Як доглядати за чайно-гібридними трояндами?

Чайно-гібридні троянди – результат схрещування троянд двох видів: чайної та ремонтантної. Квіти займають особливе місце на присадибній ділянці. Дачники цінують їх за чудовий аромат, чудовий зовнішній вигляд квітки та безперервне цвітіння. Але нерідко цей вид троянд втрачає привабливість: замість великих квіток з великою кількістю пелюсток рослина видає дрібні і ледь помітні квіточки. І справа тут часто не в сорті, а у невідповідному догляді. Як доглядати чайно-гібридні троянди – розповідає Кліома-Сервіс.

Правильний полив

Основна причина появи дрібних квітів – нестача вологи. Тому, під час утворення пагонів та активного цвітіння необхідно серйозно поставитися до поливу. Нещодавно посаджені кущі потребують рясного зволоження: кожні 2-3 дні необхідно виливати під кущ близько піввідра води. Пізніше надмірне внесення води слід припинити та поливати, коли висохне ґрунт, з розрахунку 10 літрів рідини на дорослий кущ.

Щодо води, то чайно-ремонтантні троянди у цьому плані вибіркові. Замість води з-під крана вони віддають перевагу дощовій або талій. А в спеку рослина любить воду теплішу. Під час поливу необхідно берегти коріння, листя та бутони. Для цього слід виливати воду невеликим струменем. Час поливу не має особливого впливу, але в спеку краще зволожувати у вечірні години.

Грамотне підживлення

Своєчасне внесення відповідних добрив – запорука здорового вигляду та пишного цвітіння. У випадку чайно-ремонтантних троянд добре себе зарекомендувала комбінована схема добрива, що поєднує застосування як органіки, так і мінеральних добрив. Завдання органічним складам – покращити родючість ґрунту та забезпечити рослину необхідними поживними речовинами. Мінеральні суміші відповідають за зростання та якість цвітіння.

Перший рік кореневі підживлення застосовувати не потрібно – рослина надійно живить запас добрив, залишений біля коріння під час посадки. Перше позакореневе підживлення можна зробити восени, щоб молода троянда легко пережила зиму. Для цього необхідно використовувати калійне добриво та обприскувач.

Починаючи з другого року, можна переходити до звичайного циклу добрива чайно-гібридної троянди:

• Весною, після обрізки. Кущ слід рясно полити та розсипати навколо куща мінеральне добриво у сухому вигляді, відступивши від стебла 10 сантиметрів. Прикрити добрива ґрунтом і знову рясно полити. Через 7 днів грунт насичується органічними добривами. Піввідра коров’яка слід розсипати навколо куща, добротно перемішати із землею і рясно полити.
• Коли з’являються перші зав’язі. За два тижні до вказаного моменту необхідно приготувати суміш курячого посліду та гною. Літр отриманої суміші необхідно розбавити відром води та залишити на два тижні. Перед внесенням отриманий настій розбавляють з водою у співвідношенні 1:5. Кореневе підживлення можна поєднати з позакореневим. Для цього кущ оббризкується сумішшю золи, селітри та води.
• Восени. У другій половині вересня, після обрізки, рослину необхідно обробити органічним добривом, що не містить азоту, або калійним.

Своєчасна обрізка

Обрізати чайно-ремонтантні троянди необхідно навесні, влітку та восени. Весняна обрізка проводиться, коли пагони досягають розміру 8 мм. Якщо сорт низькорослий, довжину пагона вкорочують до 20 см, залишаючи 3-4 бруньки. У високорослих видів довжина пагони має перевищувати 30 см, а кількість пагонів- 8. Згодом, квітів буде менше, але вони вийдуть великими і насиченими.

Влітку досить своєчасно прибирати відцвілі квіти з невеликою частиною пагонів. Восени слід видалити пошкоджені пагони та квіти, які не встигли дозріти. Обрізані частини необхідно прибирати подалі від рослини та спалювати, щоб інфекції не вражали кореневу систему.

Щоб троянди добре розвивалися і радували своїм зовнішнім виглядом, необхідно включити у догляд звичні процедури – прополювання, розпушування та мульчування. Пухкий ґрунт рясно насичується киснем і добре зволожується, а це – запорука успішного розвитку кореневої системи. І не треба забувати про те, що шкідники не сплять. Чайно-гібридні троянди мають слабкий імунітет до борошнистої роси, тому профілактичної обробки спеціальними препаратами уникати не слід. Широкий вибір таких засобів представлений в інтернет-магазині Кліома Сервіс.

Підготовка троянд до зими: обрізка, підживлення, укриття

Чудові троянди всіх сортів завжди були прикрасою будь-якого саду. Саме з цієї причини восени потрібно намагатися зберегти їхню красу, правильно обрізати чагарники, підживити рослини та захистити їх від пекучих зимових холодів. Тоді навесні флорібунди та паркові, плетисті, штамбові та ґрунтопокривні троянди знову радуватимуть своїх власників та їхніх гостей.

Як обрізати троянди на зиму

Обрізка троянд на зиму — це обов’язкова процедура для всіх різновидів, які потребують укриття від морозу. Якщо під покривним матеріалом виявляться нездерев’янілі частини рослини, вони обов’язково загинуть і можуть загнити, наражаючи на небезпеку весь кущ. Всі гілки, що залишилися, слід вкоротити так, щоб їх зручніше було укрити від морозів. Важливо пам’ятати, що ця процедура стимулює утворення нових пагонів, тому виконувати її варто з приходом нічних заморозків. Існують троянди, які не бояться холодів. До таких зимостійких сортів належать, наприклад, зморшкуваті троянди. Обрізка інших виконується з урахуванням показників конкретного виду троянд:

1. Плетисті. На зиму плетиста троянда потребує санітарної та мінімальної формувальної обрізки, тому що цю рослину або залишають на опорах, або закріплюють біля поверхні землі. Підганяти під розміри укриття її не потрібно.
2. Паркові. Якщо чагарник потребує укриття, його обрізка полягає у видаленні відцвілих китиць, нездерев’янілих пагонів і тонких гілок, що ростуть всередину культури.
3. Чайно-гібридні. Усі молоді пагони такої троянди вирізають, а дорослі стебла зменшують вдвічі. Сильна обрізка не послабить рослину, а створить кращі умови для зимівлі, дозволить накопичити сили для весняного розвитку.
4. Флорібунда. Іноді ця рослина продовжує квітнути й пізньої осені, що не повинно стати перешкодою для обрізки, бо процедура корисна для троянди. Сильна обрізка призведе до зменшення висоти куща, але збільшення його обсягу. Квіти будуть рівномірно розподілені по всій рослині. Мала обрізка дозволить сформувати високий кущ, цвітіння якого буде зосереджено в його верхній частині.
5. Ґрунтопокривні. Ці сорти не обрізають, обмежуються видаленням квітів.

Якщо на необрізаній частині гілки збереглося листя, його треба видалити, відломивши ніжку вбік.

Троянди: підживлення та обробка на зиму

Протягом сезону троянда, яка зростає і квітне, споживає значний обсяг корисних речовин, тим самим вона виснажує ґрунт. Восени культура потребує додаткового підживлення, яке допоможе їй пережити непростий період холодів. Осіннє підживлення відрізняється від літнього повною відсутністю азоту: цей елемент провокує утворення нових пагонів, які в зиму рослині не потрібні.

1. Калій, фосфор і кальцій. Застосовувати ці препарати краще як розчин. Перший варіант: у 10 літрах води розчиняють суперфосфат (15 грамів) та монофосфат калію (16 грамів). Другий варіант: на ту ж саму кількість води потрібно 25 г суперфосфату, 10 г сірчанокислого калію, 2,5 г борної кислоти. Витрата добрива в обох випадках становить 4-5 літрів на один кущ.
2. Комплексне добриво «Осіннє». Воно містить всі необхідні мінеральні елементи в збалансованому вигляді. Застосовують його відповідно до інструкції.
3. Деревна зола або шкірка бананів. Потрібний обсяг кальцію та калію у цих натуральних добривах вже є. Витрата підживлення – трилітрова банка на 1 м² ґрунту.

Щоб восени захистити троянди від грибків та гнилі, кущі рекомендується обробити фунгіцидами. Використовують 3% розчин мідного купоросу або препарати «Топаз», «Бактофіт» чи «Скор», приготовлені за інструкцією.

Як укрити троянди на зиму

Укриття потребують не всі троянди. Ґрунтопокривні та зимостійкі сорти з успіхом зимують під снігом, і їм не страшні навіть сильні морози. Але без снігу ситуація змінюється. Ґрунтопокривні троянди майже лежать на поверхні землі: пригинати до землі їх не потрібно. Можна просто накрити нещільним лутрасилом або ялиновим гіллям. Із зимостійкими трояндами в безсніжні морозні зими роблять те саме, що і з іншими сортами, враховують лише розміри куща.

Флорібунди. Обрізані стебла цієї рослини височіють над поверхнею землі приблизно на 25-30 см. Для захисту від морозу їх достатньо присипати торфом або ґрунтом.

Паркові. Ці культури, як правило, добре переносять холод. Є деякі нюанси у їхній підготовці до зими. Ще в серпні їх перестають поливати й розпушувати ґрунт у пристовбурних колах. Підгорнути кущики землею або торфом на 15-20 см заввишки потрібно до перших морозів. Частини куща, що залишилися зовні, прикривають ялиновим гіллям і плівкою. Ефективним вважається і сухий метод, при якому вздовж кущів споруджують захист у вигляді коробів зі щитів або дощок, поверх яких розкочують толь.

Чайно-гібридні. Укриття Чайно-гібридних троянд на зиму можна спорудити трьома способами, кожен з яких не менш ефективний, ніж два останніх. Для кількох кущів, розміщених послідовно, можна спорудити загальний курінь з дерев’яних щитів, нахилених назустріч один одному. Курінь накрити зверху плівкою.Така конструкція добре провітрюється, якщо відкрити захист збоку. Можна підгорнути нижню частину рослини, а верхню прикрити ялиновим гіллям. Третій спосіб – багатошаровий захист. При ньому рослину фіксують на землі, прикривають її ялиновим гіллям з усіх боків, над нею розміщують мати з упором на кілочки. Мати накривають плівкою. Цей спосіб дозволяє відкривати й провітрювати укриття, не допускаючи скупчення конденсату.

Плетисті. Ці троянди можна зняти з опор і захистити будь-яким методом, у якого є фіксація стебел до землі з підкладкою у вигляді ялинового гілля, щитової споруди або іншого матеріалу. Зверху рослину утеплюють тим самим гіллям або насипним матеріалом, укривають нетканим полотном та плівкою. Але сам процес зняття з опор може бути ускладнений, тому утеплити та зберегти троянду можна прямо на конструкції, керуючись тими ж принципами. Правильно вкриті на зиму троянди успішно перезимують. Навесні рослині потрібно дати можливість адаптуватися до зовнішніх умов, що змінилися. Тому укриття краще розбирати поступово, знімаючи спочатку захист зі стебел, а потім з кореневої системи.

Штамбова троянда власноруч: як зробити та доглядати

Штамбова троянда – це створена штучно форма троянди, яка нагадує дерево з кроною і стовбуром. Стовбур і крона є окремими частинами штамбової троянди: стовбуром зазвичай виступає морозостійка шипшина, а кроною – обраний сорт квітів.

«Зелена садиба» розповідає про особливості створення штамбової троянди самостійно і її догляду.

Як обрати стовбур

У промислових умовах на шипшину прищеплюється інша, особлива шипшина без шипів, з гладенькою корою, рівненьким характером росту і така, яка сильно не кущиться. Та в домашніх умовах підійде будь-яка шипшина, яку вдалося дістати. Якщо є вибір, краще вибрати таку, яка росте в один-два-декілька пагонів і сильно не розростається, оскільки все, що буде відходити від низу готової троянди, потрібно буде регулярно видаляти. Також стовбуром може слугувати морозостійка сортова троянда.

Шипшину для стовбура можна придбати у професійних трояндарів. Посаджену рано навесні шипшину (бажано відразу там, де вона і буде далі рости) підрощуємо протягом двох-трьох років, поки вона не «вистрелить» рівним та довгим пагоном. Найкраще для штамбових троянд підійдуть сорти «Лакса», «Ідеал Шмідта» або навіть «Донецька безшипна». Також шипшину можна пошукати по сусідах, у лісі, можна посіяти чи спробувати наживцювати. Шипшина інколи виростає при пересаджуванні троянди з місця на місце або на місці троянди, що загинула.

Особливості крони

Висота штамбу впливає на вибір сорту і навпаки. Прищеплювати сортову бруньку можна прямо в стовбур цієї шипшини, що і росте корінням в землі, – ми ж робимо для себе. Можна пробувати і експериментальним шляхом дійти до своїх ідеальних варіантів або ж орієнтуватися на вже відпрацьовані параметри.

На високому штамбі будуть гарно виглядати сорти, пагони яких будуть звисати водоспадом згори. Це можуть бути сорти витких троянд, мускусних гібридів, старовинних троянд, ґрунтопокривні, англійські троянди. Особливо ніжно і природньо виглядатимуть рамблери. Висота штамбу може бути 1,5-2 метри – це залежить від вашого бажання, терпіння та можливостей шипшини.

На середньої висоти штамбі будуть гарно виглядати англійські троянди, флорибунди, ґрунтопокривні. Їхня округла шапочка буде наростати вгору і трішки опускатися вниз, але при цьому перебуватиме на рівні очей. Висота штамбу – приблизно 1,5 м. На низенькому штамбі – до 1,5 метри – добре виглядають мініатюрні, чайно-гібридні троянди. Додамо, що успішне поєднання різних сортів на одному штамбі – вкрай рідкісний випадок. Один з сортів з часом буде переважати, розвиватися краще, пригнічуючи сусіда.

Як створити штамбову троянду

Створення штамбової троянди розтягується на 2-3 роки. Весь процес можна поділити на кілька етапів:

• кінець зими-початок весни – посадка шипшини для майбутнього штамбу;
• сезон цього ж року – шипшина росте, видає багато пагонів;
• липень-серпень наступного року – вибираємо з усіх пагонів найкращий і щепимо бруньку в штамб;
• листопад – вкладаємо штамб, вкриваємо агроволокном на зиму місце щеплення;
• у березні наступного року піднімаємо штамб і весь сезон спостерігаємо, як наростає крона.

Вирощування штамбу – найбільш відповідальний і затяжний процес. Стовбур для майбутнього штамбу може наростати і рік, і два, і більше – доки не досягне потрібної висоти і товщини. Шипшину садимо, як і всі троянди, пізно восени або рано навесні. Найкраще садити штамб відразу на тому місці, де буде троянда: так він швидше ростиме.

На початку першого літа будуть активно рости пагони, які найкраще не чіпати взагалі. Якщо ж вам це мулятиме око, можна зв’язати копичкою всі пагони довкола палиці. Наступного року шипшина наростає ще активніше, і тут вже є два варіанти розвитку подій.

Перший спосіб. Обираємо найбільш гарний, рівний і довгий пагін з минулого року і підв’язуємо його до тримача, який забиваємо в землю поруч. Усі зайві пагони можна вирізати. Потрібно буде ретельно слідкувати за станом листя шипшини і вчасно зреагувати (і далі – реагувати регулярно за інструкцією) у разі появи ознак борошнистої роси, до якої рослина дуже вразлива. Особливої шкоди грибок не нанесе, але погіршиться загальний вигляд троянди.

Протягом літа на обраному пагоні будуть пробиватися листочки, а за ними і гілочки: їх потрібно видаляти відразу. Так стовбур буде рівненький, без ранок від вирізаних пагонів. Так само видаляємо всі пагони, які відростають із землі. Їх краще виламувати, щоб не стимулювати наростання нових зрізанням. Це зручно робити, якщо шийка кореня розрита і звільнена від землі – так ми зможемо вчасно зреагувати, побачивши нові небажані пагони.

Другий спосіб. Не чіпаємо пагони взагалі аж до кінця липня – серпня. Серед нових пагонів обов’язково покажеться такий, який може пасувати для майбутнього штамбу. Якщо потерпіти ще рік, то наступного сезону «вистрелить» саме той і саме там, де потрібно.

Вибраний пагін обрізаємо від всього зайвого – листя, гілочок, шипів. Залишаємо тільки маківку – завдяки їй сортова брунька, що прищепиться, буде живитися, поки не стане самостійною гілочкою. Всі зайві пагони вирізаємо повністю.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

За тиждень до щеплення бруньки починаємо добре проливати шипшину і кущ, який буде донором бруньок (відро кожні 2-3 дні в спеку). Можна не старатися аж так сильно і пролити хоча б за день до. Варто пам’ятати: чим більше витримано умов для вдалого щеплення, тим більшим є відсоток приживання бруньки, її вдалої зимівлі і весняного старту. Зріла шипшина і визріла брунька – першочергові ідеальні умови.

Визрілі бруньки приживаються найкраще. Така брунька кругленька, не видовжена і не проросла. Саме такі бруньки беруться з пагона, що вже відцвів. При цьому зрізаємо на 2-3 бруньки нижче, ніж якби ми просто зрізали до першого справжнього листочка на зовнішню бруньку. До речі, починаючи з літнього зрізання пагонів, що відцвіли після першої хвилі, і починається процес літнього щеплення і на штамби в тому числі, якщо штамби до цього моменту вже готові. Це приблизно кінець червня-початок липня.

Зрізаємо бруньку. Спочатку відламуємо на пагоні всі шипи. Показник добре визрілого пагона – шипи добре відламуються, аж хрустять. Далі обрізаємо листя, залишаючи черешки. Зрізаємо бруньку гострим ножем зверху вниз уздовж пагона, зачіпаючи не тільки кору, а і серцевину. Зверху над брунькою захоплюємо приблизно 0,4 мм кори, ріжемо акуратно одним рухом, повільно, опускаємося за місце, де тримається черешок від листка і протягуємо вже вільним рухом, захоплюючи тільки кору. Ніж ведемо не вглиб пагона, а паралельно поверхні, зачепивши серцевину.

Кладемо на лівий вказівний палець на зрізану бруньку. Потрібно відділити всю серцевину, яка зрізалась разом з брунькою, і залишити тільки кору. Протягуємо її пальцем знизу вгору, впевнено притримуючи саму бруньку. Визріла брунька тримається дуже добре, зайве відходить легко і безболісно. Якщо розірвалося, зрізаємо ще.

У руках залишається тільки верхня шкірочка, яку ми зрізали з гілочки. Якщо зазирнути зсередини, побачимо впукле місце; ззовні воно опукле – це і є наша мета, брунька. З неї і буде рости сортова троянда. Підрізаємо знизу кору, залишаючи приблизно 0,4-0,5 см. Важливо робити це швидко, щоб брунька не пересохла. Для одного штамбу на перший раз можна зрізати 3-4 бруньки. Насправді потрібно максимум дві для швидко ефекту круглої, симетричної крони.

Щепимо бруньку на стовбур. На потрібній висоті ножем, прорізаючи кору, потрібно зробити букву «Т» – велику, щоб туди помістився наш щиток (так називається кора з брунькою з двох сторін). Тобто за розміром наш щиток і розмір букви «Т» мають збігатися. Якщо щиток більший, його можна акуратно підрізати з боків. Чим менше ми торкаємося зрізів тканин, тим краще. Руки при цьому мають бути чистими, як і інструменти – дезінфекційні засоби і вата мають бути поруч.

Вирізавши «Т», ножем акуратно відділяємо розрізану кору. Вона добре відстає, що є показником зрілості шипшини. Для цього ж і потрібен полив перед щепленням. Далі, тримаючись за черешок, вставляємо щиток в отвір. Притискаємо стіночки «Т» назад, закриваючи «носія» бруньки. Зайве від черешка над дахом нашої букви зрізаємо обережно ножем одним рухом.

Спеціальною стрічкою, товщиною 1,5-2 см і довжиною 20-25 см, обмотуємо черешок знизу вгору, намотуючи щільно і міцно, але без зусиль. Зав’язуємо стрічку на вузлик. Таким чином прищеплюємо 2-3-4 бруньки по спіралі, при цьому відстань від однієї до іншої бруньки має бути приблизно 2-3 см. Найкраще робити все це ввечері, коли спаде спека. Після цього поливати троянду треба за потребою – по погоді.

Приблизно за два тижні стане зрозуміло, успішно все відбулось чи ні. Якщо черешок засох, пробуємо легенько його зіштовхнути. Відпав легко – брунька прижилась, стоїть зелений – чекаємо ще. Якщо він виглядає підгнило – до кінця вересня є час повторити спробу. Якщо зроблено 2-3 щеплення і хоча б одне прижилось, залишаємо, як є, – цього достатньо. Хочеться ще додати – додаємо.

Після того, як з брунечки піде пагін, вся шипшина над брунькою зрізається (приблизно 0,5 см). Це може статися і в поточний рік, і в наступний. Не забуваємо постійно контролювати наростання бруньок (поки вони бруньки) на стовбурі. Усе, що відростає з землі, – постійно вирізаємо. Ці процедури актуальні як для купленої троянди, так і для власноручно зробленої.

Особливості догляду штамбової троянди

Догляд за штамбовою трояндою принципово не відрізняється від догляду за звичайними трояндами, але все ж має деякі особливості.

Саме зимівля штамбової троянди є стримуючим фактором, що ця красуня живе не в кожному дворі. Щоб троянда гарантовано вийшла з зими з найменшими втратами, її потрібно пригнути. Не треба боятися зламати – штамб гнеться. На зиму його потрібно закріпити до землі і обов’язково вкрити агроволокном крону та місце щеплення. Молодий штамб пригинається легше, він більш пружний. Чим коротший штамб, тим ризик його зламати більший – у такому випадку його можна підкопати.

Штамбові троянди можна вирощувати в горщиках – тоді вони зимують у приміщенні, наприклад, у теплиці, гаражі чи літній кухні.

Обрізання після першого цвітіння

Некероване відростання пагонів після першої хвилі цвітіння не завжди можна помітити. Усі небажані пагони, що воліють рости так, як вони на це запрограмовані, потрібно зрізати або ж закрутити і надати вигідної форми.

Видалення порослі

Робити потрібно це постійно, як тільки така поросль з’являється. Також на стовбурі можуть проростати бруньки – їх ще в зародку потрібно оббирати руками, а якщо вона проросте – можна виламати або зрізати секатором.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»