Гідроцефалія – ​​причини, симптоми, типи, діагностика та лікування для дітей та дорослих

Якщо в головному мозку людини накопичується зайва рідина, яка не дає органу функціонувати нормально, говорять про водянку, або гідроцефалію мозку. Зайва рідина сприяє підвищенню тиску на мозкові структури, притискаючи їх до черепа. За відсутності своєчасної діагностики та кваліфікованого лікування хворий може померти.

Успіх лікування залежить від ступеня ураження, вираженості процесу, симптоматики та супутніх патологій. Захворювання може бути вродженим та набутим.

Типи водянки

Класифікація гідроцефалії мозку досить складна, зі стертими межами діагностики. Донедавна це захворювання стосувалося виключно дитячих, але сьогодні доведено, що можливий розвиток водянки і у дорослих.

Клінічні прояви водянки поділяються на групи:

• Змішана форма – важка, обсяг рідини збільшується всередині мозку та зовні. Прогноз несприятливий. Порушення викликають напади епілепсії, судоми, параліч кінцівок.
• Атрофічна гідроцефалія голови розвивається і натомість черепно-мозкової травми. Шлуночки збільшуються симетрично, обсяг сірої та білої речовини скорочується. Через місяць після травми зміни стають помітними. Це природна реакція організму. Прогноз посттравматичної форми хвороби – несприятливий.
• Гідроцефалія вікарна – шлуночки збільшуються, але анатомічна будова мозку не змінюється. Прогноз – сприятливий, за умови виявлення на ранній стадії. У переважній більшості випадків розвиток хвороби вдається зупинити та стабілізувати становище.
• Гіпотрофічна гідроцефалія розвивається як реакція порушення харчування мозку, коли м’яким тканинам бракує поживних речовин. Людина болить голова, порушуються вестибулярні функції. Стан посилює нудоту та блювання.
• Компенсаторна форма проявляється, коли гостра стадія захворювання пройшла. Об’єм рідини у шлуночках стабілізується, але їх обсяг залишається збільшеним. Лікування не проводиться.
• Неоклюзійна форма – зміни не викликають гіпертензії. Природа порушень не з’ясована, приплив і відтік ліквору тримається одному рівні, циркуляція спинномозкової рідини в допустимих межах.
• Парціальна форма – збільшення обсягу рідини спричиняє неврологічні зміни. Характерна ознака хвороби – епілептичні напади.
• Гідроцефалія дисциркуляторна – діагностується нестача мозкового кровообігу часто у супроводі атрофічних процесів.

За будь-якої етіології водянка залишається небезпечним захворюванням, наслідком якого є порушення роботи мозку, погіршення розумової здатності та сприйняття інформації. Важливо виявити хворобу на ранній стадії та припинити її розвиток.

Гідроцефалія у дітей

Ознаки гідроцефалії визначаються віком людини та стадією захворювання. У дітей, у тому числі новонароджених, на розвиток патології можуть вказувати примхливу поведінку та поганий апетит, мармурова шкіра та уповільнення реакцій, ретракція століття та погляд, практично завжди спрямований вниз, а також спучування джерельця та надмірно збільшені розміри голови.

Саме розміри та форма голови дитини часто вказують на патологічні процеси. До піврічного віку у малюків з гідроцефалією показник кола голови більше, ніж грудей, череп стає довгастим, грушоподібним, і це помітно неозброєним поглядом.

При гідроцефалії у дітей блокується нормальне функціонування мозку, що призводить до відставання у психічному, фізичному, розумовому розвитку. Ризик патології підвищується у новонароджених, які з’явилися на світ раніше терміну з малою масою тіла. Причиною можуть бути також родові внутрішньочерепні травми, інфекційні захворювання, перенесені матір’ю під час вагітності.

Дитина з таким захворюванням пізніше за своїх однолітків починає перевертатися, тримати голову, сідати. При тяжкій формі патології ці навички не формуються, знижується м’язова сила в кінцівках до паралічу, підвищується м’язовий тонус. Після зарощення тім’ячків починає сильно хворіти голова, частіше вранці, часте блювання, носові кровотечі.

Причини розвитку патології

Мозок людини складається з м’яких тканин, що у черепі. Для захисту від пошкоджень у порожнині циркулює ліквор – рідина заповнює внутрішні шлуночки та борозни. Коли людина здорова, приплив та відтік ліквору збалансований. Виконання ним функцій не позначається стані здоров’я пацієнта. Якщо відбуваються порушення внаслідок розвитку пухлин, травм та інфекцій, внутрішньочерепний тиск збільшується, і процес руху ліквору порушується, викликаючи зміни функцій мозку та неврологічні прояви.

Гідроцефалія може розвиватися і натомість інсульту чи розвитку пухлини.

Класифікація

За ознакою відкритості шляхів відтоку ліквору гідроцефалія буває:

За особливостями деформації шляхів відтоку:

На вигляд лікворного тиску:

• уродженою;
• після запального процесу;
• пухлинний;
• судинної;
• ідіопатичної.

Як проявляється водянка?

При помірному розвитку проявляються незначні неврологічні порушення. Не можна залишати поза увагою:

• Нудоту;
• Головну біль;
• Блювоту;
• Погіршення зору;
• Зміни виду очних яблук;
• Проблеми із вестибулярним апаратом;
• Відхилення психіки.

Відкрита зовнішня форма має прояви, схожі на розлад психіки. Якщо діагноз поставлений невірно, то хворого лікуватимуть у психіатричній клініці, а основне захворювання залишиться непоміченим. Щоб правильно встановити діагноз, невропатолог призначає додаткові дослідження:

• МРТ головного мозку чітко – результати томографічної діагностики покажуть локалізацію патології та каталізатор порушень (грудним дітям замість МРТ можуть призначити нейросонографію);
• пункція – дітям аналіз проводять при використанні загального наркозу;
• Вивчення очного дна.

На початкових етапах розвитку процесу точний діагноз можна поставити лише із застосуванням інструментальних методів.

Ефективність МРТ при гідроцефалії

Для діагностики гідроцефалії використовують магнітно-резонансну томографію. Це найінформативніший метод візуалізації, що дозволяє встановити точний діагноз, незалежно від стадії патології.

Суть МРТ полягає в отриманні пошарових знімків області, що використовується шляхом сканування. Принцип дії томографії пов’язаний із впливом магнітного поля та фіксацією радіочастот, що виходять від тіла людини.

На відміну від рентгену, МРТ не чинить негативного впливу на організм. Це неінвазивний та абсолютно безпечний метод, що дозволяє отримати зображення високої якості, у тому числі тривимірні. На них добре видно мозкові тканини різної щільності та межі між ними, новоутворення та судини. Завдяки дослідженню в кількох проекціях на заданій глибині з’являється можливість оцінити стан будь-якої ділянки головного мозку.

У чому небезпека хвороби?

Наслідки водянки багато в чому залежать від віку, коли виникли порушення, та розвитку ускладнень:

• У немовлят спостерігається висока збудливість, порушення сну, підвищений тонус м’язів. Найважчий прояв – затримка розвитку та відхилення психіки.
• Дошкільнята виявляють агресію, заїкаються, розвивається косоокість, спостерігаються затримки розвитку.
• Діти шкільного віку погіршується пам’ять, болить голова. Процес навчання проходить важко.
• У дорослих проявляється епілепсія, підвищена збудливість, галюцинація.

Небезпека захворювання у дорослому віці – розвиток відхилень психіки, рухових функцій та моторики. Якщо не вжити термінових заходів, пацієнт стає інвалідом.

Хвороби, при яких виникає водянка голови, та її основні причини

Розрізняють три патологічні механізми, які призводять до надлишку цереброспінальної рідини:

• надмірне утворення ліквору;
• порушення його руху;
• недостатність всмоктування рідини оболонками спинного та головного мозку.

Патологія може виникнути при вплив одного фактора або їх сукупності. Залежно від етіології гідроцефалію можна поділити на вроджену та набуту. Кожен тип – свої причини.

Уроджена гідроцефалія виникає при наступних захворюваннях:

• аномалії розвитку лікворної системи та субарахноїдального простору;
• вроджені краніовертебральні вади;
• внутрішньоутробні інфекції, включаючи токсоплазмоз, краснуху, сифіліс;
• родова травма.

У вищезазначених випадках ознаки «водянки» голови виникають відразу після появи дитини на світ або протягом перших років життя.

Придбана гідроцефалія викликана пухлинними та запальними процесами в порожнині черепа, травмами, ускладненнями після хірургічного втручання. «Водянкою» голови супроводжуються такі захворювання:

• запалення оболонок різних відділів мозку;
• травми черепа; невдалі хірургічні втручання;
• крововилив у мозок під час геморагічного інсульту;
• внутрішньомозкові гематоми;
• кісти та інші пухлинні захворювання головного мозку, які створюють компресію та порушують переміщення ліквору.

Як лікувати водянку?

Ця патологія головного мозку практично невиліковна. Існуючі лікарські препарати покликані лише сповільнити процес.

Найефективніший сьогодні метод лікування – хірургічний, коли пацієнту проводять шунтування чи ендоскопічну операцію.

У лікуванні гідроцефалії важлива роль приділяється масажу. Водянка сприяє підвищенню тонусу м’язів, а рухи, що погладжують і розтирають, діють розслабляюче, допомагаючи відновленню рухових функцій.

Ще один вид лікування – мануальна терапія, що використовується як доповнення до застосування медичних препаратів. Мануальний вплив спрямовано активізацію власних резервів організму людини. Особливо ефективне застосування мануальної терапії при вторинній водянці.

Рекомендації щодо використання методів лікування дає невропатолог або нейрохірург.

Лікування

Лікувати помірну зовнішню гідроцефалію можуть за допомогою консервативної методики чи хірургічного втручання. Післяопераційний період обов’язково супроводжується фізіотерапією та призначенням лікарських препаратів.

Консервативні методи

Незначна зовнішня гідроцефалія на початковій стадії зазвичай лікується із застосуванням консервативних методів. До них відносять:

• Комплекси вправ лікувальної гімнастики (програму розробляє лікар).
• Значне зниження добової рідини, що вживається.
• Прийняття масляних ванн з олією хвої.
• Прийом певних лікарських засобів.
• Дотримання спеціальної дієти.

Для виведення зайвої рідини з організму пацієнт зазвичай приймає калійні препарати та діакарб. Якщо причиною появи патології стало інфекційне захворювання, то призначають курс антибіотиків. Обов’язковою є терапія медикаментами, які допомагають регулювати кровообіг головного мозку.

Перелічені методи проводять з метою зниження внутрішньочерепного тиску та відновлення нормального функціонування головного мозку. Але вони часто виявляються марними в боротьбі з цією недугою. Тоді вдаються до оперативного лікування захворювання.

Хірургічні методи лікування

Сьогодні методика оперативного втручання у боротьбі з помірною гідроцефалією є основною. Вона спрямована на те, щоб не допустити гостру форму розвитку захворювання. Якщо операція проведена успішно, пацієнт назавжди може позбутися такої хвороби як помірно виражена зовнішня гідроцефалія.

Нині для оперування більше використовують сучасний метод – ендоскопію. Важливим позитивним моментом вважається створення всіх умов, щоб відтік спинномозкової рідини відбувався через природні отвори (без застосування сторонніх предметів). Такий метод проведення операції допомагає уникнути розвитку аутоімунних реакцій у пацієнта.

До інших способів оперативного втручання при помірно вираженій зовнішній гідроцефалії відносяться дренаж та шунтування. До першого методу вдаються лише екстрених ситуаціях, які вимагають негайного зниження тиску рідини мозку. Другий спосіб (шунтування) викликає велику кількість післяопераційних ускладнень, тому зараз використовують рідко. Шунти потрібно періодично замінювати, що наражає пацієнта на ризик інфікування.

Дієта

Харчування хворого має бути спрямоване на покращення водно-сольового балансу. З раціону слід виключити продукти, що викликають накопичення рідини. Замість них у меню вводять овочі та фрукти, м’ясо, приготовлене на пару, та каші.

Важливо вести здоровий спосіб життя, займатися фізкультурою з помірними навантаженнями, багато гуляти. Виконання цих рекомендацій допоможе підтримати розумову та психічну форму пацієнта.

Водянка є серйозним захворюванням, яке самостійно не минає. Хворому потрібна кваліфікована допомога фахівця довічно. Хвороба у запущеній стадії – не лікується.

До якого лікаря звертатись?

Водянку лікують нейрохірурги. При зверненні до клініки РАН у Києві вам нададуть кваліфіковану ефективну допомогу: проведуть обстеження, призначать аналізи, поставлять діагноз, визначать стратегію ефективного лікування.

При появі будь-яких симптомів неврологічних захворювань необхідно без зволікання записатися на прийом до невролога, запобігши посиленню ситуації. Запрошуємо на консультацію невролога у Києві до центральної клінічної лікарні РАН. Запис здійснюється телефоном або за допомогою форми зворотного зв’язку на сайті.

Що таке гідроцефалія? Як протікає гідроцефалія у дітей і дорослих?

Одним з дуже серйозних захворювань нервової системи є гідроцефалія. Причини її різноманітні, так само як і форми хвороби і клінічні ознаки. Як протікає гідроцефалія (водянка головного мозку) у дорослих? Чи може бути гідроцефалія (водянка головного мозку) у дитини? Чи правда, що навіть у новонароджених зустрічається гідроцефалія?

Гідроцефалія – ​​водянка головного мозку

Гідроцефалією називається скупчення спинномозкової рідини у внутрішньочерепних просторах. По-іншому спинномозкова рідина називається цереброспинальной рідиною або ликвором. До внутрішньочерепних просторів, в яких може накопичуватися рідина відносяться шлуночки в головному мозку, його субарахноїдальні щілини і цистерни.

У здорової людини кількість ліквору в організмі відрізняється постійністю. За добу у дорослої людини утворюється приблизно півлітра ліквору. Гідроцефалія (водянка головного мозку) виникає або ж при підвищеній продукції ліквору, або ж при порушенні його відтоку і резорбції (всмоктування).

Анатомія лікворних просторів

Шлуночки мозку представлені просторами, розташованими в мозкових півкулях. У людини є два бічних шлуночка, що локалізуються всередині великого мозку . Вони мають довгасту форму. Упродовж них виділяють тіло, передній і задній роги. Крім них у бічних шлуночків є один ріг знизу, відповідної скроневої мозкової частці. Правий і лівий бічні шлуночки мають сполучення між собою і з нижнім третім шлуночком.

Між зоровими буграми, нижче тел бічних шлуночків розташовується третій шлуночок. Він всього один, розташовується по середній лінії тіла людини. Третій шлуночок з’єднується з наступним за ним шлуночком (четвертим), який теж є єдиним у людини. З’єднуються ці шлуночки між собою за допомогою водопроводу.

Четвертий шлуночок локалізується нижче всіх, він має сполучення з великою цистерною (утворена стінками мозочка і довгастого мозку) і з субарахноїдальним простором. Продовженням четвертого шлуночка є спинномозковий канал.

Людський мозок покритий декількома оболонками: твердою, павутинною і м’якою. Остання – безпосередньо покриває тканину мозку. Тверда – примикає до черепним кістках, вона складається з двох шарів, між якими є синуси для відтоку венозної крові з мозку. Ще одна оболонка (павутинна) розташовується між ними і відділена від оболонок просторами: субдуральним (зверху) і підпаутиним (знизу). Субарахноїдальний (подпаутинное) простір не пусте, воно заповнене ліквором

Продукція та всмоктування ліквору

В організмі кожної людини є ліквор – спинномозкова рідина. Вона виробляється в шлуночках мозку, а саме – в їх судинних сплетеннях. Всмоктування ліквору здійснюється венозними судинами м’яких мозкових оболонок. Почасти це відбувається через ворсинки павутинної оболонки мозку, яка вдається в порожнину венозних синусів. Процеси вироблення і резорбції цереброспинальной рідини йдуть постійно, за добу рідина може обмінюватися до 5 разів.

• Виконує захисну роль, оберігаючи головний мозок від пошкоджень механічного характеру і коливань осмотичного тиску.
• Є своєрідним посередником між кров’ю і мозковими тканинами в забезпеченні харчування і обміну речовин.

Прийнято виділяти кілька форм гідроцефалії, ознаки при яких будуть відрізнятися.

Зовнішня гідроцефалія (водянка мозку)

Зовнішня гідроцефалія (водянка мозку) є відкритою (сполученої гідроцефалією). При зовнішній гідроцефалії (водянки мозку) розширені мозкові цистерни, і субарахноїдальний простір.

Зовнішня гідроцефалія (водянка мозку) часто буває у дітей, що народилися раніше терміну. Ці діти нормально розвиваються в психо-моторному плані, нерідко відбувається нормалізація розмірів черепа до дворічного віку. У такій ситуації не потрібно хірургічне лікування гідроцефалії.

Причинами зовнішньої гідроцефалії (водянки мозку) може бути незрілість деяких мозкових структур, субарахноїдальний крововилив і деякі інші причини.

Внутрішня гідроцефалія

Внутрішня гідроцефалія характеризується розширенням одного або декількох шлуночків з нормальними або зменшеними розмірами мозкових цистерн або підпавутинних просторів. При такій формі водянки ліквор утворюється в надмірній кількості, або порушений його відтік.

Внутрішня гідроцефалія буває як природженою, так і придбаної. Внутрішня вроджена гідроцефалія формується в результаті впливу патологічних факторів на ембріон і плід. До них відносяться токсини, інфекції, вплив ліків, аномальна закладка структур мозку у ембріона.

Внутрішня придбана гідроцефалія виникає в результаті інфекційних і паразитарних хвороб мозку, може бути наслідком травм, інсультів, пухлин і інтоксикацій, а також формуватися через інших більш рідкісних причин.

змішана гідроцефалія

Змішана гідроцефалія поєднує в собі ознаки зовнішньої і внутрішньої гідроцефалії. Іншими словами, при змішаній гідроцефалії розширені як мозкові шлуночки, так і лікворних простору, що оточують головний мозок.

Зустрічається у людей будь-якого віку. Часто у літніх формується змішана замісна гідроцефалія, так як у них може відбуватися зменшення обсягу головного мозку.

Помірна змішана гідроцефалія лікування не вимагає. При більш вираженому процесі потрібна консультація невролога і нейрохірурга для вирішення питання про лікування.

перебіг гідроцефалії

За перебігом патологічного процесу розрізняють прогресуючу і не прогресуючу водянку головного мозку. Кожна має свої особливості перебігу.

прогресуючий перебіг

Прогресуюча гідроцефалія має симптоми, що посилюються в динаміці. Вона протікає з поступовим підвищенням тиску у внутрішньочерепних просторах. Відбувається здавлення мозкової тканини і його поступова атрофія.

Без своєчасної допомоги можуть наступити небезпечні ускладнення, аж до летального результату. Якщо у хворого має місце прогресуюча гідроцефалія (водянка мозку), то лікування потрібно, як правило, хірургічне.

непрогресуюче протягом

Чи не прогресуючу гідроцефалію називають ще стабілізованою. Процес може зупинитися як самостійно, так і в результаті певного лікування. Прогноз у хворих з не прогресуючої гідроцефалією краще. Однак варто мати на увазі, що стабілізована водянка згодом може перейти в прогресуючу. Тому дуже важливо регулярно спостерігати за хворими з водянкою головного мозку і проводити необхідні обстеження.

варіанти гідроцефалії

Виділяється кілька варіантів гідроцефалії: закрита і відкрита. Це залежить від рівня ураження в головному мозку.

відкрита гідроцефалія

Інші назви відкритої гідроцефалії – сполучена, необструктивна. При такій формі гідроцефалії немає перешкоди відтоку цереброспінальної рідини.

Виникає це зазвичай після перенесеного запального процесу з залученням мозкових оболонок або крововиливу в субарахноїдальний простір. Основними симптомами відкритої гідроцефалії є ознаки підвищеного внутрішньочерепного тиску.

гіперсекреторная гідроцефалія

Формується при надмірній продукції спинномозкової рідини. Найбільша кількість ліквору утворюється судинними сплетеннями бічних шлуночків мозку.

арезорбтівная гідроцефалія

Основний її причиною є порушення всмоктування ліквору венозними синусами. Тобто, ліквор виробляється в нормальній кількості, але виникає його накопичення через низьку швидкості всмоктування.

Однією з форм арезорбтівная водянки головного мозку є нормотензивна гідроцефалія. При цій формі шлуночки мозку наростають в розмірах, але немає симптомів підвищеного внутрішньочерепного тиску.

Ознаки нормотензівной гідроцефалії наступні: атаксія, прогресуюча розумова відсталість і нетримання сечі. Атаксія включає в себе порушення цілеспрямованих рухів, втрату можливості самостійно стояти і ходити без допомоги інших осіб.

Для даної гідроцефалії не характерні ознаки наступного характеру: застійні явища на сітківці, головний біль гипертензионного характеру, порушення моторики очних яблук.

Причинами нормотензівной гідроцефалії найчастіше є крововиливи в субарахноїдальний простір, менінгіти, травми, операції на головному мозку. Причому патологічні процеси зазвичай починають розвиватися через кілька років після впливу пускового фактора.

замісна гідроцефалія

Замісна гідроцефалія (водянка головного мозку) формується в результаті атрофії мозкової тканини. В результаті звільняється вільне місце, яке не може бути просто порожнім. Таким чином, при замісної гідроцефалії тканину головного мозку заміщується ликвором. Це відбувається за допомогою того, що розширюються шлуночки мозку і подпаутинное простору.

Замісна гідроцефалія (водянка головного мозку) зазвичай не супроводжується симптомами підвищення тиску у внутрішньочерепних порожнинах. Такий стан буває при різних енцефалопатії (наприклад, при дисциркуляторній енцефалопатії або хвороби Альцгеймера) .Найчастіше зустрічається помірна зовнішня або змішана гідроцефалія замісного походження.

Замісна гідроцефалія (водянка головного мозку) більше характерна для осіб похилого віку.

Закрита (оклюзійна) гідроцефалія

Синонімами закритою гідроцефалії не є сполучена, обструктивна або оклюзійна. При такому варіанті патології утруднений відтік спинномозкової рідини з шлуночків мозку. Перешкода відтоку може розвинутися в різних відділах шлуночкової системи мозку:

• В області межжелудочкового отвори;
• В області водопроводу мозку;
• У місці сполучення четвертого шлуночка з цистернами головного мозку
• У місці сполучення четвертого шлуночка з субарахноїдальним простором спинного мозку.

Основними причинами порушення відтоку ліквору з шлуночкової системи є: звуження мозкового водопроводу, пухлини, кістозні утворення, крововиливи, вроджене зрощення анатомічний отворів, через які здійснюється відтік спинномозкової рідини.

Результатом перерахованих вище патологічних процесів є накопичення ліквору в шлуночках мозку з їх розширенням вище місця оклюзії. Залежно від рівня перешкоди розширюється один або кілька шлуночків мозку. Розвивається внутрішньочерепна гіпертензія, тобто підвищення внутрішньочерепного тиску.

Оклюзійна гідроцефалія є внутрішньою. При цьому розширені ті чи інші шлуночки мозку, але різко звужені підпавутинного простору, яких можна навіть не помітити при проведенні комп’ютерної томографії . При цьому варіанті водянки можливий розвиток важкого ускладнення, яке загрожує життю.

Ступеня вираженості гідроцефалії

Виходячи від того, наскільки виражені патологічні зміни при водянці мозку, а також від того, наскільки яскраві симптоми у хворого, виділяється дві ступеня вираженості гідроцефалії: помірна і виражена.

помірна гідроцефалія

Помірна гідроцефалія характеризується тим, що симптоми при ній не дуже виражені. Тому діагноз хворому ставиться через тривалий час після початку хвороби. Буває помірна зовнішня і внутрішня гідроцефалія, а також змішана.

Помірна зовнішня і внутрішня гідроцефалія зустрічається і у дорослих, і у дітей. Ці стани бувають як вродженими, так і набутими.

виражена гідроцефалія

При вираженій гідроцефалії у хворого є яскрава клінічна симптоматика. Симптоми наростають швидко, іноді навіть стрімко. Це змушує його і його близьких не чекати, а звертатися за медичною допомогою до фахівців. Затягувати з візитом до лікаря не можна, інакше можуть виникнути важкі ускладнення і незворотні наслідки.

Виражена гідроцефалія зустрічається у осіб будь-якого віку, але все-таки частіше це буває у дітей, в тому числі новонароджених.

Гідроцефалія (водянка головного мозку) у дорослих

У дорослої людини загальна кількість ліквору в нормі становить 120-150 мл. При гідроцефалії (водянки головного мозку) у дорослих кількість ліквору може збільшуватися до 800-1000 мл.

Ознаки гідроцефалії у дорослих

Ознаки гідроцефалії (водянки мозку) у дорослих залежать в першу чергу від причини, яка її викликала, а також від варіанту і форми гідроцефалії. Ступінь вираженості процесу теж має дуже велике значення.

Гідроцефалія (водянка мозку у дорослих) може супроводжуватися численними клінічними проявами:

• Ознаки, які пояснюються збільшеним тиском у внутрішньочерепних просторах: головний біль (зазвичай в ранні години), відчуття головного тяжкості, нудота в ранкові години, буває блювота, наполеглива гикавка, відчуття тиску зсередини на очні яблука, підвищена дратівливість, нестійкість артеріального тиску, підвищене потовиділення , схильність до непритомності, апатичність, слабкість, знижена працездатність, сонливість, порушення концентрації уваги, зміна частоти пульсу, темні кола під очима і ін.
• Ознаки, викликані здавленням головного мозку через надлишок ліквору: порушення зору (нечіткість, знижена гострота, сліпота та ін.), Застійні явища на сітківці, розширення зіниць, окорухові порушення, відчуття запаморочення і шуму у вухах, обмеження рухових функцій в кінцівках, зниження або відсутність чутливості, порушення рефлексів і м’язового тонусу, ходи, погана координація рухів, ознаки деменції (недоумства), безпричинна зміна настрою та ін.

Діагностика гідроцефалії у дорослих

Гідроцефалія (водянка мозку) у дорослих може бути підтверджена за допомогою декількох методик. Щоб пацієнту призначили обстеження, потрібно в першу чергу звернутися до терапевта. Після первинного огляду терапевт направить хворого до лікаря-невролога та офтальмолога. Далі вирішується питання консультуванні хворого нейрохірургом.

Першорядне значення має збір скарг та анамнезу хворого. Необхідно з’ясувати, чи не було у нього травм в області голови, внутрішньочерепних крововиливів, запальних захворювань (менінгітів) і інших несприятливих впливів на головний мозок.

Серед додаткових методів діагностики у дорослих використовуються наступні методики:

• Огляд очного дна, який дозволяє виявити застійні явища.
• Загальний огляд окуліста з визначенням гостроти і полів зору, дослідженням окорухових функцій.
• Комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ). Це найточніші методи для підтвердження або спростування діагнозу. Дозволяє оцінити ступінь вираженості, форму захворювання, а іноді і виявити причину хвороби.
• Електроенцефалографія. Цей метод є допоміжним у постановці діагнозу гідроцефалії. З його допомогою не ставлять сам діагноз, але оцінюють роботу головного мозку.

Гідроцефалія (водянка головного мозку) у дітей

У новонароджених дітей в організмі міститься 15-20 мл ліквору, до віку одного року її кількість зростає до 35 мл. У міру зростання дитини збільшується нормальний вміст ліквору, досягаючи рівня дорослої людини (120-150 мл).

Гідроцефалія (водянка головного мозку) у дітей може виникнути в будь-якому віці, і навіть внутрішньоутробно.

Гідроцефалія у доношених новонароджених

Гідроцефалія (водянка головного мозку) у дітей може бути вродженою. Причиною її часто стають перенесені внутрішньоутробні інфекції або ж інтоксикації.

Якщо патологічний фактор впливав на ембріон на ранньому терміні вагітності, то гідроцефалія у новонароджених виступає в якості пороку розвитку. При народженні варто звертати увагу, чи є інші пороки і малі аномалії розвитку у малюка.

Може сформуватися порок розвитку нервової трубки навіть без участі інфекційних агентів. При деяких таких вадах є гідроцефалія, яка у новонароджених буде входити в структуру наступних синдромів: аномалії Кіарі 1 і 2 типів, синдром Денді-Уокера, синдром Адамса і ін.

Гідроцефалія у недоношених дітей

Гідроцефалія (водянка головного мозку) у дитини, яка народилася раніше терміну може бути вродженою через причин, описаних вище. Придбана гідроцефалія у недоношених новонароджених найчастіше стає наслідком внутрішньошлуночкових крововиливів, які зустрічаються тим частіше, чим менше гестаційний вік малюка.

Виражена гідроцефалія вимагає нейрохірургічного втручання навіть у такому малому віці. Інакше можуть розвинутися летальні ускладнення гідроцефалії у малюка.

Гідроцефалія у дітей старшого віку

Придбана гідроцефалія (водянка головного мозку) у дитини нерідко формується після перенесеної родової травми або хвороби, що виникла вже після народження.

Симптоми гідроцефалії (водянки головного мозку) у дитини

Симптоми гідроцефалії (водянки головного мозку) у дітей можуть з’являтися ще в ранньому віці. Помірна зовнішня і внутрішня гідроцефалія проявляються не настільки яскравими симптомами, як виражена водянка, при якій патологічні симптоми наростають часом стрімко.

При хвороби «гідроцефалія» основні симптоми у дітей молодшого віку такі:

• Знижена рухова активність;
• Млявість, неактивність і загальне виснаження;
• Часті відрижки після їжі;
• Затримка у вазі і зростанні, відставання в нервово-психічному плані;
• Розбіжність в сторони черепних кісток мозкового відділу і пов’язане з цим наростання окружності голови;
• Збільшення і вибухне джерельця, а також і їх незарастанія з плином часу;
• Розширення мережі венозних судин на голові малюка;
• Нависання мозкового черепа над лицьовим, при цьому особа здається дуже маленьким.
• Деформація орбіт, через що очні яблука розгортаються донизу.

Гідроцефалія (водянка головного мозку) у дітей більш старшого віку не супроводжується розбіжністю швів і збільшенням джерелець, так як шви вже міцно зрощені між собой.Так буває у дітей, у яких почалася гідроцефалія вже після того, як повністю зрослися шви і джерельця.

Ознаки гідроцефалії (основні) у дітей старшого віку:

• Інтенсивний головний біль;
• Щоденні блювоти, що не приносять полегшення;
• На сітківці визначаються явища застою (набряклість, венозне повнокров’я);
• Згодом може бути погіршення зору, так як поступово прогресує атрофія зорових нервів.

Небезпечним ускладненням закритої гідроцефалії може стати зміщення мозкових структур і вклинення мозку в тенторіальное або великий потиличний отвір. Це нерідко призводить до швидкої загибелі пацієнта.

Діагностика гідроцефалії у дітей

Щоб провести діагностичні заходи при гідроцефалії (водянки головного мозку) у дитини, можна застосовувати такі методики.

• Найважливішим є збір анамнезу захворювання і життя.
• Наступним етапом діагностики є огляд хворого малюка з обов’язковим вимірюванням окружності голови.
• При пальпації голови можна відзначити збільшена відстань між черепними кістками і збільшення джерелець у малюків;
• При перкусії (простукуванні) склепіння черепа чути особливий звук, який називають звуком «тріснутого горщика». Такий звук можна почути у дітей будь-якого віку.
• Проведення нейросонографії у дітей молодшого віку. Це дослідження дозволяє побачити розширені лікворних структури.
• Рентгенологічне дослідження черепа. Дозволяє побачити деякі кісткові зміни, що свідчать про підвищений внутрішньочерепному тиску.
• Комп’ютерна томографія або магнітно-резонасной томографія. Це самий інформативний метод для дітей будь-якого віку. Він дозволяє оцінити ступінь вираженості і тяжкість патології, а іноді навіть побачити рівень ураження

Лікування гідроцефалії (водянки головного мозку)

Перед тим, як приступити до лікування гідроцефалії (водянки мозку), необхідно з’ясувати її причину. Існує кілька способів, щоб зменшити внутрішньочерепний тиск і поліпшити стан хворого. Вибір кожного конкретного методу або їх комбінацій здійснюється індивідуально. Це залежить від віку пацієнта, від того, наскільки виражена у нього гідроцефалія, чи є у хворого супутні хвороби.

• Для всіх хворих важливий щадний режим.
• При вираженій гідроцефалії з високим внутрішньочерепним тиском хворому рекомендується більше часу проводити в ліжку.
• Консервативне лікування ліками, щоб знизити ризик набряку головного мозку. До таких ліків відносяться діуретики (сечогінні). Є діуретики, які не тільки збільшують кількість сечі, що виділяється, а й знижують продукцію ліквору. До них відноситься ацетазоламид (Диакарб).
• Розвантажувальні люмбальна пункція. Проводиться спинномозкова пункція і виводиться деякий обсяг ліквору. Це тимчасовий захід для поліпшення стану хворого. Часто застосовується при лікуванні нормотензівной гідроцефалії (водянки мозку).
• Розвантажувальні шлуночкові пункції. Виводиться зайвий ліквор безпосередньо з шлуночків.
• Нейрохірургічне лікування, яке полягає в проведенні шунтирующей операції. Встановлюється спеціальна трубочка, через яку скидається зайвий ліквор або в черевну порожнину, або під шкіру голови.
• Нейрохірургічне радикальне лікування (видалення пухлини або кісти, ліквідація гематоми і ін.). Тобто, після усунення причини хвороби у пацієнта відновлюється нормальний лікворообмен.
• Паліативні операції, які не виліковують хворого, але допомагають поліпшити якість життя. При паліативних операціях створюються обхідні шляхи для циркуляції ліквору, розтинають мозковий відділ черепа та ін.

Лікування гідроцефалії у дорослих

Якщо хворій людині поставлений діагноз «гідроцефалія» (водянка мозку), то лікування хвороби вибирається індивідуально в кожному конкретному випадку.

Лікують хворого невролог і нейрохірург. Варто розуміти, лікарська терапія носить тимчасовий ефект. Застосовується вона, щоб полегшити стан хворого, трохи «розвантажити» лікворну систему і підготувати його до наступного етапу лікування.

У ряді випадків хвороба може призупинитися і регресувати самостійно, особливо, якщо причина гідроцефалії була в надлишкової продукції ліквору. А ось при наявності перешкоди нормальному току спинномозкової рідини зазвичай доводиться вдаватися до оперативного лікування. Найпоширенішою нейрохірургічної операцією при лікуванні гідроцефалії є шунтування.

Лікування гідроцефалії у дітей

При лікуванні водянки головного мозку в дитячому віці також застосовується консервативне і оперативне лікування. Лікарська терапія у дітей використовується, але зазвичай вона не виліковує пацієнта, а лише полегшує його стан.

Нерідко оперувати доводиться дітей ще в періоді новонародженості, і навіть недоношених. Це стосується прогресуючих форм, які з кожним днем ​​посилюють стан малюка. Найчастіше проводять шунтуючі операції в дитячому віці.

Тимчасовим порятунком є ​​проведення розвантажувальних люмбальних або внутрішньошлуночкових пункцій. Це робиться в тому випадку, якщо більш широке втручання поки неможливо. Так, не можна оперувати дітей з поточним менінгітом або енцефалітом, а саме ці проблеми часом передують гідроцефалії або розвиваються паралельно з нею.

Варто відзначити, що багатьох дітей чекають неодноразові операції, які обумовлені зростанням дитини. Наприклад, після встановлення шунта, що з’єднує шлуночки і черевну порожнину, доведеться зробити ще кілька операцій по заміні цього шунта, так як він стає невідповідним за розміром для дитини, що підросла.