1. Приголосні м’які й тверді

Приголосні звуки – це звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму або лише шуму. При їх вимові струмінь видихуваного повітря натрапляє на різні перепони органів мовлення (язик, зуби, губи), унаслідок чого виникають шуми, які є основою саме приголосних звуків .

Тверді і м’які приголосні — це різні звуки , для позначення яких на письмі використовують ті самі літери: [ л ин] л ин – [ л ‘ін’] л інь.

Напівпом’якшені звуки — це відтінки твердих звуків : [ в’ інок] в інок — [ в ини е кнути] в иникнути.

В українській мові є такі м’які приголосні : [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’], [р’].

Запам’ятати ці приголосні можна, вивчивши таку фразу: «Де Ти З’їСи Ці ЛиНи, аДЗуР».

Звук [й] завжди м’який .

Таким чином, в українській мові 10 м’яких і 22 тверді приголосні . Усі м’які , крім [й], мають парний твердий приголосний .

Д уб [ д уб] — д юшес [ д ‘ушес]; т ам [ т ам] — ба т ько [ба т ‘ко], з убр [ з убр] — з яблик [ з ‘аблик].

Губні: [б], [п], [в], [м], [ф]
(можуть бути напівпом’якшені)

Шиплячі: [ж], [ш], [ч], [дж]
(можуть бути напівпом’якшені)

[ґ], [к], [х], [г]
(можуть бути напівпом’якшені)

• знакомм’якшення (ь): [кол’ори] кольори, [злаз’] злазь ;
• літерами я, ю, є : [р’абий] рябий, [л’ут’н’а] лютня;
• літерою і : [л’іс] ліс, [д’іброва] діброва, [в’ійс’ко] військо .

Літера ї ніколи не позначає м’якості приголосного звука , тому що стоїть або на початку слова ([йісти] їсти), або після голосного ([мозайіка] мозаїка) .

Якщо літера ї займає позицію після приголосних, то за орфографічним правилом перед нею слід ставити апостроф і позначати попередній звук як твердий : [п’ідйізд] під’їзд, [п’ірйіна] пір’їна .

Англійська (латинська) буква Y голосна чи приголосна?

Поясніть будь ласка, коли англійська буква Y голосна, а коли приголосна? Чи є в англійській мові читкі правила відносно літери Y, адже у різних джерелах пишуть по різному.

Відповіді

В англійській мові буква «Y» може відповідати як за голосний, так і приголосний звук. Все залежить від того, у якому місці у слові вона знаходиться.

Правило дуже просте – якщо літера «Y» є першою літерою в складі, в якому є ще якісь літери крім її самої – значить це приголосна. У будь-якому іншому місці слова – голосна.

Наприклад, приголосна «Y» зустрічається у словах «yes», «yellow», «beyond». Слова з голосною «Y»: «gym», «cycle», «sky».

Букви голосними та приголосними не бувають. Голосними та приголосними бувають звуки. Щодо “Y”, так це дві різні літери – “Y” та “Y коротке”. Літера “Y”, залежно від позиції, може позначати як “і”, так і “й” (коротка). Аналогічно, як позначаються різні звуки в словах “юра” і “люди”.

«Y» в деяких словах, наприклад в «yet», виступає в якості приголосної літери (позначаючи власний звук [ j ]). А ось у слові «myth» вона вже голосна літера, так як означає основний звук [ i ]. Але в слові «my» вона вже утворить дифтонг (сполучення основних звуків [ a ] і [ i ]) і, відповідно, також є голосною буквою.

Літера “y” за законами англійської мови – завжди голосна. Може вимовлятися по-різному: “ай”, “і”, “й”. My, why, catalyst, family, year, guy.

Але є один нюанс. Коли вона стоїть на початку слова і вимовляється як “й”, невизначений артикль перед нею ставиться як перед приголосним звуком, а не як перед голосним. Тобто не “an”, а “a”.

Наприклад: a year, a young boy. У жодному разі не an year, an young boy тощо. В інших голосних так не буває. Якщо apple, то строго an apple, а не a apple.

З схожої причини буква “й” в українській мові вважається приголосною – звук жорсткий, голосового звуку, що тягнеться, немає. Але сама буква “y” в англійській – суворо голосна і лише голосна! Їх у англійській всього 6: “a”, “i”, “e”, “y”, “u”, “o”.

Голосний звук – це звук, який утворюється, коли повітря ніяких перешкод на своєму шляху не зустрічає і в основному вимовляється за допомогою голосових зв’язок, у той час як приголосний звук утворюється за рахунок того, що на шляху повітря утворюються перешкоди у вигляді зубів, губ або язика.

Літера “Y” – це свого роду “хамелеон” – вона може бути і голосною, і приголосною! Ця літера у різних словах читається по-різному. Наприклад, у словах “myth” і “hymn” – це безперечно голосна буква, а в словах на зразок “my” – є дифтонг (послідовність двох голосних звуків). Однак в інших словах, таких як “beyond”, “young” або “yes” буква “y” читатиметься, як приголосний звук [ j ].

Досить часто “y” є голосним звуком, проте у цій ролі її “y” і “i” часом взаємозамінні: monkey – monkies. Головною причиною того, що “y” зазвичай відносять до приголосних полягає в тому, що приголосний звук [ j ] показується виключно за допомогою цієї літери.