Сир Чечіль

Даний сир прийшов до нас саме з Вірменії. Він такий популярний у нас, що багато хто наважується приготувати його самостійно. І це не дивно, адже сир багатьох приваблює своїм смаком. Як правило, покупний сир відрізняється від Чечіла домашнього приготування, але багато гоподинь все одно обирають самостійне приготування цього сиру.

Інгредієнти

Приготування

Молоко виливаємо в сироварню. Молоко необхідно брати не пастеризоване і жирне. Перемішуючи, нагріваємо молоко до температури 38 градусів.

Беремо лимонну кислоту, рідкий сичужний фермент, і розводимо їх в молоці при температурі 36-38 градусів. Лимонну кислоту розбавляємо в молоці, яке відразу сквашується. Рідкий фермент також розбавляємо в молоці.

Розчинену в молоці лимонну кислоту і фермент вливаємо в підігріте молоко і ретельно перемішуємо. Ми залишаємо масу на 40-60 хвилин для сквашування.

Пройшла 1 година, сироватка відокремилася повністю. Усередині сироварні сформувався згусток, який необхідно порізати ножем на дрібні шматочки. Можна трохи підігріти молоко, щоб легше було порізати сирні згустки.

Отриману масу необхідно перекласти у форму, щоб стекла сироватка. Для цього нам знадобиться сито. Викладену сирну масу треба залишити в ситі на 40-60 хвилин.

Підготуємо спеціальні рукавички, які дозволять нам працювати в гарячій воді. Відламуємо від основного шматка сиру невелику частину і в гарячій воді починаємо його розминати до отримання тягучої маси. Розминаємо до отримання кільця з сиру. У гарячій воді кільце з сиру перекручується кілька разів. Така операція проводиться з усіма шматочками сиру. Розминається сир в гарячій воді для отримання м’якості і тягучості. Розтягуємо сирну масу до отримання тонких ниток.

На цьому етапі формуємо косички з сирних ниток. Для цього відриваємо певну кількість сирних ниток і починаємо плести косу. Коса виходить товста і щільна. Солити косу необхідно 2-3 години. Зберігати сир можна до 2-х місяців.

Сир Чечил: з чого його роблять і як приготувати своїми руками?

Напевно кожен бачив на прилавках магазинів незвичайний за своїм зовнішнім виглядом сир, сплетений в тугі косички. Це національна вірменська страва – копчений сир Чечил. Особливо цінний він за те, що виробляється вручну, а його яскравий смак робить продукт відмінною закускою до будь-якого напою, будь то вино або пиво.

• Що це таке?
• Склад і термін придатності
• Чечил містить велику кількість солі (від 4 до 8%), що, своєю чергою, говорить про те, що надмірне вживання його в їжу може нашкодити організму. Особливо це стосується людей, які мають проблеми із захворюваннями сечовидільної та серцево-судинної системи. Також варто враховувати, що сіль затримує рідину в організмі, що може спровокувати небажані набряки.
• Різновиди
• Класичний Чечил має стандартну колірну гаму – від білого до жовтого. У пріоритеті варто купувати сир білого кольору, оскільки жовтизна може свідчити про додавання в продукт барвників. Що стосується копченого Чечила, його колір буде коливатися від бежевого до коричневого. Звернути увагу потрібно і на рівномірність кольору – при натуральному копченні колір сиру буде перехідним.
• Як і з чого його готують?
• Як зробити вдома?
• Інгредієнти, які знадобляться для приготування Чечила:
• Рецепти з «сирною косичкою»
• Смажений Чечил
• Рецепт смаженого сиру Чечил у клярі

Що це таке?

Чечіл – розсольний витяжний сир, найближчим його родичем є схожий вірменський сир, який називається Сулугуні.

Назва «Чечил» дослівно перекладається як «заплутаний», що в точності відображає його головну особливість – форму. З витягнутих сирних ниток формується тугий палять і плететься косичка. Буває цей сир і в більш простих інтерпретаціях – у вигляді соломки або скручений в клубок.

Смак у Чечила яскравий, злегка гострий, з вираженими копченими нотками. Вираженого запаху, що відрізняє його від інших сортів сиру, не має. Порівняно з Сулугуні має більш сильне розшарування і кисломолочні відтінки смаку.

Склад і термін придатності

Сир Чечіл може бути зроблений на основі молока кіз, корів або овець. Як правило, для його виробництва використовується маложирне молоко, яке дозволяє зробити сир жирністю 10%. Завдяки низькій жирності цей сир є відмінною заміною більш жирних сортів для людей, які прагнуть схуднути. Калорійність Чечила в середньому в 2 рази нижча, ніж у класичних сирів, і становить близько 300-350 ккал. При цьому в складі цього сорту сиру практично немає вуглеводів, зате багато білка, що робить його вкрай цінним харчовим продуктом.

Чечил містить велику кількість солі (від 4 до 8%), що, своєю чергою, говорить про те, що надмірне вживання його в їжу може нашкодити організму. Особливо це стосується людей, які мають проблеми із захворюваннями сечовидільної та серцево-судинної системи. Також варто враховувати, що сіль затримує рідину в організмі, що може спровокувати небажані набряки.

При купівлі сиру варто поцікавитися його складом, оскільки на прилавках магазинів зараз величезна кількість Чечила, який не коптиться класичним методом, а обробляється хімічними замінниками диму, туди ж додаються барвники і консерванти. Всі ці добавки роблять сир менш смачним і корисним, але зберігається він довше. Максимальний термін придатності якісного Чечила – 60 діб, а копченого – 75 днів.

Різновиди

Класичною формою сиру Чечил є туго заплетена з довгих ниток косичка. Ця форма запатентована і створена не просто для краси – плетіння дозволяє зберігати властивості сиру і соковитість продукту.

У продажу можна зустріти Чечіл у різних видах – соломка, скручений джгут, клубок або вінок. Наприклад, для вживання цього сиру в смаженому вигляді найзручніше використовувати товсті палички. На прилавках магазинів така форма найчастіше у виробника сирів «Умалат», який завоював безліч позитивних відгуків покупців. Поширена також форма «Спагетті».

Класичний Чечил має стандартну колірну гаму – від білого до жовтого. У пріоритеті варто купувати сир білого кольору, оскільки жовтизна може свідчити про додавання в продукт барвників. Що стосується копченого Чечила, його колір буде коливатися від бежевого до коричневого. Звернути увагу потрібно і на рівномірність кольору – при натуральному копченні колір сиру буде перехідним.

Як і з чого його готують?

Як же роблять цей традиційний вірменський сир? В основі сиру Чечил лежить молоко, яке має скиснути в природних умовах. Для прискорення процесу часто в молоко додають закваску, наприклад, вже скислий продукт і сичужний фермент, при цьому нагрівши їх. Після закисання молока його створожують під впливом температури. Утворюються пластівці, які являють собою смужки довжиною до 10 см. Їх дістають з сироватки, нарізають на тонкі смужки і формують. Після цього сирні косички відправляються в спеціальні коптильні камери.

Як зробити вдома?

На виготовлення цього сиру йде чимало часу і сил, але результат буде того коштувати.

Інгредієнти, які знадобляться для приготування Чечила:

• молоко (для приготування 1 кг сиру потрібно близько 10 літрів молока);
• сичужний фермент або пепсин;
• кисле молоко, сироватка або закваска;
• сіль.

Молоко залишається прокисати при кімнатній температурі, якщо час обмежений, можна додати в нього трохи закваски (в таких умовах 12 годин буде достатньо для прокисання). Коли молоко готове, його ставлять на вогонь і нагрівають до створожування. У цей момент потрібно додати пепсин або сичужний фермент. Завдяки цим речовинам у каструлі утворюється згусток.

Суміш варять до температури 50-60 градусів, постійно перешкоджаючи. Пластівці розчавлюються ложкою, і поступово витягуванням формується довга стрічка, яку необхідно дістати з каструлі при досягненні потрібної температури. Стрічку кладуть на зручну поверхню і нарізають на тонкі смужки товщиною не більше 5 мм. З цих смужок вже формується косичка. Далі сир поміщається в холодну воду для промивання, а потім в розсол для просалювання. Концентрація солі в розсолі повинна становити близько 15%.

Через кілька днів можна діставати Чечил і вживати в їжу або ж закоптити його.

Детальніше про те, як приготувати сир Чечил в домашніх умовах, ви дізнаєтеся з наступного відео.

Рецепти з «сирною косичкою»

Якщо ви любите Чечил, але хочете спробувати щось нове, то своїми руками легко можна приготувати цікаві страви на основі цього сиру.

Смажений Чечил

Однією з найпростіших закусок є смажений Чечил. Для цього косичка розплітається на окремі волокна або можна відразу взяти соломку.

Для зручності обсмажування краще взяти фритюрницю або найглибшу сковороду. Необхідно налити достатню кількість масла, щоб палички Чечила могли повністю зануритися в нього. Масло розігрівається, туди опускаються смужки, бажано, щоб шматочки між собою не стикалися, оскільки гарячий сир легко може злипнутися. На обсмажування потрібно не більше хвилини. За цей час палички збільшуються в обсязі і купують золотисту апетитну скоринку.

Після смаження сир потрібно обсушити на паперовому рушнику. Подавати таку страву, як закуску, добре полив лимонним соком.

При використанні копченого Чечила, можна спробувати інший рецепт.

Рецепт смаженого сиру Чечил у клярі

• сирна косичка;
• 1 яйце;
• олія рослинна – для смаження;
• борошно – 3 столових ложки;

Розділити косичку на частини. Розігріти в глибокому посуді рослинну олію (її знадобиться близько 0,5 літра, щоб сир плавав як у фритюрниці). Для приготування кляра потрібно злегка збити яйце, після додати борошно, добре перемішати вінчиком.

Обмакнути в кляр смужки сиру і кинути в киплячу олію. Після досягнення золотистого кольору дістати і обсушити на паперовому рушнику. Таку закуску добре доповнити соусами.

Як приготувати сир чечил удома

Чечил — волокнистий розсільний витяжний сир вірменського походження. В Україні найбільше відомий один із його різновидів — так звана «косичка». Виявляється, приготувати її вдома нескладно!

Сир чечил за типом займає проміжне місце між сичужними й кисломолочними сирами, хоча його відносять і до групи сирів типу сулугуні. Важко уявити людину, яка хоча б раз у житті не чечилу. Його солоний, часто підкопчений смак чудово доповнює пиво та виступає складовою сирної дошки.

Для приготування «косички» в домашніх умовах потрібно брати домашнє, непастеризоване молоко — це важливо. Відправте молоко у холодильник на добу перед приготуванням.