§ 20. Як відбувалось становлення Афінського полісу

Афіни знаходились у середній частині місцевості Аттика — в середній Греції. Тут також розташовувались й інші невеликі поліси. За легендою, 12 міст Аттики об’єднав у єдину афінську громаду герой Тесей. Ставши царем Афін, він звернувся до мешканців Аттики із закликом: «Прийдіть сюди всі народи!» Побувавши в кожній общині, Тесей пообіцяв захищати їхні права та привілеї. Чи можна довіряти цій легенді? Чому?

1. Як відбувалось об’єднання Аттики

Яким було місто Афіни? Чому об’єднання Аттики відбулось навколо Афін?

На півночі Греції розташована гірська область — Аттика. Найбільше її місто — Афіни. Із посиленням афінської общини інші общини Аттики поступово були або підкорені нею, або злилися з нею добровільно на основі договору.

У центрі Афін на пагорбі для захисту від ворожих нападів було зведено акрополь, де розташувалися головні храми та скарбниця. Найважливішим був храм на честь покровительки міста богині Афіни (нині відомий як Парфенон), що височів на вершині акрополя. Центром міського життя була ринкова площа — агора, де вели жваву торгівлю.

На березі бухти афіняни збудували порт Пірей, що з’єднувався з Афінами коридором із двох стін завдовжки 5-6 км. З Пірею відпливали торгівельні кораблі. Сюди завозили товари з інших регіонів Греції. Поблизу Пірея будували та ремонтували кораблі.

Які частини Афін зображено? З якою сферою життя полісу пов’язана кожна з них?

1. Лео Фон Кленце. Реконструкція Акрополя в Афінах. 1846 р.

2. Афінська агора. Сучасний малюнок

3. Схема порту Пірей: Афіни, Фазерська затока, Пірейський півострів, три бухти порту Пірей (1, 2, 3)

4. Порт Пірей. Сучасний вигляд

2. Як реформи Солона змінили суспільне життя Афін

Чому загострилося протистояння демосу й аристократії? У чому полягала сутність реформ Солона?

Попри закони Драконта, аристократи залишалися при владі, очолювали суд і володіли кращими земельними ділянками. Натомість селяни бідніли, ставали боржниками і поповнювали ряди рабів. Тож афінський демос, який залежав від аристократії, був готовий вдатися до збройної боротьби проти неї. У розпал чвар і заворушень громадяни звернулися до авторитетного афінського політика Солона.

Що можна довідатися з ілюстрації про Солона? Порівняй свої припущення з текстом нижче. Чому, на твою думку, афіняни у складний час звернулись до нього?

Солон пише закони для Афін. Сучасний малюнок

Кілька фактів про людину

Солон (630 — близько 560 рр. до н. е.) народився в Афінах у знатній, але не дуже заможній родині. Завдяки батькові отримав гарну освіту. Багато подорожував, відвідав Єгипет і Малу Азію, де вивчав культуру, закони, політичне та економічне життя різних цивілізацій. Цей досвід він згодом використав у своїй державницькій діяльності.

Був популярним як поет — писав патріотичні вірші, в яких, звертаючись до афінської громадськості, вказував на необхідність зміни несправедливих суспільних відносин.

Близько 594 року до н. е. очолив Афіни й запропонував сміливі на той час закони для пом’якшення суспільних протиріч.

По завершенню реформ Солон полишив Афіни і на 10 років подався в мандри, аби не змінити чогось під тиском невдоволених. За переказами, повернувшись, Солоп збагнув, що Афіни процвітають завдяки його законам, і був вельми вдоволений цим.

Реформи Солона у земельних відносинах:

— скасування всіх боргів, заборона боргового рабства;

— повернення земельних ділянок боржникам;

— звільнення афінян з боргового рабства;

— викуп державним коштом громадян, проданих у рабство в інші країни;

— встановлення максимального розміру земельного володіння для заможних громадян.

Було проведено реформу управління. Громадяни-чоловіки віком від 20 років отримали право брати участь у народних зборах, які проходили регулярно. На зборах вирішували найважливіші питання державного життя, обирали посадових осіб, зокрема архонтів, які управляли Афінським полісом, та Раду чотирьохсот, яка розробляла законопроєкти. Було запроваджено суд присяжних 15 — його членів щороку обирали за жеребом.

15 Форма здійснення судової влади, що передбачає участь громадян у розгляді судових справ і прийнятті судових рішень

Перетворення, втілені Солоном, сприяли розвитку демократії в афінському суспільстві.

Демократія (з грецької demos — народ і cratos — влада) — форма організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державою та свободою громадян.

Основні ознаки демократії: право громадян обирати представників до органів влади; рівноправність громадян; підпорядкування меншості більшості у прийнятті рішень та їх виконанні; виборність основних органів державної влади.

На які розряди поділялось населення Афін? Якими були права й обов’язки громадян? Чи поклали край, на твою думку, реформи Солона боротьбі демосу та аристократії? Чому?

3. Як завершилось формування Афінського поліса

Як Клісфен прийшов до влади? Які були реформи Клісфена?

560 р. до н. е. полководець Пісістрат за підтримки демосу захопив владу і встановив тиранію. Аристократи, противники Пісістрата, полишили країну. Їхні землі було роздано сільській бідноті та обкладено податком (десятою частиною врожаю), що поповнило державну казну.

За правління Пісістрата розвивались землеробство, ремесла, торгівля, кораблебудування, забудовувались Афіни. До міста запрошували знаменитих художників і поетів, було споруджено перший дерев’яний театр. Пісістрат наказав записати творіння Гомера, які існували в усній формі. Афіни перетворилися на культурний центр Греції. Відтоді бере початок і морська могутність Афін.

Невдовзі після смерті Пісістрата тиранію було повалено. Новому архонту Клісфену афіняни доручили розробити нові закони, аби розширити права демосу. За цими законами громадянство визначалося належністю не до роду, а до певного округа. Це послабило політичну силу аристократів — вони втратили вплив на родичів при голосуванні. Для управління військовими справами було створено колегію з 10 стратегів, які керували афінськими армією та флотом.

Завдяки реформам, проведеним Солоном і Клісфеном, афінська община з аристократичної перетворилась на демократичну. Її визначальною рисою була свобода громадян та право брати участь в управлінні державою. Проте афінська демократія була обмеженою. Раби та метеки (вихідці з інших країн, які жили й працювали в Афінах) не мали громадянських прав. Не допускались до державних справ і жінки.

Афінян лякало відродження тиранії, тому за Клісфена було запроваджено остракізм («суд черепків»). Щороку на народних зборах проводили голосування черепками розбитого посуду (остраконами) — на них писали ім’я людини, яка (на думку того, хто голосував) загрожувала демократії. Потім остракони лічили. Та людина, чиє ім’я згадувалося на 5 тисячах черепках, мусила на 10 років полишити територію держави. Жертвами такого методу політичної боротьби часто ставали знамениті афіняни.

У чому полягає зміст остракізму? Чи вважаєш ти такий спосіб попередження тиранії справедливим? Яке переносне значення слова «остракізм»?

Перевір себе

• 1. Якими були склад та становище різних груп населення Аттики у VIII—VII ст. до н. е.?
• 2. Яку політику проводив тиран Пісістрат?
• 3. Які зміни в афінському суспільстві запровадили Солон і Клісфен?
• 4. Оціни реформи Солона з позиції демосу та з позиції аристократів.
• 5. Яким було значення реформ Клісфена? Чому його називають «батьком демократії»?
• 6. Які прояви а фінської демократії можна спостерігати в сучасних демократичних державах?

Виконай завдання до параграфа у робочому зошиті

Оціни себе та своїх однокласників / однокласниць

http://inform1.yakistosviti.com.ua/istoriia/6-klas

А ще ти можеш

Які права мали громадяни Афін? Якими були їхні обов’язки?

§ 35. «Золотий вік» Афін за Перикла

За допомогою хмаринки слів пригадайте, коли і як в Афінах було встановлено демократичний лад. Чи всі жителі Афін мали громадянські права? Які можливості для вільних громадян відкривала афінська демократія?

ПІДНЕСЕННЯ АФІНСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ ЗА ПЕРИКЛА

Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом параграфа, підготуйте опорний конспект (карту пам’яті, схему), яка допоможе схарактеризувати Перикла як державного діяча.

У середині V ст. до н. е. Афіни перетворилися на найбагатшу державу Греції. Час розквіту й могутності Афін називають «золотим віком». Одним з найвидатніших державних діячів Афін був Перикл.

Незважаючи на своє знатне походження, Перикл виражав інтереси демосу. Народ цілком довірив йому управління державою. Тому протягом п’ятнадцяти років (444-429 рр. до н. е.) Перикла щороку обирали стратегом.

Бюст Перикла (Ватиканський музей)

• 1. Зіставте реформи Перикла з реформами Солона (с. 104). Як реформи Перикла змінили становище громадян Афін?
• 2. Визначте ставлення афінських громадян до реформ Перикла.
• 3. Поміркуйте, навіщо запроваджувалася допомога на придбання квитків у театр.

За часів Перикла в Афінах остаточно склався демократичний устрій. У державі вся влада належала демосу — народові. Повноправними громадянами вважалися чоловіки, в яких мати й батько були афінянами.

За часів Перикла в Афінах активно велися будівельні роботи. Усім будівництвом керував видатний грецький скульптор і архітектор Фідій. Афінський акрополь перебудували та перетворили на художній і релігійний центр.

Чи мріяли ви помандрувати Афінами за доби розквіту? У цьому допоможуть сучасні технології. Пропонуємо скористатися мобільним застосунком Acropolis interactive educational VR 3D (можна завантажити за допомогою Google Play). Для завантаження скористайтеся QR-кодом.

• 1. Який зв’язок між демократичним устроєм Афін і розквітом культури?
• 2. Чи були б можливі видатні досягнення в галузі культури за умови відсутності демократії? Зіставте зі стародавньою Спартою — чому вона не стала центром культури?

Пізнавально й цікаво

У 429 р. до н. е. Перикл захворів на чуму. Коли він помирав, друзі згадували, сидячи біля ліжка хворого, який це був чудовий державний діяч. Перикл підняв голову й сказав: «Ви вихваляєте мене, а про найкраще з того, що я зробив, не говорите. Адже за всі роки мого правління за моїм наказом не було страчено жодного афінського громадянина».

• 1. Як ви зрозуміли передсмертні слова Перикла?
• 2. Що було головною метою політичної діяльності Перикла?

Варто зазначити, що афінська демократія мала обмежений характер. Політичними правами користувалися тільки чоловіки. А жінки, метеки, раби жодних прав не мали. Давньогрецька демократія була рабовласницькою.

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

I. Знаю нове

• 1. Складіть запитання до кросворду та дайте йому назву. Запитання мають розкривати роль діяча в історії Давньої Греції. Назвіть, хто з діячів творив історію Афін, а хто — Спарти.

• 2. Завдяки яким заходам Периклові вдалося досягти розквіту афінської демократії?
• 3. Назвіть хронологічні межі «золотої доби» Перикла та внесіть до проєкту «Ілюстрована шкала часу історії Давньої Греції».
• 4. Знайдіть у тексті докази розквіту Афін за Перикла.

Виконайте тренувальну вправу «золотий вік Перикла» за посиланням: https://learningapps.org/watch?v=pqmat87wt19.

II. Обговорюємо в групі

• 1. Чи досконалою була демократія «золотого віку» Перикла? Доберіть аргументи на користь своєї думки.
• 2. Поміркуйте, які особливості політичного устрою Афін за доби Перикла ви хотіли б запровадити в наш час.
• 3. Доведіть або спростуйте тезу: «Афінська демократія розвивалася еволюційним шляхом».
• 4. Поміркуйте, що означають висловлювання Перикла. Чи актуальні вони в наш час?
• Якщо ти не цікавишся політикою, це не означає, що політика не цікавиться тобою.
• Обережніше, Перикле: ти головуєш над вільними людьми, і до того ж над еллінами, і до того ж над афінянами.
• Визнати бідність у нас [афінян] ні для кого не є ганьбою, але велику ганьбу ми вбачаємо в тому, що людина сама не прагне позбутися її працею.

III. Мислю творчо

• 1. Укладіть план розповіді про «золотий вік» Перикла.
• 2. Завершіть роботу над проєктом «Ілюстрована шкала часу історії Давньої Греції».
• 3. Уявіть, що Перикл — наш сучасник і активний користувач соціальних мереж. Створіть сторінку діяча в одній (на вибір) із соцмереж — Facebook чи Instagram — та наповніть її від імені Перикла.

Перикл

Перикл (грец. Περικλής, 495 до н. е. — 429 до н. е.) — державний діяч, стратег, оратор і полководець у Стародавніх Афінах. Період правління Перикла називають «золотим століттям Афін», визнаючи його добою найвищого внутрішнього розквіту Греції.

• Якщо ти не цікавишся політикою, це не означає, що політика не цікавиться тобою [1] .

• За Плутархом, одягаючи плащ стратега, Перикл щоразу собі казав:

• Не вміти переносити бідність ганебно; не вміти позбутися її працею ще ганебніше [4] .

• Народження — благо для тих, що своїми справами залишать вічну про себе пам’ять [6] .

• Та жінка заслуговує щиру пошану, про яку менш за все говорять серед чоловіків, в осуд або в похвалу.

• Біля вівтаря закінчуються права дружби [7] .

• Юнацтво, що загинуло на війні, – те саме, що вилучена з року весна [8] .

Посилання [ ред. ]

1. ↑Перикл на afor.ru
2. ↑Перикл. Цитаты
3. ↑Плутарх, «Изречения царей и полководцев», 41, 1
4. ↑Перикл на aphorism-list.com
5. ↑Фукідід, II, 40, 1
6. ↑Перикл на aforism.su
7. ↑Перикл на raznik.ru
8. ↑ «Риторика» Аристотеля, III, 10, 1411a

• Цю сторінку востаннє відредаговано о 13:41, 20 лютого 2020.
• Текст доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. Умови використання.

• Політика конфіденційності
• Про Вікіцитати
• Відмова від відповідальності
• Кодекс поведінки
• Розробники
• Статистика
• Куки
• Мобільний вигляд