Як поминати на 40 днів у церкві

Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

Чому поминають на 3, 9, 40 день після смерті?

Ваше запитання: Христос Рождається. Порадьте книжку, трактат, або де знайти пояснення про 9, 40 день після смерті. Але теологічний-есхатологічний аспект, не народні вірування. Дякую

Відповідь: Антон Цігенаус. Есхатологія. Ст.169-193
Серафим Роуз. Душа после смерти

У требнику Петра Могили говориться про духовне значення тих поминальних днів: «Поминання 3-го дня означає, що померлий вірив у Христа, який воскрес 3-го дня, а також і те, що померлий зберіг три богословські чесноти: віру, надію і любов. Поминанням 9-го дня просимо Господа Бога, щоб через заступництво небесних ангельських хорів упокоїв померлого зі святими. Поминання 40-го дня на спомин 40-денного Христового посту й 40-го його перебування на землі по своєму воскресенні, а також на спомин 40-го посту Мойсея і пророка Іллі».

Святий Макарій Олександрійський просив ангела пояснити йому значення церковного поминання спочилих в 3-й день. Ангел відповів йому, що коли на 3-й день є в церкві поминання, тоді душа спочилого отримує від свого Ангела пом’якшення в тузі, яку відчуває від розлучення з тілом.
Впродовж двох днів дозволяється душі, разом з Ангелами ходити по землі, де бажає. На 3-й день Господь Ісус Христос, що воскрес із мертвих, наказує піднятися християнській душі на небеса для поклоніння Богові.
Дальше, за ангельським поясненням, святий Макарій говорить, що після поклоніння Богові душі показуються оселі святих і красота раю, душа роздивляється шість днів, забувши про тугу, яку відчувала знаходячись у тілі і прославляє Творця.
Але якщо душа винувата в гріхах, то при вигляді блаженства святих вона починає сумувати і докоряти собі. Після того, як вона роздивлялася протягом 6-ти днів райські оселі, на 9-й день після смерті людини її душа знову підноситься Ангелами для поклоніння Богові.
Після другого поклоніння душі Богові на 9-й день Владика наказує відвести душу в пекло і показати їй місце мук, в якому душі грішників безперестанку ридають і скрегочуть зубами.
По різних місцях пекла душа носиться 30 днів, переживаючи, щоби і самій не бути в них.
В 40-й день вона знову возноситься на поклоніння Богові і тепер вже Суддя вказує їй місце відповідно до її справ.
Великий цей день для спочилих, адже вирішується їхня доля до Страшного Суду Божого, а одне справедливо заповідає Свята Церква добру молитву в цей день за спочилих. До 40-го дня спочилий називається новоспочилим. Поминання новоспочилого в перший час після кончини досить є важливим і необхідним для душі спочилого тому, що воно полегшує душі його такий нелегкий перехід із тимчасового земного життя до вічного – небесного.
Прийнято також кожен рік в день смерті відмічати пам’ять спочилого.

Що треба робити на 40 днів після смерті: як проводити душу

Православна традиція вимагає від рідних проводити душу на сороковини. Розберемо, що треба робити на 40 днів після смерті, як не порушити обряд. Згідно зі Святим Письмом, позначена точка – кінцева в земному шляху покійного. Він навіки залишає фізичні палати і визначається в духовних. Момент вкрай важливий для новопреставленого і його найближчого оточення.

1. Що відбувається з душею після смерті
2. Як правильно провести сорок днів для померлого
3. Православні поминальні канони: порядок дій і обмеження
4. поминальний обід
5. Що приготувати
6. Кого покликати
7. Що одягати
8. Як і що треба говорити на сорокаденний помині
9. Коли можна піти
10. Якщо помин випадає на неділю або Великдень
11. Якщо випав на Великий піст
12. Чи можна відзначити рано чи пізно
13. Сучасний порядок поминання
14. Кого не удостоюють
15. Милостиня
16. Прикмети попереднього періоду

Що відбувається з душею після смерті

Перехід на Суд Божий займає сорок діб. Відраховується термін з години останнього подиху. Безсмертна частинка особистості проходить такі етапи:

1. 1-3 день кидається переважно біля тіла, будинки, улюблених. Знаходиться в стресовому стані. Усвідомлює, що її образ існування змінений навіки.
2. 4-9 добу зустрічається з Архангелом, змирившись з відходом. Провідник показує Царство небесне і палати пекла. Готує душу до Вищому суду.
3. 10-40 відведені для останнього випробування. Кожен повинен мати справу з спокусами. Чи піддасться – відправитися на урок в пекло. Чи витримає – візьмуть в рай.

Суть сороковини полягає в духовній підтримці новопреставленого. Близький потрапляє в чистилище, неприкаяний, не визначений. Йому важко, хоч живі цього не бачать і не відчувають. Молитви і обряди сприяють зміцненню в спокусах. Значить, душа спокійно подолає випробування і буде перебувати вічно у Престолу Господа.

Як правильно провести сорок днів для померлого

Християни дотримуються Заповіту. Книга наказує суворі обрядові дійства. Невоцерковлених не обов’язково витримувати регламент. Набагато важливіше розуміння того, що відбувається.

Єдиний спосіб правильно організувати проводи – помолитися про душеньці. Їжа, свічки, відвідування могили – це для живих. Мертвому потрібні духовні сили. Молитва – єдиний інструмент взаємопідтримки в даній ситуації.

Православні поминальні канони: порядок дій і обмеження

До сорокових діб слід підготуватися. Хрещені йдуть в храм до служби. Правила:

1. Взяти з собою продукти, які кладуть на поминальний столик. Оптимально нести: цукерки, випічку, борошно, крупи, хліб, яблука, рослинна олія. М’ясні, ковбасні вироби і риба під забороною. З алкогольних напоїв – червоне вино. Але бажано утриматися від спиртного.
2. У церковній лавці попросить записочку «За упокій». На листочку перераховують: покійного і іншу пішла рідню.
3. У поминального столу запалюють свічку. Читають спеціальну молитву (зазвичай текст стоїть поруч на імпровізованому банері).
4. Якщо йде служба, то треба дочекатися завершення. Цим ви надаєте повагу вірі новопреставленого.
5. Після храму належить відвідати кладовище. Покладіть на могилку квіти, печиво, солодощі. У букеті повинно бути парна кількість стебел.

Збирання могили відкладіть на наступну добу. Якщо час підтискає, то винести вінки дозволяється.

Текст заупокійної молитви:

Упокой, Господи, душі покійних рабів Твоїх : батьків моїх, родичів, благодійників (імена їх), і всіх православних християн, і прости їм всі провини вільні й невільні, і даруй їм Царство Небесне.

поминальний обід

Порядок розписаний вкрай точно. Людей потрібно зібрати до заходу. Тому і призначається обід. Місце визначається ріднею: вдома чи в ресторані. Але з господарями закладу необхідно заздалегідь домовитися. Негоже, щоб поруч з поминками справлялася весілля, ювілей, день народження.

Потрібно Було здійснювати наступне:

1. Молитися за упокій разом з присутніми. Просити Всевишнього про співчуття до нього.
2. Самообмежити шкідливі звички. Невеликі страждання без сигарет, горілки, пива, комп’ютерних ігор внесуть безцінний позитивний внесок в нинішній іспит пішов.
3. Дотримуватися норми пристойності і скромності. Скорбота повинна відчуватися в кожному погляді, слові, вчинку.
4. Дозволено поставити портрет покійного. Але тримати його в кімнаті постійно не завжди оптимально. Детальніше …

Під час траурної трапези негоже брехати, веселитися, співати. По-старому на стіл ставиться горілка. Однак церква несхвально дивиться на узливання. Припустимо випити одну – дві чарки. Але краще обійтися без одурманення голови.

Що приготувати

Застілля накривають скромне, пісне, без вишукувань і кулінарних шедеврів. Деталізація:

1. Меню складається з трьох основних страв: перше, друге, компот з пиріжком або булочкою. Варіанти: суп з локшиною, котлети з пюре, голубці, риба, гуляш, квас, збитень, кисіль.
2. В обов’язковому порядку серед тарілок встановлюють піали з кутею. Ця страва на основі зернових: рису, пшона, пшениці. Кутею починають трапезу. Кожен присутній бере ложку каші відразу після молитви.
3. Якщо вирішите робити салати, то приберіть подалі майонез. Заправте овочі маслом. Але смакоту не вітаються.
4. На стіл окремо подають улюблену їжу упокоєного. Покладіть страву на окрему страву і поставте в центрі.

Увага до сервіровки: не можна класти гострі предмети, в число яких входять вилки і ножі. Вважається, то вони можуть поранити дух. У будь-якому випадку недотримання даного канону викликає серйозні нарікання.

Кого покликати

На похорон не запрошують. Організатори зобов’язані нагодувати всіх, хто прийде проводити в останню путь. Сороковини – інший захід. Потрібно скласти список людей, які були близькі з померлим за його життя. Мало покликати. Бажано переконатися в тому, що запрошення прийнято.

• родичі будь-якого віддалення;
• друзі і колеги;
• учні та вчителі;
• покровителі;
• хресні і хрещеники.

Що одягати

До одягу пред’являються звичайні вимоги скромності. Колір суконь і костюмів – темний, приглушений. Прикраси – мінімум. Макіяж – ледь помітний. Парфуми – трохи, або зовсім без аромату.

Дівчата і жінки зобов’язані вибрати плаття довжиною нижче коліна, що прикриває плечі і верхню частину руки. Незалежно від погодних умов сарафани та міні скасовуються. Штани – прояв недбалого ставлення до присутніх.

Чоловікам потребен комплект без надмірностей. Штани повної довжини і класична сорочка підійдуть. Відкладіть в сторону шорти, майки, екстравагантні костюми.

Якщо дуже жарко, то сарафанчики дозволені дівчаткам до семи років. Шортики з футболками – хлопчикам того ж віку. Літні і хворі громадяни теж звільняються від суворих обмежень траурного політесу. Але бажано накрити плечі косинкою, шаллю.

Як і що треба говорити на сорокаденний помині

В ході заходу необхідний провідний або людина, що регулює порядок. Виберіть його в середовищі найближчих. Ступінь споріднення тут не грає ролі. Важливо, щоб індивід зумів впоратися з обов’язками, не соромився, викликав повагу.

Виступаючі повинні згадувати гідності і досягнення покійного, розповідати про його добрі справи. Забороняється ганити, ображати, ображати новопреставленого і його родичів.

Слово надається по черзі бажаючим. Не можна змушувати виступати. Якщо поминають соромиться, то шлях помовчить.

В обов’язки розпорядника заходу входить припинення сторонніх розмов, пліток, конфліктів.

Не можна переводити розмову на хвороби гостей або відсутніх осіб. Непорядно обговорювати спадкові справи, особисте життя.

Коли можна піти

З приводу обов’язково присутності норм не передбачено. Гість сам вирішує, скільки йому перебувати в колі поминає.

Якщо помин випадає на неділю або Великдень

Церква допускає перенесення трапези. Не можна згадувати в Великдень. Решта святкові дні не підлягають табу.

Якщо випав на Великий піст

Організовується все по описаним вище звичаям. Але страви готують лише пісні. Алкоголь не подають зовсім.

Чи можна відзначити рано чи пізно

головує не збір людей, щоб поїсти. Важливіше їх молитовна робота. День призначають по обставинам. Можна раніше встановлених 40-ка діб. Якщо щось гальмує процес, то кличте пізніше.

Обов’язково молитовно пом’янути віруючого в храмі. Зробити це може одна людина.

Сучасний порядок поминання

Нинішня повсякденність вносить корективи в звичаї предків. Звичайно, добре організувати все так, щоб комар носа не підточив. Але не завжди виходить.

Припустимо внести такі зміни:

1. Чи не робити застілля, а роздати скорботне частування колегам, сусідам, дітям. Попросіть пом’янути.
2. Чи не вирушати на цвинтар, якщо місце поховання далеко. Але до служби сходити неодмінно.

Кого не удостоюють

Священнослужителі накладають заборону на поминання деяких осіб:

• самогубців;
• загиблих в стані алкогольного і наркотичного сп’яніння;
• нехрещених.

Якщо небіжчик належить до однієї з категорій, то краще просто піднести молебень в тиші власної квартири.

Милостиня

Православ’я встановило порядок з питань залишеного покійним НЕ цінного майна. Його жертвують, якщо необхідність в домашньому використанні відсутня. Речі перебирають, призводять в придатне стан, відносять:

• до притулку для бездомних і жебраків;
• батюшки або матінці;
• безпосередньо нужденним.

Додатково можна роздати невелику суму знедоленим, тим, хто просить милостиню на паперті.

Прикмети попереднього періоду

Підвалини, що стосуються спочинку, створювалися багато століть. Деякі залишилися в спадок з часів Стародавньої Русі, прижилися і дотримуються нині.

1. Домочадцям упокоєного не треба голитися і стригтися до сороковин.
2. Залишки трапези і крихти не викидають. Відносять до могильного горбка.
3. У Масляну печуть поминальні млинці. Їх теж годиться піднести до хрестів.
4. Звані гості зазвичай доповнюють сервіровку стравами власного приготування. Подібне вітається.
5. Плакати небажано. Горе додає небіжчикові мук.
6. Днем потримайте відкритої хоча б кватирку. А на ніч усі двері і вікна щільно зачиняють. Це знак, що серденько вже перейшла на той світ.

Є ще перелік того, що можна робити відразу після смерті родича. Якщо дотримуватися традиційну частину, то совість виявиться чиста. Особливий дар пішов – добрі згадки і подяку за участь у вашому житті.