Умови праці нут йдуть

Поради для роботодавців щодо створення умов праці для працівників, які можуть зазнавати домашнього насильства

Поради для роботодавців щодо створення умов праці для працівників, які можуть зазнавати домашнього насильства

На необхідності створення безпечних та здорових умов праці наголосив під час виступу Євген Колосовський, адвокат, кандидат юридичних наук, завідувач кафедри кримінальних розслідувань Державного податкового університету.

Співвідношення понять «безпечні та здорові умови праці» і «домашнє насильство» не є цілком взаємопов’язаним та очевидним, як на перший погляд. Історично в нашому суспільстві склалось так, що багатьом з нас відома теза, яка говорить про те, що «роботу ми, зазвичай, повинні залишати на роботі, а домашні проблеми не повинні відображатись на результатах нашої праці».

Такий підхід використовується вже не один рік та будується на принципі «не створення зайвих проблем, незручностей колегам, керівникам, роботодавцям тощо». Втім, реалії сьогодення свідчать, що на сучасному етапі еволюції людства вимагається більше уваги до проблеми домашнього насильства, а роботодавці, своєю чергою, не повинні стояти осторонь даного питання.

Домашнє насильство тривалий час вважалось внутрішньосімейним, приватним питанням. Через побоювання втрутитися у право людини на приватне життя воно не визнавалось проблемою, що потребує втручання з боку державних органів.

Водночас шкода, яка завдається домашнім насильством, а також ризики для постраждалих внаслідок відмови державних органів надати їм захист та підтримку засвідчили, що це явище є досить небезпечною формою порушення прав людини.

Загальновідомо, що у сучасному світі людський капітал – це конкурентна перевага. Роботодавці постійно шукають найкращих, витрачають час і ресурси для розвитку та утримання їх. Саме це є запорукою ефективної роботи, пропозиції якісних продуктів і послуг. Але компанії також можуть втрачати кадри або їхню вмотивованість через гендерну нерівність, насильство, дискримінацію та інші порушення прав людини.

Ураховуючи той факт, що для наших громадян робота є невід’ємною складовою життя (для нас є звичною нормою теза про «життя роботою»), роботодавцям слід приділити більше уваги до питання створення відповідних умов праці для працівників, які можуть зазнавати або вже зазнали домашнього насильства.

Законодавець визначає, що до умов праці, які мають враховуватися при розробленні норм виробітку (норм часу) і норм обслуговування слід віднести здорові та безпечні умови праці (додержання правил і норм з техніки безпеки, необхідні освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторів, які негативно впливають на здоров’я працівників тощо) (ст. 88 Кодексу законів про працю України).

Під умовами праці слід розуміти сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків.

На офіційному сайті Державної служби України з питань праці (Держпраці) зазначено, що умови праці – це усе, що впливає на стан здоров’я й працездатність працівника. Це робоче місце, стан технологічних процесів, устаткування й інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, санітарно-побутові умови.

Умови праці безпечні, якщо вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунено або їхнє значення не перевищує гранично допустимих рівнів. Повну відповідальність за забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці несе роботодавець і робить це власним коштом.

Цілком логічним є питання щодо з’ясування обов’язків роботодавця у частині створення відповідних умов праці для співробітників. Законодавство України розглядає наявну проблему комплексно. Свідченням того є прийняття низки нормативно-правових актів (НПА), де закріплені обов’язки роботодавців, саме у питанні відношення до працівників шляхом створення відповідних умов для праці.

Як приклад, наведено Кодекс законів про працю України (ст. 51, 56), Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (ст. 17), Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (ст. 8, 15), Закон України «Про відпустки» (ст. 18) та інші.

З аналізу положень вищевказаних НПА, випливає, що до обов’язків роботодавця відносяться такі:

створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі;

забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати трудову діяльність із сімейними обов’язками;

здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці;

вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров’я умов праці;

вживати заходів щодо унеможливлення випадків сексуальних домагань та інших проявів насильства за ознакою статі та захисту від них;

надати можливість працювати неповний робочий день для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю, для вагітних жінок, для догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, а також у період перебування у відпустці для догляду за дитиною, зокрема чоловікам, і працювати вдома або неповний робочий день;

під час укладання колективних договорів внести пункти про рівні права та можливості жінок і чоловіків та призначити уповноваженого з гендерних питань – радника керівника підприємства або структурного підрозділу на громадських засадах.

Інструкція дій роботодавця для створення умов праці для працівників, які можуть зазнавати домашнього насильства, включає:

1. Аналіз наявної ситуації на підприємстві, створення групи відповідних осіб (працівників), що вивчатимуть вказане питання та нададуть звіт за результатами опрацювання (в складі групи повинні бути представники відділів HR-cлужби, служби комплаєнс-офіцера, відділу корпоративної соціальної відповідальності, відділу охорони праці тощо);

2. Розробка регулятивних документів, що визначатимуть політику компанії у разі виявлення фактів домашнього насильства по відношенню до працівників підприємства, вивчення міжнародного досвіду (складається методологічна основа – документи (політики, регламенти) щодо запобігання домашнього насильства, мітігації ризиків даного явища, проведення роз’яснювальної роботи для працівників, складання плану дій щодо практичних занять із працівниками, підготовка документів для анкетування співробітників компанії);

3. Проведення практичних занять із працівниками – запрошення фахівців для проведення гостьових лекцій, тренінгів, майстер-класів із вивченням кращих практик, кейсів щодо протидії домашньому насильству серед працівників компанії;

4. Надання спеціалізованої допомоги працівникам, що стали жертвами домашнього насильства (проходження реабілітації, надання фахівцями кваліфікованої допомоги);

5. Проведення регулярного анкетування серед працівників компанії (не рідше 2 разів на рік) щодо відомих їм фактів домашнього насильства, аналіз отриманої інформації та наявної ситуації на підприємстві, подання проміжного звіту керівництву компанії.

6. Підготовка робочою групою щорічного звіту щодо питання протидії домашньому насильству на підприємстві. Затвердження звіт керівництвом компанії.

Домашнє насильство суттєво впливає на результати роботи працівників компанії, на стан безпеки в організації, на фінансові показники та роль роботодавців у цьому процесі. Український бізнес повинен змінити своє ставлення до питання прав людини на належні безпечні та здорові умови праці, в тому числі завдяки євроінтеграційним процесам, які активно відбуваються в Україні та мають на меті поліпшити наявну ситуацію.

Таким чином, роботодавець має створити належні безпечні та здорові умови праці на підприємстві, що потенційно стане запорукою для успішного розвитку компанії.

Матеріал підготовлено за наслідками фахової дискусії «Вплив домашнього насильства на сферу праці», яка відбулася у Вищій школі адвокатури 24 листопада 2023 року за ініціативою Центру трудового права та соціального забезпечення

Переглянути відеозапис заходу можна за посиланням: https://tinyurl.com/4e72jwr7

Зареєструватися на найближчі заходи Центру трудового права та соціального забезпечення:

Оцінка умов праці на робочому місці

На підприємствах, у виробничій діяльності яких наявні небезпечні фактори, потрібно регулярно здійснювати аналіз умов праці та стану виробництва. Оцінка умов праці дає змогу мінімізувати ризики настання нещасних випадків, зменшити випадки захворювань працівників. Про те, як її проводять, — далі.

Загальні положення

Як передбачено ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог законодавства. З цією метою він повинен здійснити комплекс заходів з охорони праці, зокрема організовувати проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання і устаткування тощо.

Умови праці — це сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі праці.

На підприємствах, у виробничій діяльності яких наявні небезпечні фактори, керівництво повинно організувати перевірку умов праці працівників, ініціювати проведення належної оцінки робочих місць на відповідність вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та за їх підсумками вжити заходів до усунення шкідливих для здоров’я виробничих факторів.

Наголошуємо, що саме керівник компанії є особою, відповідальною за вчасну та неупереджену оцінку умов праці працівників.

Комплексна оцінка факторів виробничого середовища і характеру праці щодо відповідності їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил здійснюється на підприємствах, в установах і організаціях відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженому постановою Кабміну від 01.08.1992 № 442 та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених, постановою Міністерства праці України і Головним санітарним лікарем України від 01.09.1992 № 41.

Строки проведення оцінки умов праці

Підприємство має право самостійно визначити, як часто необхідно проводити перевірку. Строки перевірок визначаються наказом по підприємству згідно з умовами, зазначеними у колективному договорі, але не рідше ніж один раз на п’ять років.

Частота проведення оцінки обумовлена особливостями діяльності компанії.

Законодавством також передбачено, що позачергово атестація робочих місць проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Як здійснюється оцінка умов праці на підприємстві

Для здійснення комплексної оцінки керівник видає наказ про склад і повноваження окремого органу — атестаційної комісії (далі — комісія).

До складу комісії рекомендується вводити працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці тощо та включати уповноваженого представника виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації — уповноважену найманими працівниками особу.

Комісія здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням роботи на всіх етапах атестації. Зокрема вона:

• складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;
• визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;
• встановлює на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника відповідність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт;
• здійснює гігієнічну оцінку умов праці, яка базується на принципі диференціації оцінок умов праці залежно від фактично визначених рівнів впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу та з урахуванням їх можливої шкідливої дії на здоров’я працівників;
• складає листи спостереження(фотографії робочого часу) з метою визначення тривалості дії шкідливих факторів у відсотках до тривалості зміни;
• складає «Карту умов праці» на кожне робоче місце або на групу таких робочих місць, в яку заносяться узагальнюючі відомості з протоколів досліджень виробничих факторів та документів, в яких визначена тривалість дії таких факторів;
• проводить атестацію і ознайомлює працівників з картою умов праці, а також має інші повноваження.

З метою проведення більш повного аналізу умов праці під час проведення оцінки комісія може залучати спеціальні лабораторії, акредитовані МОЗ України. Зокрема, гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться лабораторіями, атестованими в порядку, визначеному наказом Мінсоцполітики та МОЗ України від 29.05.2018 № 784/1012.

Оцінка умов праці під час атестації робочих місць здійснюється з метою встановлення класів (ступенів) шкідливих умов праці відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених МОЗ України наказом від 08.04.2014 № 248.

Класи умов праці

Гігієнічна класифікація праці розподіляє умови праці на 4 класи:

• 1 клас (оптимальні умови праці) — умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності;
• 2 клас (допустимі умови праці) — умови, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів та не повинні чинити несприятливого впливу на стан здоров’я працівників та їх нащадків у найближчому і віддаленому періодах;
• 3 клас (шкідливі умови праці) — умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків;
• 4 клас (небезпечні умови праці) — умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення гострих професійних уражень, зокрема й важких форм.

За результатами проведеної атестації атестаційна комісія складає такі Переліки:

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;
• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства;
• робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи з їх поліпшення.

За підсумками роботи комісії керівник підприємства видає наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці, у якому визначає права працівників на пільги та компенсації, а також затверджує план заходів, спрямованих на поліпшення умов праці.

Своєчасно і якісно проведений аналіз умов праці є вкрай важливим елементом охорони праці. Оцінка умов праці дає змогу мінімізувати ризики настання нещасних випадків на виробництві, зменшити травматизм та випадки захворювань робітників, а також є інструментом забезпечення належного функціонування виробничого обладнання.