). Фруктовий цукор не підходить для усунення голоду, в той час як цукроза здатна викликати почуття насичення, щоправда, на короткий інтервал часу. Переробка фруктози в організмі не вимагає залучення до процесу кальцію, розщеплення цукрози відбувається за участю цього важливого мікроелемента.

Цукор як би вимиває кальцій, а без нього неможливе підтримання здоров’я кісткової системи та формування нової кісткової тканини. Крім того, кальцій бере участь у процесі регуляції гормонального балансу, порушеного при цукровому діабеті. Через діабетичні проблеми з кровопостачанням органів через судинні ускладнення, значно знижуються чоловічі еректильні можливості. Доведено, що вживати фруктозу корисно діабетикам-чоловікам, оскільки вона позитивно впливає на потенцію.

Короткий порівняльний аналіз впливу сахарози та фруктового цукру на організм

Фруктоза у списку цукрозамінників

Для покращення смаку діабетичних страв використовуються природні та штучно вироблені замінники цукру. Фруктовий цукор відноситься до натуральних цукрозамінників природного походження. Список основних підсолоджувачів та замінників цукру:

Виділяють два основні аспекти застосування штучно синтезованих цукрозамінників при діабеті: відсутність їх безпосереднього впливу на рівень цукру в крові, наявність індивідуальних протипоказань до вживання (хронічні патології печінки та нирок). Діабетикам 2 типу не рекомендується часто використовувати сорбіт і ксиліт через їх високу енергетичну цінність, що сприяє набору зайвих кілограмів.

Важливо! Не слід вводити до раціону замінники цукру самостійно. Перед застосуванням необхідно проконсультуватися з лікарем.

Норми та правила

Фруктоза при цукровому діабеті не є абсолютною заміною глюкози, оскільки не може забезпечити повноцінне харчування клітин головного мозку та наповнити організм необхідною енергією. Норма вживання фруктового цукру залежить від кількох індивідуальних факторів:

• тип та стадія захворювання;
• наявність діабетичних ускладнень та супутніх хронічних хвороб;
• маса тіла пацієнта;
• дозування лікарських гіпоглікемічних препаратів.

Пацієнтам з інсуліннезалежним типом патології добова порція речовини лімітується кількістю 30-40 грамів. При цьому рекомендуються продукти, що містять природний фруктовий цукор (овочі, фрукти з низьким ГІ). Низький глікемічний індекс та високу харчову цінність має мед.

Для хворих на діабет показані сорти, в яких переважає лактулоза (каштановий, акацієвий, липовий, гречаний). Перевищувати дозування не дозволяється. Надмірне захоплення може викликати глікемію, а висока калорійність солодощів негативно вплине на масу тіла.

Таблиця фруктів та ягід з низьким глікемічним індексом

При гестаційному діабеті (ГСД) кількість фруктів залежить від індивідуального стану жінки і характеру хвороби. Інсулінотерапія, що застосовується в лікуванні ГСД, дозволяє ввести до раціону більший обсяг натуральної фруктози. ГСД – специфічний вид діабету, що розвивається у жінок під час виношування дитини, внаслідок зміни гормонального статусу.

Інсулінозалежним діабетикам дозволяється незначно збільшити дозування, але обов’язково контролювати згідно з нормою ХЕ (хлібних одиниць). 1ХЕ = 12 г чистих вуглеводів. Наприклад, порція меду розраховується, як 1ХЕ = 12 грн. чистих вуглеводів = 5-10 гр. меду = 1-2 чайні ложки. Незалежно від типу діабетичної патології, солодощі з фруктозою слід вживати, дотримуючись деяких умов:

• вводити до раціону потроху, під постійним контролем показників глюкози в крові;
• не їсти натще, і перед сном;
• враховувати кількість вуглеводів у продуктах із фруктозою, щодо їх загальної щоденної норми.

Порада! Щоб уповільнити процес всмоктування моносахаридів у кров, доцільно поєднувати їх із білковими продуктами, а чи не вживати, як моноблюдо.

Важливе значення для допуску меню фруктового цукру має стадія захворювання. При декомпенсації діабету солодкі фрукти та мед повністю виключаються. Що стосується готових діабетичних солодощів, які продаються в аптеках та спеціалізованих відділах супермаркетів, їх вживання необхідно узгодити з ендокринологом. Кількісне вміст підсолоджувачів у таких продуктах при компенсованому діабеті не призведе до серйозного підвищення глюкози в крові.

Негативним моментом може стати надмірна насолода. Печиво, вафлі, батончики та цукерки на основі фруктози мають більш солодкий смак, це може з часом викликати неконтрольовану потяг до солодкого, відповідно, підвищення цукру в крові та зростання маси тіла. Оптимальним варіантом для хворих на діабет є домашня випічка, десерти та фруктові компоти, приготовані за спеціальними рецептами.

При покупці готових солодощів для діабетиків необхідно уважно вивчити склад і проконтролювати термін придатності продукту

Підсумки

Фруктоза – це природний моносахарид, що має безліч корисних якостей. Цінними властивостями цієї речовини для діабетиків є:

• незатребуваність інсуліну при розщепленні та перетравленні;
• збагачення організму вітамінами та клітковиною (при вживанні фруктів);
• низький глікемічний індекс;
• здатність зберігати здоров’я зубів.

Недоліки продукту полягають у відсутності здатності насичувати організм енергією, та підтримувати харчування головного мозку. Крім того, у процесі переробки фруктовий цукор трансформується у шкідливі ліпіди. Фруктоза допускається до раціону пацієнтів з діабетом у лімітованій кількості, згідно з рекомендаціями лікаря.

Фрукти при діабеті: які та в яких кількостях можна споживати

Діабет вимагає пильної уваги до харчування, зокрема до вуглеводних продуктів. Не дивно, що дуже часто виникає питання: чи можна їсти фрукти при діабеті?

Фрукти — це не лише вуглеводи, що представлені переважно фруктозою. Фрукти — це також корисні для організму вітаміни, мінерали, антиоксиданти і клітковина — нутрієнти.

Разом зі спеціалізованим виданням «Мій цукровий» розбираємося, чи можна їсти фрукти при діабеті, як часто та які саме.

За результатами семирічного дослідження регулярне вживання фруктів у рамках збалансованого харчування допомагає профілактувати хронічні захворювання та/або їхні ускладнення, зокрема діабету.

Свіжі цілі фрукти постачають в організм фруктозу в супроводі важливих для організму поживних речовин, які забезпечують стабільне (не різке) зростання рівня цукру в крові після їжі. Така фруктоза не несе небезпеки для здоров’я, чого не скажеш про фруктозу, яку все ще часто можна зустріти в складі продуктів із маркуванням «без цукру» або «для людей з діабетом».