Вплив сусідніх рослин

Екологія – Потіш Л. А. – 2.5. Біотичні фактори. Форми біотичних відносин

У природному середовищі на кожний організм або групу організмів діють не тільки абіотичні чинники, а й живі істоти, які є невід’ємною частиною середовища проживання і належать до категорії біотичних чинників. їх дія на організми може бути як прямою (харчування тварин, запилення комахами, паразитування одних організмів на інших), так і непрямою (зміна абіотичних чинників середовища). Представники кожного виду здатні існувати у такому біотичному оточенні, де зв’язки з іншими організмами забезпечують їм нормальні умови життя. Основною формою цих зв’язків є трофічні (харчові) взаємовідносини, на базі яких формуються складні ланки і ланцюги харчування. Крім харчових і угрупованих рослин і тварин, виникають просторові зв’язки. Все це є підгрунтям для формування біотичних комплексів, у яких різноманітні види об’єднуються не в будь-якому поєднанні, а тільки при умові пристосування до спільного проживання. Біотичні чинники, що впливають на рослинні організми як первинні продуценти органічної речовини, класифікують на зоогенні і фітогенні.

Зоогенні чинники

Безпосередньою і відчутною формою впливу представників тваринного світу на рослини є споживання рослинної маси для харчування (фітофагія). Практично всі класи тварин мають представників, які належать до типових фітофагів. Серед фітофагів виділяються: великі тварини – лосі, олені, косулі, кабани; дрібні звірі – зайці, білки, мишоподібні гризуни; різноманітні птахи; численні представники комах, шкідників тощо. За характером споживання рослинної маси для харчування фітофаги поділяють на монофагів, олігофагів і поліфагів. Монофаги – рослиноїдні тварини, які харчуються лише певними рослинами (колорадський жук, тутовий шовкопряд та інші). Олігофаги споживають для харчування групу близьких видів рослин (горіхотворки галові, пильщики, попелиця та інші). Поліфаги з’їдають рослинну масу багатьох видів (копитні, мишоподібні гризуни, гриби-па-разити та інші). Негативний характер має механічний вплив тварин на рослини. Найбільш помітно це виражається у руйнуванні і пошкодженні рослин при поїданні їх відповідних морфологічних частин і тканин копитними, гризунами, а також при витоптуванні.

Фітогенні чинники

Рослини, які переважно входять у склад рослинних угруповань, відчувають вплив сусідніх рослин і при цьому самі впливають на них. Форми взаємовідносин досить різноманітні і залежать від способу і ступеня контактів рослинних організмів, різноманітних чинників. Нижче перераховано основні взаємовідносини між видами (згідно з класифікацією В. М. Сукачова і М. В. Диліса). Взаємодія організмів (рослинних і тваринних) може бути корисною або, навпаки, шкідливою, залежно від того, стимулюється чи обмежується життєдіяльність кожного з них. Власне саморегулюючі процеси, в основі яких лежить взаємодія організмів, є, як правило, відповідальними за стан динамічної рівноваги з зовнішнім середовищем. Розглянемо форми біотичних відносин.

Конкуренція – такий тип міжвидових і внутрішньовидових взаємовідносин, за якого популяція або особини у боротьбі за харчування, місце проживання та інші необхідні для життя умови діють одна на одну від’ємно. Виділяють внутрішньовидову, міжвидову, пряму і непряму конкуренції.

Хижацтво – відносини між хижаком і жертвою. Хижаки – це тварини або рослини, які ловлять і поїдають одне одного як об’єкт харчування. По суті, хижаками є консументи всіх порядків – як травоїдні, так і ті, котрі споживають тваринну їжу.

Паразитизм – форма біотичних зв’язків організмів різних видів, за якої один живе за рахунок іншого, знаходячись у середині або на поверхні його тіла. При цьому організм-споживач використовує живого господаря не тільки як джерело харчування, а й як місце постійного або тимчасового проживання. До них належать паразитичні комахи (оводи, кліщі, комари), паразитичні рослини, паразитичні черв’яки (аскариди).

Аменсалізм – форма біотичної взаємодії двох видів, за якої один із них чинить шкоду іншому і не дістає при цьому відчутної користі для себе (деревні рослини і трав’яниста рослинність під їх кронами).

Симбіоз (мутуалізм) – тривале, нероздільне і взаємовигідне співжиття двох або більше видів організмів (мікориза деяких грибів і коренів дерев).

Коменсалізм – тип біотичних взаємовідносин між двома видами – коменсалами, коли діяльність одного з них постачає харчування або притулок (коменсалу). (Рибка-прилипало пересувається на великі відстані, прилипаючи до акул).

Алелопатія – хімічний взаємовплив одних видів рослин на інші за допомогою продуктів метаболізму (ефірних масел, фітонцидів). Сюди можна віднести “цвітіння води” за участю синьо-зелених водоростей, явище “червоного моря” – виділення гігантськими скупченнями мікроорганізмів токсичних речовин, які викликають загибель риби.

Антибіоз у тварин. Деколи два види, які мають однакові кормові потреби, живуть на одній території і не конкурують один з одним. Р. Дажо наводить приклад такого співжиття двох видів англійських бакланів – аристотелівського і карбо, які живуть на одних і тих самих скелях, однак, як виявляється, виловлюють різний корм. Наприклад, баклан карбо пірнає глибоко і виловлює глибоководних камбалових риб і креветок, а баклан аристотелівський полює в поверхневих водах на оселедцевих риб і піскарів (кобликів). Чому ж тут не спостерігається кормова конкуренція? А тому, що кожний із видів в процесі еволюції пристосувався до своєї екологічної ніші, поняття про яку розглядатиметься в наступній темі.

Наводячи приклади взаємозв’язків між живим компонентом навколишнього середовища, слід чітко усвідомити, що всі організми об’єднані енергетично, тобто існування одного можливе тільки при умові можливості отримання енергії. Ця енергія в природі з’являється завдяки існуванню іншого живого організму. Автотрофні організми, або продуценти, здатні до синтезу органічної речовини, яка і буде використовуватись усіма наступними споживачами. Таким чином, енергетичні зв’язки можна підпорядкувати законам термодинаміки:

1. Енергія ні з чого не утворюється, а може тільки перейти із одної форми у другу

2. При виконанні роботи енергія не може передатись на 100%, втрата неминуча, яка виділяється у формі тепла.

В екології ці закони більш відомі як закон вічності матерії: ніщо в природі не зникає безслідно. Розуміння цих законів є необхідністю при оцінці харчових рівнів та трофічних зв’язків, які існують у живій природі. В екосистемі органічні речовини утворюються автотрофними організмами, які, у свою чергу, слугують кормом для гетеротрофів (рис. 2.5). Кожен компонент трофічного ланцюга називається трофічним рівнем.

Рис. 2.5. Спрощена схема трофічних рівнів (Злобін, 1998)

Основою для функціонування трофічного ланцюга є енергія Сонця, тобто зовнішнє джерело, енергія якого акумулюється всіма живими організмами. Перший трофічний рівень представлений автотрофами, або, як їх прийнято називати в екології, – продуцентами. Це переважно нижчі та вищі рослинні організми. Продуцентами є не тільки фотосинтезуючі організми. Незначну частку продуцентів складають хемосинтезуючі організми, які використовують енергію хімічних реакцій для синтезу речовини. Разом з тим, роль хемосинтетиків у функціонуванні системи незначна, тому що головна роль у енергетичній єдності системи належить фотосинтезуючим організмам. Другий трофічний рівень представлений гетеротрофними організмами – консументами. Залежно від кількості енергії, яка акумулюється продуцентами, кількість рівнів консументів може бути різною. Саме консументи творять видову різноманітність системи. Отже, розрізняють консументів першого, другого, третього, N-ного рівнів. Серед консументів існує група організмів, які виділяються в окремий трофічний ряд, оскільки їх сукупність творить окремий трофічний ланцюг. До цієї групи належать організми-деструктори-редуценти, послідовна низка яких творить детритний харчовий ланцюг. Отже, бачимо, що в екосистемі весь біотичний компонент пов’язаний між собою і навколишнім середовищем, тобто всі живі організми системи пов’язані енергією, що проходить через систему і трансформується і використовується самими живими організмами.

Схожі статті

  • Екологія – Потіш Л. А. – 2.3. Лімітуючі фактори. “Закон мінімуму” Лібіха Зрозуміло, що потреби у різних видів у кожних конкретних умовах різні. Однак, поряд з цим, є мінімум факторів, які необхідні для існування живого.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Едафічні (грунтові) фактори Атмосфера є важливою частиною екосфери, з якою вона пов’язана біогеохімічними циклами, які включають газоподібні компоненти. Це, насамперед, кругообіг.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Вологість Вода необхідна для життя і нерідко виступає лімітуючим фактором у наземних екосистемах. Слід відзначити, що вода є єдиним розчинником на нашій планеті.
  • Екологія – Потіш Л. А. – 2.4. Взаємодія екологічних факторів. “Закон толерантності” Шелфорда Зрозуміло, що потреби у різних видів у кожних конкретних умовах різні. Однак, поряд з цим, є мінімум факторів, які необхідні для існування живого.
  • Екологія – Потіш Л. А. – 2.2. Екологічний фактор. Класифікація екологічних факторів, їх вплив на живі організми Екологічний фактор – будь-який фактор середовища, що здатен тою чи іншою мірою, прямим або непрямим способом впливати на живі організми, в період хоча б.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Популяція Зміст сучасної екології доцільно виділити, виходячи з концепції рівнів організації живої матерії, які складають “біологічний спектр” планети Земля. На.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Організм Зміст сучасної екології доцільно виділити, виходячи з концепції рівнів організації живої матерії, які складають “біологічний спектр” планети Земля. На.
  • Екологія – Потіш Л. А. – 1.4. Закони, категорії та методи екології Екологія, як і інші науки, грунтується на загальнонаукових, кібернетичних, біологічних, геологічних, географічних, фізико-хімічних законах. Кращому.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Біосфера Зміст сучасної екології доцільно виділити, виходячи з концепції рівнів організації живої матерії, які складають “біологічний спектр” планети Земля. На.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Газовий склад атмосфери і тиск Атмосфера є важливою частиною екосфери, з якою вона пов’язана біогеохімічними циклами, які включають газоподібні компоненти. Це, насамперед, кругообіг.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Біогеоценоз, екосистема Зміст сучасної екології доцільно виділити, виходячи з концепції рівнів організації живої матерії, які складають “біологічний спектр” планети Земля. На.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Угруповання Зміст сучасної екології доцільно виділити, виходячи з концепції рівнів організації живої матерії, які складають “біологічний спектр” планети Земля. На.
  • Екологія – Потіш Л. А. – 1.3. Рівні організації живої матерії. Галузі та підрозділи екології Зміст сучасної екології доцільно виділити, виходячи з концепції рівнів організації живої матерії, які складають “біологічний спектр” планети Земля. На.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Предмет екології Визначення, предмет і завдання екології Коротка історія становлення екології як науки Рівні організації живої матерії. Галузі та підрозділи екології.
  • Екологія – Потіш Л. А. – 1.1. Визначення, предмет і завдання екології Визначення, предмет і завдання екології Коротка історія становлення екології як науки Рівні організації живої матерії. Галузі та підрозділи екології.
  • Екологія – Потіш Л. А. – 1.2. Коротка історія становлення екології як науки Як і всі інші біологічні науки, екологія розвивалася безперервно, але нерівномірно. І як більшість наук, екологія має свою передісторію. Нагромадження.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Повітряне середовище Грунт, як жодне інше середовище, – густо заселений різними тваринами і мікроорганізмами, залишається при цьому основним життєвим субстратом для рослин.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Грунтове середовище Грунт, як жодне інше середовище, – густо заселений різними тваринами і мікроорганізмами, залишається при цьому основним життєвим субстратом для рослин.
  • Екологія – Потіш Л. А. – 1.5. Екологія – теоретична база заходів з охорони природи Екологія стає надзвичайно важливою наукою, яка має давати відповіді на запитання, що виникають перед людиною у її співжитті з навколишньою природою.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Температура Сонце – єдине джерело енергії на нашій планеті. Енергія у вигляді світла, у всіх його проявах, необхідна для життя. Нам відомо, що світло є невід’ємною.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Енергія сонця Сонце – єдине джерело енергії на нашій планеті. Енергія у вигляді світла, у всіх його проявах, необхідна для життя. Нам відомо, що світло є невід’ємною.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Розділ 1 ЕКОЛОГІЯ ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА Визначення, предмет і завдання екології Коротка історія становлення екології як науки Рівні організації живої матерії. Галузі та підрозділи екології.
  • Екологія – Потіш Л. А. – 2.1. Поняття середовища існування. Водне, грунтове, повітряне середовище Поняття середовища існування. Водне, грунтове, повітряне середовище Екологічний фактор. Класифікація екологічних факторів, їх вплив на живі організми.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Розділ 2 АУТЕКОЛОГІЯ (ФАКТОРІАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ) Поняття середовища існування. Водне, грунтове, повітряне середовище Екологічний фактор. Класифікація екологічних факторів, їх вплив на живі організми.
  • Екологія – Потіш Л. А. – Водне середовище Вода, в якій розпочалося життя на Землі, – це важливий екологічний фактор, що визначається її фізичними властивостями, зокрема прозорістю, щільністю.
  • Екологія – Потіш Л. А. – ПЕРЕДМОВА Серед природничих дисциплін ” Екологія ” посідає особливе місце. Сучасний спеціаліст повинен знати основні закономірності взаємодії людини, суспільства і.
  • Екологія довкілля. Охорона природи – Грицик В. – 2.3.5. Антропогенні фактори У природному оточенні на кожен живий організм діють не тільки абіотичні фактори, але й інші живі істоти, що є невід’ємною частиною середовища мешкання.
  • Екологія довкілля. Охорона природи – Грицик В. – 2.3.3. Біотичні фактори У природному оточенні на кожен живий організм діють не тільки абіотичні фактори, але й інші живі істоти, що є невід’ємною частиною середовища мешкання.
  • Екологія довкілля. Охорона природи – Грицик В. – 2.3.2. Абіотичні фактори Найважливішими абіотичними факторами середовища є температурні, світлові, водні, повітряні і грунтові (едафічні) екологічні фактори. Температура Від.
  • Екологія – Джигирей B. C. – 1.9. Основні екологічні закони Завданням екології є пошук законів функціонування та розвитку цієї галузі об’єктивної реальності. Історично першим для екології є закон, що встановлює.

Екологія – Потіш Л. А. – 2.5. Біотичні фактори. Форми біотичних відносин

Біотичні чинники

Рослини, що ростуть на певній території, знаходяться в постійній взаємодії одна з одною, а також із тваринами. Жоден організм в природі не існує ізольовано відносно інших живих істот. У зв’язку з цим у біогеоценозі утворюються певні групи організмів – консорції. Це структурно-функціональні об’єднання різнорідних істот, тісно пов’язаних у своїй життєдіяльності на основі певного виду рослин. Результатом цього є взаємний вплив, який в одних випадках має позитивний, а в інших – негативний характер. Відомі й випадки відсутності таких впливів. У рослин, які ростуть поруч, така взаємодія може реалізовуватися як при безпосередньому контакті, так і через зміну місця існування.

За характером дії на фізіологічні процеси і життєдіяльність рослин біотичні впливи поділяються на такі основні форми:

  • нейтралізм – обидва види незалежні і не справляють жодної дії один на одного;
  • коменсалізм – один вид отримує користь від взаємодії з іншими, не зашкоджуючи йому, але й не надаючи ніяких переваг;
  • аменсалізм – вид пригнічує життєдіяльність іншого, але при цьому не зазнає негативного або позитивного впливу у відповідь;
  • мутуалізм – стосунки сприятливі для обох видів, що взаємодіють, іноді такі види не можуть існувати один без одного;
  • симбіоз – це взаємовигідні стосунки двох організмів при прямому їх контакті;
  • конкуренція – кожен з видів справляє на інший несприятливий вплив.

Класифікують біогенні чинники також залежно від виду організмів, що взаємодіють. При цьому розрізняють такі основні типи біогенних впливів:

фітогенні – взаємний вплив рослин, що проявляється як при

їхньому прямому контакті, так і через середовище існування;

  • зоогенні- вплив на рослини тварин;
  • мікробогенні – вплив мікроорганізмів і грибів на рослини.

Механізми біотичних відносин винятково різноманітні. Це може бути зміна для сусідніх рослин параметрів середовища існування у сприятливий або несприятливий бік, також це може бути перехоплення й видалення важливих ресурсів – елементів мінерального живлення, води тощо. Відомо, що прижиттєві виділення рослинами різних речовин як у надземній сфері, так і коренями, можуть справляти на інші рослини або позитивну, або негативну дію. Таке явище називають алелопатією.

Антропогенні чинники

До цих екологічних чинників відносять чинники, які пов’язані з діяльністю людини. Ці чинники в наш час найбільш значущі за своїми масштабами й характером. Антропогенні чинники за їхньою дією на рослини можуть бути як позитивними, так і негативними.

Породжуються антропогенні чинники переважно комплексними причинами, що випливають із спільного проживання людей і їхньої господарської діяльності. Антропогенні системи формуються внаслідок індустріалізації, хімізації, урбанізації, розвитку транспорту.

Дія антропогенних чинників на фізіологічні процеси і життєвий стан рослин може бути як прямою, так і опосередкованою. Остання здійснюється шляхом зміни ландшафтів – клімату, фізичного стану і хімізму атмосфери та водоймищ, будови поверхні землі, ґрунтів, рослинності і тваринного світу. До побічних негативних наслідків людської діяльності, зокрема, належить глобальне потепління клімату, яке реєструється з кінця XX століття.

Пряма дія антропогенних чинників на рослини полягає у їхньому знищенні (випасання худоби, сінокосіння, вирубування лісів), у створенні особливих умов для певних видів рослин (охорона рідкісних видів, інтродукція та ін.). Прямий, найчастіше негативний вплив на рослини справляє забруднення місця існування рослин продуктами і відходами промисловості та сільського господарства.

Зміни, що відбуваються у навколишньому середовищі внаслідок людської діяльності, можуть бути заздалегідь непередбачуваними і незапланованими. До таких антропогенних дій належать поширення різних шкідників, паразитів, випадкове завезення різних організмів з вантажем. Непередбачувані наслідки часом виникають і як результат свідомих дій, наприклад, осушення боліт, спорудження гребель, розорювання цілини та ін. Загалом, у сучасну епоху антропогенні чинники стали вельми важливими у аспекті прояву впливу на життєдіяльність та існування рослин.

Сусідство рослин на ділянці: як правильно розпланувати город

Не всі садівники знають про важливість підбору правильного сусідства для садових культур. Вчені давно з’ясували вплив рослин одна на одну – від відвертої ворожнечі до міцної дружби. Як правильно розпланувати ділянку? Які культури можна посадити разом?

Як правильно розпланувати город

Планування городу – справа, яка потребує серйозного, вдумливого підходу. Починають розбивку ділянки з найвисоких рослин – дерев, поступово переходячи на чагарники. Розміщують сад так, щоб високорослі культури не приховували від сонця низькорослі.

Город повинен бути максимально освітлений.

Для цього грядки розбивають в особливому порядку:

  • при наявності ухилу грядки розбивають поперек, щоб зменшити розмивання ґрунту і затримувати вологу;
  • якщо ділянка рівна та суха, то грядки організують зі сходу на захід, щоб знизити випаровування вологи з міжрядь;
  • якщо ділянка низинна, то грядки розміщують з півночі на південь, щоб міжряддя підсихали під полуденним сонцем.

Позначивши і розбивши грядки, можна приступати до планування посадок.

Плануючи город, слід дотримуватися ряду правил:

  • формувати грядки такої довжини і спрямованості, щоб культури не затінювали одна одну;
  • враховувати сівозміну;
  • застосовувати суміщені посадки;
  • чергувати культури.

На виділених грядках підбирають культури, що ідеально сусідять одна з одною.

Сумісність рослин на грядці

Питання підбору сумісних одна з одною рослин на грядці особливо гостро стоїть для невеликих ділянок і при нестачі часу для обробки.

Організація правильного сусідства на грядці дозволяє:

  • мінімізувати діяльність шкідників;
  • зменшити кількість бур’янів;
  • заощадити місце на ділянці.

Всі рослини виділяють особливі речовини, типові для своєї культури. Вони згубно діють на патогенні мікроорганізми, ряд бур’янів і деяких шкідників. У той же час саме ці речовини залучають шкідливих комах, здатних нашкодити конкретній культурі.

Повна сумісність рослин на грядці дозволяє отримувати максимальний ефект від такого сусідства:

  1. Ґрунт менше виснажується, зникає необхідність у веденні сівозміни. А деякі культури (наприклад, бобові) здатні навіть підвищити родючість.
  2. Урожайність може збільшитися до 20%. Взаємний вплив сусідів підсилює їх ріст, збільшує та подовжує плодоношення.
  3. Зменшується кількість бур’янів. Деякі культури, прикривають ґрунт, утворюючи нижній ярус. Посадка таких рослин серед високорослих дозволяє практично повністю позбавитися від однорічних бур’янів і сильно послаблює багаторічні.
  4. Поліпшення смаку деяких плодів. Так, любисток, базилік, м’ята благотворно впливають на смакові якості овочів.
  5. Рослини взаємно захищають одне одного від шкідників. Кращі захисники від комах – пряно-ароматичні трави. Їх запах збиває шкідників, приховуючи аромат сусідніх вразливих культур.
  6. Істотно економиться місце на дачній ділянці. Підбираючи культури з різною тривалістю вегетації можна дозволити більш щільні посіви. Це можливо, наприклад, при спільній посадці цибулі та моркви. Після збирання цибулі влітку звільняється простір для зростання моркви.

Облік культур при складанні плану посадок на грядок неможливий без знання їх особливостей та впливу на інші рослини.

Рослини-сусіди на ділянці

Спільні посадки деяких рослин призводять до зменшення зараженості шкідниками і хворобами, засміченості травами.

Так, прикладом сприятливого сусідства рослин на ділянці може бути:

  • томати під зернятковими культурами відлякують яблуневої плодожерки (метеликів);
  • пряно-ароматичні трави відлякують цілий список шкідників при посадці в пристовбурні кола плодово-ягідних культур або серед овочів;
  • томати відлякують з ягідних чагарників (аґрусу, смородини) вогнівку і тлю;
  • календула і чорнобривці відлякують метеликів-шкідників капусти;
  • цибуля і часник відлякують з посадок суниці брунькового кліща та довгоносиків;
  • цибуля та морква рятують один одного від морквяної та цибулевої мухи;
  • календула врятує від нематоди цибулинні культури;
  • квасоля відлякує колорадського жука з картоплі.

Є й інші приклади позитивного сусідства. Так, огірки добре ростуть з кукурудзою . Вони використовують її потужний кущ в якості опори і ховаються в її тіні від палючого сонця.

Квіти поруч з овочами привернуть комах-запилювачів, а валеріана і зелена цибуля залучають дощових черв’яків, корисних для ґрунту.

Інший приклад сприятливого сусідства – бобові культури. На їх коріння розташовуються азотфиксируючі бактерії, які здатні переробити азот з повітря в доступну рослинам форму. Посаджені поруч овочі (особливо, картопля і томати) вдячно поставляться до такого сусіда.

Важливий для овочевих культур шпинат: його невисокі, але широкі листя покриває ґрунт як мульча, перешкоджаючи її пересихання і росту бур’янів.

Рослини, які не можна садити поруч

Крім відмінних сусідів серед рослин можуть зустрічатися і закоренілі вороги. Близька посадка таких рослин призведе до негативних наслідків для однієї або обох культур.

Рослини-сусіди виділяють речовини, які гальмують ріст і розвиток один одного.

Серед прикладів несприятливого сусідства:

  • гіркий полин і овочеві культури;
  • фенхель і томати , кмин, квасоля ;
  • пижмо і капуста;
  • різні види перцю ;
  • чорнобривці і бобові культури;
  • шавлія і цибулю;
  • спориш і ріпа;
  • аніс і морква ;
  • пирій і кукурудза;
  • иссоп і редис ;
  • гірчиця і ріпа;
  • цибуля і капуста;
  • малина і суниці;
  • слива і смородина;
  • вишня і груша, смородина;
  • яблуня і кісточкові культури;
  • абрикос і горіхи;
  • картопля і томати;
  • огірки та кріп.

Важливо враховувати, що не припустимі близькі посадки цих культур, коли вони можуть стикатися листям або корінням. Якщо посадити культури на сусідні грядки негативний ефект буде мінімізований.

Аллелопатия – складна наука про взаємодію рослин. Плануючи посадки, слід враховувати факти впливу культур друг на друга і мінімізувати шкоду від такого сусідства. Якщо підбір рослин викликає труднощі, зверніться до менеджерів нашого інтернет-магазину. Вони детально розкажуть про суміщених посадках, про правильне і неправильне сусідстві культур.

Related Post

Чи можна використовувати алебастр замість гіпсуЧи можна використовувати алебастр замість гіпсу

Чи можна замінити вершки сметаною: поради кондитера Вершки входять до складу багатьох різноманітних десертів: кремів, тортів, тістечок, мусів та морозива. Вони створюють особливу ніжну та повітряну текстуру, а також надають

Шпинат на смакШпинат на смак

Зміст:1 Три рецепти зі шпинатом: мезе, полента та картопляники1.1 Шпинатне мезе1.2 Полента аль форно зі шпинатом1.3 Картопляники зі шпинатом і яйцем2 Як приготувати шпинат: 10-ти хвилинний рецепт3 Шпинат рецепти приготування: