Патентування винаходів

Патентування винаходів – підсумок розумових та практичних досліджень, який передбачає конкретний технічний результат. Щоб результати праці можна було впроваджувати й отримувати вигоду, їх варто запатентувати – отримати патент на винахід. Це охоронний документ, який дає автору право розпоряджатися своєю власністю.

Щоб провести патентування, треба звернутися до відповідального органу. В Україні це Укрпатент (нов. УКРНОІВІ), інші країни мають відповідні організації експертизи. Вони перевірять, чи відповідає технічне рішення критеріям для отримання патенту. Якщо так, то видадуть охоронний документ, і автор отримає виняткові права на винахід. Тобто зможе без побоювань користуватися, віддавати його за договором ліцензування або продавати.

Власником винаходу стає той, хто першим звернувся до патентного органу. На жаль, першим не завжди буває винахідник, і заробляти на інновації починають треті особи. Щоб захистити технічні рішення і результати інтелектуальної праці, рекомендуємо своєчасно проводити реєстрацію винаходів.

Повірені патентно-юридичної компанії (ПЮК) СІОН допоможуть провести патентування в Україні та за кордоном. Ми займаємося цим понад 10 років і добиваємося результатів, максимально корисних для клієнта.

• Проконсультуємо, чи можна патентувати рішення;
• Зробимо повну калькуляцію витрат перед початком роботи;
• Правильно оформимо і подамо патентну заявку, щоб уникнути відмови;

Надамо допомогу в отриманні патенту на винахід, скоротивши терміни процесу.

Залиште заявку та протягом 10 хвилин ми вам перетелефонуємо

Що підлягає процедурі патентування винаходів?

Патентувати можна продукт, пристрій, спосіб або технологію. При цьому вони повинні відповідати критеріям новизни, можливості бути реалізованими на практиці, бути неочевидними для спеців відповідної сфери, тобто мати відповідний винахідницький рівень. Ми вивчимо результати ваших науково-технічних досліджень і визначимо об’єкт для патентного захисту. Далі встановимо, чи відповідає виріб або спосіб критеріям для отримання патенту. А потім порадимо, як краще оформити технічну власність.

Тут багато тонкощів. Наприклад:

• Деякі складові пристрою варто патентувати в якості корисних моделей, такий процес займає менше часу й зусиль. Іноді є сенс подаватися одночасно на модель і винахід, розділяючи об’єкт на конкретні елементи захисту;
• У більшості країн ПО не є патентоздатним об’єктом, але деякі дозволяють його запатентувати. Наш юрист проконсультує, чи надає таку можливість потрібна юрисдикція;
• Патентування обладнання – складний процес, який вимагає копіткої роботи патентного повіреного у сфері машинобудування. Ми запропонуємо кращу стратегію захисту та допоможемо з оформленням патенту;
• Службовий твір – те, що створюється працівниками під час виконання робочих обов’язків, поки вони працюють на роботодавця. Відповідно до загального правила, власником таких розробок буде роботодавець. Отже, реєстрація також буде проводитися на нього. Однак за певних умов можлива спільна реєстрація або окремо на працівника. Краще оформити такі відносини до початку роботи над об’єктом розробки. У цьому вам допоможуть наші юристи.

Не можна отримати права на клонування, відкриття, математичні правила, теорії, антигуманні методи, багато іншого. Усі ці речі не є технічними рішеннями або мають особливості, що виключають охорону.

Процедура патентування винаходів

Слід розрізняти автора й отримувача патенту. Перші можуть виступати тільки фізособи. А подавати заяву про видачу патенту на винахід дозволяється також юрособам. У документації вказуються автор і патентоотримувач, вони можуть відрізнятися або збігатися. Разом з тим важливо розуміти, що заявник (подавець патентної заявки) після отримання патенту стане власником, тобто буде отримувати прибуток від впровадження і використання технічної розробки.

Процедура оформлення для більшості країн схожа, передбачає однакові етапи. Порядок патентування винаходів буде наступним:

• Спілкування з заявником, постановка мети, укладення договору на представництво інтересів;
• Патентний пошук. Допомагає встановити, чи підходить об’єкт під критерії патентування, а також знайти аналоги та отримати висновок про можливість оформлення захисту;
• Опрацювання документації відповідно до вимог та правил патентного відомства. Складання опису (розкриває сутність), реферату (короткого викладу), формули (перерахування важливих ознак об’єкта), підготовка креслень;
• Подача заявки, діловодство. На цьому етапі проводиться формальна експертиза (перевірка документів) і експертиза по суті (аналіз технічного рішення);
• Сплата мит, отримання патенту;
• Підтримка патенту, захист від порушників.

Після цього власник патенту отримує право володіти, користуватися, розпоряджатися і отримувати прибуток. Він може надати ліцензію на винахід третій особі – дати можливість використовувати або відтворювати вигадану ним новинку. Ліцензія видається на певній території на оговорений проміжок часу. Наші фахівці допоможуть скласти ліцензійний договір в інтересах власника патенту.

Скільки коштує оформити патент на винахід?

Витрати будуть сильно відрізнятися для різних країн і навіть всередині однієї держави. Те, скільки платять за патент на винахід в США, не можна порівнювати з ціною українського оформлення. Вартість визначається такими факторами:

• Складність та характер рішення, що патентується;
• Кількість пунктів формули;
• На кого реєструється об’єкт (фізична/юридична особа, мале/велике підприємство);
• Державні мита і збори за подачу заявки, публікацію та видачу документа;
• Наявність заперечень у відповідального органу по ходу експертизи;
• Гонорар патентного повіреного.

Ми проведемо калькуляцію витрат за заявкою, врахуємо мита для конкретної країни й ціну послуг нашого агентства. У багатьох державах у нас є представники. Тому клієнти ПЮК СІОН не платять за послуги посередників і переклад документів. Останні складаються одразу мовою юрисдикції.

Залиште заявку та протягом 10 хвилин ми вам перетелефонуємо

Скільки складає мито за реєстрацію патенту на винахід?

За послуги патентного відомства, яке проводить перевірку документів та експертизу, стягуються держмита. В Україні та інших країнах їх розмір встановлюється місцевим Положенням про мита. У нас передбачаються такі держмита для заявників-юросіб:

• Подача заявки – 1600 грн.;
• Проведення експертизи – 6000 грн.;
• Публікація в інформаційному бюлетені – 400 грн.;
• Видача патенту – 400 грн.

Для фізосіб розміри менші у 5 разів. Для США повний пакет реєстраційних зборів складе USD 1280 для малого підприємства і на 100% більше – для великого. Для Росії такий же пакет обійдеться мінімум в RUB 17800.

Є мита щорічні та за додаткові дії. Наприклад, за переведення міжнародної заявки в національну фазу, прискорений розгляд і публікацію, доповнення формули ще одним пунктом, подовження термінів надання матеріалів.

У разі оформлення та подачі електронної заявки багато країн передбачають знижку на держзбори. Наприклад, у Росії вона становить 30%.

Скільки часу необхідно, щоб запатентувати винахід?

Вони відрізняються для різних країн. Процедура отримання патенту в Україні займає 24-36 місяців за звичайною процедурою і 12 місяців – за прискореною. У Росії на держреєстрацію піде 12-18 місяців. Щоб оформитися в США за національною процедурою, треба розраховувати на 30 місяців після подачі документів. А розгляд заявки на базі патенту, вже оформленого в іншій країні, триватиме близько 12 місяців.

Іноді терміни вкрай важливі. Це підтверджує історія винаходу телефону. Олександр Белл подав заявку в американське патентне відомство на кілька годин раніше конкурента – Еліша Грея. І став знаменитим на увесь світ. До нього телефон винаходили інші дослідники, але ні в кого не вийшло оформити розробку належним чином.

Ми намагаємося максимально скоротити терміни на підготовку документації, щоб якомога швидше подати пріоритетну заявку. А потім форсуємо її розгляд національним патентним відомством. У випадку заперечень долаємо їх за мінімум часу.

Який термін діє патент на винахід?

Відповідно до Паризької конвенції, мінімальний термін дії виключного права на винахідстановить 20 років. В Україні і більшості країн він становить саме 20 років. Якщо патентувалися ліки, агрохімікати або пестициди, можна просити продовження цього терміну ще на 5 років. Деякі держави видають свідоцтва додаткової охорони на терміни понад 20-річних.

Оформлення, з різних причин, може затягнутися надовго. Щоб врівноважити перед законом можливості заявників, термін дії патенту відраховується від дати подання заявки (так званої “дати пріоритету”), а не від моменту отримання охоронного документу.

Залиште заявку та протягом 10 хвилин ми вам перетелефонуємо

Підтримання патенту в силі

Дію охоронного документа треба підтримувати. Щоб патент не анулювали, щороку потрібно платити мита. Їх розмір відрізняється в залежності від країни, року і того, хто є патентовласником. Терміни сплати треба відслідковувати самостійно, держава не нагадує про них патентовласникові. Дана послуга також представлена в нашій компанії, і ми беремо відповідальність за відстеження строків внесення необхідних платежів.

Величина мита за підтримку патенту в різних країнах:

• Україна – 600-7600 грн./рік для юросіб, 10% від цих сум для фізосіб. З кожним роком протягом 20-річного терміну сума держмита збільшується;
• Росія – 1700-16200 грн./рік, виплати починаються з 3-го року;
• США – держмита виплачуються тричі за 20-річний період. Одна сплата передбачає $500-7700;
• У державах ЄС та інших розміри суттєво відрізняються;

За бажанням клієнта, ми візьмемо на себе сплату підтримуючих мит вчасно і в потрібному розмірі. Це буде особливо корисним, якщо організація має кілька запатентованих об’єктів, і всі їх треба підтримувати. Представники ПЮК СІОН відстежують інформацію щодо зміни розмірів держмита та інших профільних моментів.

Правова охорона винаходу

У більшості юрисдикцій за рішенням суду можливо припинити дії, що порушують патентні права. Але відстежувати ситуацію повинен власник патенту за своєю ініціативою або уповноважений ним представник, тобто патентні компанії, бюро, адвокат. Виходячи з власних інтересів, винахідник або представник звертається в патентний орган або подає судовий позов, якщо його інтереси постраждали.

Патент на винахід засвідчує права винахідника тільки в країні оформлення, тобто забезпечує територіальний захист. Ми обговоримо з клієнтом питання, в яких державах він планує реалізовувати технічне рішення, та допоможемо оформитися в потрібних юрисдикціях.

Фахівці патентного бюро ПЮК СІОН займаються патентуванням з 2011 року. У нас є представники в різних країнах (Великобританії, США, ЄС, Росії), тому компанія обходиться без посередників. Наші співробітники:

• Проведуть валідацію охоронного документу (переклад на національну мову) за необхідності;
• Знають місцеве охоронне законодавство;
• Складуть заявку мовою необхідної юрисдикції;
• Правильно виділять особливості об’єкту, опишуть їх в документації;
• Супроводять реєстраційний процес до завершення;
• Будуть підтримувати патент, захищаючи інтереси замовника;
• Після отримання патенту візьмуть на себе відповідальність за виявлення і припинення порушень прав. Внесуть патентну інформацію до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності. Захистять інтереси правовласника в суді, правоохоронних органах, Антимонопольному комітеті;
• Допоможуть у питанні комерціалізації результатів науково-технічної праці і оцінки майбутнього прибутку від використання.

Патентування збільшує комерційну й репутаційну цінність технічного нововведення, створеного автором. Воно забезпечує юридичну безпеку, захищає від недобросовісних конкурентів. Ми допоможемо зареєструвати результати вашої праці й надамо комплекс послуг для їх ефективного захисту. Для цього зв’яжіться з нами зручним для вас способом.

FAQ

Де патентують винаходи?

У національному патентному відомстві країни. Це Укрпатент, Роспатент, Відомство з патентів і товарних знаків США. Патентуватися можна в регіональному відомстві. Наприклад, в Євразійської патентної організації, Африканській організації інтелектуальної власності тощо.

Скільки коштує підтримка патенту

Мета співпраці: ефективне впровадження медіації в Україні та напрацювання успішних кейсів.

Для того, щоб інтегрувати інструмент медіації в систему захисту прав, Україні знадобився тривалий час. Основний скепсис її потенційних учасників зводився до того, що сторони не вірили, що рішення за результатами медіації може бути виконане. Відтак, для утвердження довіри сторін до медіації як інструмента потрібно об’єднувати зусилля суддів, адвокатів, медіаторів та усіх зацікавлених сторін, а державі – розбудовувати інфраструктуру для застосування цього механізму.

Про це йшлося під час зустрічі очільниці ІР офісу Олени Орлюк та начальниці Центру медіації та посередництва Ауріки Грибовської з президентом ГО “Українська асоціація суддів з медіації” (яка є Національною секцією GEMME Europe), суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Андрієм Рищенком.

У світі навчання медіаторів передбачає не тільки засвоєння теоретичного матеріалу, але й симуляцію процесу медіації в кейсах різного спрямування, у тому числі в кейсах з інтелектуальної власності. Про це зазначила Олена Орлюк.

За її словами, суть ІР спору досить часто зводиться до того, кому був виданий охоронний документ на той чи інший об’єкт права інтелектуальної власності. Звертаючись до суду, позивач прагне розв’язати наявний конфлікт інтересів та домогтися скасування реєстрації.

“Створюючи Центр медіації та посередництва, ми керувалися серед іншого тим, що саме ІР офіс може бути гарантом, що рішення, яке задовольнить сторони за підсумками медіаційного процесу, буде виконане. Ми усвідомлюємо наслідки медіації і беремо на себе відповідальність за виконання цього рішення”, – акцентувала очільниця ІР офісу.

Олена Орлюк та Андрій Рищенко

Андрій Рищенко переконаний, що суддям та і самій державі потрібно активніше долучатися до промоції та популяризації медіації, адже будь-які зусилля будуть марними, якщо ініціатива не буде підтримана сторонами судового процесу та представниками держави. Саме тому команда GEMME Ukraine продоводить низку заходів, присвячених медіації, роз’ясненню її основних принципів та переваг для суддівського корпусу, який є важливим стейкхолдером для розвитку медіації.

Ауріка Грибовська запевнила, що Центр медіації ІР офісу готовий долучатися до просвітницьких ініціатив, які направлені на популяризацію медіації в Україні.

Учасники зустрічі обговорили:

• шляхи підвищення довіри до медіації (одним із яких є налагодження ефективної комунікації між усіма стейкхолдерами цього процесу та розвиток інфраструктури для медіації);
• перспективи запровадження в Україні іноземного досвіду в частині обов’язкової зустрічі з медіатором, перш ніж вдаватися до судових процедур;
• строки розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності та особливості ІР медіації.

За результатами зустрічі ІР офіс уклав з ГО “Українська асоціація суддів з медіації” меморандум про співпрацю. Документ підписали Олена Орлюк та Андрій Рищенко.

Читайте також:

Talking about my idea: що треба знати про можливості для інноваторів у програмі “Горизонт Європа” (відео)

Відбувся другий вебінар у межах роботи National IP&Innovations Hub і TISC в Україні.

Учасники другого вебінару проєкту Talking about my idea дізналися про можливості співпраці в сфері досліджень та інновацій, що відкриваються через участь України в програмі “Горизонт Європа”. А також про перспективи створення стійких зв’язків між науковими спільнотами України та ЄС.

Ігор Таранов, кандидат економічних наук, доцент, керівник “Офісу Горизонт Європа в Україні” НФДУ, та Юлія Ремінська, докторка філософії у галузі права, головна спеціалістка “Офісу Горизонт Європа в Україні” НФДУ, презентували тему “Можливості для українських учасників та особливості створення консорціумів у Рамковій програмі “Горизонт Європа” за напрямом “Дослідницькі інфраструктури”.

Спікери розкрили тематику про широкі можливості для наукових досліджень та інновацій, що сприяє зміцненню зв’язків між українським і європейським науковими спільнотами. Детально розглянули:

• можливості Рамкової програми “Горизонт Європа” для вітчизняних дослідників та інноваторів;
• особливості формування консорціумів у РП “Горизонт Європа” за напрямом “Дослідницькі інфраструктури”;
• грантову підтримку від Національного фонду досліджень України;
• можливості РП “Горизонт Європа” для різних сфер;
• особливості формування консорціумів в рамках програми “Горизонт Європа”.

Дивіться запис вебінару на нашій ютуб-сторінці:

Нагадуємо, що працівників IP офісу обрано до комітетів, відповідальних за моніторинг виконання РП “Горизонт Європа” за напрямами “Європейська дослідницька рада” та “Дослідницькі інфраструктури”.

“Програма “Горизонт Європа” є транснаціональною рамковою програмою, спрямованою на наукові дослідження та інновації. Вона включає в себе науково-дослідні ініціативи ЄС, механізми прийняття рішень, такі як Європейська інноваційна рада, дослідницькі місії та партнерські проєкти, спрямовані на поліпшення наукового ландшафту. Програма розроблена на період 2021-2027 років з метою вирішення глобальних проблем та сприяння промисловій модернізації шляхом координації наукових та інноваційних зусиль”, – зазначив Ігор Таранов.

“Ключовою складовою ефективного формування консорціумів в рамках програми “Горизонт Європа” є стратегічне визначення спільних цілей та оптимального розподілу наукових, технічних та фінансових ресурсів серед учасників. Взаємодія в межах консорціуму сприяє синергії компетенцій, максимізації інноваційного потенціалу та ефективному вирішенню складних завдань досліджень, що передбачені програмою”, – підкреслила Юлія Ремінська.

Також спікери зазначили важливість ролі IP офісу, який допомагає визначити та охороняти права на об’єкти інтелектуальної власності, створені в результаті реалізації проєкту “Горизонт Європа”.

Довідково

Talking about my idea – проєкт, який реалізується у межах роботи National IP&Innovations Hub та TISC в Україні. Це серія вебінарів, де розглядають найактуальніші та складні питання, практичні кейси від провідних національних та зарубіжних фахівців у сфері інтелектуальної власності та інновацій, які діляться своїм досвідом та знаннями.

Читайте також:

Положення про Комісію “Україна” набрало чинності

27 лютого 2024 року набрав чинності наказ Міністерства економіки України від 20 грудня 2023 року № 19944 “Про затвердження Положення про Комісію з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 6 лютого 2024 року за № 188/41533.

З наказом можна ознайомитися за посиланням.

Цей наказ створює правові умови для діяльності Комісії “Україна”, робота якої сприятиме захисту національної символіки та забезпеченню відповідності використання офіційних символів держави в комерційних цілях.

Міністерство продовжує роботу з удосконалення нормативно-правового регулювання функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. На цьому наголосив заступник Міністра економіки України Віталій Кіндратів:

“Новелою наказу стало те, що не тільки громадяни, але й юридичні особи, створені в установленому законодавством України порядку, зможуть тепер реалізувати своє право на використання в торговельних марках офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України. Вперше заявники мають можливість отримати дозвіл на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України, звернувшись до цієї Комісії”.

Запуск роботи Комісії “Україна” є важливим та довгоочікуваним кроком, якому передувала тривала нормотворча робота фахівців Міністерства економіки України та ІР офісу. На цьому акцентувала очільниця ІР офісу (УКРНОІВІ) Олена Орлюк:

“Затвердження підзаконного акту, який регулюватиме діяльність Комісії “Україна”, є важливим для збереження ідентичності держави, захисту національних символів на торговельних марках та запобігання їх несанкціонованого використання бізнесом”.

За словами Олени Орлюк, наразі ІР офіс буде здійснювати організаційно-правові заходи щодо формування персонального складу Комісії “Україна”. Після погодження складу та затвердження його наказом УКРНОІВІ робота Комісії “Україна” буде відновлена.

Читайте також:

Q&А sessions: PRO експертизу об’єктів промислової власності. Сесія 2 – про торговельні марки

Ви прагнете зареєструвати свою торговельну марку, яка буде неповторною? Тоді необхідно розпочати з перевірки її новизни. Запрошуємо на чергову сесію проєкту Q&А sessions: PRO експертизу об’єктів промислової власності.

Як перевірити свою торговельну марку на новизну? Які ТМ не підлягають реєстрації в Україні? Чи може стати ваше імʼя торговельною маркою? Чому використання назв, повʼязаних з війною, це – комерціалізація болю і так робити не треба?

Відповіді на ці та інші запитання можна отримати від провідних фахівців ІР офісу під час чергової сесії проєкту Q&А sessions: PRO експертизу об’єктів промислової власності.

Для кого?

Це буде корисно і цікаво, якщо ви:

• винахідник, науковець, інноватор або просто хочете отримати охоронний документ на винахід, корисну модель, промисловий зразок чи торговельну марку;
• працівники відділів інтелектуальної власності, патентно-ліцензійних відділів, наукових установ, закладів освіти, представники інноваційної екосистеми;
• представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені), юристи, які практикують у сфері інтелектуальної власності.

Формат проведення: онлайн-зустрічі на платформі Zoom.

Чекаємо на ваші запитання

Щоб сесія пройшла якомога інформативніше, пишіть свої запитання щодо експертизи заявок на реєстрацію торговельних марок у цій формі.

Очікуємо на ваші запитання до 15 березня 2024 року включно.

Про дату і час самої сесії повідомимо згодом – стежте за інформаційними ресурсами ІР офісу.

Читайте також:

Набуття та втрата статусу сирітського твору: ІР офіс розробив зразки заяв та затвердив Порядок надання довідки з реєстру сирітських творів

Відтепер на вебсайті Державної системи правової охорони інтелектуальної власності в розділі “Авторське право” в підрозділі “Набуття та втрата статусу сирітського твору, фонограми, відеограми та зафіксованих у них виконань” можна знайти та завантажити наступні документи:

• Заява про розшук суб’єктів авторського права та/або суб’єктів суміжних прав
• Заява про набуття твором, фонограмою, відеограмою та зафіксованими у них виконаннями статусу сирітських
• Заява про втрату твором, фонограмою, відеограмою та зафіксованими у них виконаннями статусу сирітських
• Порядок надання довідки з реєстру сирітських творів та склад відомостей довідки

Також у цьому підрозділі будуть публікуватися:

• оголошення про розшук суб’єктів авторського права та/або суміжних прав;
• відомості про набуття та втрату твором, фонограмою, відеограмою та зафіксованими у них виконаннями статусу сирітського.

Таким чином ІР офіс виконує повноваження щодо ведення реєстру сирітських творів та діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2023 р. № 1312 “Про затвердження Порядку набуття та втрати статусу сирітських творів, фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань, умов їх дозволеного використання та ведення реєстру”.

Читайте також:

Розвиток книжкової галузі: ІР офіс та Український інститут книги домовилися про співпрацю

Як захистити книжкову галузь України від російських контрафактних книг? Як підтримати розвиток креативних секторів економіки, серед яких і видавнича галузь? Як здійснювати промоцію знань про авторське право серед авторів, видавців та ілюстраторів? Про це йшлося на зустрічі представників ІР офісу та Українського інституту книги (УІК), під час якої обговорювалося посилення інституційної співпраці.

Участь у зустрічі взяли:

• Олена Орлюк, очільниця ІР офісу;
• Олександра Коваль, очільниця Українського інституту книги;
• Дмитро Дорошенко, начальник відділу розвитку креативних секторів економіки ІР офісу;
• Тетяна Попова, заступниця директора УІК;
• Олена Одинока, заступниця директора УІК;
• Роман Рущенко, в.о. заступника директора УІК;
• Юрій Марченко, начальник відділу стратегічної роботи і аналітики УІК;
• Альоно Кохно, начальниця юридичного відділу УІК.

Розповідаючи про діяльність УІК, Олександра Коваль наголосила, що до повномасштабного вторгнення росії робота Інституту була зосереджена на поповненні бібліотечних фондів, програмах підтримки перекладів з української мови на іноземні, заходами з промоції читання. Зараз можливість наповнення бібліотек за державні кошти суттєво знизилась.

Розвиток креативних індустрій є одним із пріоритетних напрямків роботи ІР офісу. На цьому наголосила Олена Орлюк:

“Одне з наших завдань полягає у тому, щоб максимально спростити розуміння сфери інтелектуальної власності для креативних індустрій та інтегрувати їх в економічну складову держави, адже креативні індустрії в США та в Європі створюють 25-30% робочих місць. У межах проєкту “34 полюси творчості” ми систематизуємо знання про ІР в мануалах, які присвячені, серед іншого, питанням комерціалізації результатів творчої діяльності. Також ми працюємо над тим, щоб допомогти креативним індустріям долучатися до грантової міжнародної підтримки, а також над тим, щоб захистити права українських авторів при виході на європейські ринки”.

Олена Орлюк (праворуч) і Тетяна Попова

Окреслюючи коло спільних з УІК інтересів, очільниця ІР офісу зосередилася на інформаційно-консультаційній та методичній допомозі, комунікації з правоохоронними органами щодо посилення боротьби з контрафактними творами, на розробці типових договорів у сфері авторського права, а також на проведенні спільних заходів, першим з яких став нещодавній вебінар, учасниками якого стали більше сотні книговидавців і авторів.

“ІР офіс готовий допомагати з проблемних питань, які стосуються інтелектуальної власності, задля пошуку ефективних механізмів для їх вирішення, для припинення правопорушення та упередження його у майбутньому. Ми зацікавлені в тому, щоби в разі виникнення подібних питань в Українського інституту книги, ви завжди знали, що можете звернутися до нас і отримати варіанти вирішення проблеми”, – акцентував Дмитро Дорошенко.

Також він додав, що ІР офіс може запропонувати допомогу Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності, робота якого зосереджена на налагодженні комунікації з Держмитслужбою України, Бюро економічної безпеки, кіберполіцією та іншими органами, які наділені правоохоронною компетенцією в ІР сфері.

Дмитро Дорошенко (ліворуч) і Юрій Марченко

Юрій Марченко серед найгостріших проблем назвав поширення російських книг на українських маркетплейсах. Також можуть бути виклики для оподаткування книжкової індустрії в контексті інтеграції України до ЄС. За його словами, рентабельність українського видавничого ринку така, що навіть 5% ПДВ може викинути ряд гравців з ринку.

Дмитро Дорошенко зазначив, що світові маркетплейси мають розвинений інструментарій впливу на порушення інтелектуальної власності, а щодо українських маркетплейсів – такі інструменти є предметом для діалогу, тим більше що у випадку з російською книгою може йтися про національні інтереси.

За результатами зустрічі було підписано Меморандум про співпрацю ІР офісу з Українським інститутом книги. Документ підписали Олена Орлюк та Олександра Коваль.

Український інститут книги – державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном.

Читайте також: