Нотаріальне угоду про сплату аліментів – плюси і мінуси, зразок

Коли подружжя розлучається при наявності неповнолітніх дітей, законодавчо передбачається, що на дитину обов’язково сплачуються гроші, необхідні на його утримання. При цьому далеко не завжди необхідно вирішувати дане питання в суді. Іноді стягувати примусово немає необхідності, якщо аліментник заперечується необхідність сплати. У цьому випадку цілком можлива звичайна домовленість між подружжям, але попередньо оформити документ потрібно правильно. Скласти угоду про сплату аліментів в правильній формі, а також через нотаріуса завірити важливо одночасно для обох сторін.

Способи стягнення аліментів

Законодавчо передбачається обов’язок будь-якого батька утримувати свою дитину.

Розлучення не є підставою ухилятися від цього, і тому друга сторона (з ким живе дитина) має повне право вимагати аліменти на його утримання. Зробити це можна одним із способів:

• Добровільно домовившись про все і підписавши відповідний договір.
• Звернувшись до суду і зажадавши виплати на загальних підставах (зазвичай встановлюється відсоток від заробітку в залежності від того, скільки дітей є на утриманні).
• Вимога аліментів у твердій грошовій сумі. Найчастіше застосовується в тому випадку, якщо процентних відрахувань виявляється відверто мало для того, щоб забезпечити дитину.
• Все залежить безпосередньо від того, які стосунки збереглися між колишнім подружжям. Будь-яка з цих форм має свої переваги і недоліки, але все ж багато хто вважає, що мирна домовленість більш краща. Але треба розуміти, що подібні договори також мають особливості, які в обов’язковому порядку слід враховувати.

Умови укладення угоди про аліменти

Якась додаткова юридична застереження щодо підписання подібних договорів не передбачається. Щоб складати подібний договір важливо просто прийти до згоди за всіма пунктами.

При цьому подібний договір має плюси і мінуси. Головною перевагою в першу чергу є відсутність необхідності судових розглядів. Крім того, найчастіше аліменти в твердій грошовій сумі підписуються в тому випадку, якщо чоловік отримує неофіційний дохід і не хоче його афішувати. Практика показує, що аліментні угоду про сплату їх у твердій формі є для нього переважної, ніж детальні розгляди в його платоспроможності. Але при цьому негативним моментом для другої сторони є те, що в разі збільшення доходу чоловіка, інфляції – розмір сплачуваних аліментів не змінюється. Щоб отримати більше кожен раз необхідно домовлятися знову про укладення нового договору. Також мирову угоду по аліментах в твердій грошовій сумі не дає права вимагати що-небудь потім, якщо умови виконуються. Звернутися до суду, якщо чоловік не порушує пункти підписаного договору, може виявитися вельми складно. Тоді потрібно буде постаратися довести, що права дитини в значній мірі обмежені, щоб домогтися збільшення суми.

Також ще одним негативним пунктом в подібних договорах вважається відсутність можливість примусово стягнути кошти.

Тобто, якщо чоловік не платить за рішенням суду, то домогтися примусового стягнення боргу значно простіше. В даному ж випадку все одно буде потрібно звертатися в суд, і лише потім, на підставі виконавчого листа, вимагати щось стягнути.

Зміст аліментного угоди

Як і будь-який інший договір, угоду про сплату аліментів зразок має досить стандартний. Хоча бланк і не передбачається занадто суворий, але краще скористатися попередньо прикладом, щоб чітко розуміти правила складання даного договору. Причина в тому, що зразок угоди про сплату аліментів повинен обов’язково мати всі істотні умови, які передбачаються для абсолютно будь-якого нотаріального договору:

• Сторони. Тут вказуються не тільки ПІБ уклали договір, але також їх дати народження, паспортні дані.
• Предмет. Вказати потрібно по суті, на користь кого хто платить, з якої причини, а також дані дитини, на якого сплачуються аліменти.
• Дата укладення, підписи.
• В яку суму і коли будуть здійснюватися відрахування (точні дати).
• Відповідальність. Як і в будь-якому договорі її можна передбачити. Це можуть бути своєрідні пені, штрафи.

У правилах, як скласти угоду, немає строгих обмежень. Сторони мають повне право вносити будь-які пункти про те, як вони планують врегулювати це питання. При цьому важливою особливістю є те, що права дитини не повинні бути ущемлені. Тобто, якщо передбачені на законодавчому рівні виплати в якомусь конкретному розмірі (мінімум це може бути 25% на дитину, якщо він один в родині), то встановити суму менш даного показника від мінімальної заробітної плати неможливо.

В іншому зразок мирової угоди має повністю стандартну форму, без будь-яких особливих застережень. Крім того, угода про сплату аліментів на дитину зразок має мати терміновий – тобто зі строго обумовленим терміном закінчення виплат. Остання виплата повинна бути здійснена, коли дитину виповнюється 18 років. Якщо далі він буде мати право на отримання грошей, то він сам вже повинен буде підписати договір від свого імені.

Вступає в силу документ з моменту підписання. Тобто в наступну дату після цього аліментник вже повинен буде провести належні відрахування.

Форма аліментного угоди

Законодавчо форма угоди про сплату аліментів не регламентується занадто строго. Правила, як оформити, виділяють тільки єдину необхідність – нотаріальне посвідчення угоди.

При досягненні добровільного угоди необхідно просто звернутися до нотаріуса (вибрати його можливо на свій розсуд), а далі вже відбувається нотаріально засвідчене угоду про сплату аліментів.

Щоб угода була підписана необхідно також мати при собі документи, що засвідчують особистості сторін (і при наявності – свідків).

Угода про сплату аліментів полягає просто при нотаріуса або ж у присутності свідків. Це вже можливо за бажанням сторін. Також треба розуміти, що укласти угоду про сплату аліментів можна де завгодно. Як і для будь-якого іншого договору, оформлення допускається будинку, в лікарні або в будь-якому місці, куди готовий приїхати нотаріус, щоб оформити всі належним чином. Це не буде грубим порушенням.

Важливою вимогою, як укласти цей документ, є присутність обох сторін. Аліментні угоду в нотаріуса не вдасться запевнити просто при наявності розписки або якогось іншого аналогічного документа. Якщо одна зі сторін не може бути присутнім, то який укладає угоду необхідно надати свого офіційного представника з довіреністю, яка також попередньо повинна бути нотаріально засвідчена.

Бланк угоди про аліменти

При цьому також слід враховувати, що отримати таким чином виплати можна тільки на неповнолітнього. Самими дітьми можуть висуватися інші вимоги, які автоматично анулюють така угода. З настання повноліття вони можуть підписувати договори вже самі або звертатися до суду, якщо добровільної виплати аліментів не буде. Законодавством передбачається право дітей отримати аліменти в тому випадку, якщо вони навчаються у вищому навчальному закладі на денному навчанні. З 18 років вони вже мають право самі відстоювати свої інтереси.

Що робити, якщо угода не виконується

Якщо з якої-небудь причини угода не виконується, то необхідно в стандартному порядку подавати позов про стягнення аліментів. Договір про сплату аліментів, який раніше був підписаний, в цьому випадку не має значення.

Причина в першу чергу в тому, що угода про сплату аліментів на дитину в даній ситуації – це стандартний договір, завірений нотаріусом. Як і будь-яке інше посвідчену згоду, подібний документ не дає підстав щось по ньому вимагати без суду.

Законодавством чітко передбачено, що правом на примусове стягнення по абсолютно будь-якої справи має тільки суд. Тобто, навіть якщо добровільне угоду про сплату аліментів буде надано судовому приставу, то він формально нічого не має права зробити без виконавчого судового листа. Подавати ж в суд на аліменти в цій ситуації слід в стандартному порядку, але тільки зробивши акцент на тому, що раніше було досягнуто мирової угоди про сплату аліментів, але виплату не виробляє друга сторона.

Попередньо ж аліментні угоду потрібно направити дружину за місцем роботи.

Якщо ж він є пенсіонером, то нотаріальне угоду про сплату аліментів передається до Пенсійного Фонду. Такі документи є достатньою підставою для того, щоб виплачувати необхідну величину грошей. Необхідність судового розгляду настає лише в тому випадку, якщо аліментник не має офіційного доходу і виконати угоду просто ніяк не може.

При цьому потрібно звернути увагу на те, що мирова угода по аліментах нічого очікувати бути гарантією того, що суддею на утримання неповнолітньої дитини буде встановлена ​​така ж сума. Хоча угода про сплату аліментів і потрібно обов’язково надати в суд (як і інші документи, що є доказами у даній справі), але рішення може бути прийнято і інше, з урахуванням законодавчих норм, а не взявши за основу аліментні угоду.

Слід тільки врахувати той факт, що якщо угода про виплату аліментів було підписано, а потім порушено, то строк позовної давності в цьому випадку є стандартним. Тобто звернутися в суд можна в будь-який момент, але отримати належні виплати – тільки за останні 3 роки (стягнення аліментів одноразово).

Правда нотаріальне угоду про аліменти дає дуже гарна перевага – можливість додатково отримати ще й пені, штрафи. Рішення про сплату аліментів у встановленому судом розмірі вступає в силу потім. До цього ж, якщо чоловік не сплачував встановлену суму, то позивач цілком може вимагати не тільки її, але і компенсації за невиконання договору.

Нотаріальне угоду про сплату аліментів

Відмінним засобом для вирішення проблеми для батьків щодо фінансового змісту дітей є оформлення нотаріального угоди про сплату аліментів. Процедура ця досить швидка і ефективна, а головне – допомагає уникнути відвідувань в суд. Як же правильно скласти таку угоду? За яких умов його можливо оформити? Який порядок укладення передбачає закон? Поспішаємо відповісти на всі ці та безліч інших питань.

Загальні відомості

Нотаріальне угоду про сплату аліментів на дітей являє собою документ, завірений нотаріусом, що містить волю батька і матері щодо матеріального забезпечення їхніх спільних неповнолітніх дітей. В принципі його можуть оформити і інші особи, які за сімейним законодавством також як представники малих дітей. Можуть претендувати на аліменти:

• дорослі діти, старше 18 років, позбавлені можливості самостійно заробляти гроші, на увазі інвалідності, наприклад;
• вагітні дружини;
• дружини, що займаються вихованням спільну дитину до настання йому трьох років;
• чоловіки або дружини, які доглядають за спільною дитиною – інвалідом;
• непрацездатні чоловіки або дружини;
• непрацездатні колишні чоловіки чи дружини.

можливість стягнення аліментів по нотаріальному угодою в якості альтернативи судовим рішенням батькам дає частина 2 пункту 1 статті 80 Сімейного Кодексу. глава 16 Кодексу цілком і повністю присвячена порядку укладення нотаріально посвідченого угоди про сплату аліментів. Оформити його можна тільки в разі, якщо мати і батько готові мирно домовитися про питання матеріального забезпечення свого малюка. Якщо компроміс між ними не знайдений, то судових тяжб їм не вдасться уникнути.

Закон визначає, що угода строго обов’язково складається у нотаріуса. Якщо це важлива вимога проігнорувати, то документ буде вважатися недійсним і на нього не можна буде послатися в суді. Щоб розраховувати в майбутньому на судовий захист і взагалі надати юридичну значимість що складається з документом, важливо все ж оформляти його в нотаріальній конторі.

Сторони, які беруть участь при складанні угоди:

№ п / пОсоби

1. Особа, яка бере на себе зобов’язання сплачувати грошові кошти в рахунок аліментів 2. Особа, яка претендує на ці кошти 3. Діти від 14 років, на адресу яких стягуються кошти 4. Законні представники недієздатних осіб (як одержувачів, так і платників) 5. Нотаріус

Нотаріальне угоду про аліменти прирівнюється до цивільно-правовими угодами. За правилами Цивільного Кодексу особи, які досягли 14 років, беруть участь в угодах за допомогою проставлення особистого підпису в правових документах в присутності і за згодою своїх тата або мами.

Переваги нотаріального угоди

Чим же вигідно сторонам укладати саме нотаріально завірене угоду про сплату аліментів, а не звертатися до суду? Плюсів, безперечно, багато. Перерахуємо їх:

1. Юридична сила угоди дорівнює судовим рішенням. На нього в разі невиконання другою стороною можна буде послатися в суді.
2. Кожна сторона шляхом взаємної згоди вибирає вигідні для себе умови.
3. Самостійний вибір варіанта оплати.
4. Уникнення звернення до суду, тривалих і виснажливих візитів на засідання.
5. Збереження своїх сил і енергоресурсів. При вирішенні проблеми не потрібно нікому представляти ніяких доказів.
6. Мирне врегулювання сімейного конфлікту, часом як результат – збереження сім’ї і уникнути розлучення.
7. Швидкість вирішення назрілого матеріального питання утримання дітей.

Плюсів, як бачимо, багато. Головна мета – домовитися з опонентом, заздалегідь, до походу до нотаріуса обговорити всі нюанси щодо майбутніх виплат: їх розмір, періодичність, термін дії домовленості.

Порядок і необхідність нотаріального угоди

Отже, як тільки батьки обговорили між собою всі тонкощі фінансового питання, вони можуть сміливо вирушати в нотаріальну контору за викладом волі на папері. Закон не зобов’язує в даному випадку мати і батька звертатися за врегулюванням питання саме в нотаріальну палату в межах власного проживання. Вони можуть піти в будь-яку іншу нотаріальну контору – ту, розташування якої їм територіально зручно.

Розмір аліментів, обраний батьками за угодою, не може бути меншою, ніж сума належних дитині виплат, що призначаються в разі розгляду справи судом. Інтереси дитини не повинні обмежуватися.

Батьки можуть вибрати такі варіанти оплати грошових коштів на адресу дитини:

№ п / пВид виплатПримітка

1. В процентах Застосовується то процентне співвідношення виплат до зарплати, яке прямо зазначено в законі.

По крайней мере, не нижче цих меж.

2. У твердій грошовій сумі Батьки прописують в угоді конкретну обрану суму грошей. 3. У вигляді будь-якого цінного майна замість регулярних виплат Це може бути віддані у власність малюка: квартира, автомобіль, акції в банку, коштовності, систематична купівля другою стороною речей, одягу, взуття дитині та інше. 4. Змішаний варіант Може включати в себе виплати у відсотках від заробітку платника плюс обумовлена ​​грошова сума.

Нотаріусу повинні бути представлені такі документи:

• власне засвідчують особистості всіх тих, про кого піде мова в угоді: паспорта одержувача і платника, свідоцтва про народження дітей;
• додаткові папери, що свідчать про родинний зв’язок з дитиною. Свідоцтво про встановлення батьківства, наприклад;
• довідка з місця роботи платника.

Довідка з місця роботи платника додається для тієї мети, щоб нотаріус міг адекватно оцінити, чи не менше обраний батьками розмір виплат тієї суми, яка могла б призначатися при вирішенні питання в судовому органі. Мало того, така довідка подається у всіх випадках, коли виплати на адресу дітей призначаються у вигляді відсотка від одержуваного платником заробітку.

Список документів можна назвати порівняно мінімальним. До суду для вирішення спору потрібно було б уявити ще довідку про проживання дитини, довідку про дохід одержувача аліментів та інші додаткові документи. Після уважного аналізу та оцінки представлених паперів нотаріус переходить безпосередньо до оформлення самої угоди.

Правила складання (і зразок)

Єдиного бланка документа для всієї системи нотаріату до теперішнього часу не розроблено. У кожній палаті користуються своїм зразком нотаріального угоди про сплату аліментів. У будь-якому випадку, в угоді має бути прописано:

• назва юридичної документа, тобто про що він;
• число, місяць, рік і місце його складання;
• особиста інформація всіх учасників, згаданих по тексту угоди: П.І.Б., реквізити паспортів, дата народження дітей, де всі ці особи прописані і проживають;
• підставу оформлення документа, тобто що спонукало прийти до юридичної складання угоди: розлучення батьків, зміна місця проживання дитини, інші причини;
• повні відомості про виплати: розмір, спосіб оплати, терміни, характер виплат, можливість застосування індексації;
• реквізити рахунку для перерахування грошових коштів;
• взаємні зобов’язання;
• підстави для припинення всіх домовленостей;
• підпис кожного боку з проставленням дати і розшифровки ( завантажити зразок ).

Після того, як батьки підписали документ, нотаріус переходить до його запевненням у встановленому порядку. Укладається угода в двох примірниках. Після посвідчення нотаріус видає кожній стороні по екземпляру.

Якщо в угоді мова ведеться про виплати на адресу не одного, а декількох дітей, то мати і батько самостійно вирішують, одну угоду скласти, чинне на двох дітей, або два – на кожну дитину окремо. Наведемо приклад для наочності.

У родині чоловіка К. і дружини Н. двоє дітей. К. і Н. свій шлюб розірвали, діти залишилися жити з матір’ю Н. Колишнє подружжя добровільно вирішили встановити аліменти шляхом складання двох угод – на кожну дитину на увазі різних термінів за зобов’язаннями. На першу дитину термін встановлений – до 11 березня 2018 року, а на другого – до 30 грудня 2025 року, до настання дітям повноліття. В принципі, ці застереження щодо термінів можна прописати і в одному аліментних угоді.

Скільки коштує нотаріальне угоду про аліменти?

У прейскуранті на дошці оголошень в кожному нотаріат можна знайти ціну за складання нотаріального угоди на аліменти. У кожній конторі вона своя. Відрізняється ціна і в різних областях і регіонах нашої неосяжної країни. Скільки ж коштує нотаріальне угоду про сплату аліментів, припустимо, в столиці? У Москві нотаріус за подібну послугу візьме в районі 8000 – 8500 рублів. У Воронежі сума за складання документа трохи менше – близько 7 500 рублів. І, для порівняння, в деяких палатах Свердловська вартість нотаріального угоди про аліменти дорівнює 4 400 рублів, а за внесення в нього змін – 4 800 рублів.

Батьки, впевнені у своїй юридичній грамотності, можуть скласти угоду самостійно, без допомоги нотаріуса. Однак на ціну послуги нотаріату це все одно не вплине, оскільки фахівець буде змушений все одно перевіряти правильність складеного документа.
Період дії договору

Батьки та інші особи, які підписують угоду, на свій вибір встановлюють остаточну дату припинення грошових переказів. Найчастіше, цей термін пов’язаний з придбанням дітьми повноліття. Проте, закон надає батькам повну свободу на цей рахунок. Особи можуть вирішити, що виплати за угодою доцільно припинити:

• з виходом на пенсію платника;
• із закінченням дитиною ВНЗ;
• з його можливою емансипацією;
• з настанням інших обставин.

При будь-якому випадку дата закінчення платежів повинна бути проставлена ​​в документі.

Зміна і припинення

У деяких випадках нотаріальне угоду необхідно змінити або припинити.

Зміна нотаріального угоди

Змінити умови домовленості можна двома способами:

• знову, разом з іншою стороною, знайшовши компроміс;
• звернувшись до суду за переглядом прописаних положень.

В односторонньому порядку змінити або зовсім припинити виконувати свої матеріальні обов’язки платнику не можна. Це загрожує настанням негативних наслідків: застосування прострочень, штрафів та інших санкцій.

Якщо сторони обопільно прийшли до думки, що доцільно переглянути умови домовленості, то вони знову вирушають до нотаріуса, не обов’язково до того ж. Це може бути зовсім інший нотаріус. З собою необхідно прихопити все ті ж документи, а головне – саме укладену раніше угоду. За словами звернулися нотаріус вносить зміни в конкретні пункти документа: по терміну, за розміром виплат, по періодичності або в інші.

Як розірвати нотаріальне угоду про сплату аліментів?

Припинити виконувати обіцяне, а так само як і внести зміни в документ, одній особі, без згоди другого заборонено. До розірвання нотаріального угоди про сплату аліментів сторони повинні прийти обопільно. В іншому випадку, платник має право звернутися з оскарженням документа до суду, вказавши на вагомі до того причини. А причини можуть бути наступні:

• вступ колишньої дружини, на чиє утримання перераховуються аліменти, в нові шлюбні відносини;
• емансипація дитини;
• нецільове витрачання аліментів;
• інші обставини.

Суд, зваживши всі обставини, може схвалити позицію будь-якого боку і прийняти рішення – розривати угоду або залишити в силі.

Нотаріальне угоду про відмову від аліментів

Такий вид угоди зустрічається в правовій практиці досить рідко. Від аліментів відмовляються або замість прийняття дитиною від платника будь-якого цінного майна, або замість дозволу виїзду дитини на постійне місце проживання за межі країни. У всіх ситуаціях така відмова складається в присутності представників органів опіки. Саме вони покликані проконтролювати, чи не порушуються при такому відмову законні права дітей.

Підіб’ємо підсумки всього вищесказаного. Висновок добровільного угоди про виплати є хорошою альтернативою звернення до суду за вирішенням проблеми щодо фінансового забезпечення дітей. Воно вимагає мінімум витрат часу і енергоресурсів від учасників, пов’язане з мінімальним збором документів. Тому перш ніж поспішати подавати позов в судову інстанцію, рекомендуємо спробувати знайти всі точки дотику з кожним з батьків з метою взаємного вирішення питання.

Смирнова Анна Володимирівна

Юрист колегії правового захисту. Спеціалізується на веденні справ, пов’язаних з шлюборозлучними процесами і виплатою аліментів. Підготовка документів, в т.ч. допомога в складанні шлюбних контрактів, претензій щодо стягнення неустойок і т.д. Більше 5 років юридичної практики.

Залишилися питання по темі Запитайте у юриста