“Будьмо”, “будем”, “boodem”: чи є щось подібне?

Маєте Телеграм? Два кліки – і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

але я за нього пити більше не буду!

Експертиза товарного знаку – це дослідження та надання висновку відповідно до встановленого законами порядку особою, обізнаною в науці, техніці, мистецтві й ремеслі (експертом) з метою встановлення обставин (фактичних даних) справи. Факти, будучи викладеними у висновках експерта, надалі слугують доказами у процесі розслідування, розгляду кримінальних, арбітражних та цивільних справ. Під час експертизи товарних знаків дуже важливими є знання національних особливостей, традицій і культури народу. Розглянемо одну з таких справ.

Колегія палати з патентних спорів у порядку, встановленому п. 3 ст. 1248 Цивільного кодексу Російської Федерації (далі – Кодекс) та Правилами подачі заперечень і заяв та їх розгляду в Палаті з патентних спорів, затвердженими наказом Роспатенту від 22.04.2003 №56, зареєстрованим у Міністерстві юстиції Російської Федерації 08.05.2003 №4520 (далі – Правила ППС), розглянула заперечення від 05.07.2011 на рішення федерального органу виконавчої влади з інтелектуальної власності про відмову в державній реєстрації товарного знака за заявкою №2010715544/50, подане Макієвим Ігорем Георгійовичем, м. Владикавказ (далі – заявник), при цьому встановлено таке.

Позначення за заявкою №2010715544/50 з пріоритетом від 13.05.2010 заявлено на реєстрацію як товарний знак на ім’я заявника щодо товарів 32 і 33 класів МКТП. Згідно з описом, наведеним у заявці, в якості товарного знака заявлений об’ємний товарний знак, що являє собою місткість для рідини, зі словесним елементом «Будьмо».

Правова охорона вимагається в поєднанні рожевого, чорного та сірого кольорів. Федеральною службою з інтелектуальної власності, патентів і товарних знаків 20.06.2011 було прийнято рішення про відмову в державній реєстрації товарного знака. Підставою для прийняття рішення став висновок за результатами експертизи, згідно з яким заявленому позначенню не може бути надана правова охорона щодо всіх товарів 32 і 33 класів МКТП на підставі п. 6 ст. 1483 Цивільного кодексу Російської Федерації. Висновок мотивовано тим, що словесний елемент заявленого об’ємного позначення подібний до ступеня змішання з товарними знаками «БУДЕМО», «BOODEM» за свідоцтвами №241900 та №281564 (що мають більш ранній пріоритет), зареєстрованими на ім’я іншої особи щодо однорідних товарів.

Також форма об’ємного елемента заявленого позначення зумовлена її функціональним призначенням і не володіє розпізнавальною здатністю, відповідно до п. 1 ст. 1483, (усі пляшки зумовлені їх функціональним призначенням, проте багато з них, які мають розрізняльну здатність, зареєстровані як об’ємні товарні знаки).

У Палату з патентних спорів 13.07.2011 надійшло заперечення, в якому заявник висловив свою незгоду з рішенням Роспатенту від 20.06.2011, докази якого полягають у наступному: порівнювані знаки не подібні за фонетичним критерієм подібності; позначення, що зіставляються, створюють різне зорове враження; словесний елемент «БУДЬМО» заявленого позначення відрізняється за змістом від словесних елементів «БУДЬМО» і «BOODEM», у зв’язку з відмінністю закладених у порівнювані позначення ідей.

На підставі викладеного заявник просить скасувати рішення Роспатенту та зареєструвати заявлене позначення як товарного знака щодо товарів 32 і 33 класів МКТП. Вивчивши матеріали справи та заслухавши присутніх, Палата з патентних спорів вважає доводи заперечення переконливими.

Враховуючи дату (13.05.2010) пріоритету заявки №2010715544 правова база для оцінки охороноздатності позначення включає Цивільний кодекс Російської Федерації та Правила складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію товарного знаку й знаку обслуговування, затверджені наказом Роспатенту №32 від 05.03.2003, зареєстрованим в Мін’юсті Росії 25.03.2003, реєстр. №4322, введені в дію з 10.05.2003 (далі – Правила).

Відповідно до п. 1 ст. 1483 Кодексу, не допускається державна реєстрація в якості товарних знаків позначень, які не володіють розпізнавальною здатністю або складаються лише з елементів, що являють собою форму товарів, яка визначається виключно чи головним чином властивістю або призначенням товарів.

Згідно з п. 2.3.1 Правил, до таких позначень належать, зокрема, тривимірні об’єкти, форма яких зумовлена ​​виключно функціональним призначенням.

На підставі п. 6 ст. 1483 Кодексу не можуть бути зареєстровані як товарні знаки позначення, тотожні або подібні до ступеня змішання з товарними знаками інших осіб, які охороняються в Російській Федерації (в тому числі відповідно до міжнародного договору Російської Федерації, щодо однорідних товарів) і мають більш ранній пріоритет.

Реєстрація в якості товарного знака відносно однорідних товарів позначення, схожого до ступеня змішування з яким-небудь з товарних знаків, можлива лише за згодою правовласника.

Відповідно до п. 14.4.2 Правил позначення вважається подібним до ступеня змішання з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, попри їх окремі відмінності.

Відповідно до п. 14.4.2.4. комбіновані позначення порівнюються з комбінованими позначеннями та з тими видами позначень, що входять як елементи до складу комбінованого позначення, яке перевіряється.

У процесі визначення подібності комбінованих позначень використовуються ознаки, наведені в п. 14.4.2.2 та п. 14.4.2.3 цих Правил, а також досліджується значущість положення, що займає тотожний або схожий елемент у заявленому позначенні.

Відповідно до п. 14.4.2.2 Правил схожість словесних позначень може бути звуковою (фонетичною), графічною (візуальною) і смисловою (семантичною) та визначається на підставі ознак, перелічених у пп. (а)-(в) цього пункту.

Ознаки, перелічені в пп. (а)-(в) цього пункту, можуть враховуватися як кожна окремо, так і в різних поєднаннях, п. 14.4.2.2 (г) Правил.

Відповідно до пункту 14.4.3 Правил у процесі встановлення однорідності товарів визначається принципова можливість виникнення у споживача подання про приналежність цих товарів одному виробникові. При цьому беруться до уваги рід (вид) товарів, їх призначення, вид матеріалу, з якого вони виготовлені, умови збуту товарів, коло споживачів та ін.

Заявлене позначення є комбінованим, що являє собою реалістичне зображення пляшки, на якій розташована етикетка зі словесним елементом «БУДЬМО», виконаним оригінальним шрифтом літерами російського алфавіту. Правова охорона витребовується щодо товарів 32 і 33 класів МКТП.

Протиставлений товарний знак «BOODEM» за свідоцтвос №281564 є словесним, виконаним стандартним шрифтом літерами латинського алфавіту. Правова охорона надана щодо товарів 32 і 33 класів МКТП, наведених у переліку.

Протиставлений знак «БУДЬМО» за свідоцтвом №241900 є словесним, виконаним стандартним шрифтом літерами російського алфавіту.

Заявлене позначення, як вже говорилося, являє собою об’ємне зображення пляшки, тобто упаковки для рідких товарів. При цьому охорона товарного знака вимагається для алкогольних і безалкогольних напоїв, які через свої властивості реалізуються в упаковці такого виду. Таким чином, об’ємний елемент заявленого позначення зумовлений виключно його функціональним призначенням (зберігання рідких і сипучих продуктів), зазначених у переліку. При цьому виїмки, розташовані в нижній частині пляшки, мають форму, призначену для зручності тримання пляшки в руці, тому він є неохороноздатним на підставі п. 1 ст. 1483 Кодексу (а як же класичний приклад – пляшка кока-коли).

Стосовно словесного елемента, то він є визначальним у сприйнятті заявленого позначення. У зв’язку з цим правомірним буде порівняння зазначеного словесного елемента та зіставлення словесних товарних знаків «БУДЕМО / BOODEM».

Подібність порівнюваних позначень «БУДЬМО / БУДЬМО» зумовлена семантичною схожістю словесних позначень. Так, слово «будьмо» в українській мові має значення «будемо» (див. http://translate.google.ru). Таким чином, порівнювані позначення подібні за семантичним критерієм подібності, у зв’язку з подібністю закладених у позначеннях понять.

Словесні позначення «будьмо / будемо / boodem» схожі за фонетичним критерієм подібності, оскільки у них збігаються початкові частини «буд», однаковий склад приголосних (б-д-м).

Дійсно, порівнювані позначення мають графічні відмінності, які дозволяють визнати переконливим аргумент заперечення про відсутність візуальної схожості.

Разом з тим, відмінність за цією ознакою схожості не здійснює вирішального впливу на висновок про подібність знаків, зумовлений семантичною та фонетичною схожістю словесних позначень, яке здатне призвести до змішання знаків споживачами однорідних товарів.

Аналіз однорідності товарів МКТП показав, що заявлені товари 32 і 33 класів МКТП є однорідними товарам 32 і 33 класів МКТП, щодо яких надана правова охорона порівнюваним товарним знакам, оскільки частина з них повністю збігається, а інші – співвідносяться як рід/вид.

Враховуючи вищезазначене, заявлене позначення є подібним до ступеня змішання з зіставленими товарними знаками за свідоцтвами №281564 й №241900 щодо однорідних товарів 32 і 33 класів МКТП та згідно з рішенням Роспатенту від 20.06.2011 Про відмову в державній реєстрації товарного знака за заявкою №2010715544 слід визнати правомірним.

Разом з тим, правовласник протиставлених товарних знаків за свідоцтвами №281564 і №241900 надав згоду на реєстрацію заявленого позначення на ім’я заявника, стосовно товарів 32 і 33 класів МКТП, яке усуває перешкоду для реєстрації товарного знака за заявкою №2010715544.

Враховуючи ці обставини, заявлене позначення може бути зареєстровано як товарний знак, якщо це не суперечить вимогам п. 6 ст. 1483 Кодексу.

Виходячи з цього, колегія палати з патентних спорів дійшла до висновку задовольнити заперечення від 13.07.2011, скасувати рішення Роспатенту від 20.06.2011, зареєструвати товарний знак за заявкою №2010715544 стосовно товарів 32 і 33 класів МКТП.

Коментар автора. Слід зазначити, що проведений вище аналіз досить поверхневий. До об’ємних товарних знаків належать форми самих товарів чи їх упаковки, а також їх частин. При цьому, об’ємний товарний знак не може просто повторювати зовнішній вигляд відомого предмета, а повинен характеризуватися новим і оригінальним зовнішнім виглядом. Розрізнювальна здатність таких знаків повинна визначатися оригінальністю виконання цих форм, а не функціональним призначенням. Вироби не можуть вважатися такими, що володіють розпізнавальною здатністю, якщо вони мають традиційну для застосовуваних товарів форму (наприклад, традиційна форма пляшки і т.п.). Форма виробу має відповідати головному критерію товарного знака – мати здатність виділяти виріб конкретного виробника з ряду однорідних товарів інших виробників. Мабуть, найвідомішими об’ємними товарними знаками можна вважати форму пляшки фірми “Кока-Кола” (жіноча спідниця гофре) і флакон парфумів «Далі».

Не можна погодитися з тим, що слово «будьмо» в українській мові має значення «будемо», і порівнювані позначення подібні за семантичним критерієм подібності, завдяки подібності закладених у позначеннях понять. У нашому випадку – це вираз «будьмо здорові», що трансформувався у слово «будьмо». Будьмо! – Це традиційний український тост під час частування вином, горілкою. Ця традиція існує ще ХІХ століття. (http://www.radiosvoboda.org/content/article/2263526.html). Наводиться і розширена варіація відомого тосту: «Будьмо! Не знаю, хто такий Будьмо, але я за нього пити більше не буду!».

Тост – коротка промова, перед розпиванням спиртних напоїв. Проголошення тостів є традицією в багатьох культурах. Відповідно, існують національні тости (російські, українські, грузинські та ін.). У різних країнах існують характерні короткі тости-вітання. Звучать вони по-різному, але в перекладі означають фактично одне і те ж: «За ваше здоров’я». В Англії не прийнято вимовляти тости і цокатися. Перед тим як випити, англійці піднімають келих і вимовляють «Cheers» («Чіез»). Німці за традицією п’ють після того, як один з господарів скаже «Prosit» («Прозіт»). Прозіт (лат. prodesse – бути корисним, доброчесним) – у західних країнах: застільне побажання здоров’я: «За ваше здоров’я!» Американці, піднімаючи склянку зі спиртним, говорять або на англійський манер «Cheers», або на німецький «Prosit». Тост-привітання за французьким столом звучить: «A votre sante» («А Вотрен санте»). В Італії залежно від області говорять або «Salut» («Салют»), або «Чин-чин». В Іспанії говорять «Salud» («Салют»). В Ізраїлі – «L’Chayim» («Лиха»). У Польщі – «Nazdrowie» («Наздровье»). У Чехії – «Na zdrav» («На здрав»). У скандинавських країнах, на відміну від Великобританії, Німеччини та Франції господар будинку з келихом у руках повинен звернутися до кожного хто сидить за столом з фразою «Skoal» («Наскільки»). Китайці, піднімаючи келих, говорять «Канн пий», що означає «щоб річка обміліла». Це відповідає нашому «пий до дна».

Зазначимо, що чинне законодавство не допускає реєстрацію в якості товарного знака загальновживаних слів, термінів і символів.

Слова до келиха

Із будь-яким святом, зокрема Новим роком, пов’язані вітання та побажання. І неодмінною частиною культури застілля є тости. Якими вони бувають у різних народів? І як вони виникли?

У середні віки мешканці французької області Бретань перед вживанням міцних напоїв готували закуску – обсмажені на вогні скибочки хліба. Їх уже тоді називали «тостами» і занурювали у вино, щоб наповнити напій хлібним ароматом. Згодом таку традицію забули, але з’явилася інша – піднімаючи келих, говорити застільні побажання, які теж називали «тостами».

Традиції та історія тостів

Батьківщиною тостів вважається і Кавказ і, зокрема, Грузія, де з давніх-давен існувала культура виноробства. Тости зустрічаються і в середньовічному епосі Шота Руставелі, і в грузинській поезії епохи ренесансу, зауважує журналіст грузинської служби Радіо Свобода Коба Ліклікадзе. За його словами, тости у грузинів промовляють як під час радісних подій, так і за скорботним столом. Традиційними для будь-якого застілля вважаються тости за Господа, Богородицю і за святого Георгія. «Інститут тамади став втіленням грузинської культури, національного нашого характеру. У радянський час я пам’ятаю, як моя родина (а я з сім’ї літераторів) влаштовувала вечори поезії за келихом вина. Тоді релігійні тости, звичайно, були заборонені, тож пили за мир. Ми кажемо, що найкращий тост – це імпровізація. Творчий підхід завжди прикрашав грузинське застілля», – каже журналіст.

Тости популярні не лише серед кавказьких горян, але й серед українських. Мешканці Карпат – гуцули – мають давню традицію: пити однією чаркою по колу, промовляючи при цьому класичне віншування, розповідає мешканка Косова Івано-Франківської області Любов Ракевич. «Бере гуцул стакан з горілкою, і до кого він хоче пити, тому й каже: «Дай Боже!», а та людина відповідає «Пий здоров!». Якщо та людина каже «Пий здоров», то він п’є, а якщо та людина нічого не сказала, то він не п’є, поки не скажуть. Колись давно пили однією склянкою, і один одному наливали. Якщо приходять до господаря додому, то господар починає, а потім п’ють за сонцем, хто як сидить».

Напевно, найвідоміший український тост – «Будьмо!». Як він міг виникнути,
розповів історик, директор Науково-дослідного інституту козацтва Тарас Чухліб. «Як би там не говорили, що «будьмо» – це вітчизняний винахід, але все-таки він прийшов до нас з Європи через Чехію, через Польщу. У нашому випадку це «будьмо здорові» трансформувалося в «будьмо». Ця традиція вже, напевно, 19 століття. Хоча не було магнітофонів, щоб записувати, що ж там за столами говорили. Однак є описи бенкетів, які влаштовував Богдан Хмельницький. Такі описи зробив венеційський посол Альберто Віміна в 1650 році. А у записі шведського посла 1657описані тости. Спочатку з української сторони проголошували тост за шведського монарха, потіма зі шведської сторони – за Гетьмана Війська Запорізького».

Сценічна мініатюра: щирість чи фальш?

Тости без перебільшення можна вважати літературним жанром, зауважує письменник і видавець Дмитро Капранов. Причому тости, на його думку, це зразок саме сценічної мініатюри, оскільки поруч із текстом високо цінується і акторська майстерність. «Як будь-який сценічний номер, тост потребує і вступу, те що називається прелюдія, і бек-вокалу, і, відповідно, кульмінації, драматичної паузи. Прелюдія в тості – це привернення уваги до того, хто проголошує тост, це стукання ножем по келиху. Бек-вокалом є бурмотіння тих, хто не дуже уважно слухає, або розлив вино і витирає… Аплодисментами за хороший тост буде дружній дзвін келихів».

Тости, або ж віншування (побажання) на свята – це енергетичне послання від того, хто проголошує ці слова до адресата тосту і до публіки, яка слухає. Відтак, стверджує актор Євген Шах, якому не раз доводилося бути тамадою на застіллях і проголошувати тости – головне, це добрий настрій і щирі побажання. Тоді тост справить враження. «Якщо людина зла, якщо людина не налаштована на добро, на позитив, то її важко навчити добре проголошувати тости, бо буде в її словах фальш. Узагалі люди добре відчувають, коли фальш, а коли від душі йде, від серця», – пояснює Євген.

А от працівниця ресторанного бізнесу Ірина вважає, що якраз більшість тостів – це прояв нещирості. До того ж публічне проголошування побажань за столом, на її думку, робить людину скутою. «Я вважаю, що тости за столом – це прояв лицемірства. Навіщо це? Якщо ти хочеш побажати щось людині, то ти підходиш і бажаєш. А за столом всі дивляться на людину, яка промовляє, кожен наступний болісно намагається придумати, що б такого сказати, що ще за цим столом не говорили. Я не п’ю, не вживаю алкоголь і, чесно кажучи, мені смішно дивитися, як люди, коли вип’ють, стараються виголосити щось таке оригінальне, а насправді говоряться дуже банальні речі».

Незалежно від того, як люди ставляться до тостів, з ними пов’язаний певний етикет, якого дотримуються за більшістю столів. Неввічливим вважається їсти чи перемовлятися із сусідом під час проголошення тосту. Так само некрасиво демонстративно відмовлятися випити. Якщо людина з якихось причин не вживає алкоголю, все одно вона має пригубити келих. Тости п’ють переважно з сухими та ігристими винами, менш популярні тости під десертні вина чи лікери.

Марічка Набока

У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Твір на тему патріотизм

Патріотизм – це почуття любові і поваги до своєї країни. Відомо, що патріоти люблять свою країну і пишаються цим. У кожній країні світу є безліч патріотів – людей, які готові щось зробити для своєї країни. Проте, дух патріотизму, здається, зникає в наші дні через зростання конкуренції у всіх областях, а також мінливого способу життя людей.

У минулому, багато людей виступали за те, щоб вселити почуття патріотизму серед своїх співвітчизників. Патріоти проводили зустрічі, читали лекції і використовували інші засоби, щоб надихати оточуючих. Точно так же в молодому поколінні сьогодні має бути виховане почуття патріотизму. Це повинно бути зроблено, коли вони ще молоді. Школи та коледжі повинні проявляти ініціативу, щоб виховати дітей з почуттям любові і поваги до своєї країни.

Нація, в якій молодь любить країну і буде прагнути до поліпшення її стану в соціальному і економічному плані, безсумнівно, стане краще.

Істинний патріот це той, хто трудиться на благо своєї країни. Він робить свій внесок у поліпшення стану своєї країни будь-яким можливим способом. Справжній патріот не тільки працює над створенням своєї нації, а й надихає оточуючих.

Твір-роздум на тему що таке патріотизм

Патріотизм проявляється в повазі до своєї країни, до її минулого, до пам’яті предків; в зацікавленості історією своєї країни, вивченні досвіду попередніх поколінь. А це призводить до з’ясування причин багатьох подій, що в свою чергу дає знання. Хто озброєний знанням, той захищений від безлічі невдач і помилок, не витрачає час на їх виправлення, йде далі і обганяє в своєму розвитку тих, хто “наступає на одні і ті ж граблі”.

Знання своєї історії, досвіду попередніх поколінь допомагає орієнтуватися в світі, прораховувати наслідки власних дій, відчувати себе впевнено. В усі часи люди спиралися на досвід своїх попередників. Без історичного минулого неможливо ні теперішнє, ні майбутнє. За словами багатьох класиків “Забуття минулого, історичне безпам’ятство загрожує духовною спустошеністю як для окремої людини, так і для всіх людей”. Патріотизм проявляється в умінні цінувати і берегти свою батьківщину, прагненні змінити її на краще. Патріотизм проявляється в здатності бути вірним і відданим своїй країні, своїй справі, своїй родині, своїм поглядам і ідеям, своїй мрії. Патріот не кричить на кожному розі про своє пристрасне кохання до вітчизни, він мовчки добре робить свою справу, залишається вірним своїм принципам, ідеалам і загальнолюдським цінностям. Тим самим він реально допомагає не тільки своїй країні, але і самому собі. Патріотизм проявляється в здатності пишатися своєю країною, захищати її цінності, в першу чергу свободу і незалежність, шанувати і зберігати вікові традиції. Традиції – це оплот будь-якої нації. Той, хто відмовляється від своїх традицій, своїх національних цінностей і святинь, ризикує втратити все, так як рано чи пізно почне жити в просторі традицій, ідеалів і цінностей інших націй.