овоч
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | о́воч | о́вочі |
| Р. | о́воча | о́вочів |
| Д. | о́вочеві о́вочу | о́вочам |
| З. | о́воча | о́вочів |
| Ор. | о́вочем | о́вочами |
| М. | о́вочеві о́вочу | о́вочах |
| Кл. | о́вочу | о́вочі |
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: -овоч-.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації ).
- рідк. плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації ).
- м’які плоди будь-яких рослин. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації ).
- оживл.епіклеса еспрезидента Януковича В. Ф.[≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації ).
Словник української мови
О ́ ВОЧ, заст. О ́ ВОЩ, у, чол. і рідко і, жін.
1. тільки ч., перев. мн. Плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживаються як їжа; городина. В теплицях вирощують овочі.. і підготовляють розсаду для парників та утепленого ґрунту (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 9) ; Насіння бобів, збіжжя, овочів, цибулини лілій бубнявіли від весняної життєдайної сили (Олександр Довженко, I, 1958, 437) ; Істота почала їсти. На її зубах хрумтів якийсь овоч — чи то огірок, чи то морква (Олесь Донченко, III, 1956, 68) .
2. тільки ч., перев. мн. , рідко. Плоди садових (рідше лісових) дерев та кущів; фрукти, садовина. Ліси достачали тухольцям звірини, лісових овочів і меду (Іван Франко, VI, 1951, 23) ; І той садок, де в травні він деревам Від гусені обороняв листки, Під овочами в пурпурі жовтневім К землі янтарні склонює гілки (Максим Рильський, II, 1960, 71) .
3. чол. і жін. , збірн. М’які плоди будь-яких рослин. Кожному овочеві свій час (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 104) ; Родючий баштан жовтіє динями, .. зеленіє кавунами і усяким овощем (Марко Вовчок, I, 1955, 309) ; Ісаакій і справді був схожий на пастернак, на цю довгу та трохи кострубату огородню овоч (Нечуй-Левицький, III, 1956, 371) ; На возах була всяка всячина. тут було.. зерно..; тут була овощ огородня, садова й польова (Панас Мирний, I, 1954, 318) ; Там спустився злий дух, — і збіжжя вигоріло, мов від вогню, овоч на деревах почорнів, трави пожовкли (Леся Українка, III, 1952, 549) ; * Образно. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля: Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля (Максим Рильський, III, 1961, 211) .
♦ Заказаний овоч — про щось привабливе, але заказане, недозволене. З майором Кларком усе заповідалося на гру. Трохи легковажності, трохи кокетства, трохи недозволеного (заказаний овоч завжди солодший!) (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 317) .