Все про посадку та догляд за жимолостю у відкритому грунті

Жимолость є однією з популярних культур, що вирощуються в середній смузі. Рослина під час плодоношення несе не тільки декоративну функцію.

Їстівні сорти мають багато позитивних властивостей. Вирощувати рослину нескладно, а догляд не надто проблемний.

Що таке жимолость

Сімейство Жимолості об’єднує в собі 200 різноманітних видів чагарників, серед яких зустрічаються виткі, повзучі, прямостоячі різновиди.

Для вирощування на дачних ділянках набула популярності жимолость садова, яка відрізняється смачними корисними ягодами та декоративністю кущів. Види виткої жимолості підходять для вертикального озеленення саду.

Садова жимолость ділиться на блакитну або синю (за кольором плодів) та їстівну. Висота жимолості їстівної сягає 1 метра. Блакитна може досягати 2,5 м у висоту.

Їстівна жимолость висаджується у відкритий ґрунт і не вимагає побудови підпор. Виткі різновиди розміщуються на опорах.

Це може бути як спеціально облаштована, так і природна перешкода, наприклад, арка, стіна, паркан та ін.

Як посадити жимолость

Кінець весни та початок літа не підходять для висадки, тому що в цей період починають активно зростати бруньки та пагони. Посадка у весняний період здійснюється до набухання та розпускання бруньок. Слід також враховувати, що у жимолості вони розкриваються досить рано. Вибираючи час посадки в осінній період, оптимальним садівники вважають кінець вересня – початок жовтня.

Підходяще місце для посадки рослини є добре освітлена місцевість, захищена від вітру. Грунт — суглинистий або супіщаний, родючий і удобрений поживними речовинами. У кислий грунт потрібно внести крейду або доломітове борошно.

1. Перед посадкою потрібно оцінити кореневу систему саджанця: вона має бути добре розвинена, без гнилі, сухого коріння та пошкоджень. Також необхідно оцінити стан безпосередньо рослини: на ній не повинно бути пошкоджень.
2. Зламані стебла видалити. Коріння довше за 30 см потрібно вкоротити.
3. Висаджуючи кілька чагарників, потрібно розміщувати їх на відстані не менше 1-2 м. Посадкове місце має бути близько 40 см завглибшки. Поживний грунт для посадки необхідно підготувати наступним чином: верхній шар, викопаний з лунки, потрібно змішати з відром перегною, 300 г золи, 30 г сульфату калію, 0,1 кг подвійного суперфосфату. Готовий склад укласти назад у ямку на третину обсягу.
4. У лунку помістити саджанець і заповнити підготовленим грунтом, що залишився, після чого утрамбувати і залити відром води.
5. Коли рідина вбереться, навколо саджанця засипати шар мульчі.

Догляд

Їстівна жимолость досить добре приживається, але збільшити плодоношення та прискорити зростання можна за допомогою добрив. Особливо важливе підживлення в період першого року зростання.

Початкове проводиться з інтервалом у два тижні. Добрива на основі азоту готуються у наступному співвідношенні: 10 л води змішати з 30 г аміачної селітри чи сечовини. Готовим розчином потрібно поливати рослини під корінь. Щоб прискорити досягнення добривом коріння, ґрунт потрібно акуратно розпушити.

Вибирати добрива слід залежно від пори року. Навесні вносять гній, що перепрів, а восени жимолості потрібна деревна зола.

Як підживлення також рекомендується використовувати готові препарати, наприклад, такі, як «Майстер», «Епін», «Розтворін» та інші Технологія розведення наступна: на 20 г порошку потрібно 10 л води. Готовим розчином за допомогою розпилювача обробляють кущі жимолості.

Проводити цю процедуру слід восени, до холодів. Видалення піддаються сухі та зламані гілки та пагони. Щорічно обробляти рослини потрібно після 5-6 років. Якщо кущ старий та сухий, його зрізають повністю.

Відновлення куща відбувається протягом 2-3 років, і потім він знову починає плодоносити. Проводячи обрізання, слід пам’ятати: що сильніші пагони, то більше плодів дозріє. Тому варто приділяти особливу увагу рятуванню від кволих та пошкоджених частин.

Збирання врожаю проводиться у червні. Так як ягоди дозрівають нерівномірно, в першу чергу знімають урожай з верхньої частини куща, потім переходять до гілок, що розташовані внизу. Важливо також не прогаяти момент настання стиглості, так як у ягід рослини є особливість опадіння приблизно через тиждень після дозрівання. Зберегти стиглі ягоди можна регулярно поливаючи рослину, не допускаючи пересихання ґрунту.

Садівники використовують для збереження врожаю плівку, розстилаючи її під рослиною. Допускається також перетрушування куща вручну, але процес досить трудомісткий.

Незважаючи на те, що жимолость загалом невибаглива, недолік вологи може негативно позначатися на врожайності. Садівнику потрібно постаратися забезпечити кущик достатньою кількістю вологи на всіх етапах, від цвітіння до повного дозрівання плодів. Якщо ягоди дозріють, але кількість зволоження скоротиться, вони швидко обсипляться.

Жимолость швидше зростає і плодоносить з достатньою кількістю підживлення. Але слід враховувати, що не можна використовувати свіжий, не перепрілий гній. Якщо немає можливості дочекатися потрібної кондиції, краще замінити його травою, що перегнила. Також негативно позначиться на рослині велика кількість мінеральних добрив.

Як підготувати рослину до зими

Жимолость невибаглива, малопроблемна культура. Докладаючи певних зусиль у догляді, можна отримувати рясний урожай щороку.

Рослина відрізняється морозостійкістю, тому укриття потрібно лише молодим саджанцям у перший рік після посадки. В інших випадках жимолость переносить мороз до -35 градусів. Особливого догляду під час підготовки до зими не потрібно. Можна провести рясний осінній полив та мульчування.

З декоративними виткими сортами ситуація відрізняється. Якщо рослина розташовується на опорах, на зиму її потрібно зняти, пригнути до землі та утеплити хвоєю.

Розмноження жимолості

Розмноження жимолості проводиться трьома основними способами: живцюванням, насінням та відведеннями. Опис кожного розглянемо докладніше.

Посів насінням

Розмноження за допомогою насіння – це непередбачуваний спосіб, оскільки тільки частина посіяних дадуть сходи. Посадковий матеріал виймають із стиглих ягід, промивають, потім сіють у ящики з ґрунтом.

Процес проростання відбувається досить повільно. Посів проводять улітку, на зиму ящики вкривають лапником. Пересадку у відкритий ґрунт проводять після того, як паростки досягли 7-8 см.

Посадка живцями

Розмноження жимолості шляхом живцювання можна проводити як зеленими, так і одеревенілими пагонами.

1. Використання зелених живців. Потрібно дочекатися появи зелених пагонів на кущах. У похмуру погоду з рослин, що відцвітають, зрізають заготовки. Ніж має бути гострим, лезо обробляється знезаражуючим розчином, зріз робиться на молодих пагонах строго навскоси. На отриманому живці має бути не менше 3-х бруньок. Верхнє листя вкорочують, а нижнє повністю видаляють. Живець потрібно помістити на добу у воду, потім висадити в грунт. На зиму обов’язково потрібно зробити укриття. На початку весни з настанням тепла відбирають найсильніші саджанці та поміщають їх на постійне місце. Слабші екземпляри залишають ще на сезон.
2. Наступний варіант – розмноження за допомогою дерев’яних живців. Спосіб підходить для однорічних гілок. Зрізуються відростки з 2-3 бруньками. Зрізаний матеріал необхідно загорнути у ганчір’я, змочене водою, і помістити в тирсу. Встромляють у ґрунт гілочки приблизно на половину. Потім покривають поліетиленом або скляними банками, періодично відкриваючи для провітрювання. Живці дають коріння приблизно через місяць. Вже восени вони стають досить сильними, щоб саджанці пересадити на постійне місце. Спосіб не надто популярний, оскільки менший відсоток виживання.

Розмноження відведеннями

Цей спосіб полягає у прикопуванні відводків, які потім приживаються у ґрунті. Для цього вибирають найсильніші нижні відростки, нагинають, пришпилюють та прикопують у землі. Кількість ґрунту має бути таким, щоб він покрив відросток на 4-5 см. Після того, як з’являться коріння, відведення відокремлюють від материнського куща і пересаджують на постійне місце. Якщо процедура пройшла успішно, саджанець починає плодоносити через 2 роки.

Помилки при посадці жимолості

Уникнути помилок і отримати міцну рослину можна, дотримуючись порад досвідчених садівників:

1. Висаджувати на постійне місце краще саджанець не молодший за два роки, вибираючи здоровий непошкоджений екземпляр висотою близько 40 см. Пагони обов’язково повинні мати бруньки. Корінь рослини має бути живим, добре розвиненим, без обламаних та сухих частин.
2. Обов’язково потрібно проводити профілактичні заходи для запобігання грибковим інфекціям перед і відразу після посадки. З цією метою рекомендується використовувати розчин фітоспорину або байкалу.
3. Місце для висадки потрібно підбирати ретельно: поблизу не повинно бути ґрунтових вод, які здатні розмити ґрунт та сприяють загниванню кореневої системи.
4. Пристовбурне коло необхідно мульчувати. Ця процедура виконує захисну функцію та сприяє підвищенню родючості ґрунту.
5. Причиною поганої врожайності також може стати нестача сонячного світла. Саджаючи молоді рослини в ґрунт, потрібно дотримуватися достатньої відстані між кущами, щоб вони під час активного росту не заважали один одному. Якщо помилку виявлено згодом, кущі жимолості доведеться розсадити.
6. Поганим вибором для посадки стане глинистий ґрунт. Виправити цю помилку можна тільки пересадкою.
7. Жимолость повинна отримувати достатню кількість добрив та підгодовування. У бідному ґрунті рослина погано розвивається та плодоносить.

Хвороби жимолості та їх лікування

Жимолость за її характеристиками можна віднести до рослин з високою стійкістю до хвороб. Проте деякі види захворювань все ж таки вражають рослину. До них відносяться червонувато-оливкова плямистість, борошниста роса, усихання та почорніння гілок. Збудником цих хвороб є грибок.

Симптоми зараження жимолості грибковими захворюваннями:

• усихання куща;
• почорніння стебел;
• пожовтіння листя раніше за визначений термін.

Від грибка використовуються фунгіцидні засоби.

У окремих випадках рослина заражається крапчастістю листя чи мозаїкою-резухой. Ці хвороби невиліковні.

До профілактичних заходів відноситься обробка кущів захисними засобами (фунгіциди) навесні до початку інтенсивного росту та пізньої осені, до настання заморозків.

Шкідники жимолості та боротьба з ними

У жимолості висока стійкість до шкідників, але деякі види можуть завдати рослині шкоди. Згідно з дослідженнями, жимолость приваблива для 37 видів шкідників. До них відносяться:

• попелиця жимолісна;
• попелиця верхівково-жимолісна;
• жимолостно-ялинова попелиця;
• мінера жимолісна;

• акацієва, яблунева, комовидна, вербова хибнощитовки;
• моль-пестрянка;
• жимолісний кліщ та ін.

Захистити рослину від комах, що гризе листя, можна спеціальними засобами, серед яких Елексара, Дециса, Інта-Віра. Шкідників, що смокчуть, можна позбутися за допомогою Конідору, Рогора та інших подібних засобів.

Як саджати жимолость і далі доглядати її, що вона любить

Сімейство – жимолості. Невибагливий у догляді, але потребує дотримання правил культивування, представлених у статті. Відмінна риса культури – стійкість до низьких температур.

Правильний догляд за жимолостю

Жимолость є їстівною ягодою, яка цінується садівниками за свою поживність і корисні властивості. До складу входять всі необхідні для нормального розвитку організму мікроелементи та вітаміни.

Жимолость також відрізняється раннім урожаєм, стійкістю до низьких температур, невибагливістю до ґрунтів. Навіть весняні заморозки не мають жодного негативного впливу на цвітіння.

Корисна інформація! Варто зазначити, що ягоди жимолості, а точніше, їх розмір та смакові якості залежать від дотримання правил культивування.

Короткий опис жимолості

Жимолость звичайна чи лісова – морозостійкий чагарник, який може досягати двометрової висоти. Пагони буро-сірі, ламкі. Листова пластина досить довга, але не широка, соковито-зеленого забарвлення. Листя покрито помітним і приємним опушенням.

Відмінна риса жимолості – квіткові бруньки розпускаються раніше вегетативних. Квітки двостатеві, витончують приємний аромат. Період цвітіння припадає на початок літа. Після цвітіння на кущі утворюються плоди, які рано дозрівають. Перше плодоношення спостерігається на третій-четвертий рік.

Ягоди овальної або яйцеподібної форми невеликого розміру, блакитного, синього або чорно-синього забарвлення. У неїстівних сортів ягоди відрізняються округлою формою та іншим забарвленням. Їстівні плоди мають кисло-солодкий смак.

Жимолосний кущ легко піддається обрізанню та формуванню. Тривалість життя культури – не менш як двадцять років. Рослина поширена на далекосхідній території. У садових умовах вирощується найчастіше у середній смузі та у північних регіонах. Кущ не дуже любить південний клімат.

Популярні види та сорти садової жимолості

Відомо понад сотню видів жимолості, деякі з них вирощуються в садових умовах. Більшість представників роду плоди неїстівні, котрий іноді отруйні. Найбільш відомий вид – вовча ягода. На українській території зростає понад двадцять сортів жимолості, але в культурних умовах – близько десяти.

Жимолость буває чагарниковою і виткою. Другий вид використовується садівниками для прикраси стін, альтанок, огорож. У більшості сортів гілки можуть досягати п’ятиметрової довжини та обплітати будь-які опори. Чагарникові поділяються на їстівні та неїстівні. Перший вид називається жимолость блакитна, яка поділяється на підвиди та сорти.

Жимолость з декоративними характеристиками користується попитом завдяки гарному цвітінню та яскравому плодоношенню. Щодо їстівних сортів, то на українській території зареєстровано понад сто. Найбільш популярні серед них будуть представлені у таблиці.

Як посадити жимолость

Висаджується кущ на присадибній ділянці навесні, влітку та восени. При цьому не рекомендується проводити процедуру наприкінці весни або на початку літа. Навесні висадку необхідно проводити до розпускання бруньок. Оптимальний варіант – осінь, тобто з кінця вересня до середини жовтня.

Для жимолості рекомендується вибирати добре освітлене місце на ділянці зі злегка заболоченою місцевістю. При цьому варто враховувати, що рослина негативно реагує на протяги. Оптимальний ґрунт для вирощування жимолості – суглинистий або супіщаний. На виснаженій ділянці культура не зростатиме, тому вимагатиме попереднє підживлення. Якщо ґрунт відрізняється підвищеною кислотністю, то потрібно заздалегідь до нього внести крейду або доломітове борошно.

У покупних саджанців має бути добре розвинена коренева система без пошкоджень та ознак зараження, кореневої гнилі та сухості.

Також перед висаджуванням варто звернути увагу і на загальний стан куща. За потреби видаляються зламані або уражені пагони, коріння, проводиться дезінфекція.

Спосіб висадки саджанця у відкритий ґрунт здійснюється за наступною схемою:

1. попередньо викопується яма глибиною та діаметром близько півметра;
2. при висадженні кількох рослин на одній ділянці необхідно дотримуватись відстані між кущами в 1–2 метри;
3. викопаний грунт поєднується з перегноєм, деревною золою, суперфосфатами та сульфатом калію;
4. отриману ґрунтосуміш наполовину висипають у лунку, роблять горбок;
5. в лунці розміщують чагарник, розправляють кореневу систему і заповнюють родючим грунтом, що залишився;
6. шийка при посадці має бути на глибині 3-5 см;
7. земля добре утрамбовується, рясно поливається, мульчується.

Догляд за жимолостю після посадки

Обрізка

Більшість садівників не проводять обрізання куща, і це неправильно. Процедура необхідна жимолості, оскільки допомагає убезпечити рослину від шкідників, хвороб та сформувати акуратну крону. Санітарна обрізка – видалення пошкоджених, засохлих та уражених пагонів. Формуюча – допомагає освіжити крону та зробити її компактнішою.

Якщо протягом перших п’яти років гілки ростуть повільно, обрізка виключається. Для кращого вкорінення та плодоношення молодої рослини рекомендується видаляти всі квітконоси, а наступного року – лише половину квіток.

При формуванні варто звернути увагу на те, щоб кущ добре вентилювався, освітлювався. Оптимальний термін проведення обрізки – осінь чи весна.

Правила поливу

Соковитість плодів більшою мірою залежить від правильного освітлення та режиму зволоження ґрунту. Чагарник жимолості потребує рясного та регулярного зрошення, особливо в період формування плодів. На суглинистій ділянці полив здійснюється щотижня.

Під час процедури варто виключити попадання рідини на листя та квіти, оскільки це може спровокувати опік. Для поливу рекомендується використовувати дощову чи відстояну теплу воду.

Корисна інформація! Якщо кущ недоотримуватиме вологу, то їстівний плід гірчить.

Підживлення

Жимолость дозволяється підгодовувати органічними та мінеральними підживленнями. У пріоритеті має бути органіка. Добрива вносяться кілька разів протягом вегетаційного періоду. Навесні жимолость необхідно удобрити азотом, з яким потрібно бути обережним і не переборщити.

Основні підживлення, які рекомендується використовувати для жимолості:

1. Перше внесення добрив проводиться після того, як зійшов сніг і земляна грудка прогрілася на 2–3 см. Вибір слід зупинити на органіці та розчинних мінеральних комплексах. Препарати необхідно розводити згідно з інструкцією, без перевищення рекомендованого дозування.
2. Друге внесення добрив проводиться після цвітіння. Для цього можуть також використовувати мінеральні комплекси.

Навесні дозволяється вносити компост та деревну золу. На один чагарник знадобиться відро компосту і склянка золи. Перед внесенням добрив необхідно обов’язково проводити полив та розпушування ґрунту.

Це необхідно для того, щоб коренева система не отримала опіку. Добрива в рідкій формі також вносяться у підрихлений грунт. Концентрати вносяться в заздалегідь викопану канавку, змішуються із ґрунтом і засипаються.

Нестача поживних елементів може спровокувати погане цвітіння, дрібний розмір та неприємний присмак ягід.

Коли та як збирати врожай

Дозрівання врожаю залежить від багатьох факторів, у тому числі від регіону зростання, дотримання правил культивування. У більшості випадків сорти жимолості відрізняються ранньою стиглістю.

На центральній території України ягоди жимолості визрівають уже в середині травня, що раніше на два тижні, ніж у полуниці. У північних регіонах країни врожай можна збирати на початку літа. Плоди жимолості можна вживати у свіжому вигляді, робити з них десерти, заморожувати та консервувати. З ягід виходять смачні узвари, варення, джеми.

Цікава інформація! Якщо ягоди піддаються заморожуванню, то втрачають 2–3% корисних властивостей. При термічній обробці поживність плодів знижується майже третину.

Догляд після плодоношення

Коренева система жимолості відрізняється тим, що залягає неглибоко, на поверхні. У зв’язку з цим ділянку біля ствола рекомендується не перекопувати, а акуратно розпушувати. Сміттєва трава видаляється вручну і регулярно, оскільки розвиток бур’янів негативно позначається на декоративному вигляді рослини та її плодоношенні.

Щоб зберегти вологу після поливу та активізувати ґрунтову мікрофлору, необхідно проводити мульчування ґрунту навколо куща. Варто запам’ятати, що застій вологи негативно позначається на рослині та провокує загнивання кореневої системи. Як мульчу дозволяється використовувати торф, деревну і хвойну тирсу, солому, сіно, листя.

Підготовка до зимівлі

Кущ не вимагає укриття на зиму, тому що відрізняється стійкістю до заморозків. Якщо взимку гілки підмерзли, то навесні вони швидко відновлюються. Виткі сорти рекомендується висаджувати в середній та південній смузі, так як вони менш холодостійкі.

Хвороби жимолості та їх лікування

Жимолость – культура, що відрізняється стійкістю до захворювань. Уявити небезпеку рослині можуть деякі хвороби при недотриманні правил догляду. Найбільш поширені захворювання жимолості – червонувато-оливкова плямистість, борошниста роса, усихання та почорніння гілок. Подані патології є грибковими інфекціями. Кожне захворювання відрізняється певною симптоматикою. Також культура може уражатися раком та вірусними хворобами – крапчастістю листя, мозаїкою.

Вірусні хвороби вважаються невиліковними, а грибкові – піддаються терапії, особливо на початковій стадії. Для боротьби можуть використовуватись фунгіциди, бордоська рідина, колоїдна сірка. Щоб убезпечити кущ, необхідно проводити профілактичні заходи при перших ознаках ураження. Також обробку марганцівкою можна здійснювати ранньою весною та пізно восени.