Аудит і аудиторські перевірки – що і для кого?

До якої б сфери не належала діяльність компанії, рано чи пізно їй знадобляться аудиторські послуги, тобто буде потрібна аудиторська перевірка. Це стосується не лише великих підприємств із величезним штатом та складною бухгалтерією, а й невеликих фірм. Це важлива та відповідальна процедура, необхідна насамперед самої компанії.

Поняття аудиторської перевірки

Аудиторська перевірка — це збір, оцінка та незалежний аналіз даних про ведення бухгалтерії та фінансовий стан компанії. Проведення аудиторської перевірки дає власнику бізнесу уявлення про те, наскільки точна бухгалтерія, чи фінансова звітність відповідає реальному стану справ і чи немає у підприємства проблем з податками.

У яких випадках може бути призначена процедура

Аудиторська перевірка може бути як обов’язковою, так і добровільною. Обов’язкову аудиторську перевірку компанія має проводити щорічно. Вона також може проводитись за рішенням суду.

Проте замовити аудит в Україні можна і добровільно, так би мовити, у профілактичних цілях. Нерідко власники компаній звертаються до аудиторських компаній, щоб перевірити роботу власного відділу бухгалтерії, оцінити можливі фінансові ризики. Ця процедура здійснюється також за змін у складі засновників або зміні власника фірми.

Аудит і види аудиторських перевірок

Існує певна класифікація типів аудиту. Залежно від типу об’єкта, що перевіряється, способу перевірки, періодичності тощо умовно аудит можна поділити на такі типи:

• банківський;
• страхових організацій;
• бірж, інвестиційних та позабюджетних фондів;
• державний.

Залежно від напрямку аудит прийнято ділити на:

Залежно від методів перевірки зазвичай розмежовують аудит:

• суцільний – аналізується вся документація;
• вибірковий – аналізується певний сегмент діяльності;
• комбінований — аналізується вся документація щодо операцій, пов’язаних із певним фінансовим ризиком, і частково — решта.

Залежно від типу перевірки аудит буває:

• камеральний – проводиться у приміщенні виконавця на підставі наданої замовником документації;
• фактичний – проводиться за місцем розташування об’єкта, що перевіряється.

Залежно від періодичності прийнято виділяти аудит:

Залежно від характеру перевірки зазвичай розмежовують аудит:

• зовнішній – проводиться незалежними аудиторами, зокрема аудиторською фірмою “Дівайс Груп” у Києві;
• внутрішній – проводиться силами співробітників компанії та виключно на користь оптимізації її роботи.

Залежно від обов’язковості перевірки аудит може бути:

• обов’язковий – проводиться в обов’язковому порядку, процедура регламентується законодавством;
• ініціативний – ініціатором перевірки виступає компанія.

Етапи проведення аудиторської перевірки

Планування аудиту

Перш ніж розпочати аудиторську перевірку, потрібно обговорити з фахівцем низку моментів: стратегію проведення перевірки, її методи та тип, склад команди працівників, які займуться нею (далеко не завжди вистачає лише одного аудитора), програму перевірки та її глибину. Після укладання договору з аудиторською компанією, в якому чітко прописуються терміни виконання роботи, її обсяг та сума винагороди, аудитор розпочинає роботу.

Проведення аудиторської перевірки та збір аудиторських даних

Спеціаліст вивчає установчу документацію, а також розглядає швидкість розвитку компанії, фінансову ситуацію на підприємстві, оцінює роботу бухгалтерії та кадрову політику компанії, враховуючи при цьому галузь, у якій працює фірма. Важливою частиною перевірки є збір документів, дослідження фінансових звітів та оцінка вибірки, а також перевірка всієї документації та фінансових документів на відповідність вимогам закону.

Підготовка висновку аудиторської перевірки

Після завершення перевірки аудитор складає аудиторський висновок. Це офіційний документ, в якому відображена експертна оцінка достовірності фінансової документації підприємства, а також рекомендації щодо мінімізування фінансових ризиків, висновку про майнове становище підприємства та висновки щодо його діяльності за звітний період.

Аудиторський висновок може бути немодифікованим або модифікованим. Немодифікований висновок – це позитивний результат перевірки, яка не виявила невідповідності та явних порушень.Модифікований висновок означає, що документація має недоліки. Такий висновок може містити:

• думку аудитора із застереженням;
• негативну думку;
• відмову від висловлювання думки.

Найчастіше аудитори перебувають у офісі компанії, що проходить перевірку. Підготуйте для них зручні робочі місця, а також не забудьте відкрити доступ до бухгалтерської програми в режимі, що не дозволяє вносити зміни.

Щоб скоротити час проведення аудиторської перевірки, до неї слід ретельно підготуватись. Компанія повинна надати експерту-аудитору всю організаційно-розпорядчу документацію, первинні документи (зокрема, накладні, рахунки, акти виконаних робіт та інші), бухгалтерські та податкові реєстри, прибуткові та видаткові касові ордери. Якщо ваша компанія вже проходила аудит, будьте готові також надати всі попередні аудиторські висновки.

Проведення аудиторської перевірки потребує граничної точності та зосередженості, високого професіоналізму, знання законодавства та особливостей бухгалтерського та податкового обліку у різних сферах діяльності. Однак швидкість роботи аудитора залежить не лише від його професійних якостей, а й від того, наскільки добре компанія підготувалася до перевірки. Всі описані вище заходи допоможуть вам зберегти час, а отже — і гроші.

Хто, коли й як перевіряє бухгалтерів та аудиторів на предмет здійснення ними фінмоніторингу

Акт та матеріали перевірки не підлягають наданню третім особам, за винятком випадків, передбачених законодавств

Кабмін постановою від 16.06.2023 р. № 662 (набула чинності 4 липня) затвердив Порядок здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Міністерство цифрової трансформації. Розглянемо його більш детально.

LIGA360 має відповіді на будь-яке питання бухгалтера. Понад 1200 алгоритмів дій, особисті консультації експертів, новини й аналітика з “гарячих” тем. Замовте тестовий доступ за посиланням.

Кого стосується Порядок №662

Отже, Порядок №662 стосується доволі широкого кола суб’єктів первинного фінансового моніторингу (далі – суб’єкти ПФМ). Так, йдеться про таких суб’єктів ПФМ, яких контролює Мінфін: суб’єктів аудиторської діяльності, бухгалтерів, а також суб’єктів господарювання, які:

– надають послуги з бухобліку;

– здійснюють консультування з питань оподаткування;

– надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;

– здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і камінням та виробами з них;

– проводять лотереї та/або азартні ігри;

– провадять торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.

Щодо суб’єктів ПФМ, за якими наглядає Мін’юст, то йдеться про діяльність адвокатських бюро, адвокатських об’єднань та адвокатів, які провадять адвокатську діяльність індивідуально; нотаріусів; суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги; осіб, які надають послуги із утворення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами.

Ну і під дію Порядку №662 підпадають контрольовані Мінцифрою постачальники послуг, пов’язаних із обігом віртуальних активів.

Які перевірки передбачає Порядок №662

Мінфін, Мін’юст (а також за його дорученням територіальні органи Мін’юсту), Мінцифри (далі – суб’єкти держфінмоніторингу) мають право проводити планові/позапланові перевірки, зокрема виїзні/безвиїзні.

Періодичність здійснення таких заходів встановлюється суб’єктами держфінмоніторингу залежно від рівня ризику суб’єкта ПФМ бути використаним для злочинної діяльності.

Планова/позапланова перевірка здійснюється суб’єктами держфінмоніторингу, зокрема, для:

1) з’ясування мети та суті операцій, які здійснюють суб’єкт ПФМ та/або про які їм стало відомо;

2) виявлення ризиків, які можуть становити загрозу для безпеки та стійкості діяльності суб’єкта ПФМ, секторів їхньої діяльності, а також стабільності фінансової системи України;

3) оцінки якості системи управління ризиками суб’єкта ПФМ;

4) оцінки дотримання суб’єктом ПФМ вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

Підставою для планової перевірки є включення суб’єкта ПФМ до плану-графіка проведення перевірок на відповідний квартал. Такий План-графік затверджується наказом та оприлюднюється на офіційному веб-сайті суб’єкта держфінмоніторингу не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку відповідного кварталу.

Згаданий вище наказ про проведення перевірки має бути підписаний керівником суб’єкта держфінмоніторингу (особою, що виконує його обов’язки).

Планові та позапланові перевірки суб’єктів ПФМ

Планова перевірка передбачає перевірку відповідності діяльності суб’єкта ПФМ вимогам законодавства у сфері запобігання та протидії протягом періоду із дати закінчення попередньої планової перевірки або за певний період діяльності суб’єкта ПФМ. Перелік обов’язкових питань щодо планової перевірки перелічено у п. 19 Порядку №662 .

Про проведення планової перевірки суб’єкт ПФМ повинен бути попередньо письмово повідомлений не менше ніж за 10 календарних днів до початку її проведення. Таке повідомлення надсилають в паперовій формі рекомендованим листом та у вигляді електронного документа на адресу електронної пошти суб’єкта ПФМ (за наявності).

Позапланові перевірки можуть проводитися за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) повідомлення про ознаки порушення суб’єктом ПФМ вимог законодавства у сфері запобігання та протидії;

2) на виконання судових рішень, які набрали законної сили;

3) за ініціативою суб’єкта держфінмоніторингу в разі безпосереднього виявлення ним ознак порушення суб’єктом ПФМ та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства;

4) виявлення суб’єктом держфінмоніторингу нових документів (обставин), які не були (не могли бути) відомі під час проведення планової перевірки та які можуть вплинути на висновки за результатами планової перевірки;

5) необхідність перевірки виконання суб’єктом ПФМ вимог законодавства, зокрема усунення порушень та/або вжиття заходів до усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також вжиття заходів до усунення виявлених за результатами нагляду недоліків щодо організації та проведення первинного фінмоніторингу;

6) неподання в установлений строк суб’єктом ПФМ документів (ненадання інформації) на письмовий запит суб’єкта держфінмоніторингу про проведення безвиїзної перевірки, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджають поданню таких документів;

7) виявлення та підтвердження недостовірності в документах (інформації), поданих суб’єктом ПФМ на письмовий запит суб’єкта держфінмоніторингу, та/або у разі, коли такі документи (інформація) не дають змоги оцінити виконання суб’єктом ПФМ вимог законодавства під час його діяльності.

Час і місце проведення перевірок

Планові/позапланові виїзні перевірки проводять в робочий час суб’єкта держфінмоніторингу, що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку. За погодженням із керівником суб’єкта ПФМ (особою, яка виконує його обов’язки) перевірка може проводитися в неробочі дні або в позаробочий час суб’єкта ПФМ.

Місцем проведення виїзної перевірки є приміщення суб’єкта ПФМ за його місцезнаходженням та/або приміщення суб’єкта держфінмоніторингу.

Безвиїзна перевірка проводиться у приміщенні суб’єкта держфінмоніторингу на підставі отриманих від суб’єкта ПФМ інформації, матеріалів, документів (у паперовій або електронній формі, їх копій та/або витягів із них), даних відеоархіву та письмових пояснень.

Для проведення безвиїзної перевірки суб’єкт держфінмоніторингу надсилає суб’єкту ПФМ запит про подання документів або надання інформації. Такий запит надсилають рекомендованим листом та на адресу електронної пошти (за наявності).

Відповідь на запит може бути здійснено в паперовій або електронній формі.

Зверніть увагу, що неподання документів або подання суб’єктом ПФМ документів не в повному обсязі на запит суб’єкта держфінмоніторингу може бути підставою для проведення позапланової виїзної перевірки.

Строк проведення безвиїзної перевірки не може перевищувати 60 робочих днів із дати її початку. Строк проведення виїзної перевірки не повинен перевищувати 30 робочих днів і визначається залежно від виду виїзної перевірки, виду (напрямів) діяльності та спеціалізації за видами послуг, обсягів фінансових операцій суб’єкта ПФМ.

Що можуть робити перевіряючі

Керівник та члени робочої групи, створеної для перевірки суб’єкта ПФМ, під час проведення виїзної перевірки на підставі наказу про проведення перевірки мають право:

1) безперешкодно входити до приміщень суб’єкта ПФМ за службовим посвідченням і мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки;

2) вимагати від посадових осіб суб’єкта ПФМ та/або спеціально визначених суб’єктів ПФМ, які провадять свою діяльність одноособово, без утворення юрособи, документи або інформацію, що міститься в них, які необхідні робочій групі для проведення перевірки;

3) вимагати в межах своєї компетенції надання письмових пояснень;

4) звертатися до правоохоронних органів за наявності реальної загрози життю, здоров’ю або майну робочої групи, застосування щодо робочої групи насильства;

5) користуватися необхідними для проведення виїзної перевірки та організації діяльності робочої групи технічними засобами, комп’ютерами, електронними носіями інформації, програмними засобами, копіювальними апаратами, сканерами, телефонами;

6) відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок;

7) складати протокол про адміністративне правопорушення;

8) реалізовувати інші повноваження, передбачені законом.

До речі, керівник робочої групи під час проведення виїзної перевірки має право збирати інформацію у формі бесіди (розмови) із фіксацією питань і відповідей із будь-яким працівником суб’єкта ПФМ із попереднім повідомленням керівнику або відповідальному працівнику суб’єкта ПФМ.

Що повинні робити перевіряючі

Керівник та члени робочої групи під час проведення виїзної перевірки зобов’язані:

1) пред’явити керівнику суб’єкта ПФМ (особі, яка виконує його обов’язки) та/або спеціально визначеному суб’єкту ПФМ, який провадить свою діяльність одноособово, без утворення юрособи, за місцем проведення виїзної перевірки засвідчену копію наказу про проведення перевірки та службові посвідчення;

2) повідомити указаній особі про права, обов’язки та повноваження робочої групи, порядок проведення, підстави та питання щодо перевірки, права, обов’язки та відповідальність суб’єкта ПФМ;

3) подавати запити про подання документів або надання інформації, що міститься в них, необхідних для проведення виїзної перевірки.

Що повинні робити ті, кого перевіряють

Посадовці суб’єкта ПФМ та/або спеціально визначені суб’єкти ПФМ під час виїзної перевірки зобов’язані:

1) забезпечити на період проведення виїзної перевірки кожному члену робочої групи вільний (на першу вимогу) вхід/вихід до/із приміщення та інших службових приміщень суб’єкта ПФМ протягом усього робочого дня, а в разі потреби – у неробочий час;

2) підтвердити повноваження керівника суб’єкта ПФМ (особи, яка виконує його обов’язки) відповідними документами;

3) виділити робочій групі на період проведення виїзної перевірки робоче місце в окремому від працівників суб’єкта ПФМ та сторонніх осіб ізольованому службовому приміщенні, що обладнане необхідними меблями, вогнетривкою шафою для зберігання документів, бездротовим доступом до Інтернету (за наявності); забезпечити можливість користуватися бездротовим доступом до Інтернету (за наявності), телефоном, комп’ютером, засобами копіювально-розмножувальної техніки. Із урахуванням чисельності робочої групи та за згодою її керівника, якщо немає можливості виділити робочій групі зазначене службове приміщення, має бути виділене окреме робоче місце, обладнане згідно з вимогами цього підпункту так, щоб забезпечити належні умови для роботи членів робочої групи;

4) забезпечити своєчасне надання в повному обсязі на запит керівника робочої групи в електронній або паперовій формі достовірної інформації, матеріалів, подання документів (їх копій та/або витягів із них в електронній або паперовій формі на визначених носіях такої інформації із супровідним листом), письмових пояснень у форматі, структурі, вигляді, порядку, термінах та обсягах, визначених у запиті керівника робочої групи;

5) забезпечувати членам робочої групи демонстрацію та ознайомлення із функціональними можливостями автоматизованих систем, що забезпечують проведення фінмоніторингу, системи автоматизації суб’єкта ПФМ, інформаційних ресурсів у порядку, встановленому в запиті керівника робочої групи;

6) дотримуватися норм етичної поведінки під час проведення виїзної перевірки;

7) підписати та скріпити печаткою (у разі наявності) суб’єкта ПФМ роздруковану форму електронного документа або підписати акт огляду електронного документа;

8) не створювати перешкод для виконання обов’язків, покладених на суб’єкта держфінмоніторингу та/або керівника та членів робочої групи.

Керівник суб’єкта ПФМ (особа, яка виконує його обов’язки) та/або спеціально визначений суб’єкт ПФМ, може оскаржити дії осіб, що входять до складу робочої групи, керівнику суб’єкта держфінмоніторингу. Щоправда, подання скарги не зупиняє проведення перевірки.

Як фіксують результати перевірки

За результатами виїзної перевірки робоча група складає у паперовій формі у двох примірниках акт виїзної перевірки, який підписують керівник та члени робочої групи не пізніше дати закінчення строку проведення перевірки, зазначеного в наказі про проведення перевірки. Другий примірник акту виїзної перевірки під особистий підпис вручається посадовій особі суб’єкта ПФМ та/або спеціально визначеному суб’єкту ПФМ.

За результатами проведення безвиїзної перевірки складається в паперовій формі у двох примірниках акт, який підписується особами, що проводили безвиїзну перевірку, не пізніше дати закінчення строку проведення перевірки, зазначеного в наказі про проведення перевірки. Другий примірник акта безвиїзної перевірки із супровідним листом надсилається протягом п’яти робочих днів з дня його підписання суб’єкту ПФМ засобами поштового зв’язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Суб’єкт ПФМ не пізніше ніж на п’ятий робочий день з дати отримання акту безвиїзної перевірки зобов’язаний із ним ознайомитися та надіслати суб’єкту держфінмоніторингу лист з інформацією про ознайомлення із актом.

Лист про ознайомлення із актом, який був надісланий суб’єкту ПФМ засобами поштового зв’язку, надсилається суб’єкту держфінмоніторингу в паперовій формі або у вигляді електронного документа із використанням електронного підпису чи печатки.

В акті виїзної/безвиїзної перевірки викладають всі виявлені під час перевірки обставини та факти, що можуть свідчити про порушення законодавства у сфері запобігання та протидії в діяльності суб’єкта ПФМ. Не допускається викладати в акті припущення та факти, не підтверджені документами. Також будь-які виправлення та доповнення в акті після його підписання не допускаються. Кожна сторінка акту нумерується і підписується керівником та членами робочої групи

Читайте всю бухгалтерську аналітику на єдиній платформі LIGA360. Отримайте доступ до видань Інтербух, БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, Вісник МСФЗ. А ще налаштуйте стрічку новин з найпопулярніших онлайн-ресурсів. Придбайте прямо сьогодні .