§ 32. Освітлення й теплові пояси Землі

На глобусі видно, що земна вісь має нахил. Підчас руху Землі навколо Сонця кут нахилу 66,5° між віссю і площиною орбіти не змінюється. Завдяки цьому Земля повертається до Сонця більше то Північною, то Південною півкулями. Відповідно більше освітлюється і нагрівається то одна, то друга півкуля (мал. 133).

Мал. 132. Зміна кута падіння сонячних променів залежно від географічної широти

ЯК ОСВІТЛЮЄТЬСЯ І НАГРІВАЄТЬСЯ ПОВЕРХНЯ ЗЕМЛІ ПРОТЯГОМ РОКУ. Ви вже знаєте, що по поверхні кулястої Землі сонячне світло і тепло розподіляються нерівномірно. Це пояснюється тим, що кут падіння сонячних променів на різних широтах неоднаковий (мал. 132).

Мал. 133. Річний рух Землі навколо Сонця

Коли Земля повернута до Сонця Північним полюсом, тоді воно більше освітлює і нагріває Північну півкулю. Дні там стають довшими за ночі. Настає тепла пора року — літо. На полюсі й у приполярній частині Сонце світить цілодобово і не заходить за горизонт (ніч не настає). Це явище називається полярним днем. На полюсі він триває 180 діб (півроку). Але що далі від полюса на південь, то тривалість полярного дня зменшується, і на паралелі 66,5° пн. ш. триває одну добу. Цю паралель називають Північним полярним колом. На південь від цієї лінії Сонце вже опускається за горизонт, і зміна дня і ночі відбувається в звичному для нас порядку — щодоби. 22 червня сонячні промені падають прямовисно (під найбільшим кутом — 90°) на паралель 23,5° пн. ш. Цей день буде найдовшим, а ніч найкоротшою в році. Паралель 23,5° пн. ш. називають Північним тропіком, а день 22 червня — літнім сонцестоянням (для Північної півкулі).

У цей час Південний полюс повернутий від Сонця, і воно менше освітлює і нагріває Південну півкулю. Там зима. На полюс і приполярну частину протягом доби сонячні промені зовсім не потрапляють. Сонце не з’являється з-за горизонту, і день не настає. Це явище називається полярною ніччю. На самому полюсі вона триває 180 днів, а що далі від полюса на північ, то стає коротшою. На паралелі 66,5° пд. ш. вона досягає однієї доби. Цю паралель називають Південним полярним колом. На північ від неї Сонце вже з’являється на горизонті, і зміна дня і ночі відбувається щодоби. 22 червня, коли день найкоротший у році, для Південної півкулі є днем зимового сонцестояння.

Через три місяці, 23 вересня, Земля займає таке положення відносно Сонця, коли сонячні промені однаково освітлюють як Північну, так і Південну півкулю. Прямовисно промені падають на екваторі. На всій Землі день дорівнює ночі (по 12 год). Це день осіннього рівнодення.

Ще через три місяці, 22 грудня, до Сонця повертається Південна півкуля. Там настає літо. Цей день є найдовшим, а ніч — найкоротшою. У приполярній області настає полярний день. Промені Сонця прямовисно падають на паралель 23,5° пд. ш. У Північній півкулі в цей час — зима, і день 22 грудня — найкоротший, а ніч — найдовша. Паралель 23,5° пд. ш. називають Південним тропіком, а 22 грудня — днем зимового сонцестояння (для Північної півкулі).

Ще через три місяці, 21 березня, знову обидві півкулі освітлюються однаково, день дорівнює ночі. Промені сонця прямовисно падатимуть на екваторі. Цей день називають весняним рівноденням.

Мап. 134. Видимий добовий рух Сонця над горизонтом на різних широтах

ТЕПЛОВІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ. Лінії тропіків і полярних кіл є межами смуг (поясів) освітленості на поверхні Землі. Пояси освітленості визначають смуги з певними температурами повітря. Їх називають тепловими (або температурними) поясами, оскільки вони різняться між собою за кількістю тепла, що надходить від Сонця. Простягання теплових поясів залежно від розподілу температур повітря добре показують ізотерми — лінії на карті, що з’єднують місця з однаковою температурою (мал. 135).

ПОДОРОЖ У СЛОВО

Слово ізотерма походить від грецьких слів ізо — однаковий, терма — тепло.

Мал. 135. Карта теплових поясів

Жаркий пояс розміщений обабіч екватора, між Північним і Південним тропіками. Він обмежений з обох боків ізотермою +20 °С. Тут земна поверхня одержує найбільше сонячного тепла. Двічі на рік (22 грудня і 22 червня) опівдні сонячні промені падають майже прямовисно (під кутом 90°). Повітря від поверхні дуже нагрівається. Тому там жарко протягом року.

ПОДОРОЖ У СЛОВО

Екваторіальні широти — це смуга земної поверхні обабіч екватора, тропічні широти — смуга поверхні обабіч тропіків, помірні широти лежать приблизно між тропіками й полярними колами, полярні широти — в районі полярних кіл.

Помірні пояси (північний і південний) прилягають до жаркого поясу. Вони простяглися в обох півкулях між полярним колом і тропіком. Сонячні промені там падають на земну поверхню з деяким нахилом. Причому, що далі на північ, то нахил більший. Тому сонячне проміння менше нагріває поверхню. Внаслідок цього менше нагрівається і повітря. Ось чому в помірних поясах холодніше, ніж у жаркому. Сонце там ніколи не буває в зеніті. Чітко виражені пори року: зима, весна, літо, осінь. Що ближче до тропіка, то тривалішим і теплішим є літо. Помірні пояси з боку полюсів обмежує ізотерма найтеплішого місяця +10 °С.

Холодні пояси обох півкуль лежать між ізотермами +10 °С і нижчими за 0°С найтеплішого місяця. Сонце там узимку по кілька місяців не з’являється над горизонтом. А влітку, хоча й не заходить за горизонт місяцями, проте розташоване дуже низько над горизонтом. Його промені лише ковзають по поверхні Землі й нагрівають її слабко. Поверхня не тільки не нагріває, а й охолоджує повітря. Тому температури повітря там низькі. Зими холодні та суворі, а літо коротке і прохолодне.

Пояси вічного холоду в обох півкулях опоясує ізотерма з температурами всіх місяців, нижчими за 0 °С. Це царство вічних снігів і льоду.

Отже, освітлення і нагрівання кожної місцевості залежать від її положення в тепловому поясі, тобто — від географічної широти. Що ближче до екватора, то більший кут падіння сонячних променів, то сильніше нагрівається поверхня і вища температура повітря. І навпаки, з віддаленням від екватора до полюсів кут падіння променів зменшується, відповідно температура повітря знижується.

Важливо пам’ятати, що лінії тропіків і полярних кіл як межі теплових поясів є умовними, оскільки насправді температура повітря залежить і від інших чинників.

Слов’янський бог Сонця

Стародавні слов’яни бога світла і Сонця називали Дажбогом. За стародавніми міфами, його в небі супроводжують три сонячні побратими: Ярило — бог весняного рівнодення, Семиярило — бог літнього сонцестояння та Коляда — бог зимового сонцестояння. Днем народження молодого Сонця вважали день зимового сонцестояння.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Протягом року розрізняють дні сонцестояння: зимового (22 грудня) і літнього (22 червня), дні рівнодення: весняного (21 березня) і осіннього (23 вересня) (для Північної півкулі, в Південній — навпаки).

• Полярні кола — це паралелі 66,5° пн. ш. і 66,5° пд. ш., які обмежовують відповідно північну і південну області, де бувають полярні дні і полярні ночі.

• Тропіки — це паралелі 23,5° пн. ш. і 23,5° пд. ш., над якими раз на рік полуденне Сонце буває в зеніті.

• Теплові пояси — смуги з певними температурами повітря, які різняться між собою за кількістю тепла; їх на Землі сім: жаркий, два помірних, два холодних, два вічного холоду.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• 1. Знайдіть на карті теплових поясів (мал. 135) міста Сінгапур і Париж. У якому з них середня річна температура повітря буде вищою?
• 2. Чому середні річні температури знижуються від екватора до полюсів?
• 3. У якому тепловому поясі розташована територія України?
• 4. Поміркуйте, якою півкулею буде повернута до Сонця Земля, коли в Україні полудень 22 грудня.

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

Користуючись мал. 135, перелічіть теплові пояси, в яких розташовані материки:

Як на них змінюється температура повітря?

Розробки уроків – Природознавство 4 клас (за підручником Т.Г. Гільберг) – Основа 2015 рік

Мета: розширити уявлення учнів про причини нерівномірного освітлення і нагрівання земної поверхні сонячними променями; розвивати мовлення, мислення; виховувати пізнавальний інтерес.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 22)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Якою уявляли Землю давні люди? Яку форму має Земля? Які докази кулястості Землі вам відомі?

— До якої групи планет належить Земля?

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про особливості Землі як планети.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

— Нагрівають промені земну поверхню в різних її точках і в різний час дня неоднаково. Кількість сонячної енергії, яку отримують окремі ділянки Землі, залежить насамперед від кута падіння сонячних променів. (Демонстрування малюнка.)

Земну поверхню умовно поділяють на частини, які називають тепловими поясами Землі.

Найтепліший пояс — жаркий (тропічний) тепловий пояс розташований з обох сторін екватора. Сонячні промені падають майже увесь час прямовисно. Цілий рік жарко і не буває зими. Рік поділяється на дощовий і сухий періоди. Над сушею температура повітря може сягати +60 °С.

Між жарким і холодними поясами розташований помірний тепловий пояс. Промені падають по-різному: взимку — похило, улітку — пряміше. Тому взимку — холодно, а влітку — тепло. Між цими порами року є ще прохолодні весна й осінь.

Полюси Землі і поверхня навколо Північного і Південного полюсів ніколи не бувають повністю обернутими до Сонця. На них падають тільки косі промені, які дають мало тепла і погано нагрівають Землю.

На глобусі і картах теплові пояси Землі обмежують уявними лініями, що мають свої назви. Холодний пояс, який міститься біля Північного полюса, обмежений Північним полярним колом, а біля Південного полюса — Південним полярним колом.

Жаркий пояс обмежений лініями, що називаються у північній півкулі Північним тропіком, а в південній півкулі — Південним тропіком. Помірний пояс північної півкулі міститься між Північним полярним колом і Північним тропіком, а помірний пояс південної півкулі — між Південним полярним колом і Південним тропіком.

2. Робота за підручником (с. 16-19)

Учні відповідають на запитання на с. 16.

— Що ви дізналися про нагрівання земної поверхні сонячними променями?

— Як нагрівають земну поверхню сонячні промені, що падають на неї прямовисно? Як нагрівають її сонячні промені, що падають косо?

— Знайдіть і покажіть на глобусі вісь, Північний полюс, Південний полюс, екватор, північну та південну півкулі.

— Де земна поверхня нагрівається найбільше, а де — найменше?

— Скільки основних теплових поясів виокремлюють на поверхні нашої планети?

Учитель пропонує учням розглянути малюнок 10, знайти і показати на ньому теплові пояси Землі, розповісти, де вони розташовані.

— Які особливості теплових поясів?

— Розкажіть, про що ви прочитали у «Бібліотечці природодослідника».

— Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 19.

— Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

— Позначте правильну відповідь.

1. Кількість сонячного тепла на поверхні Землі від екватора до полюсів:

а) поступово збільшується; в) однакова на всіх поясах.

2. У якому тепловому поясі замість пір року розрізняють сухий і дощовий періоди?

а) У помірному; в) у холодному.

3. У якому поясі бувають полярний день і полярна ніч?

а) У помірному; в) у холодному.

4. У якому поясі розрізняють чотири пори року?

а) У помірному; в) у холодному.

5. Від чого залежить кількість і різноманітність видів рослин і тварин у теплових поясах?

а) Від тепла і світла; в) від кількості людей у певній місцевості.

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні знання про теплові пояси Землі та їх вплив на природу.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Охарактеризуйте Землю як одну з планет Сонячної системи.

— Яку форму має Земля? Наведіть докази кулястості Землі.

— Як на Землі розподіляється сонячне тепло?

— Які сонячні промені більше нагрівають земну поверхню — ті, що падають прямовисно, чи ті, що косо? Де вони тривалий час падають більш прямовисно — на екваторі чи біля полюсів?

— Як змінюється кількість сонячного тепла, яке отримує земна поверхня, від екватора до полюсів? Чому?

— Скільки теплових поясів є на Землі?

— На які теплові пояси умовно поділяють поверхню Землі?

— Як нерівномірний розподіл тепла на Землі впливає на її природу?

— Де на Землі буває чотири пори року?

— Де на Землі буває ніч тривалістю в кілька місяців?

Як розподіляється тепло на поверхні Землі. 6 клас – географія. Гільберг

Виділення теплових поясів обумовлено нерівномірним розподілом сонячного тепла по кулястій земній поверхні. Межі теплових поясів проходять за умовними лініями – тропіками та полярними колами (мал. 1).

Існують спеціальні географічні карти – кліматичні, які показують річний розподіл температури повітря на Землі. На них температуру повітря позначають або точками, поряд з якими стоїть її числове значення, або спеціальними лініями – ізотермами. Червоними лініями позначають температуру найтеплішого місяця року, яким у Північній півкулі є липень. Чорними або синіми лініями позначають температуру січня – найхолоднішого місяця у Північній півкулі.

Ізотерми – це лінії на географічній карті, які з’єднують місця з однаковою середньою температурою.

За особливостями річного розподілу температури повітря на Землі виділяють теплові пояси. Їхні межі визначають лінії тропіків і полярних кіл. Умовними межами теплових поясів є ізотерми +20 °С, +10 °С, 0 °С.

Теплові пояси – це території Землі з певними температурами повітря, які різняться між собою кількістю тепла, що надходить від Сонця, межі яких визначають лінії тропіків і полярних кіл.

Користуючись текстом і картою теплових поясів шкільного атласу, заповніть у зошиті таблицю «Характеристика теплових поясів».

Назва поясу

Особливості розташування, межі

Кут падіння сонячних променів

Температура повітря

Отже, наша Земля нагрівається нерівномірно. Що далі від екватора, то кут падіння сонячних променів стає меншим, а отже, і меншу кількість тепла отримують ці території.

На контурній карті проведіть межі теплових поясів. Червоним кольором зафарбуйте територію жаркого поясу зеленим – помірні, синім – полярні (холодні) пояси.

З’ясуйте, у якому тепловому поясі розміщена Україна.

Пригадайте, що таке погода. Для чого її вивчають?

Хто займається вивченням погоди.

Спостереження за погодними умовами поклали початок науці метеорології, яка вивчає атмосферу й усі явища, що в ній відбуваються. Одним із найголовніших напрямів діяльності метеорологів є дослідження та прогнозування погоди.

Як складають прогноз погоди?

Погода дуже мінлива. Одного й того ж місяця, але в різні роки, вона може бути різною – сухою й дощовою, холодною та теплою, може змінюватися й упродовж доби.

Мал. 2. Складові погоди Мал. 3. Погодні явища

Погоду передбачають учені-синоптики на метеорологічних станціях, розміщених у різних куточках планети. Вони фіксують усі зміни природних елементів і явищ.

Синоптична карта – це карта, на якій умовними позначеннями й цифрами записано основні відомості про стан погоди, отримані під час спостережень (мал. 4).

Користуючись сайтом прогнозу погоди https://ua.sinoptik.ua/, дізнайтеся, яка погода буде сьогодні впродовж дня у вашому населеному пункті. Запишіть її характеристики. Проаналізуйте прогноз погоди на сьогодні. Зробіть висновок про відповідність прогнозу та реалій.

Користуючись різноманітними джерелами інформації, дізнайтеся, які сучасні прилади допомагають вивчати погоду Підготуйте повідомлення або презентацію.

Виконайте завдання:

А. 18 травня сім’я Петренків збиралася святкувати день народження сина на природі. Відповідно до прогнозу температура повітря цього дня повинна була становити +22 °С. Але ранок був прохолодним і туманним, термометр показував +17 °С. Ближче до полудня стало тепліше, температура піднялася до +25 °С. Надвечір стало прохолодніше і температура знизилася до +14 °С.

Як ви вважаєте, чи правильним був прогноз погоди? Поясніть.

Б. Складіть прогноз погоди, знаючи, що у вашій місцевості південний вітер змінився на північний.

В. На якому малюнку умовними знаками відображена погода того дня, коли не спостерігалися атмосферні опади? Охарактеризуйте погоду цього дня.

• Температура нагрівання поверхні Землі залежить від кута падіння сонячних променів.
• Теплові пояси – це території Землі з певними температурами повітря, які різняться між собою кількістю тепла, що надходить від Сонця, межі яких визначають лінії тропіків і полярних кіл.
• Погода – це стан тропосфери в певному місці і в певний час. Складовими частинами погоди є температура повітря, атмосферний тиск, вологість повітря. До погодних явищ належать: сила, швидкість і напрям вітру, хмарність, опади, а також тривалість сонячного сяйва, температура та вологість ґрунту, висота й стан снігового покриву. Дослідженням погоди займаються метеорологи, а передбаченням – синоптики.

1. Як і з якою метою складають прогнози погоди?
2. Підготуйте презентацію про Всесвітню службу погоди, використовуючи різноманітні джерела інформації.
3. Опишіть у зошиті погоду сьогоднішнього дня за допомогою умовних знаків.
4. Зберіть якомога більше народних прикмет, за допомогою яких можна передбачити погоду.
5. Складіть синквейн до цієї теми.

Простежити за річним рухом Землі можна, провівши дослід із глобусом та лампою. Накресліть на столі сплюснуте коло. Воно зображатиме шлях Землі навколо Сонця. У центрі кола поставте ввімкнену лампу, що зображає Сонце. Рухайте глобус (земну кулю) по колу так, щоб земна вісь весь час була нахилена в один бік (на північ). Водночас повертайте глобус навколо осі із заходу на схід. Стежте, як освітлюватиметься глобус – земна куля. Не забувайте, що земна куля не має ні осі, ні підставки.