Коли сіяти яру пшеницю

Яра пшениця — важлива сільськогосподарська культура, яка в процесі росту з ранньої весни до осені проходить повний вегетаційний цикл та дає щедрий урожай. Вона чудово переносить весняні заморозки та відрізняється стійкістю до вилягання, тому площі, що засіваються ярою пшеницею, щорічно збільшуються. Зерно, яке отримують з м’яких і твердих сортів, використовують для виготовлення хліба, кондитерської випічки, крупи, макаронних виробів, інших продуктів харчування.

Яра пшениця може вирощуватися за такими самими технологіями, як і озимі сорти. Вона вимоглива до родючості ґрунту, тому при вирощуванні застосовують 3 основні способи внесення добрив: під оранку, при посіві в рядки та підживлення рослин у фазі кущення і наливання зерна для підвищення врожайності. Ми розглянемо основні особливості вирощування культури в Україні.

Кращі попередники для ярої пшениці

Для вирощування ярої пшениці в Україні придатні всі зони землеробства, крім гірських районів Карпат. Найкращим вважається багатий поживними речовинами, зволожений та чистий від бур’янів ґрунт з дрібною грудкуватою структурою. Культура висуває високі вимоги до дотримання сівозміни. Кращий попередник для ярої пшениці — добре удобрений просапний ріпак, а також:

• бобові;
• кормові та цукрові буряки;
• пізні сорти картоплі;
• баштанні;
• льон;
• гречка;
• кукурудза на силос і зерно;
• чисті пари.

Важливо! Не варто сіяти яру пшеницю після інших зернових, крім вівса, оскільки це сприятиме накопиченню шкідників та поширенню загальних хвороб. Крім того, рослини погано реагують на повторне вирощування на одному і тому ж полі, а також після культур, що висушують ґрунт (суданки, сорго, соняшника, люцерни).

Припосівна підготовка ґрунту

В Україні все частіше застосовується інтенсивна технологія вирощування ярої пшениці, яка вимагає проведення ретельної припосівної обробки ґрунту. Тому перед висівом необхідно:

1. Восени очистити поле після попередника. Для цього після колосових лущать землю дисковими плугами у двох напрямках на глибину 6 – 8 см, після соняшнику і кукурудзи — важкими боронами на глибину 10 – 12 см.
2. Через 2 – 3 тижні, коли бур’яни знову проростуть, виконати повторну оранку на глибину 8 – 12 см. Рання обробка ґрунту в серпні та вересні дозволяє збільшити урожай пшениці на 10 – 15 %.
3. Восени після внесення добрив землю треба орати на глибину до 20 см за допомогою плугів для оранки під зернові. Осіння глибока оранка зябу сприяє накопиченню вологи в ґрунті, дозволяє почати посів ярої пшениці у ранні терміни та забезпечує суттєве збільшення урожаю.

Ранньої весни, після того, як настане період фізичної стиглості поверхневого шару, виконують боронування човниковим або діагонально-перехресним способом. Безпосередньо перед посівом проводять додаткову культивацію на стандартну глибину посівного ложа 4,5 – 5,5 см. У посушливих регіонах допускається розпушування на глибину до 7 см, однак при цьому відсоток схожості насіння знижується.

Оптимальні строки посіву ярої пшениці

Біологія ярої пшениці відрізняється від озимої та має свої особливості:

• слабкий розвиток рослин в перші 2 тижні після появи сходів;
• низьку продуктивну кущистість і слабко розвинену кореневу систему;
• короткий період вегетації від 80 до 120 днів;
• високу вимогливість до вологості ґрунту;
• низьку конкурентоспроможність щодо пророслих бур’янів.

Важливим етапом у розвитку рослин є процес утворення вторинних коренів з вузлів кущіння. Вони необхідні для отримання високих урожаїв, оскільки зародкові корінці не забезпечують сходи достатньою кількістю вологи. Тому сіяти яру пшеницю треба в максимально ранні та стислі терміни. При запізненні з посівними роботами втрати врожаю можуть скласти до 0,7 ц/га.

Сівбу починають, коли температура посівного шару досягає +2 – 3 °C. Роботи слід провести впродовж першого тижня після фізичного дозрівання ґрунту, щоб краще використати накопичену в землі вологу та забезпечити швидке зростання рослин з метою пригнічення бур’янів.

Норма висіву ярої пшениці на 1 га

Важливо! При проведенні сівби потрібно розуміти, що завищені норми висіву не підвищують урожайність ярої пшениці, а призводять до зайвої витрати зерна, збільшують ризики вилягання, ураження шкідниками та хворобами, а занижені є причиною пізнього кущіння і нерівномірного дозрівання врожаю.

При визначенні норми висіву ярої пшениці слід враховувати:

• сорт — для крупноколосних видів та таких, що погано кущаться, збільшують норму висіву;
• оптимальну густоту продуктивного стеблостою;
• якість насіння — розмір зерна, схожість, енергію проростання, особливості протруювання;
• терміни посіву — при запізненні з посівною норму слід збільшити;
• обробку ґрунту та вміст вологи — при недостатній вологості посівного ложа проводять дискування, а норму висіву збільшують;
• внесення добрив — при недостатньому вмісті поживних елементів у ґрунті норму висіву, не варто збільшувати, оскільки колос вийде коротшим, а зерно дрібним.

Оптимальні норми висіву для найбільш пристосованих сортів ярої пшениці на удобреному агрофоні представлені в таблиці:

Норма висіву, млн шт./га

Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

Біологічні особливості (табл. 27). Порівняно із іншими ярими культурами, пшениця яра добре переносить весняне пониження температурних показників, тоді як ячмінь ярий може відчувати пригнічення і на ньому спостерігається таке явище, як “застуженість” рослин.

Технологія вирощування

Сучасні сорти. У виробництві вирощують наступні сорти пшениці ярої: твердої – Букурія, Дарина, Ізольда, Кучумувка, Спадщина, Чадо, Харківська 23, Харківська 27, Харківська 39, Харківська 41; м’якої – Ажурна, Аранка, Венера, Етюд, Краса Полісся, Печерянка, Елегія Миронівська, Ясна, Харківська 26, Харківська 28, Харківська 30, Колективна 3, Недра, Сюїта та ін.

Біологічні особливості пшениці ярої

Абіотичні фактори і біологічні особливості

• – мінімальна температура проростання насіння, °С
• – оптимальна температура проростання насіння, °С
• – мінімальна температура з’явлення сходів

• – температура, що спричиняє пошкодження сходів, °С
• – оптимальна температура росту і розвитку, °С
• – сума активних температур за вегетаційний період (вище +5 °С), °С

• – оптимальна вологість грунту, %
• – кількість вологи у орному шарі грунту для отримання дружніх сходів, мм
• – потрібно для набухання і проростання насіння, %
• – транспіраційний коефіцієнт
• – критичний період за вологістю

• 65-75
• 20-30 50-62 400-450 кущіння-вихід у трубку

Винос елементів живлення, кг/ц основної та побічної продукції:

Вимоги до реакції ґрунтового розчину

Відношення до світла (довжина дня)

Оптимальна щільність ґрунту, г/см3

Індекс листової поверхні

Оптимальна площа листкової поверхні на 1 га, тис. м2

Тип кореневої системи

Заглиблення коренів у грунт, м Горизонтальне розростання кореневої системи, м

1,0-1,5 (задовільне) 3,0-4,0 (добре)

Тривалість вегетаційного періоду, днів

Місце культури в сівозміні. Пшениця яра – це культура, яка досить чутлива до попередників. Кращими попередниками для ярої пшениці є багаторічні й однорічні бобові трави, горох, кукурудза, картопля, широкорядні посіви гречки і проса. Не слід її розміщувати після культур, які сильно висушують грунт – соняшнику, суданської трави, сорго, ячменю, цукрових буряків та у повторних посівах.

Обробіток грунту. Кращим при вирощуванні пшениці є напівпаровий обробіток грунту. Після збирання попередника проводять лущення поля дисковими знаряддями (ЛДГ-10; 15) у двох напрямках на глибину 6-8 см. Через 2-3 тижні після першого відростання бур’янів проводять друге лущення БДТ-7 на глибину 8- 10 см.

Після відростання бур’янів і внесення добрив проводять оранку на зяб. Глибина оранки після просапних культур 20-22 см, а інших попередників – 25-27 см. Можна застосувати як полицеву оранку плугами (ПЛН-5-35 та ін.), так і безполицевий обробіток плоскорізами або чизелями, оскільки значної різниці в урожайності зерна не спостерігається. Восени поверхню поля вирівнюють, а після полицевої оранки розробляють борозни і гребені.

Після збирання кукурудзи проводять дискування в два сліди, а зяблеву оранку – на глибину 22-25 см без розриву в часі між дискуванням і оранкою. Після картоплі і буряків орють без попереднього лущення, або обробляють поле лише плоскорізними знаряддями.

У Степу на грунтах середнього і легкого механічного складу, восени основний обробіток грунту проводять на глибину 10-14 см культиваторами-плоскорізами КПШ-5, КПШ-9, ОПТ-2-5, КТС-10-02, КТС-10-01 або іншими, а на важких солонцюватих – до 27 см. Потім поле обробляють на глибину 4-6 см голчастими знаряддями БІГ-3, БМШ-15, БМШ-20.

Напровесні при дозріванні ґрунту проводять боронування, а безпосередньо перед сівбою – культивацію на глибину заробки насіння (5-6 см). Після безполицевого обробітку можна застосовувати дискові борони або лущильники.

Удобрення. Під яру пшеницю залежно від агрохімічного складу грунту і попередників, вносять повне мінеральне добриво під основний обробіток ґрунту, з розрахунку 40-60 кг д. р. NPK на гектар і при сівбі -10-15 або 15-20 кг/га.

За інтенсивної технології вирощування пшениці ярої після непарових попередників (кукурудзи на зерно та інших) потрібно вносити повне мінеральне добриво (NPK) в нормі 60-90 кг/га д. р.

Для ярої пшениці дуже ефективне застосування прикореневих підживлень азотом у фазі кущіння з розрахунку по 30-40 кг/га д. р.

В цілому застосування азотних добрив на ярій пшениці подібне до внесення під озиму пшеницю. Однак підживлення її азотом має бути гнучким і адаптивним. На норму і строк внесення впливають ті ж закономірності, що й стосуються озимої пшениці.

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Підготовка насіння до ярої пшениці така ж, як і озимої. Перед сівбою насіння протруюють Вітаваксом 200 ФФ, 34 % в. с.-к. – 2,5 л/т; Вінцитом, 5 % к. е. – 2 л/т; Дивіденд стар, 36 % т. к. с. – 1,0 л/т; Раксилом, 6 % т.к.с. – 0,4 л/т. Витрата води при протруюванні становить 8-10 л/т.

Для сівби використовують високоякісне насіння, із чистотою не нижче 98, схожістю не нижче 92 %. Сівбу проводять у ранні строки. Висівають пшеницю першою серед ранніх ярих хлібів, на початку польових робіт. Запізнення з сівбою навіть на 10 днів може призвести до зниження врожайності на 20-25 %, внаслідок зниження продуктивної кущистості, пошкодження рослин мухами, фузаріозом. Для кращого кущіння глибина заробки насіння має складати 3–5 см, але якщо верхній шар грунту пересох, то насіння слід загортати на глибину 6-8 см.

Найвищий урожай у сортів м’якої пшениці формується при густоті 450-500 стебел на 1 м2, а твердої – 500-550. Густота такого стеблостою забезпечується при сівбі 4,5-5,0 млн. шт. схожих насінин на га після кращих попередників, а після гірших – 5,0-5,5 млн. шт. на га. Для твердої пшениці оптимальною нормою висіву після кращих попередників є 5,0–5,5 млн. шт./га, а після гірших – 5,5-6,0 млн. шт./га схожих насінин. Середні норми висіву в Поліссі 5,5-6,0 млн., в Лісостепу – 5,0-5,5, в Степу – 4,5–5,0 млн. схожих насінин на 1 га. Підвищені норми висіву пов’язані з тим, що яра пшениця має низький коефіцієнт кущіння.

Догляд за посівами. Після сівби поле боронують легкими або середніми боронами, а за недостатнього зволоження коткують кільчасто-шпоровими котками і боронують. Якщо після сівби випадають інтенсивні дощі і з’являється щільна грунтова кірка, то її потрібно зруйнувати боронуванням впоперек сівби легкими боронами або ротаційними знаряддями. Якщо проростки пшениці вже на глибині 2-3 см від поверхні ґрунту, а глибина сівби не перевищує 4 см. то боронувати слід ротаційними мотиками. Якщо ж кірка утворюється після з’явлення сходів, то з метою її руйнування та боротьби з бур’янами, боронування проводять після сходів під час кущіння.

Захист посівів від бур’янів, шкідників і хвороб. Основними засмічувачами посівів ярої пшениці є дводольні багаторічні (насамперед коренепаросткові) та однорічні бур’яни. Для їх знищення у фазі кущіння використовують такі гербіциди: Гранстар, 75 % в.г. – 0,020-0,025 г/га; Естерон 85 % к.е. – 0,6-1,0 л/га, Пріма, к.е. – 0,4-0,6 л/га, Гроділ ультра 17,5 % в.р. – 0,15-0,20 кг/га.

Велику шкоду пшениці ярій завдають хвороби і шкідники. Проти смугастої хлібної блішки (ЕПШ – 6-8 екз./м2), стеблових хлібних блішок (ЕПШ – 3-4 екз./м2), гессенської і шведської мух (при заселенні 15-20% рослин) у фазі 2-3 листків сходи обприскують Арріво, 25 % к.е. – 0,2 л/га, Карате, 5 % к.е. – 0,2 л/га; Фастак, 10 % к.е. -0,1 л/га, Децис, 2,5 % к.е. – 0,25 л/га. Проти жуків п’явиці звичайної (10-15 екзУм2) у фазі кущіння посіви обприскують Карате, 5 % к.е. – 0,15 л/га або Фастаком, 10 % к.е. – 0,1 л/га. Проти борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу та інших захворювань на початку колосіння посіви обробляють Імпактом, 25 % к.е. – 0,5 л/га; Альто Супером 33, % – 0,4 – 0,5 л/га; Абакусом, 12,5 % м.к.с. -1,25-1,75 л/га.

При наявності в посівах личинок кпопа-черепашки (2–4 екз./м2), личинок трипса (20-30 екз./м2), попелиць (20-25 екз./м2), хлібних жуків (3-5 екзУм2) у фазі молочного стану зерна посіви обробляють Карате, 5 % к.е. – 0,15 л/га; Волатоном, 50 % к.е. – 1,6-2,0 л/га або Фастаком, 10 % к.е. – 0,1 л/га та ін.

Збирання врожаю. При застосуванні інтенсивної технології основним способом збирання пшениці ярої є пряме комбайнування. Збирання проводиться комбайнами СК-5 “Нива”, Дон-1500, “Джон Дір”, “Бізон”, ”Лан” та ін. При інших технологічних схемах та значному забур’янені полів або нерівномірному достиганні застосовують роздільне збирання. Скошування посівів у валки проводиться жниварками ЖХМ-6; ЖВР-10А; ЖБВ-4,2; ЖВА-6 та іншими.