Прислівники – це з частин промови, яка означає обставини, народ, час, спосіб дії, якість предмета чи його стан. Прислівник може змінювати прикметники, дієслова чи інші прислівники, щоб додати до них додатковий зміст чи точність. Визначити, що слово є прислівником, можна за певними ознаками та правилами.
По-перше, прислівник може відповідати на питання "як?", "де?", "коли?", "чому?", "звідки?" і куди?". Наприклад, "швидко" відповідає питанням "як?", "тут" – питанням "де?", "вчора" – питанням "коли?". Якщо слово відповідає на одне з цих питань, то велика ймовірність, що це прислівник.
По-друге, прислівник може мати специфічну форму або закінчення, яке відрізняє його від інших частин мови. Прислівники часто закінчуються на "-о", "-е", "-скі", "-енько" і так далі. Наприклад, "тихо", "повільно", "ймовірно". Якщо слово має таке закінчення, то є ймовірність, що воно прислівник.
| Прислівник | Визначення | приклад | Уточнення |
|---|---|---|---|
| Швидко | Виражає швидкість, швидкість дії | Він швидко біг вулицею | Може бути утворено від прикметника шляхом додавання суфікса -о |
| Повільно | Виражає уповільнення, повільність дії | Вона повільно розмовляє | Може бути утворено від прикметника шляхом додавання суфікса -о |
| Легко | Виражає незначність зусиль, фізичну чи розумову легкість | Він легко впорався із завданням | Може бути утворено від прикметника шляхом додавання суфікса -о |
| Важко | Виражає значущість зусиль, фізичний чи розумовий тягар | Йому важко піднімати вантаж | Може бути утворено від прикметника шляхом додавання суфікса -о |
Як легко визначити прислівник?
Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка позначає ознаку дії або ознаку ознаки. Вона відповідає питанням «як?», «де?», «куди?», «коли?», «звідки?». і чому?".
Як визначити прислівники?
Прислівник – самостійна частина мови, яка позначає ознаки дії (косити швидко, говорити виразно), предмета (сукня навиворіт, яйце некруто) або іншої ознаки (дуже вигідно, дуже розумна, дуже рано, зовсім рання). У першому випадку прислівник залежить від дієслова, тоді як у другому — від прислівника чи прикметника.
Як довести що це прислівник?
Прислівники незмінні слова: вони не схиляються і не відмінюються, не мають закінчень, не змінюються за родами та числами. І тільки якісні прислівники, утворені від прикметників, мають ступеня порівняння та форми суб'єктивної оцінки: тихо-тише, менш тихо, тихіше за всіх, тихенько-тихонечко.