камерна музика (виконується камерними ансамблями); симфонічна музика (виконується великими оркестрами); хорова музика (виконується хоровими колективами); театральна музика (опера, музика до спектаклів, кінофільмів тощо).
Стабільну версію було перевірено 14 квітня 2020. Камерна музика (від італ. camera — кімната, палата, покій) — вид музичного мистецтва: вокальна, інструментальна, вокально-інструментальна музика, створена для виконання малим складом музикантів у невеликих приміщеннях.
Камерно-вокальні жанри : пісня і гімн; романс і його різновиди: серенада, балада; сучасні вокальні жанри: авторська та естрадна пісня.
Термін «камерна музика» у XVI-XVIII століттях вживали до будь- якої світської музики — на противагу церковній або театральній. Згодом камерною музикою стали називати твори, розраховані на невелику кількість виконавців та обмежене коло слухачів.
соната. Невеликий за обсягом сольний або ансамблевий завершений твір (у перекладі з франц.
До вокальної музики відносяться твори для одного, декількох або багатьох голосів без супроводу (сольні пісні, ансамблі, хори a cappella), і музичні твори для співу з інструментальним супроводом, а також хори з інструментальним супроводом (фортепіано, орган, оркестр і ін.) і, нарешті, опера.
Камерна музика (від італ. camera — кімната, палата, покій) — вид музичного мистецтва: вокальна, інструментальна, вокально-інструментальна музика, створена для виконання малим складом музикантів у невеликих приміщеннях . Термін «камерна музика» з’являється в XVI-XVII столітті і має …