Що таке мордування

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Заподіяння побоїв, мук і мордувань. Встановлення факту вчинення відповідних дій

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

Побої і мордування

Побої і мордування – умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень (частина перша статті 126 ККУ).

Удар – це одноразовий різкий вплив на тіло людини за допомогою певного предмета або частини тіла (руки, ноги, голови), що завдає фізичного болю.

Побої – багаторазове (два та більше разів) завдання ударів по тілу потерпілого, що не спричинило тілесних ушкоджень.

Інші насильницькі дії – це фізичний вплив на людину (крім удару та побоїв), який викликає болісні відчуття (викручування кінцівок, защемлення різних частин тіла будь-якими пристроями, виривання волосся тощо), однак не спричиняє тілесних ушкоджень.

Завдання удару, побоїв, вчинення інших насильницьких дій утворюють даний склад кримінального правопорушення за двох умов, а саме тоді, коли вони:

а) завдали потерпілому фізичного болю;

б) не спричинили тілесних ушкоджень.

Під фізичним болем розуміється такий психічний стан особи, який характеризується стражданнями, спричиненими фізичним впливом на його тіло. Удари, побої та інші насильницькі дії не становлять особливого виду ушкоджень, тому неспричинення тілесних ушкоджень є другою умовою їх кваліфікації за статтею 126 ККУ. Якщо після цих протиправних дій на тілі потерпілого залишились ушкодження, зафіксовані в установленому законом порядку, їх слід оцінювати за ступенем тяжкості, виходячи із звичайних ознак, і залежно від ступеня тяжкості кваліфікувати, відповідно до статей 121, 122, 125 КК України.

Якщо удар, побої або інші насильницькі дії не завдали потерпілому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, вони не визнаються кримінальним правопорушенням.

У разі, коли побої або інші насильницькі дії є ознакою об’єктивної сторони іншого кримінального правопорушення, їх вчинення слід кваліфікувати за статтею (частиною статті), яка передбачає відповідальність за це кримінальне правопорушення (наприклад, частинами другими статей 345, 346, 350, 377, 405, частина перша статті 406 КК України).

Кримінальне правопорушення є закінченим із моменту, коли потерпілому заподіяно сильного фізичного болю, фізичних чи моральних страждань.

Суб’єктивна сторона характеризується умисною виною.

Суб’єкт кримінального правопорушення – особа, яка досягла 16-річного віку.

Відповідальність

Заподіяння побоїв і мордувань карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк згідно зі статтею 126 ККУ.

Медичний огляд

Необхідно викликати швидку допомогу, або самостійно звернутись до найближчого закладу охорони здоров’я для фіксації скарг на погане самопочуття в результаті протиправних дій кривдника, фіксації та детальний опис травми в разі спричинення такої (проконтролювати, щоб медики уважно оглянули і докладно описали в документах всі наявні тілесні ушкодження, а при їх відсутності – місця і площа больових відчуттів, куди припадали удари і травмуючі дії).

У разі якщо в результаті побоїв довелося лікуватися і оформлювати листок непрацездатності (“лікарняний”) необхідно знову ж проконтролювати, щоб в медичних документах були зафіксовані отримані тілесні ушкодження і їх наслідки для здоров’я. Пізніше всі ці медичні довідки та документи з усіх медичних установ, де була отримана будь-яка лікарська допомога, потрібно буде долучити до матеріалів провадження в якості об’єктивних доказів.

Особливістю даної категорії справ є те, що судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження як заподіяння мук і мордування, тому що це не входить до його компетенції. Судово-медичний експерт повинен у таких випадках встановити наявність, характер, локалізацію, кількість ушкоджень, одночасність чи різночасність їх утворення, особливості ушкоджуючих предметів, механізм їх дії, а також ступінь тяжкості ушкоджень (пункт 3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 року № 6).

Звернення до поліції

♦ Негайно після конфлікту викликати співробітників поліції на місце події, які належним чином оформлять початкові матеріали перевірки, складуть протокол огляду місця події, опитають очевидців події та інше (дзвінок на “102” фіксується і записується автоматично, що може пітвердити час вчинення правопорушення). Протокол огляду місця події має бути складений за участі потерпілого з фотографуванням обстановки і слідів боротьби, вилучення знаряддя вчинення правопорушення та одягу, в яких знаходилися потерпілий і нападник, і на яких можуть бути сліди їх взаємного контакту.

♦ Обов’язково написати заяву в поліцію, з відміткою правоохоронного органу про час і місце її реєстрації. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

♦ Отримати від поліцейських направлення на судово-медичну експертизу. Вартість судово-медичної експертиза в межах кримінального провадження, за направленням слідчого, прокурора проводиться безоплатно, а всі витрати пов’язані з такою, покладаються на винну особу судовим рішенням.

Стаття 126. Побої і мордування

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

1. Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, на­ціональної чи релігійної нетерпимості, –

караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

(Стаття 126 у редакції Закону України № 1707-VI від 5 листопада 2009 р.)

1. Об’єктивна сторона злочину характеризується завданням удару, побоїв або вчиненням інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
2. Під ударом слід розуміти одноразовий вплив тупим предметом на тіло людини, що заподіяв фізичний біль.
3. Побої – це неодноразове нанесення потерпілому численних ударів.
4. Під іншими насильницькими діями слід розуміти фізичний вплив на людину (крім ударів та побоїв), що спричинив болісні відчуття (стискування частин тіла, ви­ривання волосся тощо).
5. Передбачений у ст. 126 КК злочин не призводить до порушення анатомічної цілості тканин або нормального функціонування тканин чи органів тіла людини. За цією ознакою він відрізняється від тілесного ушкодження. В той же час він повинен обов’язково викликати фізичний біль. Побої, не будучи особливим видом тілесних ушкоджень, характеризуються заподіянням болю шляхом нанесення кількох ударів. Факти нанесення удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю, визначаються судом, а не експертизою.
6. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.
7. Суб’єктом є осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
8. Згідно з ч. 2 ст. 126 КК обставинами, що обтяжують кримінальну відпові­дальність, є вчинення діянь, передбачених ч. 1 цієї статті: 1) що мають характер мордування; 2) групою осіб; 3) з метою залякування потерпілого чи його близьких;

1. з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.

1. Під мордуванням Правила розуміють дії, що полягають у багаторазовому або тривалому спричиненні болю: щипання, шмагання, нанесення численних, але неве­

ликих ушкоджень тупими чи гостроколючими предметами, дія термічних факторів та інші аналогічні дії. Якщо внаслідок таких дій заподіяно тілесні ушкодження, то від­повідальність повинна наставати залежно від ступеня їх тяжкості за статтями 121, 122 чи 125 КК.

1. Вчинення побоїв і мордування групою осіб згідно з ч. 1 ст. 28 КК має місце у випадках, якщо в ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою (див. також коментар до ст. 28 КК та до ст. 121 КК – п. 26).
2. Побої і мордування, вчинені з метою залякування потерпілого чи його близь­ких, мають місце, якщо особа вчиняє злочин, прагнучи викликати почуття страху перед винним або іншими особами. Залякування близьких потерпілому осіб може бути вчинене щодо його родичів, членів сім’ї, друзів, а також інших осіб, у яких, на думку винного, спричинення потерпілому побоїв або мордування викличе почуття страху.
3. Про побої і мордування, вчинені з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості – див. коментар до п. 14 ч. 2 ст. 115 КК.