Зарплата та додаткова винагорода військовослужбовцям ЗСУ: хто і скільки отримує

Усім військовослужбовцям ЗСУ із 1 березня 2022 року підвищили грошове забезпечення (зарплати) на 30%, що передбачає виплату щомісячних премій, збільшення надбавки за особливості проходження служби. Окрім того, під час дії воєнного стану їм виплачується додаткова грошова винагорода у розмірі від 30 тис. до 100 тис. грн.

Додаткові виплати військовим передбачені постановою Кабміну від 28 лютого 2022 року №168. Розберемо детально – хто та скільки отримує під час війни.

Хто має право на 30 тис. грн винагороди щомісячно

Під час війни, тобто з 24 лютого, всім військовослужбовцям (виняток – строковики), окрім основної зарплати, виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 тис. грн на місяць.

Ця надбавка стосується не лише тих, хто служить у ЗСУ, а й в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Головному управлінні розвідки Міноборони, Нацгвардії, Держприкордонслужбі, Управлінні державної охорони, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту, співробітників ДСНС та Нацполіції.

Скільки ж наразі отримує на місяць, наприклад, стрілець Сухопутних військ з урахуванням кваліфікації, звання та додаткової винагороди? За даними Міноборони України, сумарно виходить 43 233 грн, у командира бригади це буде 62 962 грн.

Яка зарплата у військових на передовій

Військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у бойових діях (зокрема й строковики), також отримують щомісячне грошове забезпечення та додаткову винагороду у розмірі 100 тис. грн пропорційно часу участі у таких заходах.

Відповідно, той самий стрілець Сухопутних військ, який перебуває на передовій, разом з додатковою винагородою отримує 113 244 грн щомісячно, а командир бригади – 132 962 грн.

Як військовослужбовцям отримати виплати

Треба прибути до військової частини, пересвідчитися у командира, що є наказ про зарахування на відповідну посаду, та приступити до виконання обовʼязків.

Надати у фінансовий відділ військової частини реквізити своєї банківської картки, якщо картки немає – документи для відкриття рахунку у банку.

Після цього частина подає заявку на виплати до Міністерства оборони.

Міноборони перераховує кошти частині, а та вже на банківську картку військовослужбовця.

Куди звертатися у разі виникнення проблем з виплатами

Підійти до заступника командира по роботі з особовим складом.

Якщо це не допомогло, звернутися до фінансистів військової частини.

Або ж зателефонувати на гарячу лінію Департаменту фінансів Міністерства оборони України: (044) 271-35-59, яка працює з 08:00 до 18:00.

Скільки отримує військовий після поранення: види виплат та як їх оформити

Під час повномасштабної війни в Україні дуже актуальним є питання виплати за поранення військовослужбовцям.

Військовий, який отримав поранення, може отримати різні види грошових виплат.

Виплата за пораненння під час війни залежить від різних факторів: ступеня тяжкості поранення, поточного розміру грошового забезпечення військовослужбовця, можливого подальшого встановлення інвалідності тощо.

Скільки отримують поранені в Україні

За даними Міністерства оборони, при отриманні поранення (травми, контузії, каліцтва) внаслідок участі в бойових діях, військовий може отримати наступні види грошової виплати:

• щомісячне грошове забезпечення в розмірі зарплати за останньою займаною посадою перед пораненням (контузією, травмою, каліцтвом);
• додаткова винагорода – виплата в розмірі 100 тисяч гривень за поранення, пов’язане із захистом Батьківщини (при виконанні бойових завдань), яка здійснюється щомісяця протягом всіх періодів лікування в стаціонарі або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення;
• одноразова грошова допомога – одноразова грошова компенсація за будь-яке ушкодження здоров’я, яке призвело до втрати працездатності чи групи інвалідності;
• матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань – виплата в розмірі щомісячного грошового забезпечення, яку військовослужбовець може отримувати щороку;
• грошова допомога для оздоровлення – виплата в розмірі місячного грошового забезпечення, яка також здійснюється щороку.

На практиці питання отримання зазначених виплат може ускладнюватися: поранений військовий, який перебуває у лікарні, може недоотримати свої виплати, а на заваді вирішенню цієї проблеми стоять бюрократичні перепони та знаходження військової частини і командирів далеко від місця лікування бійця. Тобто військовослужбовець не має змоги особисто звернутися з приводу свого питання та контролювати процес призначення виплат, перебуваючи у лікарні, і інколи для вирішення проблеми має звертатися за юридичною допомогою.

Компенсація за поранення ЗСУ

Юрист, офіцер Збройних Сил України Максим Полішкевич у коментарі УНІАН наголосив, що так званих виплат “за поранення” не існує. Він пояснив, що при отриманні бійцем поранення, за ним зберігаються виплати, які він отримував до цього.

“Тобто, якщо боєць потрапив до лікарні з соматичним захворюванням, то ні про які “бойові” (додаткова винагорода в розмірі 100 тисяч гривень) мова не йде. Але якщо вас госпіталізували з пораненням, то вам мають виплачувати все, що ви отримували, коли служили на лінії фронту (або виконували інші бойові задачі, як то ППО чи артилерія). І якщо після лікування військово-лікарська комісія надає вам реабілітаційну відпустку (якщо поранення тяжке), то її час теж оплачується, як бойовий. Проте такого виду виплати як “за поранення” просто не існує”, – пояснив він, додавши, що довідка про поранення має видаватися протягом п’яти днів з дати поранення.

За словами Полішкевича, окрема, складніша історія з “бойовим” травмуванням.

“Це ситуація за якої ви отримали травму, а не поранення, і причиною цієї травми є саме дії ворога. Така травма верифікується дещо складніше, але виплати при такій “бойовій” травмі тотожні виплатам при пораненні”, – сказав юрист.

Дії військовослужбовця при пораненні

Полішкевич зазначив, що зазвичай пораненому госпіталізованому воїну важко впливати на бюрократичні процеси, які відбуваються в частині. Він радить спробувати зв’язатися з побратимами та/або командиром і просити максимально швидко надіслати довідку про поранення (хоча формально частина має її надавати госпіталю самостійно, на практиці з цим буває складно).

“А ще – попросити, щоб, по можливості, зберегли ваші бронік, каску та інше майно (що довше вас не буде, то більше шансів, що вони “загубляться”). Слід зберігати у себе всі медичні документи починаючи від “форми 100″ (документ, що складається при евакуації пораненого). В разі виникненні затримок чи труднощів у виплатах, медичні документи можуть слугувати підґрунтям для подальшого написання рапорту про недоплату коштів. Якщо документи підтверджують вашу правоту, то частина виплатить нестачу”, – сказав офіцер.

Щомісячне грошове забезпечення та додаткова винагорода

Якщо військовослужбовець отримав поранення і перебуває на лікуванні або ж у відпустці для лікування після тяжкого поранення, то він має право щомісяця отримувати 100 000 грн додаткової грошової винагороди та щомісячне грошове забезпечення – тобто свою зарплату.

Для отримання додаткової грошової винагороди необхідно отримати довідку про обставини травми та передати її копію до стройової частини. Додаткова винагорода буде виплачуватися щомісяця протягом лікування на стаціонарі чи перебування у відпустці після тяжкого поранення на підставі наказу командира.

Якщо ж боєць не отримав додаткову винагороди, слід написати рапорт на ім’я командира щодо його включення до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 тис. грн. До такого рапорту додається копія довідки про поранення.

Одноразова виплата за поранення

За даними Міністерства оборони, держава гарантує виплату одноразової грошової допомоги за будь-яке ушкодження здоров’я (контузія, поранення, обмороження, мінно-вибухова травма, вивих, струс, розтягнення, розрив, перелом, отруєння тощо), якщо внаслідок цього військовий отримав групу інвалідності чи часткову втрату працездатності (без установлення інвалідності).

Ступінь втрати працездатності встановлюється у відсотках. Його визначає медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) від 70-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, на 1 січня 2023 року прожитковий мінімум становить 2 684 грн, тому, якщо, наприклад, ступінь втрати працездатності складає 25 відсотків, то розмір допомоги становитиме 46 970 гривень (25% × 70 × 2 684 = 46 970 грн).

Якщо через поранення боєць отримав інвалідність, розмір допомоги визначається залежно від групи інвалідності, також виходячи з розміру прожиткового мінімуму.

У 2023 році одноразова грошова допомога в разі встановлення інвалідності, що пов’язана із захистом Батьківщини чи виконанням обов’язків військової служби, складає:

• 1 група інвалідності – 400-кратний прожитковий мінімум (1 073 600 грн);
• 2 група інвалідності – 300-кратний прожитковий мінімум (805 200 грн);
• 3 група інвалідності – 250-кратний прожитковий мінімум (671 000 грн).

Для отримання одноразової грошової допомоги необхідно пройти МСЕК, аби визначити ступінь втрати працездатності чи групу інвалідності, і подати до ТЦК та СП або до військової частини відповідні документи – заяву для виплати одноразової грошової допомоги та завірену копію довідки МСЕК.

Допомога для вирішення соціально-побутових питаньта для оздоровлення

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань – це виплата, що здійснюється щороку в розмірі, який не перевищує місячне грошове забезпечення. Такі кошти одноразово виплачуються військовослужбовцям, які:

• отримали поранення при виконанні завдань під час воєнного стану;
• отримали інвалідність внаслідок поранення, повʼязаного із захистом Батьківщини;
• безперервно перебувають на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування, у звʼязку з хворобою, повʼязаною із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль).

Для отримання такого виду виплати військовослужбовцю слід подати особисто (за можливості) або через бойових побратимів рапорт на ім’я безпосереднього командира.

Грошова допомога для оздоровлення – це виплата в розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до займаної військовослужбовцем посади, яка виплачується щороку, незалежно від отримання вищезазначеної матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Грошову допомогу для оздоровлення можна отримати в разі вибуття в щорічну основну відпустку або без вибуття у відпустку на підставі наказу командира військової частини. Для її отримання необхідно подати рапорт на ім’я безпосереднього командира.

Військовий у зоні ООС отримує від 16 000 грн. Невеликі зарплати – через несправедливі розрахунки. Як їх змінити

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Збройні сили України є одним із найбільших роботодавців України – станом на лютий 2021 року у ЗСУ працювало понад 246 000 осіб. Більше людей працює, згідно зі статистикою, лише в «Укрзалізниці». Відтак армія має бути сильним гравцем на цивільному ринку праці, пропонуючи своїм фахівцям конкурентну заробітну плату. Згідно з результатами дослідження «Чому військовослужбовці звільняються з армії?», яке провів у 2019 році Благодійний фонд «Повернись живим», аби зростити солдата, держава вкладає принаймні 1 млн 615 тис. грн впродовж трьох років. Але вже після першого контракту 65% військових звільняються, оскільки перед ними відкриваються інші можливості працевлаштування: або на цивільному ринку праці, або поїхати на заробітки за кордон, оскільки Україна залишається донором робочої сили для інших країн.

Зарплати військових зараз: кому, скільки, за що

Рівень зарплат в українській армії – низький, а система грошового забезпечення не стимулює людей брати на себе додаткову відповідальність. Щомісячний мінімальний розмір грошового забезпечення військовослужбовця – контрактника механізованої бригади становить: ● 10 208 грн під час служби за межами зони ООС; ● 16 708 грн у разі виконання завдань на другій лінії оборони в зоні ООС; ● 27 208 грн у разі виконання завдань на першій лінії оборони в зоні ООС. Станом на початок 2022 року ці цифри залишилися незмінними. Респонденти вважають, що навіть з урахуванням винагороди за виконання завдань у зоні проведення ООС рівень оплати недостатній – умови несення служби складні, велика відповідальність та небезпека. «Дівчина на касі в McDonald’s отримує 12 000 грн. Їй приблизно 16 років. Стільки ж отримує солдат у пункті постійної дислокації військової частини», – так порівнює ситуацію із зарплатами на цивільному ринку та в армії один із військовослужбовців. Значна частина щомісячного грошового забезпечення складається з додаткових нарахувань, одним із яких є премія. Розмір премії встановлюється міністром оборони України та прив’язаний до тарифних розрядів. Що нижчий тарифний розряд, то більший у відсотковому вираженні посадового окладу розмір премії. Таким чином, нівелюється різниця в рівні грошового забезпечення між рядовим, сержантським та молодшим офіцерським складом. «Різниця у зарплаті стрільця і командира відділення приблизно 1000 грн. Але з сержанта питають багато, а з солдата ні», – зізнавався один із респондентів-військовослужбовців. Також нівелюють різницю у зарплатах надбавки за вислугу років, за проходження курсів підвищення кваліфікації тощо. Тому зустрічаються випадки, коли офіцер із військовим званням майор та посадою командир батальйону отримує приблизно 22 000 грн, снайпер 2-ї категорії – 19 000 гривень, а водій із вислугою понад 25 років – 23 000 грн. Хоча рівень відповідальності у командира батальйону істотно вищий, ніж у снайпера та водія. «Не може водій комбрига отримувати на 1000 грн менше, ніж комбриг, бо у водія вислуги 25 років! Не може снайпер отримувати на 400 грн більше, ніж стрілець! Снайпер – це окрема кваліфікація, інші вимоги. Якщо людина стає снайпером – то вона через півроку не піде на «старшого снайпера», «дуже старшого снайпера». У них обмежене карʼєрне зростання, його максимум, наприклад, – інструктор у навчальному центрі снайперів. Він не стане «генералом снайперів», не буде командувати «батальйоном снайперів», – наводить приклад директор благодійного фонду «Повернись живим» Тарас Чмут, акцентуючи, що різні спеціальності у війську мають оплачуватися по-різному. Така система грошового забезпечення не стимулює військовослужбовців професійно зростати та просуватися по службі, збільшуючи відповідальність. У розмові про справедливі зарплати для військових має йтися не тільки про суми, а й про справедливість нарахування, прозорість та співвідношення конкретної суми і знань та навичок фахівця, наголошує Чмут.

Система грейдингу для армії

Фонд пропонує запровадити нову систему грошового забезпечення, яка б орієнтувалася на ринкові зарплати цивільних аналогів військових посад. Для цього варто запровадити систему грейдингу – прирівняння зарплати військового фахівця до її приблизного цивільного аналога. «Раніше в ЗС техніка була простіша, оскільки орієнтувалася на велику радянську армію. Зараз озброєння і нові зразки техніки потребують більш компетентних людей. Не можна довірити безпілотник за умовних 100 000 грн людині, яка не розуміється на цьому. Відповідно, за цю людину треба змагатися на ринку праці. І вона має отримувати еквівалентну ринку зарплату. Не піде айтішник працювати в кіберцентр Міноборони за 15 000 грн, якщо він може працювати за $5000 у ІТ-компанії. Яким би він патріотом не був», – пояснює Тарас Чмут. Щоби запровадити нову систему грейдингу у війську, треба залучати цивільних HR-фахівців. Ці експерти, орієнтуючись на ринку праці, зможуть визначити цінність посади для досягнення мети організації й визначення грошового еквіваленту такої цінності. Грейдинг допоможе уникнути несправедливості, бо система грейдів не передбачає нівелювання рівня грошового забезпечення додатковими виплатами. Крім того, армії варто відмовитися від прив’язки зарплати до прожиткового мінімуму та ліквідувати практику, коли премії є засобом покарання (невиплата), а не заохочення.

Як створити систему грейдингу для ЗСУ та не помилитися

• функції працівника, його/її зв’язок із іншими працівниками;
• які засоби використовуються для досягнення цілі (механізми,устаткування, техніка);
• цілі роботи та її результати (продукція, сервіс тощо);
• параметри працівника (освіта, особисті риси, професійні якості тощо);
• фізичні вимоги (сила, спостережливість, витримка тощо).

Після цього потрібно визначити рівень впливу посади та обрати, за якими факторами розраховуватиметься вплив. Це можуть бути:

• компетенції (знання мов, управлінські навички, вміння керувати машиною тощо);
• складність завдань, які виконує людина;
• вимоги до самостійності ухвалення рішень;
• масштаби управління, відповідальність;
• небезпека для життя та здоров’я тощо.

Кожний фактор необхідно розбити на рівні та присвоїти кожному рівню певний бал.

Потім потрібно оцінити кожну з посад. Цим має займатися експертна група, але в її складі обовʼязково мають бути працівник на оцінюваній посаді, його керівництво та фахівець з HR. Це важливо, тому що відповідальний за оцінювання не завжди може усвідомлювати особливості кожної із посад.

У підсумку може вийти такий результат:

• командир взводу – 175 балів;
• головний сержант роти – 215 балів;
• командир роти – 265 балів тощо.

Далі варто визначити межі грейдів та розрахунок їх кількості. Залежно від того, скільки балів отримають усі посади після оцінки, їх необхідно розмістити у певну кількість груп – грейдів. Наприклад:

• 1–200 балів – перший грейд;
• 201–500 балів – другий грейд;
• 501–750 балів – третій грейд тощо.

У межах грейдів варто виділити близько 3–5 підрівнів. Це дасть змогу підвищувати зарплату в межах грейду, що мотивує працівника розвиватися. Військовослужбовець зможе залишатися сержантом і поліпшувати при цьому свої знання з тактичної медицини чи свої лідерські навички, що впливатиме на зростання його зарплати і кар’єрні перспективи.

Після цього треба перевірити систему грейдів на «екологічність» і наявність невідповідностей. Бо якщо виявиться, що внаслідок грейдування у межах одного грейду опинилися, наприклад, командир роти і спеціаліст-зв’язківець, це може свідчити про помилку. З іншого боку, цей спеціаліст може бути настільки важливим для ЗСУ, що йому дійсно варто бути в одному грейді з командиром роти.

«Система грейдів, яка впроваджена в армії США (та деяких інших арміях країн – членів НАТО), прив’язана саме до військових звань. Але їхня кадрова політика побудована так, що військовослужбовець із вищим званням апріорі має більшу відповідальність.

Кадрова політика України побудована так, що, наприклад, майор в оперативному командуванні може виконувати обов’язки, які відповідають рівню сержанта з середньою освітою. Саме тому на цьому етапі допускається розміщення в межах одного грейду військових із різними званнями. Згодом ЗСУ можуть прийти до системи грейдингу, більш схожої на західну», – наголошують аналітики «Повернись живим».

Як нараховуватимуться зарплати згідно з системою грейдингу

Спочатку треба визначити ринковий рівень зарплат. Для цього в межах одного грейду виокремлюється посада, яка має цивільну посаду-відповідник. Порівняння зарплат здійснюється не на основі назв посад (водій-механік у ЗСУ та водій цивільної транспортної компанії), а на основі порівняння обов’язків, які передбачає посада.

При цьому ЗСУ необхідно врахувати загрозу життю для механіка-водія через встановлення коефіцієнта. Грошове забезпечення військовослужбовця збільшуватиметься на величину, що відображає наявність у його роботі ризику.

Після з’ясування посад-відповідників необхідно знайти інформацію про попит та пропозицію для них. В Україні для цього найчастіше використовують дані з сайтів work.ua та rabota.ua. Але аналізувати варто як розміщені резюме (пропозиція), так і вакансії роботодавців (попит).

«Якщо організація має 100 посад, які було розділено на 20 грейдів, то ринковий рівень потрібно з’ясувати для 20 базових зарплат. Усі інші 80 зарплат визначаються автоматично, відштовхуючись від базової зарплати у відповідному грейді. Для тарифікації (визначення розмірів грошового забезпечення) зазвичай виділяють одну базову («еталонну») мінімальну зарплату, для якої визначають її ринковий рівень. Усі інші зарплати в межах грейду визначають пропорційно, відштовхуючись від базової», – пояснюють у «ПЖ».

Якщо в межах грейду є кілька категорій (наприклад, від 3 до 5), то зарплата для кожної з них зростатиме відповідно до бального підходу. Якщо зарплата першої категорії становить 12 000 грн, зарплата для третьої категорії цього ж грейду може становити, наприклад, 14 000 грн. Якою має бути базова зарплата, якщо її ринковий рівень становить 10 000–15 000 грн, залежить від стратегії та бюджету організації, у цьому разі – ЗСУ.

Зарплати в сусідніх грейдах повинні перетинатися. Така система дасть змогу платити більше людині, яка розвивається і здобуває нові знання та навички у своєму грейді, ніж «початківцю» у вищому грейді.

• грейд 1 – зарплата 15 000–22 000 грн;
• грейд 2 –зарплата 19 000–25 000 грн;
• грейд 3 – зарплата 23 000–29 000 грн.

Для того, щоб система залишалася гнучкою, базові зарплати з кожного грейду періодично звіряються з ринком – скажімо, щопівроку. Якщо в організації передбачено 20 грейдів, кожні шість місяців кадровим органам необхідно звірити 20 базових зарплат із ринком.

У державах із більш стабільними ринками праці зарплати прийнято підвищувати не частіше, ніж раз на рік. Зазвичай – один раз на два-три роки. Водночас, якщо на ринку праці значна турбулентність (війна, здешевлення національної валюти, гіперінфляція тощо), змінювати розмір зарплат можна частіше.