§ 1. Що таке історія

Чому присвячений вірш Данила Кулиняка? Як ви розумієте слова автора про минуле і його значення для кожного народу?

Ріка себе рятує берегами,

А для народу пам’ять — оберіг.

Минуле — як заорані кургани 1 ,

Вони існують, хоч не видно їх.

На світі можна втратити багато.

Найбільша втрата — пам’ять поколінь.

Це для народу рівнозначно страті —

Минуле невіддільне, наче тінь.

1. ЩО ОЗНАЧАЄ СЛОВО «ІСТОРІЯ»

Які значення має слово «історія»? Складіть одне-два речення з цим словом.

Люди здавна цікавляться минулим. Адже у світі постійно щось змінюється, з’являється нове, а те, що минає, стає історією.

Напевно, ви пам’ятаєте перший день у школі, відпочинок з рідними на природі, день знайомства з друзями. У пам’яті поступово складається історія вашого життя. Батьки кожного з вас завжди пам’ятатимуть своє дитинство, де і як вони жили в минулому, щасливу мить народження їхніх дітей. Іще тривалішою є історія ваших бабусь і дідусів, народу, країни, де ви живете, та людства загалом.

Слово «історія» — багатозначне. Якщо зазирнемо у словники або Інтернет, знайдемо кілька його пояснень. Так, у Тлумачному словнику української мови їх вміщено сім. Історією називають події в минулому, оповідання чи розповідь про життя людини, пригоди та випадки, які траплялися з нею. Навіть документ про стан здоров’я — також історія! Що ж пов’язує всі значення цього слова? Історія — це оповідь про минуле, про те, що вже відбулося. Однак словом «історія» стали називати не тільки розповідь про минуле, а й саме минуле.

1 Курган — штучний пагорб, пам’ятник у вигляді насипу над стародавнім похованням.

Людство не може жити без пам’яті про минуле. Адже пам’ять допомагає зрозуміти, звідки людина родом, чому має такі погляди на навколишній світ тощо. Першими збирачами оповідань про минуле були співці. Подорожуючи, вони описували та прославляли події минулого, свідками яких були, а також розповідали історії, про які дізналися від інших. В Україні такі розповіді супроводжувалися грою на народних інструментах: лірі, кобзі, бандурі. Оскільки писемності тоді не було, саме співці зберігали пам’ять про минуле народу. Щоб не втратити спогади про важливі події, згодом люди розпочали записувати відомості про них. Значна кількість таких записів дійшла до сьогодні.

2. ЯК ІСТОРІЯ ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА НАУКУ

Що вивчає історія як наука?

Кількість письмових розповідей про минуле поступово нагромаджувалася, збільшувалася й упорядковувалася. Згодом з них виникла окрема галузь людських знань — історична наука.

Історія (з грецької — «розпитування») — наука, що вивчає минуле людства на основі усних, письмових свідчень (літописів, документів, спогадів та ін.) і матеріальних пам’яток (житла, одягу, знарядь праці тощо).

Сьогодні історія вивчає різні події та періоди минулого життя окремих сіл, міст, країн і всього людства. Вона досліджує життєвий шлях визначних людей. Окрім того, мають свою історію і різноманітні галузі життєдіяльності людини. Наприклад, існує історія іграшок і новорічних прикрас, історія одягу, техніки, меблів, книжок тощо. До того ж історія вивчає і розвиток самої науки. Так, є історія фізики, хімії, біології і т.д. Існує навіть історія самої історії! Адже те, як досліджували минуле в різні часи, ким були люди, котрі присвячували своє життя вивченню минулого, — це також надзвичайно важливо і цікаво.

Роздивіться назви книжок і назвіть, історії чого вони присвячені. Чи доводилося вам гортати сторінки подібних книжок? Чим вони вас зацікавили?

3. ХТО ТАКІ ІСТОРИКИ

Читаючи текст, виписуйте імена українських учених-істориків. З’ясуйте, що саме вони досліджували.

Людей, які обрали своєю професією вивчення минулого, називають істориками. «Батьком історії» європейці вважають давньогрецького вченого Геродота. Історик записав розповіді учасників війни, що відбувалася в його часи (понад 2000 років тому), і назвав ці записи «історіями».

Згодом уважні й допитливі люди різних країн почали записувати події рік за роком (літо за літом). Так виникли літописи — щорічні записи важливих подій. Європейські історики називають їх хроніками. Найвідомішого літописця, який мешкав у стародавньому Києві понад 900 років тому, звали Нестором. Він був монахом і автором найвидатнішого літопису —«Повість минулих літ ».

Порівняйте зображення. Яким побачили Нестора Літописця митці?

Леонтій Тарасевич. Нестор Літописець (гравюра в Києво-Печерському патерику)

Марк Антокольський. Нестор Літописець (скульптура)

Спочатку історики здебільшого вивчали записи інших людей. Згодом вони почали досліджувати залишки старих будівель, давні знаряддя праці, посуд, прикраси, аналізували походження назв та імен. Науковці з’ясовують причини і наслідки подій, порівнюють розповіді про минуле різних людей, установлюють їхню достовірність.

Головне завдання діяльності істориків — дізнатися якомога більше про минуле та пояснити його, з’ясувати те, що було раніше невідомим. Так, Вікентій Хвойка та його послідовники зосередили свою діяльність на трипільцях, які мешкали на землях нашої країни кілька тисяч років тому. Борис Мозолевський та його колеги вивчали спосіб життя стародавніх скіфів — одного з народів, що проживав на території України. Михайло Грушевський уперше написав історію нашої країни від найдавніших часів до козацької доби. Його праця називалася «Історія України-Руси» і складалася з десяти томів.

Спираючись на текст, установіть таку відповідність: історик — результат його діяльності (знахідка).

Історія України-Руси

В. Хвойка

Пекторапь — нагрудна прикраса скіфського царя

М. Грушевський

Посуд трипільців

Б. Мозолевський

У друкованих та електронних енциклопедіях ви знайдете перелік з кількох сотень імен сучасних українських істориків. Чимало з них досліджують не тільки різні періоди історії, а й різноманітні сторони життя в минулому нашої країни та інших держав.

1. Що означає слово «історія»? Поясніть на прикладах.

2. Що вивчає історична наука?

3. Кого з відомих істориків України ви можете назвати? Що ви про них знаєте?

4. Коли ви разом з друзями читаєте казку (оповідання), чи можна сказати, що ви вивчаєте історію? Поясніть.

5. Для чого історія потрібна кожній людині зокрема і людству в цілому?

1. Завершіть речення і запишіть їх у зошиті.

«Історія як предмет вивчає. »

«Я вважаю, що професія історика важлива тому, що. »

2. Запитайте у дорослих:

Яка подія, що відбулася в минулому, має для них особливе значення? Яку подію в житті країни вони вважають найвизначнішою? Запишіть назви і дати цих подій в зошиті.

Скульптура музи Кліо в колісниці Історії. Зала статуй у Конгресі США

Давні греки створили чимало міфів — оповідань та легенд про життя богів, героїв та людей. Так, неймовірно цікавими є розповіді про Кроноса (Хроноса) і Кліо.

Титан Кронос увесь час побоювався, що діти позбавлять його влади і життя — саме так він вчинив колись зі своїм батьком. Тому титан поглинав своїх новонароджених дітей. Давні греки вірили, що Кронос символізував Час, який поглинає теперішнє і перетворює його на минуле.

Сестра Кроноса — Мнемозіна — була богинею пам’яті. Вона мала дочок — муз, однією з яких була муза історії — Кліо. Її ім’я означає «та, що прославляє». Кліо стала покровителькою Історії. Вона завжди занотовувала події, що відбувалися навколо, тому її зображують із сувоєм або книгою, де описувалися події минулого із зазначенням учасників і дат.

§ 14. Історичні факти, події, явища та процеси. Історичний образ

У повсякденному спілкуванні слова «факт», «подія», «явище» часто виступають синонімами. Проте в історичній науці вони розмежовуються.

Із точки зору історичної науки факт — це дійсна, невигадана подія; те, що сталося, відбулося насправді, об’єктивно існує. Це встановлене знання, що є матеріалом для певних висновків, доказів. Кожен історичний факт є неповторним, його не можна відтворити.

Узагальнення й систематизація фактів — це шлях до пізнання історії.

Ухвалення Верховною Радою УРСР Закону «Про мову». 1989 р.

2. Події, явища та процеси.

• Чим різняться між собою події, явища, процеси?

Історична наука виявила багато фактів, визначила час і місце їх здійснення, передумови, причини, наслідки та результати. Конкретні дрібні факти минулого систематизовано, згруповано в значні історичні події, явища й цілісні історичні процеси.

Словник

Історичний факт (слово «факт» походить від латинського «зроблене»; «те, що відбулося») — реальна, невигадана історична подія, що відбулася в певний час і в певному місці.

Історична подія — одинична, неповторна сукупність пов’язаних між собою дрібних фактів. Історичною подією може бути певна битва, укладення угоди, утворення організації, партії тощо.

Історичне явище — фрагмент історичної реальності, який притаманний певному періоду та має типові характерні ознаки. Прикладами історичного явища є виникнення українського козацтва, Українська революція тощо.

Історичний процес — послідовна тривала зміна явищ, що має закономірний характер. Наприклад: розселення людей територією України, формування української нації, національно-визвольна боротьба українців за незалежність держави тощо.

Тобто розрізняють елементарні, прості й складні факти. У цьому випадку процеси або явища розглядаються як сукупність (цілісність) взаємопов’язаних подій, кожну з яких, у свою чергу, можна розкласти на ще більш дрібні й самостійні складові. Наприклад, таке складне явище, як Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького, є сукупністю подій, серед яких були битви, переговори, угоди тощо. У свою чергу кожен із цих простих фактів складається з дрібніших.

Складні факти мають певну структуру і, як правило, будуються з типових, стійко повторюваних деталей, елементів:

• місця дії і навколишньої природи;
• матеріальних предметів (від звичайного ґудзика до складних технічних пристроїв, створених і використовуваних людьми у своїй діяльності);
• учасників досліджуваних подій і явищ: як відомих діячів, так і пересічних представників соціальних груп.

Таким чином, події, явища, процеси відрізняються між собою за тривалістю, кількістю учасників, впливом на життя суспільства. Їх можна проаналізувати за схемою.

Співвідношення між подіями, явищем та процесом

3. Головні та неголовні факти.

• Навіщо історик виділяє головні факти?

Завдяки науковій праці нам відомо багато історичних фактів. Однак як зрозуміти, які із цих фактів мають важливе значення (головні), а які є несуттєвими (неголовними)?

Головними вважаються факти, які: 1) впливають на розвиток суспільства, залишають слід в історичному розвитку; 2) передають основний зміст історичної епохи, періоду; 3) містять важливі теоретичні відомості для формування історичних понять, світоглядних ідей, власної думки про минуле; 4) відрізняються яскравістю, образністю, емоційністю й здатні викликати особисте співпереживання, міцно закріплюються в пам’яті.

Коронація Данила Романовича — короля Королівства Руського (Галицько-Волинської держави). 1253 р. Художник М. Горелік

Неголовні історичні факти не вирізняються ні оригінальністю, ні яскравістю, не надають важливої інформації. Проте вони необхідні для визначення місця головних фактів у просторі й часі, встановлення хронологічних зв’язків між основними подіями та їхнього тлумачення.

У той самий час слід пам’ятати, що поділ на головні й неголовні факти є умовним. За певних обставин неголовні факти можуть виявитися суттєвими.

Таким чином, історичні факти — це цеглинки, із яких вибудовується історія. Вони є матеріалом, який дає змогу історикам робити висновки, що те, що вони досліджують, є реальною дійсністю. Завдяки впорядкуванню фактів між ними можна встановити взаємозв’язки. Це дає змогу відповісти на головне питання історії: «Чому все так сталося?».

Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем у 1653 р. Художник М. Самокиш. Митець глибоко розкрив запеклу боротьбу українського народу під час Національно-визвольної війни середини XVII ст.

4. Історичний образ.

• Чим історичний образ відрізняється від літературного або художнього?

Підсумком роботи істориків є історичне дослідження. Описуючи на основі історичних джерел історичні факти, вони створюють історичні образи. Вчені визначають історичні явища та будують історичний процес. Виникає ланцюжок історичних образів, що дає розуміння історії на емоційному рівні.

Словник

Історичний образ — результат історичного опису якоїсь події, що мала вплив на суспільний розвиток. Історичним образом може бути довільний переказ певної події, художній твір на основі вивчення історичного джерела про цю подію.

Образність є невід’ємною ознакою історичного пізнання, яка іноді силою художнього зображення компенсує недостатність інформації. Історичний образ допомагають створити твори мистецтва, історичні реконструкції, історичні пам’ятки, кіно-, фото- та аудіодокументи.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що.

• Факти історії є цінними не тільки самі по собі, вони необхідні для пізнання історії.

• Історичні факти поділяють на події, явища, процеси. Вони відрізняються між собою обсягами впливу на подальший розвиток суспільства.

• У дослідженні завжди виділяють головні та неголовні факти.

• Історичні дослідження дають змогу створити історичні образи.

Джерела повідомляють

Із виступу американського історика та публіциста, професора Єльського університету Тімоті Снайдера

Історик — це шукач істини. Він не володіє істиною, він навіть не обов’язково її знайде, але він — шукач істини. Шукаючи істину, історик водночас створює зв’язки. Істина ніколи не існує сама по собі. Вона справжня тільки в поєднанні з іншими істинами.

Дрібні факти, скромні знання, які ми отримуємо, можуть перерости в досить вірогідні загальні твердження. Хоча частіше вони оформлюються в розповіді. Оскільки історик розуміє процеси, він володіє не лише фактами. Він бачить, як факти з плином часу починають взаємодіяти. Коли історик пише книжку, то не лише описує факти. Добра книжка з історії. відтворює і дає ймовірне пояснення, як люди і події взаємодіють між собою з плином часу.

Жодна історія не може забезпечити повного пояснення минулого. Однак історія, якщо вона добра, дає відчуття повноти та цілісності події, надає можливість побачити розвиток подій із різних боків. Саме ця повнота, таке поєднання фактів і є людською цілістю. Це не лише питання нагромадження знань, це питання накопичення досвіду та інформації про те, як люди минулого здобували знання. Історія. має бачити людей в усьому різноманітті їхньої індивідуальності, дивитися на світ їхніми очима.

• 1) Про що розповідає Т. Снайдер?
• 2) Хто такий історик, на думку автора?
• 3) Чого має прагнути досягти історик, здійснюючи дослідження?

Цікаво знати

Про вибори отамана на Січі

Із 31 грудня на 1 січня запорожці готувалися до виборів кошового отамана. Вибори були беззаперечно прозорими й чесними. Біля церкви робили коло з майданом, на який ставили кандидата. І коли, наприклад, лунало: «Хто за Петра?», то всі, хто підтримував цю кандидатуру, ставали по праву руку від свого ставленика, а ті, хто проти, розташовувалися ліворуч. Цікаво, що тих, хто утримувався, не було й бути не могло. Вважалося, що якщо ти не визначився, то тобі на Січі робити нічого.

Щоправда, траплялися випадки, коли голосів було порівну. Тоді обидві групи прихильників кандидатів вирішували питання голосом — хто кого перекричить. Так, поняття «віддати голос», «голосувати» походить із тих часів. Після того як кошового отамана було обрано, козаки діставали рушниці, пістолі, гармати й салютували. На другий-третій день обирали іншу козацьку старшину, насамперед суддю, писаря, кошового кухаря, а потім — курінних отаманів.

Вибори отамана на Січі. Гравюра XVIII ст.

• 1) Що зображено на малюнку?
• 2) Чи так ви уявляли цю подію, як зобразив її художник?
• 3) Чи допомагає малюнок XVIII ст. створити образ події, описаної в тексті?

Запитання і завдання

1. Що таке історичний факт? Якими є його основні ознаки?

2. За допомогою додаткових джерел наведіть декілька прикладів історичних складних, простих і дрібніших фактів.

3. Робота в парах. Обговоріть і визначте, на які запитання потрібно відповісти історику, щоб дослідити: 1) історичну подію; 2) явище; 3) процес.

4. Колективне обговорення. Яким є головний здобуток праці істориків? Поясніть свою відповідь.

5. Що таке історичний образ? За допомогою чого створюють історичні образи?

6. Робота в малих групах. Обговоріть і проаналізуйте зміст історичного тексту (на вибір). Виділіть у тексті головні й неголовні факти. Сформулюйте, які цілі ставив автор, пропонуючи для вивчення саме цей факт як головний. Аргументуйте свої думки і представте їх класу.

7. Робота в парах. Розподіліть ролі та відтворіть уявні діалоги про з’ясування справжнього ходу якоїсь події.