Культура цукровий буряк (особливості вирощування та зберігання)

Цукровий буряк-дворічна культура. У перший рік формується розетка листків і коренеплід. На другий рік виростають стебла, на яких розміщуються плоди.
Може спостерігатися відхилення від дворічного циклу розвитку. У холодну весну на першому році життя виростають квітконосні стебла. Це небажане явище має назву цвітушності. Коренеплоди таких рослин дерев’янисті з низьким вмістом цукру.
Частина коренеплодів, що висаджуються на другий рік для одержання насіння, можуть не формувати пагонів. Такі рослини називаються “впертюхами”. Наявність їх серед висадків-насінників знижує врожай насіння.
Цукровий буряк належить до родини лободових (Chenopodiaceae). Крім цукрового буряку Beta vulgaris saecharifera, до цього виду належать буряк кормовий (B.v.var. crassa), буряк столовий (B.v.var. esculenta) і буряк листяний (мангольд) (B.v.var. cicla).
Цукрові буряки історично пристосовані до районів з достатньо високою відносною вологістю повітря. Рослини погано розвиваються при відсутності опадів у березні і квітні. Період появи сходів повинен бути теплим з помірним дощем, перша половина літа – прохолодною і дощовою, а потім має переважати помірно-суха і тепла погода. За весь вегетаційний період з поверхні грунту, зайнятої цукровими випаровується не більше 25-30% кількості води, випаровуваної рослинами. В основних районах бурякосіяння опадів не вистачає навіть для формування середнього врожаю, тому волога, нагромаджена грунті, протягом осінньо-зимового періоду, стає надійним запасом для максимальної витрати її під час інтенсивного наростання листя і коренеплодів.

Коефіцієнт транспірації коливається в межах 240-400. Для утворення 1 г сирої маси коренеплоду використовується 70-80см.куб, а на 1г цукру – 450-500 г води. При врожайності 400-500 ц/га витрачається з одного гектара біля 5000 м.куб. води. Найвищий врожай одержують при 60-80% НВ. Критичний період цукрових буряків щодо вологи є кінець липня – початок серпня.

Надмірна кількість води наприкінці вегетації призводить до зниження цукристості коренеплодів. Максимальний збір цукру з 1 га спостерігається при вологості грунту 60% НВ. Енергетичною основною рослинництва є сонячна радіація, яка визначається сумою фотосинтетично активної радіації (ФАР) за вегетаційний період. ФАР – частина сонячної радіації в інтервалі довжина хвиль 0,38-0,71 мкм, яка використовується в процесі фотосинтезу. При нагромадженні цукру листки рослин цукрових буряків найбільш інтенсивно використовують синьо-фіолетові (0,40-0,48 мкм), а для росту вегетативної маси – оранжево-червоні (0,65-0,69 мкм) промені.

За значенням для нагромадження цукру в коренеплодах у другій половині вегетації в районах достатнього зволоження на перше місце слід поставити освітлення, на друге – температуру повітря. У районах нестійкого і особливо недостатнього зволоження перше місце займає волога. Ефективність світла і тепла залежить від забезпеченості рослин вологою та елементами живлення. Від теплового режиму залежать схожість насіння, ріст рослин і продуктивність цукрових буряків. Потреба цукрових буряків у теплі за період від сівби до технічної стиглості визначається сумою активних температур 2300-3000 °C.

Найбільш сприятливою для проростання насіння є температура близько 20 °C. Від температури грунту залежить тривалість періоду проростання насіння. Так, при температурі грунту 1-2 °C насіння проростає протягом 45-60 днів, 3-4 °C – 25-30, 6-7°C -10-15, 9-10°C – 8-10 і 11-12°C – 3-4 днів. Сходи цукрових буряків переносять тимчасові заморозки на поверхні грунту -3-5 °C. Життєдіяльність рослин найбільш продуктивно відбувається при температурі коренемісного шару грунту вдень близько 30 °C і вночі – 10°C. Фотосинтез і ріст рослин буряків краще проходить при температурі 20-22°C. Восени перед збиранням рослини буряків переносять тимчасові заморозки до -5°C, а зібрані та невкриті коренеплоди пошкоджуються при температурі -2°C. Активний ріст та накопичення цукру триває до переходу осінніх температур через + 6 °C.

Для формування врожаю цукрові буряки споживають велику кількість поживних речовин. На утворення 1т коренеплодів і відповідної кількості гички з грунту виноситься: N -50-60кг, Р2О5 – 15-20 кг і К2О – 55-75 кг. Цукрові буряки багато виносять з грунту також кальцію, магнію, сірки, марганцю, бору та інших елементів. Оптимальна для цукрових буряків кількість обмінного кальцію в грунті становить 60-70% ємкості поглинання, обмінного магнію і калію – відповідно 10-15 і 3,5%.

Цукровий буряк дуже вимоглива культура до попередників. Причому великий вплив на врожайність коренеплодів мають не тільки попередники, а й культури, що вирощуються перед попередниками. Раціональне розміщення цукрового буряку у сівозміні – основа підвищення продуктивності культур сівозміни.
Найвищі врожаї коренеплодів у районах достатнього зволоження збирають, коли розміщують їх після озимої пшениці в ланці з багаторічними бобовими травами одного року використання. Багаторічні бобові трави збагачують ґрунт азотом, органічною речовиною, підвищують його родючість, сприяють очищенню полів від бур’янів. На посівах озимої пшениці є можливість за допомогою гербіцидів другий рік поспіль тримати поле чистим від бур’янів.
У районах нестійкого зволоження найбільші врожаї цукрового буряку одержують у ланці зайнятий пар – озима пшениця – цукровий буряк. Продовження строків використання багаторічних трав більше одного року зменшує врожай озимої пшениці на 2-3 ц/га, цукрового буряку на 20-25 ц/га та призводить до скорочення площі зернових і до зменшення продуктивності сівозміни.
Небажаним попередником є озима пшениця, що висівається після кукурудзи на силос, бо вона різко знижує врожай пшениці (5-15 ц/га), а на наступний рік і цукрового буряку (40-80 ц/га).
У районах недостатнього зволоження цукровий буряк треба розміщувати насамперед після озимої пшениці у ланці з чорним, удобреним гноєм паром.
Зменшується врожайність коренеплодів, коли їх розміщують після озимої пшениці, якій передувала озима пшениця чи інші стерньові попередники.
У районах достатнього зволоження і при зрошенні у просапній сівозміні допускається насичення буряком до 25%, а в районах нестійкого і недостатнього зволоження – до 20%.
Повторні посіви буряку на одному і тому ж полі спричинюють “буряковтому” ґрунту, що обумовлюється нагромадженням шкідників, хвороб (нематоди, попелиці, гнилі, церкоспороз, пероноспороз та ін.). Беззмінне, монокультурне вирощування призводить до зниження врожайності і цукристості навіть при внесенні гною і повного мінерального удобрення.
У сівозміні цукровий буряк можна вирощувати на тому ж полі не раніше, як на 4-й рік. При зараженні ґрунту нематодою – через 5 років, а при сильному зараженні – аж через 6-7 років.
У зоні достатнього зволоження цукрові буряки розміщують після озимої пшениці в ланках сівозміни з багаторічними травами одного року використання, зайнятих удобрених гноєм парів, гороху. Ланка сівозміни з кукурудзою на силос дещо знижує продуктивність буряків. У зоні нестійкого зволоження перше поле цукрових буряків розміщують в ланці із зайнятим паром, а друге – в ланці з багаторічними бобовими травами однорічного використання. У зоні недостатнього зволоження розміщують цукрові буряки в ланках сівозміни з чорним удобреним паром, багаторічними травами на один укіс та однорічними культурами на один укіс.

Цукровий буряк – добрий попередник для ярих зернових, зернобобових. На рано зібраних площах у зоні достатнього зволоження в останні роки після нього розміщують озиму пшеницю.

Цукровий буряк дуже вимогливий до рівня удобрення. Він використовує значно більше елементів живлення, ніж інші культури. На кожні 100 ц коренеплодів і відповідної кількості гички з ґрунту виноситься 50-70 кг азоту, 10-20 кг фосфору, 60-80 кг калію, по 10-20 магнію і кальцію, 5 кг сірки.
Найбільш ефективно вносити мінеральні добрива одночасно з органічними. Останні підвищують ефективність мінеральних добрив, поліпшують технологічні якості коренеплодів. Органічні добрива покращують структуру ґрунту, збільшують вміст елементів живлення, сприяють активній життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів, поліпшують водний і повітряний режими ґрунту.
У підзоні недостатнього зволоження в ланці сівозміна з зайнятим паром, гній рекомендується вносити під попередник цукрового буряку (озиму пшеницю) в нормах 20-30 т/га, а в ланках з багаторічними травами та горохом – безпосередньо під цукрові буряки по 30—40 т/га.
У районах достатнього і нестійкого зволоження для вирощування 450-500 ц/га і більше, норму гною збільшують до 40-50 т/га і вносять його безпосередньо під буряк незалежно від місця цієї культури у сівозміні. Цукровий буряк у цій зоні першочергова культура для внесення органічних добрив.
Вносять підстилковий і рідкий гній перед оранкою без розриву між розкиданням і приорюванням. Використання соломи як добрива одночасно з гноєм дозволяє значно поповнити грунт органічними речовинами і сприяє процесу ґрунтоутворення.
Не рекомендується застосовувати органічні добрива навесні під передпосівний обробіток ґрунту та зимою по снігу. Внесення рідкого гною взимку зменшує його ефективність вдвічі або зовсім не дає позитивних наслідків.
При вирощуванні за інтенсивною технологією 90-95% фосфорних і калійних добрив рекомендується вносити восени під оранку, оскільки ці види добрив дуже повільно переміщуються в ґрунті. Решту під час сівби в рядки. Азотні добрива, що легко вимиваються, вносять перед весняним обробітком ґрунту (70-90%) за 10-14 днів до сівби, а решту у підживлення. Найкраще азот для підживлення внести у фазі 4-х пар листків, не пізніше 6-ти пар справжніх листків.
Орієнтовні норми внесення мінеральних добрив залежно від зони вирощування і величини врожаю подано в табл. 6. Найкраще співвідношення елементів живлення N:P:K=1:1:1.
Надмірна доза азоту збільшує вміст амідного азоту в коренеплодах, знижує цукристість і вихід цукру.
Для одержання високих врожаїв (понад 500 ц/га) без органічних добрив норми внесення мінеральних добрив необхідно збільшувати до N200-250Р160-180 К200-220
Цукровий буряк дуже реагує на кислотність ґрунту і вимагає нейтральної реакції.
З фосфорних добрив під цукровий буряк використовують суперфосфат, з калійних – калійну сіль, хлористий калій, калімагнезію. Рослини добре реагують на внесення каїніту, в якому багато мікроелементів.

Цукровий буряк формує основну частину врожаю в ґрунті, і є вимогливим до стану орного горизонту. Тому своєчасний і якісний обробіток ґрунту має надзвичайно велике значення для формування високого врожаю коренеплодів.
Важливо якісно заробити рослинні рештки, солому, внесені добрива. Найбільш поширені два способи основного обробітку ґрунту – поліпшений і напівпаровий.
Поліпшений обробіток передбачає дворазове лущіння стерні. Перше проводять дисковими лущильниками (ЛДГ-10) в два сліди під кутом 30-45° на глибину 5-6 см. Якщо солома використовується як органічне добриво та при пересиханні ґрунту, краще використовувати для першого лущіння важкі дискові борони (БДТ-3, БДТ-7, БДВ-6). Це прискорює розкладання соломи, зменшується випаровування вологи, провокується проростання насіння бур’янів, знищуються або пригнічуються вегетуючі бур’яни.
Через 10-12 днів після першого проводять друге лущіння лемішними лущильниками (ППЛ-5-25, ППЛ-10-25) на глибину 12-14 см в агрегаті з важкими боронами.
При появі бур’янів після лущіння їх знищують поверхневим обробітком з допомогою боронування, культивації та ін. Після внесення органічних і мінеральних (фосфорних і калійних) добрив проводять зяблеву оранку на глибину 28-32 см наприкінці вересня – початку жовтня плугами ПЛН-5-35 і ПЛП-6-35. Для поліпшення якості зяблевого обробітку краще використовувати двоярусні плуги ПЯ-3-35; ПНЯ-4-40, ПН-4-40.
Цукровий буряк дуже негативно реагує на веснооранку. Ґрунт ні в якому разі не можна орати, якщо він перезволожений. При цьому утворюється плужна підошва, ґрунт запливає, ущільнюється і рослини можуть поглинати поживні речовини і вологу тільки з орного шару. Коренева система майже не засвоює їх з підорного шару.
На важких ґрунтах орний шар поглиблюють за допомогою ґрунтопоглиблювачів на 37-40 см.
Поліпшений спосіб обробітку ґрунту найбільш ефективний у районах нестійкого та недостатнього зволоження.
Напівпаровий обробіток ґрунту рекомендується застосовувати у районах достатнього зволоження з вищою забур’яненістю полів. Він складається з лущіння стерні на глибину 5-6 см дисковими лущильниками в 2 сліди. Після внесення органічних і мінеральних добрив поле орють на глибину 28-32 см плугами з передплужниками в агрегаті з важкими боронами (БЗТС-1,0), а в посушливих умовах – з котками ЗККШ-6, не пізніше першої декади серпня.
При забур’яненні кореневищними бур’янами (пирій, гострець, свинорий) спочатку лущать лемішними знаряддями на глибину 12-14 см, щоб вивернути кореневища бур’янів на поверхню, пізніше їх розрізають дисковими лущильниками, якими обробляють у 2-3 сліди. Оранку проводять при відростанні бур’янів.
У міру з’явлення сходів бур’янів виоране поле декілька разів обробляють боронами або культиваторами для знищення нових хвиль пророслих бур’янів.
У другій половині жовтня поле необхідно розпушити на глибину 16-20 см плугами без полиць або плоскорізами. Одночасно можна вносити аміачну воду. Напівпаровий обробіток зменшує забур’яненість на 30-50%, збільшує запаси вологи в ґрунті на 20-30 мм.
Важливо провести пізно восени щілювання на глибину 45-50 см з допомогою щілювача ЩП-3-70.
При пізній оранці насіння бур’янів не встигає прорости і дає сходи тільки навесні, забур’янюючи посіви буряку.
Весняний обробіток ґрунту.
Якщо поле добре вирівняне восени, то навесні перший обробіток, як тільки посіріють гребені, розпочинають важкими боронами (БЗТС-1,0). Ґрунт у цей період добре розсипається, тривалість такого стану 2-3 дні. Важливо перший обробіток провести вчасно. Передчасне розпушування призводить до залипання робочих органів ґрунтообробних знарядь, замазування поверхні ріллі, а запізніле спричинює засихання ґрунту і утворення великих грудок. Якісніше ґрунт розпушується при комплектуванні зчіпок СП-16, С-18 тощо в першому ряді важкими боронами БЗТС-1,0, а в другому – посівними боронами ЗБП-0,6А.
Якщо поле невирівняне, то для якісного розпушення використовують два агрегати: перший укомплектований послідовно двома рядами важких і посівних борін; другий шлейф-боронами ШБ-2,5 в першому ряді і посівними боронами ЗБП-0,6А – в другому. Обидва агрегати при мінімальному розриві в часі працюють під гострим кутом до напрямку оранки. Якщо оранка неякісна, після закриття вологи важкими боронами, поле вирівнюють культиваторами КПС-4, АРВ-8,1.
Такий весняний обробіток запобігає втратам вологи, вирівнює і розпушує поверхню ґрунту на глибину 2-4 см, ущільнює насіннєве ложе на оптимальну глибину (рис. 9.1). При цьому вирівняність поверхні поля має бути такою, щоб при накладанні триметрової рейки між нею і поверхнею ґрунту не було западин понад 3 см.
Метою обробітку ґрунту є розпушення зони загортання насіння і збереження сформованої за зиму структури орного шару. Верхній шар ґрунту розпушують на глибину 2-4 см, більше коливання глибини недопустиме. Насіннєве ложе має бути твердим і забезпечувати капілярне підняття вологи до насіння.

Передпосівний обробіток ґрунту і сівба – це єдиний технологічний комплекс. Розрив у часі між передпосівним обробітком і сівбою має бути мінімальним – не більше півгодини. Якщо сіяти пізніше, верхній шар ґрунту пересихає, що різко зменшує польову схожість насіння.
Сучасні ґрунтообробні знаряддя дозволяють підготувати ґрунт для сівби цукрового буряку за 1-2 проходи. Передпосівний обробіток за допомогою “Європак 6000”, Компактора, Комбінатора ЛК-4, Унімат, Україна-АПБ-6, АРВ-8,1-0,2 запобігає переущільненню ґрунту, що спричинюється багаторазовими проходами однофункціональних агрегатів. Комбіновані агрегати за один прохід виконують понад чотири операції – вирівнювання, подрібнення грудок, розпушення, ущільнення насіннєвого ложа. При настанні фізичної стиглості ґрунту, поле до сівби цукрового буряку можна підготовити за один прохід. Це є важливим елементом енергозбереження і передумовою високоякісної сівби.
Головними помилками при передпосівному обробітку ґрунту є надто ранній початок робіт при ще сирому ґрунті, надмірна кількість робочих проходів через те, що окремі операції не поєднуються в одному агрегаті, велика робоча швидкість агрегатів, глибоке передпосівне розпушування.
Передпосівний обробіток ґрунту проводять під невеликим кутом до напрямку сівби.
Не бажано використовувати для передпосівного обробітку ґрунту просапні культиватори КПС-4; КПГ-4. Це призводить до нерівномірності обробітку ґрунту, збільшенню втрат вологи, значної гребенистості поверхні ґрунту, а в кінцевому результаті до значного зниження польової схожості насіння.

Підготовка насіння. Сорти.
Для сучасних технологій використовують насіння з лабораторною схожістю не менше ніж 90%, а одноростковість має бути більше ніж 95%.
Зараз насіння продають не за масою, а за посівними одиницями. Одна посівна одиниця містить 100 000 насінин. При висіві на одному гектарі однієї посівної одиниці на 1 м2 припадає 10 насінин, а на один метр довжини рядка 4-5 насінин. Висівають 1,2-1,8 посівних одиниць, а інколи і більше.
У посушливих умовах, або при низькій культурі землеробства, не варто використовувати дражоване насіння. Тут краще висівати “голе” насіння.
Для захисту молодого проростка від ґрунтових шкідників і хвороб, насіння обробляють протруйниками, які мають інсектицидну і фунгіцидну дію. Це екологічно доцільний агрозахід, оскільки використовуються менші норми пестицидів, зберігається більше корисних ґрунтових організмів, порівняно з суцільним обробітком поля пестицидами чи внесенням гранулятів у рядки.

Способи сівби.
Основний спосіб сівби – пунктирний з шириною міжрядь 45 см. Дуже важливо дотриматися прямолінійності сівби. Використовують сівалки ССТ-12Б, ССТ-12В, ССТ-18В, пневматичні сівалки точного висіву СТВТ-12, СУПК-12А, УПС-12, Контур (Амацоне), Унісем (Сікам), Мультикорн (Кляйне), Оптіма ACCORD. Вони повинні забезпечити точне однозернове розміщення насіння в рядку. Механічні сівалки забезпечують точний висів при швидкості 4-6 км/год, пневматичні – при 7-8 км/год. Весь комплекс машин у буряківництві розрахований на чітке дотримання відстані між рядками – 45 см. Зміщення відстані між рядками призводить до вирізання рядків під час міжрядних розпушень і до втрат урожаю коренеплодів при збиранні.

Глибина сівби.
На високоокультурених полях за високоякісної підготовки ґрунту і достатнього забезпечення вологою глибина загортання насіння становить 2-3 см. В умовах нестійкого і недостатнього зволоження її збільшують до 3-4 см. Загортання насіння глибше 4 см призводить до зниження польової схожості Насіння не проростає також при висіві в сухий і дуже розпушений шар ґрунту.
Важливо висіяти насіння на ущільнене ложе з незруйнованою капілярною системою. За таких умов навіть у суху погоду забезпечується доступ ґрунтової вологи до насіння. Розпушений верхній шар ґрунту має бути не дуже товстим (2-4 см), щоб крізь нього легко надходив кисень з повітря і тепло. Польова схожість насіння при цьому досягає 70-90% і більше.
Відхилення від заданої глибини повинно бути не більше як на ±0,5 см. Це забезпечить високу якість збирання. Будуть відсутні коренеплоди, де гичка обрізана недостатньо, або разом з гичкою відрізається значна частина головки коренеплоду.
При збільшенні швидкості руху посівного агрегату вище рекомендованої глибина загортання насіння зменшується, а рівномірність розподілу насіння по довжині рядка погіршується.

Норма висіву.
Норму висіву встановлюють з врахуванням погодних і ґрунтових умов, окультуреності полів, посівних якостей насіння.
Коли визначають норму висіву насіння, то треба врахувати що різниця між польовою та лабораторною схожістю може становити 15-35%. Крім того, до змикання рядків втрачається 5-10% вес­няних сходів. Для одержання високої врожайності на 1 га необхідно перед збиранням мати 90 000-110 000 рослин, або 4,5-5,5 рослин на 1 м рядка.
Якщо відстань між насінинами менша 14 см, дражоване насіння не використовують, бо воно дуже дороге. Верхньою межею кількості висіяних дражованих насінин вважають 159000 шт./га, або 1,59 посівної одиниці.
Слід враховувати, що із зниженням норми висіву насіння, а отже і густоти сходів, зменшуються можливості застосування механізмів на догляді за посівами, насамперед для боротьби з бур’янами. Для знищення бур’янів використовують переважно хімічний спосіб.
Якщо умови структури ґрунту і водного режиму несприятливі, рекомендується висівати інкрустоване “голе” насіння, а пізніше формувати густоту рослин механічним або ручним проріджуванням.
За низької польової схожості норма висіву збільшується, але не повинна перевищувати 300 000 клубочків на 1 га.
Кожне поле засівають за 1—2 дні, що забезпечує одночасні сходи і можливість якісного обробітку під час догляду.
Пересівають лише при зменшенні густоти стояння рослин до 40 тис./га на початку травня або 35 тис./га в середині травня. Пересіву в кінці травня необхідно уникати.

Строки сівби.
При визначенні строків сівби необхідно враховувати, що для проростання насіння потребує велику кількість води – 150-160% від власної маси, а дражоване – до 200%. Цукровий буряк має довгий вегетаційний період – 180-220 днів, що підвищує цінність ранніх строків сівби.
Сівбу починають з настанням фізичної стиглості ґрунту за температури 5-6°С на глибині 8-10 см. Така температура характерна для першої декади квітня. У пізні і сухі весни цукровий буряк сіють якомога раніше (одночасно з ранніми ярими зерновими культурами). У холодні і дощові весни сівбу проводять слідом за ранніми зерновими.
За даними Уладово-Люлинецької дослідної станції, оптимальними строками сівби цукрового буряку є кінець березня – перша декада квітня (до 12 квітня).
Залежно від метеорологічних умов, календарні строки сівби буряку можуть наступати в кінці березня і закінчуватися не пізніше 25 квітня.
Запізнення з сівбою на один день, порівняно з оптимальним строком, зменшує урожайність коренеплодів на 5-7 ц/га, на 5-6 днів-на 21-71 ц/га.
Перенесення строків збирання на пізніший період не компенсує зазначених втрат. Тому орієнтація на пізніші строки сівби заради зменшення забур’яненості недоцільна, особливо при застосуванні гербіцидів.
Переваги ранніх строків сівби значні. Сучасні сорти характеризуються високою стійкістю до цвітухи, тому остання вже не є перепоною для ранньої сівби.

Якщо відстань між насінинами менша 14 см, дражоване насіння не використовують, бо воно дуже дороге. Верхньою межею кількості висіяних дражованих насінин вважають 159000 шт./га, або 1,59 посівної одиниці.
Слід враховувати, що із зниженням норми висіву насіння, а отже і густоти сходів, зменшуються можливості застосування механізмів на догляді за посівами, насамперед для боротьби з бур’янами. Для знищення бур’янів використовують переважно хімічний спосіб.
Якщо умови структури ґрунту і водного режиму несприятливі, рекомендується висівати інкрустоване “голе” насіння, а пізніше формувати густоту рослин механічним або ручним проріджуванням.
За низької польової схожості норма висіву збільшується, але не повинна перевищувати 300 000 клубочків на 1 га.
Кожне поле засівають за 1—2 дні, що забезпечує одночасні сходи і можливість якісного обробітку під час догляду.
Пересівають лише при зменшенні густоти стояння рослин до 40 тис./га на початку травня або 35 тис./га в середині травня. Пересіву в кінці травня необхідно уникати.

Строки сівби.
При визначенні строків сівби необхідно враховувати, що для проростання насіння потребує велику кількість води – 150-160% від власної маси, а дражоване – до 200%. Цукровий буряк має довгий вегетаційний період – 180-220 днів, що підвищує цінність ранніх строків сівби.
Сівбу починають з настанням фізичної стиглості ґрунту за температури 5-6°С на глибині 8-10 см. Така температура характерна для першої декади квітня. У пізні і сухі весни цукровий буряк сіють якомога раніше (одночасно з ранніми ярими зерновими культурами). У холодні і дощові весни сівбу проводять слідом за ранніми зерновими.
За даними Уладово-Люлинецької дослідної станції, оптимальними строками сівби цукрового буряку є кінець березня – перша декада квітня (до 12 квітня).
Залежно від метеорологічних умов, календарні строки сівби буряку можуть наступати в кінці березня і закінчуватися не пізніше 25 квітня.
Запізнення з сівбою на один день, порівняно з оптимальним строком, зменшує урожайність коренеплодів на 5-7 ц/га, на 5-6 днів-на 21-71 ц/га.
Перенесення строків збирання на пізніший період не компенсує зазначених втрат. Тому орієнтація на пізніші строки сівби заради зменшення забур’яненості недоцільна, особливо при застосуванні гербіцидів.
Переваги ранніх строків сівби значні. Сучасні сорти характеризуються високою стійкістю до цвітухи, тому остання вже не є перепоною для ранньої сівби.
Догляд за посівами передбачає низку послідовно виконуваних операцій.
Через 4-5 днів після сівби проводять досходове боронування посівними боронами (ЗБП-0,6) або райборінками (ЗОР-0,7), впоперек до напрямку рядків на малій швидкості (до 4 км/год.). Суцільне розпушування ґрунту виконують на глибину не більше 2/3 глибини загортання насіння. У прикоткованому ґрунті створюються сприятливі умови для проростання насіння бур’янів, яке через 4-5 днів перебуває у фазі білої ниточки. Боронуванням у цей час можна знищити до 90% пророслих бур’янів.
Сходи буряку з’являються на 8-10 день після сівби, а за низької температури поверхневого шару ґрунту – через 20-25 днів і більше. У прохолодні затяжні весни, коли процес проростання і з’явлення сходів сповільнюється, можна провести 2-3 досходові боронування. Не можна виконувати цю операцію, коли ростки буряків досягли висоти 1 см, бо зуби борін можуть їх обламати. Швидкість руху агрегатів – 7 км/год. При нижчих швидкостях не забезпечується розпушення ґрунту і знищення бур’янів. Перевищення швидкості може призвести до пошкодження проростків буряку.
Якщо після сівби пройшов дощ і виникла загроза утворення ґрунтової кірки, то досходове боронування починають як тільки борони перестануть залипати.
Для руйнування кірки використовують культиватори УСМК-5,4, а до сходів в окремих випадках добрі результати забезпечують кільчасто-шпорові котки.
Післясходове боронування проводять, якщо на одному метрі рядка є не менше ніж 8-10 рослин у фазі 1-2 пари справжніх листків. Боронування на більш ранніх фазах допускається за наявності на одному метрі більше 16-18 рослин. Для боронування використовують агрегат із легких борін, а на сильно ущільнених ґрунтах із середніх борін. При цьому знищується 40-60% бур’янів і 10-20% сходів буряку. Агрегати рухаються під кутом 5-10° до напрямку рядків із швидкістю не більше як 4 км/год. Глибина розпушування ґрунту – 3 см.
За допомогою вчасно проведених до – і післясходових боронувань можна мати значний ефект у боротьбі з бур’янами, крім кореневищних (пирій та ін.).
Система суцільних до – і післясходових розпушень ґрунту боронами не виключає першого мілкого розпушування міжрядь (шаровки), як тільки позначаться рядки сходів (фаза вилочки). Під час шаровки в зоні проходу лап-бритв знищується 95-100% бур’янів, що уціліли після досходових боронувань чи проросли після них, розпушується ґрунт у міжряддях. Шаровку проводять культиваторами УСМК-5,4; КРМ-5,4, “Плай” та ін. Глибина ходу лап-бритв – 2-4 см. Захисна зона 5-7 см з кожного боку рядка. Після бритв у міжрядді розміщується ротаційна батарея, яка додатково розпушує ґрунт і знищує бур’яни.
Якщо на один метр рядка є не менше 10 рослин, ротаційні робочі органи (РБ-5,4) ставлять у захисних зонах рядка. При цьому в рядку знищується 40-55%) бур’янів, сходи зріджуються не більше 10%. Швидкість руху агрегату при шаровці – не більше 4 км/год.
На ущільнених і забур’янених ґрунтах на шаровці застосовують культиватори КФ-5,4 з робочими органами фрезерного типу.

Формування густоти.
Густота стояння рослин на 1 га перед збиранням у зоні достатнього зволоження має становити 95-100 тис; у зоні нестійкого зволоження 90-95 тис; у зоні недостатнього зволоження 85-90 тис.
Існує декілька варіантів сівби, що передбачають:
1) сівба на задані відстані між насінинами, яка б гарантувала одержання і збереження розрахункової кількості рослин;
2)висів 8-10 насінин, що гарантують кінцеву оптимальну густоту;
3)сівба збільшеними нормами насіння і одержання сходів, які значно перевищують необхідну кількість. Густоту формують вручну і механізмами, щоб мати 5,5-6,0 рослин на 1 м рядка.
Надзвичайно важливо вчасно сформувати густоту рослин. Розпочинають її після появи сходів у фазі вилочки, а завершити цей вид роботи необхідно до появи 4 пари листків. При запізненні з проривкою рослини “стікають” і виростають низькопродуктивними.

Формувати необхідну густоту можна такими способами:
1) вручну;
2) до- і післясходовими боронуваннями;
3) вздовжрядним проріджуванням за допомогою УСМП-5,4, за наявності 8-11 рослин/м2;
4) поперечне проріджування (букетування) за допомогоюУСМК-5,4 на забур’янених полях, за наявності 12 рослин/м2 ібільше;
5) сівба на кінцеву густоту.

Догляд за посівами після формування густоти повинен забезпечити утримання поля в розпушеному і чистому від бур’янів стані. Перший раз розпушують ґрунт у міжряддях після формування густоти у фазі утворення в рослин 2-3 пар справжніх листків. Як правило, його поєднують з підживленням азотом. Підживлювальний ніж розміщують посередині міжряддя з глибиною ходу 10-12 см. Перед підживлювальним ножем розміщують по дві однобічні плоскорізні лапибритви з шириною захвату 15 см, що встановлені на глибину обробітку 8-10 см. При вивертанні брил глибину зменшують до 5-6 см. Захисна зона 7-8 см.
Необхідність наступних розпушувань, їх періодичність, глибину, строки визначають залежно від ущільнення ґрунту і появи бур’янів. За великої кількості опадів глибину розпушування збільшують до 14 см, а при невеликих опадах її зменшують до 7 см. Для обробітку ґрунту на глибину 5-7 см застосовують лапи-бритви, а на більшу – долота і стрільчасті лапи.
Для міжрядних обробітків використовують культиватори УСМК-5,4; КФ-5, -4. Кращих результатів досягають при використанні нових машин КОЗР-5,4-01 (12 рядків) і КОЗР-8,1-01, які обладнані ротаційними робочими органами, дозволяють розпушувати ґрунт на глибину 2,0-2,5 см. Наступні розпушування ґрунту в міжряддях з присипанням бур’янів ґрунтом в зоні рядків з внесенням добрив проводять культиватором КОЗР-5,4-02 та КОЗР-8,1-02.
Вдруге ґрунт рекомендується розпушувати через 8-10 днів після першого на глибину 7-14 см використовуючи долота і стрільчасті лапи. Захисна зона 10-12 см. Пророслі бур’яни в рядку присипаються ґрунтом за допомогою підгортальних дисків, коли рослини буряку мають висоту 6 см. Два присипання бур’янів за ефективністю прирівнюються до дії після сходового гербіциду.
Перше присипання проводиться в фазі 2-3 пар справжніх листків у буряку. На односторонню лапу-бритву встановлюють підгортачі шириною 40 мм. Вдруге присипання бур’янів у зоні рядка проводять у фазі 4-5 пар справжніх листків у буряку підгортачами шириною 60 мм, встановленими на стрільчасту лапу. Висота ґрунтового гребеня при першому присипанні має бути 2-3 см, при другому – до 5 см. Не допускається присипання точки росту рослин буряку. Для насипання ґрунту використовують також підгортальні диски.
Третє розпушування міжрядь на глибину 7-14 см проводять долотами та підгортальними дисками. Захисна зона 12-14 см. Міжрядні розпушування припиняють після змикання листків у міжряддях.

Наростання маси коренеплодів і підвищення цукристості триває у вересні, жовтні і навіть за теплої погоди у листопаді. Раннє збирання зменшує вихід цукру з гектара, пізнє пов’язане з втратами урожаю внаслідок несприятливих погодних умов – тривалі дощі, сніг, морози.
У вересні урожайність зростає на 15-30%, цукристість – на 1,4-1,8%.
Строки збирання коренеплодів необхідно встановлювати залежно від площі, забезпечення механізмами з таким розрахунком, щоб збиральні роботи завершити до кінця жовтня.
Збирають буряк комплексом шестирядних машин роздільного збирання – причіпною гичкозбиральною БМ-6А; МБП-6 та самохідною коренезбиральною КС-6; РКС-6; РКМ-6. Вантажать буряки з кагатів навантажувачами СНТ-2ДБ або СПС-4,2А. В останні роки використовуються зарубіжні комбайни Холмер (Німеччина), Плойжер (Голландія), Лектра Моро, Верват (Франція).
Зрізають верхню частину коренеплоду з черешками гички. Якщо зрізується 1 см шийки коренеплоду, втрати урожаю становлять 5-7%, а при зрізанні 3 см зростають до 20-27%. Рівномірно зрізати гичку можна лише на добре вирівняному перед сівбою ґрунті, загортанні насіння на одну і ту ж глибину, рівномірному стоянні рослин в рядку.
Викопувальні робочі органи коренезбиральних машин не повинні травмувати коренеплодів. Обламування хвостиків у коренеплодів приводить до втрат врожаю. Якщо в ґрунті залишились хвостики довжиною 3,5 см втрачається 5-6% урожаю, при довжині 5 см – втрати зростають до 10-12%.
Гичку використовують як зелений корм для годівлі худоби, силосують або розстеляють на полі як сидеральне добриво.
Коренеплоди в день збирання вивозять на бурякоприймальні пункти, щоб не допускати їх висихання в полі.

Вебінар “Основні шкідники і хвороби овочевих коренеплідних (морква, буряки, селера, пастернак) культур та заходи захисту від них.”

Цукрові буряки: характеристика, технологія отримання цукру, сорти, правила культивування, збір і зберігання врожаю

Цукрові буряки – популярна технічна культура, тому технологія обробітку відома в багатьох регіонах Росії. Цукор, що отримується з цієї культури, широко використовують великі виробники і представники малого бізнесу в цукровій промисловості.

Загальна характеристика

Цукровий буряк є дворічною коренеплідні рослина, а його вирощування з метою отримання цукру і харчування тварин є економічно вигідним. Деякі райони нашої країни виділяють під вирощування культури значні посівні площі.

Опис і характеристика цукрового буряка передбачає формування в перший рік обробітку культури розетки з прикореневого листя, а також утворення досить м’ясистого коренеплоду з високим вмістом сахарози. Використання якісного насіння і агротехніки дозволяють отримати високий урожай. Кількість і якісні характеристики коренеплодів безпосередньо залежать від грунтово-кліматичних умов в регіоні обробітку, і від того, наскільки добре дотримуються вимоги агротехніки. Базисна цукристість врожаю залежить від того, скільки сонячних днів випадає на період з серпня до жовтня.

Економічна ефективність буряківництва базується на основних показниках, представлених врожайністю цукрових буряків, трудомісткістю, собівартістю, а також рентабельністю виробничого процесу. На територію западносибирского району припадає близько половини валового збору цукрових буряків в нашій країні. Збір в Росії і на території Башкирії осуществляетсяпоздней восени. Середня врожайність в нашій країні становить близько 17,8 тонн з гектара.

Цукрові буряки: обробіток (відео)

Технологія отримання цукру з коренеплодів

Виробництво цукру з цукрового буряка включає в себе наступні послідовно здійснювані операції:

• перевезення врожаю на місце отримання продукції і очищення від домішок;
• подача коренеплодів за допомогою гідравлічного транспортера з частковою мийкою;
• остаточна мийка буряка в спеціальних мийних установках;
• електромагнітна очищення чистої буряка і подальше зважування;
• стружечная нарізка коренеплодів;
• диффузионное витяг соку з подальшим очищенням;
• двоетапна обробка соку буряка за допомогою вапна;
• обробка бурякового соку сатураційного газом з метою зниження вмісту розчинних кальцієвих солей;
• фільтрація і сульфітація соку;
• згущення соку.

На заключній стадії очищений буряковий сироп піддається уварювання до утфелю, що містить близько 55% викристалізувалися цукрів. Остаточна продукція – цукор-пісок, який має температурні показники на рівні 55-60 ° С обробляється в сушильно-охолоджувальній установці.

Сорти, правила обробки і посадки насіння

Особливо затребувані диплоїдні гібридні форми «Еліксир», «Тайфун», «Дженні», «Моллі», «Фламінго», «Кавказ» і «Імперіал», а також спеціальний гібрид типу NE «Ангус» і «Протеси». Перед посадкою обов’язково роблять обробку насіння і готують поле, видаляючи бур’яни і здійснюючи глибоку перекопування грунту. Насіння, перед тим як здійснити сівбу, потрібно піддати підготовці:

• груба очистка від домішок;
• шліфування насіннєвого матеріалу;
• оцінити колір і розміри насіння, провівши калібрування;
• дражуванням поживними речовинами у вигляді суміші на основі перегною і патоки. Для обробки кілограма насіння досить пари кілограм перегною, 0,3 кг патоки і 0,7 л води;
• добове замочування насіння у воді кімнатної температури.

Посів в умовах присадибної городництва проводиться ручним способом. При висіві в виробничих масштабах повинні бути задіяні спеціальні сівалки або інша техніка для посіву.

Підготовка ґрунту і сівозміну

Під посів буряка рекомендується застосовувати органічні добрива у вигляді гною або компосту, доповнені мінеральними комплексами. Підзолисті ґрунти і кислі грунти потребують внесення вапна. Хороший результат дозволить забезпечити повне добриво NPK, що вноситься під зяблеву оранку. Високу ефективність має простий і подвійний суперфосфат, а також преципитат і фосфат-шлак. Вилужені чорноземи, опідзолені суглинки і сірі лісові грунти бажано поліпшити внесенням фосфоритного борошна.

Як азотовмісних добрив переважно використовувати натрієву селітру на додаток до фосфорно-калійних добрив під глибоку зяб. На чорноземі можна скористатися сечовиною, сульфатом амонію, аміачною селітрою. При використанні інтенсивної технології є економічно доцільним використовувати складні добрива у вигляді нітрофоски, нітроамофоски, карбоаммофоскі і амофосу. На будь-яких типах грунту максимальна врожайність буряка забезпечується внесенням повного мінерального добрива.

Збір цукрових буряків (відео)

Загальні правила бурякової сівозміни наступні: посів чорних, зайнятих, сидеральних культур – вирощування озимих зернових культур – посів цукрових буряків – культивування ярих зернових.

Правила догляду

Догляд включає в себе Шарівку або неглибоке розпушування грунту, букетіровка або проріджування посадок цукрових буряків, поздовжні і поперечні обробки, регулярні поливи і підживлення.

підживлення

Дуже важливим заходом є внесення добрив у вигляді фосфорно-калійних підгодівлі з додаванням азоту. Важливо пам’ятати, що зайве внесення азоту здатне негативно відбиватися на якості врожаю, так як спостерігається накопичення в рослині нітратів.

Терміни підживлення Добриво Правила внесення Після утворення пари справжніх листочків. Сечовина або натрієвої селітри. Розчин борної кислоти, розведеної з расчёта2-3 кг / га Проведення рідкої кореневого підживлення На стадії освіти десяти-дванадцяти листя. Будь-яке рідке мікродобриво з бором в органоминеральной і марганцем в хелатній формі з додаванням карбаміду з розрахунку 1 кг на 20 л робочого розчину Проведення рідкої кореневого підживлення Остання декада червня Натрієва підгодівля культури кухонною сіллю, розведеною з розрахунку 60 г на 10 л теплої води Розчин кухонної солі , настояний на трав’яному добриві серпня Деревна зола Коренева підгодівля деревною золою у період активної вегетації підживлення «Адоб-бором», «Еколист-бором» або «Солюбор» Позакореневе підживлення по листю в пасм урную, але суху погоду

полив

Необхідність здійснення зрошувальних заходів, а також термін і норма поливу, повинні визначатися погодними умовами і показниками вологості грунту. Посіви цукрових буряків здатні болісно реагувати як на недостатні, так і на надмірні показники грунтової вологості. Тривалі перерви між поливами стимулюють утворення нових кореневих волосків і листя, що сприяє зниженню цукристості та інші показників якості коренеплодів. Приблизно за три тижні до збору врожаю поливи необхідно припинити.

Захист від хвороб і шкідників

Крім профілактичних заходів за місяць до здійснення посівних робіт з метою захисту проростків і сходів проводиться обробка насіннєвого матеріалу інсектицидними препаратами типу 35% «Фурадан» або змочується порошком «Гаучо» з витрати 20 кг на тонну.

Після появи сходів посіви обробляються 10% «Фастак», «Карате» або «Бі-58 новим». Хороший результат дає обробка посадок до змикання бадилля в рядках 60% «диазинон», 40% «Діазол», 40% «Дурсбаном» або 40% «Пірінексом».

Терміни та особливості збору врожаю

Цукровий буряк слід закладати на зберігання без миття. Якщо правильно зібраний урожай, а коренеплоди не мають пошкоджень, то урожай без втрат може зберігатися протягом усієї зими, а іноді і весни.

У вересні або жовтні, безпосередньо перед збором врожаю, грунт на грядках рекомендується рясно пролити теплою водой.Корнеплоди в умовах присадибної городництва необхідно прибирати вручну, після чого висушувати на свіжому повітрі і акуратно, то ретельно очищати від земляних грудок.

Як виготовляється цукор з буряка (відео)

зберігання коренеплодів

Цукрові буряки добре зберігатися в льохах і підвалах, при оптимальних температурних показниках в + 2ºС і вологості на рівні в 90%. При зберіганні в теплих умовах коренеплоди починають швидко проростати, а також швидко в’януть і псуються. Протягом всього терміну зберігання буряків, потрібно в обов’язковому порядку перебирати коренеплоди, отбраковивая зіпсовані або зів’ялі.

Новости

Цена гидроизоляции крыши Во-1-х, этот комплекс действий защищает сооружение от разрушительного воздействия осадков. Без гидроизоляции в строении возникают протечки (а гидроизолирующее покрытие держит воду даже при резких перепадах

Гидроизоляция пола в ванной Процесс выполнения гидроизоляции Гидроизоляционный раствор следует наносить в 2 этапа: первый слой раствора следует нанести на пол, а через 4-6 часов второй . Как правило, выполняется она специальными

Гидроизоляционная пленка для кровли Основные разновидности пленочных гидроизоляционных материалов Для защиты крыши от негативного воздействия влаги, могут применяться следующие виды материалов: Именно мембраны считаются оптимальным выбором

Гидроизоляция пола перед стяжкой В повседневной жизни рано или поздно все сталкиваются с «несанкционированным» проникновением воды из или в помещения проживания. Мы топим, нас топят, или в своем доме на первом этаже появляются непредусмотренные

Гидроизоляционная пленка: Что это, какие бывают пленки, инструкция по монтажу, цены за рулон Гидроизоляционная пленка – это материал, который используется для защиты здания от влаги, конденсата и атмосферных осадков. Позволяет существенно продлить эксплуатацию не только здания, но и его основных

Организация кровельного пирога – пароизоляция, утепление, гидроизоляция кровли Принципиально увидеть, что, беря во внимание подобные тенденции, строй компании сразу строят новые дома с мансардой жилого плана, но и обладатели уже построенных особняков также хотят переоборудовать

Обмазочная гидроизоляция для бетона: виды, требование и применение Задачей строительства является не просто построить здание, но и защитить поверхности от проникновения воды. Фундамент, подвал, полы, крыша всегда соприкасаются с водой. Защиты требуют не только места,

Пароизоляция и гидроизоляция: отличие и назначение Каждому человеку хочется, чтобы условия проживания в доме были одинаково комфортны как в летний зной, так и в зимнюю стужу. Но что нужно, чтобы создать в доме благоприятную атмосферу? Конечно же, в условиях

Мастика гидроизоляционная: история появления, многообразие видов Нет необходимости говорить, что гидроизоляция продлевает срок эксплуатации конструктивных элементов зданий и сооружений. Видов защиты от проникновения влаги большое количество. Нас же в этой статье

Гидроизоляция стен от фундамента: материалы, правила Так как фундамент является основой всего дома, то особое внимание необходимо уделить его гидроизоляции. Она будет надежно защищать строение от попадания внутрь как грунтовых вод, так и поверхностных вод