Донська порода коней: характеристика дончака (козацького коня)

Історія дончака так само стара, як історія козацтва і навіть самого Дону. Кінні заводи і опис виведених порід в козацьких степах з’явилися ще у XVIII столітті. Їх вихованці за своїми якостями повністю відповідали вимогам козаків — хліборобів і воїнів. Виростали коні невимогливими до кормів, витривалими. До того ж тварини відрізнялися довголіттям. У середньому представники породи доживали до 20 і більше років. Цілі отримати скакунів в результаті селекції у козаків не було. Заводчикам були важливі упряжні і верхові якості конячок.

Трохи історії

Розведенням і селекцією Козачої степової породи першими зайнялися жителі теперішньої Ростовської області Платов і Іловайський.

Зверніть увагу!Прабатьки сучасних донців — це степові коні (попередньо монгольські), схрещені з вихідцями зі сходу. Турецьких, карабахських, перських і представників багатьох інших порід, вивезли в свій час з полів Турецьких воєн.

Це був багаторічний процес, в результаті якого з’явилася сучасна донська кінь.

Донська порода коней успішно виступає у спортивних змаганнях, особливо в частині гонок на упряжках. Також гарні в навчанні їзді верхи, представники породи відмінно ладнають з дітьми. Коні використовуються в лікувальній реабілітації при багатьох захворюваннях.

Розвиток породи

На початку XIX століття паралельно існували два типи донських конячок. Перші були майже ідентичні з базовою породою. Негарні, з горбатою головою, низькорослі (не більше 150 см в холці), але надзвичайно витривалі і повороткі. Мастей степовик був різних, але, переважно, темних.

В результаті схрещувань, в кожному наступному поколінні, виходила поліпшена копія місцевої породи. І, в результаті, вийшла струнка, висока (зростом до 165 см в холці) і красива, східного виду, кінь. Варто відзначити одну з отриманих мастей — золотий відлив при темно-бронзових гриві і хвості.

При кардинальній зміні екстер’єру вона зберегла в собі всі позитивні якості степового прабатька. Так само витривала і невимоглива до догляду, є довгожителькою.

Увага! Свої кавалерійські якості донці довели на полях битв за часів англо-бурської війни. Дві сотні степовиків успішно продовжували свою службу, тоді як противники втратили всіх своїх верхових.

Вже на початку XX століття, на всеросійській виставці в Ростові-на-Дону, донські конячки чудовою золотий масті завоювали звання «Національне надбання Росії».

Характеристика донської породи коней

Кінь на дибах — чому кінь веде себе агресивно?

Степові простори зробили цю породу дуже витривалою. Необхідність долати великі відстані без відпочинку, в будь-яких погодних умовах, вимагає від тварин енергозберігаючого руху. Їх розвинена мускулатура, сильні ноги і міцні копита дозволяють їм долати сильні вітри і безпросвітні хуртовини. Допомагає здобувати собі прожиток в дорозі.

Донська порода коней на скачках

Представники степової породи мають чудовий зір. Причому розташування самих великих очей дозволяє їм збільшувати огляд.

Якщо більш точно описати породні ознаки, то донський кінь виглядає так:

• Масть. Оранжево-золота, чисто руда. Рідко можна зустріти вороних і мышастых особин. Іноді руді можуть мати світлі плями на ногах і голові.
• Середній зріст тварини дорівнює 165 см в холці.
• Будова тулуба. Довгий корпус (близько 1,65 м), широкі груди (обхват 1,95 м) і похилий круп, широка спина, високі, міцні ноги, стійкі і міцні копита. Голова суха, витончена, трохи горбата. Незважаючи на масивність тулуба, донці коні стають витонченими й легкими в рухах.

Зовнішність коні

Насамперед донці красиві. Далі можна частинами перерахувати гідності. Вони великі, рудих і бурих мастей. Іноді шерсть відливає золотом. При цьому більш темні хвіст і грива. Бувають зазначені білими плямами на лобі і бабках представники.

Красива, широколоба голова, очі широко розставлені, виразно-великі. Вушка гострі, об’ємні та рухливі ніздрі. Шия дугоподібна, з холкою у вигляді гребеня. Широкий і похилий корпус. Спина довга і велика, сильна, розкрита грудна клітка, міцні, довгі і витривалі ноги.

Донська кінь одна з найкрасивіших порід

Характер і вдачу представників породи

Одомашнені коні взагалі відрізняються спокійним характером. Це ж відноситься і до донської породи. Невеликі зміни в поведінці можуть обумовлюватись умовами утримання тварини. При табунном зміст спостерігається деяке волелюбність, норовливість, лякливість. Тільки поганим характер дончака називати ніяк не можна.

Особливість породи: при домашньому утриманні кінь ніжно прив’язується до господаря або до всіх членів сім’ї і вірно служить.

Цим пояснюється і використання представників породи в кінно-спортивних школах для навчання верховій їзді (у тому числі і дітей).

Догляд за дончаком

За породистого донський конем потрібен особливий догляд. Три рази на день слід приводити в порядок волосяний покрив, протирати вологою губкою очі, ніздрі, почистити копита.

Для догляду за твариною рекомендується мати:

• жорстку щітку;
• м’яку щітку;
• пластмасовий гребінець;
• гачок для чищення копит;
• серветки ткані;
• машинку для стрижки.

Чищення щіткою починають з однієї сторони голови по напрямку до крупу. Потім те ж саме потрібно повторити з іншого боку.

Важливо!Спочатку радять пройтися жорсткою щіткою, а потім м’якою. Гребінцем прочісували хвіст і грива. В цілях оберігання від розтягнень, можна обмотувати бабки еластичними бинтами перед тренуванням або виступом.

За ногами потрібно особливий догляд. Після кожної прогулянки потрібен ретельний огляд кожного на предмет ран та інших пошкоджень. Всі копита вичищаються гачком, промиваються і протирають серветкою.

Ідеальна чистота потрібна і в деннику. Раз на день, під час відсутності постояльця, потрібна серйозна вологе прибирання. Кінь запускається в стійло після провітрювання і настилу нової підстилки (соломи, наприклад).

Годівля і раціон харчування

Коні ставляться до травоїдним ссавцем. У раціоні основним є сіно / трава. Споживання трав в середньому одним конем доходить до 15 кг на добу. Другим за важливістю є овес. Його навіть підвішують до морди коня під час відпочинку, тому що перерви між годуваннями у коня не бувають довгими. Це обумовлено роботою шлунково-кишкового тракту тварини. У кишечнику завжди має бути якась кількість корму.

У стайні / леваді необхідно присутність солі — лизуна. Такі брикети виготовляють спеціально для тварин. Бувають варіації з добавками мінералів і мікроелементів. Тварини повинні мати до них вільний доступ у будь-який час.

Крім перерахованого, раціон розширюється наявними сезонними овочами, коренеплодами і фруктами.

Велика увага приділяється поїння коней. Вільний доступ до чистої води теж обов’язковий. Винятком є моменти відразу після важких навантажень. Донські коні якраз підпадають під цю категорію. У цьому випадку тварина має віддихатися і відпочити близько години. Тільки потім його можна поїти. Інакше великий ризик випити рідини більше, ніж потрібно і нашкодити своєму здоров’ю. А в спокійному стані коні цілком контролюють обсяг випивається води. При цьому слід уникати крижаної води.

Важливо! Не можна пропонувати коні неякісний корм. З голоду вона може з’їсти його і захворіти.

Донська кінь в сучасному світі

Чистопородний дончак, в сучасності, опиняється на межі зникнення. Цьому сприяє індустріалізація промисловості. Зараз навіть не знайти однорідно — донських табунів. У змішаних одвірках можна побачити невелику кількість представників цієї породи.

Стрибки на донських конях

Незважаючи на визначну витривалість, донські коні поступаються скаковым коням в швидкості, а ломовим порід в силі. Також екстер’єр та маса тіла не дозволяють віднести їх до м’ясного напряму. Хоча у історичний кочових народностей попит на продукцію конярства високий. Він навіть підвищується з кожним роком. Але розводити таку красу, як донці, для забою щонайменше негуманно.

Між тим є величезна область їх практичного використання. Це такі напрями, як:

• туристична індустрія;
• кінна поліція;
• кінно-спортивні школи;
• реабілітація хворих з опорно-руховими порушеннями (наприклад, ДЦП).

При грамотному плануванні використання донських коней, є надія на відновлення некритичною чисельності породи.

Скільки коштує найдорожча тварина

Одного разу на аукціон виставили селезня на ім’я Великий Дейв. Відзначений нагородами багатьох виставок, птах був чудовим зразком виду мускусних качок.

“У нього гарний темперамент. Він завжди охайний, завжди стежить за собою, і коли ви його показуєте, він любить бути у центрі уваги”, – розповідав BBC його власник Грем Гікс.

З цим було важко не погодитися.

Але Гікс виходив на пенсію і був змушений продати Дейва разом з іншими своїми качками, гусьми та іншими птахами. Ходили чутки, що селекціонери з різних країн мріяли придбати селезня через його генетичний потенціал.

Дейва виставили на продаж за £900 (1250 доларів), але ціна швидко зростала? зрештою він пішов з молотка за рекордні для качки 2070 доларів.

Дейва викупив британський клуб селекціонерів Turkey Club UK, щоби негайно повернути птаха Гіксу як подарунок на пенсію.

“Ми обійнялися і ридали”, – згадувала секретарка клубу Дженіс Гоутон-Воллес.

Того дня Дейв став найдорожчою качкою у світі, приєднавшись до обраного клубу найцінніших тварин Землі. Утім, багато з них коштують в рази дорожче, ніж Дейв.

Що це за тварини та як взагалі визначити категорію найдорожчої істоти світу?

Це не Великий Дейв, а схожа на нього інша мускусна качка за значно нижчою ціною

Саме питання може здатися безглуздим і навіть неетичним.

Чи можуть тварини бути товаром, чи можна призначати ціну живій істоті? Як ми дізнаємося пізніше, деякі люди категорично проти матеріального оцінювання дикої природи та тварин.

Але в реальності тварини завжди були частиною економіки, і те, що одни з них коштують дорожче, ніж інші, розкриває дещо про світ, в якому ми живемо. Насамперед якщо подивитися на ціну, яку люди готові платити за деяких з них.

Найбільш приголомшливі ціни можна побачити у сільському господарстві, де торгівля тваринами цілком звичне явище.

Ось, наприклад, одна з найпоширеніших тварин на фермі – вівця. За деякими оцінками, у світі може бути один мільярд овець, і більшість із них коштує не дуже дорого.

Утім, у Британії мешкає унікальне ягня на імʼя Подвійний Діамант, ціна якого просто захмарна. У нього не має золотого руна, натомість є дуже цінна генетика. Він належить до текселів – породи, що походить з невеликого острова біля узбережжя Нідерландів.

Наприкінці 2020 року консорціум фермерів купив його за 350 000 гіней – традиційна валюта на аукціонах худоби. Це близько 490 500 доларів США.

“Це непристойна сума грошей, щоб заплатити за вівцю, – сказав BBC News один із фермерів. – Але зрозумійте правильно, нам довелося заплатити стільки грошей, щоб отримати його гени”.

Автор фото, Catherine MacGregor/MacGregor Photography

Ягня Подвійний Діамант, якого продали за “непристойні гроші”, позує зі своєю попередньою власницею

Вартість Діаманта перевершила ціну найдорожчої вівчарки, бордер-коллі Кіма, якого купили за 38 900 доларів США в Уельсі на початку 2021 року.

Діамант, однак, не найдорожча фермерська тварина. Деякі корови та бики коштують набагато більше.

Одна з найвідоміших – корова голштинської породи на імʼя Міссі, яку у 2009 році купили за 1,2 мільйона доларів.

Але навіть її затьмарили колеги чоловічої статі. 2019 року абердино-ангуського бика на імʼя SAV America 8018 продали колишньому раднику адміністрації Трампа за 1,51 мільйона доларів.

Чому він коштував та дорого? Уся справа у вартості його сперми, на якій можна заробляти далі.

Абердино-ангуський бик на аукціоні в Шотландії

Один із присутніх на аукціоні журналістів так описав привілей особистого знайомства з SAV America 8018.

“Він підійшов до мене й понюхав мою руку. Він був ручним, як собака. Його величезна сила, міць його тіла були неймовірними. бик, який увійде в історію як один із великих”.

Улюбленець за мільйон

Утім, приголомшливі ціни на тварин притаманні не лише сільському господарству. Дехто готовий викладати божевільні суми за домашніх улюбленців.

Навіть “звичайний” домашній улюбленець тепер коштує дорожче, ніж кілька років тому. Наприклад, у Британії під час пандемії підскочили ціни на собак, а деякі породи цуценят можуть коштувати кілька тисяч фунтів.

Якщо сюди додати вартість корму, ветеринарні послуги та інші витрати, чотирилапі друзі можуть обходитися своїм власникам у десятки тисяч.

Мастифа Великого Сплеша продали за рекордну суму китайському покупцеві

Однак серед них є й неперевершені рекордсмени, як-от тибетський мастиф на ім’я Великий Сплеш, якого продали китайському покупцю за 1,55 мільйона доларів США.

В останні роки мастифи стали символом статусу в Китаї. Але висока ціна, сплачена бізнесменом, який заробив свої гроші на вугіллі, – це також інвестиція, адже собаку можна бути здати в оренду іншим заводчикам.

Серед найдорожчих домашніх порід – кішка саванна, кошеня якої може коштувати майже 20 000 доларів.

У Книзі рекордів Гіннеса немає даних про найдорожчу кішку світу і, як відомо BBC Future, жодна з них не наблизилась до мільйонної суми, сплаченої за Великого Сплеша.

Проте деякі коти можуть з ним позмагатися, якщо врахувати інші параметри.

Grumpy Cat заробив чималі статки, на фото котяча зірка відвідує бродвейську виставу “Кішки” 2016 рік

За версією Гіннеса, найбагатшим котом став Блекі, який 1988 року успадкував 7 мільйонів фунтів стерлінгів (9,7 мільйона доларів) від свого власника, торговця антикваріатом, який вирішив позбавити спадку свою родину.

Однак собака Тобі колись успадкував ще більше – колосальні 15 мільйонів доларів, які у 1931 році залишила йому його власниця Елли Вендел, яка була останнім членом багатої нью-йоркської родини, що займалася нерухомістю.

Однак якщо поглянути на багатство з точки зору заробітку, безперечним лідером буде інтернет-зірка Grumpy Cat.

Тардар Соус, справжнє імʼя Сердитого Котика, за деякими (сміливими) оцінками, заробив за своє життя близько 100 мільйонів доларів.

Конкурує з ним кішка співачки Тейлор Свіфт, Олівія Бенсон, заробітки якої оцінюють приблизно так само.

Ціна переможця

Утім, найбільші суми, які колись витрачали на тварин, так принаймні свідчить Книга рекордів Гіннесса, діставалися тим, хто бере участь у перегонах.

Якщо врахувати вагу тварини, найдорожчим у цій категорії буде птах. Голуба на імʼя Новий Кім продали у 2020 році анонімному учаснику торгів у Китаї, відомому лише за псевдонімом “Супер Пупер”, за 1,8 мільйона доларів.

На перший погляд, звичайний голуб, але насправді це – Новий Кім, який коштує 1,8 мільйона доларів

Найдорожчі учасники перегонів – це звісно коні. Найціннішого з них, скакуна на імʼя Танцюрист із Сіетла купили у 1985 році у віці 1-2 років за 13,1 мільйона доларів.

На жаль, Танцюристу не судилося зробити зіркову кар’єру: він підхопив вірус і брав участь у змаганнях лише п’ять разів.

Відтоді інші коней продавали й ще дорожче. Наприклад, Пегаса Фусаїчі купили у 2000 році ще лошам за 64 мільйони доларів.

Пегас Фусаїчі перемагає у перегонах Кентуккі Дербі

Він добився кращих успіхів, ніж Танцюрист: виграв шість із дев’яти перегонів, заробивши своїм власникам мільйони. Однак не виправдав свого потенціалу з точки зору якості нащадків – ще один доказ, що скачки – це азартна гра.

Наприкінці 2020 року він пішов на “пенсію”.

А як щодо диких тварин?

Чи можна визначити, скільки вони “коштують”? Можна, але геть за іншими показниками, ніж ринкова вартість.

Протягом останніх десятиліть вчені намагаються визначити економічну цінність екосистем, підрахувавши “послуги”, які вони надають людям – від їжі чи ресурсів до поглинання вуглецю чи можливостей туризму.

Так, загальну вартість послуг біосфери оцінюють у 145 трильйонів доларів на рік.

У локальному масштабі розрахунки проводять для окремих екосистем – прибережних водно-болотних угідь, тропічних лісів тощо.

Отже, середню вартість коралових рифів, наприклад, оцінювали у 200 000 доларів США за гектар на рік.

А, приміром, глобальна вартість запилення сільськогосподарських культур комахами оцінюють приблизно у 180-500 мільярдів доларів США на рік.

Але, звичайно, ці оцінки – приблизні, адже є багато методів, як це зробити.

Туристичну вартість акул оцінюють у мільйони

Дехто виступає проти матеріальної оцінки природи. З одного боку, вона не може врахувати всі аспекти, як-от психологічний добробут, який приносить людині природа.

Інші вважають екосистеми та живих істот – неоціненними.

Утім, ця ідея також може спонукати людей інакше дивитися на багатство природи, насамперед тих людей, які здатні мислити лише в категоріях прибутків.

З точки зору такого підходу, чи можна назвати ціну певних тварин?

Деякі дослідження саме на цьому і зосереджені.

Так, наприклад, загальна вартість акул для туризму складає приблизно 944 мільйони доларів, “послуги” жуків-гнойовиків можна оцінити у 380 мільйонів доларів, а полярних ведмедів лише Канади можна оцінити у 6,3 мільярда доларів.

Оскільки популяції цих тварин відомі, можна приблизно обрахувати вартість кожної особини. Тоді, приміром, канадський полярний ведмідь може коштувати приблизно 400 000 доларів.

Нещодавно дослідники з Міжнародного валютного фонду спробували розрахувати таким чином вартість африканських лісових слонів і великих китів біля узбережжя Південної Америки.

Африканські лісові слони роблять мільйонний внесок у вловлювання вуглецю

Ці великі тварини приносять людству різну користь, від прибутків екотуризму до в’ючної праці. Однак є і менш очевидні речі – й слони, й кити також допомагають поглинати вуглець як своїми тілами, так і завдяки харчовим звичкам.

Лише з огляду на цю функцію дослідники МВФ підрахували, що вартість одного слона за його життя становить 1,8 мільйона доларів. Таку ж високу вартість мали й кити.

Цифри варіювалися від 165 000 доларів за малого кита до 4 мільйонів – за синього кита, але середня вартість більшості китів становила близько 2 мільйонів доларів.

Можливо саме ці приголомшливі суми стануть для деяких людей кращим аргументом на користь збереження цих тварин. Їх також можна використати для визначення штрафів і покарань тим, хто завдасть цим тваринам шкоди.

Це будуть значні вищі суми, ніж вартість слона на чорному ринку, де бивень коштує близько 20 000 доларів. А судно, яке вдарить чи вбʼє синього кита біля берегів Бразилії, було б оштрафовано на повну вартість кита, кажуть дослідники.

Автор фото, Getty Images/Mark Carwardine

Якщо човен завдасть шкоди синьому киту, чи має покарання бути пропорційним його вартості в екосистемі?

Тож яка тварина у світі насправді найдорожча? Простої відповіді немає.

З огляду на ринкову ціну, перше місце у списку посів би скаковий кінь, однак інші тварини, як ми зʼясували, можуть коштувати набагато більше, хоч і їх не можна купити.

Утім, є один звір, якого ми не згадали і який міг би очолити список найбільш цінних з матеріальної точки зору тварин – це велика панда.

За Книгою рекордів Гіннеса, панда, безумовно, найдорожчий вид тварин у зоопарку, але її справжня вартість може бути ще вищою.

Уся популяція великих панд належить Китаю, і багато зоопарків світу змушені платити орендну плату за цих тварин у розмірі 1 мільйона доларів щороку.

Оскільки багато панд, які живуть у неволі, дожили до 20 років, сума набігає суттєва. За народження дитинчат також одноразова сплачують до 600 000 доларів США.

А якщо додати рідкість, культурну цінність, інвестиції у збереження та “панда-дипломатію” (відправку великих панд в інші країни як політичний інструмент), тоді справжня вартість цих тварин може бути набагато, набагато вищою.

Автор фото, Tim Sloan/Getty Images

Чи може велика панда бути найдорожчою твариною у світі? Для Китаю так

Тож, список найдорожчих тварин містить дуже цінні види – панд, слонів, китів, собак, котів та конів, загальна вартість яких певно дорівнює мільярдам.

Утім, не останнє місце сред них посідає й селезень Великий Дейв. Хоча його вартість, вочевидь, не така приголомшлива, для його власника Грема Гікса Дейв – безцінний.

Коли він дізнався, що вони з Дейвом проведуть пенсію разом, він неймовірно зрадів – “Дейв був дуже хорошим другом”.

Скільки коштує кінь вартість лоша і змісту коня

Скільки коштує кінь – залежить від багатьох факторів, до основних з яких відносяться:

• породна приналежність;
• вік тварини;
• характеристики його екстер’єру;
• масть;
• статева приналежність;
• родовід;
• якісні характеристики, що впливають на потомство.

український «кінський» ринок умовно ділиться на п’ять секторів:

Скільки коштує лоша?

Ціни на лошат стартують з позначки 20 тис. Рублів.

Остаточна вартість залежить від породи і планованого в майбутньому використання. Безпородні або помісні лошата коштують менше, ніж породисті. Основні матеріальні витрати потрібні для утримання молодняку, догляду за ним і годування. З молодим конем потрібно серйозно займатися, щоб згодом отримати слухняного вихованця. А це вимагає багато вільного часу.

Лошат набувають з різними цілями. Наприклад, дітям дуже подобається грати з живою маленької конячкою, і вони із задоволенням за нею доглядають.

Як ви розумієте, в міській квартирі тримати цих великих тварин не можна. Тому Вам або потрібен власний заміський будинок, або своя стайня.

Якщо у вас немає власної стайні – можна орендувати денник (окреме місце для Вашого вихованця).

• вартість кормів;
• послуги ветеринара;
• оренда часу на манежі;
• послуги прокату амуніції і збруї;
• оплата послуг конюха;
• оренда особистої шафки для речей;
• якщо кінь спортивна, додатково – оплата послуг берейтора.

Перед тим, як оплатить оренду, обов’язково озирніться на місці.

Пройдіть в сам денник, поговоріть з персоналом, зайдіть на манеж, подивіться, як і чим годують інших коней і як за ними доглядають. Така поїздка може зайняти цілий день, але воно – того варто. Хороші умови утримання і якісний догляд – запорука здоров’я і гарного настрою Вашого вихованця. Купувати корм окремо для свого коня – справа клопітка і невигідне. Найкраще, якщо цю проблему на себе візьме орендодавець.

Обов’язково оформите все документально, прописавши в договорі оренди всі умови.

Коням потрібні послуги ветеринара. Зазвичай приватні стайні містять такого фахівця на договорі. Перевірте наявність такого договору у потенційного орендодавця.

Для катання на коні знадобиться амуніція і збруя. Їх можна купити і зберігати в особистому шафці, а можна також брати в оренду.

Слідкуйте за якістю цих предметів, так як від них залежить Ваше здоров’я і здоров’я Вашого вихованця.

Послуги коваля потрібні з періодичністю в місяць – півтора, тому вигідніше користуватися разовими викликами, ніж абонементом.

Пам’ятайте, що оренда найчастіше включає поточний ветеринарне обслуговування. Екстрені виклики, складне лікування і операції в оренду не входять.

Чим ближче стайня до міської межі – тим дорожче вартість оренди денників. На денників економити не слід. Часто дешеві пропозиції обертаються поганою якістю обслуговування і погіршують здоров’я Вашої коні.

За скільки можна купити поні?

Дітей зазвичай навчають верховій їзді на цих маленьких кониках. Вони дуже поступливі і врівноважені, та й дітям – дуже подобаються.

Такий лоша коштує від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, поні живуть довше за своїх повнорозмірних побратимів, і такий вихованець буде довго радувати Вас і Вашу родину.

Оренда коней

Спілкування з цими прекрасними тваринами дає масу позитивних емоцій, та й дуже корисно для здоров’я. Тому виберіть час, підрахуйте свої фінанси і – вперед, до нових відчуттів і вражень!

На що дивитися при покупці коні.

Схожі статті