Коли завершилася реконкіста? на початку XV ст.
Реконкі́ста (від ісп. Reconquista, «відвоювання») — історіографічний термін для позначення військових кампаній християнських королівств проти мусульман 722—1492 років на Піренейському півострові.
Реконкіста (ісп. Reconquista) — період в історії Чилі та його війни за незалежність, що розпочався після поразки чилійських патріотів при Ранкагуа 2 жовтня 1814 року та завершився їхньою перемогою при Чакабуко 12 лютого 1817 року.
На середину XIII ст. більша частина півострова (за винятком Гранадського емірату) була повернена до християнського володіння. Реконкіста завершилася 1492 року взяттям іспанцями Гранадського емірату, останнього оплоту маврів на Піренейському півострові.
У VII–VIII ст. майже весь Піренейський півострів опинився під контролем франків. Реконкіста завершилася утворенням об'єднаного королівства Іспанії та вигнанням мусульман з його території.
Закінчилася реконкіста у 1492 році, коли Фернандо II Арагонський і Ізабелла I Кастильська вигнали останнього мавританського володаря з Іберійського півострова. Вони об'єднали більшу частину Іспанії під своєю владою (Наварра була включена до складу Іспанії у 1512 році).
Реконкіста була не тільки низкою військових походів, вона була широким колонізаційним процесом — заселенням і економічним освоєнням спустошених війною земель.