Розрахунок середньої заробітної плати: з’ясовуємо деталі

Середня заробітна плата – важливий показник для обчислення відпускних, лікарняних тощо. При цьому для кожної з таких виплат існують окремі правила його розрахунку.

Як розрахувати середню зарплату за Порядком № 100

Відпускні, відрядження тощо. Для того, щоб визначити розмір відпускних, обчислити суму вихідної допомоги або оплатити дні, за які зберігається середній заробіток (наприклад, за час відрядження) підприємства послуговуються Порядком обчислення середньої зарплати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100). Дія цього нормативного документу поширюється на всіх роботодавців, уключаючи фізосіб – підприємців, а також фізосіб, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників. Порядок № 100 має застосовуватися під час обчислення середньої зарплати для будь-яких видів відпусток, крім декретної.

Не застосовують Порядок № 100 під час оплати праці за час відряджень держслужбовців. Це випливає з ч. 5 ст. 42 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі – Закон про держслужбу), згідно з яким за держслужбовцем на весь період відрядження зберігаються його посада та зарплата. Себто у цьому випадку не порівнюють фактичну зарплату із середньою, позаяк дія норм законодавства про працю поширюється на держслужбовців лише у частині відносин, не врегульованих Законом про держслужбу (ч. 3 ст. 5 Закону про держслужбу). Підтвердило це свого часу й Мінсоцполітики України в листі від 08.11.2016 р. № 1584/13/84-16.

При обчисленні середньої зарплати до розрахунку беруть два календарні місяці, що передують тому, у якому відбувається подія, пов’язана з виплатою. Усі суми нарахованої зарплати слід враховувати в тому місяці, за який вони нараховані та в фактичних розмірах (абз. 2 п. 3 Порядку № 100).

Розрахунковий період для відпускних виплат

Для відпускних розрахунковий період залежить від періоду роботи працівника за відповідним трудовим договором з роботодавцем і складає, як зазначено у таблиці 1.

Відпускні обчислюють множенням тривалості відпустки на середньоденну зарплату.

Її обчислюють в розрахунку на 1 календарний день, при цьому з визначеного у календарних днях розрахункового періоду виключають:

• святкові та неробочі дні, зазначені у ст. 73 КЗпП;
• час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

Розраховують середньоденну зарплату за формулою:

СЗп = Зп : (Дк – Дсн – Дн), де

СЗп – середня зарплата для розрахунку суми відпускних;

Зп – сума заробітної плати за розрахунковий період;

Дк – загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

Дсн – кількість святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період;

Дн – час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково в розрахунковому періоді. Наприклад, час відпустки без збереження зарплати; відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного чи шестирічного віку; простою не з вини працівника, за який за ним частково зберігався заробіток.

Не враховують також робочі дні, які не були відпрацьовані працівником через уведення з ініціативи роботодавця режиму неповного робочого тижня.

Якщо у працівника немає жодного повного місяця для обчислення відпускних чи компенсації за невикористану відпустку або двох повних місяців роботи для нарахування інших виплат, розрахунки проводять з установленої тарифної ставки та посадового (місячного) окладу.

Зі ставки (окладу) обчислюють середню зарплату й коли в розрахунковому періоді відсутній заробіток.

При обчисленні середньої зарплати беруть до уваги всі суми нарахованої зарплати, передбачені законодавством та умовами трудового договору, крім зазначених у п. 4 Порядку № 100. Визначені суми зарплати враховують у тому місяці, за який їх нараховано та у фактичних розмірах, без виключення відрахування податків, стягнення аліментів тощо.

Премії у розрахунку середньої зарплати

Премії та інші виплати за два місяці або триваліший період під час обчислення середньої зарплати додають до заробітку кожного місяця розрахункового періоду. Роблять це у частині таких виплат, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які їх нараховано. Як визначити таку частину? Для цього слід поділити суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду їх нарахування та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої зарплати (абз. 3 п. 3 Порядку № 100).

З роз’ясненнями Мінекономіки щодо порядку обчислення середньої зарплати можна ознайомитися на офіційному сайті цього відомства.

Як розрахувати середню зарплату за Порядком № 1266

Лікарняні та декретні. Лікарняні і допомогу по вагітності та пологах розраховують на підставі середньої зарплати, визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266).

Розрахунковий період для лікарняних та декретних. Розрахунковий період – це період, за який обчислюють середню зарплату для оплати днів тимчасової непрацездатності/відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Він залежить від період роботи працівника за відповідним трудовим договором у роботодавця і складає (див. таблицю 2).

З розрахункового періоду виключають місяці, повністю невідпрацьовані у цьому періоді працівником з поважних причин (з першого до першого числа). Мовиться про (п. 3 Порядку № 1266):

• тимчасову непрацездатність;

• відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами;

• відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;

• відпустку без збереження заробітної плати.

Завважте також на лист Мінсоцполітики України від 11.06.2019 р. № 311/0/247-19, у якому до поважних причин відсутності працівника на роботі відносять також календарні дні участі працівника у виборах на платній основі. А значить, їх теж виключають з розрахункового періоду.

Якщо на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюють шляхом множення суми денної виплати (її розмір встановлюється у відсотках середньоденної зарплати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством) на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Розраховують середньоденну зарплату за формулою:

Зпсрд = Зп : Дк, де

Зпсрд – сума середньоденної зарплати;

Зп – сума зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді;

Дк – кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

У п. 32 Порядку № 1266 сказано: середня зарплата для розрахунку лікарняних та декретних обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до податкових органів. Починаючи зі звітних періодів 2021 року – це відомості з додатку 1 Податкового розрахунку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4.

Як розрахувати середню зарплату

В основі розрахунку відпускних – середня заробітна плата. Її розраховуйте за відомим усім бухгалтерам, які нараховують зарплату та відпускні, Порядком № 100. Воєнний стан змусив законодавців вкотре внести зміни до механізм розрахунку середньої зарплати. Новації, що внесла постанова Кабміну від 08.09.2023 р. № 957 (далі – Постанова № 957) діють з 12 вересня 2023. У консультації допоможемо швидко опанувати обчислення середньої зарплати підприємствах, що через бойові дії змушені переривати свою діяльність

Порядок № 100: для чого він узагалі

Нагадуємо, що Порядок обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабміну від 08.02.1995 № 100 (він же ­– Порядок № 100), регулює:

• розрахунок середньої для відпускних та компенсації невикористаної відпустки . Стосується усіх видів відпусток, окрім декретної.
• розрахунок середньої для випадків збереження зарплати за останні 2 місяці. Наприклад, при відрядженнях;
• розрахунок середньої для вихідної допомоги, вимушеного прогулу, матеріальної допомоги тощо.

Зміни у розрахунку середньої зарплати 2023

Порядок № 100 зазнав змін з прийняттям Постанови № 957. Однак зміни незначні. Для звичайних роботодавців підприємств і фізосіб-підприємців (тобто не бюджетників) ці зміни цікаві лише у частині розрахунку компенсації невикористаних відпусток. Так, у п. 2 Порядку № 100 з’явився такий абзац:

«Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.»

Інші зміни у Порядку № 100 пов’язані з розрахунком матеріальної допомоги у розмірі середньомісячної зарплати (зокрема вирішення соціально-побутових питань), яку надають своїм працівникам держорганів та органів місцевого самоврядування, зокрема за Порядком надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що затверджений постановою Кабміну від 08.08.2016 № 500.

Помилка в сумі зарплати призводить до сумних наслідків. Якщо виплатите занадто мало або невчасно — покарає трудова інспекція. Не сплатите із зарплати податків — претензії пред’явить податковий інспектор. Тримайте поради із розрахунку зарплати і зарплатного авансу, які враховують вимоги і трудового, і податкового законодавства на 100%

Середня зарплата для компенсації відпускних 2023

Для розуміння даного правила можна звернутися до Роз’яснення щодо порядку обчислення середньої зарплати після Постанови № 957 від Мінекономіки (далі – Роз’яснення Мінекономіки). Дане роз’яснення, до речі, містить і приклади обчислення середньої для компенсації відпускних з урахуванням нововведених Постановою № 957 правил.

Виходить, що для всіх працівників, які подають заяву на отримання компенсації за невикористану відпустку з 12 вересня 2023 року по 31 грудня 2023 року, зокрема при звільненні, діють такі правила:

• розрахунковий період включає лише повністю відпрацьовані місяці 2023 року, тобто визначається з урахуванням введеного до п. 2 Порядку № 100 обмеження;
• виплати відповідно беруться лише ті, які були після 01 січня 2023 року.

В усьому іншому розрахунок середньої при нарахування компенсації відпускних у 2023 році відбувається за загальними правилами (тобто як для відпускних), у т.ч.:

• суми зарплати враховуються у тих місяцях, за які вони нараховані (виняток – премії);
• преміїпід час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток шляхом існуючого перерахунку «вперед». Тобто вони відносяться до періоду, який відповідає кількості місяців, за які такі премії нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Це ж саме стосується інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період. Відтак річна премія, яка нарахована у грудні 2022 року шляхом перерахунку, потрапляє у місяці розрахункового періоду 2023 року.

Приклад 1. Середня зарплата для компенсації відпускних

Працівник звільняється у жовтні 2023. Тоді всі дні невикористаної відпустки «зароблені» ним до 31 грудня 2023 року. Розрахунковий період за стандартних умов був би жовтень 2022 – вересень 2023. Однак з урахуванням Постанови № 957 маємо січень 2023 – вересень 2023 (273 к. дні, святково-неробочих днів, враховуючи правила організації трудових відносин під час воєнного стану, немає). Якщо зарплата працівника за згаданий період була 90000 грн, то маємо такий розрахунок середньоденної зарплати для компенсації відпускних:

Приклад розрахунку середньої, коли є річна премія чи інші заохочувальні виплати є у згаданому Роз’ясненні Мінекономіки.

Середня зарплата для компенсації відпускних 2023 для працівника, у якого не було виплат у розрахунковому періоді

Якщо ж виплат за розрахунковий період у такого працівника, якому нараховується компенсація не було, то:

• у розрахунку використовується значення посадового окладу (чи мінімальної зарплати, якщо вона більша). Так було і раніше (див. п. 4 Порядку № 100);
• середня знаходиться як «(посадовий оклад (чи мінімальна зарплата) × кількість місяців розрахункового періоду)÷кількість календарних днів розрахункового періоду». Так теж було раніше (той же п. 4 Порядку № 100).

Роз’яснення Мінекономіки прикладу з такої ситуації не містить, але судячи з загальної логіки інших прикладів, такий «умовний» розрахунковий період також має обмежуватися місяцями 2023 року. У цьому й полягає новизна розрахунку для таких працівників, так як треба врахувати новий абз. п. 2 Порядку № 100, що внесений Постановою № 957.

Приклад 2. Середня зарплата для компенсації відпускних працівнику без виплат

Працівник звільняється у жовтні 2023 та не має виплат у періоді січень 2023 – вересень 2023, а його посадовий оклад складає 6500 грн. Тоді всі дні невикористаної відпустки «зароблені» ним до 31 грудня 2023 року.

Так як посадовий оклад менший за мінімальну зарплату жовтня 2023 – 6700 грн – то для подальших розрахунків беремо останню. Розрахунковий період за стандартних умов мав би бути жовтень 2022-вересень 2023 (12 місяців). Однак, враховуючи Постанову № 957, «обрізаємо» розрахунковий період місяцями 2023 року – маємо січень 2023-вересень 2023 (9 місяців). Кількість календарних днів за цей період – 273 к. дні.

Розрахунок середньоденної зарплати для компенсації відпускних має бути такий:

Розглянемо також нюанси розрахунку середньої зарплати через обставини воєнного часу, а потім пригадаємо загальні правила розрахунку середньої за Порядком № 100.

Скористайтеся готовими рішеннями, щоб обчислити кількість днів відпустки та середньоденну зарплату демобілізованим працівникам. Стаття допоможе розрахувати відпускні та лікарняні, якщо з 19.07.2022 мобілізовані не отримували середнього заробітку

Як розрахувати середню зарплату, якщо втратили зарплатні дані через проведення бойових дій під час дії воєнного стану

У п. 2 Порядку № 100 міститься зокрема така норма:

«З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану»

Як бачимо, зміна потребує конкретизації. Пояснимо .

Приклад 3. Працівник отримує щомісячну премію, відпрацював усі дні

Приклад 4. Працівник отримує щомісячну премію, у розрахунковому періоді брав відпустку без збереження зарплати

Приклад 5. Обчислюємо середню зарплату для виплати відпускних, якщо підприємство втратило зарплатні дані

Як включити премію до розрахунку середньої зарплати, яку нарахували за неповний період

Не менш цікаве друге уточнення, хоча нормотворці протягнули його під воєнні події. Цитуємо доповнення Порядку № 100:

Щоб вловити причину зміни, згадаймо правила включення премії до розрахунку середньої.

«Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.»

Приклад 6. Обчислюємо середню зарплату для виплати відпускних з урахуванням премії

Приклад 7. Обчислюємо середню зарплату для виплати відпускних з урахуванням відпустки за свій рахунок

Загальні правила розрахунку середньої зарплати за Порядком № 100

Розрахунок середньої заробітної плати: визначаємо розрахунковий період

Перше, із чого потрібно починати розрахунки, – це визначити розрахунковий період. За загальним правилом він дорівнює останнім 12 місяців перед місяцем виходу працівника у відпустку (п. 2 Порядку № 100). Працівник відпрацював менше року – фактичний час роботи, тобто з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийняли (оформили) на роботу не з 1-го числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць ураховується до розрахункового періоду як повний.

Спільний представницький орган, нові строки колективних переговорів, пауза в дії окремих положень колективного договору — з’ясуємо, коли запрацюють ці та інші зміни в регулюванні трудових відносин і до чого ще готуватися роботодавцям

Розрахунок кількості календарних днів у розрахунковому періоді

Щоб визначити кількість календарних днів у розрахунковому періоді слід:

• додати всі календарні дні цього періоду;
• відняти усі святкові та неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП. Однак з 24 березня 2022 року і далі під час воєнного стану святкових і неробочих днів немає (ч. 6 ст. 6 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136);
• відняти дні, коли працівник не трудився відповідно до законодавства або через інші поважні причини і за ним не зберігали заробіток — повністю або частково (абз. 6 п. 2 Порядку № 100).

Поважними причинами вважаються:

• відпустка без збереження заробітної плати (лист Мінсоцполітики від 26.11.2012 № 1203/13/84-12). Такі відпустки надаються відпустки відповідно до ст. 25 і ст. 26 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504;
• час простою не з вини працівників;
• робота у режимі неповного робочого тижня з незалежних від працівників причин. Зокрема, коли наказом по підприємству працівників перевели на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня (лист Мінпраці від 25.05.2009 № 294/13/84-09);
• період відпустки для догляду за дитиною до 3-х або 6 років (за наявності медичного висновку).

Вилучаються із розрахункового періоду дні простою, оплаченого на основі двох третин окладу. Підстава — часткове збереження заробітку (див. п. 2 Порядку № 100). Якщо простій оплачений за середнім заробітком – такі дні не вилучаються.

До відома! Святкові дні:

Перелік святкових та неробочих днів визначає ст. 73 КЗпП (станом на вересень 2023 року):

• 1 січня – Новий рік;
• 8 березня – Міжнародний жіночий день;
• 1 травня – День праці;
• 8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років
• 28 червня – День Конституції України;
• 15 липня – День Української Державності;
• 24 серпня – День незалежності України;
• 1 жовтня – День захисників і захисниць України;
• 25 грудня – Різдво Христове.

У 2023 році ще були у ст. 73 КЗпП (однак правилами воєнного стану день усе одно святковими не були): 07 січня 2023 року (Різдво) і 09 травня 2023 року (День Перемоги над нацизмом).

Робота також не провадиться в дні релігійних свят:

• 25 грудня – Різдво Христове;
• один день (неділя) – Пасха (Великдень);
• один день (неділя) – Трійця.

Із 01.01.2023 урядовці поставили на паузу розрахунок індексації доходів громадян. Але позиція профільних відомств щодо призупинення індексації — неоднозначна. Проаналізуємо законодавство, щоб ви обрали найліпший для вас варіант — призупинити індексацію, продовжувати її виплачувати у 2023 році чи зберегти суму індексації н рівні грудня 2022-го

Визначення заробітку працівника у розрахунковому періоді

При обчисленні середньої зарплати всі виплати включаються до місяців, за які їх нарахували. Тобто зарплата вересня потрапляє до доходів вересня, навіть якщо вона була нарахована на початку жовтня.

Виняток з вищезгаданого правила – премії та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний час, для яких правила перерахунку «вперед» встановлені абз. 3 п. 3 Порядку № 100. Цей виняток зокрема стосується річних, квартальних премій, так і місячних. Такі премії під час обчислення середньої зарплати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Тобто місячна премія потрапляє до доходу місяця, у якому вона нарахована, а не того місяця, за який вона нарахована. Наприклад, премія за вересень, яка нарахована у жовтні, – це дохід жовтня, а не вересня. Щодо квартальних, річних премій та будь-яких інших заохочувальних виплата за 2 місяці та більше, як наслідок, здійснюється перерахунок «вперед», починаючи з місяця їхнього фактичного нарахування. Докладно цей перерахунок премій представлений у матеріалі Як провести розрахунок і нарахування відпускних 2023.

Для обчислення середньої зарплати беруться всі суми нарахованої зарплати, за винятком виплат із п. 4 Порядку № 100. До винятків зокрема потрапляють:

• зарплата, яку нарахували за час роботи працівника у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
• одноразові виплати, наприклад матеріальна допомога, вихідна допомога тощо;
• винагорода держвиконавцям;
• виплати, пов’язані зі святковими датами;
• грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.

Усі виплати включаються до розрахунку в тому розмірі, в якому їх нарахували. Тобто разом із ПДФО, військовим збором, аліментами тощо (абз. 3 п. 3 Порядку № 100).

• основну зарплату;
• доплати і надбавки:
  • за надурочну роботу;
  • роботу в нічний час;
  • суміщення професій і посад;
  • розширення зон обслуговування;
  • виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками;
  • високі досягнення у праці;
  • умови праці, її інтенсивність тощо;

  Розрахунок середньоденної зарплати

  Щоб визначити середньоденну зарплату, сумарний заробіток працівника за розрахунковий період слід поділити на кількість календарних днів за цей період.

  Якщо працівникові надається відпустка за декілька попередніх років, то розраховується одна середня зарплата.

  Щоразу, коли виплачуєте заробітну плату, маєте сплатити ЄСВ. Причому не менше ніж 1/5 суми зарплати. Інакше банк просто не перерахує грошей або не видасть готівку. Та інколи врятувати може довідка-розрахунок. Тримайте готовий зразок, щоб заповнити її з першого разу

  Якщо у розрахунковому періоді не було зарплати

  Якщо у розрахунковому періоді працівник не має заробітку, середньоденна зарплата обчислюється на основі його окладу (тарифної ставки). При чому якщо такий оклад менший мінімальної зарплати – треба брати розмір мінімальної зарплати (п. 4 Порядку № 100). Оклад (мінімальну зарплату) слід помножити на кількість місяців розрахункового періоду.

  Якщо ж працівник працює неповний робочий час — тоді треба брати оклад пропорційно, наприклад на 0,5 ставки буде 0,5 посадового окладу або мінімальної зарплати, якщо вона більша.

  Приклад 8. Мінімальна зарплата в розрахунку відпускних

  Працівниця з дитиною віком до 14 років влаштувалася у жовтні 2023 року на роботу й вирішила через тиждень піти на 14 днів щорічної відпустки.

  У розрахунковому періоді виплати відсутні. Оклад працівниці — 6000 грн.

  Так як мінімальна зарплата для жовтня 2023 року — 6700 грн, то розрахунок проводимо виходячи з мінімальної зарплати:

  • розрахунковий період, який мав бути: жовтень 2022-вересень 2023;
  • сума доходу = 6700 грн × 12 = 80400 грн;
  • кількість днів розрахункового періоду: 365 к. днів. Святкові і неробочі дні у розрахунковому періоді відсутні з причини воєнного стану.

  Розрахунок середньоденної має вигляд:

  Тоді відпускні = 220,27 грн ×14 к. днів = 3083,78 грн.

  Розрахунок середньої заробітної плати військовослужбовцям

  Ще з 19 липня 2022 року роботодавці вже не зобов’язані зберігати середній заробіток за працівниками, яких увільнили від роботи на час військової служби. Такий їх обов’язок скасував Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352 (далі – Закон № 2352). Відповідні зміни було внесено до ч. 3 ст. 119 КЗпП.

  Тепер зберігають лише робоче місце і посаду на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності, а також у фізосіб-підприємців.

  Зміни стосуються працівників:

  • яких призвали на строкову військову службу , військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
  • які уклали контракти на військову службу, зокрема нові, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

  Працівникам, які під час військової служби отримали поранення і лікуються в медичних закладах, потрапили в полон або яких визнали безвісно зниклими, роботодавець також зберігатиме лише місце роботи і посаду (ч. 5 ст. 119 КЗпП).

  Якщо підприємство встановить додаткові порівняно із законодавством трудові пільги для мобілізованих працівників згідно зі ст. 9 1 КЗпП, це не буде порушенням. Також можна й надалі платити мобілізованим працівникам середній заробіток, якщо таку гарантію передбачає колективний договір (ч. 2 ст. 13 КЗпП).

  Колеги! Запрошуємо взяти участь у безплатному вебінарі для бухгалтерів. Не пропустіть!