Рибонуклеїнова кислота, РНК — клас нуклеїнових кислот, лінійних полімерів нуклеотидів, до складу яких входять залишок фосфорної кислоти, рибоза (на відміну від ДНК, що містить дезоксирибозу) і азотисті основи — аденін, цитозин, гуанін і урацил (на відміну від ДНК, що замість урацила містить тимін).
Дезоксирибонуклеї́нова кислота́ (ДНК) — один із двох типів природних нуклеїнових кислот, яка забезпечує зберігання, передавання від покоління до покоління і впровадження генетичної програми розвитку й діяльності живих організмів.
Функції ДНК і РНК в організмі різні. ДНК відповідає за зберігання та передачу генетичної інформації, в той час як РНК безпосередньо кодує амінокислоти і виступає в якості посередника між ДНК і рибосомами для виробництва білків.
Спільне: нуклеїнові кислоти, мономер нуклеотид, що складається з трьох частин, приймають участь в поділі клітини…. Відмінне: РНК – одноланцюгова, моносахарид – рибоза, Урацил, приймає участь в синтезі білка… Днк – дволанцюгова, дезоксирибоза, в ядрі, пластидах, мітохондріях, зберігає і передає спадкову інформацію.
Хоча і РНК, і ДНК містять азотисті основи аденін, гуанін та цитозин, РНК містить азотисту основу урацил замість тиміну. Урацил пари з аденіном в РНК, так само, як тимінові пари з аденіном в ДНК. Урацил і тимін мають дуже схожі структури; урацил – неметильована форма тиміну.
ДНК і РНК – нуклеїнові кислоти, подібні за складом, але різні за функціями. Перша структура відповідає за зберігання спадкової інформації, друга – за кодування інформації та передачу …