Користь і шкода хурми: чому дієтологи рекомендують ягоду

Хурма – джерело величезної кількості вітамінів. І, до речі, не фрукт, а ягода.

Не можна сказати, що хурма для наших широт – це такий же звичайний продукт, як яблука або навіть банани. Зазвичай, її купують, щоб поласувати незвичайним смаком. Одним людям подобається певна в’язкість в роті після вживання ягоди, а іншим – ні. Дізнайтеся, чим же так корисна хурма і чи можна її їсти всім без винятку. Раніше ми розповідали, в чому користь та шкода фініків – ще одного екзотичного продукту.

Корисні властивості хурми

З першого погляду на хурму, стає ясно, що вона багата бета-каротином. Хурма стоїть на сходинку вище таких чемпіонів, як томати, гарбуз, салат, солодкий перець за змістом цього вітаміну. У хурмі більше антиоксидантів, ніж у цитрусових. Крім того, в ній у 2 рази більше харчових волокон і мікроелементів, ніж у яблуках, а за поживними властивостями вона не поступається інжиру і винограду. Отже, в цьому плоді містяться такі корисні для людини елементи:

• рослинна клітковина
• бета-каротин
• вітаміни А, С, групи В
• калій і залізо
• кальцій і фосфор
• йод та мідь
• натрій і магній
• органічні кислоти
• таніни та катехіни

При частому вживанні в їжу вона здатна замінити безліч продуктів і заповнити потребу організму в корисних речовинах. Якщо у вас є можливість з’їдати по одному або два плоди кілька разів на тиждень, то можна значно поліпшити стан здоров’я, зміцнити імунну систему й омолодити організм.

Багатий склад ягід надає тонізуючу дію на м’язи, підвищує працездатність і при цьому заспокоює нервову систему. Шматочок плоду, з’їдений перед прийманням їжі, підвищує апетит і покращує процес травлення.

Хурма містить багато цукру, проте володіє низьким глікемічним індексом. Вона швидко насичує організм і повільно засвоюється, ліквідуючи почуття голоду на тривалий час.

Вплив хурми на організм

Анемія. Хурма допомагає запобігати розвиткові анемії. Особливо це актуально під час вагітності, коли низький рівень гемоглобіну викликає у майбутньої мами часті запаморочення, непритомність, а також може виявитися шкідливим для плода.

Запори. Плоди солодких сортів нормалізують перистальтику кишківника. Ось чим корисна хурма для організму дітей, вагітних і людей похилого віку, у яких часто трапляються запори.

Розлад шлунка. Закріплюючий ефект властивий незрілій хурмі, а також ягодам так званих в’язких сортів. Досить невеликої кількості плодів, щоб нормалізувати кал.

Серцево-судинна система. Помаранчева ягода благотворно впливає на серцевий м’яз, активно живлячи її важливими мікроелементами. Корисно вживати хурму при підвищеному артеріальному тиску і для профілактики атеросклерозу.

Схуднення. Хурма викликає відчуття ситості, яке зберігається тривалий час. Завдяки своєму солодкого смаку ягода знижує тягу до солодкого і виступає природним антидепресантом. Це дозволить знизити ризик зриву на дієті.

Імунітет. Користь хурми для організму полягає в антибактеріальному та протизапальній дії. Ягода полегшує перебіг хвороби і скорочуючи ризик ускладнень.

Енергія. З’їдені до тренування ягоди перетворюються в джерело необхідної для занять енергії. Вживання плодів показано при фізичному виснаженні для повернення тонусу м’язів.

Видільна система. Хурма є природним діуретиком. Вживання в їжу плодів підтримує нормальне функціонування нирок і сприяє виведенню з них піску і навіть невеликих каменів.

Шкода хурми

Надмірне вживання хурми може спровокувати сильний стрибок цукру в крові. Вона також негативно впливає на обмінні процеси в організмі.

У цій ягоді є величезна кількість таніну, дубильних речовин. Подібне негативно позначається на роботі шлунка і кишечника. Крім того, у хурми часто досить щільна шкірка. Якщо її не знімати, то вона дуже важко перетравлюється, може травмувати слизові оболонки внутрішніх органів, якщо вони запалені і дуже чутливі. Не можна їсти багато хурми і дорослим, і дітям тому, що вона занадто сильно “склеює”, закріплює стілець. Це призводить до запорів. В особливо критичних ситуаціях хурма стає винуватицею такого небезпечного стану як непрохідність кишечнику. За такої патології самолікування будинку марно і небезпечно, в більшості випадків необхідно операційне втручання.

Заборонено перекушувати хурмою, навіть очищеної від шкірки, якщо до цього не було ніякого приймання їжі. На порожній шлунок ягода буде впливати як сильний подразник. Якщо регулярно харчуватися хурмою на голодний шлунок, можна спровокувати розвиток виразки.

Якщо у людини відзначається надлишок йоду в організмі, хурма в його раціоні буде найлютішим ворогом. Від ягоди треба відмовитися і тим особам, у яких є алергія на йод, індивідуальна нестерпність інших компонентів, що входять до складу ягоди.

Хурма: протипоказання

Хурму заборонено їсти людям при спайках в кишківнику, а також запорах

Від хурми краще відмовитися при панкреатиті та захворюваннях 12-палої кишки.

Не рекомендується людям, схильним до повноти і швидкому набору зайвої ваги.

Не рекомендується дітям до 10 років

Краще не їсти хурму при діабеті, бо в ній міститься велика кількість природних цукрів.

Хурму можна вживати (але з обережністю під час вагітності, адже, як і решта яскраво забарвлені фрукти, вона може стати причиною алергічної реакції.

Увага! Хурму не можна поєднувати з холодною водою і молоком – саме таке поєднання призводить до розладу шлунка.

Вирощування хурми в Україні — посадка, зимівля, сорти

Ще декілька десятиріч тому виноград вирощували лише на півдні України, а сьогодні вже і на півночі нікого не дивують екзотичні культури. Так, наприклад, соковита хурма, дерево чи кущ, все частіше зустрічається в рекламі саджанців та історіях гордих садівників. З рослини для далеких країв вона стає досяжною можливістю для вирощування в українських садах. Щоправда, далеко не простого вирощування. Хурма — рослина все ж кардинально іншого клімату. І щоб спробувати виплекати її у себе в садку, варто бути готовим берегти рослину від усіх небезпек. І не дуже вірити казковим обіцянкам: шанс на невдачу все ж куди вищий, ніж вірогідність успіху.

Вирощування хурми в Україні — посадка, зимівля, сорти

Хурма — дерево чи кущ? Опис рослини

Хурма, дикий фінік чи фінікова слива (Diospyros) — листопадні, рідше вічнозелені, компактні кущі чи дерева, що зовні нагадують декоративні яблуні з простим черговим великим листям. Густа крона надає рослині декоративності. Та особливою хурму роблять плоди — великі, масивні, соковиті, напрочуд ніжні та м’ясисті ягоди з тонкою шкіркою та серцевиною жовто-оранжево-червоних відтінків, вагою від 40 до 500 г. В’яжучі, терпкі чи ні, плоди хурми легко травмуються і згнивають навіть при невеличкій травмі шкірки.

В Україні перспективний лише один-єдиний вид — хурма віргінська, чи американська (Diospyros virginiana) — з потужним стрижневим коренем, густою компактною кроною 3-7 м в висоту, меншими, не такими вражаючими плодами. Та їх менший розмір не означає гіршої якості. Адже солодкість і ароматність у сортової хурми віргінської часто дивують навіть гурманів. Саме культивари і гібриди за її участю відкрили для наших садівників нові перспективи. Вони зимують найкраще, витримуючи інколи до -35°С. Легендарні смачні хурма японська, кавказька, шоколадна — це рослини зовсім інших широт. І про вирощування таких видів хурми в Україні не варто й мріяти.

Перший врожай дерева хурми можуть дати на четвертий рік, хоча зазвичай хурма нормально плодоносить лише з 6-8 року. Зате вона живе і радує плодами сторіччями. Але щоб дочекатися плодів, потрібно зберегти рослину у три перші критичні роки.

Хурма віргінська, чи американська (Diospyros virginiana) – єдиний вид, який можна вирощувати в Україні

Сорти хурми, які можна вирощувати в Україні

Перевагу завжди варто віддавати сортам, що успішно культивуються в Україні, а бажано — в вашій області. У продажу потрібно шукати відомі витривалі сорти на морозостійких підвоях віргінки. Великі плоди — не для нашого клімату, краще обирати дрібніші сорти з гарними практичними характеристиками. І переконатися, що сорт самозапильний, не потребує висаджування декількох рослин для перехресного запилення.

У центральних та північних регіонах, вирощування північніше Вінниці та Дніпра, зокрема, для Київської та Харківської областей, північного сходу найкраще підходять сорти, що витримують морози до -34°С:

“Мідер” (Meader) — надійний, самоплідний сорт з яскравими жовтуватими плодами вагою до 60 г без кісточок. Терпкість зникає у зірваних плодів після дозрівання протягом 2-3 тижнів. Дерева досить компактні, до 3 м.

“Вебер” (Weber) — ранній, з круглими оранжевими, з темною м’якоттю, вагою до 80 г, вересневими солодко-ароматними плодами, що дуже погано зберігаються, але приємно чисельні.

“Бєлогор’є” (Belogorye) — найвитриваліший сорт з невеликими плескатими плодами до 40 г з інтенсивною солодкістю та присмаком карамелі та рому. Дерева середні, акуратні, стійкі до спеки, плодоносять на початку вересня.

«H-120» — надійний самозапильний сорт 3-5 м висотою зі злегка плескатими, оранжевими, ніжними, лежкими до 2 місяців плодами вагою до 100 г, що дозрівають в вересні.

Також непогано себе проявляють середньоплодні, висотою до 5 м, ранні сорти “Йейтс” (Yates), “Жюль” (Juhl), “Жукис” (Szukis), “Молер” (Mohler), “Вандерфул” (Wonderful).

У західних та центральних регіонах (в середніх широтах) можна розширити вибір сортами “Женева Ред” (Geneva Red), “Ерлі Голден” (Early Golden), “Женева Лонг” (Geneva Long), “Прок” (Prok), «Сосновська», «Барбарас Блаш» (Barbara’s Blush), «Ерлі Джуел» (Early Jewel).

На півдні найнадійнішими вважаються середньоплідні дерева хурми з зимостійкістю -25…-28°С:

• “Чучупака” — компактний сорт висотою до 3,5 м, з середніми червонуватими, дуже солодкими плодами, що зберігаються до 1 місяця;
• «Віргінська великоплідна” — високий, до 5 м і більше, сорт приносить великі плоди вагою до 300 г, часто невиправдано рекламується як більш зимостійкий;
• “Джон Вік” (John Wick) — самозапильний сорт з округлою акуратною кроною до 3,5 м та середніми, до 150 г, сферичними плодами;
• “Росіянка” — стабільно врожайний, самозапильний, з ароматними універсальними плодами вагою до 140 г, високий, до 7 м, часто рекламується як суперстійкий, та на практиці іноді не витримує і -20°С;
• «Українка» — значно надійніший, вдвічі нижчий, ніж «Росіянка», з надсолодкими ніжними нетерпкими і круглими плодами;
• “Божий дар” — самозапильний, компактний сорт висотою до 3 м з жовтими, середніми плодами масою біля 150 г;
• “Нікітська бордова” — хурма з великими плодами, що часто не витримує і -20…-24°С та потребує запилювачів.

Також у м’якому кліматі в Україні непогано ростуть сорти “Дір Магнет” (Deer Magnet), “Дар Софіївки”, «Леманс Ділайт» (Lehman’s Delight), “Пам’ять Черняєва”.

Плоди хурми в Україні достигають восени

Умови, необхідні для вирощування хурми

Для хурми як сонцелюбного дерева дуже важливий фактор — захист від вітру і протягів. І інколи поєднати його з достатнім освітленням зовсім непросто. В Україні хурму можна виростити лише на найтепліший, сонячній, південно орієнтованій ділянці біля будинку, високих насаджень чи огорожі, що створить достатній захист з півночі.

Що стосується грунту, то тут варіанти теж доволі обмежені. Хурма нормально росте лише в легкій землі, не виносить лужної реакції. Щоб рослина прижилася і не хворіла, потрібні пухкі, водопроникні грунти з кислою чи нейтральною реакцією (допустиме значення рН — від 5,0 до 8,0), з додатковим внесенням торфу та піску. Свіжі грунти підходять хурмі краще, але сирості, затримки вологи ця рослина не терпить.

Непрості правила посадки хурми

Через стрижневу кореневу систему хурма погано переносить пересадження та викопку. Бажано використовувати молоді саджанці віком 1-2 роки.

Будь-яке, навіть найменше, підсихання коренів погубить рослину. Якщо ви хочете спробувати виростити хурму, постарайтесь придбати саджанець в контейнері, з закритими коренями. Відкриті саджанці можна обирати лише в місцевих розплідниках, з викопкою перед продажем, транспортуванням і зберіганням у торфі, вологій тирсі, піску. Висаджувати такі рослини потрібно відразу. До посадки саджанці рясно поливають чи замочують. І вкорочують у висоту приблизно наполовину.

Хурма — дерево чи кущ, яке лише на півдні України можна висаджувати восени, для більшості нашої території краще підходить весняна посадка, в ідеалі — до прокидання бруньок.

Для хурми готують заздалегідь, хоча б за місяць, глибокі, до 70 см вглиб та вшир посадкові ями, закладаючи на дно дренаж. Вийнятий грунт краще змішати з рівними частинами піску і торфу, компосту чи перегною. Добрива можна не вмішувати, а закласти прошарком на дно.

Саджанці встановлюють рівно, якщо купували саджанці в стружці чи піску — розправляючи корені та опускаючи місце прищепи на 3-5 см, в контейнерах — не порушуючи кореневої грудки, зі збереженням заглиблення. Засипати грунтом ямку потрібно поступово, не залишаючи пустот. Після рясного поливу землю в посадковому колі потрібно замульчувати соломою, сіном, листям, скошеною травою. На протязі місяця треба поливати рослину щотижня, за бажанням додаючи 1-2 рази до води укорінювач.

Для хурми варто виділити саме сонячне і тепле місце на ділянці

Як доглядати за хурмою

Вологолюбність рослини не означає, що дерево хурма боїться найменшого пересихання грунту. Вона досить посухостійка завдяки глибокому стержневому кореню. Якщо стоїть спека і довго немає дощів, то хурму варто поливати не частіше 1 разу в тиждень, рясно, використовуючи до 5-6 відер води. Два рази на рік не завадить подбати про підкислення води або вносити в землю підкислюючі добрива.

Ця дивовижна рослина невибаглива до родючості землі, жодних добрив не потребує принаймні в перші 4-5 років. Надлишок і органіки, і мінеральних добрив частіше за все порушує підготовку до зими, негативно впливає на плодоношення. З шостого року ранньою весною достатньо вносити зрілу органіку чи повні мінеральні добрива на вибір в стандартній кількості (1 відро та 40-50 г відповідно).

З бур’янами допомагає боротися мульча, рівень якої варто підтримувати постійним. Якщо якісь рослини пробиваються, їх потрібно оперативно видаляти. Періодичне розрихлення грунту хурмі лише на користь.

Формування крони проводять за правилами, загальними для плодових дерев — до набухання бруньок весною, з санітарною обрізкою пошкоджених гілок. З другого року після висадження формують скелетну основу з 6-7 сильних гілочок, розташованих приблизно під прямим кутом до стовбуру. У хурми не варто дозволяти розвиватися гілкам, що ростуть під гострим кутом і загущують крону, забезпечуючи рівномірну освітленність. Стандартна обрізка — на третину чи половину довжини. З часом, після декількох років плодоношення, починають видаляти найстаріші, від 3 років, гілочки для омолодження.

Хурма не хворіє, вона у нас в новинку не лише садівникам, а й шкідникам, які дуже рідко звертають увагу на рослину та її плоди. Без екстрених випадків, деревам не потрібні жодні, навіть профілактичні обробки. Достатньо білити стовбури, як і для будь-якого плодового дерева, навесні та восени, прибирати листя та сміття з-під дерева.

У перші роки плодоношення частину зав’язей краще видаляти, залишаючи не більше 2-3 плодів на гілочку. У подальшому гілкам під вагою плодів можуть знадобитися підпорки, які варто підготувати заздалегідь, про всяк випадок.

Дерево хурма — зимівля в Україні

Зимостійкість від -25 до -37°С — лише узагальнений показник. Точні характеристики сорту потрібно уточнювати при покупці індивідуально, як і той захист, який потрібен рослинам на зиму. Та не дивлячись на риси окремих культиварів, для будь-якої хурми укриття на зиму обов’язкове в перші 3 роки після посадки. Вся справа в тому, що молода кора у хурми гігроскопічна, всотує вологу від снігу та дощу, що в поєднанні з морозом приводить до морозобоїн і загибелі від пошкодження кори.

Обов’язкове окучування низу стовбуру грунтом можна доповнити:

• накриттям з коробу чи ящику для молодих низьких саджанців;
• обв’язуванням агроволокном, мішковиною чи папером;
• повітряно-сухим укриттям з агроволокна з лапником, гілками, стеблами кукурудзи тощо.

Восени верхівки зелених пагонів можна прищипнути, щоб покращити визрівання. І не варто забувати про обов’язковий вологозарядний полив, що допоможе хурмі підготуватися до зими.

Дорогі читачі! Чи стане мрія про власну хурму в Україні більш досяжною, можна буде сказати лише з плином часу. Адже справді успішних багаторічних історій поки що дуже мало, це лише початок довгого шляху хурми в Україні. Доки вона не буде зустрічатися хоча б в кожному четвертому садку, хурма залишиться культурою для нас експериментальною та ризикованою. Шанс на невдачу, як мінімум, такий само, як і на успіх. Чим м’якше клімат і чим стабільніші зими, тим менші ризики, але й на півдні він все одно є. Яку б інформацію ви не зустріли в рекламі чи каталозі.

ЗЕЛЕНА САДИБА.