Правильна розводка водопроводу у квартирі – варіанти розводки та правила монтажу

При проведенні капітального ремонту підвищену увагу бажано приділити розведенню водопостачання у квартирі, яке можна виконати кількома способами. Щоб результат вийшов якісним, перелік робіт потрібно ретельно продумати та спланувати.

Над питанням, як правильно зробити водопровід у квартирі, слід задуматися кожному господарю, який зважився на заміну труб. Річ у тому, що при неправильно запроєктованому прокладанні трубопроводу виникає чимало проблем.

Якщо неполадки в водопостачальної системи відбувалися до запланованого ремонту, перш за все, слід уважно вивчити стару водопровідну конструкцію для виявлення та усунення недоліків. Для цього потрібно розібратися з усіма нюансами та варіантами правильної розводки води у квартирі.

Важливість проєктування

На перший погляд здається, що створення водопроводу – нескладне завдання і потрібно тільки забезпечити доставку живлющої вологи від центральних стояків до кожної з точок водорозбору. Їх перелік може бути різним. Один зі спрощених варіантів виглядає так: на кухні та в суміщеному санвузлі встановлюють раковини, а також розміщують унітаз і ванну.

Але на сьогодні власники нерухомості віддають перевагу більш складній схемі розведення труб водопостачання у квартирі. Це пов’язано з використанням численних побутових пристроїв і приладів, для функціонування яких потрібна вода. Практично в кожній квартирі встановлена автоматична пральна машинка, а домогосподарки вважають за краще оснащувати кухню посудомийною технікою.

У ванних кімнатах монтують сучасні душові кабінки, забезпечені такими опціями як гідромасаж. Нерідко на схемі сантехніки у квартирі можна побачити біде.

Крім цього, у великому за площею житлі кількість санвузлів може бути більше одного. У підсумку проєкт розведення труб водопостачання у квартирі повинен передбачати встановлення пари додаткових унітазів і ще однієї душової кабінки, що покращує умови проживання для членів сім’ї, роблячи їх більш комфортними.

В результаті зростають вимоги до якості функціонування водопровідної системи, оскільки деякі сучасні побутові прилади дуже чутливі до якості використовуваної води. Багато в чому цей показник залежить від того, наскільки правильно спроєктований монтаж труб водопостачання у квартирі.

Грамотно виконане проєктування не тільки покращить характеристики системи водопостачання, але й дозволяє заощадити витрати на монтаж і подальшу експлуатацію, полегшуючи проведення ремонту. Як правило, зараз при модернізації та прокладанні системи водопроводу у квартирі використовують сучасні високоякісні поліпропіленові труби.

Основні варіанти розведення водопроводу

На практиці застосовують дві схеми створення водопостачання у квартирах багатоповерхових будинків:

У кожної з них є свої плюси та мінуси, тому їх застосовують з урахуванням різних ситуацій. У деяких випадках кращим рішенням є комбінування двох схем.

Трійниковий або послідовний спосіб

Послідовна схема водопостачання у квартирі – це найпростіший в реалізації спосіб створення системи. Вона складається із загальної труби, до якої послідовно приєднують споживачів холодної води. Аналогічно їй паралельно прокладають трубопровід з гарячою водою.

Діаметр основної труби повинен бути більше, ніж у решти частин водопроводу, оскільки їй в послідовній схемі відведена функція колектора. Щоб під’єднати до неї сантехніку, користуються трійниками.

Принцип, на якому ґрунтується облаштування такої системи простий як в плані проєктування, так і в реалізації. Даною схемою підключення водопроводу у квартирі користуються багато споживачів холодної та гарячої води, які проживають в типових будинках, побудованих ще в радянські роки.

Одна з головних її переваг полягає у мінімальній кількості труб. Тому витрати на облаштування такого варіанту виходять мінімальними. Але ця система підходить винятково для невеликих за площею квартир з одним санвузлом і мінімальною кількістю сантехнічного обладнання.

Це пояснюється тим, що чим більша протяжність трубопроводу, тим менший в його кінці напір. Сантехнічним приладам, які виявляються підключеними на останніх метрах схеми, залишається менше води, тому вони часто функціонують некоректно.

Проблеми в трійниковому розведенні водопроводу у квартирі з’являються при поломці бачка унітаза або крана. Щоб відремонтувати або виконати заміну сантехніки, доводиться повністю перекривати водопостачання від постачаючого стояка. У невеликих за площею квартирах їх два – окремо для ХВП та ГВП.

При послідовному способі підключення немає можливості відключати тільки один прилад. Фахівці відзначають наявність ще ряду проблем, що мають відношення до обслуговування трійникового розведення холодної та гарячої води у квартирі. Зазвичай місця підключень знаходяться під оздоблювальними матеріалами й тому доступ до них часто обмежений.

В результаті при виникненні протікання виявити проблемне місце буває досить складно. Нерідко, щоб виконати ремонт водопроводу доводиться проводити демонтаж фальш-панелей, ламати капітальні стіни і т. д. Після завершення ремонту водопроводу у квартирі може знадобитися повторне облицювання приміщень.

Попри вищеописані недоліки послідовної системи водопостачання вона залишається популярною і тепер. Трійникова схема вважається оптимальним рішенням при необхідності спроєктувати інженерні комунікації в невеликій квартирі.

Оскільки таке житло має бюджетну вартість, послідовний монтаж водопроводу у квартирі дозволяє мінімізувати витрати на його облаштування. Слід зауважити, що в системі невеликої протяжності тиск буде досить високим.

Щоб знизити витрати, як на її облаштування, так і на експлуатацію, слід заздалегідь обміркувати схему прокладки труб і монтажу трійників, забезпечивши вільний доступ до них. Фахівці рекомендують не економити на монтажі водопостачання у квартирі та не використовувати дешеві та низької якості матеріали. Роботи потрібно виконувати максимально правильно, щоб мінімізувати можливість виникнення протікання та ймовірність поломки.

Променевий або колекторний спосіб

Дана схема розведення водопостачання для квартири великої площі є оптимальним варіантом. Її також реалізують там, де планується монтаж великої кількості сантехніки. Особливість розведення цього типу полягає в наявності колектора.

Вода зі стояка спочатку надходить на нього, а вже потім до споживачів, якими в такому випадку є сантехнічні прилади. Підключення кожного з них здійснюється окремо, а не послідовно як в трійниковій системі.

Одною з переваг колекторного розведення води є рівномірний розподіл рідини по всій водопровідній конструкції. У цьому випадку велика протяжність трубопроводу і чимала кількість підключеної сантехніки не приводять до зниження напору ні для одного з споживачів.

Ще один плюс колекторного розведення водопроводу – це наявність можливості при виникненні поломки відключати тільки один прилад, а не перекривати стояк, як при послідовному способі. Ця сама перевага дозволяє встановлювати між точкою водозабору і колектором різні пристрої – редуктори, фільтри та інші.

Є можливість впливати на величину тиску в системі, посилюючи або зменшуючи водяний потік. Також можна очищати воду від небажаних домішок або насичувати її корисними речовинами.

До недоліків колекторної системи водопостачання у квартирі відносять:

1. Значна сума витрат на її облаштування.
2. Потрібна набагато більша кількість водопровідних труб у порівнянні з реалізацією трійникового варіанту.
3. Більш складна схема й тому недосвідчений виконавець робіт може зіткнутися з серйозними проблемами вже на етапі її проєктування.

Перед тим, як провести водопровід у квартирі із застосуванням променевого способу, спочатку вибирають місце розташування колектора – з нього буде відбуватися розподіл потоку холодної води. Цей самий пристрій буде потрібно змонтувати, коли гаряче водопостачання організовано з централізованої магістралі. Колектор для ГВП розміщують окремо.

Між загальними стояками та колекторними вузлами прокладають труби, на яких слід поставити запірні крани для водопроводу у квартирі. Ці елементи дозволяють при необхідності повністю перекривати подачу води. Відповідно до сформованої ситуації на конкретному відрізку водопровідної системи встановлюють різні додаткові елементи, такі як фільтр грубого очищення, електрокрани та інші.

Після завершення облаштування колекторів від них прокладають труби до кожного монтуємого сантехнічного приладу. До душової кабінки, ванни, умивальників та раковин підводять холодне і гаряче водопостачання. До пральної машинки-автомата і бачка унітаза подають виключно холодну воду.

При наявності у квартирі рушникосушки її слід під’єднати до колектора ГВП. Систему додатково у разі необхідності укомплектовують фільтрами, редукторами й іншими пристроями, що сприяють безпроблемному функціонуванню водопроводів.

Між колектором і споживачами розташовують запірну арматуру, що дозволяє перекривати воду на окремій конкретній ділянці при виникненні потреби в цьому.

У деяких випадках при влаштуванні водопроводу у квартирі кращим рішенням буде поєднання колекторної схеми розведення з трійниковою. Для цього до одного з відгалужень колектора замість одного підключають декількох споживачів і послідовно з’єднують їх трубами.

Але в підсумку в цій частині водопровідної системи будуть ті самі недоліки, що у трійникової схеми. Наприклад, при виникненні аварійної ситуації доводиться повністю відключати цю частину магістралі.

Завдяки комбінуванню цих двох способів прокладання водопроводу у квартирі можна заощадити значну суму грошей на монтажні роботи. Також дане рішення може бути оптимальним варіантом проєктування індивідуальних систем водопостачання.

Облаштування колекторного вузла у квартирі

Принцип функціонування водопровідного колектора має багато спільного з трійником, але його влаштування набагато складніше. У нього для надходження води є єдиний вхід, а ось виходів для неї налічується кілька.

Слід зазначити, що розміри вхідного патрубка перевищують діаметр водопровідних труб на 30%. З цієї причини надходження води на колекторний вузол водопостачання у квартирі здійснюється швидше порівняно з її витратою, навіть коли її використовують кілька споживачів одночасно.

Водопровідний колектор не має великих габаритів, його розміри залежать від кількості споживачів гарячої та холодної води. Іноді його встановлюють у простір під мийкою.

Завдяки функціонуванню колекторного вузла в системі водопостачання утворюється великий потік, який далі ділиться на кілька менших. На всіх ділянках водопроводу тиск постійно стабільний і величина напору не зменшується. Пропускна здатність, якою володіє колектор, залежить від його розміру, її багато в чому визначають параметри вхідного патрубка.

Для його виготовлення використовують багато матеріалів, в тому числі:

Вироблені з полімерних матеріалів пристрої відрізняються високими показниками міцності, тому складають конкуренцію металевим аналогам. При виборі колектора, коли проводиться монтаж водопроводу у квартирі своїми руками, перш за все потрібно звертати увагу на спосіб його встановлення.

Пристрої з металу зазвичай оснащені стандартними різьбовими з’єднаннями. Якщо заплановане встановлення пластикових або металопластикових водопровідних труб, що використовуються власниками нерухомості все частіше, використовують колектори з компресійними фітингами або фітингами під пайку полівінілхлоридних труб.

Існують також пристрої з кріпильним елементом, який носить назву євроконус. Можна використати комбінований спосіб, який передбачає використання кількох методів з’єднання.

Ще одним важливим показником є кількість відведень для підключення сантехнічного обладнання. Зазвичай це число становить від двох до шести. Перед тим як зробити сантехніку у квартирі, якщо потрібно під’єднати до колектора велику кількість точок водозабору, з’єднують два або три пристрої з певною кількістю виходів.

Для цього на них є додаткові патрубки. Їх з’єднують, і в результаті виходить складне влаштування. Входи на колекторах, використовувані для підключення, необхідно закривати захисною кришкою, інакше з них буде постійно витікати вода.

Крім цього існують колектори, які призначаються виключно для холодного або гарячого водопостачання. Про цю конструкційну особливість не слід забувати, приступаючи до вибору відповідного пристрою. Перед придбанням колектора необхідно визначитися, з чого зробити водопровід у квартирі, а точніше – з типом використовуваних водопровідних труб.

Найчастіше власники нерухомості віддають перевагу вибору полімерних матеріалів. З ними дуже зручно монтувати колектор, виготовлений зі зшитого поліетилену або поліпропілену. Зазвичай такі пристрої укомплектовують фітинговим з’єднанням.

Сучасні види колекторів, які найчастіше зустрічаються при облаштуванні водопроводів в новобудові, призначаються для реалізації розведення у квартирі згідно з паралельною схемою. Їх зазвичай комплектують запірними кранами, що встановлюються на кожному відведенні. Це рішення вважається одним з кращих, оскільки при його реалізації нема потреби використати запірну арматуру при монтажу всіх сантехнічних приладів.

В результаті вдасться заощадити чималу суму грошей, і весь процес облаштування або заміни розведення водопостачання у квартирі займе набагато менше часу. Як правило, перед колектором розміщують зворотний клапан, кілька фільтрів різного призначення та прилади обліку споживання води.

Деякі моделі колекторів оснащують вбудованими запірними кранами – вони дозволяють перекривати подачу води у квартиру. Якщо запланований монтаж латунного колектора, тоді краще вибирати пристрої без таких кранів, а їх встановити окремо.

Металевий пристрій відрізняється надійністю, він здатний прослужити приблизно півстоліття, а от термін експлуатації кранів не перевищує 20 років. Річ у тому, що при поломці вбудованих кранів доводиться міняти все обладнання повністю. Якщо ж крани поставити окремо, їх заміна не торкнеться колектора.

Кілька порад фахівців

Після прийняття рішення, як зробити водопровід у квартирі, необхідно скласти проєкт системи водопостачання. Незалежно від способу розведення труб – колекторного або променевого, його розробку краще довірити спеціалістам, які розбираються в будівельних нормах і здатні провести гідротехнічні розрахунки. Але навіть найкраще проєктне рішення необхідно правильно реалізувати.

Допущені помилки можуть призвести до непоправних наслідків:

1. У деяких випадках майстри з метою економії коштів нехтують необхідністю робити утеплення труб гарячого водопостачання, прокладених у товщі стін або під підлоговим покриттям. В результаті монтаж труб у квартирі без теплоізоляції призводить до того, що теплова енергія частково передається розташованим поруч матеріалам і якість води погіршується. Крім цього, конденсат, що збирається на поверхні трубопроводу без утеплення, здатний зіпсувати обробку приміщення.
2. При виконанні монтажних робіт фахівці рекомендують закривати кінці ще не встановлених труб, щоб всередину їх не потрапляли бруд і сміття. Якщо знехтувати цією запобіжним заходом, то після завершення встановлення водопровід доводиться довго і ретельно промивати, а в деяких випадках і ремонтувати.
3. У випадку, коли потрібно виконувати пайку пластикових труб, її необхідно виконувати в чистому приміщенні, де виключена ймовірність потрапляння забруднень. Таку роботу можна проводити, коли на трубах є навіть трохи вологи. Якщо здійснюється розведення води на кухні або в іншому приміщенні, тоді частинки сміття або крапля води в місцях пайки значно послаблять міцність з’єднання. У підсумку водопровід не вийде якісним.
4. Фахівці радять не проєктувати систему водопостачання так, щоб всі труби були прокладені в перекритті за допомогою одного загального отвору. Це призводить до того, що погіршуються характеристики функціонування водопроводу. До речі, професійні проєктувальники ніколи не роблять дану помилку.
5. Також до серйозних неприємностей при проведенні монтажних робіт може призвести недостатня кількість використовуваних запірних пристроїв. Даний вид арматури в обов’язковому порядку повинен бути присутнім перед кожним сантехнічним приладом, до якого підводиться вода. Його також монтують для кожного стояка, що забезпечує введення водопроводу у квартиру.
6. Якщо на житловому об’єкті запроєктовано облаштування не одного, а декількох санвузлів, запірний кран бажано встановити для кожного з них.

Зазвичай одночасно спеціалісти проєктують розведення водопровідної та каналізаційної систем. Головна умова, якої потрібно дотримуватись при цьому – не допускати, щоб стояки та трубопроводи кожної з них перекривали один одний. У майбутньому виконання цієї вимоги полегшить проведення ремонтних робіт та догляд за інженерними комунікаціями.

Щоб водопровідна система функціонувала нормально, потрібно правильно вибрати схему розведення та спроєктувати її, дотримуватися всіх правил, що стосуються того, як провести сантехніку у квартирі, вірно підібрати необхідні будматеріали, грамотно провести монтажні роботи. Тільки за умови виконання всіх цих правил і вимог водопровід прослужить довго і буде працювати бездоганно.

Правильне розведення води в квартирі – захист від протікання

Водопровід є однією із систем життєзабезпечення у сучасній квартирі, уявити собі життя без водопроводу у квартирі досить важко. Настає час, коли колекторне розведення труб водопостачання у квартирі потребує заміни з будь-яких причин. І тоді господарі квартири задаються питанням: як зробити у квартирі водопровід і чи можна його замінити самостійно? Звичайно можна, адже в наші дні на ринку можна легко знайти найрізноманітніші інструменти та матеріали, які допоможуть вам здійснити цей захід самотужки. Замовляйте послугу сантехніка у Львові на сайті Сантехнік24

Труби з якого матеріалу вибрати?

Є багато варіантів водопровідних труб, головною відмінністю яких є матеріал, з якого вони виготовляються. Матеріалами для таких труб можуть бути метал, пластик і металопластик. Кожен тип матеріалу, як і будь-яка сантехніка, має свої плюси і мінуси:

• Оцинкована сталь. Цей матеріал досить міцний. Термін експлуатації виробів із цього матеріалу може досягати 25 років. Захисне покриття цинком запобігає впливу корозії на труби. Але через механічний вплив шар може бути пошкоджений і тоді ділянки з пошкодженим цинковим покриттям можуть починати іржавіти.
• Нержавіюча сталь. Матеріал, що відрізняється довговічністю та міцністю. Термін експлуатації часом може сягати півстоліття. Продукція з даного матеріалу відрізняється стійкістю до механічних впливів та корозії. Головним недоліком подібних виробів є, мабуть, їхня висока ціна.
• Мідь. Труби з міді досить міцні і не схильні до корозії. Мідь досить дорогий матеріал, і також вимагає використання фітингів з того ж матеріалу, ціна яких, до речі, досить не маленька. Термін експлуатації цих труб може сягати 70 років. Мідні труби можуть стати вельми оригінальною прикрасою інтер’єру.
• Металопластик. Вироби із металопластику відмінно характеризуються такими параметрами як висока стійкість до корозії та невелика ціна. Крім того, труби з цього матеріалу мають таку приємну особливість як стійкість до сольових відкладень на внутрішніх стінках, а також накопичення на них сміття. Термін експлуатації металопластикових виробів – близько 30 років. Головним недоліком виробів з цього матеріалу – низька термостійкість (температура води в системі не повинна перевищувати 95°C).
• Поліетилен (ПЕ) Вироби з даного матеріалу відрізняються досить високим коефіцієнтом міцності, при цьому досить прості в монтажі. Але треба пам’ятати, що дані труби вкрай небажано використовувати для спорудження гарячого водопроводу через низьку термостійкість поліетилену. Але для холодного водопостачання у приватному будинку вироби з поліетилену будуть ідеальним варіантом, із труб, які виготовляються із цього матеріалу, досить часто монтують систему каналізації. Термін служби труб із поліетилену становить 30 років.
• Поліпропілен (ПП). Матеріал, що поєднує такі якості як міцність і довговічність, термін служби виробів з цього матеріалу 50 років. Вироби з поліпропілену не схильні до руйнівної дії корозії, а внутрішня поверхня стінок досить гладка, що не дає утворюватися сольовим відкладенням. Встановлення цих труб проводиться за допомогою зварювального апарату. Для гарячого водопроводу монтують армовані ПП труби.

Який діаметр труб має бути?

Виходячи з рекомендацій фахівців, розрахунок перерізу труб краще проводити до придбання. Це позбавить проблем із пропускною здатністю конструкції. Основні нюанси, які потрібно враховувати під час розрахунку труб:

• Крайня точка повинна мати дворазовий показник запасу напору.
• У трубах перерізом 12 мм може виникнути турбулізація. Зазвичай це явище виникає на вході в стояк, де нормальне показання напору може досягати від 1,5 до 4,5 атмосфери. У конструкції з труб, чий діаметр становить 16 мм, турбулізації не буває навіть за тих же показників напору.
• Втрати тиску на одиницю арматури та сполучних елементів трубопроводу приблизно дорівнюють 0,15 атмосфер.
• Поліпропіленові труби з 16 мм перетином мають втрати 0,05 атмосфер на 1 метр конструкції.
• Мінімально допустимий тиск під час робочого процесу має становити 0,3 атмосфери.

Досить важливим показником є значення тиску на вході. Виходячи з особливостей, вхід має показники тиску. Ця характеристика визначає, чи буде достатній напір для далеких приладів у конструкції. Якщо є бажання загальний тиск у стояку можна дізнатися, спустившись у підвал будинку та подивившись на манометр. Це значення потрібно розділити на кількість поверхів, отримане значення буде зразковим показником тиску на вході для однієї квартири.

Крім цього є показання, що визначає нелінійну залежність втрат тиску всередині водопроводу. Головним параметром, що визначає це значення, є швидкість течії рідини трубами. Вона залежить від діаметра труб, навіть невелике збільшення діаметра показник втрати значно зменшується.

Важливо! У складних ситуаціях фахівці радять визначати розведення труб, використовуючи як керівництво будівельні норми та правила (СНіП). Більше того, завжди можна звернутися за допомогою до професіонала, який зробить потрібні розрахунки та визначить оптимальний діаметр труб для конкретної ситуації.

Досить популярною є розведення холодної та гарячої води в квартирі, що враховує всі показники втрат і максимально їх знижує – це розведення трубою водопостачання у квартирі, яка має перетин 20 мм із відведеннями до труб 16 мм перетином.

Види розведення водопроводу

У квартирах самостійна реалізація розведення водопроводів буває наступних видів:

Відкритий вид розведення води передбачає монтаж труб на стінах, а закритий у стінах. Зазвичай питання про те, яку розведення вибрати ставиться тоді, коли приміщення має досить маленьку корисну площу, а відкритий тип розведення зменшить і без того тісне приміщення. Якщо кімната досить простора, можна використовувати той вид розводки, який вам найбільш зручний. Розглянемо всі позитивні та негативні сторони кожного типу розведення.

Плюси прихованого розведення:

• естетичність (водопровід не псує інтер’єр);
• збільшення корисної площі (візуально та фізично);
• захищеність конструкції від зовнішньої дії (наприклад, пожежі).

Мінуси прихованого розведення:

• обмеження за типом матеріалів (не кожен тип виробів придатний для закладання всередину стіни);
• тривала підготовка з проробленням у стінах штроб і дещо складніша установка;
• у процесі експлуатації можуть виникнути проблеми з виявленням протікань;
• складність під час проведення профілактичних оглядів трубопроводу.

Труби, прокладання яких буде здійснено всередині стін, не псуватимуть зовнішньої естетики інтер’єру, але при їх обслуговуванні можуть виникати деякі складнощі.

Приховане розведення труб водопостачання

• для даного типу розведення підійдуть труби з будь-якого матеріалу;
• більш проста установка, порівняно із закритим типом;
• не виникає зайвого клопоту при проведенні профілактики та демонтажу;
• легко можна встановити місця протікання;
• при необхідності до системи можуть бути додані додаткові пристрої.

Мінуси відкритої розводки:

• зменшує корисну площу приміщення;
• іноді може не вписатися в дизайн приміщення, зіпсувавши дизайн;
• схильність до зовнішніх впливів, які можуть призвести до непридатності деяких частин трубопроводу.

Схема розведення також буває двох типів:

Трійникова схема найпоширеніша, виконується за допомогою підключення до загального водопроводу трійника. Дана конструкція досить надійна та проста в установці. У разі будь-якої аварії, як правило, необхідно перекривати воду у всій квартирі. Але подібна проблема вирішується за допомогою встановлення запірної арматури для кожного сантехнічного приладу.

Найбільшим недоліком можна вважати те, що під час використання кількох кранів у системі, змонтованій своїми руками за трійниковою схемою, падає тиск. Сантехнічний колектор такого недоліку позбавлений, що позитивно впливає на її експлуатацію.

Колекторна схема розведення водопровідних труб у квартирі має на увазі паралельне підключення всіх сантехнічних приладів до загального водопроводу (колектора). Кожну точку обладнають вентилем, що дозволяє регулювати тиск у системі. Через паралельне підключення в системі виключаються перепади тиску і зниження напору в момент відкриття декількох кранів. Установка подібної конструкції складніша, але результат гідний витрачених сил.

Важливо! Незважаючи на те, яка схема колектора водопроводу була обрана, потрібно звести до мінімуму кількість з’єднань та вигинів у системі. Також, слід пам’ятати, що холодний і гарячий водопроводи в квартирі своїми руками не повинні мати перетину.

Як зробити розведення водопостачання своїми руками?

Установка всієї системи має деякі особливості не будівельного характеру, як наприклад штроблення, організація каналів у стяжці. Останні повинні бути не більше 150 мм від стіни і не менше 200 мм до меблів. Перед тим, як зробити розведення, тобто перед початком прокладання труб, усі сантехнічні прилади мають бути зняті.

Насамперед мають бути встановлені дуги – планки із пластику з косинцями МРВ під змішувачі. Їхнє кріплення здійснюється за допомогою саморізів у дюбелях до капітальної стіни. Під час кріплення необхідно враховувати товщину оздоблення: кахлю, штукатурки або будь-якого іншого декору. Досить складно домогтися того, щоб вихідні патрубки розташовувалися врівень зі стіною, якщо немає достатнього досвіду в будівництві.

Найбільш вдалим варіантом буде зробити їх трохи виступаючими над обробкою в половину ширини бортика декоративних ковпаків змішувача: якщо ковпаки нерегульовані, їх легко можна довести за допомогою наждачного кола або вручну використовуючи для цього наждачний брусок.

Наступний етап – збирання секцій трубопроводів. Найбільш зручно це буде зробити на столі, а потім повністю укласти в штроби. Але постає проблема проведення труб крізь стіни. У випадку металопластикових труб проблеми виникнути не повинно, тому що вся конструкція на роз’ємних фітингах, якщо ж конструкція збирається з паяних труб, існує два способи їх прокладання крізь стіни:

• За допомогою перехідників МРН/МРВ та металопластикових вставок. Для квартири це надійний варіант. По кутах над штробами можна зробити спеціальні знімні лючки, які будуть служити для ремонту та ревізії різьбових з’єднань.
• Місцевий монтаж трубопроводу. Тут на допомогу прийде компактний паяльник. Цей спосіб дещо дорожчий, а робота повинна виконуватися в бавовняних рукавичках, щоб запобігти випадковим опікам.

Далі слідує різання труб. Пиляти категорично не рекомендується, якщо труби виготовлені з металопластику, це може негативно позначитися на надійності з’єднань. Різання має проводитися за допомогою труборіза, причому потрібно пам’ятати, що для пластикових і металопластикових труб цей інструмент абсолютно різний.

Четвертий етап – пайка. Одна пайка забирає 15 мм труби. Тобто якщо між двома фітингами рівно 1 м, знадобиться відрізати 1030 мм; якщо 0,6 – 630 мм тощо.

До п’ятого моменту відноситься згинання металопластикових труб. Мінімально допустимий радіус вигину має становити 5 зовнішніх діаметрів труби. Деякі «фахівці» радять засунути всередину пружину або набити піском і тоді можна вигинати взагалі на кут, пружина витягується, а пісок виколупується за допомогою дротяного гачка.

У жодному разі не дотримуйтесь цих рекомендацій, після таких операцій покриття труби псується, в ній виникають залишкові напруги, які набагато вищі за допустимі, а сама металопластикова труба набуває характеристик проржавілої сталевої труби дуже низької якості.

Тепер безпосередній монтаж трубопроводу для води в квартирі. Трубопровід змінюється у строго певній послідовності. Робота “по ходу справи” і “на око” при недостатній кваліфікації досить часто закінчується протіканнями:

• Після того, як вода перекрита, старий стояк демонтують, а замість нього встановлюють запірний вентиль. Це робиться для того, щоб відкрити воду сусідам та продовжити монтаж власного водопроводу.
• Для покращення якості води рекомендується встановити спеціальний фільтр.
• Далі встановлюється водомір. Установка повинна відбуватися дуже акуратно, щоб випадковим чином не було зірвано пломбу виробника. У разі зриву пломби водомір вважатиметься недійсним.
• Далі йде виконання роботи зі встановлення колектора водопровідного та кульових кранів на виходах.
• Заключним етапом є підключення сантехнічних приладів та перевірка роботи системи.

Тепер вам відомо як самостійно зробити водопровід. Варто зауважити, що ця робота не відрізняється особливою складністю, але при цьому має бути зроблена ретельно та акуратно.

FAQ

Чому правильне розведення води в квартирі є важливим для захисту від протікання?

Правильне розведення води в квартирі забезпечує належний тиск, витік та дренування води, що запобігає накопиченню або стою води в непотрібних місцях. Це зменшує ризик пошкодження труб, зварювань та з’єднань, що може призвести до протікання та подальших пошкоджень конструкції будинку.