Я поруч і хочу допомогти. 10 порад як підтримати людину з депресією

Більшість людей з клінічною депресією почуваються самотніми, що тільки погіршує їхній стан. Знайти “правильні слова” у розмові з такою людиною не завжди легко. На початку вас можуть стримувати відчуття незручності або невпевненості, але пам’ятайте, що не обов’язково бути мудрим цілителем душі. Найголовніше – показати, що ви поруч і хочете допомогти людині вийти з депресії. У Всесвітній день психічного здоров’я, який щорічно відзначають 10 жовтня, Суспільне підготувало корисні поради, як говорити з людьми, які перебувають в депресії.

Найпростіший спосіб почати розмову з близькою людиною – просто запитати, чи є у неї депресія. Не звинувачуйте, не погрожуйте, не намагайтеся говорити замість людини, але дайте знати, що ви тут, щоб обговорити цю проблему. Дослідження показали, що люди в депресивному стані схильні замикатися в собі, тому простягнута рука допомоги буде неймовірно важливим першим кроком.

Якщо відчуваєте, що ваш друг не готовий до серйозної розмови – не наполягайте, але продовжуйте нагадувати, що готові його підтримати. Намагайтеся регулярно спілкуватися особисто, телефоном або хоча б за допомогою текстових повідомлень. Коли справа дійде до щирої розмови, спробуйте використати одну (або всі) з наступних порад:

1. Скажіть, що вам не все одно

Як допомогти людині в депресії словами? Чотири простих слова – “мені не все одно”. Вони можуть так багато означати для людини, яка відчуває, що весь світ проти неї. Обійми або дружній дотик здатні передати це послання навіть без слів. Головне – простягнути руку і дати людині зрозуміти, що вона важлива для вас.

Психологиня Алла Дацюк в коментарі Суспільному розповіла, що депресія має кілька стадій. Десь на початку людина цілком може виглядати здоровою, позитивною, соціально-активною. І поки не запитаєте “як ти?”, можливо, ви ніколи й не дізнаєтеся, що вона в депресії.

“Якщо ви вже знаєте про стан близької людини, то можете бути поруч, не намагаючись говорити якісь речі, на кшталт “це все пройде, нічого, ти впораєшся”. Не завжди це працює, але важливо бути тут і зараз поруч з людиною. Запитайте “чим я можу тобі допомогти?”, “як я можу тебе підтримати?” – ставте прямі запитання”, – радить психологиня.

2. Нагадайте людині, що ви поруч заради неї

Доволі часто люди в депресії почуваються так, ніби ніхто їх не розуміє або навіть не намагається зрозуміти, що тільки підсилює почуття ізоляції та відчуженості. Тому підтримка близької людини допоможе подолати перший крок на шляху до одужання – це надасть внутрішніх сил та вселить надію. Можливо, ви й самі ще не знаєте, що треба буде зробити на шляху до одужання, але для людини ваша готовність допомогти може стати першим кроком до одужання.

Якщо депресія на початковій стадії, то в основному все йде через діалог: “Чи хочеш ти, щоб я був поруч?” або “Як я можу бути поруч з тобою?”. undefined

3. Запитайте, як ви можете допомогти

Депресія впливає на людину не тільки у фізичному плані, але й морально. Тому, ймовірно, є багато речей, які ви можете зробити, щоб полегшити цей тягар, поки друг відновлюється від недуги.

Будьте готові до того, що людина в депресії може неохоче прийняти вашу пропозицію про допомогу. Спробуйте зрозуміти, що людина у такому стані не хоче стати для вас тягарем. Повторіть, що він – не важкий тягар, що ви дійсно хочете допомогти та сподіваєтеся, що вам би теж допомогли у схожій ситуації.

Також цілком можливо, що депресія може настільки морально виснажити та пригнітити вашого друга, що він навіть не знатиме, про яку допомогу просити.

“Часто в такому стані люди навіть не здатні обслужити себе. Тому дуже важливо, якщо людина вже в депресії, якщо вона соціально ізольована – допомагати по дому, робити якісь побутові штуки, просто приготувати поїсти. Це вже буде велика допомога”, – стверджує психологиня Алла Дацюк.

У такому випадку проявіть ініціативу та розпочніть з загальних пропозицій:

• Допомогти тобі навести порядок в домі або сходити за продуктами?
• Хочеш провести час разом або запросити друзів?
• Спробуємо разом знайти психолога і записати тебе на прийом?

Пам’ятайте, що допомога, яка, на вашу думку, може знадобитися другу, може не збігатися з тим, чого він хоче або потребує насправді. Продовжуйте спілкуватися та уважно слухайте відповіді, далі дійте за обставинами.

4. Переконайте звернутися до лікаря

Лікування є дуже важливою частиною відновлення після депресії, але люди часто соромляться цього стану або песимістично ставляться до того, що лікування може допомогти. Якщо ваш друг ще не ходив до лікаря, м’яко переконайте його звернутися по допомогу. Депресія – це реальна хвороба, яка піддається лікуванню. Якщо ваш друг вже ходить до лікаря, запропонуйте допомогти йому купити ліки в аптеці або скласти компанію на прийомі.

Як правило, легка і середня депресії можуть бути опрацьовані з психологом без застосування ліків, але із застосуванням проходять швидше і легше. undefined

5. Запитайте, чи хоче людина поговорити

Іноді найважливіше, що ви можете зробити для пригніченого друга, – це просто зі співчуттям вислухати, поки він говорить про те, що його турбує, дозволяючи йому зняти напругу від невисловлених емоцій. Це може зробити його психічний та емоційний стан більш терпимим, поки він проходить курс лікування.

Важливо дійсно слухати (а не вдавати) і не перебивати. Звичайно, всі ми хочемо допомогти близьким у біді та часто пропонуємо, здавалося б, слушні способи розв’язати проблему. Але іноді людям просто необхідно виговоритися, не вислуховуючи порад.

6. Нагадайте, що людина важлива для вас

Поширене відчуття серед тих, хто перебуває в депресії – малозначимість їхнього життя. Люди вважають, що нікого б не схвилювало, якби вони взагалі зникли з цього світу. Якщо можете щиро розповісти своєму другові, чому він важливий для вас та інших людей, це може допомогти йому усвідомити свою цінність.

7. Скажіть людині, що ви її розумієте

Перш ніж сказати комусь “Я розумію”, ви повинні бути впевнені, що це дійсно так. Якщо ви коли-небудь відчували клінічну депресію, другу буде корисно почути, що ви теж пройшли через те, що він відчуває зараз, і що є всі шанси на одужання. Однак майте на увазі, що існує кілька різних типів депресії, і що проблеми близької людини можуть сильно відрізнятися від ваших.

З іншого боку, якщо те, через що ви пройшли, було всього лише нападом смутку або туги, друг може відчути, що ви нібито знецінюєте його переживання. Найкращим буде сказати: “Я не розумію твої почуття повністю, але мені дуже хочеться зрозуміти”.

Жити поруч з тим, хто постійно тривожиться, боїться або плаче, теж непросто. Не закривайтеся з ним вдома, інакше депресія переможе і вас. Шукайте підтримку в роботі, друзях, поїздках на природу.

8. Нагадайте, що депресія не є ознакою дефективності

Ми вже згадували, що людина у цьому стані не завжди здатна раціонально оцінити масштаби проблеми або тверезо дивитися на ситуацію. Тому депресія може здаватися їй чимось, з чим неможливо впоратися. Причиною цього є біохімічний дисбаланс в організмі. Тому ви маєте чинити опір бажанням оцінювати переживання вашого друга або пропонувати йому прості рішення, навіть якщо його проблема здається вам незначною.

Натомість дайте людині зрозуміти, що ви шкодуєте про її погане самопочуття і приймаєте те, що депресія впливає на неї саме так. Якщо ваш друг тільки нещодавно почав приймати ліки або відвідувати психолога, йому може знадобитися час, щоб відчути покращення.

Так само як антибіотикам при запаленні горла потрібен деякий час, аби почати діяти, антидепресантам іноді може знадобитися до восьми та більше тижнів, щоб почати змінювати хімічні реакції в мозку. За цей час вашому другу найбільше потрібні не швидкі та прості рішення, а усвідомлення того, що ви будете поряд з ним в процесі його лікування.

Люди з депресією часто вважають, що причиною їхнього розладу є слабкість або якісь відхилення в характері. Вони беруть на себе відповідальність за те, що відбувається, але це неправильно. Депресія – це справжнісінька хвороба, така, як застуда, ковід або герпес. Страждати від депресії можуть навіть сильні та вольові люди. Ба більше, щоб чинити опір цьому стану, потрібно мати неймовірний запас сил. Тому люди, які долають депресію, ймовірно, насправді набагато сильніші, ніж думають.

9. Нагадайте, що завжди є надія

Поки ви переконуєте друга в тому, що депресія – це справжня хвороба, ви можете наголосити, що вона піддається лікуванню так само, як і будь-яка інша хвороба. А отже, завдяки лікам і терапії у вашого друга є дуже хороші шанси повернутися до нормального стану і навіть стати кращим після одужання.

Уміння залишатися з людиною в депресії без знецінення (“ти що, зовсім заледащів?”) – це ювелірне мистецтво, доступне далеко не кожному.

10. Зберігайте спокій

Уявіть, що ви сказали усі “правильні” речі, але друг все одно залишається в депресії. Кожна людина – це створіння з унікальними думками та почуттями, а бути злим і розчарованим закладено у природі депресії. Іноді люди кидаються на тих, хто намагається їм допомогти, тому що їм боляче і вони не знають, куди спрямувати ці погані почуття. Той, хто знаходиться поблизу, стає зручною мішенню.

Якщо таке трапляється, не беріть це близько до серця. Зберігайте спокій та продовжуйте робити все, що у ваших силах, щоб проявляти любов і підтримку у той спосіб, який не викликатиме у вашого друга відторгнення.

І пам’ятайте про підвищений ризик самогубства серед людей з депресією. Незалежно від того, що ви говорите або що ви робите, щоб допомогти, людина з хронічним психічним розладом все одно може продовжити думати про самогубство. Переконайтеся, що знаєте достатньо, аби помітити схильність людини до подібних намірів і запобігти будь-яким можливим спробам суїциду.

Якщо ви не є причиною розвитку депресії у людини (не зрадили, що не розлучалися) – не звинувачуйте себе. Andrew Neel Pexels

Чому не працює фраза “не сумуй”

Психологиня Алла Дацюк стверджує, що коли ми кажемо іншій людині “не сумуй”, то вона це сприйме як “ти не повинен цього відчувати, я забороняю тобі це відчувати”. Це боляче і не допомагає, а скоріше злить і дратує.

“Не сумуй – це взагалі можливо? Ми можемо законсервувати свої емоції, але вони все одно залишаться і будуть отруювати нас зсередини. Коли ми сумуємо показово – це вираження своїх почуттів. Проживання свого болю – це найважливіше, що може бути. Тому краще підійти, сісти поруч і сказати: “Я тут, для тебе”. Це працює”, – каже психологиня.

Чи можна при спілкуванні з людиною в депресії жартувати

За словами Алли Дацюк, важливо відчувати, наскільки це доречно. Ми всі розуміємо, які жарти з певною людиною не слід жартувати. Якщо у людини депресія – це не означає, що вона зовсім вже не здатна розуміти гумор. Когось це може підтримати, але все залежить від темпераменту і стану конкретної людини. При глибокої депресії жарт, швидше за все, не справить ніякого ефекту. Людина, може, й посміхнеться, щоб якусь реакцію показати, але всередині нічого не зміниться.

Тонка грань. Як зробити так, щоб ваша дієта не перетворилася на розлад харчової поведінки

Останнім часом дієти стали чимось настільки буденним, що люди перестали замислюватися про інші наслідки, крім схуднення. Але надмірні обмеження їжі можуть призвести до небезпечних для здоров’я розладів.

Стандарти краси, які зараз існують у суспільстві, створили культ схуднення та дієт, на які більшість людей підсаджуються не замислюючись. В одній тільки Америці щороку на дієти сідають близько 45 мільйонів людей, тобто кожен сьомий. Статистика в світі не сильно відрізняється від американської, адже майже кожна дівчина хоча б раз у житті пробувала дотримуватися якоїсь системи харчування в надії наблизитися до ідеальних форм.

Вибираючи для себе дієту або систему харчування, більшість людей спирається на швидкість і масштаби результатів, але майже ніколи не аналізує вплив на внутрішній стан організму та свої харчові звички.

Звичайно, легкі дієти, як Скандинавська, яку в Америці взагалі не вважають дієтою, або різноманітні та повноцінні системи харчування, як вегетаріанство або веганство, рідко призводять до гостро негативних наслідків у більшості випадків. Натомість жорсткі дієти, які обіцяють миттєвий і великий результат дуже часто сприяють появі розладів харчової поведінки.

Що таке РПП і хто йому піддається

Розлад харчової поведінки (РПП) — це психологічне захворювання, головний симптом якого — нездорове харчування (пере- або недоїдання). Розлади прийому їжі трапляються з різних причин, серед яких можуть бути генетика, біологія мозку, особистісні якості, культурні ідеали й останнім часом — дієти.

Сильне обмеження себе в харчуванні та великі фізичні навантаження, які часто супроводжують дієти, уповільнюють метаболізм. Згодом це може призвести до «голодної смерті» або, внаслідок сильного голоду, до зриву й ожиріння.

Хоча в назві хвороби присутній термін «їжа», розлади харчової поведінки — це не тільки про їжу. Це складні психічні захворювання, які часто вимагають медичного та психологічного втручання.

Про основні розлади харчової поведінки відомо кожному, а світова статистика харчування показує, що п’ята частина населення Землі має проблеми з вагою, які найчастіше викликані розладами: 10,4% мають зайву вагу, 9,7% – її нестачу.

Хоча існує безліч різновидів порушень, найвідомішими, найпоширенішими та «легкодоступними», не в останню чергу завдяки системам харчування і моді на них, є наступні:

Люди з анорексією вважають, що страждають від зайвої ваги, навіть якщо вона вже сильно занижена. Вони можуть обмежувати споживання їжі або компенсувати це різними методами очищення організму. Найбільший страх людей з анорексією — погладшати, а тому починається цей розлад саме з дієт.

Люди з булімією часто переїдають, не контролюючи себе, і зупиняються тільки в момент хворобливої ситості та дискомфорту. Потім вони намагаються очистити організм (блювотою, голодуванням, проносними, клізмами), щоб компенсувати спожиті калорії та зменшити дискомфорт у кишечнику. Як і люди з анорексією, люди, що страждають на булімію, бояться набрати вагу, незважаючи на її показники. Окрім того це порушення теж бере початок із жорстких дієт.

3 Компульсивне переїдання

Люди з цим захворюванням зазвичай з’їдають занадто багато їжі за відносно короткі проміжки часу та не можуть контролювати себе під час прийому їжі. При цьому вони не обмежують споживання калорій і не використовують очисні методи, щоб компенсувати свої переїдання. І хоча в якийсь момент ці люди перестають стежити за своєю вагою, переїдання може початися з жорсткої дієти та зриву з неї.

Як відрізнити дієту від розладу харчової поведінки

Розпізнати РПП у своїх близьких або у себе (що зазвичай буває набагато складніше) досить просто, спираючись на кілька факторів, на які в подібних випадках звертають увагу експерти.

• Симптоми. Симптоми, які шукають фахівці, включають обмеження харчування, переїдання, невідповідну компенсуючу поведінку (викликання блювоти, зловживання проносними), зацикленість на своїй вазі та подібне.
• Частота прояву. Якщо хтось переїдає кілька разів на рік, це не вважається порушенням, адже подібне трапляється майже з кожним, як мінімум на Новий рік і на день народження. Але якщо людина переїдає 2−3 рази в тиждень, це вже перевищує норми та говорить про необхідність консультації експерта.
• Тривалість. Тут значення має не тільки те, як часто проявляються симптоми, але й наскільки довго вони тривають. Якщо людина не змогла проконтролювати одне переїдання або не хотіла їсти протягом одного дня, це ще не свідчитиме про розлад. Але якщо це триває досить довго або відбувається регулярно, варто звернутися до лікаря.
• Негативний вплив. Сміливо говорити про порушення харчової поведінки можна тільки тоді, коли харчові звички починають заважати нормальному існуванню та функціонуванню організму, приносять дискомфорт, біль або психологічні страждання.
• Немає альтернативних пояснень. Якщо дані симптоми можна легко пояснити іншими психологічними чи медичними захворюваннями (депресія, токсикоз, хвороби шлунка), малоймовірно, що мова йде про РПП. Але якщо інших пояснень немає, а в людини є симптоми, скоріше за все вона схильна до розладу.